В україні політико-правові аспекти та регіональні особливості

Вид материалаДокументы

Содержание


Vii. результати виборів в закарпатті
Viii. поствиборча розстановка сил
Xii. виборчий процес у місті ужгороді
Блок Юлії Тимошенко (20,3 %, 17 депутатських мандатів).
Блок політичних партій «Наша Україна» (13,9 %, 12 мандатів)
Народний блок Литвина» (9,2 %, 8 мандатів)
Партія регіонів
Моніторинг виборчого процесу
Блок Юлії Тимошенко
Українська народна партія
Партії Зелених України
Народної партії
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   34

23 лютого через територію Закарпатської області пройшов автопробіг (9 автомобілів) під гаслами «Ми наближаємо весну!» та «У прагненні до порозуміння!», який стартував 10 лютого в Києві. Організатор автопробігу – Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Молодь за Литвина».



VII. РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ В ЗАКАРПАТТІ


Закарпатська область – це одна із трьох областей України, де на виборах до Верховної Ради України переміг Блок «Наша Україна». При явці виборців 61, 6 % результати виборів до ВР України в Закарпатській обласі були наступні: Блок «Наша Україна» – 25, 79 %, БЮТ – 20, 07 %, Партія регіонів – 18, 56 %, СПУ – 3, 57 %, Народний Блок Литвина – 3, 49 %. Вище названі результати показують, що перемога Блоку «Наша Україна» в Закарпатті не є переконливою. В інших західних областях України Партія регіонів набирала набагато менше голосів, ніж в Закарпатті. Наприклад, в Івано-Франківській області Партія регіонів набрала 1, 94 % голосів виборців, у Тернопільській – 2, 01 %, в Чернівецькій і Волинській – менше відсотка. Від Закарпаття до українського парламенту за результатами виборів потрапили лише чотири депутати: Е.Матвійчук (Партія регіонів), О.Кеменяш (БЮТ), О.Ледида (Партія регіонів), І.Кріль (Блок «Наша Україна»).

Результати виборів в обласну раду (яка збільшилася з 85 до 90 депутатів) принципово не відрізняються від парламентських. З 115 обласних осередків політичних партій участь у виборах прийняли 52., які зареєстровані на Закарпатті у виборах брали участь Так, до обласної ради п`ятого скликання обрано представників від семи політичних сил: Блок «Наша Україна» – 30 чол. (23 % голосів виборців), БЮТ – 25 чол. (19,2 %), ПР – 15 чол. (11,5 %), Народного блоку Литвина – 7 чол. (5,2 %), СПУ – 4 чол. (3,1 %). Специфікою виборів на Закарпатті є проходження в обласну раду двох угорських партій: Партії угорців України, яка набрала 3,3% голосів виборців (5 чол.) та Демократичної партії угорців України – 3,1 % (4 чол.).

Серед партій і блоків, які не подолали 3% виборчий бар’єр, найвищий результат мали: Партія «Відродження» – 2,4%, ГП «ПОРА» – 1, 61% Український народний блок Костенка і Плюща – 1,5 % та Опозиційний блок «Не так!» – 1,4%. Слід відмітити, що якби ЗОО ПРП та ЗОО ГП «ПОРА» утворили виборчий блок, то він потрапив би до обласної ради. Інші політичні сили отримали менше 1% голосів виборців. Загалом в області участь у голосуванні взяло 61,4% виборців або 575150 чоловік із 936720.

Остаточні результати голосування до обласної ради були оголошені з запізненням. Це дозволяє робити припущення, що до обласної ради потрапили дві партії, яким були дописані голоси виборців – це ДПУУ та СПУ. Про це заявили і представники БЮТу та «Народного Блоку Литвина», від яких на їх думку і були забрані депутатські місця.

Ще один дуже важливий і цікавий факт. Якщо раніше кожна адміністративно-територіальна одиниця, а в Закарпатті 13 районів і 5 міст обласного значення, обирала 5 депутатів до складу обласної ради, то нині ситуація кардинально змінилася. За даними щодо проживання майбутніх депутатів обласної ради, 38 – проживає в Ужгороді, 15 – у Мукачеві, по 5 – Свалявському районі та м.Берегоаві, по 4 в Мукачівському та Рахівському районах, по 3 – в Берегівському та Виноградівському районах, по одному проживає в Тячівському, Хустському, Міжгірському та Іршавському, а також містах Хусті та Чопі. Жодного обранця немає від Великоберезнянського, Перечинського, Воловецького районів.

В обласній раді лише один десяток депутатів минулих скликань знову змогли отримати мандати. Щодо колишніх обранців, то найбільше їх у лавах Блоку «Наша Україна», а найменше в угорських партіях та «Народному Блоці Литвина». Найстарішим депутатом обласної ради став Василь Петрович Дряшкаба (Блок «Наша Україна»), лікар-терапевт з Рахівщини, 1939 р.н. Наймолодшим депутатом – студент УжНУ, лідер «Молодої Батьківщини» А.Шекета (БЮТ). Щодо партійності, то в обласній раді представлені НСНУ (18 чол.), ВО «Батьківщина» (15 чол.), Партія регіонів (15 чол.), «КМКС» – Партія угорців України» (4 чол.), Народна партія (2 чол.), «Демократична партія угорців України» (2 чол.), СПУ (2 чол.), УСДП (1 чол.), ПППУ (1 чол.), КУН (1 чол.), ВОЛ «Справедливість» (1 чол.). Безпартійних 28 чоловік, або майже третина депутатського корпусу. У новій раді 8 жінок.

Слід зазначити, що за результатами виборів міських голів, вони змінилися у всіх містах, крім Мукачева, Хуста, Перечина, Сваляви, Іршави та смт. Великий Березний. В Ужгороді міським головою став С.Ратушняк («Народний блок Литвина”), у Берегові – І. Гайдош («Демократична партія угорців України»), у Чопі – Г. Цар (Блок «Наша Україна»), Тячеві – І. Ковач (позапартійний, самовисунення), Рахові – Я. Думен (позапартійний, самовисунення), Виноградові – С.Бочкай (позапартійний, самовисунення), в Міжгір’ї – В. Щур (Блок «Наша Україна»), Воловці – М. Яремчук (позапартійний, самовисунення).

Як правило виборці голосували за партії та блоки не завжди однаково до обласної та місцевих ради. Зокрема, у деякі ради пройшов Опозиційний блок «Не так!», у Чопі на першому місці партія залізничників "Відродження", яка в облраду не потрапила, в Перечинську райраду пройшов «Християнський рух», а в Перечинську міськраду пройшли 2 представники НДП. Ліберальна партія отримала 5 представників у Міжгірській райраді. Загальні цифри такі: Блок «Наша Україна» буде мати в області 254 депутатів райрад і 103 міськрад, БЮТ відповідно – 172 і 90, Партія регіонів – 114 і 50, Народний блок Литвина – 60 і 20, Соціалістична партія – 61 і 22, «КМКС» – Партія угорців України» – 49 і 22, Партія «Відродження» – 40 і 16, «Демократична партія угорців України» – 36 і 9, ПОРА – 7 і 17, «Християнський рух» – 9 і 5, УНБ Костенка і Плюща – 3 і 8, ПРП – 9 і 0, Опозиційний блок «Не Так!» – 6 і 2, «Третя сила» – 4 і 4, Блок Цірика «За майбутнє Тячівщини» – 6 і 0, ПНЕРУ – 6 і 0. ЛПУ – 5 і 0, Партія зелених – 2 і 2, СелПУ - 2 і 2, «Єдина Україна» – 4 і 0, «Собор» 3 і 0, ХДПУ – 3 і 0, «Демократичний союз» 0 і 2. Партія честі і боротьби з корупцією – 0 і 1.

Як показали вибори 2006 досить високого рівня досяг рівень самоорганізації етнічних спільнот. Слід відмітити про успіх на виборах до обласної та районної рад Закарпаття двох угорських партій. Так, Партія угорців України (ПУУ) отримала 5 мандатів до обласної ради, 7 мандатів до Ужгородської, 11 – до Виноградівської, 4 – до Мукачівської, 27 – до Берегівської районних рад, 3 – до Виноградівської, 2 – до Мукачівської, 4 – до Чопської, 3 – до Тячівської, 8 – до Берегівської міських рад (всього 71 депутатський мандат). Демократична партія угрців України (ДПУУ) отримала 4 мандати до обласної ради, 5 – до Ужгородської, 6 – до Виноградівської, 25 – до Берегівської районних рад, 3 – до Тячівської та 6 –до Брегівської міських рад (всього 45 депутатських мандатів). Таким чином, угорська меншина в Закарпатті буде гідно представлена в місцевих органах влади в місцях компактного проживання угорців. Вибори також показали, що КМКС має вищий рейтинг серед угорців ніж Демократична партія угорців України. Вищий рейтинг КМКС обумовлений тим, що Товариство угорської культури Закарпаття, яке стало Партією угорців України було утворено в 1989 році і тривалий час було одним із найпотужніших національно-культурних товариств України. По-друге, Демократичну партію угорців очолює І. Гайдош, якому угорці довіряють менше, ніж лідеру КМКС М. Ковачу. І. Гайдош тривалий час був членом СДПУ(о), яка скомпрометувала себе як на рівні області так і на загальнонаціональному рівні. Хоча слід відмітити, що І. Гайдош переміг на виборах мера м.Берегова. Успіх угорських партій на виборах до місцевих рад отримає потужний резонанс в Україні, і вже на майбутніх парламентських і місцевих виборах інтереси національних меншин України будуть представляти ряд політичних партій. Представники румунської національної меншини Закарпаття вже заявили про необхідність створення на всеукраїнському рівні політичної партії, яка б представляла інтереси румун в органах влади.

Результати виборів до районних рад були наступними (кількість мандатів):

1. Ужгородська районна рада: БЮТ – 17, Блок «Наша Україна» – 14, «Народний Блок Литвина» – 10, ПУУ – 6, ДПУУ – 5, ПП «Відродження» – 3.

2. Перечинська районна рада: Блок «Наша Україна» – 11, БЮТ – 10, Пратія регіонів – 6, УП «Християнський рух» – 6, СПУ – 5, УРП «Собор» – 3, НДП – 2, СелПУ – 2.

3. Великоберезнянська районна рада: Блок «Наша Україна» – 11, БЮТ – 10, СПУ – 5, Партія регіонів – 4, «Народний Блок Литвина» – 4, ПП «Відродження» – 3, ПНЕРУ – 3, ПЗУ – 2.

4. Виноградівська районна рада: Блок «Наша Україна» – 29, БЮТ – 15, СПУ – 5, Партія регіонів – 14, ПУУ – 11, ДПУУ – 6, СПУ – 6, ПП «Відродження» – 5, «Народний Блок Литвина» – 4.

5. Воловецька районна рада: БЮТ – 18, Блок «Наша Україна» – 7, Партія регіонів – 4, «Народний Блок Литвина» – 3, Опозиційний блок «Не так !» – 3, СПУ – 2, ПРП – 2, ХДПУ – 2.

6. Свалявська районна рада: БЮТ – 11, Блок «Наша Україна» – 8, СПУ – 8, Партія регіонів – 6, «Народний Блок Литвина» – 5, «Відродження» – 4.

7. Мукачівська районна рада: Блок «Наша Україна» – 41, БЮТ – 17, Партія регіонів – 9, СПУ – 4, ПУУ – 4, ПП «Відродження» – 3.

8. Іршавська районна рада: Блок «Наша Україна» – 27, БЮТ – 17, ПП «Відродження» – 9, Партія регіонів – 7, СПУ – 6, «Народний Блок Литвина» – 5, ПП «Третя сила» – 4, УП «Християнський рух» – 3.

9. Міжгірська районна рада: Блок «Наша Україна» – 22, «Народний Блок Литвина» – 11, БЮТ – 9, СПУ – 9, Партія регіонів – 7, ЛПУ – 5, ГП «ПОРА» – 3, Український народний блок Костенка і Плюща – 3.

10. Тячівська районна рада: Блок «Наша Україна» – 24, , Партія регіонів – 13, БЮТ – 12, Блок «Цірика» За майбутнє Тячівщини» – 6, СПУ – 5, ПП «Відродження» – 4, «Єдина Україна» – 4, «Народний Блок Литвина» – 3, Опозиційний блок «Не так !» –3.

11.Хустська района рада: Блок «Наша Україна» – 19, Партія регіонів – 18, БЮТ – 14, «Народний Блок Литвина» – 11, СПУ – 8, ГП «ПОРА» – 4, ПРП – 4.

12.Берегівська района рада: ПУУ – 27, ДПУУ – 25, «Блок «Наша Укураїна» –13, Партія регіонів – 13, БЮТ – 7, ПП «Відродження» –5.

13. Рахівська районна рада: : Блок «Наша Україна» – 28, БЮТ – 15, Партія регіонів – 7, «Народний Блок Литвина» – 4, СПУ – 3, ПРП – 3, ПНЕРУ – 3.


VIII. ПОСТВИБОРЧА РОЗСТАНОВКА СИЛ

В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ


Післявиборча ситуація в Закарпатті характеризувалась початком судових процесів «переможених» партій. Так, зокрема, міський суд м.Берегово зобов’язав ТВК перерахувати набрані Опозиційним Блоком «Не Так!» відсотки не від загальної кількості виборців, що взяли участь у голосуванні, а від голосів, відданих за партії, тобто, не враховуючи голоси тих, хто не підтримав жодну партію чи зіпсував бюлетень. Водночас берегівський осередок БЮТу (від якого у результаті такого перерахунку відібрали один мандат) подав позов до суду на оскарження такого рішення. оскарження рішення. Аналогічна ситуація виникла в м. Свалява, де в судовому порядку була оскаржена перемога І. Ревтія на посаду міського голови.

Резонансною подією березня стали вибори сільського голови Грушева Тячівського району. Саме в Грушеві відбулись події, що сколихнули свідомість громадян під час виборів Президента України 2004 року (побиття народних депутатів). На цей раз на посаду сільського голови висунули кандидатури 5 грушівчан. Головними претендентом на цю посаду були колишній голова М. Мельник (член СДПУ(о)) та І. Зубач. На відміну від виборів Президента України, голосування пройшло без особливих порушень та фальсифікацій, однак М. Мельник, який програв вибори І. Зубачу з відривом в 400 голосів, подав заяву до Тячівського районного суду з вимогою відмінити вибори як незаконні. Сама звістка про можливість переобрання колишнього сільського голови змусила жителів села вдатись до крайніх кроків. Близько 1500 осіб майже на добу перекрили трасу Ужгород – Рахів, яка проходить через їх село.

Перша сесія обласної ради V скликання, що відбулась 18 квітня викликала чимало несподіванок. 16 квітня політичні сили, які отримали перемогу на виборах до обласної ради підписали угоду про створення коаліції. До коаліції увійшли: Блок «Наша Україна» (30), 12 депутатів від БЮТ (фундатори партії «Батьківщина» на Закарпатті), СПУ (4), ПУУ (5), ДПУУ (4) та Партія регіонів(15) . Зокрема, на голосування за посаду голови облради було висунуто лише кандидатуру від Блоку «Наша Україна» М. Кічковського, попередньо оголошена кандидатура від БЮТ В. Лінтура взагалі не була присутня в бюлетенях. Головою обласної ради обрано старшого інспектора, радника голови облдержадміністрації М. Кічковського («за» – 68 голосів, «проти» – 0, «утримались» – 0). Відповідно, решта депутатів від БЮТу та депутати від «Народного Блоку Литвина» утворять опозицію.За попередніми даними 70 утворять більшість, а 20 будуть в опозиції. Заступників голови обласної ради, як і самого голову, обрано шляхом таємного голосування. Участь у цій процедурі взяли 73 із 88-ми присутніх на сесії депутатів. Як повідомив голова лічильної комісії А. Зелінський, за кандидатуру В. Брензовича (Партія угорців України) віддали свої голоси 72 депутати, за М. Мартина (БЮТ) – 73. На засіданні було також оголошено про створення 5-ти фракцій, а саме: «БЮТ» (керівник ­ А. Сербайло), Блоку «Наша Україна» (керівник – І. Балога), Партії регіонів (О. Ледида), Соціалістичної партії (керівник – О. Пристая) – для формального існування цієї фракції необхідно 5 депутатів, в соціалістів на даний час лише 4, а також «Народної» (керівник – М. Сятиня).

5 квітня голова Закарпатської oблдержадміністрації О. Гаваші на прес-конференції поінформував журналістів, що вибори в області пройшли спокійно, демократично, чесно і прозоро, всі політичні сили могли вільно проводити передвиборчу агітацію, мали вільний доступ до ЗМІ. Ході виборчої кампанії були вирішено матеріально-технічні умови роботи виборчих дільниць, однак проблеми виникли зі списками виборців та чергами на виборчих дільницях.

О. Гаваші висловився за розведення у часі виборів депутатів Верховної Ради України та місцевого самоврядування й, на його думку, потрібно підняти прохідний бар’єр. Відмітив також, що на сьогодні в суди надійшло 186 позовних заяв пов’язаних з виборами в місцеві органи самоврядування, з них – 82 заяви задовільнено, 103 – відхилено.


XII. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС У МІСТІ УЖГОРОДІ


Всього 39 партій та виборчих блоків заявили про бажання поборотися за місця в Ужгородській міській раді. ТВК зареєстровано тільки – 38, одній партії – Народному Руху України відмовлено в реєстрації. Відносно цього питання приймаються суперечливі рішення судів, а також процес реєстрації блокується головою Ужгородської ТВК Ю. Келеманом.

Таким чином, НРУ на чолі з Л. Козичем, Б. Борисовим та А. Любкою втрачає шанси боротися за мандати депутатів міської ради.

На відміну від області, де також зареєстровано 38 виборчих списків, в Ужгороді відсутні списки кандидатів від таких політичних сил, що зареєстрували списки своїх кандидатів в Закарпатську обласну раду: ПП «Віче», ВБ «Держава – Трудовий союз», ПП «Свобода», Українська національна консервативна партія та інші. Загалом же перелік політичних сил на виборах до місцевої ради відрізняється від загальноукраїнського щонайменше на 17 політичних партій і виборчих блоків. Серед місцевих «родзинок» – Всеукраїнська партія «Екологія та соціальний захист» на чолі з Павлом Чучкою, якому відмовлено в реєстрації виборчого блоку «Карпатський Майдан»; Блок «Рідне місто моє», який очолює В. Бобков (був мером міста у 2002 році); Виборчий блок екс-мера «За Віктора Погорєлова» (Партія екологічного порятунку «ЕКО+25», ПП «Ліберальна Україна» та ПП «Совість України»); Ужгородська міська організація політичної партії «Організація українських націоналістів».

За аналізом виборчої діяльності штабів партій та виборчих блоків можна зробити наступні висновки:

1.Лідером виборчих перегонів в м. Ужгороді був Блок Юлії Тимошенко (20,3 %, 17 депутатських мандатів).

Це пов’язано з тим, що електорат Ужгорода завжди був налаштований опозиційно і провладні партії ніколи не почували себе в ньому комфортно. Крім того, треба мати на увазі постійне протистояння Ужгорода та Мукачева, яке здебільшого уособлюється з обласним керівництвом ПП НСНУ. Незважаючи на певні протиріччя серед обласного керівництва блоку, перша п’ятірка кандидатів до міської ради складається з відомих в місті особистостей.

2. Блок політичних партій «Наша Україна» (13,9 %, 12 мандатів) на рівні міста має меншу підтримку ніж БЮТ, на що є ряд серйозних причин. По-перше, до виборчого списку включено ряд осіб (І. Цап, В. Шубчинська та інші), які на президентських виборах 2004 року активно підтримували В. Януковича. При цьому І. Цап (ЗОО ПППУ) зробив це всупереч рішень центрального органу партії.

По-друге, міська організація НСНУ у виборах міського голови Ужгорода виступила з підтримкою кандидатури Ю. Чижмаря. Разом з тим, обласне керівництво (В.Балога та І. Кріль) відмежувалося від цього рішення і заявило, що не підтримує жодного кандидата на посаду мера міста. Міський осередок ПП НСНУ цим показав свою несамостійність і повну залежність ві М.Мукачева.

«Наша Україна» – це чи не єдиний блок до першої п’ятірки якого ввійшли кандидати, які займають аналогічні місця в списках кандидатів до обласної ради (М. Вегеш, В. Смоланка, М. Каламуняк), що надзвичайно підсилило рейтинг блоку.

3. « Народний блок Литвина» (9,2 %, 8 мандатів) уособлювався в місті з народним депутатом України С. Ратушняком, який балотувався на посаду мера міста. Саме фігура С.Ратушняка і дозволила Блоку отримати на виборах в місті третій результат. С.Ратушняк допустив помилку, коли вирішив балотуватися у міську раду за списками «Народного Блоку Литвина». Якщо б він утворив свій власний блок, то результат був би набагато кращий.

4. Партія регіонів отримала помісту 7,1 % голосів виборців (мандатів), ГП «ПОРА» – 4,3 % (4 мандати), СПУ – 4,1 % (3 мандати).

Слід відмітити, що явка виборців була досить низькою у порівнянні з парламентськими виборами 1998 та 2002 років. Причиною цього стало розчарування в помаранчевій коаліції на загальнонаціональному і місцевому рівні, незручності під час голосування (великі черги), природні умови (дощ).

На посаду міського голови претендувало 13 кандидатів. Лідером виборчих перегонів прогнозовано був Сергій Ратушняк, який в кінцевому результаті й переміг (38, 44 % голосів виборців). Починаючи з 90-х років йому невзмозі протистояти жоден конкурент. Політичні суперники С. Ратушняка отримали такі результати:

Володимир Гісем – 21, 64 %;

Юрій Чижмарь –13, 91 %;

Віктор Погорєлов (екс-мер) – 10, 07 %;

Дмитро Сидор – 2, 35 %...

Після обрання міського голови та депутатів Ужгородської міської ради відбулося два її засідання. Секретар ради на них не був обраний, більшість в раді не створена. Наразі проводяться консультації між політичними силами (йдеться про створення робочої групи від БЮТ, Блоку «Наша Україна», ГП «Пора», СПУ, яка проводить консультації стосовно коаліції). Але , оскільки в міському БЮТі, як і в обласному є розкол, то говорити про коаліцію, яка буде утворена в міській раді найближчим часом зарано. Дві позачергові сесії показали, що між міським головою і депутатським корпусом відсутнє порозуміння, що ускладнює роботу як виконавчого так і представницького органів влади у місті Ужгороді.

Проаналізувавши вибори до місцевих органів влади в Закарпатті, можна зробити наступні висновки:

1.Незважаючи на перемогу на виборах Блоку «Наша Україна», значного успіху досягла в Закарпатті Партія регіонів. В обласній раді Партія регіонів ввійшла до коаліції більшості і отримала керівництво над важливими депутатськими комісіями.

2. Результати виборів засвідчують про нестабільність електоральних уподобань виборців Закарпаття.


МОНІТОРИНГ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ

В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ


Підготовлено Центром політичного моніторингу (м.Івано-Франківськ)


(листопад-грудень 2005 року)


На Івано-Франківщині з початку листопада спостерігалася діяльність місцевих осередків політичних партій та блоків. Всього в області нараховується 101 обласна партійна організація. Лідерами інформаційної присутності в регіоні були «Народний союз «Наша Україна», частково Блок Юлії Тимошенко та Українська народна партія. Партійна діяльність відбувалася в рамках: по-перше, акцій, приурочених до річниці жовтневого перевороту 1917 року, «помаранчевої революції» тощо; по-друге, заходів виборчого процесу. Відбувалися переговори щодо формування виборчих штабів та створення блоків, партійні з’їзди і конференції.

«Народний союз «Наша Україна». Протягом листопада-грудня 2005 року НСНУ виступив ініціатором акцій політичного, культурного та соціального спрямування.

Обласний та районні осередки партії брали активну участь у підготовці святкувань «помаранчевої революції». 2 листопада на загальних зборах членів Калузької міської організації НСНУ прийнята заява про доцільність звільнення прокурора Калуша Бурака Б.В. з органів прокуратури та притягання до відповідальності у відповідності із чинним законодавством за спроби 3 і 4 листопада 2004 р. незаконно вилучити з окружної комісії по виборах Президента України Калуського територіального округу № 86 протоколи дільничих виборчих комісій. Івано-Франківський осередок партії підтримав цю заяву, долучившись до всеукраїнської акції збору підписів щодо притягання до відповідальності винних у фальсифікації президентських виборів. Осередки НСНУ проводили також збір фактів фальсифікації. Акція мала на меті не лише покарати винних, а й забезпечити чесність парламентських виборів 2006 р. Голова обласного відділення партії, мер Івано-Франківська З.Шкутяк відзначив нагородами 220 прикарпатців, які відіграли активну роль у «помаранчевій революції».

3 листопада Косівська районна організація партії (голова М. Павлюк) виступила з ініціативою надати статус «високогірних» усім селам району. Із 45 населених пунктів Косівщини 13 позбавлені такого статусу, у результаті чого їх мешканці втрачають цілий ряд соціальних надбавок та пільг.

5 листопада Івано-Франківська обласна організація НСНУ провела партійну конференцію, в якій взяли участь 358 делегатів з усіх районів області, а також керівник виборчого штабу партії Р.Зварич. Провідною темою більшості виступів став заклик до об’єднання НСНУ з партіями національно-демократичного спрямування з метою перемоги на парламентських виборах 2006 р.

Ще раніше (30 жовтня) відбулася Івано-Франківська міська конференція НСНУ. Розглядаючи питання про можливе блокування з іншими партіями на парламентських виборах, голова міської партійної організації наголосив на потребі шукати порозуміння з БЮТ та УНП. Конференція ухвалила збільшити раду МО НСНУ до 60 осіб.

10 листопада 2005 р. Івано-Франківський обласний осередок НСНУ ініціював проект «Дитяча книжка». Він покликаний збільшити обсяг закупівель україномовних книг для бібліотек населених пунктів області. З таким зверненням обласна організація «Нашої України» апелювала до голів районних адміністрацій та рад.

Щодо виборчих перегонів то керівником обласного штабу «Нашої України» під час виборів 2006 р. призначено З.Шкутяка, міського – О.Синютку. У партійних списках НСНУ від Івано-Франківщини увійшли член ЦВК Р.Князевич, народні депутати Л.Григорович, Р.Зварич, Є.Гірник, В.Мойсик, М.Круць. голова міської ради З.Шкутяк, екс-заступник голови О.Сич, мер Калуша Р.Сушко.

Блок Юлії Тимошенко. Блок та виборчий штаб очолив заступник голови ОДА Д.Шлемко. У листопаді керівництво виборчого штабу виступило із намірами відкрити у Івано-Франківській області мережу громадських приймалень Ю.Тимошенко. 17 грудня на міжпартійному з’їзді в Києві було затверджено виборчий список БЮТ до парламенту. 34 місце у списку зайняв Д.Шлемко.

22 грудня обласний осередок БЮТ звернувся до мешканців області з проханням висловити свою думку та внести пропозиції щодо кандидатів у міські, районні та обласну раду. У контексті кадрової політики БЮТ в час виборчої кампанії та з метою активізації партійної діяльності на місцях рішенням обласного бюро виключено з блоку голову Снятинської РО І.Ахтемійчука та керівника міської організації Л.Мандаревича.

Українська народна партія. Обласну організацію УНП очолив депутат міської ради В.Анушкевичус. 22 листопада відбулася обласна партійна конференція. На ній виступив народний депутат В.Мойсик із заявою про свою відставку з посади голови виборчого штабу до Верховної Ради через незгоду з керівництвом партії, яка «не має жодного шансу подолати 3 % бар’єр».

Заборона проводу УНП блокуватися на місцевому рівні з іншими «прохідними» партіями викликала негативну реакцію в обласному та районному осередках партії, спричинила розкол в партійних рядах. Керівник міської організації УНП Я.Ульванська агітувала за вихід з УНП і входження в БЮТ.

9 грудня відбулося засідання ради обласної партійної організації, на якому В.Анушкевичус ініціював відсторонення Я.Ульванської від обов’язків голови міської організації. У відповідь, 10 грудня частина членів міської організації УНП на чолі з Я.Ульванською прийняли рішення про перехід у міську організацію партії «Батьківщина». Керівництво міською організацією УНП відповідно до статуту перейшло до організаційного комітету.

Діяльність інших партій висвітлювалася фрагментарно. Зокрема, 7 листопада обласні організації «Національного альянсу» і всеукраїнського об’єднання «Свобода» провели акцію, пов’язану із річницею жовтневого (1917р.) перевороту – «Комуніст, покайся!» Лідер Івано-Франківського обласного об’єднання «Свобода» Я.Свелеба підтримав законопроект народного депутата О.Тягнибока «про заборону комуністичної ідеології в Україні».

12 листопада обласна організація СДПУ(о) (лідер В.Великочий) провели збори, в яких взяли участь понад 300 чол. на підтримку партійного курсу щодо проведення референдуму з проблему вступу України до НАТО.

15 листопада відбулася обласна ХІ звітно-виборна конференція СПУ. Обрано новий склад обкому на чолі з Ю.Головчанським. Лідер Івано-Франківської організації СПУ підтвердив самостійницьку позицію керівництва партії у парламентських виборах 2006 р. У списку СПУ до Верховної Ради Ю.Головчанський зайняв 5 місце.

21 листопада невідомими особами було пограбовано громадські приймальні лідера партії О.Мороза та редакції недавно створеної газети соціалістів краю «Зоря Галицька». Зникли комп’ютерні бази даних та інша необхідна для роботи виборчих штабів інформація.

21 листопада Івано-Франківська міська організація партії «Християнський Демократичний Союз» організувала в приміщенні обласної філармонії концерт духовної пісні «Життя пов’язане з Богом». Запрошено лідерів обласних та місцевих осередків НСНУ, УНП.

3 грудня відбулася обласна конференція Партії Зелених України. Обговорено і затверджено проект виборчого маніфесту партії, а також обрано 12 делегатів на позачерговий з’їзд ПЗУ на чолі з головою Івано-Франківської обласної організації Надією Рим.

5 грудня відбулася позачергова обласна організація Народної партії. Затверджено список претендентів у кандидати до Верховної Ради від Прикарпаття до блоку В.Литвина. До списку потрапило 15 представників Івано-Франківщини на чолі з керівником обласного штабу партії О.Бахматюком.

22 грудня Коломийська районна організація громадської партії «Пора» виступила з рядом антикорупційних заходів. Лідер у Івано-Франківської обласної організації «Пора» І.Малкович у партійному списку виборів до Верховної Ради зайняв 10 місце.