Курс лекцій оборонний коледж нато національна академія оборони україни 8 12 лютого 2010

Вид материалаКурс лекцій

Содержание


Оборонний Коледж НАТО (ОКН)/Національна академія оборони України/Міжнародний тиждень у Києві
Понеділок 8 лютого
Посол Павол ХАМШИК
Вівторок 9 лютого
Пан Марчін Козіел
середа 10 лютого
Четвер 11 лютого
П’ятниця 12 лютого
Пан Мішель ДЮРЕ
Генерал армії України В. Г. РАДЕЦЬКИЙ
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Оборонний Коледж НАТО (ОКН)/Національна академія оборони України/Міжнародний тиждень у Києві

Програма – 8-12 лютого 2010 року


Час



Дата, тема лекції


Лектор


09.00-09.15


09.15-09.30

09.30-10.00

10.00-10.15

10.15-10.30


10.30-11.15


11.15-11.45

11.45-12.00

12.00-13.00

13.00-14.30

14.30-15.15


15.15-15.45

Понеділок 8 лютого


Вступна промова з нагоди відкриття


Привітальне слово

Перерва

Брифінг про ОКН

Брифінг про порядок проведення Міжнародного тижня


“Еволюція НАТО”


Питання та відповіді

Перерва

Робота у Комітетах*

Обід

“НАТО в системі міжнародних організацій”


Питання та відповіді



Генерал армії України В. Г. РАДЕЦЬКИЙ

(Україна)

Г-л/л-т ЛОЕЗЕР (ОКН, Німеччина)

Посол Павол ХАМШИК



Офіцер по зв’язкам із громадськістю

Представник ОКН


пан Редбоуд ВАН ДЕН АККЕР, відділ політики планування, Штаб НАТО (Нідерланди)


пані Алісіа АМБОС (Німеччина)



09.00-10.00

10.00-10.15

10.15-11.00


11.00-11.30

11.30-11.45

11.45-12.30


12.30-13.00

13.00-14.30

14.30-15.30

14.30-16.00

Вівторок 9 лютого


Робота у Комітетах*

Перерва

“Загрози міжнародній безпеці та відповідь НАТО”

Питання та відповіді

Перерва

“Стратегічні виклики перед сучасними операціями НАТО”

Питання та відповіді

Обід

Робота у Комітетах*

Обмін досвідом між викладачами НАОУ та ОКН



Пан Марчін Козіел, Голова Офісу зв’язку НАТО, Київ, Україна


пан Мартін ХОВАРД, Помічник Ген. Секретаря з питань операцій (Великобританія)


Викладачі НАОУ та ОКН


09.00-10.00

10.00-10.15

10.15-11.00


11.00-11.30

11.30-11.45

11.45-12.30


12.30-13.00

13.00-14.30

14.30-15.30

середа 10 лютого


Робота у Комітетах*

Перерва

“Трансформація НАТО”


Питання та відповіді

Перерва

“Нова стратегічна концепція НАТО”

Питання та відповіді

Обід

Робота у Комітетах*





Контр-адмірал Йорген БЕРГГРАВ (Норвегія)


Доктор Карло МАСАЛА (Німеччина)



09.00-10.00


10.00-10.15

10.15-11.15


11.15-12.00


12.00-12.15

12.15-13.15

13.15-14.30

15.30-16.15

14.30-15.30

15.30-16.00

16.30-17.30

Четвер 11 лютого


Робота у Комітетах*


Перерва

“Досвід членства в НАТО” – проводиться у формі дискусії

Питання та відповіді


Перерва

Робота у Комітетах*

Обід

Прес-конференція

“Відносини НАТО-Росія”

Питання та відповіді

Святковий концерт з нагоди 10-ї річниці проведення Тижня Україна-НАТО


Дискусія під керівництвом Доктора А. МОНАГАНА (Великобританія):


1. Г-л/л-т Золтан ШЕНЕЗ, (Угорщина)

2. п-к Нівен КРАНШЕЦ (Хорватія)

3. Посол, пан Іоан Мірче ПАСКУ колишній міністр (Румунія)


Доктор Ендрю МОНАГАН (Великобританія)


Усі учасники Міжнародного Тижня


09.00-10.00

10.00-10.15

10.15-11.15

11.15-11.45


11.45-12.00


12.00-12.30


12.30-13.00


13.00-13.05

13.05-13.20

13.15-14.30

П’ятниця 12 лютого


Робота у Комітетах*

Перерва

“Відносини Україна-НАТО”

Питання та відповіді


Перерва


“Порядок денний Військового Комітету НАТО – майбутні досягнення та виклики”

Питання та відповіді


Заключне слово


Дружній обід



Пан Мішель ДЮРЕ (НАТО, Бельгія)

Проф. Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ (Україна)


адмірал Джанпаоло ДІ ПАОЛА (Голова Військового Комітету НАТО, Італія)


Генерал армії України В. Г. РАДЕЦЬКИЙ (Україна)

г-л/л-т В.Д. ЛОЕЗЕР (Німеччина)




*Робота в Комітетах контролюється консультантами ОКН







Лекція 1 : Еволюція НАТО


Дата: Понеділок 8 лютого 2010


Лектор : Пан Редбауд Ван Ден Аккер (НАТО/ Нідерланди)


Метод: Лекція 45 хвилин

Обговорення 30 хвилин

Робота в комітетах 60 хвилин


Мета:

  • Дослідити нещодавню та поточну еволюцію НАТО, пристосування до змінюваного середовища безпеки, виділяючи ті аспекти важливі для Альянсу що підлягають змінам;



  • Проаналізувати положення та статус альянсу, обговорюючи сильні та слабкі сторони Альянсу, єдине бачення та відмінності з різних питань, успіхи та провали.



  • Оцінити перспективи подальшого розвитку Альянсу, беручи до уваги результати зустрічі на найвищому рівні – самміті у Страсбурзі/Кельні, наголошуючи на обговоренні нової Стратегічної Концепції, та перспективи подальшого розширення.


Вступ:

Починаючи з часів кінця Холодної війни, НАТО зазнало фундаментальних змін у своїх політичних та військових характеристиках. Альянс постав перед питанням «самооновлення», щоб відповідати новим реаліям середовища безпеки. Та звичайно, це питання залишається нагальним, тому що середовище безпеки переживає період швидкої трансформації. Для НАТО, так як і для інших гравців на міжнародній арені, це питання втримання авторитету на високому рівні.

Але Альянс успішно трансформував себе зі статичної, оборонної та внутрішньо орієнтованої організації, у все більш дієву та космополітичну організацію, що зберігає свою основну захисну роль, а також показав свої можливості та політичну волю у проведенні експедиційних операцій, включаючи нетрадиційні для альянсу зони інтересу, для забезпечення стабільності та безпеки у євроатлантичному регіоні та не тільки. Альянс продовжує трансформацію своїх військових можливостей, орієнтуючись головним чином на ведення бойових дій високої інтенсивності, застосування можливостей для реагування на загрози безпеці, включаючи антитерористичні дії, звільнення заручників та стабілізації.

Альянс сьогодні бере участь у найбільшій кількості операцій та місій ніж будь-коли. Найбільш широко він представлений звичайно в Афганістані міжнародними силами сприяння безпеці (ISAF), згідно з мандатом ООН, де Альянс надає допомогу афганському уряду у розширенні його влади та контролю над країною з метою створення умов для стабілізації, відновлення та реконструкції країни. У самій великій операції сухопутних військ, першої операції поза терен Європи, під проводом Альянсу виконують свої обов’язки 52,700 тис. особового складу, з 42-х країн, та 26 Груп з відбудови провінцій по всій країні. Наприкінці, липня 2006 року, НАТО перейняло командування над багатонаціональними силами у південному Афганістані від коаліційних сил США. Але багатонаціональні сили несподівано зіткнулися з сильним опором з боку бійців Талібану, та були змушені вести бойові дії у повному розумінні цього слова. Звичайно, подібні операції були успішними та виконали поставлені цілі, вибивши з позицій бійців Талібану та знищивши велику їх кількість, але більш складним виявилося перевтілити всі короткострокові успіхи у військових діях у значне покращення рівня безпеки в країні. Для багатьох це тільки підтвердило і підкреслило усю серйозність та обсяг тих проблем, з якими зіткнулися. Як наслідок – недостатній ентузіазм, виражений країнами членами у відповідь на прохання про збільшення кількості сил у регіоні.

В той же час, звичайно, 33 країни-члени Альянсу та країни партнери надають свої підрозділи до Сил в Косово (KFOR). У рамках операції Активні Зусилля кораблі НАТО патрулюють Середземне море, контролюючи завантаження та розвантаження, а також виконуючи контр-терористичні заходи. Альянс приймає участь у Тренувальній місії у республіці Ірак (NTM-I) задля підтримання та забезпечення розвитку та діяльності державних інститутів безпеки. Починаючи з жовтня 2008 року, НАТО взяло участь у новій операції по захисту проти піратства та його стримання вздовж берегів Сомалійського півострова в Африці.

Все це було політичною та військовою темою обговорення під час двох останніх саммітів, у Бухаресті у квітні 2008 року, та у Страсбурзі у квітні 2009 року. (частота проведення саммітів сама по собі може виступати показником того, який обсяг проблем постав перед Альянсом.). У Бухаресті, голови держав та урядів Альянсу прийняли декілька важливих рішень, які просувають процес трансформації Альянсу, як у політичному так і у військовому вимірах. Три головні теми, на які найбільше звертали увагу були – партнерство, операції та новим загрози і виклики.

Що стосується Партнерства, Альянс надав запрошення Албанії та Хорватії про початок діалогу щодо членства та підтвердив, що таке саме запрошення буде надане Македонії після вирішення питання щодо назви країни. На Самміті було досягнуто згоди, що Україна та Грузія стануть у майбутньому членами Альянсу, та було надано запрошення Боснії та Герцеговині, а також Чорногорії, приєднатися до Інтенсифікованого діалогу з НАТО. Мальту також привітали з поверненням до програми Партнерство заради миру.

Щодо операцій, Самміт підтвердив зобов’язання країн-членів Альянсу щодо місії у Косово, а також позитивно розглянув питання щодо продовження здійснення тренувальної місії у Іраку. Але звичайно, найбільше всього уваги приділили Афганістану, під час чого голови країн та урядів висловили своє стратегічне бачення щодо місії міжнародних сил сприяння безпеці у Афганістані, щодо заходів потрібних для успіху місії, та головним принципам залучення сил НАТО. На самміті було також погоджено План Дій, що включав в себе пропозиції щодо розробки та впровадження в життя комплексного підходу до вирішення нагальних питань, спрямованого на покращення використання інструментів регулювання кризових ситуацій, а також практичне співробітництво з іншими країнами.

Стосовно нових викликів та загроз, Самміт підтвердив впровадження політики кібер-захисту, погодив деякі принципи, що визначають інтереси Альянсу у галузі енергетичної безпеки, поставив завдання стосовно розвитку положень комплексної системи протиракетної оборони, що буде покривати усю територію Альянсу, відмітив зростаючу важливість інформаційної стратегії та впровадження телеканалу НАТО в мережі Інтернет.

На Страсбурзькому самміті, Албанія та Хорватія були формально прийняті до Альянсу, а Францію привітали із поверненням до повномасштабного партнерства з усіма структурами Альянсу. Щодо Афганістану, принциповим було рішення щодо впровадження Тренувальної місії НАТО в Афганістані для допомоги національній Армії та Поліції Афганістану, а також ініціатива щодо поліпшення взаємовідносин Афганістану з Пакистаном, та НАТО з країнами-сусідами Афганістану.

Голови країн та урядів також погодилися щодо прийняття Декларації Безпеки Альянсу, котра знову підкреслює базові цінності, принципи та мету Альянсу у цілому. Найважливішим стало відновлення процесу розробки нової стратегічної концепції Альянсу з метою визначення ролі НАТО у середовищі безпеки 21-го століття.

З іншого боку, беручи до уваги частково святковий статус цього Самміту, не було приділено багато уваги багатьом дійсно важливим питанням та проблемам, що постали перед Альянсом: відносини з РФ, відносини з міжнародними організаціями (саме ЄС), трансформація та розширення можливостей, включаючи забезпечення Сил Швидкого Реагування НАТО, розвиток комплексного підходу, розширення та партнерство, «нові загрози», (кібер-захит, протиракетна оборона та енергетична безпека); організаційна реструктуризація, та над усім, проведення операцій. (І все це на фоні глобальної економічної кризи).