Програми для загальноосвітніх навчальних закладів образотворче мистецтво

Вид материала

Документы

Содержание Практична робота Фірмовий стиль. Ландшафтний дизайн Специфіка садово-паркової скульптури Практична робота Художньо-прикладна графіка Практична робота Значок (з включенням зооморфних, рослин­них, антропоморфних і архітектурних моти­вів).Поштова марка Практична колективна робота Сприймання та практична робота Практична робота Орнаментальний декор Орнамент в українській оселі. Посуд і натюрморт Трофеї археологів. Глина, обпалена гончарем Окраси столу Тепло дерева в предметах”

Подобный материал:

• Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово, 2048.85kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів ''образотворче мистецтво'', 258.1kb.
• Програми Образотворче (візуальне) мистецтво для 5 6 класів спеціальних загальноосвітніх, 287.84kb.
• Атики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами,, 164.05kb.
• Образотворче мистецтво 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна, 598.52kb.
• Особливості навчальної програми для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, 602.24kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів „Музичне мистецтво (авт. Фільц, 153.24kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.

112

1	2	3	4	5
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Використання мінімальної кіль­кості засобів для інформації про призначення кабінету. Силуетна узагальненість стилізованої фор­ми; розумне співвідношення плями та форми. Розроблення як замкненої, так і відкритої компо­зиції. Прагнення до створення цілісно­го, компактного силуету фірмово­го знака.	Розроблення емблеми шкільного кабінету (піктограми). Фірмовий стиль. Фірмовий стиль як ознака відмінних характеристик продукції, послуг та “обличчя” фірми: товарний знак, реклама, ві­зитки, конверти, одяг та ін. (Coca-Cola, Аеро­флот, BMW, MC Donald's тощо). Лаконічність силуету фірмового знака, взаємозв'язок шри­фту та зображення, фірмовий колір (такий, що впізнається і привертає увагу). Розроблення фірмового стилю для самостійно обраного учнями об'єкта (фірми, виробництва підприємства торгівлі та громадського харчу­вання тощо).	6 7	Туш, гуаш; аплікація (не більше, як три кольори); комп'ютерна графіка. Гуаш; апліка­ція (у тому числі з вико­ристанням плівки ORACAL, що сама клеїться); комп'ютерна графіка.	Доречно ви­користати в тексті абревіа­тури та перші літери (умов­ного прізвища) власника фірми. Зав­дання може включати роз-

113

1	2	3	4	5
				робку фірмо­вого знаку, адаптованого в масштабі до умовного фа­саду будинка фірми, транс­портного за­собу, візитки, упаковки, ре­кламного пла­ката тощо.
ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙН (САДОВО-ПАРКОВЕ МИСТЕЦТВО)
Уявлення про садово-паркове мистецтво, основні історичні ета­пи становлення, про відображення міфо-поетичних і філософських концепцій, про синтез мистецтв.	Термінологія: нім. Landschaft — вид місцевості. Поняття про природний та штучний ланд­шафт. Відображення в штучних ландшафтних композиціях міфо-поетичних концепцій про світ. Висячі сади Семіраміди. Китайське та японське садово-паркове мистецтво: відобра­ження релігійно-філософських (синтоїстських і буддистських) уявлень в садах каменів. Ка­мерний характер та геометрична чіткість в ор­ганізації внутрішніх двориків у мусульман­ській культурі. У мистецтві класицизму та бароко в Європі (образ саду як розумно облаштованого, розпланованого та керованого світу), фор-	6,7

114

1	2	3	4	5
Поняття про специфіку садово-паркової скульптури, її відмін­ність від монументальної та стан­кової.	мування симетричних, геометричне чітко ор­ганізованих ландшафтних композицій, штучне підпорядкування природних об'єктів чітким геометричним формам та лініям. Синтез садо­во-паркового мистецтва, скульптури, малих архітектурних форм (фонтани, альтанки та ін.), наприклад, сади Версаля і Петергофа. Ві­дображення уявлень віку Просвітництва про розумну гармонію людини з природою в мис­тецтві англійського ландшафтного парку, на­приклад, парк в Умані. Особливості організації сучасного парку, скверу. Включення ландшафтних композицій та елементів природи в інтер'єр громадських та житлових будинків. Синтез мистецтв у ландшафтних композиціях. Специфіка садово-паркової скульптури: основний процес сприймання — в напрямку руху; акцентування за допомогою скульптури композиційних центрів у парках; розміщення скульптури на основі ритмічних рядів уздовж пішохідних алей. Специфіка сучасної садово-паркової скульптури: високий ступінь стилізації форми, трансформація реальних об'ємів, компактність, лаконічність та використання абстрактно-асоціативних композицій з можливим активним включенням кольору.			Бажана екс­курсія в парку “Софіївка” в Умані.

115

1	2	3	4	5
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Створення оригінального скульп­турного образу на основі узагаль­нення, стилізації і трансформації реальних об'єктів з урахуванням розташування скульптури в місцях відпочинку та розваг дітей. Продуманість виразності силуету, його компактності або можливої ажурності. Урахування масштабу та характеру декору, що сприйма­ється на відстані і в напрямку ру­ху. Можливим є включення до композиції природних елементів. Продуманий добір елементів для дороговказів: частини тіла тварин, сліди, забарвлення хутра, пір'я, панцира тощо. Виразність силуету, лаконічність колірного вирішення.	Скульптура в парку (зоопарку), фонтан тощо з використанням зооморфних та антропо­морфних, фантастичних і фольклорних моти­вів. Зоопарк (розроблення дороговказів зон зоо­парку).	5–7 7	Об'ємне ліп­лення (плас­тилін), за ба­жанням авто­ра — наступне розфарбову­вання твору. Можлива змішана тех­ніка з вклю­ченням еле­ментів флори­стики. Варіант: папе-ропластика (імітація мета-лопластики). Варіанти: 1) аплікація; 2) паперо-пластика; 3) ліплення (пластилін); 4) комп'ютер­на графіка.

116

1	2	3	4	5
Виконання замкненої фронталь­ної композиції на основі прин­ципів симетрії або асиметрії зі свідомим акцентуванням. Розви­ток уміння композиційно органі­зовувати будь-яку замкнену пло­щину. Вибір художньої теми, що відпо­відає функціональному призна­ченню об'єкта (створення образу моря, річки, алегоричного образу води, царства Нептуна, образів підводних мешканців, рослин тощо). Розкриття образу шляхом свідомого вибору динамічної або статичної композиції, плавних, округлих, гострих, ламаних, гост­рокутних форм, контрастної або нюансної колірної гами.	Декоративні грати (з використанням рослин­них і зооморфних мотивів). Декоративний басейн.	6,7 5–7	Папероплас-тика (торцева стрічка); ви-тинанка. Імітація моза­їки із рваних або різаних шматочків ко­льорового па­перу (фраг­ментів кольо­рових фотографій, журнальних вирізок), клей.	Згідно із заду­мом автора виконується секція, що повторюється, або ґрати не­великого роз­міру в цілому. Для 7-го класу можливе на­ступне вико­нання цієї ро­боти (фраг­мента) в ма­теріалі (цемент, бита керамічна плитка, ко­льорове скло, камінці тощо), групова і ко­лективна ро­бота.
ХУДОЖНЬО-ПРИКЛАДНА ГРАФІКА
Уявлення про види художньо-прикладної графіки, з'ясування її	Види художньо-прикладної графіки: плакат, афіша, упаковка, книжкова графіка, поштові	5–7	Заповнення словника,	Домашнє за­вдання: ви-

117

1	2	3	4	5
специфіки та художньо-виразних засобів.	марки та ін. Специфіка художньо-прикладної графіки: функціональна спрямованість; при­вернення уваги глядача художньо-виражальними засобами; чіткість, лаконіч­ність композиції; виразна відточеність силует­них форм; роль і специфічна художня вираз­ність шрифту в композиції, обмежений набір кольорів для розкриття задуму.		можливо з графічними замальовками (в тому числі шрифтових композицій).	вчати продук­цію художньо-прикладної графіки в на­турі.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Розуміння умовності зображува­них у значку елементів, високий прямий ступінь стилізації; уза­гальнений силует; замкненість композиції; лаконічність колірно­го вирішення; гармонізація ко­лірних поєднань. Усвідомлене використання контуру як засобу художньої виразності. Усвідомлений вибір декоративно­го або реалістичного художнього вирішення. Органічне доповнен­ня зображальної частини компо­зиції шрифтовою. Продумане колірне вирішення марок з урахуванням особливостей поліграфії.	Значок (з включенням зооморфних, рослин­них, антропоморфних і архітектурних моти­вів). Поштова марка (з включенням зооморфних, рослинних, антропоморфних і архітектурних мотивів, натюрмортів, пейзажу, транспортних засобів, іграшок тощо).	5,6 5–7	Варіанти: 1) гуаш; 2) аплікація; 3) ліпний ре­льєф; 4) комп'ютер­на графіка. Варіанти: 1) гуаш; 2) акварель (з графічним до­опрацюван­ням). Для на- писання шрифту: пла­катні пера або	Розмір у мас­штабі орієн­товно 5:1. Доцільно до­ручити групі учнів розроби­ти тематичний блок марок. Орієнтовний масштаб 10:1.

118

1	2	3	4	5
Усвідомлений вибір елементів і організація композиції запро­шення (листівки) залежно від змісту. Усвідомлений вибір фор­мату: від простого прямокутника до фігурного, зокрема такого, що складається. Органічне включення шрифту до композиції. Створення замкненої композиції, що забезпечує ємність образу строгим відбором виразних засо­бів (умовність малюнка,	Запрошення або листівка. Плакат: екологічний, цирковий, театральна афіша, рекламно-інформаційна афіша.	5–7 5–7	пласко застру­гані палички, пера “редіс”, пензель, мар­кер темний. Гуаш, апліка­ція, витинан-ка. Для вико­нання шриф­ту: плакатні пера або пла­ско застругані палички, пера “редис”, пен­зель, маркер темний; но­жиці та тоно­ваний папір; декоративний шнур, клей. Гуаш; апліка­ція. Для ви­конання шрифту: пла-	Виконується в реальному масштабі. Листівку та запрошення можна вико­нати разом із конвертом та маркою (гру­пова робота по 2—3 учні). Під час вико­нання шрифту декоративним шнуром слід фіксувати його шпильками. Для екологіч­них та інших плакатів текст може запро-

119

1	2	3	4	5
обмеженість кількості використа­них кольорів). Усвідомлений вибір динамічної або статичної композиції. Вибір єдиної манери, єдиного формату (в тому числі фігурного) та художніх технік виконання для забезпечення цілісності всієї ро­боти. Усвідомлене використання колірної гами для передачі сезонів року.	Календар-місячник.	6,7	катні пера або пласко застру­гані палички, пензель, мар­кер темний; ножиці та то­нований (ко­льоровий) па­пір; декора­тивний шнур; елементи ко­лажу; клей. За вибором авторів: будь-які живописні або графічні техніки. Під час викорис­тання аплікації можливе вико­нання напів-об'ємних композицій із включенням елементів флористики та колажу.	понувати вчи­тель. Групова робо­та. Перед по­чатком роботи слід задумати художню тему, як засіб роз­криття теми року (через пейзаж, на­тюрморт, флористику, алегоричні антропоморфні образи або не пов'язані зі зміною сезо-

120

1	2	3	4	5
Формування знань (на елемен­тарному рівні) про виникнення та розвиток книжки, її структур­ну будову та складові частини, про творчість художників-ілюстраторів.	Книжка: попередники книжок (вузликове письмо, глиняні таблички, ієрогліфічне пись­мо в Єгипті, сувої, берестяні грамоти у слов'ян та ін.). Поява паперу. Специфіка оформлення рукописних книжок у різних народів світу; книжкова мініатюра. Розвиток книгодрукування. Ознайомлення з різними техніками друку ілюстрацій (ксило­графія, літографія, офорт, ліногравюра та ін.). Ознайомлення з сучасними художниками книжкової графіки (в Україні: О. Резниченко, М. Дерегус, І. Їжакевич, С. Адамович, О. Се­реда, В. Касіян, Т. Якутович, О. Івахненко, В. Голозубов, В. Легкобит та ін.).	7	Заповнення словника, схема та зама­льовки під час сприймання.	нів зооморфні, архітектурні мотиви та ін.). Календар виконується в натуральну величину. Шрифт може бути набраний на комп'ютері або викорис­таний зі ста­рих календарів. Можливі екс­курсії до літе­ратурного му­зею, музею книжки та ін., у друкарню; у майстерні художників-графіків.

121

1	2	3	4	5
Обдумування, осмислення мане­ри виконання, що найкращим чином відповідає змістові книж­ки. Розуміння відмінності у ху­дожніх засобах та змістові оздоблення окремих ілюстрацій та обкладинки, форзаца тощо. Під час виконання графічного вирішення сторінки або розворо­ту — пошук гармонійного поєд­нання графічної плями і тексту.	Елементи оформлення книжки (суперобкла­динка, фронтиспіс, форзац, заставка, кінців­ка, буквиця, ілюстрації, розворот). Практична колективна робота: виконання саморобної дитячої книжки, що містить вищеназвані елементи (можна вибірково).		Техніка на ви­бір автора.	Можлива те­матика кни­жок: збірник дуже коротких дитячих тво-рів-оповідань, віршів, казок на певну тему, зібраних діть­ми приказок, прислів'їв то­що. Текст мо­же бути пов­ним (написа­ним від руки чи набраним на комп'ю­тері). Можли­ве умовне включення тексту до композиції сторінки (ви­різаний та пе­ревернутий).

122

1	2	3	4	5
КОСТЮМ СПРИЙМАННЯ ТА ПРАКТИЧНА РОБОТА
Розуміння підпорядкованості ха­рактеру костюма та стилю одягу умовам життя кожної епохи, со­ціальним порядкам, психології людини, її вдачі, вихованню, смакові. Функція одягу. Взаємо­зв'язок стилістики одягу та архі­тектури; кольору одягу і навко­лишнього середовища. Вплив масштабу декору на сприймання образу людини в одязі. У практичній роботі: створення виразного силуету одягу, в тому числі Т-подібного, Х-подібного, Л-подібного, П-подібного тощо. Розроблення силуету матеріалами (або їхньою імітацією) різної фа­ктури, текстури, кольору тощо при забезпеченні цілісності сприймання образу. Трансформація фігури людини в одязі з метою підсилення вра­ження виразності. Експресивне, виразне (в тому числі з порушен­ням анатомічних пропорцій) зо­браження фігури людини в кос-	Використання мотивів народних та історич­них костюмів у роботі сучасних будинків моделей. Слов'янські костюми. Єгипетський одяг, головний убір, намисто та інші прикраси. Античний одяг. Середньовічний костюм одного з європей­ських народів. Одяг одного з народів арабського Сходу. Одяг американських індіанців. Європейський костюм XVI— XIX ст.	5–7	– Для кожної епохи можли­ве виконання чоловічого та жіночого кос­тюма, в основ­ному — в тех­ніці аплікації та колажу. Оздоблення та аксесуари мо­жна виконува­ти в техніці рельєфного та об'ємного ліп­лення, з вико­ристанням підручних ма­теріалів тощо.	На рівні сприймання: вивчення тер­мінології, ви­конання зама­льовок. Виконується на вибір: 1) сучасний чоловічий або жіночий кос­тюм із вико­ристанням народних чи історичних мотивів; 2) історичний костюм (ко­лективна ро­бота) для ви­користання в театральних виставах.

123

1	2	3	4	5
тюмі як один із засобів підсилен­ня емоційної виразності образу. Свідоме використання гармоній­них контрастних, гармонійних нюансних, а також характерних для історичного одягу колірних поєднань як засобу досягнення художньої виразності.	Кімоно в Японії. Трансформація образів тварин і рослин в су­часному одязі. Геометричні мотиви в одязі, головних уборах, оздобленнях. Одяг майбутнього, одяг представників інших світів.	7 7 6,7	Демонстрація (з можливою пробою) тех­ніки фарбу­вання ткани­ни з розтяж­кою та переходом від одного кольо­ру до іншого.	Використання кабінету до­моведення. Один із ре­зультатів серії уроків на тему “Костюм” — виготовлення за розробле­ним ескізом будь-якого костюма (або

124

1	2	3	4	5
	.			імітації татую­вання) вдома з допомогою батьків для участі в мас­караді або іс­торичних свя­тах.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Усвідомлення специфіки україн­ського орнаменту, його образної будови, знакової системи. Трансформація зооморфних та антропоморфних об'єктів у деко­ративні образи.	Орнаментальний декор: етимологія слова “ор­намент” (від лат. ornamentum — прикраса). Образний початок в орнаменті. Першооснова мотивів народного орнаменту. Знакова систе­ма. Символічна основа народного орнаменту. Орнамент і дійсність. Орнаментика сучасних промислових виробів.	5-7	Замальовки елементів ор­наменту під час сприймання (будь-яким графічним ма­теріалом). Вправи: зна­кові зобра­ження сонця, місяця, зір, води, хмар, зооморфних та антропо­морфних об'єктів, предметного світу.	Відвідування краєзнавчих та художніх музеїв.

125

1	2	3	4	5
Розвиток умінь декорування ор­наментом різних форм та повер­хонь. Розвиток уявлень про мистецтво ансамблю в побуті та про засоби досягнення єдності ансамблю. Усвідомлене використання ритму як засобу художньої виразності. Усвідомлене використання харак­терного для українського націо­нального одягу силуету і колірних поєднань як засобу художньої ви­разності. Трансформація фігури людини в одязі з метою посилення образ­ності.	Орнамент в українській оселі. “Розшите сонцем святкове вбрання”. Україн­ський національний костюм із використанням народних мотивів.	5—7 7	Будь-які гра­фічні матеріа­ли; комп'ю­терна графіка; використання штампиків. На вибір. Аплікація (в тому числі напівоб'ємна), колаж. Рельєфне або об'ємне ліп­лення з вико­ристанням підручних ма­теріалів.	За бажанням учнів можуть бути виконані: узор для тка­нини, скатер­тини, сервет­ки, рушника тощо. Можли­ве виконання завдання в на­турі на уроках праці чи вдома самостійно. Виконується чоловічий та жіночий кос­тюм. Можлива гру­пова робота.

126

1	2	3	4	5
ПОСУД І НАТЮРМОРТ
ЩО МОЖЕ РОЗКАЗАТИ ПРО СЕБЕ ПРЕДМЕТ?
Уміння виявити геометричну ос­нову форми, визначити конст­рукцію, розподілити на прості геометричні складові та об'єднати частини між собою. Визначення особливостей розпи­су грецького посуду. Уміння за окремим предметом уявити його функціональне при­значення і середовище, в якому він використовувався. Включення предмета до композиції. Усвідом­лене виконання роботи в реаліс­тичній або умовно-декоративній манері (на вибір).	Трофеї археологів. “Мовчазні посланці минулого”. Посуд первіс­ного суспільства, Стародавнього Єгипту, ста­родавнього Сходу, середньовічний європей­ський посуд (в тому числі слов'янський), по­суд у стилі бароко, рококо, ампір, модерн тощо. Зв'язок форми і декору посуду з архі­тектурою та модою.	5,6 7	Швидкі зари­совки під час сприймання та виконання самостійного ескізу предме­та з викорис­танням істо­ричних грець­ких мотивів (гуаш; апліка­ція; гратогра-фія). Гуаш, аква­рель, графіка з підфарбову­ванням. Варіант: аплі­кація (різана чи рвана).	Вирізання си­луетів посудин із паперу чор­ного або тера­котового ко­льору з на­ступним розписом та формування дво- і трипре-дметної ком­позиції. Натюрморт, натюрморт з елементами інтер'єра. Пе­ред виконан­ням практичної роботи демонстру­вання учням декількох по­судин (у слай-

127

1	2	3	4	5
Знання про специфіку кераміч­них виробів та види кераміки. Уміння розпізнавати види кера­міки. З'ясування особливостей українського керамічного посуду. Знання термінології. Усвідомлення головного принци­пу народного декоративно-прикладного мистецтва — краси і корисності: функція — найваж­ливіша вимога, що ставиться до форми; форма — головне джерело краси будь-якої побутової речі; органічне використання декору при розробці форми.	“Глина, глина — теракота...” Основні види кераміки: гончарна кераміка, майоліка, шамот, теракота, фарфор, фаянс, архітектурна кераміка. Традиційні види укра­їнської кераміки: неполив'яні сірі (задимлені, чорні) вироби; глазуровані (частково або пов­ністю) вироби з кольорової глини; посуд, по­критий поліхромними підполив'яними розпи­сами. Основні центри української кераміки, специфіка виробів у різних регіонах України (Опішня, Васильків, Адамівка, Косів, Дибин-ці, Смотрич, Канів, Вінниччина та багато ін.). Форма — основне джерело краси побутової речі; фактори формоутворення глиняних ви­робів у народному гончарстві: технологія ви­робництва, (тіло обертання незалежно від роз­міру та загального силуету); почуття доцільно­сті, логічності, зручності; повага до художніх особливостей матеріалу (форми м'які, спокій­ні, масивні, ваговиті; відсутність витонченості, ажурних дрібно-модельованих ліпних дета­лей) Декорування глиняних виробів: контр-рельєф, його види та інструменти для роботи; вільний розпис: контрастний до тла контур з наступною заливкою.	5–7	Замальовки будь-якими графічними матеріалами. Заповнення словника.	дах, зобра­женнях). Екскурсії до відповідних краєзнавчих і художніх му­зеїв, на ви­робництво, до майстерні художника-кераміста; де­монстрація посуду в зо­браженнях, слайдах.

128

1	2	3	4	5
Закріплення знань про особли­вості українського національного посуду шляхом аналогії з росій­ським та зіставлення із східним (грузинським, середньоазіат­ським, індійським та ін.) посудом. Розробка виразного силуету. Об­разність як умова виразності форми: аналогія з фігурою люди­ни (у тектоніці та пропорціях), зв'язок із світом живих істот або відчуттів (суворий, вишуканий, стрункий, граціозний, важкий...). Розробка силуетної форми деко­ром з використанням українських національних мотивів. Подальший розвиток уявлень про схожість посуду з фігурою люди­ни. Розуміння втрати предметами прикладного характеру та набуття декоративних якостей. Знайомство з традиційними при­йомами виготовлення фігурного посуду, як антропоморфного, так і зооморфного. Усвідомлення особливостей деко­ру, його зв’язку з функціональ-	Глина, обпалена гончарем (горщик, глечик і макітра). Фігурний посуд (зооморфний та антропо­морфний посуд). Ознайомлення з фігурним посудом в українському гончарстві: зооморфні образи (Опішня, Косів, Київ), антропоморфні образи (творчість народного гончаря О. Ганжі — скульптора з гончарного осередку в с. Жорнище на Вінниччині).	5–7 5–7	На вибір. Гуаш. Аплікація (в тому числі напівоб’ємна). Ліплення (об’ємне та рельєфне), можливо з по­дальшим роз­писом. Об’ємне ліп­лення з можливою імітацією кольорової поливи.	– Демонстрація виробів, слай­дів, зобра­жень. Бажані екскурсії на виробництво та до майсте­рень гончарів.

129

1	2	3	4	5
ним призначенням предмету: сві­домий художній вибір деталей, що “працюють” на образ; специфіка декорування зооморфного посуду рельєфом, гравіюванням та розписом. Виявлення масштабу предмета шляхом членування та підпоряд­кування окремих елементів за­гальній формі. Акцентування декором певних ділянок предмета. Забезпечення цілісності сервізу. Уміння створити замкнуту, ціліс­ну, урівноважену композицію. Пошуки гармонійних співвідно­шень плями та фону.	Окраси столу (ескізи сервізів). Сервіз для молока. Сервіз “тет-а-тет” (на дві персони). Чайний (або кавовий) сервіз	5 6 7	Ескіз сервізу: вирізування в натуральний розмір силу­етної форми з паперу та її декорування розписом (вільним чи штампиком). Наступне створення ці­лісної пло­щинної на­тюрмортної композиції на дібраному за кольором тлі (можливе часткове заго­роджування	Групова робо­та. Рекомендуєть­ся для 7-го класу. Розмір і формат роботи визначається після оста­точного ком­понування. Групова робо­та.

130

1	2	3	4	5
З'ясування особливостей форми та декору дерев'яних виробів українських майстрів у порівнянні з виробами, що виконані в Росії. Відтворення силуетної форми по­суду (або інших предметів) із де­рева з наступним оздобленням його геометричним візерунком.	“ Тепло дерева в предметах” (посуд, скриньки, полиці, оздоблення та ін.). Ознайомлення з виробами українських народних майстрів, ви­конаними в техніці художньої обробки дерева та оздобленими різьбленням, інкрустацією, випалюванням. Характер форми вирізьблених та видовбаних з дерева речей, що визначається способом обробки: узагальнені, цільні, компактні силуети, простота членувань. Види плоского орнаментального різьблення, харак­терні для основних центрів сучасних художніх промислів дерев'яного різьблення в Україні: у західних регіонах (Косів, Яворів), у Полтав­ській, Чернігівській, Київській областях.	6,7	перекритого на предметі місця виділенням ко­льором). Варіант: об'ємне ліп­лення в нату­ральний роз­мір з наступ­ним розписом. Варіанти: 1) аплікація, витинанка; 2) розробка форми і деко­ру посуду в ескізах (гуаш); 3) рельєфні зображення предметів (глина, плас­тилін).	Для основної силуетної форми посуду в перших двох варіантах ба­жана імітація слабкоконтра-стної фактури дерева. В 2-му та 3-му варі­антах можливе виконання різних штам­пиків, що імі­тують викори­стання різців та долот певного профілю.