Geum.ru

Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету заочного навчання

Вид материалаДокументы

Содержание


Заняття №1
Актуальність теми.
Конкретна мета.
Зміст заняття
Блок інформації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


ЗАНЯТТЯ №1


Тема заняття: БУДОВА І ФУНКЦІЇ СКЛАДНИХ БІЛКІВ


Мета заняття. Знати хімічну будову складових частин нуклеопротеїнів, будову і функціонування нуклеїнових кислот, їх роль в процесах біосинтезу білка. Уміти виділити нуклеопротеїни з тканин і провести якісні реакції на їх складові компоненти. Ознайомитися з будовою і функцією фосфопротеїнів, глікопротеїнів, ліпопротеїнів.

Актуальність теми. Нуклеопротеїни – це складні білки, в яких небілкова частина представлена нуклеїновими кислитами (ДНК і РНК). ДНК, що локалізується в ядрі, зберігає генетичну інформацію про особливасті будови всього організму. Різні види РНК відіграють важливу роль у біосинтезі білка. Важливе значення інших складних білків.

Конкретна мета. Вміти: 1. Провести повний гідроліз нуклеопротеїнів дріжджів.

2. Виконати якісні реакції на складові частини нуклеопротеїнів: а) біуретова проба на поліпептиди; б) реакція Тромера на пентози; в) срібна проба на пуринові основи; г) молібденова проба на фосфорну кислоту.

Міжкафедральна інтеграція: Знати: 1. Хімічну будову пуринових і піримідинових основ, нуклеозидів, нуклеотидів (каф.біоорг.хімії). 2. Хромосомну теорію спадковості (каф.біології).

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ


Питання для самопідготовки :
  1. Хімічна будова і фізико-хімічні властивості пуринових і піримідинових основ.
  2. Мінорні азотисті основи, їх будова та значення.
  3. Нуклеотидний склад ДНК і РНК, хімічна будова нуклеотидів.
  4. Будова полінуклеотидного ланцюга.
  5. Нуклеопротеїни, характеристика білків і амінокислот нуклеопротеїнів.
  6. Вільні нуклеотиди, їх біологічна роль, використання в фармації.
  7. Нуклеїнові кислоти. Їх види, особливості хімічної будови і функцій.
  8. ДНК, особливості структурної організації молекули ДНК.
  9. Біохімічні докази генетичної функції ДНК.
  10. РНК, особливості структурної організації різних видів РНК. Їх біологічне значення.
  11. Фосфо-, гліко-, ліпопротеїни, хімічна природа, біологічна роль, застосування в фармації.


Блок інформації

Нуклеопротеїди складаються з білків і нуклеїнових кислот. У природі виявлено два типи нуклеопротеїдів,які відрізняються між собою по хімічному складу, розмірах і фізико-хімічних властивостях: дезоксирибонуклеопротеїни (ДНП) і рибонуклеопротеїни (РНП).ДНП локалізується переважно у ядрі,а РНП – в цитоплазмі.Біохіміки у даний час мають достатню кількість доказів того, що природа синтезованих в клітинах білків залежить від природи ДНП, а точніше ДНК, а вже властивості живих організмів визначаються властивостями синтезованих білків. Білкова частина ДНП містить 5 класів гістонів,які мають виражену лужну реакцію.Нуклеїнові кислоти можна розглядати як біополімери, основ(пуринових,піримідинових),дезоксирибози чи рибози, фосфорної кислоти.

Важливе значеня мають закономірності кількісного вмісту азотистих основ, що були встановлені Е.Чаргаффом у 1949 році і відомі як правила Чаргаффа.
  1. молярна доля пуринів рівна молярній долі піримідинів.

А + Г = Ц + Т чи А + Г = 1

Ц + Т
  1. кількість аденіну і цитозину рівна кількості гуаніну і тиміну:

А + Ц = Г + Т чи А +Ц = 1

Г + Т
  1. кількість аденіну рівна кількості тиміну, а кількість гуаніну рівна кількості цитозину.

Мононуклеотиди та їх похідні присутні в клітинах і у вільному стані вони відіграють важливу роль в обміні речовин. Нуклеотиди в полінуклеотидному ланцюзі зв’язані між собою 3’-5’ або 5’-3’ фосфодиефірними зв’язками. У біспіральній молекулі ДНК обидва ланцюги полінуклеотидів мають строго визначене просторове розташування, при якому азотисті основи розміщені всередині, а вуглеводи і залишки фосфорної кислоти назовні. Спосіб спарювання азотистих основ прийнято виражати терміном комплементарності.

На даний час детально вивчена т-РНК. Для кожної амінокислоти в клітині є хоча б одна специфічна т-РНК. Т-РНК складається з 75-85 нуклеотидів, серед яких є мінорні нуклеотиди. Тепер встановлена первинна структура всіх 60 відкритих т-РНК.

Ліпопротеїни широко розповсюджені в природі. Вони входять у склад клітинних мембран і внутріклітинних біомембран, у вільному стані вони знаходяться головним чином у плазмі крові. Ліпопротеїни беруть участь у структурній, комплексній організації мієлінових оболонок, хлоропластів, фоторецепторній та електроннотранспортній системах паличок і колбочок сітківки ока.

До фосфопротеїнів відносяться казеїноген молока, вітелін і фосвітин, а також овальбумін, які були виділені з курячого яйця. В ікрі риб знайдений білок іхтулін. Особливістю структури фосфопротеїнів є те, що фосфорна кислота складноефірним зв’язком з’єднана з білковою молекулою через гідроксильні групи β – оксиамінокислот (серин, треонін).

Простетичні групи глікопротеїнів представлені вуглеводами та їх похідними, які досить міцно зв’язані з білковою частиною молекули. Зв’язок між вуглеводним компонентом і білком у різних глікопротеїнах здійснюється через одну з трьох амінокислот: аспарагін, серин, треонін. До біологічно активних глікопротеїнів відносяться інтерферон, трансферин, церулоплазмін, гонадотропний і фолікулостимулюючі гормони гіпофізу , муцин слюни. Вуглеводні компоненти значно підвищують стабільність молекул до дії різних шкідливих факторів хімічного та фізичного характеру, захищають їх від дії протеїназ, визначаючи тим самим біологічну роль глікопротеїнів. Входячи до складу клітинної оболонки, вони приймають участь в імунологічних реакціях.