Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України на період 2007 – 2013 рр. Зміст
| Вид материала | Документы |
СодержаниеДодаток 5. Пропозиції щодо „комбінації політичних заходів” („policy mix ”) в контексті Стратегії ЄС щодо України Розвиток інформаційного суспільства |
- Індикативна програма на 2007-2010 рр. Зміст, 664.3kb.
- Інструмент Європейського сусідства І Партнерства, 640.25kb.
- Енергетична стратегія України на період до 2030 року, 2847.19kb.
- Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття, 1302.23kb.
- Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття, 1669.96kb.
- Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття, 1519.12kb.
- Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття, 1670kb.
- Асоціація України до Рамкової Програми єс з досліджень І технологічного розвитку, 625.38kb.
- Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового, 456.56kb.
- Національна стратегія україни щодо наркотиків (на період до 2020 року), 347.13kb.
Додаток 5. Пропозиції щодо „комбінації політичних заходів” („policy mix ”) в контексті Стратегії ЄС щодо України
В контексті сфери зовнішньої політики та політики безпеки (Common Foreign and Security Policy (CFSP)) Україна все більше стає важливим партнером для Європейського Союзу. Прикладом цього є цілий ряд випадків, коли уряд України приєднався до Спільних Декларацій ЄС з проблем зовнішньої політики. Україна та ЄС також співпрацюють стосовно проблем запобігання та розв’язання конфліктів, як у випадку з Придністровським конфліктом у Молдові.
Щодо звичайних видів зброї, то Україна успадкувала з часів Радянського Союзу запас озброєнь, який оцінюється в 6 мільйонів протипіхотних мін (anti-personnel landmines (APL)), 7 мільйонів вогнепальної і дрібнокаліберної зброї (small arms and light weapons (SALW)) та 2 мільйони тон боєприпасів, які залишились з часів Другої Світової війни. Україна звернулася за допомогою до ЄС та міжнародних організацій (Канади (як країни, учасниці міжнародних організацій – прим. перекладача), НАТО та ОБСЄ), у зв’язку з ліквідацією протипіхотних мінами, вогнепальної і дрібнокаліберної зброї та запасів боєприпасів. Український уряд зв’язав ратифікацію Оттавської Конвенції (Договір про заборону мін, mine-ban treaty) як засіб отримання міжнародної фінансової допомоги.
Тісною є співпраця з Україною у сфері юстиції, свободи та безпеки. Підтримка фундаментальної перебудови судової системи, заходів, пов’язаних з управлінням кордонами, посилення співпраці та спроможностей у боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, створення системи притулків для біженців, які повністю відповідають європейським стандартам, є ключовими проблемами в цьому секторі. Угода щодо спрощення візового режиму та реадмісії були парафовані на саміті Україна-ЄС в Гельсінкі у жовтні 2006 року. Планується проведення переговорів щодо укладання угоди з Європейським Бюро судової співпраці (Євроюст - Eurojust).
Стосовно міграційної ситуації, то Україна виступає як джерелом, так і транзитною країною для нелегальних мігрантів в ЄС. Проте, необхідно зазначити, що значна кількість мігрантів з СНД в’їжджає до ЄС вперше на законних підставах, вони не набувають статусу нелегальних мігрантів до тих пір, поки не закінчується термін дії їх віз. Мігранти прибувають до України не тільки з сусідніх країн, таких як, наприклад Росія, Молдова та Білорусь, але й з азіатських країн, як наприклад Китай, Пакистан і В'єтнам. Оцінки щодо загальної кількості нелегальних мігрантів коливаються в широких межах; згідно оцінці Організації Об'єднаних Націй їх кількість може бути біля 6 мільйонів людей. Україна намагається вирішити питання за допомогою підтримки ЄК в межах програми Tacis. Наступна допомога ЄК буде доступною в рамках нового Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства.
В сфері політики розвитку Україна прийняла зобов’язання щодо боротьби з бідністю у відповідності з Цілями Розвитку Тисячоліття (Millennium Development Goals) і ці зусилля підтримуються допомогою з боку ЄК.
Щодо сприяння торгівлі, ЄС дуже голосно підтримує амбіції України щодо найскорішого вступу до СОТ. Двосторонні переговори щодо СОТ з ЄС вже завершені. ЄС також прийняв на себе зобов’язання щодо початку переговорів стосовно створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) одразу після вступу України до СОТ. За останні роки технічна допомога в питаннях торгівлі, inter alia в сфері митних процедур і законодавства, була важливим компонентом допомоги ЄК Україні, і це буде продовжуватись в рамках цієї стратегії.
Стосовно енергетичної політики, Україна є головним стратегічним партнером ЄС з точки зору безпеки та диверсифікації енергопостачання. Україна – ключова транзитна країна щодо нафто та газопостачання, біля 40% імпорту природного газу ЄС проходить через українські мережі. Таким чином, Україна і ЄС значно просувають вперед співробітництво в сфері енергетики, про що свідчить “Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у енергетичній сфері між Україною та ЄС”, який був підписаний на саміті Україна-ЄС 1 грудня 2005 року. Співпраця, пов'язана з енергетикою, буде ключовим компонентом стратегії ЄК щодо допомоги Україні не тільки в рамках регіонального, але і в рамках національного фінансування для України.
У випадку з транспортом, Україна разом з іншими східноєвропейськими країнами була в великій мірі залучена до роботи Групи високо рівня щодо продовження мережі Транс’європейських транспортних коридорів (TEN-T). ЄК має стратегічний інтерес щодо сприяння продовженню Транс’європейської мережі транспортних коридорів в східному напрямку та буде і надалі забезпечувати цю підтримку в тісній співпраці з ЄІБ та ЄБРР. Така підтримка буде предметом повної відповідності вимогам acquis (законодавства) ЄС. ЄК також зацікавлена в подальшому розвитку співробітництва, щоб гарантувати ефективність транспортних систем, їх здатність до взаємодії, безпечність та надійність. Особливий інтерес представляє встановлення ближчих відносин в авіаційному секторі.
Що стосується захисту навколишнього середовища, глобальні та транскордонні екологічні загрози, як зміна клімату, впливають на Україну так само, як на ЄС. Обидві сторони зобов’язалися впроваджувати Кіотський Протокол та Рамкову Конвенцію ООН з питань зміни клімату. Україна має потенціал для того, щоб стати важливим ринком для реалізації проектів із скорочення емісії парникових газів в рамках Кіотського протоколу. ЄК зараз забезпечує підтримку в цій області на регіональному рівні і передбачає наступні заходи в рамках майбутніх програмам допомоги. Україна також може стати головним постачальником відновлювальних джерел енергії (біологічне паливо). Крім того, Україна – важливий партнер для ЄС в рамках Водної Ініціативи ЄС для того, щоб спільно вирішувати проблеми управління і екологічного захисту спільних вод, таких як Дунай і Чорне Море. В цій сфері також передбачається подальша підтримка поточній діяльності.
Розвиток інформаційного суспільства має особливе значення для зростання сучасної економіки і вирішення проблем зайнятості. ЄС має інтерес в підтримці України в її зусиллях капіталізації на базі інформаційного суспільства через виконання програми Електронна Україна (e-Ukraine). Для підтримки цієї діяльності необхідно взяти до уваги результати Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (World Summits on the Information Society (WSIS)) 2003 і 2005 років.
Додаток 6. Допомога Україні з боку ЄК, за період 1991-2006 роки (в мільйонах євро)*
| | 1991-1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | Загалом |
| Національна програма ТАСІС | 407** | 38.6 | 48 | 43 | 47 | 50 | 70 | 88 | 100 | 891.6 |
| Ядерна безпека -ТАСІС (включає Чорнобильський фонд “Укриття” та План Дій Великої Сімки щодо України)*** | 304.3 | 50.3 | 3.5 | 69.4 | 44 | 46.6 | 34.3 | 28.4 | 40.3 | 621.1 |
| Прикордонне співробітництво -ТАСІС**** | | 5.2 | 1 | 5.5 | 0.5 | 3 | 3 | 18 | 4 | 40.2 |
| Регіональна програма -ТАСІС**** | | 3.7 | 6 | 9.1 | 10.5 | 6 | 6 | 8.7 | tbc | 50.0 |
| Паливний дефіцит | - | - | 25 | 20 | 20 | - | - | - | - | 65 |
| Офіс гуманітарної допомоги Європейської Комісії, ECHO (гуманітарна допомога) | 12 | 6.3 | 1.3 | 0.9 | 0 | - | - | - | - | 20.5 |
| Макрофінансова допомога (позика) | 565 | - | - | - | 110 | - | - | - | - | 675 |
| Права людини (Європейська Ініціатива Демократії та Прав Людини, EIDHR) | | 0.2 | - | 1.3 | 0.6 | 0.6 | 0.5 | 1.8 | 0.95 | 5.95 |
| Міграція (Еней) | - | - | - | - | - | 1.3 | - | 1.5 | tbc | 2.8 |
| Протипіхотні міни | - | - | - | - | - | - | 7.0 | - | - | 7.0 |
| Внески до УНТЦ | | 3 | 4.5 | 4 | 4 | 4 | 4 | 5.5 | 5 | 34.0 |
| Загалом | 1288.3 | 107.3 | 89.3 | 153.2 | 236.6 | 111.5 | 124.8 | 151.9 | 150.3 | 2413.2 |
* Показники на 2006 рік є індикативними і доступні не по кожному пункту.
** Джерелом усіх кількісних показників допомоги за 1991-1998 (головним чином ТАСІС) роки є AIDCO A/1.
*** Включає як національні проекти, так і оцінену частку в регіональних проектах країн, розподіл фінансування Чорнобильських проектів в рамках 2005 та 2006 років все ще є предметом можливих модифікацій.
**** Доля України в прикордонній та регіональній програмах оцінювалася на пропорційній основі.
Прим. перекладача: tbc – to be considered (підлягає обговоренню або розгляду)
1 Регламент (ЄК) № 1638/2006 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 24 жовтня 2006 року.
2 План дій у сфері юстиції та внутрішніх справ знаходиться в процесі оновлення.
3 Ключові принципи політики розвитку ЄС викладені в “Європейській єдиній позиції щодо розвитку” – “The European Consensus On Development”
(див. ссылка скрыта).
4 Слід звернути увагу на те, що враховуючи паритет купівельної спроможності, ВНД становить 6250 американських доларів на душу населення станом на 2004 рік. Також слід звернути увагу на те, що ці цифри не враховують неофіційну (тіньову) економіку, яка відіграє важливу роль в Україні.
5 ГУАМ є регіональною організацією, що включає Грузію, Україну, Азербайджан та Молдову.
6 Більш детальний опис ситуації в сфері охорони навколишнього середовища в Україні може бути знайдений в документі - Розріз країни в сфері довкілля (CEP - Country Environment Profile), який доданий до цієї Стратегії ЄС щодо України (додаток 3).
7 Див. додаток 6 - детальний розподіл ресурсів допомоги Україні з боку ЄС протягом 1991-2006 років.
9 Це підтверджено детальним аналізом моніторингових звітів проектів для України за період 2002-2005 років, які показують, що по шкалі 1-4, загальна оцінка є 2,8 дещо вищою за середній показник, який становить 2,5.
10 Більш детальний аналіз донорської діяльності наведений в додатку 4.
11 Чотири конкретні сфери дій, які визначені Меморандумом про взаєморозуміння: 1) ядерна безпека діючих АЕС в Україні; 2) інтеграція ринків електроенергії та газу; 3) посилення безпеки постачання енергетичних ресурсів та транзиту вуглеводів; 4) підвищення ефективності, безпеки та природоохоронних стандартів у вугільному секторі.
12 Це відповідає рекомендаціям Групи Високого Рівня щодо продовження транс’європейських транспортних осей до сусідніх країн та регіонів та у відповідності до пріоритетів, визначених в рамках роботи робочих груп, створених за результатами Бакинської конференції міністрів транспорту, що відбулася в листопаді 2004 року.
13 Допомога, забезпечена першими двома пріоритетними сферами, звертатиметься до питань, пов’язаних з усіма шістьма напрямками Плану Дій Україна-ЄС. “Розвиток інфраструктури” головним чином пов'язаний з розділами 4 і 5 Плану Дій (“Юстиція, свобода та безпека”, так само як і “Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство і навколишнє середовище”). Стосовно чотирьох років, охоплених цією стратегією, подальші подробиці будуть надані в Національній Індикативній Програмі на 2007-2010 роки.
14 Подробиці стосовно Східної регіональної програми ЄІСП викладені в окремих програмних документах.
15 Подробиці стосовно Загальноєвропейського Інструменту Сусідства та Партнерства викладені в окремих програмних документах.
16 Подробиці стосовно Програми прикордонного співробітництва в рамках ЄІСП викладені в окремих програмних документах.
17 Зокрема дивись COM(2003) 393 final від 1 липня 2003 року (“Прокладаючи шлях для нового Інструменту -сусідства”).
18 Розподіл фінансових ресурсів ЄІСП між кожною тематичною програмою, буде визначатися на підставі єдиного програмного документу. Повна компліментарність буде забезпечуватися з діями в рамках національного, регіонального компонентів та компонента прикордонного співробітництва.
19 До них належать: 1) „Міграція і притулок”; 2) „Людський та соціальний розвиток”; 3) “Недержавні діячі та місцеві установи в розвитку”; 4) “Навколишнє середовище та екологічно раціональне управління природними ресурсами, включаючи енергетику”; 5) “Безпека харчових продуктів”.
20 Стосовно Інструменту Ядерної Безпеки буде окремий програмний документ.