Geum.ru

Міністерство освіти україни Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. сковороди

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 3.22 Вміст вітамінів в печінці курчат та гемоглобіну в крові
Таблиця 3.23 Жива маса та збереженість курчат
Таблиця 3.24 Вміст марганцю, цинку, вітамінів Е та А у печінці курей (3 місяця досліду)
Міцність шкаралупи яєць курей, які отримували комплексну
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Таблиця 3.22

Вміст вітамінів в печінці курчат та гемоглобіну в крові





Група
Гемоглобін крові, г/л
Вміст вітамінів в печінці, мкг/г

Півні
Курочки
Вітамін А
Вітамін Е
Вітамін С

1
80,0
69,0
435,6  11,7
15,7  0,3
409,0  5,8

2
80,4
82,8
449,4  9,7
23,5  1,1*
442,1  4,1

3
79,0
82,4
463,8  10,3*
29,8  1,6*
411,4  3,9

4
84,8
84,0
454,1  8,8
26,5  1,2*
417,7  2,8

5
80,8
80,0
446,5  8,7
27,3  0,6*
423,8  5,0

6
89,8
86,4
476,2  6,9*
26,2  1,3*
413,2  3,5

p < 0,05 відносно 1-ї групи

Концентрація вітаміну А та С в печінці курчат суттєво не змінювалася під впливом добавок мікроелементів, тільки добавки цинку (90 і 120 г/т) дещо підвищують вміст ретинолу в цьому органі, тобто спостерігається та ж закономірність, що і у дорослої птиці.

Оскільки цинк пов'язаний з обміном кальцію і впливає, як показали наші дослідження, на міцність шкаралупи яєць у майбутніх несучок, було проведено визначення концентрації кальцію і фосфору в сироватці крові курчат, а також у стегнових кістках дослідної птиці. Було показано, що збагачення раціону птиці цинком приводить до підвищення на 15-23% вмісту кальцію у сироватці як півників, так і курочок. Вміст фосфору в крові при цьому суттєво не змінювався. У той же час не відзначено різниці щодо вмісту кальцію у стегнових кістках курчат, де він дорівнював 19-20 %, тоді як концентрація фосфору збільшилась на 12-21%.

Будь якої закономірності в активності лужної фосфатази в крові у наших дослідах не було виявлено.

Накопичення мікроелементів у тканинах курчат, підвищення вмісту вітамінів А та Е в їхній печінці, гальмування процесів перекисного окислення ліпідів та інші біохімічні зміни в організмі сприяли у підсумку підвищенню живої маси курчат та їх збереженості (табл. 3.23).

Ці показники були вірогідно найбільшими у курчат 4-ї та 5-ї групи протягом всього досліду.

Таким чином, на підставі отриманих результатів, можна зробити висновок, що для отримання найвищих показників у живій масі курчат та їх збереженості раціон повинен містити 90 г/т цинку, 200 г/т марганцю, 0,15-0,2 г/т селену, 20 г/т вітаміну Е та 10 млн. ІО/т вітаміну А Підготовлений таким чином ремонтний молодняк курей має підвищені антиоксидантний статус, вітамінну та мінеральну забезпеченість. Це створює певний запас мікроелементів та вітамінів в тканинах і сприяє більш повільному виносу цинку і марганцю при інтенсивній несучості курей, як це було показано вище.

Таблиця 3.23

Жива маса та збереженість курчат



Група
2-місячні курчата
4-місячні курчата

Жива маса,

г
Збереженість, %
Жива маса, г
Збереженість, %

1
615  9,9
93,1
956  17
90,3

2
607  8,7
95,8
1037  21*

93,1

3
637  10,0*
97,2
1049  17*
93,1

4
660  9,2*

97,2
1052  18*
94,4

5
643  10,5*
97,2
1049  18*
95,8

6
636  11,5
98,6
1039  20*
91,6

p < 0,05 відносно 1-ї групи


У подальшому використанні (розділ 3.5) такі курочки раніше починають яйцекладку.


3.5. Вплив комплексної мінерально-вітамінної добавки у раціоні курей-несучок на обмін речовин в організмі та їх продуктивність

У наших попередніх дослідженнях було визначено вміст цинку, марганцю, селену у кормах та накопичення цих мікроелементів в органах птиці при збагачуванні їх раціону цими речовинами разом з вітамінами А та Е, визначена активність ряду ферментів, у склад яких входять ці мікроелементи, а також визначено вплив цих добавок на продуктивність птиці та інкубаційні якості яєць курей-несучок. Було встановлено, що підвищення дози введення кожного мікроелемента окремо (цинку у 1,5-2 рази, селену у 2 рази, марганцю у 2-2,5 рази) сприяє підвищенню несучості та виводу курчат. Практично у всіх дослідних групах найкращі результати були отримані при використанні норми вводу вітаміну Е у кількості 20 г/т. Тому в подальшому було досліджено дію комплексної мінерально-вітамінної добавки, до складу якої входять разом цинк, марганець, селен та вітамін Е у підвищених кількостях, на продуктивні якості птиці і біохімічні процеси у тканинах (дослід 3).

Показано, що введення підвищених кількостей марганцю разом з цинком і селеном до корму приводить до пропорційного збільшення вмісту цих мікроелементів у печінці та жовтку яєць курей (табл. 3,24), як це було відзначено у двох попередніх дослідах. З іншого боку, підвищені добавки селену в корм курей зменшують накопичення марганцю у їх органах при його однаковому введені в корм різних дослідних груп, що свідчить про їх антагоністичну взаємодію (групи 6 і 7).

Таблиця 3.24

Вміст марганцю, цинку, вітамінів Е та А у печінці курей

(3 місяця досліду)




Група
Концентрація мікроелементів
Концентрація вітамінів,

мкг/г
Активність глутатіон-пероксидази,

мU /мг білка за хв.

Zn,

Мкг/г
Mn,

мкг/100 г
Вітамін Е у печінці
Вітамін А у печінці
Вітамін Е у жовтку

1
16,81,6
221,17,1
12,41,2
514,9 10,2
121,32,02
372,47,3

2
20,60,4
217,23,2
12,90,6
527,2  6,4
153,62,94
400,64,0

3
19,52,1
286,74,2
16,91,7
506,9  9,5
146,91,73
375,65,2

4
27,31,0
295,66,9
17,40,2
525,7  8,9
156,91,82
402,54,1

5
29,50,3
338,74,1
22,00,8
605,912,0
192,90,78
417,43,9

6
30,61,1
296,52,8
17,40,9
604,2  9,1
162,50,51
427,49,1

7
30,10,7
260,44,3
18,71,3
598,1  7,3
169,22,28
460,28,7

p < 0,05 відносно 1-ї групи


Добавки селену разом з вітаміном Е у корм дослідних груп підвищують концентрацію -токоферолу в печінці курей і особливо у жовтку. Вміст же вітаміну А у жовтку та печінці курей практично не залежав від рівня селену та марганцю у раціоні курей, а підвищені добавки цинку (до 120 г/т) вірогідно впливають на вміст ретинолу в печінці курей. Наприклад, у 6 та 7 групі концентрація вітаміну підвищилась порівняно з контролем з 515 мкг/г до 600 мкг/г.

Використання комплексної добавки привело до вірогідного підвищення міцності шкаралупи яєць курей, які отримували 1,5-2-кратні кількості цинку та марганцю (табл. 3.25).

Аналіз даних досліду при вивченні інкубаційних якостей яєць виявив, що найвищі показники виводимості яєць були отримані у 4-7 дослідних групах, особливо у 4-й та 6-й, тобто у групах з додатковим внесенням мікроелементів та підвищеною кількістю: вітаміну Е: 1 – 82,0 % ; 2 – 77,8 %; 3 – 85,0 %; 4 – 96,5 %; 5 – 94,3 %; 6 – 96,0 %; 7 – 94,0 %.

Таблиця 3.25

Міцність шкаралупи яєць курей, які отримували комплексну

мінерально-вітамінну добавку (Mn ,Se , Zn ), кг/мм2

Показники
Групи

1
2
3
4
5
6
7

Міцність шкаралупи
1,75 0,07
1,74 0,07
1,83 0,04
1,94 0,07
1,98 0,10
1,97 0,12
1,92 0,14