Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету заочного навчання

Вид материала

Документы

Содержание Консультації для студентів заочної форми навчання в міжсесійний період проводяться на кафедрі протягом робочого дня в середу з 1 Структура і функції білків Структура та рівні організації нуклеїнових кислот Загальні шляхи метаболізму та молекулярні основи енергетичного обміну в організмі людини Метаболізм та функції вуглеводів Мертаболізм та функції ліпідів Метаболізм білків та амінокислот Біосинтез нуклеїнових кислот та білків Загальні принципи регуляції метаболічних процесів в організмі людини. гормони Функціональна біохімія деяких тканин та органів Розділи прикладної біохімії Внаслідок вивчення біохімії студент повинен Перелік контрольних питань до іспиту

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
• Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «екологія» для студентів, 566.78kb.
• Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 393.01kb.
• Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.
• Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни " виробництво виливків, 797.9kb.
• Типова програма, методичні вказівки та контрольні завдання для студентів навчального, 708.32kb.
• Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «охорона праці в галузі», 339.25kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 165.04kb.
• Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни " виробництво виливків, 864.84kb.

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД ПРОВОДЯТЬСЯ НА КАФЕДРІ ПРОТЯГОМ РОБОЧОГО ДНЯ В СЕРЕДУ З 10.00. ДО 17.00


ПРОГРАМА З БІОХІМІЇ

ВСТУП

Місце біохімії серед інших медико-біологічних дисциплін. Рівні структурної організації біологічних систем та методи їх вивчення. Основні етапи розвитку біохімії.

Розділи біохімії та її значення для вивчення профільних дисциплін – фармакології і фармакотерапії, фармацевтичної та токсикологічної хімії. Перспективи розвитку біохімії та використання її досягнень у клінічній та промисловій фармації (клініко-біохімічна діагностика, генна та клітинна інженерія, біотехнологія).

Структурні компоненти клітин (лізосоми, пероксисоми, глікосоми, мітохондрії та ін.), їх будова, біологічна роль. Елементний та хімічний склад живого організму. Вміст основних хімічних компонентів клітин і тканин організму (вода, мінеральні речовини, білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи та ліпіди).

СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ БІЛКІВ

Визначення поняття “Білок”, загальна біологічна характеристика білків і їх роль у процесах життєдіяльності організму. Амінокислоти – структурні мономери білків. Протеїногенні та непротеїногенні амінокислоти. Хімічна характеристка, властивості, класифікація амінокислот (структурна, фізико-хімічна, біологічна).

Стереоізомерія амінокислот. Здатність до поліконденсації – фундаментальна властивість амінокислот. Амінокислоти як лікарські препарати.

Пептиди, хімічна характеристика, номенклатура, біологічні властивості. Сучасні уявлення про рівні структурної організації білків.

Первинна структура, її характеристика. Властивості пептидного зв’язку. Роль первинної структури у формуванні більш високих рівнів структурної організації білків. Характеристика хімічних зв’язків, які відповідають за формування просторової структури білка. Вторинна структура. Упорядковані конформації поліпептидів: -спіраль та -складчастий шар, їх характеристика. Третинна структура. Особливості організації третинної структури білків, її значення для біологічної функції білків. Четвертинна структура білка, принцип утворення. Олігомерні білки, їх біологічна роль. Доменна структура білків. Здатність до специфічних взаємодій з інщими молекулами. Ліганд-білкові взаємодії, їх комплементарність та біологічна роль.

Методи визначення структурної організації білків (рентгенівська кристалографія, рентгеноструктурний аналіз, ультрацентрифугування, хроматографія і т.д.).

Фізико-хімічні властивості білків. Молекулярна маса та методи її визначення. Іонізація, гідратація та розчинність білків. Білки як амфотерні макромолекули. Електрохімічні властивості білків, електричний заряд, ізоелектричний стан та ізоелектрична точка, електрофоретична рухливість та електрофорез. Колоїдно-осмотичні властивості білків і фактори стійкості білків у розчині. Білки та напівпроникні мембрани, онкотичний тиск білків. Діаліз, його визначення. Висолювання, його значення. Денатурація (денактивація) та ренатурація (ренактивація) білків. Властивості денатурованих білків.

Методи виділення та очистки білків. Використання методів висолювання, діалізу, електрофорезу в технології отримання білкових препаратів. Інгібітори функцій білків. Класифікації білків: 1) фізико-хімічна, 2) структурна, 3) біологічна або 1) прості і складні (або – некон’юговані та кон’юговані).

Змішані макромолекули (гетеромакромолекули). Білок-небілкові та інші небілкові змішані макромолекули. Білок-небілкові комплекси або кон’юговані білки, їх класифікація. Нуклеопротеїни, глікопротеїни, металопротеїни, гемопротеїни, фосфопротеїни та їн. Основні представники, хімічна характеристика, розповсюдженість, біологічна роль в організмі.

Гемопротеїни, хімічна характеристика та біологічна роль гемоглобіну та його похідних. Аномальні гемоглобіни.

Будова та функції нуклеїнових кислот. Розвиток сучасних уявлень про нуклеїнові кислоти: ДНК (дезоксирибонуклеїнова) та РНК (рибонуклеїнова), їх локалізація в клітинах та біологічні функції. Нуклеотиди – структурні мономери нуклеїнових кислот (полінуклеотидів).

Основні компоненти нуклеотидів: азотисті основи (пурини та піримідини), моносахарид (-D-рибоза та -D-2-дезоксирибоза), неорганічний фосфат. Структура пуринових (аденіну та гуаніну) та піримідинових (цитозину, урацилу, тиміну) основ, їх номенклатура. Кето-енольна таутомерія піримідинових азотистих основ. Поняття мінорних азотистих основ. Структура нуклеозидів, принцип утворення, номенклатура. Моно-, ди-, трифосфонуклеотиди. Утворення полінуклеотидів за допомогою 3`,5`-фосфодіефірних зв’язків. Циклічні нуклеотиди.


СТРУКТУРА ТА РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ

Первинна структура нуклеїнових кислот – послідовність основ. Вторинна структура ДНК – подвійна спіраль (дуплекс). Правила Чаргаффа. Сили стабілізації подвійної спіралі ДНК.

Хімічна природа РНК. Види РНК: тРНК, мРНК, рРНК, їх структурна організація. Третинна структура нуклеїнових кислот, характеристика.

Хромосоми, гістони та нуклеосоми, склад, біологічна роль.

Фізико-хімічні властивості нуклеїнових кислот.

ФЕРМЕНТИ

Вступ до науки про ферменти. Хімічна природа ферментів. Ферменти та небіологічні каталізатори, подібність та відмінність. Ферменти-білки прості та складні. Структурна організація ферментів: активний та алостеричний центри. Рівні структурної організації ферментів (мультиферментні комплекси, ферментні ансамблі, ферменти як супердомени). Кофактор(кофермент)-залежні ферменти. Зимогени (проферменти), їх біологічна роль. Кінетика ферментативних реакцій. Залежність швидкості ферментативної реакції від концентрації субстрату.

Константа Міхаеліса (К_m). Рівняння Міхаеліса-Ментен. Залежність швидкості ферментативної реакції від концентрації фермента, температури, реакції середовища. Ферменти як каталізатори загального кислотного та загального лужного типу. Механізм дії ферментів. Гіпотези механізму дії ферментів. Стадії ферментативного каталізу, їх характеристика. Значення зближення реагентів та деформація субстратів у механізмі дії ферментів. Специфічність дії ферментів. Види специфічності та їх характеристика. Регуляція активності ферментів. Модифікатори активноісті ферментів (активатори та інгібітори). Гальмування активності ферментів: конкурентне та неконкурентне, безконкурентне та субстратне, їх механізм. Алостерична регуляція активності ферментів та її фізіологічне значення. Лікарські препарати – активатори та інгібітори активності ферментів.

Класифікація та номенклатура ферментів. Методи визначення ферментативної активності. Сучасні одиниці виміру активності ферментів (катал, нкатал та ін.).

Виділення та методи очистки ферментів. Ізоферменти (ізоензими), їх діагностичне значення. Поліферментні системи.

Іммобілізовані ферменти, їх характеристика і отримання.

Практичне значення ферментів. Використання ферментів у різних галузях народного господарства та медицині. Органоспецифічні ферменти. Ензимопатологія, ензимодіагностика, ензимотерапія. Ферменти-фармакопрепарати.

ЗАГАЛЬНІ ШЛЯХИ МЕТАБОЛІЗМУ ТА МОЛЕКУЛЯРНІ ОСНОВИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ

Характеристика обміну речовин в організмі людини та методи вивчення. Катаболічні, анаболічні та амфіболічні шляхи, їх значення. Стаціонарна концентрація метаболітів та їх зміни в патології. Енергетичні ресурси клітин та механізм вилучення з них енергії. Два типи катаболізму: специфічний та загальний шлях. Біологічна роль біоенергетичних процесів в організмі. Сучасні уявлення про загальні принципи біологічної термодинаміки, історія вивчення. Загальна характеристика макроергічних сполук та шляхи їх використання в організмі. Характеристка двох основних біоенергетичних шляхів фосфорилювання – субстратного та окиснювального. Зв’язок процесів окиснення та фосфорилювання. Сучасні уявлення про механізм тканинного дихання. Характеристика оксидоредуктаз та їх кофакторів. Надмолекулярна організація систем тканинного дихання – ланцюг переносу електронів при окислювальному фосфорилюванні в мітохондріях як основний механізм утворення АТФ в організмі людини. Структурна організація мітохондрій. Механізм окиснення субстратів ферментами мітохондрій. Біохімічна характеристика основних положень хеміосмотичної гіпотези механізму окиснювального фосфорилювання Мітчела. Нез’ясовані питання та інші гіпотези цього механізму. Роз’єднання окиснення та фосфорилювання в патології, біологічні наслідки. Споживання кисню в реакціях біологічного окиснення. Мікросомальне окиснення, його біологічна роль, характеристика ферментів цієї окислювальної системи – цитохрому Р₄₅₀ та НАДН-цитохром Р₄₅₀-редуктази. Пероксидне окиснення ліпідів та його біологічне значення. Прооксидантна та антиоксидантна системи організму. Природні та штучні антиоксиданти як лікарські препарати.

Загальний шлях катаболізму та його характеристика. Окислювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти. Структура та функції піруватдегідрогеназного комплексу та послідовність реакцій. Цикл лимонної кислоти (цикл Кребса).

Зв’язок специфічних шляхів катаболізму з загальним шляхом – стадії пірувата та ацетил-КоА. Ферменти та послідовність реакцій в цитратному циклі. Роль загального шляху катаболізму в енергетичному обміні та його регуляція.

МЕТАБОЛІЗМ ТА ФУНКЦІЇ ВУГЛЕВОДІВ

Функції вуглеводів в організмі. Вуглеводи їжі. Механізм травлення вуглеводів у шлунково-кишковому тракті – зміни в ротовій порожнині і в тонкому кишечнику. Механізм всмоктування вуглеводів. Доля глюкози після всмоктування. Аліментарна гіперглюкоземія. Глюкоза крові та її транспорт у клітини. Залежність цього процесу від інсуліну. Глікоген печінки. Загальна схема джерел та шляхів перетворення глюкози в організмі. Специфічний та загальний шляхи катаболізму глюкози. Цитозольні та мітохондріальні ферменти. Послідовність реакцій гліколізу до утворення піровиноградної кислоти та його біологічне значення. Енергетична цінність аеробного розщеплення глюкози. Сучасні уявлення про човникові механізми передачі водню на дихальний ланцюг. Анаеробний гліколіз, реакції субстратного фосфорилювання. Енергетична цінність та біологічне значення. Глюконеогенез, джерела, роль лактатдегідрогенази, принципова послідовність реакцій та сумарний ефект.

Пентозний цикл перетворення глюкози та його біологічне значення. Депонування та мобілізація глікогену в печінці та м’язах, регуляторні механізми та біологічне значення.

Гормональна регуляція вуглеводного обміну, механізм гіпо- та гіперглікемії. Порушення вуглеводного обміну при цукровому діабеті. Фармпрепарати, які використовуються для лікування.

Препарати групи інсуліну, негормональні цукрознижуючі фармпрепарати.

Ферменти вуглеводного обміну в ензимодіагностиці. Вуглеводи та їх похідні як лікарські препарати.


МЕРТАБОЛІЗМ ТА ФУНКЦІЇ ЛІПІДІВ

Хімічна структура та класифікація. Локалізація та біологічна роль. Механізм травлення ліпідів у шлунково-кишковому тракті. Особливості всмоктування продуктів гідролізу ліпідів. Жовчні кислоти, їх структура та біологічна роль. Ресинтез триацилгліцеридів у клітинах кишечника. Структура ліпопротеїнових комплексів. Транспорт жирних кислот. Окиснення гліцерину. Окиснення вищих жирних кислот, хімізм -окиснення насичених жирних кислот з парним числом вуглецевих атомів. Локалізація процесу. Енергетичний ефект. Утворення жирів з вуглеводів. Шляхи перетворення ацетил-КоА. Утворення кетонових тіл, їх обмін в нормі та патології.

Окиснення поліненасичених жирних кислот та утворення внутрішньоклітинних регуляторів метаболізму. Простагландини, тромбоксани, лейкотрієни, хімічна характеристика та фізіологічні ефекти.

Метаболізм фосфоліпідів та гліколіпідів. Метаболізм стеридів, значення в нормі та при патології. Атеросклероз, жовче-кам’яна хвороба.

Регуляція обміну ліпідів. Фармпрепарати – похідні ліпідів.

Ліпіди та біомембрани. Основні мембранні структури клітин та їх специфічні функції, будова та хімічні структурні компоненти мембран. Ліпіди мембран. Білки мембран. Трансмембранний транспорт речовин. Механізм полегшеної дифузії та активного транспорту. Ферменти активного транспорту. Іонні насоси, їх види та функції. Сімпорт та антипорт. Мембранні рецептори. Значення в нормі та при патології.

Фармпрепарати – активатори та інгібітори трансмембранних переносників.

МЕТАБОЛІЗМ БІЛКІВ ТА АМІНОКИСЛОТ

Білки їжі як джерело амінокислот. Азотистий баланс організму. Повноцінні та неповноцінні білки їжі, їх значення для життєдіяльності організму. Травлення білків у шлунку. Загальна характеристика протеїназ травного каналу, їх структура, механізм дії. Ферменти, які каталізують процеси пристінкового травлення. Біохімічні механізми всмоктування амінокислот. Процеси гниття в товстому кишківнику та утворення токсичних продуктів з амінокислот, хімізм їх знешкодження в печінці. Структура ФАФС та УДФГК. Механізм травлення складних білків. Нуклеази кишківника та підшлункової залози.

Катаболізм тканинних білків. Фонд вільних амінокислот клітини та його джерела. Тканинні пептидгідролази – катепсини та механізм їх дії. Основні шляхи використання вільних амінокислот в організмі.

Трансамінування амінокислот – шлях біосинтезу замінних амінокислот в організмі. Хімічна структура амінотрансфераз та механізм трансамінування. Декарбоксилювання амінокислот – шлях утворення біологічно активних сполук. Характеристика декарбоксилаз амінокислот. Ферментативний механізм знешкодження надлишку біогенних амінів, характеристика оксидаз амінокислот (МАО та ДАО). Фармпрепарати – інгібітори амінооксидаз. Дезамінування амінокислот, ферменти дезамінування та механізм реакцій, значення. Доля безазотистих залишків амінокислот. Глюконеогенез.

Основні джерела аміака, його значення та шляхи знешкодження в організмі. Біосинтез сечовини, зв’язок орнітинового циклу з циклом лимонної кислоти. Амоніогенез. Біосинтез креатиніну.

Особливості обміну складних білків. Розпад гемопротеїнів. Утворення жовчних пігментів. Вільний та зв’язаний білірубін. Жовтяниці, клініко-діагностичне значення визначення білірубіну і його фракцій.

Розпад нуклеїнових кислот та нуклеотидів. Кінцеві продукти обміну пуринових та піримідинових нуклеотидів в організмі людини. Подагра. Препарати, які нормалізують пуриновий обмін.

Фармпрепарати, які регулюють ентеральний та проміжний обмін білків. Білки та амінокислоти як фармпрепарати.

БІОСИНТЕЗ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ ТА БІЛКІВ

Основний постулат молекулярної біології. Три основні типи матричних біосинтезів: реплікація, транскрипція, трансляція. Етапи репліккації, ДНК-ініціації, термінації. Напівконсервативний характер реплікації. Синтез праймера. Функція ДНК-лігази в процесі елонгації. Роль білків у процесі реплікації. Післяреплікативні модифікації ДНК. Роль рестриктаз у формуванні генетичної інформації. Рестриктази як інструмент експериментальної молекулярної біології та генної інженерії. Ферментативний матричний синтез -РНК-транскрипція. Особливості ДНК еукаріот. Типи РНК та їх функції. Основні етапи транскрипції. Етапи процесингу РНК. Сплайсінг РНК. Зворотність транскрипції – РНК-залежний синтез РНК як можливий механізм функціонування онковірусів та вірусу СНІДу.

Трансляція. Структура та функції рибосом. Принципова відмінність трансляції від інших матричних біосинтезів – реплікації та транскрипції. Біологічний код. Структура та функції тРНК. Механізм активації амінокислот. Роль матричної РНК. Основні етапи трансляції. Функціонування рибосом. Фактори ініціації, елонгації. Трансляція. Структура та функції рибосом. Принципова відмінність трансляції від інших матричних біосинтезів – реплікації та транскрипції. Біологічний код. Структура та функції тРНК. Механізм активації амінокислот. Роль матричної РНК. Основні етапи трансляції. Функціонування рибосом. Фактори ініціації, елонгації, транслокації та термінації. Формування вторинної та третинної структури білків.

Регуляція біосинтезу білків. Принципи індукції та репресії. Генні мутації та їх біологічні наслідки. Генна інженерія та біотехнологія, їх значення для фармації. Фармпрепарати – інгібітори матричних біосинтезів.

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЯЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ. ГОРМОНИ

Гомеостаз: поняття та значення. Механізми регуляції ьіохімічних процесів, які забезпечують гомеостаз, та їх рівні – клітинні, гуморальні, нервові. Внутрішньоклітинні механізми – перший рівень регуляції. Характеристика внутрішньоклітинних сигналів змін метаболізму та основні механізми його регуляції. Біохімічні рецептори клітинних мембран та їх роль в регуляції та інтеграції клітинного метаболізму. Аденілатциклаза та гуанілатциклаза – сигнальні системи клітинних мембран. Роль ГТФ та йонів Са²⁺ як модуляторів активності - циклаза-фосфодиестераза. Активація протеїнкіназ. Фосфорилювання функціональних білків. Роль фосфопротеїнкінази.Фармпрепарати – активатори та інгібітори активності фосфодиестераз. Цитозольні рецептори, їх функція.

Ендокринна система. Гормони-секрети ендокринних залоз. Принцип зворотнього зв’язку в механізмі біосинтезу та секреції гормонів. Транспорт гормонів. Поняття про клітини-мішені та специфічність рецепторів. Механізм модифікуючої дії гормонів на метаболічні процеси в клітинах. Класифікація гормонів.

Гормони щитовидної залози. Йодтироніни та тиреокальцитонін. Хімічна природа, біосинтез, секреція та механізм дії йодтиронінів. Основні прояви порушень функції щитовидної залози (гіпо- і гіпертиреоз, ендемічний зоб). Основні препарати, які використовуються для лікування захворювань щитовидної залози.

Гормони паращитовидних залоз. Паратгормон, хімічна природа та його взаємозв’язок з кальцитоніном у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну. Порушення функцій паращитовидних залоз – основні клінічні прояви. Фармпрепарати.

Гормони підшлункової залози. Хімічна природа, утворення та механізм дії інсуліну та глюкагону на метаболізм. Діабет: порушення обміну речовин та біохімія ускладнень, інсулінозалежний (ІЗД) та інсулінонезалежний (ІНД). Інсулін – фармпрепарат. Фармпрепарати, які використовуються для лікування ІНД.

Гормони надниркових залоз. Гормони мозкової речовини надниркових залоз адреналін та норадреналін, хімічна природа, біологічна роль. Метаболізм катехоламінів та його значення. Адреналін – фармпрепарат. Використання та зберігання (профілактика утворення адренохрому).

Гормони кори надниркових залоз (глюкокортикоїди та мінералокортикоїди). Будова, біосинтез, вплив на метаболізм. Прояви гіпо- та гіперкортицизму.

Кортикостероїди та їх похідні. Природа ускладнень при довгому використанні в клініці.

Гормони статевих залоз. Андрогени та естрогени, їх хімічна природа, біологічна роль, вплив на метаболізм. Статеві гормони – фармпрепарати.

Гіпоталамус – місце переключення з нервового шляху на гуморальний. Рилізінг-гормони (ліберини та статини), зв’язок гіпоталамуса з гіпофізом. Тропні гормони передньої долі гіпофізу, їх вплив на органи-мішені. Меланоцитстимулюючий гормон середньої долі. Окситоцин та вазопресин, їх секреція із задньої долі. Хімічна природа гормонів гіпофізу, механізм дії. Участь гіпоталамо-гіпофізарних гормонів у регуляції функції центральної нервової системи. Ендорфіни та їх біологічна роль.

Гормони гіпофізу та гіпоталамусу – фармпрепарати.

Антигормони. Молекулярний механізм їх дії. Використання в клініці.

Нервова система – вищий рівень регуляції метаболізму. Механізм трансформації нервового імпульсу в хімічний (гуморальний) сигнал – звільнення медіатора та секреція гормона.


ВІТАМІНИ

Загальна характеристика вітамінів. Значення в регуляції метаболізму – вітаміни як кофактори ферментів. Класифікація та номенклатура. Джерела та шляхи метаболізму вітамінів. Порушення балансу вітамінів в організмі – екзогенні та ендогенні гіповітамінози. Хімічна структура, біологічна роль водо- і жиророзчинних вітамінів, клінічні прояви недостатності їх в організмі. Вітаміноподібні водо- і жиророзчинні речовини та їх біологічні функції. Антивітаміни, найважливіші представники, механізм їх дії. Використання вітамінів та антивітамінів у медицині. Вітаміни та їх похідні як фармпрепарати.

ФУНКЦІОНАЛЬНА БІОХІМІЯ ДЕЯКИХ ТКАНИН ТА ОРГАНІВ

Кров – внутрішнє середовище організму та найважливіша біорідина. Основні функції крові.

Плазма та сироватка як гетерогенна колоїднобілкова система. Білковий склад, диспротеїнемії та протеїнемії. Значення електрофоретичних досліджень білків сироватки в клініці. Використання електрофорезу та інших фізико-хімічних методів у промисловій фармації. Небілкові речовини плазми крові: азотвмісні та безазотисті. Залишковий азот крові, методи визначення, значення. Електроліти та мікроелементи.

Ферменти сироватки крові, причини та характер гіпо-та гіперферментемій. Механізм згортання крові. Фармпрепарати – антикоагулянти та тромболітики. Кров як джерело лікарських препаратів.

Печінка. Найважливіші функції печінки в метаболічних перетвореннях та підтримці гомеостазу. Біохімічні механізми знешкодження токсичних продуктів ендо- та екзогенного походження (уреогенез, реакції кон’югації, мікросомальне окиснення). Клініко-біохімічні показники порушень функціонального стану печінки.

Поглинально-видільна функція печінки (ПВФП) як показник швидкості метаболізму в печінці та перспективи його використання в клінічній фармації.

М’язи. Види м’язової тканини. Морфологічна структура, біохімічний склад смугастих та гладких м’язів. Білки міофібрил – актин та міозин. АТФ-азна активність міозину. Азотисті екстрактивні речовини м’язів. Біохімічний механізм скорочення та розслаблення м’язевого волокна. Структура та функція саркоплазматичного ретикулуму. Джерела енергії для м’язевої роботи. Роль креатинфосфату та креатинфосфокіназ.

Біохімічний склад, біоенергетика та властивості скорочувальних білків гладких м’язів.

Клініко-біохімічні показники патології міокарду та скелетних м’язів. Фармпрепарати, які використовуються в кардіології.

РОЗДІЛИ ПРИКЛАДНОЇ БІОХІМІЇ

Фармацевтична біохімія. Біохімія та її значення для теоретичної та прикладної фармації. Біохімічні основи факмакокінетики. Метаболізм ксенобіотиків: фази, залежність від будови, шляхів введення в організм. Доля ксенобіотиків в організмі. Залежність дії ліків від їх метаболізму.

Ентеральний метаболізм ліків та характеристика дії ферментів шлунково-кишкового тракту. Позаклітинний (гуморальний) метаболізм – перетворення ліків у крові та інших біорідинах організму. Клітинний (тканинний) метаболізм – характеристика ферментних систем клітинних органел та значення ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів.

Схема монооксигеназного ланцюгу окиснення природних речовин та ксенобіотиків. Характеристика ферментів мікросомального окиснення – цитохрому Р₄₅₀ та ін.

Механізм реакцій кон’югації, їх різновиди та значення. Фактори зовнішнього та внутрішнього середовища організму, які впливають на метаболізм ліків.

Поняття про уніфіковані методи визначення біохімічних показників. Констеляції показників при певних видах патології. Основні принципи біохімічної діагностики захворювань. Контроль якості виконання досліджень. Трактовка результатів.


ВНАСЛІДОК ВИВЧЕННЯ БІОХІМІЇ СТУДЕНТ ПОВИНЕН

ЗНАТИ:

• предмет та завдання біохімії, значення біохімії для фармації;
  
• значення біохімії для практичної роботи провізора;
  
• основи структурної організації найважливіших біологічних молекул, їх зв’язок з функціями;
  
• структура та функції біомембран, органоїдів клітини;
  
• основні положення ензимології;
  
• теоретичні основи виділення та очистки ферментів;
  
• практичне використання ферментів.Іммобілізовані ферменти;
  
• методи визначення активності ферментів;
  
• основні положення біоенергетики;
  
• основні шляхи метаболізму вуглеводів, ліпідів, простих та складних білків;
  
• основні механізми біохімії травлення;
  
• біохімія вітамінів та антивітамінів;
  
• біохімічні основи регуляції обміну речовин в організмі; роль вітамінів, гормонів та нервової системи в цьому процесі;
  
• молекулярні основи біосинтезу білків та нуклеїнових кислот; принципи регуляції;
  
• поняття про молекулярні патології; механізм виникнення “молекулярних хворіб”, їх діагностика та лікування;
  
• основні особливості метаболізму деяких органів та тканин (кров, печінка, м’язи);
  
• фармацевтична біохімія; основні шляхи ферментативного перетворення ліків;
  
• практичне використання методів біохімії у виробництві та аналізі ліків;
  
• мета та завдання клінічної біохімії, принципи біохімічної діагностики захворювань.
  

ВМІТИ:

• самостійно працювати з навчальною та довідковою літературою;
  
• самостійно поставити дослідницький біохімічний експеримент;
  
• працювати з приладами при виконанні біохімічних досліджень: фотоелектроколориметром, нефелометром, спектрофотометром, рН-метром та ін.;
  
• підібрати умови та визначити активність ферментів у біологічних об’єктах;
  
• визначити кількість білків та їх фракцій у плазмі крові та білкових препаратах;
  
• визначити кількість білків та їх фракцій у плазмі крові та білкових препаратах;
  
• визначити вміст компонентів білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів у крові (сечовина, сечова кислота, білірубін, загальні ліпіди, холестерин та ін.);
  
• визначити кислотність шлункового соку;
  
• визначити вміст вітамінів у рослинній сировині;
  
• розрахувати результати аналізів та проводити математичну обробку результатів;
  
• в відповідності з поставленою задачею, знаючи інформативність різних біохімічних показників, підібрати приблизний набір біохімічних визначень для аналізу крові та сечі при деяких патологічних станах (цукровий діабет, патологія печінки, нирок, серця);
  
• визначити вміст метаболітів ксенобіотиків у крові та сечі.
  

ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

Структура та функції білків

1. Білки: визначення, функції в організмі.
   
2. Амінокислоти, класифікація, властивості. Структура та номенклатура. Амінокислоти як лікарські засоби, механізм їх дії. Замінні та незамінні амінокислоти. Повноцінні та неповноцінні білки.
   
3. Пептиди та білки, будова, номенклатура.
   
4. Рівні організації білкової молекули (первинна, вторинна, третинна, четвертинна).
   
5. Характеристика хімічних зв’язків, які зумовлюють утворення різних рівнів організації білків.
   
6. Фізико-хімічні властивості білків:
   

• ізоелектрична точка: визначення, властивості білків в ІЕТ;
  
• денатурація, види, властивості денатурованих білків;
  
• амфотерність;
  
• висолювання, значення;
  
• діаліз, значення;
  
• електрофорез та заряд білкової молекули.
  

7. Класифікація білків. Білки як лікарські препарати.
   
8. Методи виділення та очистки білків.
   
9. Змішані макромолекули (гетеромакромолекули), визначення, класифікація складних білків.
   
10. Гемопротеїни, хімічна характеристика та біологічна роль гемоглобіну і його похідних, міоглобіну. Аномальні гемоглобіни.
    
11. Глікопротеїни та протеоглікани, загальна характеристика, біологічна роль.
    
12. Гіалуронова кислота, хондроітинсульфати, гепарин, хімічна будова, біологічна роль.
    
13. Фосфопротеїни, хімічна будова, біологічна роль.
    
14. Ліпопротеїни, загальна характеристика, біологічна роль. Ліпопротеїни плазми крові.
    
15. Нуклеопротеїни, структура. Нуклеїнові кислоти, види, визначення, біологічна роль.
    
16. Будова нуклеїнових кислот. Види азотистих основ, їх будова, номенклатура.
    
17. Нуклеозиди, утворення, види, номенклатура.
    
18. Просторові структури нуклеїнових кислот. Особливості вторинної структури ДНК, принцип комплементарності.
    
19. Металопротеїни, представники, біологічна роль.
    

Ферменти

1. Ферменти, визначення, хімічна природа.
   
2. Структурна організація ферментів.
   
3. Коферменти, хімічна структура та функції. Коферменти, як лікарські засоби.
   
4. Властивості ферментів як біокаталізаторів.
   
5. Загальні уявлення про каталіз.
   
6. Константа Міхаеліса. Рівняння Міхаеліса-Ментен.
   
7. Механізм дії ферментів.
   
8. Специфічність дії ферментів, види, характеристика.
   
9. Кінетика ферментативних реакцій. Вплив температури, рН середовища та інших факторів на швидкість реакцій.
   
10. Регуляція активності ферментів. Активатори та інгібітори дії ферментів.
    
11. Проферменти та ізоферменти, їх біологічне значення.
    
12. Множинні форми ферментів, їх роль.
    
13. Іммобілізовані ферменти, їх значення.
    
14. Класифікація та номенклатура ферментів.
    
15. Методи виділення та очистки ферментів.
    
16. Ензимопатологія, ензимодіагностика, ензимотерапія.
    
17. Ферменти – фармпрепарати.
    

Загальні шляхи метаболізму та молекулярні основи

енергетичного обміну в організмі людини

1. Характеристика обміну речовин в організмі та методи його вивчення.
   
2. Джерела енергії в організмі людини і тварин.
   
3. Механізми вилучення енергії з поживних речовин.
   
4. Характеристика та структура мітохондрій.
   
5. Сучасні уявлення про механізм тканинного дихання.
   
6. Структура та функції дихального ланцюга.
   
7. Характеристика ферментів дихального ланцюга.
   
8. Основні положення хеміосмотичної гіпотези механізму окиснювального фосфорилювання.
   
9. Використання кисню в реакціях біологічного окиснення.
   
10. Мікросомальне окиснення, біологічна роль.
    
11. Перекисне окиснення ліпідів та його біологічне значення.
    
12. Прооксидантна та антиоксидантна системи організму.
    
13. Природні та штучні антиоксиданти як лікарські препарати.
    
14. Загальний шлях катаболізму та його характеристика.
    
15. Окислювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти.
    
16. Характеристика піруватдегідрогеназного комплексу.
    
17. Цикл лимонної кислоти (цикл Кребса), хімізм, біологічна роль.
    

Метаболізм та функції вуглеводів

1. Характеристика вуглеводів, які зустрічаються в організмі, їх біологічна роль.
   
2. Механізм травлення вуглеводів у шлунково-кишковому тракті. Характеристика ферментів.
   
3. Механізм всмоктування вуглеводів. Пристінкове травлення, біологічна роль.
   
4. Гліколіз, глікогеноліз, хімічні реакції, біологічне значення.
   
5. Спиртове бродіння, хімізм, значення.
   
6. Пентозний цикл перетворення глюкози, біологічне значення.
   
7. Глюконеогенез, визначення, його джерела.
   
8. Патологія та регуляція вуглеводного обміну.
   
9. Лікарські препарати групи інсуліна. Негормональні цукрознижуючі фармпрепарати.
   
10. Вуглеводи та їх похідні як лікарські препарати.
    

Метаболізм та функції ліпідів

1. Ліпіди, їх хімічна структура, властивості, функції.
   
2. Класифікація ліпідів. Характеристика ацилгліцеринів.
   
3. Холестерин, хімічна характеристика, біологічна роль.
   
4. Воски, хімічна характеристика, біологічна роль.
   
5. Фосфоліпіди, будова, біологічна роль.
   
6. Гліколіпіди, хімічна структура, біологічна роль.
   
7. Механізм травлення ліпідів у шлунково-кишковому тракті.
   
8. Жовчні кислоти, їх структура та біологічна роль.
   
9. Ресинтез триацилгліцеринів у клітинах кишечника.
   
10. Окиснення вищих жирних кислот (-окиснення), хімізм, енергетичний ефект.
    
11. Утворення жирів з вуглеводів.
    
12. Утворення кетонових тіл, їх значення в нормі та патології.
    
13. Характеристика простагландинів, тромбоксанів, лейкотрієнів, біологічна роль.
    
14. Патологія ліпідного обміну. Атеросклероз, жовче-кам’яна хвороба та ін.
    
15. Регуляція обміну ліпідів.
    
16. Фармпрепарати - похідні ліпідів. Ліпотропні препарати.
    
17. Ліпіди і біомембрани.
    
18. Будова мембран. Ліпіди та білки мембран.
    
19. Транспорт речовин через мембрани клітин.
    
20. Мембранні рецептори, їх біологічне значення.
    

Метаболізм білків та амінокислот

1. Азотистий баланс організму і його регуляція.
   
2. Травлення білків у шлунково-кишковому тракті, біологічне значення.
   
3. Травлення білків у шлунку, функції соляної кислоти.
   
4. Характеристика протеолітичних ферментів шлунково-кишкового тракту (пепсин, трипсин та ін.).Проферменти та їх активація.
   
5. Механізм всмоктування амінокислот.
   
6. Гниття в товстому кишечнику, утворення токсичних продуктів із амінокислот, хімізм їх знешкодження.
   
7. Структура ФАФС та УДФГК.
   
8. Метаболізм тканинних білків. Характеристика катепсинів.
   
9. Фонд вільних амінокислот у клітині.
   
10. Основні шляхи використання вільних амінокислот в організмі.
    
11. Трансамінування амінокислот – шлях біосинтезу замінних амінокислот. Хімічна структура амінотрансфераз.
    
12. Декарбоксилювання амінокислот. Утворення біогенних амінів, їх біологічна роль.
    
13. Характеристика амінооксидаз – МАО і ДАО. Лікарські препарати – інгібітори амінооксидаз.
    
14. Дезамінування амінокислот, види, характеристика ферментів.
    
15. Шляхи знешкодження аміаку.
    
16. Орнітиновий цикл синтезу сечовини, хімізм.
    
17. Механізм травлення складних білків – гемопротеїнів та нуклеопротеїнів.
    
18. Характеристика нуклеаз.
    
19. Перетворення пуринових нуклеотидів до кінцевих продуктів – сечової кислоти.
    
20. Утворення кінцевих продуктів перетворення піримідинових нуклеотидів.
    
21. Характеристика захворювання подагра.
    
22. Обмін гемопротеїнів. Розпад гемоглобіну.
    
23. Утворення жовчних пігментів.
    
24. Характеристика білірубіну (прямого та непрямого).
    
25. Патологія пігментного обміну – жовтяниці. Види жовтяниць. Діагностика жовтяниць.
    
26. Джерела атомів для синтезу гема, пурину та піримідину.
    

Біосинтез нуклеїнових кислот та білків

1. Основний постулат молекулярної біології.
   
2. Реплікація, механізм, характеристика ферментів.
   
3. Післяреплікативні модифікації ДНК.
   
4. Характеристика рестриктаз, їх біологічне значення.
   
5. Транскрипція, механізм, характеристика ферментів.
   
6. Процесинг РНК.
   
7. Сплайсинг РНК.
   
8. Структура та функції рибосом.
   
9. Структура та функції тРНК. Механізм активації амінокислот.
   
10. Трансляція. Основні етапи - ініціація, елонгація, термінація.
    
11. Роль матричної РНК.
    
12. Біологічний код, його властивості.
    
13. Регуляція біосинтезу білків.
    
14. Принципи індукції та репресії.
    
15. Генні мутації та їх біологічні наслідки.
    
16. Генна інженерія та біотехнологія, їх значення для фармації.
    
17. Фармпрепарати - інгібітори матричних біосинтезів.
    

Загальні принципи регуляції метаболічних процесів

в організмі людини. Гормони

1. Гомеостаз - визначення, значення.
   
2. Механізми регуляції біохімічних процесів, їх рівні.
   
3. Внутрішньоклітинний механізм, характеристика.
   
4. Біохімічні рецептори клітинних мембран, характеристика, біологічна роль.
   
5. Циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ), механізм утворення, біологічна роль.
   
6. Роль ГТФ та йонів Са²⁺ у механізмі дії гормонів.
   
7. Фосфоінозитидна система та мобілізація йонів Са²⁺ .
   
8. Гормони, класифікація, загальні властивості.
   
9. Принцип зворотнього зв’язку в механізмі біосинтезу та секреції гормонів.
   
10. Гормони щитовидної залози, хімічна природа, біосинтез, секреція та мехунізм дії.
    
11. Гіпо-, гіпертиреоз, ендемічний зоб. Лікарські препарати, які використовуються для лікування хворіб щитовидної залози.
    
12. Гормони паращитовидних залоз, хімічна природа, механізм дії.
    
13. Порушення функцій паращитовидних залоз.
    
14. Гормони підшлункової залози. Хімічна природа, утворення та механізм дії інсуліну та глюкагону.
    
15. Діабет: інсулінозалежний та інсулінонезалежний.
    
16. Інсулін – фармпрепарат.
    
17. Гормони надниркових залоз. Гормони мозкової речовини надниркових залоз - адреналін та норадреналін. Хімічна природа, біологічна роль.
    
18. Гормони кори надниркових залоз - кортикостероїди.
    
19. Хімічна характеристика, механізм дії глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів.
    
20. Прояви гіпо-, гіперкортицизму.
    
21. Кортикостероїди та їх похідні – високоактивні фармпрепарати.
    
22. Гормони статевих залоз – андрогени та естрогени, їх хімічна природа, вплив на метаболізм.
    
23. Статеві гормони - фармпрепарати.
    
24. Гіпоталамус, його значення в регуляції обміну речовин в організмі.
    
25. Характеристика рилізінг-гормонів.
    
26. Гіпофіз, його зв’язок з гіпоталамусом.
    
27. Тропні гормони передньої долі гіпофізу.
    
28. Меланоцитстимулюючий гормон середньої долі, механізм дії.
    
29. Гормони задньої долі гіпофізу – окситоцин та вазопресин, хімічна природа, механізм дії.
    
30. Ендорфіни, їх біологічна роль.
    
31. Антигормони, молекулярний механізм дії, використання в клініці.
    
32. Гормони тимуса та епіфіза, їх характеристика, функції.
    
33. Нервова система – вищий рівень регуляції метаболізму.
    

Вітаміни

1. Вітаміни: загальна характеристика, значення для життєдіяльності організму.
   
2. Класифікація та номенклатура вітамінів.
   
3. Жиророзчинні вітаміни (ретиноли, кальцифероли, токофероли, нафтохінони), хімічна структура, біологічна роль; клінічні прояви недостатності.
   
4. Вітаміноподібні жиророзчинні речовини, їх біологічне значення.
   
5. Хімічна структура та біохімічні функції водорозчинних вітамінів: тіаміну, рибофлавіну, пантотенової кислоти, нікотинаміду, піридоксину, фолієвої кислоти, кобаламіну, біофлавоноїдів, аскорбінової кислоти; клінічні прояви недостатності.
   
6. Вітаміноподібні водорозчинні речовини, їх біологічні функції.
   
7. Хімічна структура біотину, параамінобензойної кислоти, метил-метіонінсульфонію.
   
8. Антивітаміни, найважливіші представники, механізм їх дії.
   
9. Вітаміни та їх похідні як фармпрепарати.
   

Функціональна біохімія деяких тканин та органів

1. Кров, основні функції.
   
2. Плазма та сироватка, визначення.
   
3. Білковий склад крові, характеристика.
   
4. Небілкові речовини плазми крові, їх характеристика.
   
5. Залишковий азот крові, методи визначення.
   
6. Ферменти сироватки крові, їх характеристика.
   
7. Механізм згортання крові.
   
8. Кров, як джерело лікарських препаратів.
   
9. Печінка, її функції в підтриманні гомеостазу.
   
10. Біохімічні механізми знешкодження токсичних продуктів – урогенез, реакції кон’югації, мікросомальне окиснення.
    
11. Клініко-біохімічні показники порушень функціонального стану печінки.
    
12. М’язи. Види м’язової тканини.
    
13. Морфологічна структура, біохімічний склад смугастих та гладких м’язів.
    
14. Характеристика актину та міозину.
    
15. АТФ-азна активність міозину.
    
16. Азотисті екстрактивні речовини м’язів.
    
17. Біохімічний механізм скорочення та розслаблення м’язевого волокна.
    
18. Особливості скоротливої функції кардіоміоцитів.
    
19. Джерела енергії для м’язевої роботи.
    
20. Клініко-біохімічні показники патології міокарда та скелетних м’язів.
    
21. Фармпрепарати, які використовуються в кардіології.
    

Прикладна біохімія

1. Фармацевтична біохімія, її значення для теоретичної та прикладної фармації.
   
2. Біогенні та синтетичні лікарські засоби.
   
3. Залежність дії ліків від їх метаболізму.
   
4. Метаболізм ксенобіотиків: фази, залежність від будови, шляхів введення в організм.
   
5. Ентеральний метаболізм лікарських речовин та характеристика дії ферментів шлунково-кишкового тракту.
   
6. Внутрішньоклітинний метаболізм та характеристика ферментних систем клітинних органел.
   
7. Схема монооксигеназного ланцюгу окиснення природних речовин та ксенобіотиків.
   
8. Характеристика ферментів мікросомального окиснення – цитохромуР₄₅₀ та ін.
   
9. Механізм реакцій кон’югації, їх різновидність та значення.
   
10. Вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організму на метаболізм ліків.
    

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М., Кравченко В.М., Сахарова Т.С., Савченко Л.Г., Шоно Н.А. Біологічна хімія.– Харків: Основа; Видавництво НФАУ, 2000. – 608 с.
   
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія.– Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.–508 с.
   
3. Гонський Я.І., Максимчук Т. П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.– 736 с.
   
4. Строев В.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986.
   
5. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М., Медицина”, – 1986. – 543 с.
   
6. Практикум з біологічної хімії / За ред. проф. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 700 с.
   
7. Николаев А.Я. Биологическая химия. “Высшая школа”, М., 2004.
   

8. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення / За ред проф. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

9. Лабораторні та семінарські заняття з біологічної хімії (Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів) / Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Загайко А.Л. та інш. – Харків: “Оригінал”, 2004. – 384 с.

10. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред.О. Я.Склярова. – Львів: Світ, 2006. –271 с.

11. Клінічна біохімія / За ред. проф. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2006. – 431 с.

12. Біохімічні показники в нормі і при патолоії. / За ред. проф. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2007. – 283 с.


Додаткова:

1. Арчаков А.М. Микросомальное окисление. – М.: Наука, 1975.
   
2. Ленинджер А. Биохимия. – М.: Мир, 1980.
   
3. Парк Д.В. Биохимия чужеродних соединений. – М.: Медицина, 1973.
   
4. Крю Ж. Биохимия – медицинские и биологические аспекты. – М.: Медицина, 1979.
   
5. Лакин К.М., Крилов Ю.Ю. Биотрансформация лекарственних веществ. – М.: Медицина, 1981.
   
6. Мецлер Д. Биохимия. В трех томах. – М.: Мир, 1980.
   
7. Уайт А., Хендлер Ф. и др. Основи биохимии. В трех томах. – М.: Мир, 1987.
   
8. Сергеев П.В. Биохимическая фармакология. – М.: Высшая школа, 1982.
   
9. Бохински Р. Современные воззрения в биохимии. – М.: Мир, 1987.
   
10. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуелл В. Биохимия человека. – М.: Мир, 1993.