Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005

Вид материала

Диплом

Содержание ВИКОРИСТАННЯ ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ НАСЛІДКІВ ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ А У ДІТЕЙ Пархоменко Л.К., Єл

Подобный материал:

• Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
• Наукова програма передбачає науково-практичні доповіді та постерну сесію з обговоренням, 40.36kb.
• Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко, 7248.82kb.
• Хx міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1555.53kb.
• Хix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1754.6kb.
• Хvii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1402.07kb.
• Хviii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1642.96kb.
• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
• Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.

ВИКОРИСТАННЯ ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ НАСЛІДКІВ ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ А У ДІТЕЙ

Пархоменко Л.К., Єлоєва З.В.

Харківська медична академія післядипломної освіти

Вірусний гепатит А є частим інфекційним захворюванням дитячого віку та може бути причиною розвитку запальних і літогенних змін біліарної зони у наслідках хвороби. Найбільш вірогідним способом виявлення групи ризику щодо розвитку холецистохолангіту та холелітіазу серед дітей, хворих на вірусний гепатит А, є аналіз перебігу гострої фази: при циклічному перебігу захворювання спостерігається одужання без ускладнень, при ациклічному, затяжному, переважно холестатичному, - розвиток або посилення захворювань біліарної системи [1, 4].

Вивчення патогенезу ациклічних, затяжних форм вірусного гепатиту А доводить участь неспецифічних чинників захисту в механізмах виникнення холестазу, запалення та літогенезу [7]. При холестатичних варіантах гепатиту А змінюються показники фагоцитозу, обмежується фагоцитарний резерв [5, 6], що свідчить про дефіцит фагоцитарної реакції. Відомо про роль цитокінів у формуванні й інтеграції фізіологічних і патологічних реакцій [2], вивчалося їх значення в патології печінки [3, 8], однак практично немає наукових праць, присвячених участі цитокінів у формуванні ациклічних, затяжних, переважно холестатичних, варіантів вірусного гепатиту А.

Таким чином, питання профілактики та корекції постгепатитних запальних і літогенних процесів майже не розроблені, що пов’язане з труднощами ранньої діагностики. Вищеприведене відображає відсутність чітких критеріїв прогнозування несприятливих наслідків у біліарній системі після перенесеного вірусного гепатиту А, що є підставою для проведення даної роботи.

Враховуючи теоретичні припущення, метою нашої роботи було висвітлення ролі фагоцитарно-цитокі-нової ланки імунітету у формуванні запальних і літогенних процесів біліарної системи після перенесеного вірусного гепатиту А у дітей.

Матеріали та методи

Під спостереженням знаходилось 150 дітей 11-14 років з різними варіантами перебігу вірусного гепати- ту А: у 105 мав місце гострий, циклічний перебіг, у 45 – затяжний, ациклічний. Контрольну групу склали 40 здорових дітей.

Всім дітям проводилась фагоцитарна реакція (ФР) гепаринізованої крові зі спонтанним та індукова-ним НСТ-тестом (за методом Серебрейського – Антонової та Маянського) з визначенням фагоцитарного числа (ФЧ, %), фагоцитарного індекса (ФІ), фагоцитарного резерву (k=НСТіндук./НСТспонт.). Крім того, у всіх дітей в сироватці крові визначали рівень прозапального цитокіну інтерлейкіна-1в (IL-1в, нг/мл) за допомогою імуно- ферментного аналізу.

Cтатистична обробка проведена за допомогою параметричних і непараметричних методів у відповід-ності з типами розподілу величин (метод Фішера-Стьюдента; критерії інверсій, Вілкоксона-Манна-Уітна та Уайта). У всіх випадках математико-статистичної обробки результатів дослідження визначалась вірогідність випадковості відмінностей (P).

Результати й їх обговорення

Показники фагоцитозу та прозапальних цитокінів крові у дітей з різними варіантами перебігу вірусного

гепатиту А подані в таблиці 1, з якої видно, що при затяжних, ациклічних варіантах збільшуються ФЧ і ФІ при збереженні в межах норми k, що свідчить про підвищення активності й інтенсивності фагоцитоза на фоні стабільного фагоцитарного резерву (фаза субкомпенсації ФР). У дітей з гострим, циклічним перебігом вірусного гепатиту А ці показники практично не відрізняються від нормативних (фаза компенсації ФР). Аналогічна тенденція зберігалася і для IL-1в, активність якого неухильно підвищувалася тільки при затяжних варіантах перебігу захворювання, при гострих же варіантах нормалізувалася до періоду реконвалесценції, що свідчило про компенсаторний характер змін.

Показники фагоцитозу та запальні цитокіни крові у дітей з різними варіантами перебігу вірусного гепатиту А

Імунологічні показники	Статистичні показники	Контроль	Циклічний перебіг	Ациклічнийперебіг	Р3-4	Р3-5
1	2	3	4	5	6	7
ФЧ	n M m	40 62.03 1,9	105 64,47 0.66	45 75.58 1.36	>0,05	<0,001
ФІ	n M m	40 7,0 0,3	105 8,19 5,74	45 16,94 0,13	>0,05	<0,05
НСТсп.	n M m	40 17,71 1.40	105 14,92 0,44	45 20,55 1,19	<0,05	<0,05
НСТінд	n M m	40 23,32 1,27	105 24,70 0,51	45 30,51 1,31	>0,05	<0,001
K	n M m	40 1-2,45	105 1,70 0,03	45 1,80 0,27	>0,05	>0,05
IL-1в	n M m	40 0,442 0,027	105 0,466 0,027	45 0,840 0,072	>0,05	<0,001

Висновки

Велике значення для наслідків вірусного гепатиту А мають фактори неспецифічної резистентності, зо-крема нейтрофільний фагоцитоз і прозапальні цитокіни крові.

Значна тенденція до запальних і літогенних процесів біліарної системи притаманна вірусному гепатиту А з ациклічним, затяжним варіантом перебігу, коли підвищується активність фагоцитарної реакції та прозапальних цитокінів крові.

ЛІТЕРАТУРА

1. Возианова Ж.И. Инфекционніе и паразитарные болезни: Учебное пособие в 3-х томах. – Київ: “Здоров’я”, 2000. – Т.1. – 903 с.

2. Верещагін І.О., Колягіна Н.Т., Кучеренко Н.П. Показники реактивності організму дітей-реконвалесцентів вірусного гепатиту А з холестатичним варіантом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - №4. – С.47.

3. Гейвандова Н.И., Журкин А.Г., Байка А.П. Роль цитокинов в повреждении и репарации печени // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2000. – Т.10, №1. – С.23.

4. Калинина Н.М., Сысоев К.А., Калиев А.М. Цитокины и острофазовый ответ печени // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2000. – Т.10, №1. – С.32.

5. Крылова Е.А. Современные представления о цитокинах и их роль в диагностике и лечении // Гастроэнтерология (межведомственный сборник). – Днепропетровск. – 2001. – Вып.32. – С.425-434.

6. Нагоев Б.С., Иванова М.Р., Сижажева Л.Ф. Состояние функционально-метаболической активности лейкоцитов у больных вирусным гепатитом А // Материалы научно-практиччческой конференции с Международным участием “Современные проблемы диагностики и терапии гепатитов”. – Харьков. – 2000. – С.94-95.

7. Нейко Є.М., Александрук О.Д., Островський М.М. Фізіологія цитокінів // Галицький лікарський вісник. –