Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" у м. Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам’яток заповідника

Вид материала

Документы

Содержание Розділ vіі. визначення меж території заповідника та його зон охорони (зон охорони пам’яток) Охоронна зона заповідника Зона охорони археологічного культурного шару Розділ vііі. режими використання території заповідника та його зон охорони Розділ іх. визначення заходів з охорони Орієнтовний термін виконання заходів Територія Валу Спасо-Преображенський собор Будинок полкової канцелярії Будинок губернатора Будинок архієпископа Ризниця-хрещальня Спасо-Преображенського собору Катерининська церква П’ятницька церква Успенський собор Дзвіниця Успенського собору Північні келії Східні келії Південно-західні келії Мури і брами ... Полное содержание

Подобный материал:

• Рішення 14 сесії міської ради V скликання від 28 лютого 2007 року, 1698.07kb.
• ДзержинськА районна у місті радА, 29.97kb.
• Програма охорони пам'яток культурної спадщини міста Ізюма на 2009-2013 роки, 83.6kb.
• 18 квітня. День пам'яток історії та культури в Україні Пам'ятник жертвам голодомору, 22.58kb.
• Сумська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної адміністрації, 18.18kb.
• Закони можна поділити, 295.45kb.
• Випуск 2, 1060.02kb.
• Національний заповідник «глухів» центр пам’яткознавства національної академії наук, 39.71kb.
• Тимчасово виконуючому обов’язки голови обласної державної адміністрації Лаврику М.І., 68.62kb.
• Міністерство регіонального розвитку та будівництва україни державна архітектурно-будівельна, 96.68kb.

РОЗДІЛ VІІ. ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ ТЕРИТОРІЇ ЗАПОВІДНИКА ТА ЙОГО ЗОН ОХОРОНИ (ЗОН ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК)


Пам’ятки культурної спадщини Чернігова вперше було оголошено історико-архітектурним заповідником згідно з постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 18.05.1926 р.

Враховуючи виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність, комплекси та ансамблі пам’яток культурної спадщини м. Чернігова ХІ-ХІХ ст., зосереджені в вищезазначених трьох компактних групах, постановою Ради Міністрів УРСР від 20.02.1967 № 125 було оголошено історико-культурним заповідником на правах філії Державного архітектурно-історичного заповідника „Софійський музей” та відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 20.06.1978 № 344 перетворено на самостійний заклад – Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник, який в даний час віднесено до сфери управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Статус національного заповіднику надано Указом Президента України від 22.12.1998 № 1386.

Одним з основних завдань діяльності заповідника є вивчення та збереження давньоруського містобудівного спадку, що знайшло відображення у титульній назві закладу. Тому визначаючись щодо меж та режимів використання території заповідника та його зон охорони, ми керувалися необхідністю збереження традиційного характеру цінного історичного середовища міста, а також питаннями забезпечення належного вивчення та охорони його унікальної археологічної спадщини.

Визначаючи межі території заповідника, ми спирались на наявну та розроблювану землевпорядну документацію, а також враховували фактичне зосередження найвизначніших пам’яток археології, архітектури та історії на конкретних ділянках міста (території стародавнього Дитинця та Третяка поблизу Катерининської церкви, територія довкола П’ятницької церкви; Єлецький монастир з прилеглим курганом „Чорна могила”, Троїцько-Іллінський монастир з комплексом курганного могильника на Болдиних горах). Виходячи із сучасної містобудівної ситуації, територія заповідника складається з кількох окремих ділянок.

Багаторічний досвід діяльності заповідника та містобудівної практики, в цілому показали доцільність прийнятих раніше рішень щодо меж території заповідника. Тому даним проектом вони фактично зберігаються в попередніх параметрах, за винятком двох територій, на яких розташовані визначні пам’ятки археології, що мають категорію національного значення, а саме: курган „Чорна могила” та курганний могильник на Болдиних горах. При цьому, першу із згаданих територій пропонується у перспективі долучити до території Ансамблю споруд Єлецького монастиря, а другу – до території Комплексу Троїцько-Іллінського монастиря.

Проектом визначено межі семи окремих ділянок, що складають територію заповідника.

Перша ділянка включає основну територію давньоруського Дитинця (ур. Вал) з розташованими на ній Спаським та Борисоглібським соборами, археологічними залишками зруйнованих пам’яток архітектури, будівлями Колегіуму та Полкової канцелярії Чернігівського полку тощо. Ділянка визначається в таких межах:

• по краю пагорба в ур. Вал вздовж пр. Миру та вул. Підвальної до перетину з вул. Преображенської до перетину з вул. Горького;
  
• вздовж вул. Горького в обхід садиби обласного історичного музею;
  
• в обхід садиб обласного художнього музею та комплексу відбудови будинку дворянських зібрань до вул. Горького;
  
• вздовж вул. Горького до перетину з вул. Преображенською;
  
• вздовж вул. Преображенської до перетину з пр. Миру.
  

Друга ділянка (на схід від першої) включає залишки Благовіщенської церкви ХІІ ст. Ділянка визначається в межах, утворених розгалуженням вул. Горького між садибами обласних історичного та художнього музеїв.

Третя ділянка включає частину давньоруського Третяка з фундаментами давньоруської церкви та будівлею Катерининської церкви. Ділянка визначається в межах пагорба вздовж пр. Миру від його перетину з вул. Белінського.

Четверта ділянка включає територію Єлецького монастиря з прилеглою ділянкою щойно виявленого об’єкта археологічної спадщини «Єлецьке городище». Ділянка визначається в таких межах:

• вздовж вул. Князя Чорного від перетину з вул. Тихою до перетину з вул. Толстого;
  
• по краю Єлецького пагорба вздовж вул. Толстого до перетину з вул. Тихою;
  
• вздовж вул. Тихої до перетину з вул. Князя Чорного.
  

П’ята ділянка включає територію Свято-Троїцького Іллінського монастиря. Ділянка визначається в таких межах:

• вздовж вул. Толстого на ділянці північно-західної стіни монастиря;
  
• вздовж південно-західної стіни монастиря від вул. Толстого до краю плато Болдинських гір;
  
• вздовж краю плато Болдинських гір до східного кута монастирської огорожі;
  
• вздовж північно-східної стіни монастиря до вул. Толстого.
  

Шоста ділянка включає територію пам’яток архітектури національного значення - Іллінської церкви та Антонієвих печер. Ділянка визначається в межах гирла Іллінського яру, включаючи тераси схилів яру.

Сьома ділянка включає територію пам’ятки архітектури національного значення П’ятницької церкви з прилеглою ділянкою Передгороддя. Ділянка визначається в межах паркових алей, що прилягають до вул. Гетьмана Полуботка в місці її перетину з вул. П’ятницькою.

Ще одну ділянку - територію пам’ятки археології національного значення «Курганний могильник Болдина гора» - пропонується розглядати як резервну територію, призначену для перспективного розвитку заповідника. Ділянка є частиною охоронної зони заповідника і є обмеженою з заходу ансамблем Свято-Троїцького Іллінського монастиря, з півдня – краєм плато Болдинських гір понад вул. Успенського, зі сходу – територією Меморіалу Слави, з півночі – вул. Толстого.


Визначаючи охоронну зону заповідника, ми керувалися напрацюваннями Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування, яким у 1997 р. здійснено коригування історико-архітектурного опорного плану і зон охорони м. Чернігова, що знайшло відображення у Генеральному плані м. Чернігова, затвердженому у 2003 році.

Наші попередники розглядали охоронну зону заповідника виключно як буферну зону, до того ж при її визначенні не завжди було дотримано необхідного принципу проведення меж по топографічних орієнтирах. Усунувши цей недолік, ми, крім того, дещо поширили межі території охоронної зони за рахунок окремих ділянок міської забудови, які переважно дотепер зберігають традиційний характер середовища та охоплюють найвагоміші розпланувальні частини стародавнього Чернігова (Окольний град, Третяк та Поділ ).

Охоронна зона заповідника визначається в таких межах:

• вздовж краю правого берега р. Стрижень від перетину з вул. Гетьмана Полуботка до її впадіння у р. Десну;
  
• вздовж правого краю берега р. Десни до перетину з вул. Крайньою;
  
• вздовж вул. Крайньої до перетину з пр. Миру;
  
• вздовж умовної лінії від пр. Миру в місці перетину з вул. Крайньою до кінця вул. Тихої;
  
• вздовж умовної лінії від кінця вул. Тихої до тильного боку садиб по парній стороні вул. Антонова-Овсієнко;
  
• вздовж тильного боку садиб по парній стороні вул. Антонова-Овсієнко до перетину з пров. Гайовим;
  
• вздовж пров. Гайового до перетину з вул. Гайовою;
  
• вздовж вул. Гайової до її кінця;
  
• від кінця вул. Гайової до кінця пров. Нахімова;
  
• вздовж умовної лінії між кінцем пров. Нахімова та вул. Бланка;
  
• вздовж вул. Бланка до її кінця;
  
• від кінця вул. Бланка до кінця вул. Варзара;
  
• вздовж умовної лінії огинаючи озеро-кар’єр від вул. Варзара до пров. Успенського;
  
• вздовж провулку до перетину з провулком, що поєднує його з вул. Успенського;
  
• вздовж провулку до перетину з вул. Успенського;
  
• вздовж яру до перетину з провулком на плато Болдиної гори;
  
• вздовж провулку до перетину з вул. Толстого;
  
• вздовж умовної лінії від вул. Толстого до перетину з вул. Музикальною;
  
• вздовж вул. Музикальної та пров. Музикального до перетину з вул. Суворова;
  
• вздовж вул. Суворова до перетину з вул. Межевою;
  
• вздовж вул. Межової та пров. Будьонного до перетину з вул. Ватутіна;
  
• вздовж вул. Ватутіна до перетину з вул. Десняка;
  
• вздовж вул. Десняка до перетину з вул. Коцюбинського;
  
• вздовж вул. Коцюбинського до перетину з вул. Воровського;
  
• вздовж вул. Воровського до перетину з вул. Магістратською;
  
• вздовж вул. Магістратської, Красної площі та вул. Гетьмана Полуботка до краю правого берега р. Стрижень.
  

Нарешті, враховуючи, що територія давньоруського міста в ХІІ ст. сягнула далеко за межі означених ділянок, пропонується визначити ще одну зону охорони – зону охорони археологічного культурного шару, яка б забезпечувала збереженість археологічних нашарувань Передгороддя – найбільшої частини чернігівського передмістя давньоруської доби, з прилеглими чи включеними до неї ділянками середньовічних могильників. В межах цієї території традиційний характер забудови простежується лише фрагментарно, отже головна спрямованість режиму використання даної зони охорони визначається саме археологічною складовою.

Зона охорони археологічного культурного шару визначається в таких межах:

• від р. Стрижень вздовж вул. Гетьмана Полуботка, Красної площі та вул. Магістратської до перетину з вул. Воровського;
  
• вздовж вул. Воровського до перетину з пр. Перемоги;
  
• вздовж пров. Марковича, пров. Мурінсона та вул. Папанінців до перетину з вул Щорса;
  
• вздовж вул. Щорса до перетину з вул. Любецькою;
  
• вдовж вул. Любецької до перетину з вул. Войкова;
  
• вдовж вул. Войкова до перетину з площею Дружби народів;
  
• від площі Дружби народів вздовж вул. 9 Січня до перетину з вул. Мстиславською;
  
• вздовж вул. Мстиславської до перетину з вул. Київською;
  
• вздовж вул. Київської повз русло р. Стрижень до перетину з вул. Дзержинського;
  
• вздовж вул. Дзержинського до перетину з площею П’ять кутів;
  
• від площі П’ять кутів вздовж вул. Олександра Молодшого до перетину з вул. Савчука;
  
• вздовж краю плато понад ур. Кордівка від вул. Савчука до краю лівого берега р. Стрижень;
  
• вздовж лівого берега р. Стрижень до перетину з вул. Гетьмана Полуботка.
  

В межах зони охорони археологічного культурного шару виділяється зона регулювання забудови. Зона регулювання забудови визначається в таких межах:

• від перетину з вул. 1-го Травня вздовж вул. Гетьмана Полуботка, Красної площі та вул. Магістратської до перетину з вул. Воровського;
  
• вздовж вул. Воровського до перетину з пр. Перемоги;
  
• вздовж пров. Марковича, пров. Мурінсона та вул. Папанінців до перетину з вул Щорса;
  
• вздовж вул. Щорса та вул. Київської до перетину з вул. Дзержинського;
  
• вздовж вул. Дзержинського до перетину з площею П’яти кутів;
  
• від площі П’яти кутів вздовж вул. 1-го Травня до перетину з вул. Гетьмана Полуботка.
  

Таким чином, територія заповідника, його охоронна зона та зона охорони археологічного культурного шару повністю охоплюють межі стародавнього міста, що відповідає пріоритетним напрямкам діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній».


РОЗДІЛ VІІІ. РЕЖИМИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ ЗАПОВІДНИКА ТА ЙОГО ЗОН ОХОРОНИ


І. Територія заповідника


На території Національного архітектурно-історичного заповідника ''Чернігів стародавній'' (далі – заповідника) зберігаються пам'ятки та об'єкти культурної спадщини, забезпечується охорона археологічного культурного шару, а також традиційного характеру середовища: ландшафту, історично сформованих розпланування, парцеляції, забудови, малих архітектурних форм, елементів історичного благоустрою. За спеціальними проектами, погодженими в установленому порядку, проводяться роботи з консервації, реставрації, реабілітації, пристосування, музеєфікації пам'яток, регенерації їх середовища, благоустрій та озеленення території, реконструкція і будівництво необхідних для експлуатації пам'яток інженерних мереж.

На території заповідника заборонено будівництво, земляні роботи, прокладання транспортних комунікацій та інженерних мереж, якщо це не пов'язано з забезпеченням функціонування заповідника та його пам'яток, а також у разі, якщо ці роботи порушують підземні частини пам'яток або гідрологічний режим території. Забороняється влаштування повітряних ліній електромереж і наземних трансформаторних пунктів.

На території заповідника забезпечуються інженерний захист території, санітарна і пожежна безпека, сприятлива для пам’яток гідрогеологічна обстановка та захист від динамічних навантажень.

На території заповідника забезпечується проведення археологічних досліджень з музеєфікацією виявлених розкопками стародавніх будівель і споруд. При цьому заборонено розкопування ''на знесення'' археологічного культурного шару по всій його площі й на всю глибину. Необхідно резервувати не розкопані ділянки культурного шару як еталон на майбутнє.

Будь-яким земляним та будівельним роботам, запланованим на території заповідника, повинні передувати археологічні дослідження (розкопки), а самі роботи повинні здійснюватися під наглядом фахівця-археолога.

Відповідно до Правил забудови та використання території м. Чернігова на території заповідника за спеціальними погодженнями допускається розміщення таких об'єктів: кафе, ресторани; виставкові зали; музеї; магазини та кіоски з продажу сувенірів, літератури, виробів народних промислів, художньої продукції тощо; відкриті автостоянки, стоянки для туристичного транспорту (автобусів мікроавтобусів); громадські вбиральні; малі архітектурні форми; об'єкти інженерно-технічної інфраструктури для обслуговування території; об'єкти ландшафтного благоустрою та озеленення. При цьому нові об'єкти – будівлі та споруди – по висоті не повинні перевищувати 9 метрів і проектуватися тільки за індивідуальними проектами в рамках загальної концепції або проекту регенерації заповідника.

Проведення на території заповідника містобудівних, архітектурних, ландшафтних перетворень, реставраційних, будівельних, земляних та інших робіт дозволяється за погодженням з органом управління заповідника – Мінрегіонбудом та центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини – МКТ (Держкультурспадщини). Погодження надається за поданням дирекції Національного архітектурно-історичного заповідника ''Чернігів стародавній'' на підставі погодженої нею науково-проектної, проектно-кошторисної документації.


ІІ. Охоронна зона заповідника


На території охоронної зони заповідника зберігаються пам'ятки та об'єкти культурної спадщини, забезпечується охорона традиційного характеру середовища: ландшафту, історично сформованих розпланування, парцеляції, забудови, елементів історичного благоустрою, які мають бути виявлені й обліковані при проведенні історико-архітектурної інвентаризації території зони. Тут, відповідно до Державних будівельних норм, допускається лише регенерація, що включає реставрацію та пристосування пам'яток, збереження фонової забудови, можливе відтворення втрачених цінних об'єктів (середньовічних та ранньомодерних оборонних споруд), відновлення втрачених цінних елементів розпланувальної структури (ліній укріплень XVII-XVIII ст.), а також збереження ландшафту. Регенерація задовольняє вимоги збереження видового розкриття історичних ансамблів і комплексів.

За спеціальними проектами, погодженими з органами охорони культурної спадщини, виконуються:

роботи з регенерації історичного середовища, пов'язані зі збереженням і реконструкцією історичного розпланування, будівель і споруд, благоустроєм території, озелененням;

роботи з консервації, реставрації, реабілітації, пристосування, музеєфікації пам'яток;

роботи з реконструкції вуличної мережі, інженерних мереж, влаштування майданчиків для паркування автотранспорту, зовнішнього освітлення, встановлення малих архітектурних форм, які необхідні для експлуатації пам'яток, забезпечення інших форм благоустрою, зумовлених вимогами сучасного функціонування міста;

усунення будівель, споруд і зелених насаджень, які порушують традиційний характер середовища.

Вся містобудівна документація, що розробляється на цю територію чи на її частини, підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, відповідно до чинного законодавства.

У межах охоронної зони заповідника забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідних органів охорони культурної спадщини. Не дозволяється прокладання транспортних комунікацій, інженерних мереж, які порушують підземні частини будівель, споруд або гідрологічний режим території, влаштування повітряних ліній електромереж і наземних трансформаторних пунктів, обладнання, благоустрій, які не відповідають вимогам охорони культурної спадщини та збереження традиційного характеру середовища.

На території охоронної зони заповідника забезпечується охорона археологічного культурного шару, проведення археологічних досліджень з музеєфікацією виявлених розкопками стародавніх будівель і споруд. Будь-яким земляним роботам, будівельним роботам, пов'язаним з розкриттями, мають передувати археологічні дослідження. У проектно-кошторисній документації на будівництво в обов'язковому порядку передбачаються кошти на проведення археологічних досліджень перед початком земляних робіт.

На території охоронної зони заповідника має бути забезпечена сприятлива гідрогеологічна обстановка, чистота повітряного басейну, захист від динамічних впливів, пожежна безпека. Звідси слід поступово вивести гаражі, склади, малі промислові підприємства, майстерні та інше.

Нове будівництво можливе тільки за проектами, погодженими з органами охорони культурної спадщини. Тут допускається вибіркове будівництво та реконструкція будівель і споруд за індивідуальними проектами; при цьому розпланувальний модуль і парцеляція мають лишатися незмінними, а масштаб нових та реконструйованих будівель і споруд, масштабність їхніх членувань, архітектурні форми, матеріали, кольорове вирішення фасадів повинні відповідати безпосередньо прилеглій історичній забудові. Проектуванню має передувати розроблення історико-містобудівного обґрунтування зі всебічним композиційним обґрунтуванням рішень, що приймаються. При цьому в кварталах, обмежених вулицями Преображенською, Горького, Гетьмана Полуботка, Магістратською, Комсомольською і Белінського, висота нових будівель і споруд не повинна перевищувати 15 метрів; у кварталах, обмежених вулицями Преображенською, Пушкіна, Гетьмана Полуботка, Горького, висота нових будівель і споруд не повинна перевищувати 20 метрів; у кварталах, розташованих на північний захід від вулиць Л. Толстого – Князя Чорного, висота нових будівель і споруд не повинна перевищувати 12 метрів; у кварталах, розташованих на південь від вулиць Л. Толстого – Лісковицької, висота нових будівель і споруд не повинна перевищувати 8 метрів; на решті території охоронної зони заповідника висота нових будівель і споруд не повинна перевищувати 6 метрів.

Частина охоронної зони заповідника на Болдиній горі є резервною територією для подальшого розвитку заповідника. На цій території заборонено будь-яке будівництво, не пов'язане з забезпеченням функціонування заповідника та його пам'яток.

Забезпечення дотримання вказаного режиму утримання і використання території комплексної охоронної зони здійснює орган охорони культурної спадщини органу місцевого самоврядування за участю дирекції заповідника.


ІІІ. Зони охорони археологічного культурного шару


На всіх ділянках зони охорони археологічного культурного шару встановлюється єдиний режим використання територій:

всі будівельні і земляні роботи, посадка дерев проводяться з дозволу органів охорони культурної спадщини під наглядом археолога;

до початку крупних земляних або будівельних робіт на ділянках археологічного культурного шару повинні проводиться археологічні дослідження відповідно до планів розміщення будівництва;

по завершенні археологічного дослідження ділянки культурного шару виявлені й залишені на місці фрагменти стародавніх будівель і споруд підлягають охороні, консервації та музеєфікації як нерухомі пам'ятки культурної спадщини. У разі їх відсутності повністю вивчені ділянки археологічного культурного шару за рішенням державних органів охорони культурної спадщини виключаються зі складу зон охорони археологічного культурного шару.


ІV. В межах зони охорони археологічного культурного шару виділяється зона регулювання забудови, обмежена вулицями Магістратською, Гетьмана Полуботка, Воїнів-інтернаціоналістів, Дзержинського, Київською, Щорса, Любецькою, пров. Мурінсона, вул. Марковича, просп. Перемоги та вул. Воровського. В межах цієї зони регулювання забудови допустима висота нової забудови обмежується так:

у кварталах, обмежених вулицями Магістратською, Гетьмана Полуботка, Воїнів-інтернаціоналістів, просп. Перемоги та Воровського, висота нових будівель не повинна перевищувати 22 метрів;

у кварталах, обмежених вулицями просп. Перемоги, Дзержинського, Київською, Щорса, Любецькою, пров. Мурінсона, вул. Марковича, висота нових будівель не повинна перевищувати 36 метрів.


РОЗДІЛ ІХ. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ,

ВИКОРИСТАННЯ, РЕСТАВРВЦІЇ, РЕАБІЛІТАЦІЇ, МУЗЕЄФІКАЦІЇ ПАМ’ЯТОК ЗАПОВІДНИКА, ЗБЕРЕЖЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ СЕРЕДОВИЩА

№ п/п	Назва пам’ятки, території заповідника	Заходи з охорони, використання, реставрації, реабілітації, музеєфікації, які передбачається виконати	Орієнтовний термін виконання заходів
І. Комплекс споруд Валу, Катерининська, П’ятницька церкви та прилеглі території
1.	Територія Валу (колишній Центральний парк культури та відпочинку ім. М.Коцюбинського, що об’єднує території дитинця та фортеці)	Благоустрій території з урахуванням історичної топографії. Влаштування огорожі навколо Валу як території, що має певний режим використання. Влаштування вхідних вузлів заповідника (каси, сувенірні крамниці, інформаційні стенди, декоративно-скульптурні композиції): основного - на перетині вул. Преображенської та просп. Миру з урахуванням проведення необхідних досліджень та музеєфікації залишків Київських (Любецьких) воріт Чернігівської фортеці (ХVІІ-ХVІІІ ст.), а також додаткових вхідних вузлів - з боку вул. Серьожнікова (з облаштуванням сходів) та з боку вул. Горького – між будівлями Історичного та Художнього музеїв (з облаштуванням стоянок для автобусів та автомобілів). Влаштування закладу громадського харчування для відвідувачів заповідника (кав’ярня, ресторан швидкого харчування - з тильного боку будівля Історичного музею). Впорядкування існуючих зелених насаджень із забезпеченням розкриття пам’яток культурної спадщини з характерних видових точок та коригуванням дендрологічного складу насаджень. Проведення санітарної вирубки малоцінних самосійних зелених насаджень. Уточнення трасування та заміна асфальтно-бетонного мощення пішохідних доріжок на цегляно-клінкерні. Заміна існуючих та встановлення додаткових ліхтарів освітлення, виконаних відповідно до історичної іконографії. Влаштування за окремим проектом нічного точкового підсвітлення фасадів будівель-пам’яток. Реконструкція та впорядкування території колишньої Гімназійної площі з урахуванням відтвореного будинку Дворянського зібрання, видового розкриття Будинку губернатора (Класичної чоловічої гімназії, нині – історичний музей), Будинку архієпископа (нині – обласний архів) та пам’ятника О.Пушкіну з боку вул. Преображенської. Встановлення біля Колегіуму (із західного боку) пам’ятника гетьману України І.Мазепі – благодійнику та меценатові духовних та навчальних закладів м. Чернігова. Реконструкція існуючого дитячого майданчика з боку вул. Преображенської з перетворенням його у дитяче містечко в архітектурно-стилістичних формах, які відповідають характеру середовища, що має особливу історико-культурну цінність, а також реконструкція фонтанів з боку вул. Преображенської. Дослідження та часткова музеєфікація оборонних валів фортеці біля Колегіуму (з боку вул. Серьожнікова) та Цитаделі (з північного боку). Передислокація існуючого спортивного залу (розташований в будівлі, що являє собою відтворену частину кол. Дворянського пансіону), відбудова на історичних підмурках у первісних формах відповідно до матеріалів історичної іконографії будівлі колишнього Дворянського пансіону (спального корпусу Чернігівської класичної чоловічої гімназії) з пристосуванням його для сучасних потреб (готельно-конференційний центр). Реконструкція та впорядження території тенісних кортів. Влаштування на місці Літнього театру експозиції просто неба мініатюрних копій видатних будівель-пам’яток, дитячого ігрового містечка. Заміна скульптурної композиції пам’ятника воїнам 181-ої Сталінградської дивізії, які загинули в боях за визволення м. Чернігова 19-21.09.1943 р., виконаної з нетривких матеріалів на аналогічну композицію, виконану із довговічних матеріалів. Влаштування надземного металевого пішохідного переходу з території Валу до Катериненської церкви.	2009-2015 рр.
2.	Спасо-Преображенський собор (ХІ ст., охор. № 801)	Продовження реставрації іконостасу. Наукові дослідження стінопису та його реставрація. Зміцнення несучих конструкцій склепіння центрального купола з метою повернення на історичне місце панікадила з демонтажем тимчасових допоміжних металоконструкцій, які в даний час утримують панікадило. Ремонтно-реставраційні роботи в інтер’єрах, на фасадах та дахах із заміною системи водовідведення. Виконання вертикального планування прилеглої території. Встановлення пожежно-охоронної сигналізації.	2009-2012 рр.
3.	Борисоглібсь кий собор (ХІІ ст., охор. № 812)	Дослідження матеріальної структури храму ХІІ ст. Виконання вертикального планування прилеглої території з влаштуванням системи водовідведення від стін храму. Реконструкція електромережі та слабострумних мереж (телефонного зв’язку).	2009-2012 рр.
4.	Колегіум (ХVІІ-ХVІІІ ст., охор. № 813)	Влаштування відмостки навколо будівлі, горизонтальної гідроізоляції та підсилення фундаментів. Ремонт тиньку фасадів з реставрацією архітектурних деталей. Реставраційні роботи на центральному куполі. Реконструкція та заміна внутрішніх інженерних мереж (водогону, каналізації). Влаштування додаткового санвузла для працівників заповідника. Проведення пошукових археологічних досліджень на прилеглій території. Реставраційне відтворення двох бань над приміщенням колишньої Всіхсвятської трапезної церкви. Встановлення пожежно-охоронної сигналізації. (У разі прийняття рішення про переміщення архіву до іншого пристосованого приміщення, приміщення Колегіуму можуть використовуватись для облаштування експозицій та зберігання фондів заповідника).	2008-2015 рр.
5.	Будинок полкової канцелярії (Я.Лизогуба, ХVІІ ст., охор. № 814)	Виконання науково-технологічних обстежень. Ремонт та реставрація фасадів будівлі. Влаштування системи поверхневого водовідведення та горизонтальної гідроізоляції.	2009-2012 рр.
6.	Будинок губернатора (Класичної чоловічої гімназії, ХІХ ст., охор. № 820)	Виконання науково-технологічних обстежень. Влаштування відмостки, системи поверхневого водовідведення та горизонтальної гідроізоляції. Ремонт та реставрація фасадів. Реконструкція внутрішніх інженерних мереж. Виконання вертикального планування прилеглої території.	2009-2012 рр.
7.	Будинок архієпископа (ХVІІІ ст., охор. № 821)	Виконання науково-технологічних обстежень. Ремонт та реставрація приміщень, даху. Влаштування відмостки, системи поверхневого водовідведення та горизонтальної гідроізоляції. Виконання вертикального планування прилеглої території. (У випадку прийняття рішення про переміщення архіву до іншого пристосованого приміщення, можливо пристосування для розташування дирекції заповідника, а також розташування допоміжних приміщень в межах прилеглих господарських корпусів).	2009-2015 рр.
8.	Ризниця-хрещальня Спасо-Преображенського собору (ХІХ ст.)	Ремонт даху та фасадів, системи водовідведення.	2009-2012 рр.
9.	Альтанка Спасо-Преображенського собору (ХІХ ст.)	Поточні ремонти.	При необхідності
10.	Катерининська церква (ХУІІІ ст., охор. № 816)	Виконання науково-технологічних обстежень. Ремонт даху. Впорядкування охоронно-пожежної сигналізації, ремонт цоколя, відмостки та замощення прилеглої території. Заміна системи опалення. Заміна охоронно-пожежної сигналізації.	2008-2012 рр.
11.	П’ятницька церква (ХІІ ст., охор. № 815)	Виконання науково-технологічних обстежень. Консервація цегляної кладки зовнішніх стін. Впорядкування поверхневого водовідведення та виконання горизонтальної гідроізоляції стін. Встановлення пожежно-охоронної сигналізації. Встановлення огорожі навколо церкви згідно з актом землевідводу. Відтворення втраченої дзвіниці (ХУІІІ ст.).	2008-2015 рр.
ІІ. Комплекс споруд Єлецького монастиря
12.	Успенський собор (ХІ-ХVІІ ст., охор. № 817/1).	Виконання науково-технологічних обстежень. Підсилення фундаментів та основних несучих конструкцій з метою усунення причин утворення тріщин. Наукові дослідження фрескового стінопису та його консервація. Ремонт та реставрація фасадів. Реконструкція системи водовідведення з покрівлі. Виконання вертикального планування прилеглої території. Встановлення охоронно-пожежної сигналізації.	2009-2012 рр.
13.	Дзвіниця Успенського собору (ХVІІ ст., охор. № 817/2)	Виконання науково-технологічних обстежень. Відтворення втрачених міжповерхових перекриттів, зокрема циліндричних склепінь третього поверху. Реставрація пошкоджених поверхонь цегляної кладки стін, зокрема цегляної кладки декоративних ніш на першому поверсі, бетонної підлоги приміщень ярусів дверних і віконних заповнень та прорізів.. Повна заміна дерев’яних конструкцій сходів.	2009-2012 рр.
14.	Північні келії (XVI-XVII ст., охор. № 817/3)	Проведення реставраційно-ремонтних робіт не потребують. Поточні ремонти.	При необхідності
15.	Східні келії (братський корпус) (XVI-XVII ст., охор. № 817/4)	Виконання науково-технологічних обстежень. Поточні ремонти.	При необхідності
16.	Південно-західні келії (казначейський корпус) (XVI-XVII ст., охор. № 817/5)	Ремонт пошкодженої лицевої цегляної кладки цоколів. Поточні ремонти.	При необхідності
17.	Мури і брами (XVII ст., охор. № 817/6)	Виконання науково-технологічних обстежень. Ремонт пошкодженої лицевої цегляної кладки поверхні стін та контрфорсів, а також покриття мурів.	2009-2012 рр.
18.	Залишки будинку ігумена (ХУІІІ ст., щойно виявлений об’єкт)	Архітектурно-археологічні та науково-технологічні дослідження. Реставраційне відтворення.	2009-2018 рр.
19	Печери та підземні споруди	Архітектурно-археологічні та науково-технологічні дослідження. Підготовка для експонування.	2009-2018 рр.
20.	Будинок Феодосія (ХУІІ ст., охор. № 1766/7)	Архітектурно-археологічні та науково-технологічні дослідження. Поточні ремонти.	При необхідності
ІІІ. Комплекс споруд Троїцько-Іллінського монастиря
20.	Іллінська церква (ХІ ст., охор. № 818/1)	Виконання науково-технологічних обстежень. Реставраційно-ремонтні роботи на фасадах та цоколі. Ремонт відмостки. Нормалізація вологісного стану приміщень. Заміна дерев’яних конструкцій даху, а також металевого покриття. Реконструкція системи водовідведення з покрівлі. Дезинфекція, антисептичний та інсектицидний захист з гідрофобізацією поверхні деревини. Продовження реставраційних робіт по іконостасу. Закупівля музейного обладнання. Встановлення пожежно-охоронної сигналізації.	2008-2012 рр.
21.	Дзвіниця Іллінської церкви (ХУІІ-ХУІІІ ст., охор. № 818/2)	Ремонт тиньку фасадів. Ремонт системи поверхневого водовідведення. Заміна електромережі. Встановлення автономної охоронно-пожежної сигналізації.	2009-2012 рр.
22.	Комплекс споруд Антонієвих печери (ХІ-ХУІІІ ст., охор № 818)	Виконання науково-технологічних обстежень. Виконання реставраційно-ремонтних робіт за результатами обстежень. Ремонт електромережі. Встановлення автономної охоронно-пожежної сигналізації.	2009-2012 рр.
23.	Новоантонієві печери (ХУІ-ХУІІІ ст.)	Проведення археологічних та інженерно-технічних досліджень. Відбудова вхідної каплиці на залишках автентичних підмурків та стін. Розчистка печерних ходів (частково). Будівництво пішохідного металевого містка між Антонієвими та Новоантонієвими печерами. Реконструкція існуючої вбиральні. Влаштування неподалік печерного комплексу закладу громадського харчування.	2009-2018 рр.
24.	Троїцький собор (ХУІІ ст., охор. № 819/1)	Виконання науково-технологічних обстежень, зокрема стінопису на внутрішніх стінах. Виконання консерваційно-реставраційних робіт згідно з рекомендаціями за результатами обстежень.	2009-2012 рр.
25.	Дзвіниця Троїцького собору (ХУІІ ст., охор. № 819/2)	Виконання науково-технологічних обстежень. Виконання внутрішніх і зовнішніх реставраційно-ремонтних робіт за результатами обстежень. Ремонт відмостки.	2009-2012 рр.
26.	Введенська церква (ХУІІ ст., охор. № 819/3)	Реставраційно-консерваційні роботи олійного живопису в інтер’єрах.	2009-2012 рр.
27.	Північно-східні келії Троїцько-Іллінського монастиря (XVIІ-XVIIІ ст., охор. № 819/4)	Не потребують проведення реставраційно-ремонтних робіт. Поточні ремонти.	При необхідності
28.	Південні келії Троїцько-Іллінського монастиря (XVIІ-XVIIІ ст., охор. № 819/5)	Не потребують проведення реставраційно-ремонтних робіт. Поточні ремонти.	При необхідності
29.	Південно-західні келії Троїцько-Іллінського монастиря (XVIІ-XVIIІ ст., охор. № 819/6)	Не потребують проведення реставраційно-ремонтних робіт. Поточні ремонти.	При необхідності
30.	Будинок Архієрея Троїцько-Іллінського монастиря (ХУІІІ ст., охор. № 819/7)	Виконання науково-технологічних обстежень та ремонт цоколя на підставі висновків за результатами обстежень. Поточні ремонти.	При необхідності
31.	Друкарня (ХУІІ ст., охор. № 819/8 )	Виконання науково-технологічних обстежень. Реставраційно-ремонтні роботи на фасадах та в інтер’єрах.	2009-2012 рр.
32.	Мури з брамами та вежами (ХУІІ ст., охор. № 819/9)	Виконання науково-технологічних обстежень та проведення реставраційно-ремонтних робіт на підставі висновків за результатами обстежень.	2009-2012 рр.
33.	Господарський корпус монастиря (не має статусу пам’ятки)	Ремонтні роботи в інтер’єрах.	2009-2012 рр.