Міністерство освіти україни Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. сковороди
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
- Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
- Міністерство освіти І науки України, 1659.87kb.
- Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 28.03kb.
- Міністерство науки І освіти, молоді та спорту україни харківський національний університет, 157.11kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені, 191.87kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені, 192.15kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 200.57kb.
p < 0,05 відносно 1-ї групи
При збільшені рівню марганцю у раціоні порівняно з контролем (групи 5-7) до 300 г/т корму відзначено поступове зниження рівня МДА в печінці птиці при стимулюванні процесу аскорбатом, як і при збагаченні раціону вітаміном Е (групи 8-10). Аналогічна динаміка була особливо відзначена і при стимулюванні процесу іонами Fe2+.
Про вплив вітаміну Е на зниження перокисного окислення ліпідів свідчать численні літературні дані. Дія вітаміну Е головним чином базується на його антирадикальних властивостях [139, 169, 203]. Про це свідчать експериментальні дані про посилення пероксидації ліпідів і руйнування -токоферолу в тканинах тварин при його дефіциті в раціоні, а також дані про здатність синтетичних антиоксидантів заміняти вітамін Е в попередженні виникнення Е-гіповітамінозу шляхом гальмування перекисного окиснення ненасичених жирних кислот in vitro [229]. Дефіцитний за вітаміном Е раціон, який викликав повну втрату токоферолу в мікросомах, значно скорочував лаг-період переокиснення ліпідів в мікросомах печінки щурів [193].
Враховуючи той факт, що марганець входить до складу цілого ряду антиоксидантних ферментів, наприклад, супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази, зниження концентрації МДА можна пояснити за рахунок підвищення активності цих ферментів. Глутатіонпероксидаза, поряд з іншими металовмістними ферментами (супероксиддисмутаза, каталаза), регулює метаболізм активних форм кисню в клітині [244], які постійно утворюються внаслідок відновлення молекул кисню при його взаємодії з біологічним субстратом. Позитивна роль цих сполук полягає у тому, що вони приймають участь в процесах окислення жирних кислот і алкоголів, гідроксилювання молекул, утворення метаболітів арахідонової кислоти, біосинтезі тироксину та фагоцитозі [261]. Проте у підвищених концентраціях продукти пероксидації пошкоджують та руйнують клітинні структури, посилюють процеси ПОЛ, інактивують ферменти, пошкоджують білки і нуклеїнові кислоти [102].
Таким чином, наведені літературні дані узгоджуються із результатами наших досліджень.
3.3.3. Продуктивні якості курей-несучок залежно від різної забезпеченості їх організму марганцем та селеном
Збагачення раціону курей марганцем та селеном привело до вірогідного підвищення міцності шкаралупи яєць (табл. 3.18).
Таблиця 3.18
Міцність шкаралупи яєць курей, кг/мм2
Показни-ки | Групи | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
Міцність | 1,74 0,07 | 1,74 0,07 | 1,80 0,08 | 2,02 0,12 | 1,79 0,09 | 1,99 0,08 | 2,11 0,08 | 2,01 0,08 | 2,02 0,11 | 2,11 0,10 |
p < 0,05 відносно 1-ї групи
Дія марганцю на кісткову тканину обумовлена, імовірно, його впливом на активність лужної фосфатази і синтез кислих мукополісахаридів у матриці кісти і хрящах. Аналогічним чином, ймовірно, реалізується вплив марганцю і на міцність шкарлупи курячих яєць. Це узгоджується з рядом літературних даних [24, 240].
Аналізуючи дані досліду при вивченні інкубаційних якостей яєць, можна прийти до висновку, що відсутність добавок як селену, так і марганцю у кормі приводить до істотного зменшення виводу курчат (табл. 3.19), що підтверджується даними Кудрявцева А.П. [69]. У курей дефіцит селену може бути причиною зниження також і виводимості курчат [69], а нестача марганцю в раціоні викликає загибель ембріонів в період із 10 по 24 день інкубації. У тих же ембріонів, що вилупились, спостерігаються вкорочені крила, ноги, загальна затримка в рості [154, 232].
Таблиця 3.19
Відтворні та продуктивні якості курей, які отримували різні дози
марганцю та селену (термін досліду 6 міс.)
| Показники | Групи | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Заплідне-ність яєць, % | 85,2 | 83,0 | 89,2 | 88,7 | 88,2 | 83,3 | 89,3 | 86,7 | 89,9 | 90,0 |
| Виводи-мість яєць, % | 89,6 | 87,8 | 91,9 | 91,5 | 89,3 | 90,3 | 89,3 | 89,7 | 90,7 | 88,9 |
| Вивід, % | 78,3 | 73,8 | 81,9 | 81,2 | 78,8 | 80,7 | 79,8 | 77,0 | 81,6 | 80,0 |
| Несучість на середню несучку, шт, | 93,0 | 88,4 | 95,1 | 93,8 | 93,8 | 97,4 | 95,0 | 96,1 | 97,4 | 96,9 |
Літературні дані підтверджують той факт, що введення додаткової кількості марганцю з комбікормом може покращити несучість птиці [12, 76], підвищити інкубаційні якості яєць, зменшити кількість загиблих ембріонів [128, 271]. Однак, в літературі є повідомлення і про те, що диференційоване введення марганцю не здійснює вірогідного впливу на яєчну продуктивність [207, 213].
Беручи до уваги відомості, що марганець та селен є синергістами, то сумісне введення марганцю та селену у відповідних дозах повинна добре впливати на вище перераховані показники. Як свідчать результати досліджень, найкращі показники при вивченні інкубаційних якостей яєць були отримані в 6-й групі, де добавки марганцю були у межах 200 г/т корму. Ця кількість марганцю разом з 0,2 г/т селену (9-а група) також приводять до найкращих показників.
Несучість курей у дослідних групах, які одержували підвищені кількості марганцю та селену, як окремо, так і разом, була вищою в порівнянні з контрольною групою на 2-4%.
Таким чином, на підставі отриманих результатів, можна зробити висновки, що найкращими добавками марганцю у комбікормі курей-несучок є 150-200 г/т у вигляді його сірчаної солі і селену у кількості - 0,2 г/т у вигляді селеніту натрію.
Крім того виходячи з того, що дефіцит вітаміну Е в раціоні птиці приводить до зменшення їх середньодобових приростів, зниження ефективність використання корму, зменшення збереження молодняка [8, 14, 78, 110, 133], а згодовування курам-несучкам комбікорму із зниженим вмістом вітаміну Е приводить до зменшення його кількості в яйцях, погіршення їх запліднюваності та виводимості курчат, а також знижує харчову цінність яєць [192], до суміші солей цих мікроелементів у комбікормі нами було введено додаткова кількість токоферолу, що дозволило ще підвищити продуктивні та відтворні якості курей-несучок. Отриманні данні підтвердили концепцію синергетичної взаємодію селену, марганцю та вітаміну Е, в результаті чого в дослідах вдалося виявили оптимальні концентрації цих речовин у раціоні.
Як вказують результати досліджень, вище наведені концентрації цих мікроелементів на фоні 20-30 г/т вітаміну Е сприяють активізації фізіолого-біохімічних процесів в організмі курей та підвищенню їх продуктивності.
3.4. Вплив добавок цинку, марганцю, селену і вітаміну Е на обмін речовин в організмі ремонтного молодняка курей, живу масу та збереженість
Перед початком досліду на курчатах (дослід 4) було проведено визначення вмісту цинку та марганцю у дослідних кормах. Було встановлено, що у комбікормі для курчат, який не містив добавок солей цих мікроелементів вміст цинку дорівнював у середньому 40-41 мкг/г, а марганцю - 39-40 мкг/г. Введення підвищених кількостей цих мікроелементів до корму приводить до пропорційного збільшення їх вмісту в комбікормах, а також у печінці та мязах курчат (табл. 3.20).