В україні політико-правові аспекти та регіональні особливості
| Вид материала | Документы |
- Томаківське районне управління юстиції дніпропетровської області методичні рекомендації, 322.42kb.
- Наталя Кузнєцова, 71.98kb.
- Конституційно-правові проблеми розвитку місцевого самоврядування в україні, 1231.25kb.
- “Соціально-виховні та психологічні аспекти діяльності пенітенціарного персоналу, 2100.81kb.
- Міжнародний науково-практичний семінар, 190.35kb.
- С. Г. Давтян " " листопада 2010 року, 333kb.
- Проект Центру політико-правових реформ закон україни " про нормативно-правові акти", 585.85kb.
- Менеджмент організації в умовах соціально-економічної трансформації суспільства, 50.92kb.
- Потенційно небезпечні виробництва в Україні, особливості їх розміщення”, 263.99kb.
- Методичні рекомендації на тему, 340.83kb.
Активність політичних партій. Висвітлення їх діяльності у ЗМІ
Березень був відзначений пожвавленням активності не лише представників політичних партій та блоків, а й кандидатів на посаду Чернівецького міського голови. Всі учасники виборчого процесу намагались використати будь-які можливості для власної реклами. Найбільшим приводом для всіх учасників виборчих перегонів було свято 8 березня. У цей день представники різних політичних сил намагались в оригінальний спосіб привітати жінок краю, але здебільшого все зводилось до привітань зі святом на шпальтах газет, а також по радіо та телебаченню.
Кандидати на посаду Чернівецького міського голови – В. Чинуш, В. Галан та Т. Бауер надали перевагу привітанню на радіо. Варто відзначити, що їхні вітання лунали майже у всіх рекламних блоках, з чого можна зробити висновок, що на цей захід виборчими штабами були затрачені досить великі матеріальні ресурси. Інший кандидат на посаду мера м. Чернівці та лідер регіонального Опозиційного блоку „Не Так”, вже у традиційний для себе формі здійснив адресну розсилку привітань.
Представники регіонального штабу ГП „Пора” надали превагу розповсюдженню привітальних листівок по поштових скриньках.
Регіональний штаб БЮТ у своїх агітаційних наметах розповсюджував вітальні листівки від імені кандидатів у депутати до Чернівецької міської ради.
Крім загальнодержавних приводів представники політичних партій, впродовж березня, намагались використати також регіональні та власні інформаційні приводи, для ведення передвиборної агітації.
Народний блок В. Литвина. На початку місяця представники регіонального штабу продовжували автопробіг „Молодь за Литвина” по районам області. Метою даного заходу було ознайомити мешканців краю з основними програмними положеннями блоку на загальнодержавному рівні, а також представити кандидатів до обласної та районних рад. Ще більшу активність представники блоку проявили напередодні приїзду лідера блоку В. Литвина в м. Чернівці. По місту були розклеєні плакати із зображенням лідера, перехожим на вулицях роздавали сувенірну агітаційну продукцію. Така над активність пояснювалась тим, що на один день були заплановані візити В. Литвина, представників блоку „Пора-ПРП”, та одного з лідерів опозиційного блоку „Не Так” Л. Кравчука. Перебуваючи з візитом у Чернівцях В. Литвин провів кілька зустрічей та прес-конференцій, зокрема було проведено зустріч з виборцями у приміщенні палацу „Юність Буковини”, а також було проведено зустріч зі студентами у центральному корпусі Чернівецького національного університету.
В досить оригінальний спосіб представники блоку намагались розрекламувати свого кандидата на посаду Чернівецького міського голови – Т. Бауера. Вздовж центральних вулиць міста розставляли рекламні щити з символікою та прапорами блоку. Загалом це мало досить непоганий візуальний ефект, щоправда не дало очікуваного результату, адже інколи ці рекламні щити виставляли на досить вузьких вулицях в центральній частині міста, що ускладнювало не тільки рух транспорту, а й пересування пішоходів по тротуарах.
Агітаційна кампанія блоку в Чернівецькій області постійно проходила в досить активний спосіб, в місцевих ЗМІ постійно подавалась інформація про блок, друкувались інтерв’ю регіональних лідерів, щоправда в кінцевому підсумку, незважаючи на таку активність, очікуваного результату досягти не вдалось.
Народний союз „Наша Україна”. В останній місяць виборчих перегонів представники НСНУ провели досить потужну роботу з виборцями. У всіх районах міста продовжувалось ведення обходу виборців „від дверей до дверей” під час якого агітатори блоку не лише агітували за блок, а й намагались з’ясувати чому виборці надають перевагу представникам інших політичних сил.
4 березня представники регіональної організації НСНУ провели презентацію списків кандидатів у депутати до Чернівецької обласної та міської рад.
Серед акцій, що проводились регіональним штабом, варто назвати проведення засідань „Громадської трибуни” на яких щонеділі на Центральній площі представники різних політичних партій та блоків мали можливість представити свої передвиборні програми на виборах до Чернівецької міської ради, а також відповісти на запитання пересічних мешканців міста. Окремо представники блоку провели засідання з представлення кандидатів на посаду Чернівецького міського голови, щоправда організатори акції не змогли зібрати основних претендентів на цю посаду, тому все, здебільшого, зводилось до критики нинішнього мера без оголошення власних шляхів розв’язання існуючих проблем.
19-20 березня Буковину відвідали представники першої п’ятірки кандидатів у народні депутати. 19 березня на Соборній площі відбулась зустріч кандидатів з виборцями, а також було проведено агітаційний концерт. 20 березня зустріч з виборцями провела Р. Лижичко після чого ввечері на Площі Філармонії було проведено концерт.
Досить активну роботу провели кандидати на посаду Чернівецького міського голови – В. Чинуш та М. Сеничак. Незважаючи на те, що обидва вони були само висуванцями, у їхній агітаційній продукції використовувались елементи партійної символіки. Так, основним салоганом В. Чинуша було „Зроби наступний крок. Так – Чинуш!”, а у М. Сеничака – „Сеничак – енергія майдану”. За характером проведення агітації ці кандидати досить відрізнялись. Чинуш основу увагу приділяв зовнішній рекламі та проведенню зустрічей з виборцями. Особливо мешканцям міста запам’яталось проведення концерту на підтримку В. Чинуша на якому його прийшли підтримати народні депутати України В. Король та О. Білозір.
М. Сеничак за основу своєї виборчої кампанії взяв критику діючого міського голови М. Федорука, що проявлялось не лише у його виступах, а й у радіо та відео рекламі. Також були спроби з боку штабу М. Сеничака провести агітацію проти свого однопартійця В. Чинуша, щоправда це не мало ніякого позитивного результату.
Протистояння двох кандидатів від НСНУ мало найбільший резонанс у місцевих ЗМІ. Так, наприклад, у всіх місцевих газетах від 10 березня була подана інформація про те, що кандидату на посаду Чернівецького міського голови М. Сеничаку підкинули під двері відтяту голову пса, що було розцінено з боку представників ЗМІ як натяк на необхідність зменшення критики своїх опонентів.
Однак таке внутрішнє протистояння, в першу чергу вплинуло на підсумкові результати виборів до місцевих рад для представників НСНУ.
Партія Регіонів. Досить активно свою виборчу кампанію проводили і представники Партії Регіонів. 3 березня представники Союзу молоді регіонів України провели презентацію своїх кандидатів у депутати до Чернівецької міської та районних рад. Інтерес мешканців міста до партії підвищився під час приїзду лідера партії В. Януковича, який приїхав на відкриття пам’ятника першому Буковинському митрополиту Гакману. Представників місцевих ЗМІ потішив черговий раз В. Янукович коли під час служби у соборі привітав прихожан з закінченням Великого посту. Щоправда треба відзначити, що В. Януковича на службі у церкві зустріли понад 20 тисяч його прихильників, які зустріли його квітами та оплесками.
Після візиту лідера партії до області агітаційна діяльність представників блоку дещо зменшилась, але це дало можливість залишатись серед лідерів виборчих перегонів, насамперед, завдяки політичній рекламі на місцевому телебаченні та радіо, яка активно транслювалась у другій половині місяця.
Опозиційний блок „Не Так”. Основна увага представників блоку зосереджувалась на проведенні зустрічей лідерів блоку з виборцями та представниками регіональних ЗМІ. Так, на початку місяця Чернівці відвідав один з лідерів блоку Л. Кравчук, 14 березня прес-конференцію із представниками місцевих мас-медіа провели голова СДПУ(о) В. Медвечук та колишній голова Чернівецького обкому М. Папієв. Візит В. Медвечука до Чернівців тривав кілька днів протягом яких він встиг провести декілька зустрічей з виборцями у області, виступити майже на всіх місцевих телевізійних каналах, а також дати кілька прес-конференцій та інтерв’ю місцевій пресі.
Активну роботу провів і лідер регіонального блоку та кандидат на посаду Чернівецького міського голови В. Забродський, який постійно проводив зустрічі з мешканцями міста та спілкувався з представниками місцевої преси.
Блок Юлії Тимошенко. Серед лідерів виборчої кампанії, як і в попередні місяці, лишались представники регіонального блоку БЮТ. Досить активно продовжували працювати агітаційні намети блоку, в яких не лише розповсюджувалась агітаційна продукція, а й збирались підписи мешканців міста та області на підтримку зняття депутатської недоторканості з депутатів всіх рівнів. Цей захід викликав значний інтерес громадян до блоку, що давало можливість збирати тисячі підписів щодня.
За звітний період область відвідали члени першої п’ятірки кандидатів у народні депутати України – А. Шевченко та В. Онопенко, які під час своїх візитів провели зустрічі з виборцями краю та прес-конференції, на яких говорили не лише про перспективи блоку, а й про свою професійну діяльність. На другу половину місяця було заплановано візит до області лідера блоку Ю. Тимошенко, але через її хворобу візит було скасовано.
Досить активно, порівняно з представниками інших політичних сил, проводились зустрічі кандидатів до місцевих рад з виборцями. Так, в м. Чернівці за день у різних частинах міста проходило до п’яти зустрічей з виборцями.
Представниками обласного штабу організовано автопробіги по області з метою презентації кандидатів до обласної ради, а міський штаб організував автопробіг по місту.
У другій половині місяця представники блоку провели досить активну рекламну кампанію на місцевому радіо та телебаченні.
Досить оригінальним методом проведення агітаційної роботи, була демонстрація фільмів про блок у різних куточках міста, що здійснювався за допомогою спеціальної техніки мобільною агітаційною групою. Також представники блоку організовували демонстрацію прямих ефірів за участю лідера блоку Ю. Тимошенко, що мало досить великий результат і знаходило підтримку з боку мешканців міста.
„Пора-ПРП”. Представників блоку „Пора-ПРП” також можна віднести до лідерів виборчих перегонів у Чернівецькій області, щоправда лише на виборах до Верховної Ради України, адже на регіональному рівні представники блоку вирішили йти окремо, і відповідно е мали такої підтримки з боку виборців Чернівецької області. Основна діяльність представників блоку зводилась до розповсюдження агітаційних матеріалів та розклеюванні наліпок на інформаційних стендах. В першій половині місяця Чернівці відвідав один з лідерів блоку В. Пинзеник, який провів кілька прес-конференцій та зустріч зі студентами Чернівецького національного університету. У другій половині місяця всі місцеві ЗМІ подали інформацію про плани В. Кличка відвідати Чернівецьку область, але цей візит так і не відбувся.
Порівняно не велику активність протягом березня проявляли представники Соціалістичної партії України, Українського народного блоку Костенка і Плюща, Прогресивної соціалістичної партії.
Поряд з діяльністю політичних партій та блоків увагу регіональних ЗМІ привернув факт укладення угоди між кандидатами на посаду Чернівецького міського голови – В. Галаном, В. Чинушем, В. Дорошем, І. Васійчуком. У відповідності до укладеної угоди передбачалось, що за кілька днів до закінчення виборів троє знімуть свої кандидатури на користь одного з кандидатів. Кандидатура єдиного кандидата повинна була визначитись шляхом проведення незалежного опитувань громадської думки. Інтрига щодо єдиної кандидатури тривала до 21 березня коли І. Васійчук, В. Галан та В. Дорош повідомили журналістів, що ніхто з них не зніме свою кандидатуру.
Що стосується соціологічних опитувань, які проводились в області, то їхні результати значно відрізнялись і не давали чіткої картини розстановки політичних сил. Так за два тижні до проведення виборів з’явились результати опитувань яка кардинально відрізнялись один від одного. За результатами одного опитування першість в області та місті здобували представники Партії Регіонів (19 %), далі БЮТ (18 %), треті – представники НСНУ (13 %), потім приблизно з однаковим результатом йшли Народний блок Литвина, „Не Так”, ПСПУ. За результатами іншого опитування переконливу перемогу повинні були здобути представники НСНУ (понад 30%), далі йшли БЮТ (16 %), Партія Регіонів (13 %).
Голосування у Чернівецькій області відбулось без порушень виборчого законодавства. Якщо й виникали порушення, то були вони пов’язані з відсутністю осіб у виборчих списках, але це не набуло масового характеру, як це було в попередні роки. Єдиною проблемою для виборців були великі черги на виборчих дільницях, що були спричинені необхідністю отримати по 5 бюлетенів та знайти в них потрібний номер партії або блоку, тому досить велика кількість виборців, побачивши такі черги не проявили бажання чекати і не скористались своїм виборчим правом.
Одразу після закриття виборчих дільниць штаби лідерів виборчих перегонів (БЮТ, СПУ, НСНУ, Партія регіонів) розпочали проведення паралельного підрахунку голосів, шляхом обробки даних протоколів з виборчих дільниць міста та області. Варто відзначити, що результати паралельного підрахунку голосів майже на 100 % виявились ідентичними, що може свідчити про відсутність фальсифікації результатів виборів у області.
За результатами голосування до Верховної ради України перше місце в області здобув блок БЮТ – 30,3 %, НСНУ – 27,01%, Партія регіонів – 12,71%, СПУ – 4,48%, „Пора-ПРП” – 2,63 %, Народний блок Литвина – 2,55%, КПУ – 1,70%, „Партія екологічного порятунку „Еко+25%” – 1,58%, „Віче” – 1,31 %, Український народний блок Костенка та Плюща – 1,28%, Блок Наталії Вітренко „Народна опозиція” – 1,11%, Опозиційний блок „Не Так” – 0,96 %.
Офіційні результати голосування до місцевих рад, на момент написання звіту, ще не були оголошені, але відомо що попередньо в м. Чернівці лідером є БЮТ, далі Партія Регіонів та НСНУ.
Отже, провівши аналіз виборчої кампанії в області, можна зробити висновок, що кампанія проводилась без порушень виборчого законодавства та у визначених законом межах. Порівняно з попередніми роками в області не спостерігалось явне використання адміністративного ресурсу на користь тієї чи іншої політичної сили, що свідчить про демократизацію виборчого процесу.
(квітень 2006 року)
В перші дні квітня основна увага виборців Чернівецької області та місцевих ЗМІ була приділена результатам голосування до місцевих рад та виборам Чернівецького міського голови. Досить несподівано переконливу перемогу до Чернівецької обласної та міської рад здобули представники регіонального блоку БЮТ.
Згідно з офіційними результатами голосування по виборах депутатів до Чернівецької обласної ради подолати тривідсотковий бар’єр вдалось лише шістьом політичним силам, а саме: БЮТ, НСНУ, Партії Регіонів, СПУ, Народному блоку Литвина та ГП „Пора”. У відповідності до набраної кількості голосів, депутатські мандати були розподілені наступним чином: БЮТ – 38, НСНУ – 32, Партія Регіонів – 14, СПУ – 7, Народний блок Литвина – 7, ГП „Пора” – 6.
До складу Чернівецької міської ради також потрапило шість партій (блоків) – БЮТ, НСНУ, Партія Регіонів, СПУ, Опозиційний блок „Не Так”, Віче. Відповідно до даних, опублікованих міською територіальною виборчою комісією, Чернівецька міська організація БЮТ отримала 24 мандати у складі Чернівецької міської ради п’ятого скликання, НСНУ – 14, Партія Регіонів – 11, Опозиційний блок „Не Так” – 5, СПУ та Віче по 3 мандати.
Якщо проходження БЮТ, НСНУ, „Не Так”, Партії регіонів та СПУ до складу Чернівецької міської ради було прогнозоване, то результат партії „Віче” здивував не тільки представників політичних партій, а й представників ЗМІ. Адже впродовж всієї виборчої кампанії з боку регіонального представництва партії „Віче” не помічалось активних дій, які були спрямовані до залучення виборців міста. Цікаво, що до міської ради потрапило 100 % кандидатів зі списку партії «Віче», тобто всі зареєстровані 3 кандидати. На нашу думку, одним з можливих пояснень такого результату може бути надзвичайна активність, своєрідний ефект телевізійної присутності лідера партії І. Богословської, за декілька днів до виборів, яка з’являлась практично у всіх можливих програмах на всіх телевізійних каналах.
Дещо по-іншому, ніж в обласному центрі, виглядає ситуація з результатами виборів до районних рад Буковини. У 8 районах області найбільшу кількість мандатів здобули кандидати від НСНУ. Зокрема у Кіцманському – 41 мандат, Заставнівському – 28, Глибоцькому – 27, Кельменецькому – 25, Вижницькому – 22. У трьох районах – Сокирянському, Путильському і Хотинському, найбільше депутатів у районних радах набрав БЮТ, як і в трьох районах м. Чернівці. Партія Регіонів отримала 10 мандатів у Герцаївській районній раді, посівши друге місце після НСНУ, представники якого у цьому районі отримали 11 мандатів.
Порівняно з радами попередніх скликань, у Чернівецькій обласній та міській радах зросла частка жінок-депутатів. Так, до Чернівецької міської ради обрано 9 жінок (з 60 мандатів), що склало 15 % від загальної кількості депутатів. Найбільша кількість жінок депутатів у складі БЮТ та НСНУ – по 3, у „Не Так” – 2, „Віче” – 1. До Чернівецької обласної ради обрано 13 жінок, що становить 12,5% від загальної кількості депутатів (104 депутати). Як і в Чернівецькій міській раді, найбільшу кількість жінок-депутатів тут мають представники БЮТ – 8, у НСНУ та Народного блоку Литвина – по 2, у Партії Регіонів – 1.
Згідно законодавства України, у першій половині квітня були проведені перші сесії Чернівецької міської та районних у місті рад, на яких депутати отримали посвідчення, та обрали керівний склад рад. Головами районних у місті рад були обрані представники БЮТ. Секретарем Чернівецької міської ради обрали керівника Чернівецького міського штабу БЮТ Т. Єремічука, який вже посідав цю посаду у раді попереднього скликання.
Цікава ситуація утворилась навколо результатів голосування до Чернівецької обласної ради, яка до кінця квітня так і не змогла розпочати свою роботу. На початку квітня, після оголошення результатів голосування, керівник обласного штабу БЮТ П. Гасюк на своїй першій після виборів прес-конференції заявив, що між представниками БЮТ та НСНУ вже досягнуто угоди про створення коаліції у Чернівецькій обласній раді, за якою головою облради повинен стати представник БЮТ, а головою Чернівецької ОДА – представник НСНУ. Проте розмови про утворення коаліції у облраді дещо відійшли на задній план, після появи спершу чуток, а потім і настійливих вимог деяких політичних сил перерахувати голоси по виборах до Чернівецької обласної ради. За заявами, що лунали від представників партій „Еко+25%”, ППСУ та опозиційного блоку „Не Так”, склад новообраної облради може змінитись на 8 чоловік, у порівняні з оголошеними раніше результатами.
Як повідомляв сайт "buknews", підставою для перерахунку голосів стали сумніви представників обласних організацій кількох політичних партій щодо того, "у якій саме посадці переписувалися протоколи деяких дільничних комісій". З метою розвіяти всі сумніви, щодо вірності результатів виборів, кандидати у депутати Чернівецької обласної ради від обласних організацій СПУ (отримали на виборах 4,17 відсотка), "Партії екологічного порятунку "Еко+25" (2,64 %), "Опозиційного блоку "Не ТАК!" (1,84%) та ППСУ Олександра Зінченка (2,62%) звернулися до обласної територіальної виборчої комісії з вимогою про перерахунок голосів виборців на всіх 548 дільницях області.
Окрім посилання на статті 72 п. 9, 12 та 75 п.4, 5 Закону України "Про вибори депутатів...", заступник голови обласної організації ППСУ Олександра Зінченка Василь Юрійчук обґрунтував вимогу про необхідність перерахунку голосів, мотивуючи це „виявленими розбіжностями підрахунку голосів на 205 виборчих дільницях у всіх районах області”. За словами скаржників, „під час детального спільного вивчення протоколів дільничних виборчих комісій, наданих спостерігачами від чотирьох перелічених партій, було виявлено розбіжності в 5 тисяч 912 голосів”.
Так, на деяких дільницях зафіксовано нестаток понад сотні і більше голосів, а на деяких, навпаки, їх надлишок.
Представники „Партії екологічного порятунку „Еко+25” та ППСУ Олександра Зінченка вважали виявлену похибку суттєвою, оскільки їх партії не дотягнули до омріяного трьохвідсоткового бар’єра лише кілька сотих.
Відповідаючи на запитання членів обласної територіальної виборчої комісії, чому вони так пізно – вже після оприлюднення у ЗМІ офіційних результатів голосування – звернулися з своїм клопотанням, автори заяви відповіли, що самі довго не могли повірити у масштабність виявлених розбіжностей.
На засіданні 14 квітня, обласна територіальна виборча комісія прийняла до розгляду заяву скаржників та копії 19 з 205 протоколів ДВК, в яких виявлено зазначені розбіжності.
Упродовж двох годин у неділю, 16 квітня, члени комісії вивчали надані їм документи, співставляючи їх з оригіналами протоколів, що зберігаються в обласній територіальній виборчій комісії.
Проте, як повідомив 16 квітня кореспонденту сайту "buknews" член обласної територіальної виборчої комісії Юрій Чорней, на його особисту думку, швидше за все комісія відмовить скаржникам у задоволенні їх вимог за формальними юридичними ознаками. Натомість скаржники заявили, що в разі відмови, оскаржать рішення комісії у суді.
Саме так і сталось, після відмови територіальною виборчою комісією перерахувати голоси, представники ППСУ подали скаргу до Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Перше засідання новообраної облради планувалось провести 26 квітня, тому суд до цього часу мав прийняти рішення. 25 квітня суд прийняв рішення відмовити у задоволенні скарги, проте представники ППСУ подали апеляційну заяву, тому з інавгурацією депутатів Чернівецької обласної ради доведеться ще зачекати до винесення остаточного рішення.
Як повідомив керівник регіонального виборчого штабу НСНУ, перший віце-губернатор Буковини Борис Баглей, його політична сила, яка фінішувала другою, не заперечувала б проти теоретичного перерахунку. „Переконаний, що під час підрахунку частину голосів виборців поцупили і в нашої партії, як це виявилося на виборчій дільниці у селі Мамаївці. Тому наслідком такого перерахунку може бути тільки покращення нашого власного результату”, - сказав Борис Баглей.
Окрім власної легітимності, Чернівецька обласна рада V скликання, в якій засідатимуть 38 депутатів від БЮТ, 32 – НСНУ, 14 – Партії регіонів України, по 7 – Народного блоку Литвина і СПУ та 6 від регіонального блоку „Пора”, породила ще одну проблему.
Водночас у результаті проведення виборів за партійними списками у ряді районів області виникла представницька диспропорція. Так, не матиме депутата в новій обласній раді, який би проживав на його території та представляв інтереси – гірський Путильський район. Найвіддаленіший Сокирянський район у облраді представлятиме лише один його мешканець, Вижницький та Кельменецький – по 2, Кіцманський – 4. Натомість 62 з 104 депутатів облради проживають у Чернівцях.
Що стосується результатів виборів Чернівецького міського голови, то тут переконливу перемогу здобув М. Федорук, який отримав понад 40 % голосів виборців. Як зазначив головний редактор газети „Доба” В. Стефанець, четвертий термін Миколи Федорука на посаді міського голови – абсолютний виборчий рекорд у незалежній Україні. Щодо інших кандидатів на посаду мера, то вони посіли наступні місця: М. Сеничак зайняв друге місце, набравши лише 16 % голосів виборців, по 10 % набрали В. Чинуш та кандидат від опозиційного блоку „Не Так” В. Забродський.
Оцінюючи результати виборів мера Чернівців, можна зробити висновок, що непопулярність „єдинопомаранчевого” кандидата (В. Чинуша) та внутрішньопартійні суперечки (наприклад, член НСНУ, заступник голови Чернівецької ОДА і також кандидат на посаду Чернівецького міського голови М. Сеничак відверто заявив, що „таке місто, як Чернівці, не може мати такого мера, як Чинуш”) могли відштовхнути від НСНУ потенційного виборця.
Таке припущення зовсім небезпідставне, адже саме в обласному центрі, як видно з результатів офіційного та паралельного підрахунку голосів, „Наша Україна” набрала найменше голосів по області і до парламенту (БЮТ – 34,90%, НСНУ – 18,68%, ПР – 15,63%), і до ради обласної (БЮТ – 25, 04%, НСНУ – 14,75%, ПР – 10,77%), і до ради міської (БЮТ – 24,01%, НСНУ – 13,49%, ПР – 11%).
На цьому тлі навіть набрані М.Сеничаком 16% голосів не можуть компенсувати втрати НСНУ у місті. Б.Баглей вже заявив, що партія провалила кампанію у Чернівцях і звинуватив у цьому саме міську парторганізацію (тут і далі цитати за диктофонним записом): „Якби не місто, то наша партія мала би перше місце, а не друге місце в області”. А ще Б. Баглей додав, що „рішенням Президії політичної партії Валерію Миколайовичу Чинушу було поставлено завдання виконати. Він його не виконав. Згідно зі статутом він має бути виключений з партії”. Щоправда, як пізніше заявив В. Чинуш розмови про його виключення з партії є лише чутками, а він і надалі збирається очолювати міську партійну організацію та фракцію у міській раді (керівником якої він був обраний).
Загалом виборча кампанія в області пройшла порівняно спокійно та „чисто”. Серед основних характеристик виборчої кампанії, що відбулась у Чернівецькій області, до Верховної Ради та місцевих рад, на нашу думку, можна виокремити наступні:
1) провал у Чернівецькій області, котра донедавна вважалась другою після Закарпаття вотчиною СДПУ (о), опозиційного блоку „Не так”. «Нетаківці» зі скромними чотирма відсотками потрапили до міської ради й то завдяки особистості лідера обласного блоку В.Забродського. Не допомогли їм ані потужна медіа-кампанія (антиреклама, контрпропаганда), ані запальні критичні пасажі їхнього лідера. Це пов’язано з тим, що політична реклама, котра була спрямована переважно „проти”, а не „за”, спонукала протестний електорат голосувати швидше за «регіоналів», аніж за «нетаківців». Тобто, можна констатувати, що використання медіа в антирекламних цілях в умовах роздробленості опозиційних політичних сил виявилось малоефективним в області;
2) відносна недієвість та неефективність політичної реклами (зовнішньої та в мас-медіа). Особливо це стосується Народного блоку В.Литвина, центральний та обласний штаби якого вклали значні фінансові, людські ресурси на промоцію блоку в чернівецьких ЗМІ, а інформаційна кампанія велась з урахуванням регіональної специфіки тощо. Не виправдались сподівання Народної опозиції Н.Вітренко, штаб якої також зосередив свою діяльність на медіа-складовій виборчої кампанії, однак без врахування особливостей буковинського краю. І хоча на попередніх виборах (2002 та 2004 рр.) Н.Вітренко мала значну підтримку в деяких районах області, сьогодні рівень довіри до очолюваної нею політичної сили значно нижчий.
Також це стосується й переможців виборчих перегонів: не досить активна регіональна інформаційна кампанія БЮТ (матеріали у ЗМІ переважно загальноукраїнського характеру); потужна медіа-кампанія НСНУ (великий відсоток інформаційної присутності завдяки безпосередній дотичності до ньюзмейкерства в області тощо); практична відсутність регіональних рекламних матеріалів Партії Регіонів та СПУ. Результати ж засвідчили (наприклад, до Верховної Ради: БЮТ – понад 30%, НСНУ – 27%, Регіони – 12%, СПУ – 4%; схожий розклад сил й до облради, хіба лишень блок Литвина зачепився за трьохвідсотковий бар’єр) зв’язаність вибору: буковинці голосували за одну й ту саму партію до рад всіх рівнів і, відповідно, до свого вибору до Верховної Ради;
3) буковинці врешті-решт попрощались з комуністами як політичною силою та партією;
4) структуризація буковинського політичного простору, його поступова гомогенізація. Результати попередніх парламентських та президентських виборів демонстрували розбіжність та різноманіття політичних симпатій виборців (певні райони мали чітко виражені ліві, лівоцентристські уподобання, інші – праві, націонал-патріотичні), а сучасна політико-поведінкова карта Буковини менш розмаїта: вибір жителів переважної більшості районів області до всіх рівнів рад не дисонує з їхніми загальнонаціональними преференціями: БЮТ, НСНУ, ПРУ, СПУ;
5) більше 20% виборців (подекуди й 30%) віддали свої голоси за інші партії, котрі не потрапляють до жодної з рад. Тобто, вибір п’ятої частини електорату області розчинився в повітрі. Саме цей недолік пропорційної системи виборів до місцевих рад повинен бути врахований законодавством.
МОНІТОРИНГ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ НА ЗАКАРПАТТІ
Підготовлено Агенцією політичних досліджень «Соціум Карпат» (м.Ужгород)
І.СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЕЛЕКТОРАТУ ЗАКАРПАТТЯ
Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України. Вона межує на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, а на півночі, заході і півдні з Польщею (протяжність кордону 33,4 км), Словаччиною (98,5 км), Угорщиною (130 км), Румунією (205,4 км). За даними Всеукраїнського перепису населення загальна кількість населення області станом на 5 грудня 2001 року становила 1 млн. 258 тис. 300 осіб. Чисельність електорату Закарпатської області є відносно стабільна і одна з найменших в Україні. На парламентських виборах 2002 р. чисельність електорату становила 900027 виборців (у 1998 р. – 882512). У 2006 році чисельність виборців зросла більше ніж на 36 тис. чоловік і становила – 936836. Таким чином, від Закарпаття до Верховної Ради України в 2002 році по мажоритарних округах обиралося 6 депутатів. Якщо порівняти цей показник, наприклад, з Донецькою, Дніпропетровською областями, де відповідно до парламенту обиралося 22 та 16 народних депутатів, то стає зрозумілим, що питома вага Закарпаття у великій політиці є незначною. Боротьба партій за вплив у регіоні відбувається перш за все тому, що Закарпаття має досить зручне геополітичне положення. На нинішній день кордони з Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною вже стали кордонами з Європейським Союзом.
У складі електорату області найбільш помітні такі дві соціальні групи, як міські та сільські жителі. За результатами останнього перепису населення кількість міських жителів зменшилась на 9,5% і становить 466 тис. чол. (37%), а сільського – 792 тис. 300 чол. (63%). Аналіз засвідчує, що в результаті соціальних змін відбулося переміщення населення у сільську місцевість. При цьому у Берегівському, Іршавському та Хустському районах 90% населення проживає в сільській місцевості. Крім того, значна кількість сільського населення проживає в горах. Згідно закону «Про статус гірських населених пунктів України» такий статус отримали 176 населених пунктів, в яких проживає 250 тис. чоловік. Робити однозначний висновок про прямий вплив такого поділу на результати голосування важко, але певна залежність в даному випадку присутня. Ще К. Маркс писав, що місто експлуатує село економічно, а село місто – політично. На Закарпатті це особливо помітно. У той час, як виборчі штаби концентрують увагу на городянах, перемогу їм забезпечують селяни. Сільський виборець більш контрольований із боку влади, він є більш дисциплінованим, до окремих сіл важко добиратись спостерігачам. І хоч настрої населення в містах та селах принципово не відрізняються, в селах вони більш чітко редагуються адмінресурсом. Характерною особливістю населення області є багатонаціональність. На території області проживають представники понад 70 національностей. Найбільш чисельними є:
| українці | 1010,1 тис. чол. | (80,5 %), |
| угорці | 151,5 тис. чол. | (12,5 %), |
| румуни | 32,1 тис. чол. | (2,6 %), |
| росіяни | 31,1 тис. чол. | (2,5 %), |
| цигани | 14,0 тис. чол. | (1,1 %), |
| словаки | 5,6 тис. чол. | (0,5 %), |
| німці | 3,5 тис. чол. | (0,3 %). |
Компактність проживання угорців, румун робить їх потужною політичною силою на виборах. Слід відмітити, що на президентських виборах 2004 року румунська та угорська національні меншини активно підтримували кандидатуру В. Януковича. Саме тому одна із останніх передвиборчих поїздок у третьому турі виборів була здійснена ним саме в м. Берегово.
Угорці компактно проживають у Берегівському (54 тис. чол.), Виноградівському (30,9 тис. чол.), Ужгородському (32,8 тис. чол.), Мукачівському (19,9 тис. чол.), Тячівському (5 тис. чол.), Хустському (5,5 тис. чол.) районах.
Інтереси угорської національної меншини репрезентуються в суспільно-політичному житті краю цілим рядом національно-культурних товариств: Спілка угорських журналістів, Спілка угорських бібліотекарів, Спілка угорських підприємців, Товариство угорської культури Закарпаття, Товариство угорської інтелігенції та інші. Перші угорські національно-культурні товариства створюються в 1989 році і тоді ж об’єднуються в обласне Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ), вплив якого тривалий час був домінуючим. Розкол серед угорської меншини краю розпочався з виборчої кампанії 1994 року. Після парламентських виборів 1994 року з ТУКЗ вийшли Брегівська, Тячівська, Свалявська районні та Ужгородська міська організації і створили Форум угорських організацій Закарпаття. Таким чином, боротьба за депутатський мандат стала чи не головною причиною протиріч всередині угорської меншини краю. В цілому ж відносини, які складаються між національними угорськими організаціями в Закарпатті, віддзеркалюють політичну ситуацію в Угорській республіці – суперечки між Товариством угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) (М.Ковач) і Демократичним союзом угорців України (ДСУУ) (І.Гайдош) в основному повторюють відносини двох провідних партій Угорщини\ – правонаціоналістичної ФІДЕС і соціалістичної.
Румуни Закарпаття компактно проживають у 9 населених пунктах – Солотвино, Діброва, Глибокий Потік, Топчино, Подішор, Бескеу, Корбунешть, Малий Боуц, Великий Боуц Тячівського району і в 4 Рахівського району: Біла Церква, Середнє Водяне, Плаюц, Добрик. В Закарпатській держтелерадіокомпанії працює редакція румунського радіомовлення: радіо – 8,5 год., телебачення – 3 год. на місяць. З 1989 року в області діє впливове соціально-культурне товариство румун Закарпаття ім. Г. Кожбука. Серйозною проблемою румун Закарпаття є високий рівень безробіття
Після початку виборчої кампанії ЦВК утворила на виборах народних депутатів України 225 територіальних округів. В Закарпатській області таких округів було утворено 5:
ТВО № 66 (м. Ужгород) – Ужгородський р-н, м. Ужгород, м. Чоп. ТВО № 67 (м. Свалява) – Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Свалявський, Перечинський р-н. ТВО № 68 (м. Мукачево) – Мукачівський р-н, м. Мукачево. ТВО № 69 (м. Берегово) – Берегівський, Виноградівський, Іршавський р-ни, м.Берегово. ТВО № 70 (м. Тячів) – Рахівський, Тячівський, Хустський р-ни, м. Хуст.
Окружними комісіями в області утворено 760 звичайних та 17 спеціальних виборчих дільниць, які в свою чергу, в залежності від кількості виборців поділяються на: 183 малих, 311 середніх, 283 великих. Для забезпечення їх діяльності органами виконавчої влади виділено 1060 приміщень для роботи дільничних комісій.
ІІ. ОСНОВНІ ГРУПИ ВПЛИВУ НА ЗАКАРПАТТІ
Напередодні виборів на Закарпатті викристалізувалися 4 групи впливу, які в основному і вели боротьбу за депутатські мандати до представницьких органів влади усіх рівнів:
1. Група «Барва» (В. Балога, Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, В. Петьовка, мер м.Мукачево, А. Колібаба, голова Ужгородської райдержадміністрації).
Політична підтримка: Політична партія «Народний Союз Наша Україна» (ПП «НСНУ»), Партія Реформи і Порядок (ПРП), Партія промисловців і підприємців України (ПППУ).
Медіа ресурси: телерадіокомпанія «М – студіо», газети «Паланок», «Старий Замок», «West експрес», частково «Новини Закарпаття».
2. Група «БЮТ» (О. Кеменяш – народний депутат України, А. Сербайло, голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» (ЗОО ВО «Батьківщина).
Політична підтримка: Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».
Медіа ресурси: газета «Післямова», частково газети «Трибуна», «Р.І.О.», «Моя новинка».
3. Група «Р.І.О» (С.Ратушняк, народний депутат України, М.Сятиня, народний депутат України).
Політична підтримка: Народна партія (НП).
Медіа ресурси: газети «Р.І.О», «Трибуна», «Моя новинка».
4. Бізнес структури, керівники яких представляють «Партію регіонів» (О. Ледида, голова ЗОО Партії регіонів, В. Харута).
Політична підтримка: Партія регіонів.
Медіа ресурси: ситуативна співпраця з ЗМІ області.
ІІІ. ПЕРІОДИЧНА ПРЕСА ЗАКАРПАТТЯ
У ВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ 2006 Р.: ПОЛІТИЧНІ СИМПАТІЇ
У Закарпатській області станом на лютий 2006 року обласним управлінням преси та інформації зареєстровано понад чотириста періодичних видань. Із них переважну більшість складають державні та напівдержавні друковані органи, на шпальтах яких подається інформація загальнополітичного характеру.
Основна увага ними приділяється аналізу діяльності найбільш популярних у краї політичних партій і блоків – «Народного Союзу «Наша Україна», «Блоку Юлії Тимошенко», «Народного Блоку Литвина», «Соціалістична партія України», «Комуністична партія України» та резонансним політичним подіям. До згаданих періодичних видань відносять «Новини Закарпаття», «Ужгород», «Фест», «Срібна Земля», всі районні державні газети.
Серед інших видань переважає чітко видимий замовний характер подання політичної інформації про діяльність і перспективи політичних партій і партійних блоків.
Газета «РІО». Понад п'ятдесят відсотків своєї площі надає інформації про «Народний блок Литвина», оскільки негласним власником видання є народний депутат від Закарпатської області, член фракції Народної партії у Верховній Раді – Сергій Ратушняк. Приблизно по двадцять відсотків газетної площини, як правило, віддається для БЮТ, СПУ, менше ПЗУ та ін. Мінімум інформації про урядові політичні сили, зокрема НСНУ, можна пояснити відкритою конкуренцією в краї між лідерами «Народного блоку Литвина» Сергієм Ратушняком та НСНУ Віктором Балогою.
Газета «Трибуна». На першому етапі передвиборної кампанії газетна площина, яка відводилась під політичні матеріали рівномірно розподілялась для різних політичних сил. Проте, з лютого 2006 року в газеті почали переважати матеріали про «Народний блок Литвина» і БЮТ. Матеріали про ПП НСНУ, ГП «Пора», ПРП подаються через призму критики провладної політики.
Газета «Моя новинка». Газета створена на початку 2006 року. Переважну більшість газетної площині займають матеріали про СПУ, БЮТ, УРП «Собор».
Газета «Світогляд». Періодичне видання, яке контролюється СДПУ(о). Перевага у поданні політичних матеріалів надається Опозиційному блоку «Не так». Понад п'ятдесят відсотків інформації – це критика проурядових політичних сил.
Газета «Паланок». Періодичне видання за змістом є провладним. Відповідно й матеріали, які публікуються на його сторінках стосуються інформації про діяльність політичних сил «помаранчевої коаліції 2004 року». За період передвиборчої кампанії понад п'ятдесят відсотків політичної площини віддавалося матеріалам про ПП НСНУ, СПУ, ГП «Пора», ПРП. Опозиційні партії та партійні блоки подавалися переважно в мінімально-інформаційному обсязі і, як правило, через призму критики їх діяльності.
Такого ж ґатунку й матеріали в газеті «Старий Замок».
Газета «West експрес» створена у 2005 році для пропаганди проурядових політичних сил. В основному матеріали носять загально-інформаційний, пропагандистський характер. Відсутня й критика опозиційних блоків.
Газета «Неділя». Газета має нейтральний політичний зміст. На її шпальтах висвітлювалися матеріали як про урядові, так і опозиційні політичні сили.
Газета «Післямова» – це проект, який створений напередодні виборів молодими журналістами області. Газета підтримує «БЮТ». За короткий термін стала однією з самих популярних газет в м.Ужгороді. Перш за все тому, що газета має аналітичний характер.
Газета «Чиста політика» – це видання, яке повністю підпорядковане СПУ і діє як його друкований орган. Мають місце окремі матеріали про партії минулорічної «помаранчевої коаліції». Але основний змістовий матеріал про діяльність та перспективи СПУ в області.
Характерною рисою друкованих засобів масової інформації є їх комерціалізація в передвиборчий період, а отже відсутність власних аналітичних оцінок політичної ситуації в Закарпатській області. Здебільшого друкуються матеріали, які вже підготовлені тією чи іншою політичною силою й подаються на правах реклами.
Власну оцінку політичних подій, об’єктивний аналіз політичних процесів на теренах області подають газети «Післямова», «Срібна Земля. Фест», частково «Р.І.О».
ІV. РОЗСТАНОВКА ПАРТІЙНО – ПОЛІТИЧНИХ СИЛ
В ЗАКАРПАТТІ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ 2006 РОКУ
Незважаючи на те, що згідно із Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року N 1665-IV (остання редакція від 18.03.2006) «виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів», не буде перебільшенням стверджувати, що фактична підготовка до виборів 26 березня 2006 року почалась майже одразу після закінчення виборів Президента України 2004 року.
Результати волевиявлення населення Закарпаття на президентських виборах 2004 року та реалії суспільно-політичного життя краю після них дозволяють зробити наступні висновки про структуризацію партійного простору області напередодні парламентських виборів 2006 року:
1. Закарпатським обласним управлінням юстиції станом на 1 червня 2005 року було зареєстровано 94 обласних осередки політичних партій. Кількість обласних організацій політичних партій, що представлені в усіх районах області – 17, що становить 18,08 % від кількості зареєстрованих у Закарпатті. 14 обласних організацій не мають жодного районного чи міського структурованого утворення. Найбільш впливовими є обласні організації наступних партій: Народної партії, Партії регіонів, Соціалістичної партії, СДПУ(о), ВО «Батьківщина», КПУ, Української республіканської партії «Собор», Політичної партії «Народний Союз Наша Україна» та інших.
2. З точки зору підтримки курсу Президента України обласні осередки політичних партій можна класифікувати наступним чином:
а) партії, які підтримують курс Президента. Це, насамперед, обласні осередки політичних партії, що входили до коаліції «Сила народу»: Закарпатська крайова оррганізація Народного Руху України (ЗКО НРУ), ЗКО Української республіканської партії «Собор» (ЗКО УРП «Собор»), ЗКО Конгресу українських націоналістів (ЗКО КУН), Закарпатська обласна організація Соціалістична партії України (ЗОО СПУ), ЗОО Партії Реформи і порядок (ЗОО ПРП), ЗОО ПП «НСНУ», ЗОО ВО «Батьківщина», ЗОО Української народної партії (УНП), ЗОО ПП «Яблуко», ЗОО Соціал-демократичної партії України, ЗОО УП «Єдність», ЗОО ПП «Молода Україна» та ЗОО ВП «Нова сила».
Загалом у таборі пропрезидентських сил в області напередодні парламентських виборів 2006 року єдність була відсутня.
б) партії, які прихильно ставилися до новообраної влади і заявили про свою готовність з нею співпрацювати – ЗОО Народної партії, ЗОО ПП «Демократичний Союз», ЗОО Селянської партії України (ЗОО СелПУ), ЗОО Ліберальної партії України (ЗОО ЛПУ), ЗОО Народно-демократичної партії Україна (ЗОО НДП), ЗОО Партії зелених України (ЗОО ПЗУ), ЗОО ПП «Третя сила» та ряд інших.
в) опозиційні партії – ЗОО Соціал-демократичної партія України (об’єднаної) (СДПУ(о)) (ядро опозиції), ЗОО Партії регіонів (ЗОО ПР), ЗОО Прогресивної соціалістичної партії України (ЗОО ПСПУ), ЗОО ПП «Союз», ЗОО ПП «Держава». До опозиційних партій відносить себе і ЗОО Комуністичної партії України (ЗОО КПУ), проте в питаннях захисту інтересів малозабезпечених верств населення готова співпрацювати з усіма гілками влади.
3. Спостерігається об’єднання громадських організацій і політичних партій у єдині структуру. Наприклад, коаліція «Християнський Народний Союз Закарпаття» (ЗОО ПП «Християнський Союз» і ЗОО Республіканської Християнської партії (ЗОО РХП) та ряд громадських організацій) та громадсько-політичний рух «Лівий фронт Закарпаття» (КПУ і 12 громадських організацій).
4. У 2005 році Міністерством юстиції України було зареєстровано дві партії, які мають безпосереднє відношення до Закарпатської області – це Партія угорців України (5 лютого 2005), яку очолив голова Товариства угорської культури Закарпаття М. Ковач та Демократична партія угорців України, яку очолив голова Демократичної Спілки угорців України І. Гайдош (24 березня 2005). Ці дві партії вели боротьбу за голоси угорської національної меншини Закарпаття, чисельність якої становить понад 150 тис. чоловік. Під час президентських виборів, кандидат у Президенти В. Ющенко заключив спеціальну угоду про співпрацю між ним як кандидатом і М. Ковачем, а іншого кандидата – В. Януковича підтримував член на той час СДПУ (о) І. Гайдош. В.Янукович здійснив навіть візит у м. Берегово, де зустрічався з виборцями, що був єдиним його візитом на Західну Україну, між другим і «третім» виборчими турами у 2004-ому році.
5. Спостерігається масове перетікання членів партій з однієї до іншої. Насамперед це є характерним для ЗОО СДПУ (о) та ЗОО Партії регіонів, члени яких, як правило, знаходять собі місце в лавах ЗОО СПУ та ЗОО НП. Саме ці дві партії найбільш активно проводять політику по рекрутуванню нових членів незалежно від їх попередньої партійної належності.
6. Влітку 2005 на звітно-виборчих конференціях відбувся розкол в обласних осередках НРУ та УРП «Собор». Простежується розкол в ВО «Батьківщина», який пов'язаний з витісненням членами партії «Яблуко» «старих» членів ВО «Батьківщина» з керівних органів партії.
V. УЧАСТЬ ОБЛАСНИХ ОСЕРЕДКІВ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕСІ
За даними обласного управління юстиції станом на 15 грудня 2006 року на території Закарпатської області зареєстровано 115 обласних організацій політичних партій України. Серед них близько 26 облорганізацій у своїх рядах нараховують понад 1 тис. членів. Кількість обласних організацій політичних партій, що представлені у всіх районах області – 23, що становить 20% від кількості усіх зареєстрованих партій на Закарпатті. 20 обласних організацій політичних партій (17,4% від усіх зареєстрованих) не мають жодного структурного утворення, тобто існують де-юре, однак де-факто себе офіційно ніяк не проявляють, а тому і впливу на політичні процеси в регіоні не мають.
Рейтинг політичних партій з початком виборчої кампанії в області майже не змінився. Організаційно міцними і найбільш потужними в Закарпатті є обласні організації ПП «НСНУ», ВО «Батьківщина», ПРП, НП, СПУ, СДПУ(о), ПР, НДП, КПУ, ПП «Відродження». Ці партії мають достатньо розгалужену структуру, є найбільш активними в політичному та громадському житті краю, за винятком партії «Відродження».
До проведення виборчої кампанії активно долучаються і громадські організації області. Про свою співпрацю у виборчій кампанії з ЗОО КПУ 17 січня 2006 року заявила на своєму пленумі Обласна рада ветеранів України Закарпатської області. Про співпрацю з СПУ заявив голова Спілки ветеранів воїнів Афганістану С. Слободянюк.
Загалом, станом на 1 січня 2006 року обласним управлінням юстиції зареєстровано 490 громадських організацій, із них 156 – організації всеукраїнського значення, 320 – місцевого. Серед них: 70 молодіжних організацій, 53 національно-культурних товариств (із них 14 – ромських (циганських), 12 – угорських, по 4 – словацьких, російських, русинських, 3 – румунських, по 2 – німецьких, єврейських, 1 – грецьке), 24 жіночих організацій, 7 – ветеранських, 4 – козацькі, 1 – чорнобильська і т.д., 8 громадсько-політичних об`єднань, до складу яких входять як політичні партії, так і громадські організації.
Активізували свою роботу під час виборчої кампанії і новостворені молодіжні організації. Так, Закарпатська обласна організація Всеукраїнської громадської організації «Молодіжний Союз Наша Україна» (С. Бабіля) провели ряд акцій в рамках всеукраїнської акції «Студентська хвиля»: зроблено опитування молоді щодо участі у майбутніх виборах, організована акція у підтримку Кабінету Міністрів України та ряд інших.
В області станом на 1 березня зареєстровано 84 молодіжні громадські організації. В основному більшість із них є членами Молодіжних громадських об’єднань, тому активізують свою роботу під час виборчих кампаній. Програми діяльності цих організацій носять не самостійний характер, а знаходяться під впливом брендів відомих політичних партій та виборчих блоків. Найбільш активну і постійну участь у громадському житті області приймали наступні молодіжні громадські організації: Закарпатська обласна молодіжна організація «Фундація регіональних ініціатив» (О. Солонтай), актив якої тяжіє до БЮТ, Закарпатська округа «Пласту – Національної Скаутської Організації України» (О. Глуханич) (у політичному плані – нейтральна), Молодий Народний Рух України (А. Любка), Молодіжний націоналістичний конгрес (В. Бірчак).
Активну позицію в області зайняли і молоді соціалісти. Зокрема, Свалявським осередком Спілки Молодих Соціалістів (СМС, 400 чол.) впроваджено в життя проект соціальної програми розвитку молоді. Зокрема, 30 юнаків зі Свалявщини за сприяння СМС навчатимуться у престижних вузах країни, паралельно з чим працюватимуть і отримуватимуть зарплату – від 1,5 тис. грн. Метою даної соціальної програми розвитку молоді є: сприяння молоді при обранні майбутньої професії, надання можливості для отримання вищої освіти, сприяння працевлаштування, виховання почуття патріотизму.
З ініціативи Закарпатської організації Спілки молодих соціалістів та Європейської молодіжної ліги організовано семінар «Підприємницька діяльність» для студентів Закарпатського державного університету, на якому студенти всебічно розглянули проблеми працевлаштування та професійної орієнтації.
Конфігурація виборчих блоків в Закарпатській області. В січні завершився процес формування виборчих блоків та їх штабів. Виборчий блок "Наша Україна" (обласні осередки ПП «НСНУ», ПППУ, КУН) очолив І. Кріль, співголова обласної громадської організації «Рідне Закарпаття»; Блок Ю. Тимошенко (обласні осередки ВО «Батьківщина» та УСДП) – народний депутат України О. Кеменяш; «Народний блок Литвина» (обласні осередки НП та ВО лівих «Справедливість») – народний депутат України, голова облорганізації НП С. Ратушняк; Виборчий блок Лазаренка (обласні осередки СДС, Соціал-демократичної партії України, та ВО «Громада») – Я. Андрусяк, голова облорганізації партії Соціал-демократичний союз; Український Народний блок Костенка і Плюща (обласні осередки УНП, «України соборної» та Партії вільних селян і підприємців України) – В. Мурга, начальник управління лісового господарства облдержадміністрації; Опозиційний блок «Не так!» (обласні осередки СДПУ(о) та Республіканської партії України) – І Різак, голова облорганізації СДПУ(о); Блок «Християнський рух» (обласні осередки РХП, УПП «Християнський рух», УКП, «України соборної», ОУН в Україні) очолили В. Бедь, голова ХНСЗ, ректор Ужгородської Української Богословської Академії ім. Кирила і Мефодія та П.Мурник, секретар Мукачівського єпархіального управління Української Православної Церкви (МП); Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція». Обласний виборчий штаб ПР очолив О. Ледида, голова обласної організації ПР, Комуністичної партії України – І.Мигович, народний депутат України, секретар обласної організації КПУ. Визначилися із своїми керівниками і інші політичні сили.
Конфігурація партійних блоків на Закарпатті є дещо іншою, ніж по Україні загалом. Обумовлено це рядом чинників. По-перше, на рівні області не зареєстровані осередків політичних партій, які є блокоутворюючими на загальнонаціональному рівні. По-друге, політичні партії, які утворили виборчі блоки на загальноукраїнському рівні не мають партійної структури в Закарпатті, а відтак є маловпливовими і не помітними в політичному житті краю. По-третє, керівники деяких обласних осередків політичних партій діють врозріз з центральним керівництвом (наприклад, УРП «Собор»). По-четверте, обласні осередки деяких партій є нелегітимними після проведення звітновиборчих конференцій напередодні виборів з порушенням чинного законодавства (наприклад, НРУ). По-п’яте, обласні осередки деяких партій не змогли в силу різних причин підписати угоди про створення відповідних блоків (наприклад, ГП «Пора» і Партія Реформи і Порядок).
До виборчого бюлетеня з виборів депутатів Закарпатської обласної Ради було внесено 39 суб’єктів виборчого процесу, більшість з яких репрезентують в Закарпатті 45 суб’єктів виборчого процесу внесених до бюлетеня з виборів народних депутатів України. Але, ряд політичних партій і партійних блоків не приймають участь у виборах до Закарпатської обласної ради. Це такі політичні сили, як Блок безпартійних «Сонце», Всеукраїнська партія Народної Довіри, Народний Рух України за єдність, ПП «Європейська столиця» та ряд інших. Вказані партії не мають партійної структури в області. В свою чергу до виборчого бюлетеня самостійно був внесений Народний рух України, який не уввійшов на обласному рівні до Блоку «Наша Україна». Головна причина не входження цієї структури до Блоку «Наша Україна» – розкол в обласному осередку. Викликано це тим, що ще влітку 2005 року загострилися стосунки закарпатських рухівців із центральним керівництвом НРУ. Наслідком було невизнання керівництвом НРУ результатів обласної звітно-виборної конференції, яка відбулася 25 вересня минулого року і яка одностайно обрала В. Піпаша головою облорганізації. Причина – критика проводом Закарпатської облорганізації окремих дій центрального керівництва. ЦП НРУ визнав правочинною конференцію (загальні збори), які 20 листопада обрали головою КО НРУ П. Чучку, котрого за кілька днів до цього було прийнято Політрадою НРУ в партію. Попереднього голову обласної організації В. Піпаша на з’їзді НРУ, який відбувся 27 листопада було виключено із лав НРУ. Однак, на самому з’їзді по цій причині виник конфлікт – більша частина делегатів вважала підрахунок голосів із даного питання – сфальсифікованим, тому з’їзд навіть не зміг розглянути всі питання порядку денного і був терміново закритий. Більшість обласних рухівців із тим, що їх очолює П. Чучка – не погодилися. Отже, П. Чучку визнало центральне керівництво, а в.о. голови Б. Борисова (замість В. Піпаша) – більшість районних організацій. Впродовж лютого 2006 року відбулося понад 10 судових процесів за участю народного депутата з фракції НРУ Б. Костинюка по питанню: хто в Закарпатті має представляти НРУ та брати участь у виборах. В суд було втягнуто обласне управління юстиції та обласну територіальну виборчу комісію. 11 лютого П. Чучка вийшов із НРУ. Центральне керівництво НРУ в.о. голови обласного руху визнало О. Черепаху.
Не відбувся на обласному рівні і « Громадянський блок ПОРА – ПРП». Громадянська партія «ПОРА» і ПРП приймали участь у виборах до обласної ради окремо.
Головна причина – амбітність лідерів цих партій на рівні області. Лідер обласної організації ПРП – голова Закарпатської облдержадміністрації, О. Гаваші, не погодився на пропозиції чланів ГП «ПОРА» щодо місць у першій п’ятірці партійного списку. 16 лютого в Ужгороді на прес-конференції член облорганізації «ПОРА», керівник апарату облдержадміністрації Ю. Чижмарь заявив про політично-адміністративний тиск, який ніби-то чиниться на нього з боку голови ОДА та окремих осіб команди з метою дискредитації та звільнення його із займаної посади керівника апарату.
В газеті «Післямова» опубліковано інтерв’ю голови облдержадміністрації О. Гаваші, в якому зокрема дається оцінка заяві, яка пролунала на прес-конференції керівника апарату облдержадміністрації, члена облорганізації ГП «Пора» Ю. Чижмаря. О. Гаваші наголосив, що хоча на загальнодержавному рівні підписано угоду про створення блоку «Пора – ПРП», на рівні обласному не було знайдено спільного розуміння щодо пріоритетів роботи на виборах. Ю. Чижмарь самочинно прийняв рішення балотуватись на посаду Ужгородського міського голови і прагнув, щоб уся робота блоку була підпорядкована лише тому, щоб сприяти йому стати мером Ужгорода. Однак у ЗОО ПРП є зовсім інше бачення ситуації і, відповідно, пріоритетів роботи. Більше того, ПРП є структурована партія в Закарпатті, а тому вона буде диктувати умови щодо місць у партійних списках. О. Гаваші підкреслив, що «Ю. Чижмарь не звільнений, а лише тимчасово відсторонений від обов’язків керівника апарату на час проведення службового розслідування. Це зроблено, щоб можна було його провести об’єктивно».
Не представлена у виборчому списку до обласної ради і одна з найстаріших і найвідоміших партійних структур на Закарпатті – Українська республіканська партія «Собор». Після розколу партії, який відбувся на з’їзді в Києві, аналогічний розкол відбувся і в Закарпатській організації цієї партії. На звітновиборчій конференції, яка прходила влітку 2005 року головою Закарпатської обласної організації УРП «Собор» було обрано П. Федаку, який став у конфлікті на сторону Л. Лук’яненка. Таким чином, напередодні виборів ЗОО УРП «Собор» залишилася фактично без керівника, оскільки П.Федака перейшов працювати до виборчого штабу БЮТ. Колишній лідер УРП «Собор» Є. Ясінський, який підтримує А. Матвієнка зареєстрував партійний список до міської ради м. Ужгород. Прийняла участь УРП «Собор» і у виборах до деяких районних рад Закарпатської області.
Своєрідною виявилася внаслідок внутрішньопартійних конфліктів на рівні області і конфігурація Виборчого блоку «Наша Україна». До нього не ввійшли обласні осередки НРУ та УРП «Собор» по причинах, які були вже вище сказані.
До «Опозиційного блоку Не Так!» не увійшло Всеукраїнське об’єднання «Жінки за майбутнє». У січні підписано меморандум про співпрацю на виборах 2006 року між керівництвом обласного штабу блоку «Наша Україна» та обласною громадською організацією Асоціація «Жінки Закарпаття», члени якої входили до облорганізації ВО «Жінки за майбутнє», що припинила свою діяльність в області у зв`язку з небажанням блокуватися на виборах із СДПУ(о).
У виборах до Закарпатської обласної ради прийняли участь дві партії, які представляють інтереси угорської національної меншини краю, чисельність якої становить понад 150 тисяч чоловік. Це – Партія угорців України (М. Ковач) і Демократична партія угорців України (І. Гайдош). Угорські партії Були утворені напередодні вибрів 2006 року з двох впливових національно-культурних товариств – Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ – КМКС) і Демократичної спілки угорців україни, які очолювали відповідно М. Ковач і І. Гайдош.
На обласному рівні було відмовлено в реєстрації Виборчому блоку НРУ та УРП «Собор» – Блоку П. Чучки «Карпатський Майдан», який подав передвиборчу програму «За Ющенка без Балоги». Причина відмови – утворення блоку особами, які після звітновиборчих конференцій не могли представляти ці партії.
Основні напрямки діяльності обласних осередків політичних партій у виборчій кампанії були наступні:
1. Спостерігався значний ріст чисельності таких політичних партій, як НСНУ, ВО «Батьківщина», СПУ, НП внаслідок роботи цих осередків по залученню нових членів.
2. Вступ еліти обласного та місцевого рівня до провідних політичних партій, або ототожнення себе з ними.
3.Конкуренція партій за включення до своїх рядів відомих особистостей з метою включення їх до своїх партійних списків.
4. Загострення протиріч між наступними потужними політичними силами: Блок «Наша Україна» – БЮТ; Блок «Наша Україна» – НП; СПУ – НП. Цікаво, що основна причина таких протиріч – це давні конфлікти між лідерами вказаних політичних сил: В.Балога (НСНУ) – О. Кеменяш (БЮТ); В. Балога (НСНУ) – С. Ратушняк (НП); С. Ратушняк (НП) – С. Слободянюк (СПУ). Відношення ж між Блоком «Наша Україна» і Партією регіонів в області можна назвати навіть партнерськимми. І знову ж головна причина міжособистісні зв’язки – в свій час О. Ледида (голова обласного осередку Партії регіонів) був заступником у В.Балоги, коли той у свій час очолював обласну адміністрацію.
VI. АГІТАЦІНА РОБОТА ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ
В обласному центрі практично щодня функціонують агітнамети обласних виборчих штабів Блоку «Наша Україна», Українського Народного Блоку Костенка і Плюща, Блоку політичних партій «Блок Бориса Олійника та Михайла Сироти», Партії Регіонів, БЮТ, СПУ, «Народниого блоку Литвина».
Протягом лютого область відвідали народні депутати України - 9 лютого в Мукачеві, 10 лютого в Тячеві та Хусті Т. Стецьків (фракція політичної партії «Реформи і Порядок») та відомий журналіст В. Кіпіані. 10 лютого нардеп Ю. Оробець (фракція «Наша Україна»), 13 лютого А. Шкіль (фракція БЮТ), 14 лютого в Ужгороді П. Симоненко (фракція комуністів), котрі провели прес-конференції та зустрічі з виборцями. Також область відвідали народні депутати України М. Гладій (фракція БЮТ), В. Яворівський (фракція БЮТ), Б. Безпалий (фракція «Наша Україна»), Т. Чорновіл, В. Зубанов (ПР), Н. Вітренко – лідер Блоку «Народна опозиція», «трудовик» В. Коновалюк, О. Тягнибок, народний депутат України, лідер партії «Свобода», В. Єхануров (ПП НСНУ), Ю. Тимошенко (БЮТ), М. Томенко (БЮТ). Найбільш резонансною була зустріч з виборцями в М.Ужгороді Ю. Тимошенко.
13 лютого в м. Іршава в районному будинку культури народний депутат України А. Шкіль (фракція БЮТ) провів зустріч з виборцями, на якій було присутньо близько 400 жителів міста і району. В ході зустрічі, відповідаючи на запитання виборців, А. Шкіль поклав відповідальність за відставку уряду Ю. Тимошенко на оточення Президента, зокрема: називалися прізвища Порошенко, Мартиненко, Жванія. Народний депутат стверджував, що БЮТ ніколи не укладатиме договір з ПР. 13 лютого в м. Виноградів (Закарпатська область) народний депутат України І.Іванчо (фракція «Наша Україна») зустрівся з головою райдержадміністрації О. Любімовим. Під час зустрічі обговорено питання соціально-економічного розвитку району.
14 лютого в Ужгороді лідер КПУ, народний депутат України П. Симоненко зустрівся з виборцями, представниками міськрайонних рганізацій КПУ (близько 200 чол.). У виступі він поінформував про передвиборну програму комуністів, пріоритетні напрямки діяльності партії, піддав критиці нинішню владу. На зібранні виступив перший секретар обкому КПУ народний депутат І. Мигович. Перед обласною філармонією, де проходила зустріч, був розгорнутий агітаційний намет комуністів.