Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" у м. Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам’яток заповідника

Вид материала

Содержание

Х. архітектурно-планувальна і ландшафтна організація території заповідника
Перша ділянка (ділянка № 1)
Перша ділянка (ділянка № 1)
Ділянка № 2
Ділянка № 3
Ділянка № 6
Ділянка № 7
Розділ хі. проект скоригованого положення
Основні завдання заповідника
Управління заповідником
Майно заповідника

Подобный материал:

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Х. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА І ЛАНДШАФТНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ЗАПОВІДНИКА

Як вже зазначалося, містобудівна практика та багаторічний досвід діяльності заповідника підтвердили доцільність функціонування закладу в межах, визначених рішеннями, прийнятими у попередні роки.

Нами пропонується збереження меж заповідника в попередніх параметрах. Таким чином, територію заповідника складають сім окремих ділянок, розташованих в історичній частині м. Чернігова (див. схему).

Перша ділянка (ділянка № 1) охоплює територію давньоруського Дитинця (Валу), друга ділянка (ділянка № 2) включає археологічні залишки Благовіщенської церкви ХІІ ст., третя ділянка (ділянка № 3) - частину давньоруського Третяка з фундаментами давньоруської церкви та будівлю Катерининської церкви (ХУІІІ ст.), четверта (ділянка № 4) - територію ансамблю споруд Єлецького монастиря, п’ята (ділянка № 5) – територію ансамблю Свято-Троїцького монастиря, шоста (ділянка № 6) - територію комплексу Іллінської церкви з дзвіницею та Антонієвими печерами, сьома ділянка (ділянка № 7) включає територію П’ятницької церкви з прилеглою ділянкою давньоруського Передгороддя. Детальний опис меж зазначених ділянок наведений в розділі „Архітектурно-містобудівні обґрунтування проекту”.

Разом з тим, дві території, на яких розташовані пам’ятки археології національного значення (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1761 „Про занесення пам’яток історії монументального мистецтва та археології до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”) - курган „Чорна могила” (Київська Русь, пізнє середньовіччя) та курганний могильник на Болдиних горах (розвинуте середньовіччя, Київська Русь) передбачається віднести в майбутньому до території заповідника. Першу із згаданих територій пропонується долучити до території ансамблю споруд Єлецького монастиря, а другу - до територій ансамблю Троїцького монастиря та комплексу Іллінської церкви з дзвіницею і Антонієвими печерами, об’єднавши таким чином три зазначені території в єдину територію – Троїцько-Іллінського комплексу з курганним могильником на Болдиних горах (див. схему).

Перша ділянка (ділянка № 1) заповідника охоплює територію, на якій власне зароджувалося місто Чернігів і включає найбільшу, порівняно з іншими ділянками, кількість пам’яток культурної спадщини різноманітної видової приналежності (архітектури та містобудування, археології, історії, монументального мистецтва, садово-паркового мистецтва) та широкого хронологічного діапазону (УІІ-ІІІ ст. до н. е. – поч. ХХ ст.).

Враховуючи наявну містобудівну ситуацію, компактне розташування об’єктів заповідника на ділянці та необхідність забезпечення дотримання встановленого режиму використання території заповідника, в перспективі вбачається можливим надання цій ділянці статусу території контрольованого доступу шляхом встановлення ажурної металевої огорожі по периметру території ділянки на підставі відповідних рішень за проектною документацією, узгодженою у встановленому порядку.

Головний вхід на ділянку території заповідника зберігається на розі вул. Преображенської та Миру із влаштуванням тут вхідного вузла (див. схему). Крім того, пропонується влаштувати ще два входи на цю ділянку: один - з боку вул. Серьожникова, другий – з вул. Горького (між будівлями художнього та історичного музеїв; див. схему).

Практично всю територію ділянки нами пропонується віднести до експозиційно-рекреаційної зони, за винятком ділянки, що прилягає до вищезазначеного входу до заповідника з вул. Горького, якій надається статус зони обслуговування з розміщенням в її межах автостоянки, туалету, закладу громадського харчування для відвідувачів заповідника (див. схему).

Враховуючи особливий пам’яткоохоронний статус ділянки, при виконанні заходів з благоустрою її території значну увагу слід приділити дослідженню, консервації та музеєфікації численних унікальних автентичних археологічних залишків будівель та споруд, що мають статус пам’яток археології, зокрема городища-дитинця літописного міста Чернігова (ІІІ-ХУІІІ ст. н. е.), цитаделі (УІІ-ІІІ ст. до н. е., ІХ-ХУІІІ ст. н. е.), фундаментів церков, брам та теремів давньоруської доби (ХІ-ХІІ ст.). Значну увагу слід приділити реконструкції існуючих зелених насаджень з урахуванням історичної топографії та видових точок.

Слід зазначити, на ділянці № 1 дислокуються основні адміністративні та музейно-експозиційні приміщення Національно архітектурно-історичного заповідника „Чернігів Стародавній”, які зосереджені в приміщеннях колишнього Колегіуму. Наявна кількість адміністративних та експозиційних приміщень заповідника не відповідає нормативним вимогам.

В даний час на різних рівнях органів влади обговорюється питання стосовно переміщення в перспективі Державного архіву Чернігівської області з приміщень колишнього Будинку архієпископа до іншої спеціально пристосованої будівлі за межами території заповідника. Після прийняття позитивного рішення стосовно зазначеного питання, передбачається облаштування в приміщеннях колишнього Будинку архієпископа адміністративних та частково експозиційних приміщень заповідника. При цьому, приміщення Колегіуму підлягатимуть музеєфікації з розміщенням в них основної експозиції та музейних фондів. Існуючу господарчу зону з тильного боку Будинку архієпископа після відселення архівної установи пропонується зберегти та використовувати для потреб заповідника (див. схему).

Разом з тим, в межах зазначеної ділянки розташований ще один з так званих „об’єктів тимчасової невідповідності” – будівля дитячої спортивної школи. Названий навчальний заклад, який відноситься до об’єктів обслуговування, також в перспективі підлягає винесенню за межі території заповідника. Таким чином звільнені приміщення будівлі (колишнього дворянського пансіону, к. ХІХ – п. ХХ ст.), після добудови за матеріалами історичної іконографії втраченого під час ІІ Світової війни крила, пропонується використати для розміщення конференцзалу та готелю заповідника.

Стосовно заходів щодо відбудови втрачених елементів будівель-пам’яток заповідника розташованих на ділянці № 1, зазначаємо на необхідності реставраційного відтворення втрачених верхів колишньої Всіхсвятської трапезної церкви як складової будівлі Колегіуму.

Існуючий дитячий майданчик біля вул. Преображенської зберігається і підлягає реконструкції з урахуванням характеру оточуючого цінного історичного середовища.

До ділянки № 1 безпосередньо прилягають ділянки № 2 і № 3. В перспективі, з метою оптимізації комунікаційних зв’язків між ділянками № 1 і № 3 вбачається доцільним влаштування надземного металевого пішохідного переходу з території Валу до Катериненської церкви.

Після завершення огляду об’єктів заповідника, розташованих на ділянці № 1, можливо продовжити огляд об’єктів заповідника на ділянці № 4 (по вул. Бєлінського до ансамблю Єлецького монастиря) та на ділянці № 7 (по вул. Серьожникова до П’ятницької церкви), які знаходяться в межах пішохідної доступності.

Ділянка № 2, включає археологічні залишки Благовіщенської церкви ХІІ ст., на яких пропонується виконання заходів з консервації та музеєфікації. Частина території цієї ділянки, що прилягає до існуючого проїзду між будівлями історичного та художнього музеїв, може бути використана для розміщення автостоянки для відвідувачів заповідника (як організованих груп так і окремих відвідувачів).

Ділянка № 3 охоплює частину давньоруського Третяка з фундаментами давньоруської церкви та будівлю Катерининської церкви (ХУІІІ ст.). Вказана ділянка може бути віднесена до експозиційно-рекреаційної зони з видокремленням окремого майданчика на розі вулиць Толстого та Авіації, розмір якого визначається за відповідними розрахунками, для розміщення автостоянки (зона обслуговування), яка обслуговуватиме відвідувачів заповідника, зокрема ділянки № 1, 2, 3, а також № 7. До заходів, які слід виконати на ділянці, належить виконання консервації та музеєфікації залишків фундаментів храму давньоруської доби.

На ділянках № 4 і № 5 розташовуються ансамблі споруд відповідно Єлецького та Троїцького монастирів. В даний час зазначені ансамблі будівель передано в користування релігійним організаціям для розміщення монастирів, діяльність яких регулюється відповідними статутами. Окремі монастирські будівлі, які становлять особливий інтерес для відвідувачів заповідника з мистецького, історичного, архітектурного погляду (Успенський собор з усипальницею Лизогуба, Троїцький собор, а також монастирські дзвіниці) включаються до маршрутів для туристичного огляду, в т. ч. інтер’єрів цих будівель. Зазначені ділянки можуть бути віднесені до експозиційної зони з певними обмеженнями, визначеними чинними монастирськими статутами. Крім того, слід зазначити на необхідності реставраційного відтворення залишків будинку ігумена Єлецького монастиря, що має статус пам’ятки культурної спадщини місцевого значення.

Влаштування автостоянок для відвідувачів цих ділянок та об’єктів заповідника передбачається:

- для ансамблю Єлецького монастиря – по вул. Пролетарській, 4 в безпосередній близькості до проектованої будівлі громадського призначення, яку передбачається спорудити поряд з пам’яткою культурної спадщини місцевого значення – колишнім духовним училищем (див. схему);

- для ансамблю Троїцького монастиря – по вул. Толстого біля північно-західної кутової башти монастирських мурів. При цьому, після огляду ансамблю споруд Троїцького монастиря пропонується продовжити огляд об’єктів заповідника, розташованих вниз по рельєфу на ділянці № 6 (Іллінська церква з дзвіницею, Антонієві печери). У зв’язку із зазначеним, вбачається доцільним організація автостоянки на вул. Толстого (з тильного боку нижнього майданчика меморіалу Слави; див. схему).

Крім того, з метою поліпшення комунікаційних зв’язків між Троїцьким та Іллінським комплексами передбачається будівництво пішохідного металевого містка між Антонієвими та Новоантонієвими печерами.

Ділянка № 6 включає територію комплексу Іллінської церкви з дзвіницею та Антонієвими печерами. Дана територія, яка має експозиційне призначення, потребує проведення протизсувних заходів, а також виконання робіт з її благоустрою. Особливу увагу слід звернути на подальше дослідження та пристосування для експонування комплексу споруд Новоантонієвих печер та благоустрою прилеглої до них території.

Ділянка № 7 включає територію П’ятницької церкви з прилеглою ділянкою давньоруського Передгороддя. Вказана ділянка дислокується поряд з центральним майданом міста Чернігова –Красною площею з тилу будівлі Чернігівського обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка та зусібіч оточена зоною зелених насаджень загальноміського значення – сквером ім. Б.Хмельницького.

Потребує спеціального вивчення питання про доцільність відтворення на цій ділянці мурованої дзвіниці-ротонди, зруйнованої у 1960-х роках. Для короткочасного перебування транспортних засобів на час огляду П’ятницької церкви можуть бути використані існуючі міські стоянки в районі Красної площі.

РОЗДІЛ ХІ. ПРОЕКТ СКОРИГОВАНОГО ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ЗАПОВІДНИК

Оскільки згідно зі статею 33 Закону України ''Про охорону культурної спадщини'' Національний архітектурно-історичний заповідник ''Чериігів стародавній'' належить до категорії державних історико-культурних заповідників, положення про нього, згідно з тією ж статею Закону, має відповідати Типовому положенню про державний історико-культурний заповідник, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 1149 ''Про затвердження Типового положення про державний історико-культурний заповідник''. Нині чинне Положення про Національний архітектурно-історичний заповідник ''Чернігів стародавній'', затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 1 червня 2007 р. № 33, за своїми структурою і змістом Типовому положенню не відповідає, або відповідає не в повній мірі.

Відтак нижче пропонується проект скоригованого положення про Національний архітектурно-історичний заповідник ''Чериігів стародавній'', що у повній мірі відповідає Типовому положенню про державний історико-культурний заповідник, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 1149.

ПОЛОЖЕННЯ

про Національний архітектурно-історичний заповідник

''Чериігів стародавній''

Загальні положення

1. Національний архітектурно-історичний заповідник ''Чериігів стародавній'' (НАІЗ ''Чернігів стародавній'') (далі – заповідник) утворений згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1967 р. № 125 на правах філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника ''Софіївський музей''. Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 20 червня 1978 р. № 344 і рішення виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 17 липня 1978 р. № 308 Чернігівський філіал Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський музей» перетворено у Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник. Державна реєстрація заповідника проведена за розпорядженням Чернігівського міського голови від 26 квітня 2000 р. № 163/р. Статус національного закладу заповіднику надано згідно з Указом Президента України від 22 грудня 1998 року № 1386/98. Заповідник є державною власністю і перебуває у сфері управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (далі – Мінрегіонбуд).

2. Заповідник у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

3. Заповідник є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки у національній та іноземній валюті в установах банків, круглу печатку та бланки із своїм найменуванням.

4. Заповідник є неприбутковою організацією, веде оперативний і бухгалтерський облік, статистичну звітність та подає фінансову звітність в установлені строки відповідним державним органам згідно із законодавством.

5. Юридична адреса заповідника: Україна, 14000, м. Чернігів, вул, Преображенська, 1.

Межі й режими використання території заповідника та його зон охорони визначаються науково-проектною документацією та затверджуються в установленому порядку у складі генерального плану розвитку заповідника.

Основні завдання заповідника

6. Основними завданнями заповідника є здійснення заходів з охорони і збереження об'єктів культурної спадщини, пов'язаних з ними територій та рухомих предметів, творів монументального, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, а також проведення науково-дослідної, науково-методичної, інформаційної та кульгурно-освітньої роботи з метою популяризації культурної спадщини, духовного збагачення громадян.

7. Заповідник відповідно до покладених на нього завдань:

розробляє науково обґрунтовані пропозиції щодо режиму збереження і порядку використання об'єктів культурної спадщини, що перебувають на його балансі, забезпечує їх утримання, захист, збереження та належне використання;

проводить роботу з виявлення, вивчення, фіксації, складення облікової документації, класифікації закріплених за ним нерухомих об'єктів культурної спадщини, пов'язаних з ними територій та рухомих предметів, творів монументального, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, готує документацію для їх державної реєстрації;

забезпечує здійснення комплексу науково обґрунтованих заходів щодо збереження об'єктів культурної спадщини, розкриття їх найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів;

виступає замовником робіт з реставрації та ремонту майна заповідника;

проводить роботу з комплектації та обліку музейних зібрань у встановленому законодавством порядку;

проводить експозиційну роботу;

здійснює в установленому порядку обмін виставками із закладами культури України та інших держав, надає експонати для проведення виставок, у тому числі за кордоном;

провадить інформаційно-видавничу діяльність з популяризації заповідної справи, проблем охорони і належного утримання об'єктів культурної спадщини та визначає порядок реалізації виготовленої ним друкованої продукції;

організовує та координує проведення наукових досліджень у заповіднику, залучає до цієї роботи працівників інших організацій;

одержує в установленому порядку від органів державної влади, підприємств, установ і організацій документи та матеріали для виконання покладених на нього завдань;

здійснює міжнародне співробітництво, укладає угоди з іноземними фізичними та юридичними особами згідно із законодавством;

організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації працівників заповідника;

вживає заходів для розвитку інфраструктури екскурсійного і рекреаційного обслуговування на території заповідника, надає відповідні платні послуги і встановлює ціни на них, якщо інше не передбачено законодавством.

8. Заповідник має право:

залучати в установленому порядку на договірній основі юридичних та фізичних осіб для вирішення питань, які належать до його компетенції;

утворювати у разі потреби комісії та експертні групи, проводити конкурси, конференції, скликати наради з питань, що належать до його компетенції;

використовувати в установленому порядку зображення об'єктів заповідника, репродукції архітектурно-мистецьких, художніх та інших культурних цінностей, що зберігаються в його колекціях, зібраннях, фондах, а також надавати право іншим юридичним і фізичним особам використовувати ці зображення відповідно до законодавства.

Заповідник має переважне право на проведення екскурсій на його території та об'єктах.

9. Заповідник провадить свою діяльність відповідно до річного плану соціально-економічного розвитку, який розробляється ним самостійно.

10. Для розгляду питань охорони об'єктів культурної спадщини, проведення науково-дослідної, науково-методичної роботи заповідник може утворювати дорадчі органи, до складу яких входять його наукові працівники, провідні спеціалісти інших наукових та творчих установ і організацій, представники громадськості. Склад дорадчих органів затверджується директором заповідника за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

11. Проведення на території заповідника містобудівних, архітектурних, ландшафтних перетворень, реставраційних, будівельних, земляних та інших робіт дозволяється за погодженням з органом управління заповідника та центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Управління заповідником

12. Управління заповідником здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади органом управління заповідника за погодженням з відповідним органом охорони культурної спадщини.

13. Директор заповідника:

здійснює керівництво діяльністю заповідника, несе відповідальність за виконання покладених на заповідник завдань;

здійснює контроль за додержанням установленого на території заповідника режиму збереження і порядку використання пам'яток;

визначає структуру і штатний розпис заповідника в межах фонду оплати праці, який затверджується органом управління заповідника;

затверджує положення про структурні підрозділи заповідника;

визначає функціональні обов'язки заступників директора, керівників структурних підрозділів та працівників;

призначає на посади і звільняє з посад працівників заповідника;

видає в межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання;

розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання заповідника.

Майно заповідника

14. До майна заповідника належать комплекси пам'яток архітектури та містобудування на території Валу, Троїцько-Ілліиського та Єлецького монастирів:

№ п/п	Найменування пам'ятки (об'єкта культурної спадщини)	Датуван-ня	Охорон. №	Місцезнаходження (адреса)
Комплекс споруд Валу
1	Спасо-Преображенський собор	ХІ ст.	811	вул. Преображенська, 1-а
2	Борисоглібський собор	ХІІ ст.	812	вул. Преображенська, 1
3	Колегіум	XVII-XVIII ст.	813	вул. Преображенська, 1
4	Будинок полкової канцелярії	XVII ст.	814	вул. Горького, 4-а
5	П'ятницька церква	ХІІ ст.	815	вул. Гетьмана Полуботка, 3
6	Катерининська церква	XVIII ст.	816	Проспект Миру, 6-а
7	Будинок губернатора	XIX ст.	820	вул. Горького, 4
8	Будинок архієпископа	XVIII ст.	821	вул. Мстиславська, 2
9	Ризниця-хрещальня Спасо-Преображенського собору	XIX ст.	Без №	вул. Преображенська, 1а
10	Альтанка Спасо-Преображенського собору	XIX ст.	Без №	вул. Преображенська, 1а
Комплекс споруд Єлецького монастиря
11	Успенський собор	XII-XVII ст.	817/1	вул. Князя Чорного, 1
12	Дзвіниця	XVII ст.	817/2	вул. Князя Чорного, 1
13	Північні келії	XVI-XVII ст.	817/3	вул. Князя Чорного, 1
14	Східні келії	XVII ст.	817/4	вул. Князя Чорного, 1
15	Південно-західні келії	XVI-XVII ст.	817/5	вул. Князя Чорного, 1
16	Мури та брами	XVII ст.	817/6	вул. Князя Чорного, 1
Комплекс споруд Троїцько-Іллінського монастиря
17	Іллінська церква	ХІІ-XVІІI ст.	818/1	вул. Г.Успенського, 33
18	Дзвіниця Іллінської церкви	XIX ст.	818/2	вул. Г.Успенського, 33
19	Печери, підземні церкви та інші підземні споруди	XI-XVIII ст.	818/3	вул. Г.Успенського, 33
20	Троїцький собор	XVII ст.	819/1	вул. Толстого, 92-е
21	Дзвіниця Троїцького собору	XVIII ст.	819/2	вул. Толстого, 92-е
22	Введенська трапезна церква	XVII ст.	819/3	вул. Толстого, 92-е
23	Північно-східні келії	XVII-XVIII ст.	819/4	вул. Толстого, 92-е
24	Південні келії	XVII-XVIII ст.	819/5	вул. Толстого, 92-е
25	Південно-західні келії	XVII-XVIII ст.	819/6	вул. Толстого, 92-е
26	Будинок архієрея	XVIII ст.	819/7	вул. Толстого, 92-е
27	Іллінська брама	XVIII ст.	819/8	вул. Толстого, 92-е
28	Мури з брамами та баштами	XVII-XVIII ст.	819/9	вул. Толстого, 92-е
29	Господарський корпус Троїцького монастиря	XVII ст.	Без №	вул. Толстого, 92-е

15. Майно, закріплене за заповідником на праві оперативного управління, перебуває в державній власності.

16. Джерелами формування майна заповідника також може бути майно, передане в установленому порядку власником майна або уповноваженим ним органом, придбане у встановленому порядку, одержане як добровільні внески і пожертвування від юридичних та фізичних осіб.

Blog

Содержание