Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України на період 2007 – 2013 рр. Зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Огляд політичних планів України Загальні аспекти
Внутрішня політика
Зовнішня політика
Аналіз політичної, економічної та соціальної ситуації. Аналіз політичної ситуації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Огляд політичних планів України

  1. Загальні аспекти


Після подій, які призвели до “помаранчевої революції” наприкінці 2004 року, Україна під керівництвом Президента В. Ющенка неухильно слідує наміченому курсу амбіційних реформ, метою яких є укорінення демократії та ринкової економіки в країні.

Діюче українське керівництво чітко заявило про зобов’язання використовувати План дій Україна-ЄС, що був схвалений обома сторонами 21 лютого 2005 року, як ключовий інструмент для досягнення цілей реформи. На цій основі сьогоднішні політичні цілі України можна підсумувати як наступні:
    1. Внутрішня політика


Консолідація демократії, захисту прав людини та основних свобод: Україна взяла на себе зобов’язання зміцнювати стабільність та підвищувати ефективність інституцій, що гарантують демократію, захист прав людини та основних свобод, як основу для ще більш загальної консолідації верховенства права.

Зміцнення судової гілки влади: Уряд заявив про свій намір і надалі здійснювати реформи у судовій та правовій сферах з метою гарантування незалежності судової влади та посилення її адміністративної спроможності, а також для забезпечення неупередженості та ефективності прокуратури.

Ефективна боротьба зі злочинністю та корупцією: Уряд наголосив, що боротьба з корупцією є головним пріоритетом. Програма закликає до широких економічних та соціальних реформ та до створення конкурентоспроможного ринкового клімату.

Реформування державного сектору: Уряд заявив про свій намір всебічно сприяти реформі державного сектору, включаючи адміністративну реформу, а також регуляторні реформи, необхідні для покращення державного управління.

Покращання інвестиційного клімату: Активне спрямування зусиль на вирішення широкого кола питань, що впливають на інвестиційний клімат, з огляду на необхідність посилення довіри з боку інвесторів, є ключовим компонентом підходу Уряду для подальшого економічного розвитку. Цілі включають в себе покращання прозорості, передбачуваності та спрощення нормативно-правової (регуляторної) бази.

Надання соціальних послуг: Уряд зобов’язався продовжити впровадження заходів, спрямованих на зменшення бідності, а також покращання соціальних послуг та доступу до сфери охорони здоров’я, особливо, що стосується інфекційних захворювань.
    1. Зовнішня політика


Інтеграція до ЄС: Це один з зовнішніх політичних пріоритетів Уряду. Угода про Партнерство та Співробітництво (УПС) між Україною та ЄС закінчує свою перше десятиріччя в 2008 році. Відбувається підготовка стосовно початку переговорів щодо заміни УПС на посилену угоду, в якій зона вільної торгівлі є центральним елементом. Тим часом Україна повністю використовує можливості Плану дій Україна   ЄС, щоб наблизитись до ЄС.

Вступ до НАТО: Керівництво України зобов’язалося вступити до НАТО. Теперішній Уряд пов'язав вступ до НАТО з позитивним результатом референдуму. Ураховуючи те, що дуже поширеним серед населення є опір членству в НАТО, це, як мінімум, затримає процес. В 2005 році було розпочато “поглиблений діалог Україна   НАТО”.

Співпраця з Росією: Україна визнає, що добрі двохсторонні відносини з Росією важливі для України, і Росія є ключовим сусідом з великим політичним, економічним та соціальним інтересами в Україні. Розвиток подій, пов'язаний з газовою угодою між Україною та Росією наприкінці 2005 – початку 2006 років, виявив значну взаємозалежність між двома країнами, так само, як і важливість їх стосунків для ЄС.

Регіональна роль: Україна взяла чітке зобов’язання відігравати конструктивну роль у розширеному регіоні, що включає сприяння врегулюванню Придністровського конфлікту у Молдові та посилення співробітництва в рамках ГУАМ5.

Сприяння торгівлі: Питання торговельної політики були поставлені в центр економічної стратегії Уряду. Швидке завершення процесу вступу до СОТ є вищим пріоритетом Уряду. По завершенні процесу вступу до СОТ, Уряд також передбачає невідкладно розпочати переговори щодо зони вільної торгівлі (ЗВТ), як частини посиленої угоди з ЄС.
  1. Аналіз політичної, економічної та соціальної ситуації.

    1. Аналіз політичної ситуації



Загальні аспекти


На політичну ситуацію та безпеку в Україні впливає її географічне розташування між Польщею, Румунією та Молдовою на заході, Білоруссю на півночі та Росією на сході. Вплив Росії у політичній, економічній та культурній сферах залишається сильним після отримання незалежності країни у 1991 р. з розпадом Радянського Союзу. Російський вплив є особливо помітним у східних регіонах, де проживає більшість російської меншини, що складає 20% населення України.

Помаранчева революція проторувала шлях значному укріпленню стосунків між ЄС та Україною, та спрямувала українську зовнішню політику на “євро-інтеграційний” курс. Новий Уряд, очолюваний Прем’єр-міністром Януковичем, дотримується “євро-прагматичного” підходу, який розглядає вступ до ЄС не як негайну, а як довгострокову ціль.


Внутрішня ситуація


26 березня 2006 року Україна стала свідком перших справді вільних та чесних парламентських виборів в свої історії, що стали початком відліку демократичного розвитку в країні. За виборами послідкував складний період політичної нестабільності. Президент Ющенко погодився з кандидатурою свого конкурента на президентських виборах 2004 року та колишнього Прем’єр-міністра (2002-2004 рр.) за часів президентства Леоніда Кучми, Віктора Януковича, який був призначений Прем’єр-міністром на початку серпня 2006 року. Спроба створення, на протязі літа-осені 2006 року, уряду національної єдності шляхом примирення Партії Регіонів Віктора Януковича та блоку “Наша Україна” не мала успіху.

Проблеми, з якими зіткнувся новий уряд, виявилися суттєвими, і перші місяці роботи показали, що складне “співіснування” Президента та нового Прем’єр-міністра створило значне напруження. Крім того, країна зіткнулась з рядом коротко- та середньострокових структурних проблем, в тому числі в сферах економічних та адміністративних реформ, відокремлення приватних інтересів від політичних, а також з проблемами, що пов’язані з міграцією.


Зовнішня ситуація


Позитивний розвиток, який розпочався після помаранчевої революції помітно змінив міжнародний імідж України, зокрема покращились стосунки з ЄС та США. Уряд зобов’язався сприяти інтеграції до європейських структур. Президент Ющенко і Прем’єр-міністр Янукович підкреслили, що європейський вибір України є незворотнім, і що зовнішньополітичний курс України і надалі буде спрямований на впровадження Плану Дій Україна-ЄС.

Водночас, уряд дотримується своєї стратегічної політичної мети щодо вступу до ЄС, яка має широку підтримку серед населення. З меншим ентузіазмом уряд продовжує співпрацю з НАТО, відклавши можливе членство в НАТО на майбутнє, оскільки воно залежне від результатів рішення населення на референдумі.

Після помаранчевої революції стосунки з Росією були складними і досягли критичної точки в дебатах щодо вартості газу наприкінці 2005/початку 2006 року. Прем’єр-міністр Янукович здійснив свій перший закордонний візит до Росії. Під час свого візиту пан Янукович брав участь в неофіційному саміті Євразійської Економічної Спільноти (EurAsEC). Домовленість правлячої коаліції стосовно винесення питання щодо членства України в НАТО на референдум схоже на усунення джерела протистояння з Росією на сьогоднішній час. До нерозв’язаних суперечок відносяться питання щодо демаркації кордонів та перебування Російського Чорноморського флоту у місті Севастополі. Стосовно останнього, позиція України є наступною: не продовжувати двосторонню угоду після закінчення її дії в 2017 році та вимагати сплати за перебування/оренду української інфраструктури Російським Чорноморським флотом за ринковими цінами.

Стосовно Придністровського конфлікту, український Уряд, разом з ЄС та іншими партнерами, відігравав ключову роль, намагаючись допомогти прискорити вирішення Придністровського конфлікту. Українська підтримка Місії Європейського Союзу з надання прикордонної допомоги (EUBAM), що зараз розгорнута на українському кордоні з Молдовою, а також нового митного режиму з Молдовою, який заохочує придністровські компанії реєструватись в Молдові, була ключовим елементом цих зусиль. Новий український Уряд підтвердив свої зобов’язання щодо EUBAM та митного режиму.

Зовнішня ситуація в Україні буде продовжувати залежати від внутрішніх подій. Так як Україна робить реальний прогрес у проведенні внутрішніх реформ і прийнятті європейських стандартів, стосунки між ЄС та Україною будуть все більше поглиблюватися та посилюватись.


Перспективи


Помаранчева революція створила унікальну можливість для України реалізувати її європейські устремління та перетворитися на сучасну демократичну країну. Вільні та чесні парламентські вибори в березні 2006 року були іншим важливим кроком. Існують великі сподівання щодо нового уряду як в Україні, так і закордоном. Аби ці наміри втілилися, необхідна важка праця, досягнення консенсусу та стале впровадження реформ, зокрема за участю ЄС та інших донорів.