Програми для загальноосвітніх навчальних закладів образотворче мистецтво

Вид материалаДокументы

Содержание


Декоративний пейзаж
Образ людини в мистецтві
Навчальні завдання (мета)
Уроки сприймання реальної дійсності та обра­зотворчого мистецтва.
Стародавній Єгипет і Месопотамія
Зображення людини в античному мистецтві
Стародавній Рим
Західноєвропейське середньовіччя
Людина в мистецтві Відродження
Епоха Відродження в Нідерландах
Загальні навчальні завдання (мета) практичної роботи до розділу “Образ людини в мистецтві”
Продовження таблиці
Портрет, фігура
Казкові персонажі
Боги та герої в легендах народів світу, міфологічні персонажі
Сюжетно-тематична композиція
Тема праці
Фольклорні, релігійні, спортивні
Історичні сюжети
Казка, фантазія і пригоди
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


67



1

2

3

4

5

- « -


- « -


- « -


- « -

“Глянь, весна яка розквітла!”


Прийшла весна весела.


Бузкова імла. (Кущ бузку під моїм вікном.)


“Пахнуть липа й медуниця, багряніє мак”. “В травневім лісі галява пахуча”.

“Ходило літо, вітер пах м'яким зеленим ди­вом”.

5


6


7


5

6

7

Акварель, гу­аш, пастельна крейда.

Акварель, гу­аш. Доопра­цювання: гра­фічне або крейдою.

Акварель, гу­аш. Доопра­цювання пас­тельною крей­дою.

Графічне до­опрацювання по живопис­но-акварель­ній основі.



Можлива па­перова мозаїка.


Художньо-поетична фан­тазія.

ДЕКОРАТИВНИЙ ПЕЙЗАЖ

Умовне трактування засобів ху­дожньої виразності (форми, ко­льору тощо) при створенні деко­ративного пейзажу.

“Сади багряніють навколо”.

“Червоно-жовтою стіною ліс осінній став пе-реді мною”.

“Зажурлива пора, очей зачарування”.

5

6


7

Варіанти: гу­аш, колаж, аплікація (у тому числі складна: з на­кладними





68


1

2

3

4

5



Створення пейзажної композиції у стилі декоративних пейзажів українських народних художни­ків.


- « -



“Цвітуть бузки, садок біліє”.

“Садок вишневий коло хати”.


Зачарована ніч. (“На небо синє князь місяць плине”.)



5

6


6,7

елементами та у поєднанні з витинанкою). Основа — ко­льорова.

Гуаш, кольо­рова основа. Доповнення (доробка) — чорний кон­тур.

Гуаш по ко­льоровій (те­мно-блакит­ній, синій) основі.



Див. розділ “Сприйман­ня”.


Можлива імі­тація вітража.


69

6-й клас. ОБРАЗ ЛЮДИНИ В МИСТЕЦТВІ

Зміст програми 6-го класу базується на вивченні основних принципів зображення людини та її діяльності в образотворчому мистецтві різних епох та напрямків.

Вивчення форми зосереджується на особливостях формоутворення фігури людини з акцентом на вільному передаванні різноманітності рухів, краси і виразності пластики, прояву емоційного стану людини (як у портреті, так і в сюжетних композиціях).

Під час реалізації навчальної проблеми “(Простір і об'єм” передбачається розвивати уявлення учнів про єдність точки зору в реалістичному зображенні, а також формувати їхні знання і вміння передавати об'єм форми живописними і графічними засобами, зокрема в більш складних завдан­нях, наприклад, у портретних зображеннях людини (голова, фігура). Поряд з цим бажано ознайо­мити учнів із способами передавання простору в культурах різних народів світу (єгипетський крес­лярський метод аксонометричної передачі простору і об'єму, в японсько-китайському мистецтві, комбінація цих методів у східних мініатюрах, зворотна перспектива в іконографії).

Навчальна проблема “Колір” розглядається як засіб передавання емоційного стану людини, а також у декоративному та абстрактно-символічному аспектах. Удосконалюються навички учнів у створенні гармонійних поєднань кольорів у композиціях.

У композиційній діяльності передбачається опанування учнями та свідоме використання таких типів композиції, як закрита та відкрита, динамічна та статична; використання на свідомому рівні таких засобів організації композиції, як ритм, асиметрія, рівновага, композиційний центр; форму­вання уявлень про цілісність композиції. У 6-му класі діти починають вивчати тривимірну комп'ютерну графіку, що морально готує їх до вивчення законів перспективи в образотворчому мистецтві, з якими вони почнуть більш детально знайомитися в 7-му класі.


70


Навчальні завдання (мета)

Орієнтовна тематика і зміст роботи

Клас

Рекомендована техніка та ма­теріали

Примітки

1

2

3

4

5

Розвиток в учнів здібностей сприймати красу тіла людини, його пластику, доцільність будо­ви, особливості будови та про­порцій чоловічої, жіночої, дитя­чої фігури, рис обличчя людей різних національностей.

Ознайомлення із засобами та прийомами зображення людини в портретних та сюжетно-тематичних композиціях в худож­ніх культурах різних народів. Поширення уявлень про портрет­ний жанр.



Уроки сприймання реальної дійсності та обра­зотворчого мистецтва. “Людина створена для щастя”.

Умовний характер зображення людини у пер­вісному суспільстві: динамізм, експресія, пло-щинний характер. Палеолітична Венера, як символ родючості, дітородіння. Ритуальні ма­ски: історія виникнення та розвитку, види ма­сок, традиції декору тіла людини: татуювання, фарбування. Використання подібних об'єктів в сучасних святах, наприклад: ряджені у слов'янських народів, народні свята в Китаї, Індії, карнавали у Венеції, Ріо-де-Жанейро та ін. Вивчення імітації рухів тварин у мисливсь-ких та ритуальних танцях.

Стародавній Єгипет і Месопотамія: особливості зображення людини в настінних розписах і рельєфах: голова та ноги — у профіль, тулуб — анфас, площинний і статичний характер зображення. Ритм (метр) як засіб виразності в сюжетних композиціях із зображенням людини. Виділення головного (соціальне значущого) розміром. Тема праці в

5–7

Спроба швид­ких начерків та зарисовок у стилі творів, що перегля­даються.

Записи в ро­бочому зошиті (словнику). За наявності уроків ритмі­ки і танцю в школі можли­ва постановка колективного ритуального танцю з виго­товленням ма­сок на уроках образотворчо­го мистецтва.


71



1

2

3

4

5




мистецтві Стародавнього Єгипту. Особливості єгипет­ського рельєфу; контррельєф, включення до композиції ієрогліфів. Ритуальна єгипетська скульптура: основні статичні пози, відсутність зображень старих та дітей. Спроби передати схожість у скульптурі.

Зображення людини в античному мистецтві: пластичний характер площинних зображень у розписах крито-мікенської культури (цар-жрець; діти, які граються). Розвиток грецьких скульптурних зображень людини: архаїчні ста­тичні Куроси і Кори; класичні, що передають красу, силу, гармонію; експресивно-виразні в епоху еллінізму (передавання складного руху, його виразності та увага до сцен побутового характеру). Тема спорту в мистецтві античнос­ті. Відсутність портретної схожості.

Стародавній Рим: скульптурний портрет; яск­рава індивідуальна образна характеристика, передача портретної схожості. Портрети на повний зріст, бюсти. Кінна статуя Марка Ав-релія. Фаюмський портрет: передача портрет­ної схожості та елементарне ліплення об'єму засобами світлотіні.

Індія: жіноча фігура як символ родючості











72


1

2

3

4

5



(пишність та округлість форм, пластичність, відсутність статики). Божества індуїзму, на­приклад: багаторукий Шива, що танцює, у скульптурі (символіка жестів і деталі зобра­ження); синьолиций Кришка в індійських мі­ніатюрах; Ганеша — людина з головою слона. Китай: кам'яне військо в похоронному ком­плексі Цинь-Шихуан. Китайські божества: уособлення щастя, багатства, мудрості, здіб­ності до різних видів діяльності тощо.

Японія: людина як складова частина природи (ксилографія, сувійний живопис, декоративні розписи інтер'єрів). Характерні, виразні обра­зи акторів у тій чи іншій ролі в японській теа­тральній гравюрі. Японські божества: багато-рука Канонн.

Західноєвропейське середньовіччя: площинний, умовний характер зображення, порушення пропорцій, виразність погляду та жесту. Ком­позиційне підпорядкування фігур формі архі­тектурних елементів у сюжетних рельєфних зображеннях. Виділення композиційного центру розміром відповідно до духовної зна­чущості.

Людина в мистецтві Відродження: прояв інте­ресу епохи до індивідуальності людини та ві-










73



1

2

3

4

5




дображення даного явища в образотворчому мистецтві. Перенесення античних сюжетів та образів у свою епоху (що переросло в тради­цію для наступних поколінь). Особливості зо­браження людини: правильність пропорцій, ліплення об'єму світлотінню, передача триви­мірності фігури у тривимірному просторі, іде­алізація у фігурах та портретах, стан гармонії людини із зовнішнім світом. Жіночий образ в мистецтві Відродження. Героїзований масш­таб монументальних творів як в живопису, так і в скульптурі. Виникнення портретного жан­ру в живопису.

Епоха Відродження в Нідерландах: людина в жанрових сценах. Голландський живопис XVII ст.: увага до людини середнього соціаль­ного стану, відсутність героїзованого образу. Особливості зображення фігури людини в різ­них стилях: бароко, рококо, класицизмі, ампірі, модерні. Портрети, створені в реалістичному ключі (XVII— XVIII ст.). Трансформація обра­зу людини в образотворчому мистецтві кінця XIX— початку XX ст.: умовність кольору та форми в творчості А. Матісса; експресіоністи­чні тенденції в творчості А Модільяш, голу­бий та рожевий періоди в творчості П. Пікассо,










74


1

2

3

4

5




кубізм; активне використання техніки колажу в творчості додаїстів; сюрреалістичні зображення в творчості С. Далі (наприклад, “Ринок рабів” з бюстом Вольтера, що з'являється та зникає).

Тема праці, спорту та побутові мотиви в су­часному мистецтві. Образ людини в україн­ському мистецтві (портрет та сюжетно-тематична композиція): Т. Шевченко, Н. Пимоненко, О. Мурашко, Є. Буковецький,

М. Кузнецов, Ф. Кричевський, А. Манас-тирський, М. Дерегус, В. Зарецький, І. Труш,

А. Коцка, Т. Яблонська, Г. Антонюк, Ф. Ма-найло, М. Божій, П. Курилас, А. Ждаха,

Т. Голембієвська; в декоративному ключі:

Д. Стецько, О. Новаковський, О. Кульчицька та ін.

Образ людини в декоративно-прикладному ми­стецтві слов'янських-народів: декоративна ви­шивка, ткацтво, килимарство (в Україні: руш­ники, серветки, килими у Вінницькій, Одесь­кій, Полтавській, Чернігівській та інших областях). Образ людини в народній іграшці: в Україні — традиційна ліпна іграшка та на­родна керамічна скульптура малих форм (Опішня, Київ, Вінниччина); дерев'яна дрібна











75



1

2

3

4

5



пластика сувенірного характеру з побутовим антуражем у західних районах; народні образи в українській м'якій іграшці (Київ); гуцуль­ська іграшка із плавленого сиру (вершник, жанрові мотиви). У Росії: народна глиняна іг­рашка — димківська, филимонівська, абашівська та ін.; дерев'яна: рухома богородська іграшка, матрьошка (Загорськ, Полхів-Майдан та ін.), ганчір'яна іграшка в національних костюмах. Іграшки з рослинних матеріалів (в Україні, Росії, Білорусі та ін.). Зображення людини в українському станко­вому народному живопису на папері (М. Приймаченко, Є. Миронова, М. Буряк, І. та С. Гоменюк та ін.) і в живопису на склі (І. Сколоздра).










Загальні навчальні завдання (мета) практичної роботи до розділу “Образ людини в мистецтві”

Форма: розширення знань про анатомічну будову людини. Знання про окремі частини тіла лю­дини та поєднання їх за допомогою суглобів; види суглобів, їхня роль у рухах та обмеженні рухів частин тіла. Розвиток здібності вільного виразного зображення фігури людини, яка рухається (в зображеннях на площині та в ліпленні). Посильне зображення фігури людини і окремих частин тіла у ракурсних обертах. Розуміння пластичної суцільності частин фігури, передавання пластики


76

рухів. Посильне (переважно умовне) моделювання об'ємної форми тіла людини, зокрема голови, засобами світлотіні. При створенні портретного образу — посильне передавання основних рис ха­рактеру.

Свідома трансформація форми у шаржово-гротескних зображеннях, уміння помічати характерні риси об'єкта і гіперболізувати їх. У декоративних композиціях — розвивати вміння узагальнювати форму фігури і голови; 1) на основі зведення складної форми до простої геометричної або рос­линної форми та комбінації їх; 2) на основі виявлення суто індивідуальних рис, як-от: занадто ху­дий або товстий, дуже високий, сутулий і таке ін.

Композиція: композиційний центр як засіб організації композиції; різні прийоми виявлення композиційного центру: кольором, тоном, розміром, фактурою, розміщенням на аркуші, виразним контуром, різними видами контрастів (контраст рухів, положень, кольоротональний та ін.). Усві­домлене використання ритму як засобу організації композиції.

Розвивати вміння свідомо вибирати та створювати динамічну або статичну, відкриту або закри­ту композицію. При створенні декоративних композицій — уміння органічно вписати їх елементи у будь-яку за формою площину або поверхню картини. Фрагментування як засіб досягнення вра­ження участі у дії (обмеження рамою, висування об'єкта або предмета на перший план). Досяг­нення враження цілісності композиції кольоровим і композиційним взаємозв'язком її окремих частин.

Колір: зумовленість кольорового ладу сюжетом, змістом і характером, станом і настроєм зобра­жуваного.


77

Продовження таблиці



1

2

3

4

5

ПОРТРЕТ, ФІГУРА

Поширення (закріплення) знань про основні пропорції та будову голови людини. Спроби умовної передачі об'єму.


Створення виразного образу.

Автопортрет.

Мамина усмішка.

“В квітах барвистих дівчина сяє”.

Я та мої друзі. (Розмова з другом.)

Зелені свята. (Портрет дівчини в зеленій гамі.)


“Ось дружна родина моя: тато, мама, кіт і я”. Колоритний образ (старий гуцул, моряк, інді­анець тощо).

6

6

6

6

6


6

7

За умови від­сутності конк­ретних вказі­вок вибір техніки вільний: акварель, гу­аш, крейда, графічні і комбіновані техніки, ес­тамп по аплі­кації.

У декоратив­ному ключі можливе ви­користання техніки аплі­кації, колажу. Робота на бі­лому, тонова­ному і кольо­ровому папері

За бажанням: голова, погруд­дя, фігура.


78


1

2

3

4

5




Виконання композиції в україн­ському народному стилі.

Дівчина-веснянка (можливі персоніфікації інших пір року в образі людини).

Веселий рибалка.

Люди на тваринах (на коні, на верблюді, на ослі, на оленях тощо).

Друзі: “Я та мій волохатий (вусатий, перна­тий) друг”.

“Кирпатий хлопчик, як горобчик...”

Моя сестричка йде до школи.

Професія моїх батьків.


“Дід-лісник по лісі ходить”.

Колискова (мати і дитина).

Все в ній гармонія, все диво.


“Мамині руки, мов птахи прудкі”. (Мама в ін­тер'єрі.)

“Вийшла, вийшла дівчинонька в сад вишне­вий воду брать...”

Золоте весілля.

5


5

5


5


6

6

6


6

6

7


7


7

7



Графіка: туш, пензель.

Графіка: туш, кінець пензля, паличка або гратографія.

Фігура в пев­ному середо­вищі.


Після пере­гляду робіт народних майстрів:

І. Соколоздри, М. Прийма-ченко, Є. Ми-


79



1

2

3

4

5



Виразність силуетів у круговому огляді.


Передавання в узагальненій фор­мі характеру руху людини, яка несе щось важке, йде, сидить (на площині, на узвишші тощо).


Спроби передати атмосферу спів­бесіди через позу, жест, рух, по­ложення.



Квітникарка.


Бабуся й пудель.

Людина в праці: несе воду (1—2 відра); буді­вельник; на присадибній ділянці (копає зем­лю тощо).


Людина у стані спокою: читає книгу; мріє; грає на музичному інструменті; нюхає квітку; милується красивою вазою; пускає паперовий кораблик тощо.

Співрозмовники.



5


5

6


6


6



Об'ємне ліп­лення (глина, пластилін).

ронової, М. Бу­ряк та ін.

Жіноча фігура з букетом (у довгій спідни­ці).


Фігура, яка сидить (напів-лежить), сто­їть на колінах.

Багатофігурна (або із 2— 3-х фігур) компо­зиція, в якій переважають фігури, що сидять. Ко­лективна або групова робота.


80


1

2

3

4

5

- « -


Створення компактної компози­ції.


Створення динамічної компози­ції.


Ознайомлення з умовностями композиції, форми та кольору в плакаті (панно).

Пісенне коло (група, що співає).


Мама купає дитину. (Тато та син.)

Фольклорні замальовки.

Фігури в національних костюмах.


Народний парний танець.


“Мир та сонце, щастя й сміх ми розділимо на всіх”. (Поїзд дружби.)

6


7


6


7


5



Об'ємне ліп­лення або ви­сокий рельєф (вирізані по контуру фігу­ри).

Об'ємне ліп­лення або ви­сокий (1/2) рельєф.


Змішана тех­ніка: гуаш із аплікацією

Фігури, які стоять. Ком­позиція в колі або фриз. Ко- лективна ро­бота.


В об'ємному ліпленні: вни-зу між фігура­ми — підстав-ка-опора, на якій ноги ви­ражені високим рельєфом.

У вікнах ваго­нів обличчя дітей різних


81



1

2

3

4

5



Органічне включення шрифту в композицію.



“Хлібом-сіллю зустрічаємо гостей”.


“Ми хочемо, щоб сонце ніколи не згасло!”



6


7

(гуаш — ваго­ни, апліка­ція — обличчя дітей або навпаки).

Гуаш.


Гуаш.

національнос­тей. Колек­тивна робота.

ШАРЖ-ГРОТЕСК

Створення виразних декоратив­них образів (композиції), весело­го настрою засобами декоратив­ної форми, кольору, композиції.

Мешканці “острова Чунга-Чанга”: фігури, портрети.


Веселий клоун.

5


5,6

Різана апліка­ція; гуаш. Ап­лікація з на-півоб'ємними елементами.



Колективна робота: кіль­кість клоунів обмежується кількістю ря­дів у класі. Учитель ви­значає масш­таб фігури смугою паперу (наприклад,


82


1

2

3

4

5



- « -


Формування вмінь помітити ха­рактерні для людини риси та гіперболізувати їх у доброзичливій формі.


Розвиток умінь у зовнішності, ха­рактері, поведінці людини помі­тити риси зовнішнього вигляду та звичок птаха або звіра і на цій основі розробити гумористичний зооморфний образ.



“У флібустьєрськім дальнім синім морі...” (Образи піратів.)


Дружній шарж (обличчя, фігура).


Що за птах, що за звір?



5,6


6,7


7



Аплікація або гуаш, пензель; змішана тех­ніка.

Начерки (пен­зель, фломас­тер, вугілля, туш-паличка та ін.).

Аплікація, ко­лаж із напів-об'ємними елементами.

шпалер). Роз­поділ і керів­ництво виго-товленням ча­стин (фраг­ментів) фігури клоуна здійс­нює один з учнів у кож­ному ряді.


Зображення людини в об­разі птахів, тварин.


83



1

2

3

4

5

КАЗКОВІ ПЕРСОНАЖІ

Свідома трансформація форми тіла (голови, обличчя) при ство­ренні казкових образів. Пошуки засобів художньої виразності для вираження певного характеру персонажу.


- « -


- « -


Три гномики. (Кольорові гноми.)


Чародій.


Людина лісу (Пан, старий лісовик, Ох, фанта­стичні образи з “Лісової пісні” Лесі Українки та ін.).


Казковий герой (персонаж): Попелюшка, Мальвіна, Буратіно, царівна, Карабас-Барабас, Бармалей, баба-яга, смерть із косою, а також — Дід Мороз і Снігуронька, ельфи, гобліни, тролі, джини тощо.

5


5


5,6


5,6

Гуаш, пен­зель, палець.


Об'ємне ліп­лення (глина, пластилін) із наступним роз­писом.

За бажанням: зображення на площині (тех­ніка — будь-яка) або об'ємне ліп­лення, мож­ливо з наступ­ним розписом.

Те саме та па-перопластика (об'ємна і на-півоб'ємна).

Кожен кольо­ровий гном у своєму кольо­ровому лісі.

Чоловіча каз­кова фігура в довгому одязі.


84


1

2

3

4

5

- « -


- « -

Інопланетяни.


Сестриця Оленка із братиком Іванком (мож­ливо, вже перетвореним на козеня).

5,6


7

Техніка на ви­бір, включно конструюван­ня.


Об'ємне ліп­лення (глина, пластилін), розфарбову­вання.

Можливо з авторським словесним описом.

БОГИ ТА ГЕРОЇ В ЛЕГЕНДАХ НАРОДІВ СВІТУ, МІФОЛОГІЧНІ ПЕРСОНАЖІ

Створення фантастичних образів на основі роботи творчої уяви.


- « -



Зооморфні боги в стародавньому Єгипті, Ме­сопотамії та в американських індіанців; бага-торукі боги в східній міфології.


Персонажі слов'янської міфології: чорти, кі-кімори, русалки, мавки, водяні, щезники та ін.

7


7

На вибір. Графіка, туш, пензель, па­личка, флома­стери, грато-графія. Витинанка. Ліплення — об'ємне або рельєф (у то­му числі — контррельєф).

Виконання з урахуванням стилістичних прийомів мис­тецтва відпо­відної істо­ричної фор­мації.


85



1

2

3

4

5

- « -

Подвиги Геракла.

7

Гратографія: густо-червоне покриття чор­ного тла. Ва­ріант: рельєф, глина або пла­стилін з на­ступним фар­буванням у білий колір.

Колективна робота: учні зображують окремі подви­ги Геракла в квадратах од­накового роз­міру, з яких потім компо­нується фриз, який допов­нюється три­гліфами.

СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ

ВІДПОЧИНОК, ДОЗВІЛЛЯ

Створення горизонтально-фризової композиції та передача плановості простору в рельєфі.

Силуетні зображення фігур.

У човні по річці.


На нашому пляжі.

5


5

Рельєф (гли­на, пластилін).


Гуаш. Робота пензлем на кольоровій основі.

На тлі сіль­ського пейза­жу.

Можлива ба­гатофігурна композиція (начебто під­глянута “в бі­нокль” ситуа­ція).


86


1

2

3

4

5

Створення динамічної композиції із зображенням фігур у русі.


- « -


- « -


Визначення композиційного центру. Створення гумористичної (гротескної) композиції.

На санчатах з льодяної гірки.


На ковзанці.


На зеленому базарі.


Весела сцена (на основі спостережень або лі­тературних сюжетів, наприклад: “Зловив дядь­ко рибу, жінка каже: рак!”; “На ринку корову

5


6


5,6


5,6

На тонованій основі: моно­хромний ри­сунок (пен­зель, палич­ка), доопрацюван­ня білою крейдою (бі­лою гуашшю).

Те саме (за бажанням можлива ро­бота кольо­ром). Варіант: друк за допо­могою штам­пиків для окремих час­тин тіла.

Гуаш, пензель (на кольоровій основі).


Техніка виби­рається за ба­жанням.



Фронтальна композиція з овочевими ря­дами.


87



1

2

3

4

5



- « -


Створення композиції в декора­тивному ключі (в стилі україн­ського народного живопису по склу).

Зміна кольору предметів (об'єктів), розташованих на тлі світла (контражур).

старий продавав...”; “Колись-то хазяйка з ба­зару прийшла...”).

“Хай люди живуть на землі, наче друзі!” (В таборі дружби.)


Наш хор. (Українська пісня.)

Свято врожаю.

Вечірня пісня.

За святковим столом.


Біля вогнища.

Дискотека.



6


6

6,7

6,7

7


7

6,7



Гуаш на ко­льоровій ос­нові, пензель. Можливе гра­фічне доопра­цювання.


Аплікація; гу­аш; змішана техніка.




ТЕМА ПРАЦІ

Передавання плановості простору різними засобами, в тому числі кольоротональними.

Зображення людини у русі.

Я поливаю наш садок.


“Всі тепер у полі, бо роботи є доволі”.

“Дні погожі, ясні, жаркі. На лугах дзвенять косарки”.

“Я ладнаю годівнички для горобчика й синички”.

5


5,6

5,6


5,6

Акварель з бі­лою гуашшю.


Акварельна крейда на вог­кому папері. Змішана тех-

Людина в пев­ному середо­вищі.

- « -


88


1

2

3

4

5



- « -


- « -


- « -


- « -


- « -



“В травні — праця на полях, на городі, у сад­ках”.

“Рву я яблука пахучі і тверді, складаю обереж­но у корзину”.


“Сестри білять яблуні в саду, мати білять хату і у хаті”.

“Робить бабця на верстаті рядна, що здаля мов днина листопадна”.

“Вийшли в поле косарі, косять з ранку до зо­рі”.

“Комбайн, мов корабель у синій млі, пливе пшеничним полем”.


“Сонце глянуло в віконце — залило будову сонце”,



6


6


6, 7


6,7


6, 7

7


7

ніка: на ко­льоровій ос­нові малюнок пензлем, паличкою.

Гратографія (колір основи і покриття — згідно із заду­мом).

Акварель з бі­лою гуашшю.

Акварель, гу­аш, змішана техніка.

Акварель, ко­льорова крей­да (пастель).

Лінійно-пля-мове вирі­шення в техні­ці “туш — пе­ро — пен­зель”.



- « -


- « -


- « -


- « -


- « -

- « -


- « -


89



1

2

3

4

5

Виявлення композиційного центру.

Рятувальна служба. (Швидка допомога; ряту­вальна акція за допомогою вертольотів, всю­диходів, кораблів, службових собак.)

7

Техніка на ви­бір.




СПОРТ

Колірне вирішення просторових планів, об'єктів, людей.


Композиція: ритмічна організація групи бігунів.


Визначення композиційного центру (контраст руху і положен­ня).


Передавання простору доперспек­тивними способами та засобами лінійної перспективи”.

Вітрильна регата.

Перегони на іподромі.


Ми — учасники групового спортивного забігу.


Важка перемога у футбольному матчі. Вирішальна шайба.


“Є рекорд!”

Мотогонщики.

Вдалий стрибок (з трампліна; з вишки; з жердиною тощо).

5

5


6


6,7 6,7


6,76,7

6,7

Акварель, гуаш. Гуаш на ко­льоровій ос­нові.

Друк з кар­тонних шаб­лонів (з част­ковим пере­криттям фігур зміненим то­ном).

На вибір. Кольорове або монохромне вирішення. Комбінована техніка.

Рельєф (глина, пластилін).

Акварель, гу­аш, пензель.




90


1

2

3

4

5

Створення узагальнено-пластичного виразного силуету.

Художня гімнастика (зі стрічкою; з булавами, з м'ячем тощо).

6, 7

Аплікація (рі­зана); гуаш, пензель.




ФОЛЬКЛОРНІ, РЕЛІГІЙНІ, СПОРТИВНІ

СВЯТА НАРОДІВ СВІТУ

Передавання плановості простору.


Обумовленість колірного ладу сюжетом і характером зображен­ня.


Досягнення враження цілісності композиції.

Свято вогню в Індії.


Свято квітки сакури в Японії.


Перегони на собачих (оленячих) запряжках.

5


6


5

Широке про­писування темною гу­ашшю по ма­люнку, вико­наному воско­вою крейдою.

Техніка та са­ма: пропису­вання гуашшю (аквареллю) по малюнку на білому па­пері білою та рожевою вос­ковою крей­дою.

Гратографія: по темній ос­нові світле покриття.




91



1

2

3

4

5

- « -

- « -


- « -

- « -


- « -


- « -

Караван слонів (верблюдів).

Соколине полювання.


Катання на трійках.

Джигітування.


Ритуальний мисливський танок.


Веселий карнавал (у Венеції, в Ріо-де-Жанейро та ін.).

5

6


6

6


6


6,7

Аплікація.

Лінійно-плямове зо­браження в техніці “туш — пен­зель. — перо”.

Гуаш, пензель.

Техніка на ви­бір.

Варіанти:

1) гуаш по ко­льоровій ос­нові, пензель;

2) ритмічний друк з картон­ної матриці.

Гуаш на ко­льоровій ос­нові (у випад­ку зображення нічного свята

— на темній основі), пензель.





92


1

2

3

4

5



Створення нестандартного за формою варіанту листівки.

Колядки; ряджені; ярмаркові гуляння; гойдал­ки; Одеська гуморина тощо.


Різдво.

6, 7


7

Аплікація, ко­лаж. Варіанти: виготовлення костюмів, ма­сок (7-й кл.), рукавичних ляльок.

Гуаш, апліка­ція, колаж.

Можливі: театральна ви­става, інсце­нування у комбінації з уроками му­зики.

Із зображен­ням Діда Мороза, Снігу­роньки.

ІСТОРИЧНІ СЮЖЕТИ

Ознайомлення з творчістю ху­дожників книжки і різним трак­туванням одного літературного образу (сюжету) різними худож­никами

Батальні сцени: з життя мушкетерів, індіан­ців, рицарів, війни XX ст. тощо.

Облога міста.


Запорізька Січ.

“Із варяг у греки”.

Похід на половців.

Король зі своїм почтом.

5–7

Техніка зу­мовлюється трактуванням сюжету.



Можливі ілю­страції до “Тараса Буль­би” М. Го­голя.


93



1

2

3

4

5

КАЗКА, ФАНТАЗІЯ І ПРИГОДИ:

Я вірю: як дуже захочу, злечу над світом, заплющивши очі”

Багатство колірних відтінків та їх використання як засобу переда­вання стану і настрою (заданого темою або задуманого автором). Розвиток умінь долати площинність простору і окремих предметів (об'єктів) засобами лінії і тону.



“Політ над блакитною країною”.


Дивний острів та його щасливі мешканці.


Гірська казка. (Табір у Закарпатті.)


Таємничий підземний світ. (Спелеологи в пе­черах.)



5


5


6


7

Акварель, гу­аш, пензель. Варіант: аква­типія.


Гуаш на ко­льоровому па­пері або аплі­кація.

За бажанням зображення в кольоровому або моно­хромному ва­ріанті.

Акварель, гу­аш (доопра­цювання: гра­фічне або крейдою) Варіант: аква-





94


1

2

3

4

5



- « -


Елементарне ознайомлення з книжковою графікою та основними складовими елементами книжки. Варіанти композиційної організації сторінок із включенням тексту, ілюстрацій, буквиці (заставки, кінцівки).


Увага до пророблення деталей, наповнення силуетної форми де­кором.



На космічній станції. (У космосі.)

Складання космічної станції.

Маневри космонавтів під час стикування. Старт ракети з орбітальної станції.

Науково-технічна станція на далекій планеті. Приземлення на далекій планеті.

Невідома планета.

“Мені сьогодні приснилася казка”.

На чарівному балі.


Чудеса у різдвяну та новорічну ніч.


Ілюстрації до казок та літературних творів. “Кривенька качечка”.

“Коза-дереза”.

Зустріч Дюймовочки з ельфами.

“Бременські музики”.

“Снігова королева”.

“Про жар-птицю та вовка”.

Котигорошко зі змієм.

“Аліса в Задзеркаллі”.



7

7

7

7

7

7

7

5

5,6


5,6


5

5

5

5,6

6

6

6

6

типія (з до­опрацюван­ням).


Вибір техніки вільний.


Вибір техніки зумовлений як сюжетом, так і задумом авто­ра. Легке акваре­льно-пастель­не вирішення.


Чітке або лі­нійно-плямове вирішення з наповненням форми фактурою і декором. Гратографія на білій і ко-



Більш широке ознайомлення з мистецтвом книжки пе­редбачене у програмі 7-го класу.


За необхідності включення тексту в ком­позицію сто­рінки доціль­но викорис­товувати вирізаний текст будь-


95



1

2

3

4

5

- « -

- « -

- « -

- « -

- « -

“Маленький принц” “Подорожі Гуллівера” “Робінзон Крузо”.

“Три мушкетери”. “Барон Мюнхгаузен” тощо (за бажанням)



6

6

7

7

7

льоровій ос­нові.

Аплікація (збагачена на­кладними та напів­об'ємними елементами і витинанкою). Різні види друкованих технік (аква­типія, гравюра по аплікації) Акварель, гу­аш та комбі­новані техні­ки.

якого змісту непотрібного друкованого видання.

7
96
-й клас. СВІТ ПРЕДМЕТІВ У МИСТЕЦТВІ

Програма 7-го класу базується на сприйманні, вивченні і передаванні в зображеннях на пло­щині та в об'ємі предметного світу. Поряд із завданнями емоційного, художньо-образного відо­браження дійсності доцільним буде опанування зображенням в реалістичному ключі. Останнє пе­редбачає усвідомлення конструктивних особливостей будови форми і засобів відтворення її триви­мірності.

З метою передати конструктивні особливості об'ємної форми вводиться поняття лінійної перс­пективи предметів і об'єктів призматичної форми, поглиблюються знання і вміння учнів у відтво­ренні об'ємності предметів округлої форми. Перспективні явища опановуються на основі спосте­режень. Паралельно (в основному на рівні сприймання) відбувається ознайомлення із зображен­ням предметів та передачею простору в мистецтві різних епох та народів: поряд із прийомами передавання простору, названими у програмі 6-го класу, доцільно ознайомити учнів з лінійною перспективою епохи Відродження та з різними способами передавання простору в мистецтві

ХХ століття.

Навчальна проблема “Питання композиції та композиційна діяльність” передбачає розширення і закріплення знань учнів і про композиційні правила, прийоми та засоби створення художнього образу в реалістичній, абстрактній і декоративній манерах.

У межах навчальної проблеми “Колір” необхідно прагнути до розуміння учнями значення ко­лориту як засобу створення художнього образу у творах живопису.

К
97
рім того, програма пропонує вивчення специфіки художньо-виражальних засобів монумента­льного мистецтва (вітраж, мозаїка, фреска, сграфіто, гобелен та ін.). У практичній художній діяль­ності можлива імітація окремих зазначених технік. За наявності комп'ютерної бази можлива робо­та з програмами, в яких створюються тривимірні об'єкти й анімація (3DS, 3DMAX та ін.).

Навчальні завдання (мета)

Орієнтовна тематика і зміст роботи

Клас

Рекомендована техніка та ма­теріали

Примітки

1

2

3

4

5

АРХІТЕКТУРНІ МОТИВИ

Розуміння зумовленості архітек­турного образу, конструктивних особливостей і функціонально-планувальної структури споруди природним середовищем, умова­ми життя людей в ту чи іншу епоху, рівнем розвитку техніки, соціальним запитом суспільства, індивідуальними перевагами ав­тора проекту.

Усвідомлення єдності архітектур­ної тріади: корисність — міцність — краса (функція — конструкція — форма).

Розуміння особливостей архітек­турної форми як засобу створення архітектурного образу.

Вивчення і спроби осмисленого використання ритмічного ряду (у тому числі колірних і побудова­них на різниці оздоблювальних матеріалів) для візуальної зміни

Архітектура первісного суспільства: особливості композиції в розписах печер. Житло із кісток мамонтів, із рослинних матеріалів. Чорноліська, Трипільська та інші культури. Мегаліти (від грец. megas — великий + litos — камінь).

Сім чудес стародавнього світу: єгипетські піра­міди; висячі сади Семираміди; храм Артеміди в Ефесі; статуя Зевса в Олімпі; гробниця Мав-зола в Галікарнасі (нині територія Туреччи­ни); статуя Геліоса на острові Родос; Олек­сандрійський маяк на острові Форос.

7

Спроби швид­ких замальо­вок у процесі сприймання графічними засобами ти­пу: фломасте­ри, кулькові та капілярні ручки, рапідо-графи.

Заповнення словника. Від­відування краєзнавчих та археологічних музеїв.

За наявності часу бажано торкнутися особливостей архітектури давнього Єгипту (куль­тові споруди, особливості ордерів), Ме­сопотамії, Греції (дорич­ний, іонічний, корінфський ордери; Афін-ський акро-