Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005

Вид материалаДиплом
Ендогенна інтоксикація у хворих на гострі вірусні гепатити та Її корекція Чемич М.Д., Ільїна Н. І., Захлєбаєва В. В
ДОСВІД РОБОТИ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО КЛІНІЧНОГО ГЕПАТОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ Чемич М.Д., Сніцарь А.О., Ільїна Н.І., Троцька І.О., Ільченк
Подобный материал:
1   ...   103   104   105   106   107   108   109   110   ...   115

Ендогенна інтоксикація у хворих на гострі вірусні гепатити та Її корекція

Чемич М.Д., Ільїна Н. І., Захлєбаєва В. В

Сумський Державний університет


Детоксикація посідає значну роль у комплексній терапії вірусних гепатитів (ВГ). Вибір методу дезінтоксикації та її об’єм потребує об’єктивізації.

Метою дослідження було вивчення і корекція ендогенної інтоксикації (ЕІ) у хворих на ВГ. Обстежено 82 пацієнти у віці від 14 до 67 років. Серед них чоловіки склали 61,5 %, жінки – 38,5 %. Досліджували: анамнестичні та клінічні дані, лабораторні показники. Проводились загальноклінічні, лабораторні обстеження: клінічний аналіз крові (аналізатор Cobas Mikros), біохімічний аналіз крові (аналізатор Cobas – E – Mira). Для оцінки ефективності препарату враховували тривалість інтоксикаційного синдрому, ступінь вираженості жовтянці, динаміку гематологічних показників. Хворих обстежували до початку лікування та спостерігали в динаміці зникнення всіх клінічних симптомів. Аналіз результатів здійснювали на ЕОМ з використанням програми Mikrosoft Exel. Розраховували лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) за формулою Кальф – Каліфа, гематологічний показник інтоксикації (ГПІ), а також індекс зсуву лейкоцитів крові (ІЗЛК) та лімфоцитарний індекс (Ілім). У 29 (35,4 %) хворих діагностований ВГА, у 43 (52,4 %) – ВГВ, у 10 (12,2 %) – ВГС. Діагноз захворювання верифікований виявленням маркерів вірусів гепатиту методом ІФА в 71,3 % і ПЛР у 19,2 % хворих.

Перебіг захворювання у 73,2 % осіб був середньотяжким і в 26,8 % - тяжким. У комплексне лікування хворим, крім традиційної дезінтоксикаційної терапії, включені сорбенти поліфепан і ентеросгель.

Клінічними проявами ЕІ були скарги на загальну слабкість і зниження працездатності у 96,2 % хворих, швидку втомлюваність – у 71,4 %, зниження апетиту – в 91,9 %, нудоту – в 39,4 %, блювання – у 17,6 %, запаморочення – в 6,1%.

Інтегративні показники ЕІ в обстежуваних хворих до початку лікування склали: ЛІІ 2,32 ± 0,34; ГПІ 2,43 ± 0,11; ІЗЛК 2,91 ± 0,02; Ілім 0,39 ± 0,01. Контрольною групою за цими показниками були 16 здорових осіб, у яких ЛІІ склав 0,58 ± 0,01; ГПІ – 0,84 ± 0,07; ІЗЛК – 1,62 ± 0,05; Ілім – 0,54 ± 0,07.

Проведені дослідження довели, що у 90,7 % хворих клінічні прояви інтоксикаційного синдрому відповідали об’єктивним критеріям інтоксикації. Слід зауважити, що інтоксикація була більш виражена у хворих на ВГВ. У цій групі значно вищими були і інтегративні показники ЕІ.

Після проведеного лікування у пацієнтів, що отримували як детоксикант сорбенти поліфепан або ентеросгель, інтоксикація зникала на 3 – 4 (3,4 ± 1,02) день, а на тлі інфузійної терапії – на 5 – 6 (5,3 ± 1,1). Відмічено також достовірне (р < 0,05) зниження інтегративних показників ЕІ, які склали: ЛІІ 0,86 ± 0,16; ГПІ 1,07± 0,06; ІЗЛК 1,83 ± 0,37; Ілім 0,47± 0,04. Суттєвої різниці між детоксикуючим ефектом поліфепану і ентеросгелю не виявлено.

Таким чином, інтегративні показники ЕІ можна використовувати як об’єтивні критерії для оцінки ступеня інтоксикації у хворих на ВГ і корекції лікування. Використання в терапії ВГ ентеросорбентів поліфепану та ентеросгелю прискорює клінічне видужання.


ДОСВІД РОБОТИ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО КЛІНІЧНОГО ГЕПАТОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ

Чемич М.Д., Сніцарь А.О., Ільїна Н.І., Троцька І.О., Ільченко І.П.

Державний університет, кафедра інфекційних хвороб, м.Суми.


Сумська обласна клінічна інфекційна лікарня ім. З.Й.Красовицького

Актуальність проблеми вірусних гепатитів (ВГ) визначається надзвичайним соціальним та економічним значенням цих інфекцій. Лише від вірусного гепатиту та його наслідків у світі за 1 день помирає стільки людей, скільки від СНІДу за цілий рік.

Протягом останніх років основний відсоток (81,82%) хворих на ВГВ у Сумській області складали особи віком до 40 років. Найчастіше хвороба реєструвалася серед міського населення. Із шляхів передачі основними були інєкційний та статевий. Всупереч ситуації, яка склалася загалом у країні , в області рівень захворюваності на ВГВ має тенденцію до зниження і складає 8,5 проти 10,3 на 100 тис. населення у 2003 році, серед населення м. Суми цей показник становить 19,3 і 18,6 відповідно, що більш реально відповідає теперішній ситуації, тоді як у ряді регіонів області ВГВ протягом останніх років не реєструвався. Насторожує підвищення рівня захворюваності на ВГВ серед дітей віком до 14 років (у 2004 р. виявлено 5 випадків).

Спостерігається чітка тенденція до збільшення в області хворих на хронічну патологію печінки, хоча показники нижче ніж, в Україні. Так, у 2003 р. захворюваність на хронічний гепатит (ХГ) і цироз печінки (ЦП) склала на 100 тис. населення відповідно 441,7 і 91,3, у 2004 р. – 457,1 і 92,1. Інтенсивний показник первинної інвалідності від хронічних захворювань печінки у 2003 р. – 1, 08, в 2004 р. – 1,2. Але, враховуючи стан захворюваності в області на гострі ВГ (ГВГ), треба очікувати у найближчі роки значного збільшення і хронічної патології печінки. Слід відмітити також низький рівень етіологічної розшифровки хронічних захворювань печінки та зростання виходу на інвалідність внаслідок наявності декомпенсованих стадій уражень органу.

Виходячи з цього, у Сумській обласній клінічній інфекційній лікарні в 2002 році створений клінічний гепатологічний консультативно-лікувальний центр з метою зменшення відсотку переходу ГВГ у хронічні форми та ЦП, попередження інвалідизації, зменшення летальності від цієї патології, покращення діагностики та профілактики ВГ. Розроблена обласна програма «Антигепатит» з профілактики, діагностики, лікування ВГ та зменшення негативних наслідків від ХГ. Програма та положення про центр затверджені на засіданні обласної ради.

У структуру центру в відповідності до завдань і функцій входять: консультативно-диспансерне відділення з кабінетом профілактичних щеплень; стаціонар на 40 ліжок з персоналом згідно штатного розкладу, лабораторна служба (клініко-діагностична, біохімічна та імунологічна лабораторії).

У центрі консультуються та обстежуються хворі на хронічні вірусні гепатити (ХВГ) та вірусні ЦП, реконвалесценти ГВГ; особи з гострими і хронічними захворюваннями печінки, у яких не верифікований діагноз; особи з виявленими маркерами ВГ та із осередків ВГ; вагітні з ураженнями печінки і жовтяницею..

Протягом 2004 р. у центрі було проконсультовано 4309 хворих. Під диспансерний нагляд взято 223 особи, з них 84 реконвалесценти ГВГ, 137 хворих на ХВГ В і С та ЦП вірусної етіології, 12 вірусоносіїв. На стаціонарному лікуванні перебувало 265 хворих на ВГ, в т. ч. на ГВГА - 110, ГВГВ - 115, ГВГС - 37, ГВГВ+С - 3, ГВГД - 0, ХВГ – 127 і вірусний ЦП – 17. Із захворюваннями гепатобіліарної системи неінфекційної етіології проліковано 243 пацієнта.

Для оснащення гепатологічного центру і реалізації обласної програми “Антигепатит” у грудні 2002 року придбаний імуноферментний аналізатор “Мультискан”, який дозволив розширити діапазон обстежень на ВГ та їх підтвердження. У 2004 р.проведено 6103 дослідження крові на маркери ВГ (у 2003 р.- 4822), в т.ч. 3934 досліджень на HВsAg, 1905 - на anti HCV, 97 - на anti-HВcor IgM та 167 – на anti-HAV IgM. Питома вага позитивних результатів склала відповідно 5,3%, 9,1%, 35,1% і 50,9%. 1074 дослідження на HBsAg проведені медичним працівникам області з групи епідризику. Позитивні результати серед них коливались у межах 2% - 5% . Етіологічна верифікація ГВГ у 2004 р. склала 95,7%, що значно вище за попередні роки (2000 р. - 64,3%, 2001 р. - 78,2%). З 2003 р. вперше в області розпочалась реєстрація вірусного ВГС, всього виявлено у 2003 р. - 17 випадків, у 2004 р.- 23, з них 18 (78,8%) у містах обласного підпорядкування, зокрема 12 у м. Суми. Протягом 2004 р. впроваджено 12 нових методик діагностики та лікування ВГ, а також пункційна біопсія печінки, що дало економічну ефективність у 12,7 тис.грн.