Збірник наукових праць зі спеціальності "Журналістика" / Київський національний університет імені Тараса Шевченка / Інститут журналістики. К., 2007. Вип. 1 (6). 164 с

Вид материалаДокументы

Содержание


Іракська кампанія: чи є місце позитиву?
Мета роботи.
Етапи дослідження.
Тематичне спрямування
Номер групи
Аналіз результатів.
Резюме. Матеріали українського видання “Дзеркало тижня” насичені інформативно, інформація аналітична, подієва, аргументована. До
Резюме. Тексти “Дзеркала тижня” доцільні, однак вони продовжують стереотипізацію журналістики. Коректність.
Резюме. Нейтральними досліджувані матеріали назвати не можна. Об’єктивність.
Соціальна значущість.
Резюме. Інформація соціально значуща, однак у ній мало “людини”. Точність.
Резюме. Інформація була б точною, якби відомості так часто не змішувалися з журналістськими оцінками й коментарями. Цілісність.
Польський шлях до демократії
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Виртосу І. Г., магістр Ін-ту журналістики (Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка)

УДК 070 (567 : 73)


ІРАКСЬКА КАМПАНІЯ: ЧИ Є МІСЦЕ ПОЗИТИВУ?

(за матеріалами щотижневика “Дзеркало тижня”)


У статті аналізуються особливості висвітлення щотижневиком “Дзеркало тижня” американо-іракського конфлікту.

Ключові слова: Ірак, США, війна, інформація, “Дзеркало тижня”.


Американо-іракський конфлікт – важлива новинна тема в міжнародній журналістиці: розвиток кампанії, кількість жертв, реакція світової спільноти, невирішені і загострені соціальні проблеми. Близькосхідний регіон від нас “далекий”. Тож яка інформація, об’єктивна чи викревлена, доходить до читача. Проаналізуємо якість інформування української аудиторії з тематикм американо-іракського конфлікту. Для нашого дослідження візьмемо щотижневик “Дзеркало тижня” як один з найякісніших українських видань.

Мета роботи. Підтвердити або спростувати загальноприйнятий стереотип: інформація в матеріалах щотижневика “Дзеркало тижня” містить якісні критерії відомостей.

Основній меті підпорядковані такі завдання:

– здійснити контент-аналіз досліджуваних текстів;

– виявити і дослідити компоненти тексту з позиції “західності” і “східності” подачі інформації;

– проаналізувати інформацію в матеріалах “Дзеркала тижня” з точки зору аргументованості, достовірності, доцільності, коректності, нейтральності, об’єктивності, своєчасності, точності, цілісності, соціальної значущості.

Етапи дослідження. Для дослідження було обрано газетні публікації щотижневика “Дзеркала тижня” за період від вересня 2006 року до квітня 2007 року, у яких хоча б один раз траплялося слово Ірак. У переважній більшості – це політичні публікації рубрики про міжнародну ситуацію й участь України у світових процесах. Так, для дослідження взято 30 матеріалів, серед яких можна назвати кілька статтей “випадкових”, оскільки в них американо-іракська тема не становила інтересу для автора сттаті, а згадка про Ірак там була випадковою. Зокрема, це публікації Чередниченко О. «Заборонний плід із казахським коренем. Скандальний “Борат” як апогей PR-технологій» [11], Приходько О. “Мухаммад Юнус: банкір, який врятує світ” [8], Рєпи А. “Мода на глобалізацію” [9] та ін.

У цілому досліджувані тексти можна поділити на дві категорії:

– статті, що висвітлюють тему американо-іракського конфлікту (14 публікацій);

– статті, дотичні темі іракської кампанії (16 публікацій).

Як бачимо, за такої нескладної класифікації трохи більше половини статей стосувалося безпосередньо досліджуваній темі.

Наступний етап полягав у виділенні слів-елементів, які стосуються теми іракської кампанії, зокрема такої спрямованості:

– американо-іракські відносини;

– тероризм і боротьба з ним;

– етнічно-релігійне розшарування населення Іраку і спроба захоплення політичної влади в країні;

– збройне вирішення “іракського питання”;

– схід і захід, релігійна ознака;

– ціннісні орієнтири;


Підрахунок кількості слів-елементів розміщений у Таблиці 1.

Таблиця 1.


Тематичне спрямування

Слова-елементи

Кількість

слів-елементів

Загальна

кількість



американо-іракські відносини


ірак


америк

США

штат

саддам

хусейн


джордж

буш


багдад

вашингтон

327


283

169

54


33

29


48

120


3

53

327


506


62


168


3

53


Тероризм

і боротьба

з ним

демократ


режим

терор

диктат

диктатор

117


36

120

33

19

117


208



етнічно-релігійне розшарування Іраку і спроба захоплення політичної влади в країні


курд

шиїт

суніт


незалежн

автоном


політик

політич

політи

89

19

15


26

16


109

183

314

89

19

15


26

16


606


схід і захід,

релігійна ознака


схід (сход)

захід (заходу)


релігі


іслам

мусульман


христ

православ

83

77


16


37

22


5

0

83

77


16


59


5



збройне вирішення “іракського питання”


мир

війн

конфлікт


військ

фронт

солдат

бій

бої

збро

теракт


кривав

жорст

насиль

ненави

нетерпим


убив

вбив

різанин

жертв


смерт


житт

67

153

48


206

19

16

15

7

94

10


5

25

24

3

1


3

13

2

14


18


46

67


201


367


58


32


18


46



ціннісні орієнтири



цінн (у значенні – цінності, повноцінний, цінний)

любов

мораль

довір (у значенні – довіра, довір’я)

взаєм

культур


терпим

терпля

толерант

компроміс



11

1

4


7

11

25


0

1

2

11



59


14


Наступний етап полягав у групуванні слів-елементів за однорідною ознакою. Після ретельного вивчення відомих елементів, було сформовано 8 груп, які є за своїм характером антонімічні:

Ірак – Америка;

диктатор – демократ;

схід / іслам – захід / християнство;

мир / життя – війна / смерть.


Загальну кількість слів-елементів можна побачити в Таблиці 2.

Таблиця 2.


Номер групи

Назва групи за ознакою

Загальна кількість слів-елемнтів

1

Ірак

329

2

Америка

727

3

диктатор

208

4

демократ

117

5

схід / іслам

142

6

захід / християнство

82

7

мир / життя

186

8

війна / смерть

676


Аналіз результатів. Отримані результати проаналізуємо за десятьма позиціями – якісними критеріями відомостей.

Аргументованість. Усі матеріали, які безпосередньо торкалися американо-іракського конфлікту, дотримувалися загальної теми: “А що буде з Іраком?” При чому ім’я колишнього лідера Саддама Хусейна згадувалося побіжно. Це ім’я забуте, або ж інтерес до нього втрачається. Усі його політичні рішення, поведінка, діяльність поза журналістською увагою, а на порядку денному – що буде з країною без лідера. Журналісти щотижневика “Дзеркало тижня” розглядають кілька сценаріїв, і жоден з них не є оптимістичний.

Саддама Хусейн – фігура минулого, без сумніву – історична, але на сьогодні його ім’я – тільки інформаційний привід. Коли були суперечки в міжнародному політикумі, на кшталт “Саддам скоріше живий, аніж мертвий”, чи “Саддам скоріше мертвий, аніж живий”, і тоді журналістські матеріали “Дзеркала тижня” постать Хусейна розглядали не як політика, людини, мученика, а як колишнього диктатора, і питання стосувалося тільки, що буде після епохи Хусейна. Можна виокремити такі тематичні напрями:

– скільки триватиме війна, страта Саддама – ескалація конфлікту, чи тільки зав’язка?

– у кого, американців чи іракців, забракне сил, хто складе зброю раніше?

– Буш задоволений?

– ймовірна іракська вітчизняна влада – суніти, шиїти, курди: хто вони, їхнє бачення управління державою, проти кого і за що вони воюють, чи зможуть домовитися?

– країна, якщо не побудує модель “східної демократії”, приречена на тавтро “країна-терористична”?

– як будуть сприймати країни Близького Сходу державу “східної демократії”?

Резюме. Матеріали українського видання “Дзеркало тижня” насичені інформативно, інформація аналітична, подієва, аргументована.

Достовірність. Автори статей користуються різними джерелами інформації, зокрема це – зарубіжні видання, коментарі українських й іноземних експертів, статистичні дані.

Доцільність. Сучасні медійні тексти в Україні значною мірою формуються під упливом англомовного інформаційного простору. Використовуючи одне й те ж інформативне джерело, журналісти найчастіше дотримуються точки зору саме того джерела. Це переважно “євроцентристське бачення”: іслам як войовнича релігія, “релігія казарм” тощо, що немає жодного стосунку до суті самої релігії. А за результатами останнього дослідження, проведеного на замовлення уряду Кувейту, західні ЗМІ в цілому необ’єктивно відображають становище в мусульманському світі. Так, у репортажах із Близького Сходу переважають теми тероризму, окупації Іраку й антиамериканізму. Про самих же мусульман найчастіше пишуть у такій формі, у якій ніколи не напишуть ні про християн, ні про іудеїв-фундаменталістів [12, 4].

Тож слід писати більше текстів на цю тему, дотримуючись якісних критеріїв відомостей, щоб руйнувати усталені стереотипи.

Резюме. Тексти “Дзеркала тижня” доцільні, однак вони продовжують стереотипізацію журналістики.

Коректність. Питання страти Саддама Хусейна розглядалося дуже обережно, не акцентовуючи на цьому уваги, подавалася як факт. Авторів статей цікавили інші важливі питання, “смачні” подробиці страти “залишили” для преси іншого ґатунку.

Нейтральність. Слова-елемнти, які потрапили в поле зору дослідника не є жорстко-антонімічні. Так, під час уважного вивчення матеріалів, з’ясувалося, що слів, які безпосередньо стосуються війни, смерті, військових дій, значно більше, ніж тих, що стосуються миру, життя, ціннісних орієнтирів. Засилля “емоційно-негативних” слів не може знейтралізуватися “емоційно-позитивними”, їх просто бракує в досліджуваних матеріалах. А таким словом-елементом, як “любов” знехтувано: воно з’являється 1 раз у “випадковому” матеріалі і має яскраво іронічно-негативну тональність.

Не можна назвати добірку матеріалів нейтральною. Результати антонімічних пар згрупованих слів-елементів це чітко підтверджують (див. Таблицю 2). Так про війну, смерть, диктаторство згадують активно, у різних варіантах (розгалужені синонімічні ряди), безкомпромісно. Мир, життя, демократію стверджують значно невпевненно, боязко, нерідко в іронічній формі. Цікавий той факт, що “Америка” найчастіше трапляється в текстах, і за частотою згадок стоїть в ряді “диктатор – війна – смерть”. Це не є нашим висновком, алише гіпотетичне припущення для наступної наукової роботи. Виявлені компоненти тексту стверджують, що матеріали подані з точки зору “західності”, незважаючи на той факт, що слів-елементів “схід / іслам” трапляються в матеріалах частіше, аніж “захід / християнство”.

Резюме. Нейтральними досліджувані матеріали назвати не можна.

Об’єктивність. Для початку розглянемо один приклад. У досліджуваній підгрупі “Етнічно-релігійне розшарування Іраку і спроба захоплення політичної влади в країні” маємо три позиції з такими результатами: курди – 89, шиїти – 19, суніти – 15. “Кожна з цих груп та їхніх підрозділів гуртується навколо різних сторін, фігур і платформ, кожна вважає найбільш досконалою свою концепцію шляхів розвитку майбутнього Іраку. Очевидно, що домінування однієї з конкуруючих груп не може влаштовувати решту дві. ...Шиїтська спільнота нездатна погодитися на повернення свого підневільного становища в часи домінування сунітської меншості, курди не збираються відмовлятися від внутрішнього самоврядування, яким користуються з 1990-х років, а суніти не приймуть превалювання шиїтського уряду або курдську автономію на півночі” [2].

З’ясуємо, чим є кожна із цих груп. Курди, народ, що населяє пер. Курдистан, а також Сирію, Афґаністан, Туркменістан; бл. 22,6 млн.; походження не встановлене; прагнуть до утворення незалежної курдської держави; мова курдська, курдські племена, що населяють гористий Курдистан, ніколи не мали власної держави < ... > згідно з Лозанським договором 1923, Курдистан був поділений між Турецькою Республікою, Іраном і британською підмандатною територією Іраку... [10, 672].

Шиїти, угруповування мусульман, послідовників халіфа Алі, які після його смерті (661) не визнавали влади халіфів з династії Омейядів; право на найвищу релігійну та світську владу визнавали тільки за своїми імамами – нащадками Алі та Фатіми, дочки Муххамеда; поділилися на менші угруповання й відлами; домінують в Ірані та Іраку [10, 1381].

Суніти, ортодоксальні мусульмани, для яких традиція Муххамеда (його вчинки і висловлювання, зафіксовані в хадісах – суна) є рівною Коранові підставою віри та ісламського права; становлять більшість мусульман; на противагу шиїтам не визнають божественного воскресіння халіфа Алі [10, 1183].

Оскільки, курди трохи в іншій позиції стосовно шиїтів і сунітів і їм було присвчено окремий матеріал, то вмотивовано, що кількість слів-елементів у дослідженні в кінцевому підрахунку виявилось значно більше. У цілому інформація про курдів, шиїтів, сунітів зважена, структурована, об’єктивна.

Загальний підрахунок свідчить, що інформація зміщена у бік “західності” тексту, велика частота повторюваності слів, які стосуються США, їхньої військової діяльності на території Іраку, статті надзвичайно політизовані (606 згадок “політика”, “політичний” тощо). Дисбаланс інформації очевидний. А з іншого боку, об’єктивність – це те, що є насправді, те що має місце в житті. Війна – складна тема для висвітлення, вона вже одразу передбачає число жертв, політичні ігри, військові дії, інформування ситуації на фронті. Написати матеріал строго збалансовано, і водночас об’єктивно – це ознака майстерності журналіста.

Резюме. Кожний окремий текст претендує на об’єктивність інформації, однак за загальною кількістю матеріалів можна стверджувати про часткову об’єктивність.

Своєчасність. Після упорядкування матеріалів за датою виходу, з’ясувалося така особливість – іракська кампанія є темою популярною, актуальною, часто висвітлюваною, однак не в кожному номері газет за досліджуваний період вона з’являлася. З іншого боку, у 8 випусках “Дзеркала тижня” ця тема згадувалася двічі, в 1 випадку – тричі.

Резюме. За відсутності матеріалів у якомусь із номерів щотижневика цікавої для нас теми “компенсувалося” в іншому випуску кількома публікаціями. Інформацію можна ввжати своєчасною.

Соціальна значущість. Інформація про ситуацію в світі, аргументовано й об’єктивно висвітлену, з дотриманням етичного кодексу журналістів завжди заслуговує на увагу. Тож не допускається використання ЗМІ для пропаганди війни, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, а також для поширення передач, що пропагують порнографію, культ насильства і жорстокості.

Досліджувані матеріали містять інформацію про сам факт, подію, явище, намагаючись уникати агітації, пропагандистських закликів. Однак в них бракує людини, її історії, не достатньо в матеріалах про культуру, ціннісні орієнтири, добро. Мало уваги про спільні й відмінні риси Близькосхідного регіону з іншими регіонами, а хоча б пояснили на контрасті “Ірак – Америка” ці необхідні поняття.

Резюме. Інформація соціально значуща, однак у ній мало “людини”.

Точність. Інформація не зовсім є точною і лаконічною. Занадто багато іронії, журналістських коментарів, оцінок, суджень. А все це зменшує точність інформації, розсіюючи увагу читача, який мусить збирати потрібні йому відомості, розкидані, пересипані стилістичними фігурами й висновками, подеколи передчасними, журналістів: “Населення регіону потерпає від безробіття, бідності, відсутності питної води і необхідності постачати продовольство ззовні. Усе це лише підсилюється високим приростом населення. Злиденне життя закономірно стає чудовим живильним середовищем для поширення на Близькому Сході ідей радикального ісламського фундаменталізму. Отже — коло замикається. Страх втратити владу спонукатиме лідерів регіону до консервації патової ситуації політичної та економічної стагнації, що, у свою чергу, лише посилюватиме можливість терористичних дій з боку доведеного до відчаю населення...” [3].

Резюме. Інформація була б точною, якби відомості так часто не змішувалися з журналістськими оцінками й коментарями.

Цілісність. Досліджувані матеріали мають загальну структуру – заголовок, лід або ж у перших двох абзацах подана актуальна інформація чи інформаційний привід, що надав поштовх до написання статті, огляд подій, аналітика, оцінки, коментарі, висновки.

Висновки

Коли подається тема воєнних конфліктів, сутичок, переважає негативне відтворення інформації. Для фахівця своєї справи не є виправданням, що у війні немає нічого оптимістичного. Журналіст, у першу чергу, має бути інформатором, пояснювати суспільні процеси, явища, обґрунтовувати тенденції, а не збуджувати увагу читача ходом військових операцій, тисячнич числом жертв, буднями війни тощо.

У матеріалах бракує не те, щоб позитиву, а – людини. Є все – політика, війна, релігіна нетерпимість, демагогія, а задля кого пишеться журналістський матеріал, а надто на воєнну тематику, бракує. І мова зовсім не про те, щоб у кожному номері друкувати трепетну історію кохання біженця-іракця до солдата-американки. Читачів не достатньо інформують про культурні особливості Близькосхідного регіону, відмінності мусульманської релігії від християнської, життєві (нежиттєві) умови населення, які змушені шукати захист у сусідніх країнах. Якось Маршал Маклюен сказав “уся реклама – це добрі новини” [1, 236], а “справжні новини – погані новини” [1, 154]. Він мав рацію, але і погані новини можна добре висвітлювати, це і є журналістський професіоналізм. Автори статей щотижневика “Дзеркало тижня” до цього прагнуть.

[1] Андрюшин О. Два роки “мейджером Алексом” // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 1 (630). – 13 – 19 січ.

[2] Гетьманчук О. Коли Ширак уже не кандидат... // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 2 (631). – 20 – 26 січ.

[3] Головченко В. Чи був потрібен Піночет? // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 2 (631). – 20 – 26 сiч.

[4] Горбулін В. “Безпека-2010” // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 48 (627). – 16 – 22 груд.

[5] Грищенко К. Мюнхен 2007: шанс для України // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 6 (635). – 17 – 23 лют.

[6] Згурець С., Бадрак В. Idex must go on, або Свій шлях України // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 7 (636). – 24 лют. – 2 берез.

[7] Зоркот М. “Народження нового Сходу” очима ліванця // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 33 (612). – 2 – 8 верес.

[8] Каспрук В. Війна з тероризмом: можливо, її правила потребують змін? // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 37 (616). – 30 верес. – 6 жовт.

[9] Каспрук В. Ірак: між анархією та диктатурою // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 7 (636). – 24 лют. – берез.

[10] Каспрук В. Ірак на переході: між обтяжливою дійсністю і невизначеним майбутнім // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 34 (613). – 9 – 15 верес.

[11] Каспрук В. Іракська стратегія Джорджа Буша нова, але сумніви залишаються старі... // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 2 (631). – 20 – 26 сiч.

[12] Каспрук В. Куди зник Усама бін Ладен? // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 9 (638). – 8 – 16 берез.

[13] Каспрук В. Небезпечний вирок // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 43 (622). – 11 – 17 листоп.

[14] Каспрук В. Перемога на честь “залізного Фіделя” з думками про Лукашенка та ненавистю до Буша // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 47 (626). – 9 – 15 груд.

[15] Каспрук В. Персидська увертюра // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 3 (632). – 27 сiч. – 2 лют.

[16] Каспрук В. “Привид В’єтнаму” витає над Іраком // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 42 (621). – 4 – 10 листоп.

[17] Каспрук В. У війні з тероризмом Пакистан веде подвійну гру? // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 49 (628). – 23 – 29 груд.

[18] Каспрук В. Ядерний блеф Північної Кореї: чи зможе вона отримати від цього дивіденди? // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 39 (618). – 14 – 20 жовт.

[19] Кім В. Індикатори зростання // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 6 (635). – 17 – 23 лют.

[20] Кравченко В. Акцент Гейтса // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 47 (626). – 9 – 15 груд.

[21] Кравченко В. Війна непримиренних // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 33 (612). – 2 – 8 верес.

[22] Кравченко В. Саміт у сімейному колі // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 46 (625). – 2 – 8 груд.

[23] Приходько О. Американські ранці // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 34 (613). – 9 – 15 верес.

[24] Приходько О. Мухаммад Юнус: банкір, який врятує світ // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 50 (629). – 30 груд. – 5 січ.

[25] Сагайдачний І. “Кривенькій качечці” скубуть пір’я. Після виборів до Конгресу в Сполучених Штатах стартували президентські перегони // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 44 (623). – 18 – 24 листоп.

[26] Сагайдачний І. Куди поведе ООН людина з «залізними руками в оксамитових рукавицях»? // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 39 (618). – 14 – 20 жовт.

[27] Республіканці втратили Капітолій // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 43 (622). – 11 – 17 листоп.

[28] Рєпа А. Мода на глобалізацію // Дзеркало тижня. – К. – 2007. – № 4 (633). – 3 – 9 лют.

[29] Хауеллс К. Чи відповідальна зовнішня політика західних країн за глобальний тероризм? // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 32 (611). – 26 серп. – 1 верес.

[30] Чередниченко О. Заборонний плід із казахським коренем. Скандальний “Борат” як апогей PR-технологій // Дзеркало тижня. – К. – 2006. – № 49 (628). – 23 – 29 груд.


ПОЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ДЕМОКРАТІЇ