Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Тема 1. Предмет і значення логіки (2 год.) Мета заняття Практичні завдання Додаткова література Логічний словник Тема 2. Поняття як форма мислення (4 год.) Мета завдання Практичні завдання Додаткова література Контрольні запитання до теми Логічний словник Тема 3. Судження як форма мислення (4 год.) Практичні завдання Додаткова література Контрольні запитання до теми Логічний словник Тема 4. Умовивід як форма мислення (4 год.) Практичні завдання Додаткова література Контрольні запитання до теми “Умовиводи” ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної, 2076.33kb.
• Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів денної та заочної, 963.48kb.
• Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи, 372.3kb.
• Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 516.83kb.
• Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
• Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів денної форми навчання, 287.4kb.
• Містить рекомендації по організації самостійної роботи, зокрема, по підготовці студентів, 499.21kb.
• Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 441.83kb.

Для засвоєння програми курсу “ЛОГІКА” студентами денної форми навчання передбачено проведення практичних занять з основних тем курсу: “Предмет і значення логіки”, “Поняття”, “Судження”, “Умовивід”, “Логічні основи теорії аргументації”, мета яких - сприяти глибшому розумінню теоретичних питань, формуванню навичок творчого застосування знань з логіки. Логічна культура мислення студентів-гуманітаріїв є необхідною складовою їх професійної підготовки.

У ході підготовки до практичних занять студенти повинні вивчити запропоновані розділи навчальних посібників, відповісти на теоретичні питання, після чого виконати практичні завдання. Розв’язання практичних задач сприятиме формуванню у студентів навичок конкретного використання знань з логіки з метою фахової підготовки. Розв’язання задач слід обґрунтовувати засобами логіки та інструментальним апаратом освоюваної спеціальності.

Окрім теоретичних питань і практичних вправ, у практикум з логіки включено: список літератури до кожної теми, запитання для самоконтролю, логічний словник та перелік видів самостійної роботи.

Тема 1. Предмет і значення логіки (2 год.)


Тема “Предмет і значення логіки” відкриває курс формальної логіки та окреслює межі науки про закони і форми оперування правильним мисленням. Готуючись до теми, студентам особливу увагу слід звернути на питання, присвячені традиційній та сучасній логіці та логіці і мові.

Мета заняття – пояснити сутність і специфіку логіки як науки, з’ясувати різницю між логікою формальною і діалектичною, довести, що логічна грамотність – необхідна риса освіченості, познайомитися з мовою логічних висловлювань.

План

1. Мислення як предмет вивчення логіки.
   
2. Поняття про логічну форму і логічний закон.
   
3. Істинність думки і формальна правильність.
   
4. Традиційна і сучасна логіка.
   
5. Логіка і мова.
   

Практичні завдання

1. Визначити дескриптивні і логічні терміни в судженні: “Всі організми є одноклітинними або багатоклітинними”.
   
2. Визначити, до яких семантичних категорій слід віднести наступні вирази: а) листя, яке впало на землю; б) листя впало на землю; в) ви підете сьогодні в бібліотеку? г) брат Іван.
   
3. Запишіть у символічній формі наступні мовні вислови:
   

а) якщо у мене буде вільний час і я складу іспит з філософії і психології, то я поїду відпочивати в Крим або на Кавказ;

б) якщо людина з дитинства і юності своєї не давала нервам панувати над собою, то вони не звикнуть дратуватися і будуть її слухатися (К.Д.Ушинський);

в) спостерігати несправедливість і мовчати – це означає самому брати участь у ній;

г) якщо я ввечері піду в театр, або в кіно, або в гості, то я не підготуюся до семінару, не висплюсь і буду погано відповідати;

д) пошуки ворога тривали вже три години, але результатів не було, бо ворог нічим себе не виказував;

е) якщо хворому після розмови з лікарем не стає краще, то це не лікар.

4. Що в цих міркуваннях є істинним, що хибним, а що неправильним:
   

а) є три типи темпераментів – сангвінічний, флегматичний, холеричний. Встановлено, що мій темперамент не належить ні до сангвінічного, ні до флегматичного. Отже, він холеричний;

б) деякі люди талановиті. Отже, деякі з талановитих є людьми;

в) кожен іменник відповідає на питання “хто?” або “що?” Слово “він” відповідає на питання “хто?” Отже, це слово – іменник.

Література

1. Берков В.Ф., Яскевич Я.С., Павлюкевич В.И. Логика. – Минск, 2000. – С.6-18.
   
2. Гетманова А.Д. Логика. – М., 1986. – С.3-25.
   
3. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 2002. – С.7-24.
   
4. Івін О.А. Логіка. – К., 1996. – С.7-44.
   
5. Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – Р.1.
   
6. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С.3-19, 295-329.
   

Додаткова література

1. Курбатов В.И. Логика в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1997. – С.4-33.
   
2. Кэрролл Л. История с узелками. – М., 1973.
   
3. Лихтарников М.М. Занимательные логические задачи. – СПб, 1996.
   
4. Хаваш К. Так – логично! – М., 1985.
   
5. Яшин Б.Л. Задачи и упражнения по логике. – М., 1996. – С.5-17.
   

Контрольні запитання до теми

1. Яке значення має термін “логіка”?
   
2. Що є предметом вивчення логіки як науки?
   
3. Чим відрізняється сучасна логіка від традиційної?
   
4. Які міркування називаються правильними?
   
5. Чим відрізняється штучна мова від природної?
   
6. Яку роль відіграє логіка як наука?
   
7. Яке значення має знання логіки?
   

Логічний словник

Формальна логіка. Метод формалізації. Логічна форма. Мова штучна. Природна мова. Ім’я. Знак. Денотат. Концепт. Функціональні знаки. Логічні терміни: кон’юнкція, диз’юнкція, заперечення, імплікація, еквіваленція, квантори.

Тема 2. Поняття як форма мислення (4 год.)


Тема “Поняття” закладає фундамент успішного вивчення курсу логіки. Вивчаючи тему, необхідно звернути особливу увагу на питання про поняття як форму відображення дійсності та на мовні засоби вираження понять.

Мета завдання: сформувати чітке уявлення про структуру поняття, його складові частини, про логічні дії над поняттями: визначення та його види, класифікація, їх роль у навчальному процесі та науковому пізнанні, а також про операції з класами.

План

1. Поняття як форма мислення. Вираження понять у мові.
   
2. Структура понять, зміст та обсяг понять.
   
3. Види понять.
   
4. Відношення між поняттями.
   
5. Визначення як логічна дія.
   
6. Поділ понять. Класифікація.
   
7. Обмеження та узагальнення понять.
   

Практичні завдання

1. Навести приклади понять, виражених: а)одним словом; б) словосполученням.

2. Навести приклади різного словесного вираження одного й того ж поняття.

3. Навести приклади слів, кожне з яких може виразити декілька понять.

4. Повністю охарактеризуйте поняття:

безкорисливість; сім’я; фінансист; держава;

кредит; демонтаж; колектив; політика.

5. Знайдіть поняття, що перебувають у відношеннях, які зафіксовані графічними схемами:








6. Самостійно визначте такі поняття: “екзамен”, “освіта”, “виховання”,

“культура”, “етика”, “естетика”, “філософія”, “політологія”.

7. Наведіть приклади неправильних визначень.

8. Наведіть приклади дихотомічного поділу і класифікації.

9. Узагальніть і обмежте поняття: “підручник”, “речення”, “письменник”,

“держава”, “закон науки”, “сіамська домашня кицька”.

10. Проведіть операції додавання, множення та віднімання наступних понять і відтворіть її графічно, заштрихуйте обсяг поняття здобутого унаслідок множення, додавання і віднімання: “Студент економічного вузу”, “Студент юридичного вузу”, “студент”, “відмінник”, “фінансист”, “юрист”, “викладач”.

Література

1. Гетманова А.Д. Логика. - М., 1986. - С. 25-69.
   
2. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М., 1987. - С. 23-56.
   
3. Свинцов В.И. Логика. - М., 1987. - С. 34-74,
   
4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 2002. - С. 25-61.
   
5. Переверзев В.Н. Логистика : Справочная книга по логике. - М.,1995.- С. 19-34.
   
6. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К.,1996. С.56-95.
   
7. Івін О.А. Логіка. - К., 1996. - С. 45-67.
   
8. Мельников В.Н. Логические задачи. - Киев-Одесса, 1989.-С.5-59.
   
9. Упражнения по логике. – М., 1993, - С. 4-18.
   
10. Краткий словарь по логике. - М., 1991.
    
11. Ивлев Ю.В. Курс лекций по логике. - М., 1988, - С.89-105.
    
12. Середа В.Ю. Вчись мислити логічно. - К., 1989. - С. 28-36.
    
13. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С.20-63.
    

Додаткова література

1. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления: логико-гносеологический анализ.- М., 1989.
   
2. Горский Д.П. Определения, их виды и правила //Логика научного познания. - М., 1987.
   
3. Горский Д.П. Определение. - М., 1974.
   
4. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов //Новое в зарубежной лингвистике. - М., 1988. - Вып.23. - С. 12-51.
   
5. Саная К.Д. О понятиях с “пустым объемом” //Саная К.Д. Дедуктивные умозаключения в процессе познания. - Тб., 1989. – С. 101-105.
   
6. Петров. Ю.А. Азбука логичного мышления. - М., 1991. - С. 8-45.
   
7. Ивин А.А. По законам логики. - М., 1983. - С.61-118.
   
8. Горский. Д.П. Обобщение и познание. - М., 1985.
   
9. Яскевич Я.С. В поисках идеала строгого мышления. - Минск, 1989. - С.6-29, 30-42.
   

Контрольні запитання до теми

1. Що таке мислення?
   
2. Які характерні риси абстрактного мислення?
   
3. Що таке форми мислення?
   
4. Яка роль мови в абстрактному мисленні?
   
5. Яка думка називається істиною, а яка хибною?
   
6. Що таке поняття як форма мислення?
   
7. Що називається ознакою предмета? В чому відмінність істотних ознак від неістотних?
   
8. Які основні прийоми утворення понять?
   
9. Що таке зміст та обсяг поняття та в якому взаємовідношенні вони знаходяться?
   
10. На які види поділяються поняття?
    
11. У чому суть логічних дій узагальнення і обмеження понять?
    
12. Які вам відомі відношення між поняттями?
    
13. Що таке поділ поняття? Які види поділу ви знаєте?
    
14. Які помилки можливі при порушенні правил поділу понять?
    
15. У чому полягає сутність операції визначення понять? Які види визначень ви знаєте?
    
16. Які вимоги висуває логіка до операції визначення понять? Які логічні помилки можливі при порушенні цих правил?
    
17. Назвіть прийоми, що подібні до визначення і які інколи замінюють його.
    
18. Яке значення визначення та поділу в науці та навчальному процесі?
    
19. Які вам відомі основні закони множин?
    

Логічний словник

Ознака. Істотна ознака. Форма мислення. Поняття. Логічна структура поняття. Зміст поняття. Обсяг поняття. Види понять. Відношення між поняттями. Коло Ейлера. Логічна дія. Визначення понять. Види визначень. Правила визначень. Помилки у визначенні. Прийоми подібні до визначення. Поділ понять. Види поділу. Класифікація. Правила поділу. Помилки в поділі понять. Обмеження. Узагальнення.


Тема 3. Судження як форма мислення (4 год.)


При визначенні теми слід звернути увагу на відмінність судження від поняття - за структурою та засобами вираження у мові.

Мета заняття: уточнити особливості сходження речення, висловлювання, запитання, відповіді, проблеми, задачі; зрозуміти зв’язок модальних категорій і видів модальностей, а також зв’язки та відношення, що мають місце в простих і складних модальних судженнях; опанувати способи взаємної визначеності та їх вираження за допомогою логічних зв’язок та кванторів; розглянути види модальностей в тісному зв’язку з питанням їх вираження мовними засобами.

План

1. Загальна характеристика судження. Судження і речення. Види суджень.

2. Прості судження. Види простих суджень.

3.Об’єднана класифікація простих суджень за якістю та кількістю. Розподіленість термінів в простих категоричних судженнях.

4. Відношення між судженнями в залежності від їх істинності.

5. Складні судження та їх види. Способи заперечення (простих і складних суджень).

6. Вираження логічних зв’язок в етнічній (природній) мові.

7. Модальності.

Практичні завдання

1. Наведіть п’ять прикладів речень, які не містять у собі судження.

2



. Наведіть свої приклади суджень, відношення між термінами яких відповідає поданим схемам:



а) б) в) г) д)

е)

3. Структуру нижченаведених суджень зобразіть за допомогою кіл Ейлера і встановіть розподіленість термінів:

а) в деяких реченнях підмет виражають займенником у називному відмінку;

б) граніт широко використовують у будівництві;

в) 70% всього світового вантажообігу здійснюється морським шляхом;

г) жодне запитання студента не повинно залишатись без відповіді;

д) багато які заповідники України відомі всьому світу;

е) ніщо не виникає із нічого.

4. У якому із чотирьох випадків твердження “Петро не читає або Галина не хвилюється” буде істинним? Дайте відповідь, враховуючи можливість тлумачення сполучника “або” в строго розділовому і нестрого розділовому значеннях. У яких випадках (серед чотирьох зазначених) значення істинності твердження “Петро не читає або Галина не хвилюється” не буде залежати від строгості сполучника “або”?

а) Петро читає, Галина хвилюється;

б) Петро не читає, Галина хвилюється;

в) Петро читає, Галина не хвилюється;

г) Петро не читає, Галина не хвилюється.


5. Обґрунтуйте, чи є законами логіки такі формули:

_ _

а) ((А→В) /\ В) → А


_ _ _

б) (А \/ В \/ С) ↔ (А /\ В /\ С)

_ _ _ _ _

в) ((А → В) /\ (А → С) /\ (В \/ С)) → А

_ _ _ _

г) ((А → В) /\ (С → Д) /\ (А \/ С)) → (В \/ Д)


6. Припустимо, що А - істинне, В - хибне, С - хибне. Не будуючи повних таблиць істинності, встановіть (якщо це можливо) значення істинності формул:

а) (А \/ В) /\ С; е) (А \/ С) ↔ (В /\ Д);


б) А /\ (В \/ С); є) А ↔ (В → (С \/Д));


в) С → (А \/ Д); ж) (А /\ В) → (С ↔ Д);

_

г) А → (С → Д); з) (А ↔ В) \/ (С → Д);


д) А → (В \/ С ); й) (А /\ В) → (С → ( Д \/ Е)).


7. Наведіть свої приклади суджень, які б відповідали поданим формулам:

______

а) (А → В);

_

б) А → (В /\ С);

_____ _ _

в) (В /\ А) ↔ (А \/ В).


8. Висловлювання А→В - істинне, а А↔В - хибне. Яке значення істинності В→А? _ _ _

9. Висловлювання А↔В – істинне. Що можна сказати про А↔В та А↔В?

_

10. Висловлювання А↔В - хибне. Які будуть значення істинності А↔В та

_ _

А↔В?

Література

1. Гетманова А.Д. Логика. - М., 1986. - С. 70-97.
   
2. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика.- М., 1987. - С. 57-117.
   
3. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С.64-110.
   
4. Свинцов В.И. Логика. - М., 1987. - С. 75-115.
   
5. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 2002. - С. 62-92.
   
6. Переверзев В.Н. Логистика. - М., 1995. - С. 31-40.
   
7. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К., 1996. - С. 96-164.
   
8. Івін О.А. Логіка. - К., 1996. - С. 88-141.
   
9. Упражнения по логике. - М., 1993. – С. 19-33.
   
10. Краткий словарь по логике. - М., 1991.
    
11. Ивлев Ю.В. Курс лекций по логике. - М., 1988. - С. 31-51.
    
12. Середа В.Ю. Вчись мислити логічно. - К., 1989. - С. 56-82.
    
13. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). - К., 2001.
    

Додаткова література

1. Гжегорчик А. Популярная логика. - М., 1979. - С. 13-24; 53-67.
   
2. Бродский И.Н. Отрицательные высказывания. - Л., 1973. - С. 3-37, 64-71.
   
3. Бондаренко В.Н. Отрицание как логико-грамматическая категория. - М., 1983. - С.6-78.
   
4. Войшвилло Е.К. Символическая логика: классическая и релевантная.-М., 1989.
   
5. Ивлев Ю.В. Модальная логика. - М., 1991.
   
6. Курбатов В.И. Логика в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1997. – С.40-49.
   
7. Нестандартные семантики неклассических логик. - М., 1986.
   
8. Ишмуратов А.Т. Логический анализ практических рассуждений. - К.,1989.
   
9. Петров Ю. А. Культура мышления. - М., 1990. - С. 42-67.
   
10. Белнап Н., Стил Т. Логика вопросов и ответов. - М., 1981.
    
11. Кенгес-Маранда Е. Логика загадок / Пословица. Загадка: структура, смысл, текст. - М., 1978.
    

Контрольні запитання до теми

1. Що таке судження як форма мислення?

2. Які види суджень ви знаєте?

3. Яка структура атрибутивних суджень?

4. В чому полягає різниця між атрибутивними судженнями, судженнями з відношеннями та судженнями існування? Наведіть приклади цих видів суджень.

5. На які види поділяються атрибутивні судження за кількістю та якістю?

6. Що таке розподіленість термінів у судженні?

7. Що таке логічна операція?

8. Що таке кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквіваленція?

9. Які логічні відношення між судженнями розглядаються за допомогою “логічного квадрата”?

10. У чому полягає сутність методу таблиць істинності?

11. Що таке “модальне висловлювання”, яка його структура? Чим відрізняється модальне висловлювання від інших видів суджень?

12. Яка роль суджень у науці і в навчальному процесі?

Логічний словник

Судження. Речення. Висловлювання. Запитання. Відповідь. Структура судження. Суб’єкт судження. Предикат судження. Зв’язка. Види суджень: просте (атрибутивне, за відношеннями, існування), складне. Категоричне, умовне, розділове судження. Модальність. Модальні категорії: необхідно, можливо, випадково, верифіковано, дозволено, ймовірно, фальсифіковано, довірливо, обов’язково, заборонено, дозволено, байдуже. Види модальностей: логічна, онтологічна, алетична, епістемічна, деонтична.


Тема 4. Умовивід як форма мислення (4 год.)


Мета заняття - сприяти формуванню глибоких та міцних знань з теорії умовиводів; стійких навичок розрізнювання видів умовиводів; уміння правильно будувати умовиводи; свідомо оперувати ними в ході вирішення пізнавальних і практичних завдань; виділяти структуру міркування; виражати їх логічними засобами; перевіряти правильність побудованих схем міркувань засобами логіки висловлювань та логіки предикатів; здійснювати із застосуванням логічних засобів аналіз текстів на філософську, спеціально-наукову і суспільно-політичну тематику з метою виявлення логічних основ їх переконливості та обґрунтованості.

План

1. Поняття умовиводу, його визначення, структура.
   
2. Види умовиводів: дедукція, індукція, аналогія.
   
3. Види дедуктивних умовиводів:
   

а) виводи логіки предикатів;

б) виводи логіки висловлювань.

4. Логічна природа індуктивних умовиводів. Види індукції.
   
5. Аналогія.
   

Практичні завдання

1. Зробіть перетворення, обернення, протиставлення предикатові, висновок за “логічним квадратом” (якщо це можливо) наступних суджень:
   

а) деякі студенти захоплюються театром;

б) ні одна наука не буває без логічної аргументації;

в) всі кристали є твердими тілами;

г) деякі тварини не є хижаками;

д) всі люди грішні;

е) жодний жебрак не є багатою людиною.

2. Чи можливий правильний висновок із запропонованих засновків? Визначте структуру силогізму, його фігуру, терміни. Якщо висновок не слідує з засновків з необхідністю, то сформулюйте правило, яке порушено.
   

А. Математика має велике, прикладне значення.

Астрономія - не математика.

Отже ... астрономія не має великого прикладного значення.

Б. Кожний трикутник з рівними кутами - рівнобедрений.

У трикутнику АВС не всі кути рівні між собою.

Отже ... трикутник АВС не є рівнобедреним.

В. Всі філософські твори – світоглядні.

Деякі художні твори – філософські.

Отже...деякі художні твори світоглядні.

Г. Всі економічні науки ґрунтуються на науковому світогляді.

Аналіз господарської діяльності є економічною наукою.

Отже вона ґрунтується на науковому світогляді.

Д. Словники не є підручниками.

Ця книжка не є словником.

Отже ... ця книжка не є підручником.

Е. Деякі рослини - лікарські.

Деякі організми - рослини.

Отже ... деякі організми є лікарськими рослинами.

3. Відновіть ентимему в силогізм і перевірте правильність одержаних висновків.
   

А. Ми - громадяни України, тому ми маємо право на освіту.

Б. Усі студенти нашої групи розробляють наукові теми, й тому Петренко розробляє таку тему.

В. Логіка - важлива та необхідна наука, а модальна логіка є видом логіки.

4. Наведіть приклади силогізмів, побудованих із суджень-визначень суджень можливості, виділяючих і проблематичних (ймовірних) суджень.
   
5. Який висновок буде правильним при умовному засновку: “Якщо він не знає фізики, то й не зможе, вирішити цю технічну задачу?”
   

А. Він вирішив цю технічну задачу. Отже він знає фізику.

Б. Він знає фізику. Отже він вирішить цю задачу.

В. Він не вирішив цієї задачі. Отже він не знає фізики.

Г. Він не знає фізики. Отже він і не вирішить цієї задачі.

6. Наведіть приклади, в яких були б відтворені відомі вам схеми правильних міркувань.
   
7. Визначте вид індуктивного умовиводу, знайдіть засновки, обґрунтуйте спроможність виводу.
   

А. Досліджуючи життєдіяльність нижчих та вищих організмів, вчені прийшли до висновку, що для всіх живих організмів характерний біологічний обмін речовин.

Б. Грандіозна картина множинності всесвітів переконує в тому, що світ невичерпний не тільки на рівні явищ, але й на рівні законів.

8. Наведіть свої приклади кожного виду міркувань за аналогією.
   

Література

1. Гетманова А.Д. Логика. – М., 1986. - С. 125-198.
   
2. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. - М., 1987. - С.130-220.
   
3. Свинцов В.И. Логика. - М., 1987. - С. 190-244.
   
4. Жеребкін В.Е. Логіка. – К., 2002. - С. 108-204.
   
5. Переверзев В.Н. Логистика. - М., 1995. - С.56.
   
6. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К.,1996. - С.96-160.
   
7. Івін О.А. Логіка. - К., 1996. - С. 108 - 205.
   
8. Мельников В.Н. Логические задачи. - К.,1989. - С. 194-248.
   
9. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. - К., 1992. - С. 34-84.
   
10. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С.131-224.
    
11. Никифоров А.Л. Книга по логике. – М., 1995. - С. 100-164.
    
12. Середа В. Ю. Вчись мислити логічно. - К., 1989. - С.108 - 152,
    
13. Гжегорчик А. Популярная логика. - М., 1979. – С. 87-110.
    

Додаткова література

1. Бочаров В. А. Аристотель и традиционная логика. - М., 1984.
   
2. Луканин Р. К. “Органон” Аристотеля. - М., 1984.
   
3. Маркин В. И. Силлогистические теории в современной логике. - М., 1991
   
4. Саная К.Д. Дедуктивные умозаключения и процесс познания. – Тб., 1989.
   
5. Сидоренко Е.А. Логическое следование и условные высказывания.- М., 1986.
   
6. Тарский А. Введение в логику и методологию дедуктивних наук.- М., 1984.
   
7. Теория логического вывода. – М., 1973.
   
8. Ишмуратов А.Т. Логический анализ практических рассуждений, - К., 1987.
   
9. Свинцов В. И. К проблеме классификации умозаключений в вузовском курсе логики //Философские науки. – 1986. - № 1.
   
10. Уемов А. И. Аналогия в практике научного исследования. - М., 1970.
    
11. Жоль К. К. Логика в лицах и символах. - М., 1993.
    
12. Ивин А. А. Искусство правильно мыслить.- М., 1990.
    
13. Кэрролл Л. Логическая игра. - М., 1991.
    

Контрольні запитання до теми “Умовиводи”

1. Що називається умовиводом, яка його логічна структура?

2. Які умови істинності висновку в умовиводі?

3. Що таке опосередкований умовивід та які його види?

4. Визначить дедуктивний умовивід.

5. Які умовиводи називаються необхідними, а які правдоподібними?

6. Що називається правилом виводу?

7. Які ви знаєте правила прямих та непрямих виводів?

8. Охарактеризуйте онтологічну основу аксіоми силогізму?

9. Що таке фігура категоричного силогізму?

10. Який модус силогізму називається правильним?

11. Яка методика відновлення ентимеми в повний силогізм?

12. Що таке сорит і яке його пізнавальне значення?

13. В чому полягає різниця між математичною повною індукцією і повною

індукцією природничих і описових наук?

14.Чим відрізняється логічна структура силогістичних умовиводів від

несилогістичних?

15. Які форми об’єктивних зв’язків знаходять своє відображення в умовиводах

за аналогією?

16. Що означає аналогія в широкому і вузькому розумінні цього слова?

17. Які ви знаєте види аналогії?

18. За яких умов зростає ймовірність висновку за аналогією?

Логічний словник

Умовивід. Логічна структура умовиводу. Правильні та неправильні умовиводи. Логічне слідування. Вивід. Правило виводу. Умови істинності виводу. Логіка висловлювань. Прямий вивід. Непрямий вивід. Логіка предикатів. Категоричний силогізм. Терміни силогізму. Фігура силогізму. Модус. Індукція. Досвід. Причинний зв’язок. Кореляція. Умова. Причина. Наслідок. Ймовірність (вірогідність). Види імовірності: класична, статистична, логічна, епістемічна. Індукція через ствердження. Індукція через виключення. Індукція через вибір. Методи встановлення причинних зв’язків. Аналогія. Умови підвищення ступеня імовірності висновків у виводах за аналогією.


Тема 5. Логічні основи теорії аргументації (4 год.)


Мета заняття: довести, що теорія аргументації відіграє визначальну роль у науці, в діловому житті, в побуті, в будь-якому прийнятті рішень; познайомитися та опанувати механізми переконання опонента в істинності певних тез за допомогою специфічних логічних засобів; вироблення навичок критичного аналізу, розуміння оцінки і критики усної та писемної аргументації певного висновку по тій чи іншій досліджуваній проблемі.


План

1. Поняття аргументації і критики в процесі логічних міркувань. Види аргументації. Структура аргументації.
   
2. Поняття доведення. Види доведень.
   
3. Поняття спростування, його структура та його види.
   
4. Правила доведення. Логічні помилки стосовно тези, аргументів та демонстрації.
   
5. Поняття про софізми і паралогізми, парадокси й антиномії.
   
6. Гіпотеза як форма розвитку знання, її побудова та етапи розвитку.
   
7. Види гіпотез.
   
8. Доведення істинності гіпотез та їх спростування.
   

Практичні завдання

1. В місті обирали нового мера. Журналіст звернувся з питанням „Хто буде обраний на посаду мера?” - до кандидатів на цю посаду А, В і С.
   
   • Я не виграю вибори, - хвилюючись промовив А, - і, якщо С не виграє вибори, то і В не стане мером, а вибори визнають недійсними. Якщо на вибори прийде менше 25% виборців, то вони будуть визнані недійсними.
     
   • А просто боїться виборів, - сказав В. – Я думаю, що якщо А не виберуть мером, то все ж таки невірним буде прогнозувати ситуацію, коли моє необрання автоматично призведе до необрання С.
     
   • Вибори, безумовно, відбудуться, - підтримав його С. – А, за моїми прогнозами, програє вибори, а мером стануть або В, або я.
     
   • Кожен висловився відверто, - подумав журналіст. – Але хто ж за їх прогнозами стане мером, якщо всі вони сказали правду?”
     

Визначте, хто буде мером за допомогою повних таблиць істинності для висловлювань А, В і С. Підкресліть ймовірно логічну ситуацію.

Формалізуйте висловлювання.

2. Визначте тезу, аргументи і демонстрацію в таких доведеннях:
   

А. Чотирикутник ABCD – ромб, оскільки всі сторони його рівні, а чотирикутники, які мають рівні сторони, називаються ромбами.

Б. Судження. „Всі метали – електропровідні” – істинне, оскільки встановлено, що судження „Деякі метали не є електропровідними” - хибне.

3. Чи правильні ці доведення? Якщо ні, то які закони логіки і правила доведення в них порушено (визначте вид помилок).
   

а) мешканці Санкт-Петербургу на підставі багатолітних спостережень дійшли висновку, що Ладозький льодохід на Неві псує в цьому місті погоду;

б) сніг не може лежати на високих горах, бо чим ближче до Сонця, тим тепліше. До того ж сніг завжди тане раніше на високих місцях, хоча у видолинках ще тримається;

в) одного разу Марка Твена спитали, що він думає про заняття літературою. – Література – дуже небезпечне заняття, - відповів Марк Твен. – Зверніть увагу: Шекспір помер, Мільтон помер, Теннессі також помер, та й мені щось зле.

4. Кінець одноокого Едді.
   

Едді Броу за прізвиськом „одноокий”, який багато разів притягувався до суду, вночі був затриманий за порушення порядку. Вранці в цьому ж місті в своїй квартирі був знайдений труп вдови С. Судова експертиза встановила, що смерть сталася через задушення. Інспектор Варніке викликав на допит одноокого Едді, який заявив, що дійсно напередодні, ввечері, він відвідав декого із своїх „клієнтів”. На питання інспектора, чи була вдова його „клієнткою”, Едді заявив, що до смерті вдови він ніякого відношення не має. Тоді інспектор спитав, звідки він знає про смерть вдови. Едді пояснив, що проходив повз її будинку і зазирнув в замочну щілину і побачив її тіло на підлозі. Він подзвонив, але на дзвоник ніхто не вийшов.

Після огляду квартири інспектор наказав заарештувати Едді в підозрі на вбивство.

Яким чином інспектор встановив, що Едді збрехав?

Література

1. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С.225-274.
   
2. Берков В.Ф., Яскевич Я.С., Павлюкевич В.И. Логика. – Минск, 2000. – С.241-284.
   
3. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 2002. - С. 203-236.
   
4. Івін О.А. Логіка. - К., 1996. - С.153-172.
   
5. Гетманова А.Д. Логика. - М., 1986. - С.198-237.
   
6. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика.- М., 1987. - С.237-268.
   
7. Свинцов В.И. Логика. - М., 1987. - С.245-256.
   
8. Солодухин О.А. Логика: экзаменационные ответы. – Ростов-на-Дону, 2002. – С.190-344.
   

Додаткова література

1. Ивин А.А. По законам логики. - М., 1983. - С.61-118.
   
2. Ивин А.А.Искусство правильно мыслить. – М., 1990.
   
3. Волошко И.М.Аргументация как условие убедительности лекции. – К., 1984.
   
4. Конфорович А.Г. Математичні софізми і парадокси. – К., 1988.
   
5. Одинцов В.В. Лингвистические парадоксы. – М., 1988.
   
6. Ланге В.Н. Физические парадоксы. – М., 1988.
   
7. Кэрролл Л. История с узелками. – М., 1973.
   
8. Поварнин С.И. Спор. О теории и практике спора. //Вопросы филосфии. – 1990. - № 3.
   

Контрольні запитання до теми

1. Що таке аргументація? Як співвідносяться аргументація і умовивід?
   
2. Яке місце доведення в аргументації? Чим доведення відрізняються від переконання?
   
3. Які ви знаєте способи і форми доведення і в чому їх особливість?
   
4. Що таке критика? Яке місце спростування в критиці?
   
5. Які ви знаєте способи спростування і в чому їх суть?
   
6. Які ви знаєте правила щодо тези, аргументів, демонстрації?
   
7. Які можливі помилки в доведенні та чим вони зумовлюються?
   
8. Що таке паралогізм?
   
9. Що таке софізм? Парадокс?
   
10. Чим парадокс відрізняється від антиномії?
    

Логічний словник


Аргументація. Критика. Теза. Аргумент. Демонстрація доведення. Спростування. Правила аргументації. Паралогізм. Софізм. Парадокс. Антиномія. Гіпотеза. Версія. Спростування та підтвердження гіпотез.


V. Самостійна робота студентів

№ п/п	Тема	Види робіт	Термін виконання	Форми контролю
1.	Предмет і значення логіки	Підготовка рефератів з історії логіки та проблем мови і логіки	ІІ та ІІІ тижні семестру	Виступ на практич. занятті
2.	Поняття як форма мислення	Конспект самостійно опрацьованих питань: 1.Операції з класами (обсягами понять); 2.Операція додавання обсягів понять; 3.Операція множення понять; 4.Операція віднімання понять.	V та VI тижні семестру	Перевірка конспекту
3.	Судження як форма мислення	Вирішення задач із зазначеного переліку	VІІ та VІІI тижні семестру	К/Р
4.	Основні закони логіки	Самостійне опрацювання теми за планом: 1.Загальна характеристика основних законів мислення; 2.Закони логіки тотожності, несуперечності, виключеного третього, достатньої підстави; 3.Логічні помилки, пов’язані з порушенням законів правильного мислення. 4. Загальна характеристика інших законів логіки.	ІХ тиждень семестру	Перевірка конспекту
5.	Умовивід як форма мислення	Конспект питань: 1.Індуктивні умовиводи та їх види; 2.Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків; 3.Умовивід за аналогією та його види	Х-ХІ тижні семестру	Перевірка конспекту
6.	Логічні основи теорії аргументації	1.Опрацювання логічного словника з теми. 2.Рішення задач за вказаним переліком.	ХІ-ХІІ тижні семестру	К/Р

VІ. Рекомендації щодо роботи студентів над рефератом з логіки


Реферат - самостійна письмова робота, яка свідчить про оволодіння студентом обраною темою, знання рекомендованої літератури, вміння розбиратися в деяких актуальних питаннях сучасного логічного дослідження, вміння аналізувати проблему з позицій філософської методології.

В ході роботи над рефератом студент зобов’язаний всебічно вивчити літературу з обраної теми. План реферату повинен включати:

- Вступ: вибір теми та її значення, постановка проблеми, яка досліджується, передбачений шлях вирішення, метод, що при цьому застосовується, підстави для вибору кола авторів та літературних джерел, що використовуються.

- Основна частина: може мати декілька розділів відповідно до особливостей обраної теми, їх зміст і розташування демонструють послідовність виконання роботи.

- Висновки починаються словами: „Таким чином у роботі виконано наступне”. Далі йде нумерований перелік того, що саме зроблено безпосередньо студентом.

Реферат повинен мати загальноприйнятий науковий стиль: понятійно-категоріальний апарат дисципліни, методи і моделі, що нею використовуються; текст, який цитується, необхідно забезпечити посиланнями на джерело з вказівкою автора, назви роботи (статті), де вона надрукована (збірник чи розділ монографії), місце видання, рік видання.

При написанні реферату, необхідно використовувати нову літературу (5-6 джерел) за останні 5-7 років видання.

Робота виконується на білому аркуші формату А4 з полями: зліва - 30 мм, далі по 25,5, 25 мм, без граматичних помилок, літературною мовою. Титульний аркуш повинен мати необхідні реквізити, на другому аркуші зміст твору з вказівками на сторінки тексту, дотримання стандартних вимог щодо посилань на літературні джерела. При складанні списку літератури на останньому аркуші використовується один із таких варіантів: алфавітний, систематичний, або в порядку згадування в тексті.

Обсяг реферату приблизно 10-15 сторінок друкованого тексту: інтервал 1,5, редактор Microsoft Word, шрифт Times New Roman, кегль 14. Реферат потрібно вичитати, листи пронумерувати.

Оцінка реферату враховує: розкриття змісту теми, наявність власних ідей, запропонованих шляхів вирішення проблем, що розглядаються, власних висновків, оформлення тексту за вказаними вимогами.


Теми рефератів

1. Логіка Давньої Індії.
   
2. Логіка Давнього Китаю.
   
3. Зміст логічних вчень Сократа, Платона, елеатів.
   
4. Аристотель та традиційна формальна логіка.
   
5. Логіка Середньовіччя (схоластична логіка).
   
6. Логіка епохи Відродження.
   
7. Логіка Нового часу.
   
8. Сучасна логіка та інші науки.
   
9. З історії логіки в Україні.
   
10. Класична і некласична логіка про значення формалізованих і неформалізованих мов.
    
11. Логічні софізми та парадокси.
    
12. Лінгвістичні парадокси.
    
13. Парадокси історії: правда чи вигадка?
    

Література


Список основної літератури - № 9, 27.

Список додаткової літератури - № 1, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 16, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26.


VII. Завдання до заліку

Варіант 1

1. Предмет і значення логіки.
   

2. Запишіть у символічній формі наступне судження:
   

Якщо я складу залік з логіки, то світ перевернеться, або якщо світ перевернеться, то я складу залік з логіки.

2. Визначте відношення між поняттями за допомогою кіл Ейлера; позначте тип сумісності або несумісності.
   

А. Людина;

Б. Жебрак;

В. Мільйонер;

Г. Українець.