Програми для загальноосвітніх навчальних закладів образотворче мистецтво

Вид материала

Документы

Содержание Методичні рекомендації щодо використання музичних творів (фрагментів) Бразотворче мистецтво Основною метою Розподіл годин Колективні (групові) форми

Подобный материал:

• Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово, 2048.85kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів ''образотворче мистецтво'', 258.1kb.
• Програми Образотворче (візуальне) мистецтво для 5 6 класів спеціальних загальноосвітніх, 287.84kb.
• Атики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами,, 164.05kb.
• Образотворче мистецтво 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна, 598.52kb.
• Особливості навчальної програми для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, 602.24kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів „Музичне мистецтво (авт. Фільц, 153.24kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.

157

Додаток до таблиці 4

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ (ФРАГМЕНТІВ)

Слухання музики на уроках образотворчого мистецтва збагачує художні уявлення учнів, активізує емоційну сферу, фантазію, сприяє поглибленню у них розуміння специфіки різних видів мистецтва.

Засоби застосування музичних образів можуть бути різними.

По-перше — це використання звучання музики відпо­відного характеру як фону: паралельно із сприйманням: творів образотворчого мистецтва учнями чи під час ви­конання ними практичних завдань. Музика тут викорис­товується як засіб загальної активізації емоцій, почуттів школяра. Вчитель може звернути увагу учнів на настрій, характер твору, але в цілому вплив музики відбувається на рівні підсвідомості, поза увагою учня. Наприклад, ідеться про готичний стиль в архітектурі. В цьому разі доцільно доповнити демонстрування слайдів звучанням запису творів композиторів XI—XIV ст., наприклад — мотети Жоскена Депре.

По-друге — це завдання на відтворення художньо-емоційного змісту музичного твору зображальними засо­бами у вільній формі (від реалістичного до абстрактного засобу вираження). Воно потребує більш глибокого та свідомого сприймання музики, самостійності художнього мислення учня.

Завдання подібного типу допоможуть вчителю вихо­вувати в учнів поняття про те, що у кожному худож­ньому творі виникає неповторний комплекс засобів виразності, завдяки чому і створюється та сприймається індивідуальній образ, характер, настрій. Тому обов'язко­вою умовою повноцінної художньої діяльності є адекват­ний відгук на комплекс цих засобів, що потребує, у свою чергу, вміння їх “розпізнавати”, тобто диференціювати, від­чувати емоційно, усвідомлювати.

Це також важливо для виховання в учня розуміння спорідненості, асоціативного зв'язку між різними за фор­мою засобами вираження художнього образу (мається на увазі те, що характеристики музичних образів часто ви-

к
158
ористовують поняття візуального характеру, як-от: “темні чи світлі барви тембру”, “барвиста гармонія”, “прозо­рість” музичної тканини, “ясна, чітка чи орнаментальна мелодійна лінія” тощо.

У методичних рекомендаціях у стислому вигляді по­даються зразки характеристики музичних творів, які мо­жуть спрямувати учня саме на пошук адекватних візу­альних засобів вираження.

Важливо стимулювати при цьому в учнів особисто-індивідуальне ставлення до художнього твору. Тому за­вдання вчителя полягає не тільки у тому, щоб пояснюва­ти характер музики, а й стимулювати школярів до пошуку самостійних асоціацій, на вміння усвідомити емоційно-образний зміст твору та виразити його.

Третій шлях — створення засобами образотворчого мистецтва ілюстрацій до музичного твору, що має більш-менш конкретний сюжетний зміст. До завдань подібного типу рекомендуються, переважно, твори вокального жанру, але ними можуть бути й інструментальні програмно-зоб­ражальні твори.

Сприйманню подібних творів має передувати вступне слово вчителя. Важливо при цьому акцентувати увагу на тому, що головне завдання полягає у вираженні настрою, почуттів, а не предметного змісту.

Добір музичних творів враховує музичний досвід уч­нів, тому більшість творів належить до програми з пред­мету “Музика”. Проте вчитель може за своїм бажанням варіювати чи доповнювати музичні приклади, якщо во­ни відповідають характеру та змісту навчальних завдань. Обов'язковою вимогою при цьому є використання твору У якісному звучанні (запис, виконання).

Крім того, слід враховувати, що один і той же твір, наведений у методичних рекомендаціях, може бути ви­користаний у завданнях різного типу. Так, п'єса В. Ко­сенка “Дощик” може використовуватись у темах: пейзаж, людина (настрій), рух у природі тощо.

Музичні твори скомпоновано відповідно до тематики програми у чотири розділи:

1. Природа — Флора;
   

— Фауна;


159

• Пейзаж;
  
• Пори року
  

2. Людина

• Портрет, характер;
  
• Життєві події, побутові сцени, праця, відпочинок тощо;
  
• Історичні події;
  
• Обрядові свята.
  

3. Казка та фантастика

• Казкові персонажі-характери;
  
• Сюжетні композиції-фантазії;
  
• Фантастика.
  

4. Елементарне почуття стилю

• Танець, костюм;
  
• Стиль у архітектурі.
  

О
160
БРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

5–7 КЛАСИ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

На сучасному етапі розвитку освіти велика роль відво­диться формуванню творчої особистості на основі загаль­нолюдських цінностей. Сучасна молода людина повинна відчувати потребу у ширшому використанні надбань влас­ного народу, бути ознайомленою з традиціями, звичаями, на яких ґрунтується духовність українців. Тому необхідно більше уваги приділяти розвитку і збереженню духовності та культурної спадщини українського народу через гума­нізацію освітянської галузі.

Одним з важливих факторів розвитку духовності є мистецтво — як професійне, так і народне. Воно є тим фактором, який об'єднує молоду людину зі спадщиною народу, дає можливість зрозуміти не тільки задум автора, його підхід до втілення задуму, а й суспільні чинники, що спонукали до розвитку того чи іншого виду, течії в мис­тецтві.

Впливаючи на внутрішній світ людини, образотворче мистецтво допомагає їй зорієнтуватись у навколишньому житті, вчить сприймати красу, стимулює до розвитку об­разного мислення, уяви, пам'яті. Цим самим збагачує дитину, її внутрішній світ, допомагає зрозуміти й інші сфери життя людини. Програма з образотворчого мистец­тва для 5–7-х класів загальноосвітніх навчальних закла­дів орієнтована на розвиток в сучасній системі освіти творчих здібностей дитини, її образного асоціативного, логічного мислення, уяви, фантазії. Вона спирається на специфіку реалістичного мистецтва, яке відображає дійс­ність в реальних образах на основі досвіду дитини, її ін­дивідуальних здібностей і нахилів.

Ц
161
е зумовлює зміст і методи викладання предмета, в осно­ву яких покладено принципи:

• від простого до складного;
  
• від реального до абстрактного;
  
• від простих вправ по набуттю практичних навичок рукотворної майстерності до обдуманого вибору техніки та матеріалів, вироблення власного бачення світу через мис­тецтво;
  
• від простого сприймання творів мистецтва до об­думаного аналізу.
  

Основною метою викладання предмета є розвиток ін­дивідуальних творчих здібностей учнів, їхніх естетичних смаків і розширення інтелектуального та духовного рівнів на основі вивчення культурної спадщини українського на­роду та народів світу, що допоможе всебічно та раціонально підготувати дитину до життя та творчої діяльності в умовах сьогодення. Програма спрямована на те, щоб дати мож­ливість учневі відчути та зрозуміти природу, явища нав­колишнього середовища, відчути красу реального свічу, її невичерпність і неповторність, порівняти її з красою, створеною руками митця-художника, скульптора, архітек­тора, народного умільця. Завдяки цьому віднайти своє бачення краси, інтерпретувати її через призму власного досвіду, власне бачення явищ та процесів, що відбувають­ся у навколишньому світі.

Програма структурована за такими напрямками худож­ньо-естетичного розвитку школярів:

1. Пізнавальний:

• систематизація та поглиблення знань і уяви учнів з образотворчого мистецтва;
  
• формування та вдосконалення практичних умінь і на­вичок в різноманітних художніх техніках та матеріа­лах;
  
• розвиток спостережливості, зорової пам'яті, уяви, ес­тетичного мислення.
  

2. Сприймальний:

• формування навичок сприймання, аналізу світової ху­дожньої спадщини, навколишнього середовища;
  
• розвиток мислення, художньої уяви, творчої активно­сті, продуманого естетичного ставлення до явищ при­роди, мистецтва;
  
• розвиток емоційної чутливості та формування худож­нього смаку вихованців.
  

162

3. Художньо-творчий:

— реалізація індивідуальних творчих здібностей шляхом самореалізації ;

— формування творчої особистості на основі духовної спадщини народу;

— розвиток і вдосконалення творчих та духовних потреб молодої людини.

РОЗПОДІЛ ГОДИН

ЗА ОСНОВНИМИ НАПРЯМКАМИ

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ

УЧНІВ 5—7-х КЛАСІВ

Клас	Пізнавальний	Сприймаль­ний	Художньо-творчий		Усього
			Індивід. форми	Колективні (групові) форми
5	15	4	10	5	34
6	14	5	9	6	34
7	12	5	12	5	34
Усього	41	14	31	16	102