Програми для загальноосвітніх навчальних закладів образотворче мистецтво

Вид материала

Документы

Содержание Орієнтовна тематика Розділ і. природа Розділ 2. людина Розділ 3. казка та фантастика Розділ 4. елементарне почуття стилю

Подобный материал:

• Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово, 2048.85kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів ''образотворче мистецтво'', 258.1kb.
• Програми Образотворче (візуальне) мистецтво для 5 6 класів спеціальних загальноосвітніх, 287.84kb.
• Атики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами,, 164.05kb.
• Образотворче мистецтво 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна, 598.52kb.
• Особливості навчальної програми для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, 602.24kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів „Музичне мистецтво (авт. Фільц, 153.24kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.

Використання музичних творів на уроках образотворчого мистецтва

Таблиця 4

1	2	3	4	5
	5	М. Лисенко. Пісня лисич­ки (опера “Коза-дереза”).	Хвиляста мелодійна лінія, жвавий темп створю­ють образ хитрої та підступної лисички.
	5	Українська народна пісня “Два півники”.	Жартівливий характер пісні створюється за до­помогою швидкого темпу, уривчастого, легкого характеру звучання, акцентів.
	5	Е. Гріг. Пташка.	Жвавий, бадьоро-грайливий характер птахи від­творюється короткими, легкими, переривчасти­ми, немовби тріпотливими мотивами.
	5	Українська народна пісня “Понадився журавель”; бі­лоруська народна пісня “Перепілонька”.	Зіставлення цих творів може сприяти більш яск­равому уявленню того, яким чином характер птахів відбивається у піснях. Журавель поважно-комічний, з характерною підплигуючою ходою, що передається стрибками у мелодії, акцентова-но-уривистими звуками. У другій пісні протилежний характер — лагід­ний, навіть трохи жалісний, особливо останні фрази: “ти ж моя, ти ж моя перепілонько”, де начебто імітуються у коротких мотивах співчу­ваючі зітхання.
	5	Дм. Шостакович. Ведмідь. П. Рейкявічус. Горе ведме­жати.	Важке, густе звучання п'єси у низькому регістрі виразно передає характер та неповоротку ходу, звіра. Порівняння двох різнохарактерних п'єс допоможе учням у визначенні емоційного тону своїх робіт.
	5	К. Сен-Санс Лебідь (“Карнавал животных”).	Музика ніжна, прозора, чиста лінія мелодії по­ривчаста і в той же час — повна невимовної туги.

144

1	2	3	4	5
	5,6	М. Римський-Корсаков. Хор. “Собирались птицы” (опера “Снегурочка”).	У хоровому співі чути веселу метушню, гомін птахів на фоні світлого, прозорого звучання ор­кестру, “підпурхуючого” ритму соло кларнета.	Можливе створення сюжетних композицій.
	6	Р. Шуман. Вершник	Динамізм, активність — характерні ознаки цього твору — виникають завдяки швидкому темпу, одномірним акцентам, невпинному ритмовому руху.
	5,6	Ф. Шуберт. Форель (1 ч.).	Музичними та поетичними засобами створено уяву про світлий, ясний день на березі річки; швидкі пасажі фортепіано та легка, грайлива во­кальна партія передають характер безтурботних і веселих рухів рибки.
	6,7	М. Римський-Корсаков. “Полет шмеля” (опера “Сказка о царе Салтане”).	Звукотворча музична п'єса дає уявлення про стрімкий політ казкової комахи завдяки швид­кому невпинному руху пасажів струнних інстру­ментів, хвилеподібному малюнку мелодії, що ні­бито кружляє, то злітає догори.
	6,7	Л. Кніппер. “Почему мед-ведь зимой спит?”	У пісні проходить ціла група казкових образів, надзвичайно різних за характером. Головні засо­би внесення контрасту — це зміна темпу, дина­міки, звукодобування (плавно — поштовхами, уривчасто).
Пейзаж.	5,6	Українська народна пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”.	Пісенний образ створює уяву про картину при­роди, повну динамізму, напруги: трьома хвиля­ми стрімко підіймається мелодія у широкому ді­апазоні до кульмінацій, з кожною хвилею поси­люється й динаміка звучання, досягаючи драматизму,

145

1	2	3	4	5
	5	К. Степовий. Зоре моя ве­чірняя.	Надзвичайно широка, співуча та виразна мелодія завдяки своїм м'яким лініям, приглушеній ди­наміці створює настрій спокою, задумливості, внутрішньої злагоди.
	5	Е. Гріг. Ранок.	Музика змальовує “світлий та прозорий” ранок завдяки тому, що мелодія починається тихо, у високому регістрі: вона нібито спокійно “пере­ливається”. Дедалі музика стає голоснішою, більш “теплою” завдяки зниженню регістру, під­силенню динаміки. Все більш активним та наси­ченим стає загальне звучання, що викликає ана­логію з поступовим пробудженням природи.
	5	Українська народна пісня “Пливе човен”.	Хвилеподібний малюнок мелодії, її спокійне й тихе звучання начебто відтворюють легкі коли­вання водяного простору та набігаючі лагідні хвилі, сприяють створенню настрою мрійливос­ті.
	5,6	Колискова з кінофільму “Умка”.	Картина безкрайнього мовчазного світлого прос­тору виникає завдяки спокійному темпу руху, чергуванню плавної течії мелодії з широкими, але спокійними розспівуваннями.
	6	О. Варламов. “Белеет парус одинокий”.	Романтично піднесений характер створюється завдяки напруженому, активному ритму форте­піанної партії, поривчастій мелодії, що ніби злі­тає догори, її яскравому, імпульсивному тяжін­ню до кульмінацій.

146

1	2	3	4	5
	6,7	М. Мусоргський. “Старин­ный замок” (“Картинки с выставки”).	Ця п'єса створює настрій ностальгії, туги засо­бами зіставлення крайніх регістрів у акомпане­менті та мелодії, викликає асоціації перспекти­ви, простору.
	7	М. Римський-Корсаков. “Песня Варяжского гостя” (опера “Садко”).	Музичними засобами виразно змальовано хо­лодний і суворий колорит північного пейзажу: мужній характер створюється у оркестровому вступі завдяки коротким, енергійним та імпуль­сивно злітаючим мотивам, які ніби “розбивають­ся” об акорди, що спиняють цей рух.
	7	М. Римський-Корсаков. “Песня Индийского гостя” (опера “Садко”).	Контрастна до попереднього фрагменту опери п'єса відтворює картину спокійного, ласкавого водяного простору: акомпанемент розмірено ко­ливається, мелодійна лінія довга, співуча, має орнаментальні прикраси. Грайливий характер їй надають дещо “капризні” ритмові звороти та м'які акценти.
Пори року	5,6	М. Гайворонський. Зима і весна.	Важливим у цьому творі є зіставлення двох кон­трастних за характером частин: суворого звучан­ня мелодії у нижньому регістрі (1 ч. — зима) та більш світлого, грайливого у високому регістрі (2 ч. — весна).
	5	М. Красєв. “Падают лис-тья”.	М'які, начебто кружляючі мелодійні звороти, тихе, приглушене звучання передають спокійний настрій.
	5	Л. Дичко. Зима; Снігуро­нька; А. Філіпенко. Здрас­туй, зимонько-зима!	Дзвінке, рухливе, активне звучання мелодії у цих піснях створює світлий, бадьорий настрій, співзвучний почуттю зимової свіжості.

147

1	2	3	4	5
	5,6	C. Прокоф'єв. Вступ до симфонічної сюїти “Петя и волк”	Бадьорий, піднесений характер музики, що ви­никає завдяки рухливому темпу, маршовому ритму у дещо прискореному темпі, ніби відтво­рює картину веселої літньої прогулянки у ма­льовничій місцевості.
	6	П. І. Чайковський. Ок-тябрь.	Елегійний, мрійливий характер створюється за­вдяки тихому приглушеному звучанню, м'яким рухам мотивів згори вниз, паузам, що перерива­ють рух мелодії.
	6,7	А. Кос-Анатольский. Стоя­ла я та слухала весну.	Поетичний, сповнений світлого почуття насоло­ди настрій створюється звучанням високого жі­ночого голосу, що веде чисту і мрійливу мело­дію. Особливо виразно звучить яскрава кульмі­нація, на якій і завершується цей твір.
	7	О. Лядов. Чарівне озеро.	П'єса пронизана відчуттям неясного, туманного настрою, що виникає завдяки хиткому звучанню співзвуч, які нібито коливаються, переливаються у зачарованому спокої.
	7	С. Рахманінов. “Вешние ВОДЬІ”.	Романтично піднесений, яскравий характер п'єси передає почуття радості, молодої сили. Збуджений, захоплений настрій створюється за­вдяки стрімкому, бурхливому потоку пасажів, акордів, стрімким злетам мелодії.
	7	П. І. Чайковський. Сим­фонія №1,1 ч., перша те­ма.	Легке тремтіння музичного фону, легкі, співучі, але короткі мелодійні звороти начебто змальо­вують заметіль, що викликає почуття легкої три­воги.

148

1	2	3	4	5
РОЗДІЛ 2. ЛЮДИНА
Портрет, характер.	6	П. Майборода. Рідна мати моя.	Лагідна, розспівна і водночас спокійна мелодія, наче навіяна теплими спогадами, передає почут­тя спокою, ніжності до матері.
	6,7	Українська народна пісня “Місяць на небі, зіроньки сяють”.	Поетичними та музичними засобами відтворю­ється ніжний та ліричний образ закоханих, що зустрічаються на тлі мальовничого краєвиду.
	7	А. Гулак-Артемовський. Дует Одарки й Карася (опера “Запорожець за Ду­наєм”).	Виразні та характерні інтонації передають конт­растні зміни настрою персонажів. Доцільно було б створити декілька малюнків, які передають те­чію діалогу у різні моменти: Одарка свариться — Карась видає себе за хворого; Одарка жаліється на свою долю — Карась насміхається.	Протистав­лення образів також в укра­їнській на­родній пісні “Ой під виш­нею”.
	7	К. Дебюссі. Дівчина з во­лоссям лляного кольору.	Надзвичайно поетична та витончена картина виникає завдяки спокійним, плавним переливам звуків, м'яким гармоніям.	Створено під впливом твору Леконта де Ліля “Шотланд­ська пісня”.
	7	Р. Шуман. “Флорестан” та “Евзебій”. (Карнавал).	Два контрастні персонажі: Евзебій — зосередже-но-мрійлива, непевна, нерішуча натура. Темп музики повільний, ритм нестійкий, мелодія ні­бито завершується запитанням... Музичний об­раз Флорестана — це безперервні контрастні зміни імпульсивно-поривчастого руху та пауз пі­сля несподіваної зупинки, акцентовано-бурхли-вого й тихого звучання.	Поза висло­вом Шумана це дві сторо­ни однієї на­тури.

149

1	2	3	4	5
	7	Е. Гріг. “Песня Сольвейг” (“Пер Гюнт”).	Вступ до твору викликає почуття простору, туги, самотності: мелодія імпровізаційного характеру звучить на фоні стриманого акомпанементу ніби у далині. Сплески надії чути у другій частині, де музика імітує награвання пастухів, звучить більш світло, мрійливо.	Можна озна­йомити учнів із змістом лі­тературного твору.
Життєві події, побу­тові сцени, праця, відпочинок.	5	Українська народна пісня “Вийшли в поле косарі”.	Активний, радісний настрій створюється завдяки швидкому темпу, чіткому руху мелодії, примхли­вому ритмовому малюнку.
	5	Українська народна пісня “І шумить, і гуде”.	Жвавий темп, стрибки у мелодії, легкі акценти, що ніби пронизують усю пісню, створюють жар­тівливий і водночас ліричний образ молодої дів­чини.
	5	Пісні О. Пахмутової, І. Ду-наєвського та інших мит­ців, присвячені спортсме­нам.	У творах із спортивною тематикою відповідний настрій, як правило, створюється завдяки жва­вому темпу, активному, чіткому ритму, стрімко­му руху мелодії.
	6	Р. Шуман. Веселий селя­нин, що повертається з ро­боти.	Бадьорий, жвавий рух мелодії, в якій чути навіть відгуки танцювальних ритмів, змальовує життє­радісного, задоволеного своєю працею селянина.
Історичні події.	5–7	М. Лисенко. Увертюра до опера “Тарас Бульба”; П. Май-борода. Марш на тему “За-світ встали козаченьки”; Є. Адамцевич. “Запорізький марш”; М. Мусоргський. “Рассвет на Москва-реке”	Вибір сюжету, образотворчих засобів залежить від змісту та характеру історичних подій, тому ця тема потребує обізнаності з ними. Прослухову-вання музики відповідного змісту та характеру допоможе учню знайти вірний емоційний тон для своїх робіт. Доцільно підбирати також відпо­відні поетичні, літературні твори та інші джерела

150

1	2	3	4	5
		(опера “Хованщина”); Л. Бет-ховен. Увертюра “Егмонт”; С. Прокоф'єв. “Битва на Чудском озере” (кантата “Александр Невский”).	інформації; бажано, щоб вибрані теми мали не тільки інформаційну цінність, але й художню спрямованість.
Обрядові свята.	5	Щедрівки, колядки: “Ко­ляд-коляд-колядниця”, “Щедрик-ведрик” та ін.	Урочисто-піднесені, нерідко — з відтінком гумо­ру, настрій бадьорий, радісний.
	5	Веснянки, гаївки: “Благо­слови, мати”, “Весна наша красна” та ін. М. Вериків-ський. Сюїта “Веснянки”.	Українські веснянки мають ліричний, світлий, врівноважений характер, розспівна візерунчаста, трохи примхлива мелодія передає відчуття єдно­сті людини з природою.
	5	Пастуше ладкання: укра­їнська народна пісня “Повна коровице, повна”.	Наведена пісня — це приклад фольклорного па­стушого ладкання: поетичного звертання до тва­рин у зв'язку з першим вигоном їх на пасовись­ко. Такі вигони супроводжуються плетінням вінків, прикрашенням голови худоби та співом. Мелодії подібних наспівок лагідні, спокійні, де­що грайливі.
		М. Римський-Корсаков. Сцена “Проводы зимы” (опера “Снегурочка”).	“Гучне, яскраве звучання хору передає святковий настрій, малює яскраві картини масового свята.	Гуляння на Масляну.
		І. Стравинський. Балет “Весна священна”. Вступ (фрагмент).	Картина символічного пробудження природи виникає як поступове розгортання пастораль­них, імпровізаційного характеру коротких мело­дій у духових інструментах, які імітують пастуші	М. Реріх — декорації та ескізи кос­тюмів до

151

1	2	3	4	5
			награвання на сопілці; їх розгортання та спле­тіння створюють картину прозорого простору, різноголосого хору природи, що пробуджується.	балету “Весна священна”.
РОЗДІЛ 3. КАЗКА ТА ФАНТАСТИКА
Казкові персонажі -характери. Персонажі старо­винних народних казок; герої літера­турних казкових творів минулого та сучасності; казкові та фантастичні при­годи героїв з мульт­фільмів, кінофіль­мів для дітей.	5	М. Лисенко. Дитяча опера “Коза-дереза”; М. Коваль. “Волк и семеро козлят”.	Персонажі охарактеризовані через пісні, в яких відбиваються їх риси: хитра лисичка, злий вовк, пустотливі козенятка тощо.
	6	В. Кирейко. Арія Мавки (опера “Лісова пісня”, 3-я дія).	Музичний портрет Мавки поетичний та витон­чений. Гнучка співуча мелодія звучить легко, невагомо, вона мовби поривається відірватись від акомпанементу, що звучить у дещо тривож­ному пульсуючому ритмі.	Можливе прослухуван­ня речитативу та аріозо Мавки.
	6	Р. Шуман. Дід Мороз.	Доцільно порівняти образ Діда Мороза, створе­ний композитором, з типовою уявою дітей про цього героя: низьке, погрозливе звучання корот­ких та швидких мотивів у п'єсі асоціюється з заметіллю, непогодою.
	6	П. І. Чайковський. “Баба Яга”.	Стрімкі та різкі звучання, постійне повторення коротких акцентованих мотивів створюють образ метушливої, злої “героїні”.	М.Мусорг-ський “Из-бушка на ку-рьих ножках”
	7	О. Лядов. Кікімора.	П'єса вміщує у собі контрастні образи: спокійної природи, характер якої передано через колиско­ву, кришталевої колиски (дзвінкі звучання), ма­ленької, але злої та підступної Кікімори (вереск­ливі, імпульсивні та “колючі” мелодійні мотиви).	Бажано зачи­тати текст казки.

152

1	2	3	4	5
	7	Е. Гріг. Гном; Кобольд; Танок ельфів.	Ці казкові образи змальовані за допомогою “ко­лючих” легких звучань, гострого, що несподіва­но змінюється, примхливого ритму.	Інші персо­нажі з казок народів світу.
Сюжетні компози-ції-фантазії.	7	М. Глінка. “Марш Черно-мора” з опери “Руслан й Людмила”; М. Римський-Корсаков. “Марш царя Бе­рендея” з опери “Снегу-рочка”.	Погрозливий і водночас комічний образ створе­но за допомогою маршеподібних жорстких інто­націй, які звучать неправдоподібно: спочатку у низькому регістрі, але “уривисто”, начебто під­стрибуючи, потім у високому регістрі та ще й у дзвінких інструментів. Аналогічно поданий за жанром образ царя Берендея, але він звучить з м'яким гумором, без жорстких звучань.	Доцільно ви­конання двох робіт на порі­вняння цих образів.
	5–7	Музика з кінофільмів, мультфільмів.	Доцільно вибирати музичні фрагменти, які да­ють яскраву уяву про характери героїв, напри­клад — Дюймовочка (муз. Е. Гріга), П'єро (“Пригоди Буратіно”).
	6	Є. Юцевич. Заключний хор з опери “Микита Ко­жум'яка”.	Музика відтворює радісний, святковий настрій, звучить яскраво та насичено, прославляючи ге­роя.
	7	М. Леонтович. Хори руса­лок з опери “На русалчин Великдень”.	Оркестрові барви надають цій сцені фантастич­ного характеру: прозорі тремтливі співзвуччя на­чебто відтворюють сяйво місяця, мерехтіння трави, річки.
	7	Е. Гріг. “В пещере горного короля” (“Пер Гюнт”).	Динамічність у розвитку головного образу — та­ємничих, погрозливих чудовиськ — досягається у музиці за рахунок прискорення темпу, збіль-

153

1	2	3	4	5
			щення кількості інструментів, посилення дина­міки. Доцільно створити декілька малюнків, які б передавали різні стадії розвитку казкових по­дій у п'єсі.
	5	М. Римський-Корсаков. “Белка” (опера “Сказка о царе Салтане”).	У цьому фрагменті опери велике значення має тембр дзвінких інструментів, що виконують ме­лодію у високому регістрі. Саме це надає зву­чанню російської народної пісні “Во саду ли, в огороде” чарівного, казкового відтінку.
Фантастика.	5–7	Музика з мультфільмів, пригодницьких фільмів про космос.	Використання синтезаторів, звучання тембрів електронної музики, позбавлених тепла та при­родного забарвлення, сприяє створенню фантас­тичних сцен, образів.
РОЗДІЛ 4. ЕЛЕМЕНТАРНЕ ПОЧУТТЯ СТИЛЮ
Танець, костюм.	5	Українські народні танці. М. Мусоргський. Гопак (з опери “Сорочинський яр­марок”).	Яскравість, емоційність руху, швидкий темп не­сподіваних акцентів створюють відчуття життє­любства, м'якого гумору, бадьорості.	Найбільш ти­пові особли­вості танцю­вальної на­родної музики різних країн.
	5	Російський хоровод. О. Ля-дов. “Протяжная”.	Плавна, гнучка мелодія, звучить неквапливо, стримано, музика сповнена ліризму та м'якої грації:

154

1	2	3	4	5
	5–7	Народні танці та пісні Ки­таю, Японії.	Уяву про стильові особливості музики різних народів може дати прослухування народної пісні чи танцю або творів, що стилізують їх типові риси. Найбільш характерними для музичної культури східних країн можна назвати стан вну­трішнього спокою, мініатюрну відточеність дета­лей, своєрідність звукових наслідувань. Ліричні образи нерідко мають пасторальний відтінок.
	5–7	Індійські народні танці та пісні.	У музичному мистецтві Індії можна підкреслити напружену, витончену емоційність, виражену через примхливий ритм, орнаментального типу мелодію з характерними прикрасами та співами.
	6	Дж. Верді. Хор жерців (опера “Аїда”).	Суворий, аскетичний характер музики, хвилепо-дібна, начебто внутрішньо скута мелодія — все це відповідає певною мірою уяві про духовну музику Стародавнього Єгипту.
	6	О. Бородін. “Половецькі танці” (з опери “Князь Ігор”).	Характер музики темпераментний, імпульсив­ний, нестримно-буйний.
	6	Мазурка (Ф. Шопен, М. Глінка, А. Кос-Анатольский).	Танець, музика якого сповнена гордовитого за­взяття та грації завдяки енергійному та гострому ритмовому малюнку мелодії, що невимушено змінює напрям руху.
	6	Угорський танок (Ф. Ліст, Й. Брамс).	Музика повна контрастних емоцій: то вона яск­рава, сповнена палкого вогню, то змінюється примхливою, гнучкою та напруженою грацією імпровізаційного складу.

155

1	2	3	4	5
	6	Ж. Бізе Сегідилья (опера “Кармен”).	Темпераментний танок, в якому поєднуються внутрішня сила, яскравість з грацією, лукавст­вом і гордовитістю.
Архітектурні моти­ви.	7	Мотети Жоскена Депре, Дюфаї.	Багатоголосся, звучання якого стримане та чис­те, дещо аскетичне, іноді — суворе, сповнене ін­телектуальної та духовної напруги.
	7	Духовна музика; органні та хорові твори Й. С. Баха.	Монументальність, духовне заглиблення образів, строгість та виразність мелодій, їх поліфонічне сплетіння, об'ємність і темброва різнобарвність органного звучання.
	7	Світські музичні твори. Орландо Лассо Ехо. “Я знаю одну девушку”, “Слушайте новости”.	Оригінальні хорові твори, що передають жанрові сцени Середньовіччя. В них відчувається життє­любство, почуття повноти життя. Типовим є чергування контрастних епізодів: грубуватий гу­мор, звукова жартівлива імітація змінюються м'яким ліризмом, кокетством, ніжними почут­тями.
	7	Духовні твори українських та російських композиторів XVIII–XIX століть.	Зосередженість, чистий щирий внутрішній світ, ясна радість чи внутрішнє заглиблення.	Українське бароко.
	7	Французькі клавесиністи (твори Рамо, Дакена, Ку-перена).	Типовими є: вишуканість мелодії, ажурність, легкість її прикрас, пасторальні, жанрово-танцювальні мотиви.	Рококо.
	7	Віденські класики Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. Бетховен.	Ясність, завершеність форми, яскраве життє-любство, бадьорість та м'ягкий гумор музики Й. Гайдна( Соната ре мажор ).	Класицизм.

156

1	2	3	4	5
			Вишуканість, елегантність та досконалість творів Моцарта (Соната ля мажор, фрагменти з опери “Чарівна флейта”). Драматизм і контрастність образів Л. Бетховена (Симфонія до мінор, увертюра “Егмонт”).
	7	Ф. Шопен. Вальси, прелю­дії, ноктюрни.	Поетичні, сповнені неясних мрій, музичні обра­зи. Туга за їх недосяжною красою знаходить своє відображення у співучій виразній мелодії, прекрасній барвистій гармонії.	Романтизм.
	7	Твори К. Дебюссі, М. Ра­веля.	Тонкий звукопис, відображення миттєвих вра­жень за допомогою акордових поєднань, темб­рових барв.	Імпресіонізм.
	7	Спірічуелсі, твори Дж. Гершвіна.	Вільний, акцентований та гнучкий ритм, варі­антна мінливість, імпровізаційність мелодії пе­редають яскраві, емоційно наповнені почуття.	Джаз.
	7	А. Онеггер. Пасифік.	Твір являє собою звукове наслідування шуму по­тягу, який вирушає у путь.	Конструкти­візм.