Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України на період 2007 – 2013 рр. Зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Основні положення
Цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною Загальні зовнішньополітичні цілі ЄС
Стратегічні цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною
Взаємовигідне партнерство, що сприяє змінам в Україні
Впровадження Європейської Політики Сусідства (ЄПС) та Плану дій Україна-ЄС
Проблеми в сфері безпеки
Цілі політики розвитку
Development Assistance Committee
Огляд політичних планів України Загальні аспекти
Внутрішня політика
Зовнішня політика
Аналіз політичної, економічної та соціальної ситуації. Аналіз політичної ситуації
Аналіз економічної ситуації та торговельної структури
Аналіз соціальних подій
Аналіз ситуації в сфері охорони навколишнього середовища
Огляд минулої і поточної допомоги з боку ЄС Допомога Україні з боку ЄС протягом 1991- 2006 років
Регіональне співробітництво
Прикордонне співробітництво
Науково-технологічний Центр України (НТЦУ
Отримані ключові уроки, що мають бути враховані в новому циклі програмування.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Неофіційний переклад



ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ СУСІДСТВА ТА ПАРТНЕРСТВА


Україна


Стратегія ЄС щодо України

на період 2007 – 2013 рр.

ЗМІСТ:


ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ 3

1.Цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною 3

1.1.Загальні зовнішньополітичні цілі ЄС 3

1.2.Стратегічні цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною 4

2.Огляд політичних планів України 5

2.1.Загальні аспекти 5

2.2.Внутрішня політика 5

2.3.Зовнішня політика 6

3.Аналіз політичної, економічної та соціальної ситуації. 6

3.1.Аналіз політичної ситуації 6

3.2.Аналіз економічної ситуації та торговельної структури 8

3.3.Аналіз соціальних подій 9

3.4.Аналіз ситуації в сфері охорони навколишнього середовища 10

4.Огляд минулої і поточної допомоги з боку ЄС 10

4.1.Допомога Україні з боку ЄС протягом 1991- 2006 років 10

4.2.Отримані ключові уроки, що мають бути враховані в новому циклі програмування. 12

4.3.Узгодженість та координація з іншими донорами 13

4.4.Узгодженість політики співробітництва ЄК з іншими головними політичними напрямками ЄС (“policy mix ”) 14

5.Стратегія реагування з боку ЄК 14

5.1.Головна мета 14

5.2.Пріоритетні напрямки допомоги ЄК 14

5.3.Інструменти і засоби 17

Додаток 1. Перелік абревіатур і скорочень 22

Додаток 2. Україна на перший погляд 23

Додаток 3. Україна – розріз країни в сфері довкілля 25

Додаток 4. Пріоритети інших донорів, зокрема країн-членів ЄС 29

Додаток 5. Пропозиції щодо „комбінації політичних заходів” („policy mix ”) в контексті Стратегії ЄС щодо України 32



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ


Ця стратегія ЄС щодо України (CSP) охоплює період 2007-2013 рр. Допомога Україні на протязі цього періоду, головним чином, буде забезпечуватись згідно з новим Європейським інструментом сусідства та партнерства (ЄІСП - ENPI), який був створений для сприяння зростанню добробуту та розвитку добросусідських зв’язків між Європейським Союзом та країнами-партнерами, що охоплені Європейською політикою добросусідства (ЄПС - ENP)1.

Після подій, які призвели до “помаранчевої революції” наприкінці 2004 року, Україна неухильно слідує наміченому курсу амбіційних реформ, метою яких є міцне укорінення демократії та ринкової економіки в країні, а також наближення України до ЄС.

Головною метою співпраці між Україною та ЄС на цій стадії є встановлення більш близьких стосунків, які йдуть далі рівня минулого співробітництва, а саме до поступової економічної інтеграції та поглибленої політичної співпраці, включаючи питання зовнішньої та безпекової політики.

Допомога ЄК, протягом періоду, який охоплюється цією стратегією, буде спрямована на підтримку амбіційного українського порядку денного реформ на основі політичних цілей, визначених в Угоді про Партнерство та Співробітництво (УПС), що набула чинності в квітні 1998 року, та в Плані Дій Україна-ЄС. підписаному в лютому 2005 року.

Національна Індикативна Програма на 2007-2010 роки реалізує зазначене через підтримку трьох пріоритетних сфер:
  1. демократичний розвиток та добре управління;
  2. регуляторна реформа та розбудова адміністративної спроможності;
  3. розвиток інфраструктури, зокрема в секторах транспорту, енергетики та довкілля, в тісній співпраці з ЄІБ, ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Ця нова Стратегія ЄС щодо України була розроблена в тісних консультаціях з українськими установами та повністю відображає державні пріоритети. Під час написання були проведені консультації з країнами-членами, іншими донорами та організаціями громадянського суспільства.
  1. Цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною

    1. Загальні зовнішньополітичні цілі ЄС


ЄС просуває свої цінності та інтереси, діючи як учасник глобальних економічних та політичних процесів, застосовуючи різноманітні інструменти: від Спільної Зовнішньої Політики та Політики Безпеки (СFSP), допомоги та торгівлі до зовнішнього виміру внутрішніх політик ЄС.

Зокрема ЄС докладає зусиль для сприяння процвітанню, єдності, безпеці та сталому розвитку в усьому світі.

Вкрай важливим для ЄС є визначення правильної “комбінація політичних заходів” (“policy mix”). Це означає, що в світлі стратегічних цілей ЄС, визначених у сфері зовнішніх відносин, у відносинах з Україною між усіма наявними інструментами має забезпечуватись політична узгодженість.
    1. Стратегічні цілі співробітництва ЄС/ЄК з Україною


Специфічні для країни, регіональні та глобальні стратегічні цілі разом формують підхід ЄС/ЄК щодо співробітництва з Україною:


Взаємовигідне партнерство, що сприяє змінам в Україні


Відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво (УПС), яка набула чинності 1 квітня (помилка: УПС набула чинності 1 березня1998 р. – прим. перекладача) 1998 року, Україна та ЄС прийняли на себе зобов’язання започаткувати партнерство, що забезпечує тісні політичні та взаємовигідні торговельні та інвестиційні відносини, разом з економічним, соціальним, фінансовим, цивільним науковим, технологічним та культурним співробітництвом. Партнерство, зокрема, спрямоване на сприяння переходу України до розвинутої демократії та ринкової економіки.


Впровадження Європейської Політики Сусідства (ЄПС) та Плану дій Україна-ЄС


Метою Європейської Політики Сусідства, що була запроваджена в контексті розширення ЄС в 2004 році, є розповсюдити стабільність, безпеку та процвітання, які існують в ЄС, на країни-сусіди, включаючи Україну, в іншій спосіб, ніж пряме членство в ЄС. Європейську Політику Сусідства розроблено з метою запобігання виникненню нового розподілу в Європі, запропонувавши сусіднім країнам більш тісне політичне, економічне та культурне співробітництво, а також співробітництво у сфері безпеки. Вона також містить посилання на одну зі стратегічних цілей ЄС, викладених у Європейській Стратегії Безпеки в грудні 2003 року, а саме підтримка безпеки у сусідніх країнах ЄС. Країни-партнери Європейської Політики Сусідства очікують більш тісного співробітництва з ЄС, можливості приймати участь у програмах ЄС та забезпечення долі на внутрішньому ринку ЄС, що означає надання потужної підтримки їх власних політичним та економічним реформам. У випадку з Україною, конкретні цілі були викладені в Плані дій Україна-ЄС, що був схвалений обома сторонами у лютому 2005 року. Європейська Комісія в листопаді 2006 року здійснила середньострокову оцінку щодо впровадження Плану Дій.


Проблеми в сфері безпеки


У Європейській Стратегії Безпеки від 12 грудня 2003 року ЄС визнано як Союз 25 країн з населенням понад 450 млн. громадян, який виробляє четверту частину світового валового внутрішнього продукту (ВВП), і, безперечно, є глобальним гравцем.

Одним з ключових політичних висновків Європейської Стратегії Безпеки є те, що з боку ЄС потрібно „сприяти колу добре керованих країн на сході Європейського Союзу та на кордонах країн Середземномор’я, з якими ми могли б налагоджувати тісні й партнерські відносини”. Крім цього, в Стратегії чітко визнається важливість підтримки міжнародного порядку, що заснований на ефективних принципах багатосторонніх відносин.

Україна та ЄС схвалили План дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ (ПД ЄС ЮВС – EU JHA AP) у грудні 2001 року, в якому всебічно викладено проблеми у сфері безпеки, що потребують вирішення, і, який інтегровано до Плану дій ЄПС2.


Цілі політики розвитку


Домінуючою рушійною метою політики розвитку ЄС є зменшення бідності, а супровідні цілі – це підтримка належного управління та забезпечення поваги до прав людини3. У той же час наголошується на необхідності диференційованого підходу в залежності від контекстів та потреб.

У списку країн - отримувачів допомоги, що підготовлений Комітетом підтримки розвитку ( Development Assistance Committee) Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР - OECD), Україна класифікується як країна з перехідною економікою. З ВНД (GNI), що складає 1260 американських доларів на душу населення (2004 рік, метод Атласа)4, Україна, підпадаючи під категорію країн з прибутками нижче середнього рівня, нещодавно (в грудні 2005 року) була включена в новий єдиний реєстр реципієнтів в рамках Офіційної Підтримки Розвитку (Official Development Assistance – ODA).