Міністерство освіти україни Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. сковороди

Вид материала

Документы

Содержание Актуальність теми. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Мета і завдання дослідження. Об’єкт дослідження Методи досліджень Наукова новизна отриманих результатів. Теоретичне і практичне значення роботи. Особистий внесок здобувача. Апробація результатів дисертації.

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
• Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
• Міністерство освіти І науки України, 1659.87kb.
• Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 28.03kb.
• Міністерство науки І освіти, молоді та спорту україни харківський національний університет, 157.11kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
• Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені, 191.87kb.
• Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені, 192.15kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 200.57kb.

ВСТУП

Актуальність теми. Забезпечення високої життєздатності і інтенсивного росту сільськогосподарської птиці є актуальною науково-практичною проблемою сучасного птахівництва. Це створює передумови для розробки нових принципів оцінки поживності кормів за широким спектром елементів живлення, що дозволяє не тільки задовольняти фізіологічні потреби тварин у поживних речовинах, але й збалансувати їх, забезпечивши таким чином високу продуктивність і ефективне використання кормів [16, 52, 84].

Сучасні норми годівлі птиці передбачають збалансування раціонів за широким комплексом незамінних факторів живлення. Серед таких факторів годівлі, що здійснюють суттєвий вплив на інтенсивність росту, продуктивність курей та біологічну цінність продукції, важлива роль належить мікроелементам і жиророзчинним вітамінам, особливо ретинолу та токоферолу [61, 65]. В організмі птиці мікроелементи входять до складу різноманітних біологічно активних сполук: ферментів, вітамінів, гормонів [152].

Однак, успіхи, досягнуті у вивченні дії ретинолу і токоферолу на організм тварин, недостатньо торкнулися їх мінерального обміну. У літературі є лише невелика кількість даних про зміну вмісту деяких мікроелементів (марганцю, міді, цинку) в організмі птиці при різній його забезпеченості цими вітамінами [286].

Активація біосинтетичних процесів в організмі під впливом додаткового внесення марганцю, селену та цинку сприяє підвищенню середньодобових приростів курчат-бройлерів, несучості птиці протягом всього періоду вирощування. Проблема забезпеченості птиці вітамінно-мінеральним комплексом відноситься до однієї з найбільш актуальних науково-практичних проблем живлення тварин.

Птиця відчуває велику потребу в неорганічних речовинах, і це пов'язано з інтенсивним обміном речовин у її організмі. З кожним знесеним яйцем виводиться 7,0 г макро- і мікроелементів, для відновлювання яких із кормом птиця щодня повинна одержувати 25-30 г неорганічних речовин. При цьому потреба в них коливається залежно від віку, продуктивності та технології утримання. Дія ряду мікроелементів, зокрема селену, марганцю, цинку найбільш повно проявляється в їх тісному контакті з різноманітними вітамінами. Проте, на практиці часто не враховується ступінь вітамінної забезпеченості і специфічний зв'язок між рядом мікроелементів та вітамінів [243].

З іншого боку, цинк і марганець входять в активний центр другого важливого антиоксидантного ферменту супероксиддисмутази (СОД): Zn-залежна СОД (Zn-СОД) знаходиться в цитоплазмі, а Мn-залежна СОД – у матріксі мітохондрій. Поряд з вітаміном Е, ці ферменти є одними із головних антиоксидантних ферментів, які здійснюють інактивацію радикалів і відповідно зменшують загальний токсичний ефект активних форм кисню [31, 49]. Відомо, що з більш 600 ферментів, які виявлені в живих організмах, більш 180 є металоензимами [23].

Фізіологічна потреба птиці у вітамінах Е і А, селені та марганці і цинку в більшості випадків забезпечується недостатньо, що зумовлено їх низьким вмістом в кормах [129, 153]. У зв'язку з цим, з’ясування оптимальної потреби птиці в цих речовинах, виходячи з їх впливу на обмін речовин і фізіологічні функції в тварин, має важливе наукове і практичне значення. При взаємодії токоферолу і ретинолу з антиоксидантами інших класів, вони є найважливішими регуляторами.

Приймаючи до уваги підвищену потребу високопродуктивних сучасних кросів курей у вітамінах А та Е і ряді мікроелементів, в останні роки багато уваги приділяється виявленню взаємовідносин цих вітамінів і мікроелементів в організмі птиці, а також виявленню можливості підвищення забезпеченості тканин цими речовинами завдяки різним кормовим добавкам. З’ясування ступеня засвоєння вітамінів на різному фоні мікроелементів, як дефіциту, так і надлишку, є важливим фактором підвищення продуктивних якостей птиці.

Крім того, до цього часу не проводилось систематичного вивчення особливостей обміну вітамінів А і Е у взаємозв’язку з надходженням різних рівнів цинку, марганцю та селену в залежності від їх вмісту в кормових компонентах, а також залежно від віку і продуктивності курей. Дані, що були отримано раніш, не завжди рівнозначні, іноді суперечливі.

Підсумовуючи вищезазначене, для розробки засобів, спрямованих на підвищення вітамінної та мінеральної забезпеченості організму птиці, її антиоксидантного статусу, необхідно провести, перш за все, вивчення вмісту цих речовин у кормових засобах, які використовуються для живлення птиці, а також їх накопичення в різних тканинах, дослідження впливу різних рівнів вітамінів А та Е і мікроелементів на різні сторони обміну речовин, що потребує проведення відповідних експериментів. Висвітлення окремих ланок цього впливу є актуальним і важливим з точки зору пізнання механізмів взаємодії вітамінів і мікроелементів та окремих ланок антиоксидантного захисту в птиці. Отримані результати дозволять проводити прогнозування біологічних порушень при нестачі чи надлишку біологічно активних речовин до організму і обґрунтовувати нові напрямки наукових досліджень, стануть теоретичною основою для розробки засобів, спрямованих на інтенсифікацію продуктивних якостей птиці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є складовою частиною досліджень, виконаних згідно з планом науково-дослідних робіт відділу фізіології, біохімії та живлення птиці Інституту птахівництва УААН протягом 1995-2000 рр. в межах виконання завдань: “Вивчити взаємодію жиророзчинних вітамінів і мікроелементів у організмі курей в онтогенезі і розробити структуру вітамінно-мінерального преміксу для курчат раннього віку”, № державної реєстрації 0197V009423.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було визначення взаємодії мікроелементів цинку, марганцю та селену і вітамінів А та Е в організмі племінних курей-несучок, тканинних особливостей їх накопичення, пошук шляхів підвищення вітамінного та антиоксидантного статусу організму, а також визначення впливу на продуктивні якості та деякі біохімічні показники обміну речовин.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

• Визначити рівні цинку, марганцю та селену в інгредієнтах комбікормів для птиці;
  
• Визначити рівні цинку, марганцю та селену в органах та тканинах молодняка та дорослих курей;
  
• Вивчити особливості накопичення мікроелементів в органах та тканинах залежно від вітамінної забезпеченості організму;
  
• Вивчити вплив різних рівнів Zn, Se і Mn на А- і Е-вітамінну забезпеченість птиці;
  
• Вивчити особливості спільної дії вітаміну Е і селену на процеси перекисного окислення в організмі птиці;
  
• Вивчити вплив мінерально-вітамінних добавок на продуктивні якості птиці.
  

Об’єкт дослідження: кури дорослі, курчата, ембріони, корма, тканини та органи птиці.

Предмет дослідження: показники А-, Е-вітамінної забезпеченості організму птиці в динаміці, вміст мікроелементів в кормах та тканинах птиці, показники системи перекисного окислення ліпідів.

Методи досліджень: стан Е-вітамінної забезпеченості птиці визначали за вимірюванням рівня вітаміну Е після проведення тонкошарової хроматографії на сілікагелі та проведення кольорової реакції на пластині за методом Сурая П.Ф. і інш. [115]; визначення вітаміну А проводили спектрофотометром з використанням кольорової реакції з трифторідом бора [115]; вміст малонового діальдегіду (МДА) визначали за методом Onkawa H. із співавторами в модифікації [132, 236] з використанням реакції з тіобарбітуратовою кислотою; визначення вмісту цинку після мінералізації тканини визначали за методом В.Я. Шустова [137] з кольорореагентом, марганцю – персульфатним методом Ю.Б. Філіповича [125], селену – за методом М.І. Романової [99].

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше проведено порівняльне вивчення динаміки вмісту мікроелементів цинку, марганцю та селену, які входять в склад антиоксидантних ферментів, активності цих ферментів в тканинах курей, вмісту продуктів ПОЛ і жиророзчинних вітамінів. Показано, що збагачення раціону цими мікроелементами та вітаміном Е сприяє підвищенню антиоксидантного статусу організму та зниженню рівня перекисних процесів у тканинах, що сприяє підвищенню відтворних та продуктивних якостей курей.

У результаті проведених досліджень встановлено кореляційний звязок між рівнем мікроелементів в кормі, їх накопиченні в органах і тканинах та активністю перекисного окислення ліпідів. Нестача мікроелементів, що вивчались, приводить до зниження активності глутатіонзалежних ферментів.

Дані, які висвітлюють одночасно сумісне введення мікроелементів та вітамінів А та Е, що сприяє максимальному гальмуванню перекисних процесів, отримані вперше.

Визначена спроможність, завдяки використанню комплексної вітамінно-мінеральної добавки, впливати на біологічну активність окремих ланок антиоксидантної системи крові та інших тканин птиці, що приводить до підвищення заплідненості яєць, виводу молодняка та несучості курей.

Теоретичне і практичне значення роботи. Отримані результати розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про вікові та тканинні особливості накопичення мікроелементів цинку, марганцю, селену, вітамінів А та Е, вільнорадикальних процесів, можливість їх корекції в організмі сільськогосподарської птиці. Отримані результати розширюють розуміння механізмів активності антиоксидантної системи і можуть бути основою для розробки науково обґрунтованих схем регуляції обміну речовин за допомогою різних біологічно активних кормових добавок.

На основі отриманих результатів рекомендується для підвищення відтворних та продуктивних якостей курей-несучок використовувати комплексні добавки підвищених доз вітамінів Е та А, цинку, марганцю та селену у вигляді добавок до раціону.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, отриманих здобувачем при виконанні науково-дослідних робіт згідно з тематичним планом науково-дослідної установи, що підтверджується робочими програмами і звітами про науково-дослідницькі роботи. У закінченій дисертаційній роботі особисто здобувачеві належать: визначення вмісту мікроелементів та жиророзчинних вітамінів в постнатальному онтогенезі курей; продуктів ПОЛ та проведення порівняльного вивчення активності антиоксидантних ферментів, пошук критеріїв для поглиблення оцінки вітамінної забезпеченості птиці за умов аліментарного надходження мікроелементів; детальне вивчення досягнень науки в цьому питанні; оцінка антиоксидантної дії вітамінів та мікроелементів, на підставі яких проведено аналіз і узагальнено отримані результати про взаємодію вітамінів та мікроелементів і їх впливу на продуктивні якості птиці; виконання біохімічних досліджень; формулювання висновків.


Апробація результатів дисертації.

За основними положеннями дисертаційної роботи зроблено доповіді на:

• Міжнародній науковій конференції ветеринарної медицини Дніпропетровського аграрного університету (м. Дніпропетровськ, 2001);
  
• III Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (м. Алушта, 2001);
  
• II Міжнародній науково-практичній конференції ”Динаміка наукових досліджень - 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003);
  
• VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта -2004” (м. Дніпропетровськ, 2004);
  
• III Міжнародній науково-практичній конференції ”Динаміка наукових досліджень - 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004);
  

Результати наукових досліджень доповідалися на засіданнях вченої ради, ради молодих вчених в Інституті птахівництва УААН (1998-2001 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано в 3 статтях у наукових фахових виданнях, 5 - у матеріалах і тезах доповідей конференцій. У наукових працях особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень на 90% (постановка досліду, взяття проб на аналіз, вимірювання активності ферментів, вмісту вітамінів та мікроелементів, продуктів ПОЛ в біологічному матеріалі, статистична обробка результатів та їх аналіз, формулювання висновків).