Geum.ru

Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України на період 2007 – 2013 рр. Зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз ситуації в сфері охорони навколишнього середовища
Огляд минулої і поточної допомоги з боку ЄС Допомога Україні з боку ЄС протягом 1991- 2006 років
Регіональне співробітництво
Прикордонне співробітництво
Науково-технологічний Центр України (НТЦУ
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Аналіз ситуації в сфері охорони навколишнього середовища6


Україна зустрілась зі значними проблемами, які стосуються захисту навколишнього середовища. Забруднення повітря стає соціальною проблемою та проблемою з охорони здоров’я. Якість води уражена забрудненням та існуючою каналізаційною системою, яка разом із системою догляду за її інфраструктурою, потребують вдосконалення та спорудження нових потужностей. Управління відходами є важливою проблемою, яка включає запобігання, збір, догляд, переробку та кінцеву утилізацію. Що стосується охорони природи, важливими питаннями є легальна і нелегальна вирубка лісу. На Україну також впливають транскордонні та глобальні екологічні проблеми, такі як використання та захист спільних вод і кліматичні зміни. Національна стратегія України щодо захисту навколишнього середовища охоплює період з 1998 по 2008 роки та є основою для розвитку секторальних програм з низки екологічних проблем. Рамкове законодавство в сфері охорони навколишнього середовища розроблено для багатьох сфер, але все ще потребує подальшого розвитку. Нормативні акти щодо впровадження (законодавства в сфері довкілля – прим. перекладача) ще не повністю розроблені та готові до застосування. Україна зіштовхнулась з труднощами у впровадженні та примусовому виконанні законодавства з охорони навколишнього середовища через нестачу адміністративних можливостей та ресурсів, особливо на регіональному та місцевому рівнях.

  1. Огляд минулої і поточної допомоги з боку ЄС

    1. Допомога Україні з боку ЄС протягом 1991- 2006 років


ЄС є одним із найбільших донорів України. Починаючи з 1991 року, допомога, що надавалась тільки Європейською Спільнотою складає більше, ніж 2,4 млрд. євро. Ця допомога включає підтримку за програмою ТАСІС (включно з національною, регіональною програмами, програмою прикордонного співробітництва та програмою з ядерної безпеки), а також макрофінансову підтримку, підтримку в рамках тематичних бюджетних ліній, таких як Європейська Ініціатива для Демократії та Прав Людини (EIDHR) і гуманітарна допомога, що надається в рамках програми ECHO7.

У рамках Стратегії ЄС щодо України у 2002-2006 рр. підтримка концентрувалась на трьох пріоритетних сферах: 1) підтримка інституційної, правової та адміністративної реформ; 2) підтримка приватного сектору та допомога економічного розвитку; 3) допомога у вирішенні соціальних наслідків перехідного періоду. За перші чотири роки, що охоплює Стратегія (2002-2005 роки), 43% наявних ресурсів були виділені на першу пріоритетну сферу, 28% на – другу і 13% – на третю. 16% ресурсів, які залишилися, пішли на „Програми малих проектів” (“Small Project Programmes”), у тому числі підтримку громадянської суспільства („Програму партнерства з інституційної розбудови” (IBPP)), програми „Митниця”, „Статистика” і ТЕМПУС.

Регіональне співробітництво охоплювало, в основному, питання, що відносяться до поглибленого міждержавного співробітництва у сфері транспорту, енергетики і сталого управління природними ресурсами, яке, головним чином, зосереджувалось на водних ресурсах. Україна прийняла активну участь у роботі Групи Високого Рівня щодо продовження головних Транс’європейських транспортних коридорів до сусідніх країн та регіонів, а також у Конференції Міністрів транспорту та енергетики країн ЄС – Чорноморсько–Каспійського басейну, що відбулась в Баку 14 листопада 2004 року, та в наступних засіданнях робочих груп. У сфері юстиції та внутрішніх справ пріоритети включали питання подальшого спільного управління кордонами, боротьбу з організованою злочинністю, міжнародним тероризмом та покращення управління з питань міграції та біженців.

Прикордонне співробітництво зосереджувалось на економічному та соціальному розвитку прикордонних областей, ефективному управлінні кордонами та на міжлюдських контактах. Цими питаннями опікувалася підпрограма Малих проектів в рамках Програми прикордонного співробітництва, яка в подальшому трансформувалася в Програми Добросусідства (Neighbourhood Programmes (NPs)). Україна є учасницею чотирьох Програм Добросусідства, а саме: Україна – Польща – Білорусь, Україна – Словаччина – Угорщина, Україна – Румунія та CADSES (Central European Adriatic Danubian South-Eastern European Space –Центральноєвропейський Адріатичний Дунайський та Південно-східний Європейський Простір). Вже було опубліковано декілька запрошень на подання пропозицій, відібрані проекти та укладені контракти в рамках програм Україна – Словаччина – Угорщина та Україна – Польща – Білорусь. Щодо програми CADSES, то в середині 2006 року стартувало перше запрошення на подання пропозицій та відбувся відбір проектів. Двостороння програма з Румунією все ще на стадії планування, при цьому перше запрошення на подання пропозицій очікується в грудні 2006 року.

ЄК також надає допомогу Україні щодо виконання її зобов’язань згідно Оттавського Договору (Конвенція про заборону використання протипіхотних мін – прим. перекладача), ціллю якого є знищення майже 6,7 мільйонів протипіхотних мін, які накопичені в Україні.

В сфері ядерної безпеки, з початку 90-х років ЄК надавав інтенсивну підтримку Енергоатому – оператору атомних електростанцій (АЕС) в Україні з метою їх вдосконалення/модернізації у відповідності з стандартами ядерної безпеки, що визнані на міжнародному рівні. Євратом/ЄБРР надали позики Україні для „Програми модернізації” 2-го блоку Хмельницької АЕС та 4-го блоку Рівненської АЕС (Х2/Р4).

ЄК також надавала технічну допомогу Державному комітету ядерного регулювання України. Крім того, ЄК є найбільшим донором проектів по впорядкуванню проммайданчика Чорнобильської АЕС, що здійснювалося або шляхом прямого фінансування, або через фонди, які управляються ЄБРР, такі як Рахунок ядерної безпеки (Nuclear Safety Account) та Чорнобильський фонд „Укриття” (Chernobyl Shelter Fund). Останній був заснований у 1997 році з тим, щоб реалізовувати План здійснення заходів (Shelter Implementation Plan) з перетворення об’єкта „Укриття” (пошкодженого 4-го блоку Чорнобильської АЕС) на екологічно безпечну систему. Загальна вартість проектів у рамках цього фонду перевищує 1 млрд. американських доларів. Програма ядерної безпеки ТАСІС також фінансувала декілька інших проектів на проммайданчику Чорнобильської АЕС, таких як Промисловий комплекс з управління твердими ядерними відходами (Industrial Complex for Solid Radwaste Management, ICSRM).

Беручи до уваги роботу, що здійснюється, Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в сфері енергетики, підписаний на саміті Україна-ЄС в грудні 2005 року, включав домовленість щодо проведення оцінки безпеки українських атомних електростанцій до кінця 2006 року. Ця загальна оцінка перевірить відповідність міжнародним вимогам та стандартам з ядерної безпеки і визначить потребу в додаткових заходах, включаючи фінансові аспекти.

ЄК також робить щорічний внесок в Науково-технологічний Центр України (НТЦУ - STCU), який є міжурядовою організацією, заснованою кількома країнами-донорами, які є прибічниками нерозповсюдження технологій та знань, пов’язаних із зброєю масового знищення. З 1994 р. НТЦУ підтримало близько 845 проектів та 12 500 вчених.