Міністерство освіти україни Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. сковороди
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
- Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
- Міністерство освіти І науки України, 1659.87kb.
- Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 28.03kb.
- Міністерство науки І освіти, молоді та спорту україни харківський національний університет, 157.11kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені, 191.87kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені, 192.15kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 200.57kb.
p < 0,05 відносно 1-ї групи
Продукти ПОЛ проявляють негативний вплив на структуру і функцію клітинних мембран. Це пояснюють їх взаємодією з NH2-групами білків і фосфоліпідами, що приводить до утворення міжбілкових, міжліпідних і ліпід-білкових зв’язків, та порушення конформації клітинних мембран, до зниження в них активності ліпід-залежних ферментів. Зміна щільності клітинних мембран при цьому сприяє контакту білкових компонентів з протеїназами, що приводить до їх руйнування. Разом з тим продукти ПОЛ окислюють SH-групи до S-S-груп, що приводить до зниження активності ферментів клітинних мембран.
За даними ряду авторів [21, 31, 71, 77], продукти ПОЛ впливають на поділ клітин, окислювальне фосфорилювання, проникливість клітинних мембран, активність ферментів, синтез ейкозаноїдів. Із дією продуктів ПОЛ пов'язана фагоцитарна функція лейкоцитів [77].
У той же час, в наших дослідженнях встановлено, що збільшення рівня цинку в раціоні приводить до росту інтенсивності окисних процесів. Слід особливо відзначити, що і повне виключення добавки цинку з корму курей (2-а група 1-го досліду) привело до вірогідного підвищення рівня МДА у печінці. Таким чином, показано, що інгібуюча дія цинку потребує певного рівня його концентрації в раціоні і значна зміна її в ту або іншу сторону приводить до небажаних змін у рівні ПОЛ.
Таким чином, у результаті проведених досліджень показано, що збагачення раціону курей сірчанокислим цинком сприяє зниженню рівня перекисних сполук у тканинах.
Із літературних даних відомо про вплив вітаміну А на деякі сторони обміну фосфору, кальцію та цинку. Так, додаткові кількості вітаміну А підвищують інтенсивність обміну кальцію в тканинах. При нестачі вітаміну А навпаки зявляються порушення обміну кальцію в тканинах, порушується розвиток і формування кісток, а також спостерігається зниження рівня фосфору.
Проведені нами дослідження показали (табл. 3.9), що збагачення раціону додатковою кількістю цинку приводить до вірогідного підвищення рівня фосфору і особливо кальцію. Сумісне введення підвищених кількостей цинку і вітаміну Е ще значніше сприяє підвищенню рівня цих двох макроелементів.
У той же час, згодовування сульфату цинку з вітамінами практично мало позначилося на активності лужної фосфатази, як ферменту, до складу якого входить цинк. Це певною мірою свідчить про достатню Д-вітамінну забезпеченість організму птиці при використанні даних раціонів.
Таблиця 3.9
Вміст фосфору і кальцію у плазмі крові курей, які отримували різні дози цинку, вітамінів А та Е, мг%
| Термін відбору проб | Групи | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Фосфор | ||||||||||
| 75 днів досліду | 4,48 0,3 | 5,20 0,1 | 7,28 0,4 | 6,0 0,1 | 5,88 0,4 | 6,60 0,2 | 7,92 0,3 | 6,8 0,2 | 5,72 0,3 | 7,55 0,2 |
| Кальцій | ||||||||||
| 75 днів досліду | 24,4 0,9 | 24,8 2,1 | 30,4 1,7 | 30,4 2,2 | 28,4 1,2 | 25,2 0,8 | 28,8 0,9 | 30,8 1,5 | 34,8 1,4 | 34,8 2,2 |
| Активність лужної фосфатази (одиниці Боданського) | ||||||||||
| 45 днів досліду | 2,4 0,3 | 2,9 0,2 | 3,0 0,1 | 2,7 0,2 | 2,5 0,2 | 2,6 0,2 | 2,9 0,1 | 2,8 0,1 | 2,3 0,2 | 2,5 0,2 |
p < 0,05 відносно 1-ї групи
Важливими показниками якості інкубаційних яєць є міцність шкаралупи, яка тісно пов’язана з обміном кальцію та фосфору. Відзначено тенденцію до збільшення міцності шкаралупи в групах курей, що одержували 1,5-2-кратну дозу цинку, і особливо в групах із підвищеною кількістю вітаміну А та Е (табл. 3.10), що підтвердило існуючі дані щодо впливу цинку на потребу і засвоєння кальцію з раціону.
При цьому вміст кальцію та фосфору у плазмі дослідних курей, які отримували підвищену кількість цинку разом з вітамінами А та Е, був вірогідно вищим порівняно з контролем.
Таблиця 3.10
Міцність шкаралупи яєць курей, які одержували різні рівні цинку
і вітамінів А та Е, кг/мм2
| Термін відбору проб | Групи | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| 30 днів | 1,69 0,1 | 1,63 0,11 | 1,74 0,08 | 1,87 0,07 | 1,78 0,08 | 1,72 0,1 | 1,95 0,16 | 1,79 0,08 | 1,98 0,1 | 2,11 0,13 |
| 60 днів | 1,56 0,16 | 1,48 0,14 | 1,74 0,15 | 1,77 0,10 | 1,87 0,14 | 1,86 0,15 | 1,83 0,17 | 2,00 0,24 | 1,96 0,4 | 1,74 0,14 |
p < 0,05 відносно 1-ї групи
3.2.4. Продуктивні якості курей залежно від різної забезпеченості їх організму цинком
Використання підвищеної кількості цинку разом з вітамінами Е і А привело до підвищення несучості птиці. Так, за період проведення досліду у контрольній групі несучість на початкову несучку становила 84 шт. яєць, тоді як у найкращих дослідних групах, наприклад у 3 гр. – 88,5; у 4-й – 86,1; у 5-й – 89,6; у 6-й – 84,3; у 7-й – 96,2. У той же час при виключені добавок цинку вона була дещо меншою контролю - на 2% і становила 82 шт. яєць. Але в літературі зустрічаються і інші данні про вплив підвищених кількостей цинку на продуктивні якості птиці, зокрема несучість курей. Так, Hussein A. S. et al. [197] повідомив, що використання більш високих рівнів цинку викликає деяке зниження несучості курей внаслідок зниження споживання корму, але не вказує яка була якість корму.
В наших дослідженнях причиною підвищення несучості може бути позитивний кореляційний зв’язок між цинком та вітамінами А і особливо Е. Токоферол краще засвоюється організмом птиці разом з цинком. А статева система особливо чутлива до рівня вітаміну Е в раціоні [82, 91, 135, 192]. Аналіз літературних даних свідчить про те, що як гермінативна, так і ендокринна функція сім’яників тварин залежить від рівня вмісту вітаміну Е [82]. А згодовування курям-несучкам комбікорму із зниженим вмістом вітаміну Е (1 мг/кг) приводить до зменшення його кількості в жовтку яєць, погіршення їх заплідненості та виводу курчат, а також знижує харчову цінність таких яєць [192]. В умовах недостатнього забезпечення тварин токоферолом спостерігається зниження маси сім’яників і дегенерація зародкового епітелію у самців, загибель і резорбція ембріонів у самок [91, 192].
Заплідненість яєць була практично однаковою у всіх групах на рівні 86-88% (табл. 3.11). Виводимість яєць у контролі становила 86,6%, а в кращих дослідних групах збільшилася до 95%. Таким чином, ці факти свідчать про те, що потреба у цинку і вітаміні Е для нормального забезпечення заплідненості на рівні контролю задовольняє організм птиці повністю, але додаткове їх введення сприяє більш інтенсивному росту ембріонів та їх розвитку і приводить до вірогідного підвищення виводимості яєць ряду дослідних груп. Слід зазначити, що найбільш істотні зміни в продуктивності птиці було відзначено у перші 3-4 місяці досліду.
Таблиця 3.11
Інкубаційні якості яєць курей
| Показники, % | Групи | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Заплідненість яєць | 88,5 | 87,5 | 83,6 | 88,4 | 86,0 | 88,6 | 89,1 | 87,7 | 91,8 | 85,1 |
| Виводимість яєць | 86,6 | 90,4 | 93,2 | 91,0 | 91,2 | 93,0 | 91,4 | 95,0 | 93,0 | 91,0 |
| Вивід курчат | 76,8 | 79,1 | 78,0 | 80,2 | 78,4 | 82,3 | 78,2 | 83,4 | 87,6 | 77,0 |
Таким чином, в результаті проведених досліджень показано, що нестача цинку в раціоні приводить до вірогідного зниження його концентрації у різних органах, а збагачення раціону курей сірчанокислим цинком сприяє накопиченню вітаміну А в печінці птиці, зниженню рівня перекисних сполук і сприяє підвищенню продуктивних якостей курей, особливо при сумісному введенні додаткових кількостей вітамінів А та Е.
3.3. Вміст марганцю в органах курей залежно від його надходження з комбікормом і вплив різної забезпеченості марганцем і селеном на біохімічні показники та продуктивні якості птиці
3.3.1. Вміст марганцю та вітамінів Е і А в органах курей залежно від його надходження з комбікормом
У зв'язку з тим, що встановлена позитивна кореляція між вмістом марганцю в кормах, з одного боку, і в організмі птиці, з другого, метою другого досліду було дослідження вмісту марганцю в органах курей залежно від його надходження з комбікормом. У зв'язку з низьким вмістом марганцю у кормах у багатьох регіонах України потреба сільськогосподарської птиці у цьому елементі живлення забезпечується не достатньо, що негативно впливає на біологічну цінність кормів, а внаслідок цього на життєздатність птиці.
Як показали результати наших попередніх досліджень щодо визначення вмісту марганцю в органах курей, найбільша концентрація марганцю серед органів птиці визначена у печінці та нирках, тому ці органи були взяті для подальших досліджень при вивченні закономірностей накопичення марганцю в організмі.
Показано, що виключення добавок марганцю з корму через 2,5 місяця досліду приводить до зниження його рівня в усіх досліджених органах та тканинах, найбільш це було виражено для жовтку - у 2 рази, для печінки - на 15% та нирок - 28% (табл. 3.12).
Введення підвищених кількостей марганцю до корму (дослід 2) приводить до пропорційного, але незначного збільшення вмісту цього елементу, найменш це було виражено у жовтку, найбільш - у нирках. Літературні дані підтверджують отримані результати щодо того, що засвоєння марганцю організмом птиці залежить від вмісту його в раціоні.
Добавки селену у корм зменшують накопичення марганцю в органах курей, що свідчить про їх антагоністичну взаємодію при всмоктуванні. Підтверджують ці результати щодо антагоністичної взаємодії між селеном та марганцем і ряд літературних даних [18].
Таблиця 3.12
Вміст марганцю та вітаміну Е в органах курей
-
Група
Вміст марганцю,
мкг/100 г тканини
Вітамін Е
у печінці, мкг/г
Жовток яєць
Печінка
Нирки
1 (К)
49,4 2,9
261,7 3,1
104,7 4,1
7,5 0,2
2
20,0 3,8
223,4 6,2
75,4 3,5
4,8 0,1
3
45,3 2,0
259,7 3,8
100,9 4,8
9,9 1,0
4
49,4 4,1
238,4 5,2
89,1 5,6
13,0 0,8
5
52,1 3,7
315,1 8,3
99,4 6,3
7,3 0,6
6
54,7 2,5
352,4 5,1
127,0 7,1
8,1 0,5
7
62,7 4,8
395,2 5,9
143,6 2,1
7,2 0,3
8
49,4 1,8
281,8 1,7
97,1 1,9
12,6 1,1
9
51,1 1,9
381,8 2,7
115,2 3,0
12,1 0,9
10
53,9 2,2
341,7 3,4
114,9 3,0
12,2 0,8
p < 0,05 відносно 1-ї групи
Добавки вітаміну Е разом з селеном у корм дослідних груп значно підвищують концентрацію -токоферолу в печінці курей у всі періоди досліду (табл. 3.12 і 3.14), а також у жовтку яєць (табл. 3.13). Як свідчать літературні дані, вітамін E і селен - необхідні поживні речовини, що мають загальну біологічну дію [194].
Таблиця 3.13
Вміст вітаміну Е у жовтку яєць курей, які отримували різні дози марганцю і селену, мкг/г (2.5 місяця досліду)
Показ-ники | Групи курей | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ||
| Вітамін Е | 111,1 1,1 | 119,9 1,83 | 114,91,5 | 122,70,1 | 112,7 1,32 | 108,6 0,23 | 115,3 1,13 | 127,0 0,5 | - | 156,1 2,55 | |
| Вітамін А | 5,0 0,1 | 5,3 0,3 | 6,0 1,0 | 6,3 0,3 | 4,9 0,1 | 5,0 0,1 | 5,0 0,1 | 5,0 0,1 | 5,3 0,1 | 6,8 0,1 | |