Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005
| Вид материала | Диплом |
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Наукова програма передбачає науково-практичні доповіді та постерну сесію з обговоренням, 40.36kb.
- Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко, 7248.82kb.
- Хx міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1555.53kb.
- Хix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1754.6kb.
- Хvii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1402.07kb.
- Хviii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1642.96kb.
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.
НАТУРСИЛ – ПЕРСПЕКТИВНЫЙ ГЕПАТОПРОТЕКТОР В ТЕРАПИИ ГЕМОКОНТАКТНЫХ ФОРМ ХРОНИЧЕСКИХ ГЕПАТИТОВ
Виноградов В.М., Осадчук М.А., Лосев В.М., Яблоков Е.Б.
Самарский военно-медицинский институт (Россия)
Целью настоящего исследования явилась оценка эффективности применения современного растительного препарата натурси (обладающего свойствами биоантиоксиданта, гепатопротектора и иммуномодулятора) в терапии гемоконтактных форм хронических гепатитов (Патент РФ № 2051686). Указанный препарат содержит большое количество -, -, и -токоферолов, каротиноидов, флаволигнанов, богат микроэлементами, простагландинами, ферментами, биогенными аминами.
В первую группу обследованных (n=21) вошли пациенты со среднетяжелой формой ХГВ, которым на фоне базисного лечения (интерферонотерапии) назначался натурсил (внутрь по 15 мл 3 раза в день в течение трех недель).
Вторая группа обследованных со среднетяжелой формой ХГВ (n=32) на фоне базисного лечения (интерферонотерапии) в качестве гепатопротекторов принимали эссенциале по 1 капсуле 3 раза в день.
Третью группу обследованных (n=24) составили лица с аналогичной патологией, которым проводилось только базисное лечение. Возраст пациентов указанных групп колебался от 18 до 27 лет.
Следует отметить, что у всех обследованных пациентов наряду с цитолитическим и мезенхимально-воспалительным синдромом регистрировались выраженные явления холестаза (как клинические – интенсивный кожный зуд, желтуха, ахолия, так и лабораторные – повышение содержания в крови уровня холестерина, триглицеридов, щелочной фосфатазы, г – глютамилтранспептидазы на фоне гипербилирубинемии).
В результате проведенной терапии к концу третьей недели лечения состояние больных первой группы значительно улучшилось – у 81 % пациентов полностью купировались болевой и диспептический синдром, уменьшились до нормальных размеры печени, нормализовалась активность трансфераз сыворотки крови, улучшились результаты функциональных проб. Кроме того, у пациентов первой группы нивелировались или значительно уменьшились проявления астено-невротического синдрома (85,7% наблюдений).
У пациентов второй группы к указанному сроку полностью удалось купировать болевой и диспептический синдром лишь у 37,5% пациентов, кроме того, у большинства пациентов (46,9% наблюдений) сохранялись признаки астено-невротического синдрома.
Следует отметить, что у пациентов третьей группы после курса лечения клинико-лабораторные проявления холестаза были купированы лишь в 58,3 % наблюдений. Кроме того, у большинства пациентов (54,2% наблюдений) также сохранялись признаки астено-невротического синдрома.
Таким образом, включение натурсила в схему комплексного лечения больных с вышеуказанной патологией повышает эффективность терапии гемоконтактных форм хронических гепатитов, оказывает благоприятное воздействие на клинико-биохимические показатели у больных с легкой и среднетяжелой формой ХГВ, которое проявляется уже к концу третьей недели лечения. Терапевтическая эффективность препарата натурсил, по-видимому, обусловлена его оригинальным составом.
АПОПТОЗ ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ У ХВОРИХ НА АЛКОГОЛЬНУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ
Вірстюк Н.Г.
Івано-Франківська державна медична академія, м.Івано-Франківськ
Метою роботи було вивчення частоти апоптозу лімфоцитів периферійної крові в залежності від стадії алкогольної хвороби печінки (АХП).
Матеріал і методи дослідлження. Обстежено 49 хворих на АХП, 41 (83,7%) чоловіків, 8 (16,3%) жінок віком (47,96,8) років. Стеатоз діагностовано у 10 (20,4%) хворих, хронічний алкогольний гепатит – у 22 (44,9%) хворих, цироз печінки – у 17 (34,7%) хворих. Діагноз АХП встановлювали на основі анамнезу, результатів опитувальника CAGE, клінічних та біохімічних проявів ураження печінки, гістологічного дослідження тканини печінки. Хворих, в яких виявлені маркери вірусів гепатиту В, С, D в дослідження не включали. Контролем слугували 10 практично здорових донорів.
Частоту апоптозу лімфоцитів периферійної крові оцінювали за експресією Fas/APO-1 (CD95) на попередньо виділених лімфоцитах в градієнті густини фікол (Uppsala, Швеція)-верографіну (Spofa,Чехія) і стандартизованих до концентрації 3106/клітин/мл. Експресію Fas/APO-1(CD95) визначали за допомогою FITC-кон’югованих моноклональних антитіл фірми “Caltag laboratories” (США) імунофлюоресцентним методом.
Результати дослідження. У хворих на АХП виявлено достовірне збільшення кількості лімфоцитів периферійної крові в стані апоптозу в 2,9 рази (p<0,05) до (4,45 0,32)% порівняно з контролем (1,56 0,23)%, причому такі результати відзначались в більшості (65,3%) випадків. Виявлено залежність частоти апоптозу лімфоцитів периферійної крові від стадії АХП. Так, у хворих із стеатозом печінки експресія Fas/APO-1 (CD95) на лімфоцитах периферійної крові складала (1,75 0,25)% і достовірно не відрізнялася від такого в контролі (p>0,05). У хворих на хронічний алкогольний гепатит цей показник складав (4,41 0,34)% і перевищував такий в контролі в 2,8 рази (p<0,05). У хворих на алкогольний цироз печінки експресія Fas/APO-1 (CD95) на лімфоцитах периферійної крові складала (6,60 0,52)% і не тільки перевищувала відповідний показник в контролі у 4,2 рази (p<0,05), але й такий у хворих на хронічний алкогольний гепатит – у 1,5 рази (p<0,05).
Висновки. 1. У хворих на АХП виявлено збільшення частоти апоптозу лімфоцитів периферійної крові. 2. Вираженість експресії Fas/APO-1 (CD95) на лімфоцитах периферійної крові наростала із збільшенням стадії АХП – від стеатозу до хронічного алкогольного гепатиту і цирозу печінки.