Geum.ru

Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України на період 2007 – 2013 рр. Зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Отримані ключові уроки, що мають бути враховані в новому циклі програмування.
Узгодженість та координація з іншими донорами
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Отримані ключові уроки, що мають бути враховані в новому циклі програмування.


Європейська Комісія нещодавно завершила повну оцінку діяльності програми ТАСІС8. Оцінка Стратегії ЄС щодо України була завершена у 2003 році. Її основні рекомендації було включено до чинної Національної Індикативної програми 2004-2006 років, однак вони так само залишаються актуальними і для нового програмного циклу.

Вищезазначена оцінка визначає, що, в цілому, відповідність підтримки за програмою ТАСІС була високою та відповідала потребам. Однак, особливо протягом перших років, управління програмою, в основному, здійснювалось із застосуванням підходу „зверху-вниз” (“top-down” approach). Це, частково, було наслідком необхідності інституційної розбудови у країнах з перехідною економікою і, частково, через недостатнє відчуття причетності зі сторони державних установ. У конкретному випадку з Україною ця проблема здавалася менш серйозною, ніж в інших країнах, де реалізувалася програма ТАСІС. Більш того, Національні Індикативні програми характеризувались тенденцією до надмірної деталізації, яка обмежувала можливості адаптації проектів на стадії визначення, з тим, щоб вони гнучко відповідали потребам, які виникають.

ЄК сфокусується протягом цього нового програмного циклу скоріш на визначенні стратегічних пріоритетів та цілей, ніж на конкретних заходах або механізмах надання допомоги. Державні установи були залучені до процесу з самого початку та показали високий рівень зобов’язань та причетності, як результат чіткої політичної структурованості, що забезпечується ЄПС та Планом дій Україна-ЄС.

В оцінці програми ТАСІС зазначено, що вона характеризується великою кількістю „окремих та непов’язаних між собою” проектів технічної допомоги, особливо в сфері інституційної та адміністративної реформи. Часто це дозволяє досягти гарного результату на рівні проекту9, але має обмежений вплив на секторальному рівні та рівні державної політики через брак цілісності та послідовного довгострокового секторального планування. Подібний висновок був отриманий при оцінці стратегії країни в 2003 році, а також він випливає з тематичної оцінки в сфері доброго управління (good governance), де Україна була однією з країн, яку аналізували більш детально.

У контексті ключових пріоритетних сфер, що охоплювались підтримкою програми ТАСІС протягом попереднього періоду, експерти, що проводили оцінку, виділяють проекти у сфері юстиції та внутрішніх справ, як такі, що добре координувалися, та моніторинг яких здійснювався на засадах бальної системи в сфері ЮВС. На відміну від цього, у секторі охорони здоров’я через затримку у виконанні пілотних проектів і сумнівні зобов’язання щодо політики у цій конкретній галузі спостерігаються проблеми щодо впливу проектів та життєздатністю їх результатів. У сфері економічного розвитку діяльність Комісії є найбільш успішною, коли вона спрямовується на розв’язання проблем, пов’язаних зі створенням сприятливого регуляторного середовища для бізнесу та інвестицій. Ця оцінка також підтверджується нещодавньою (жовтень 2005 року) Оцінкою підтримки розвитку приватного сектору в третіх країнах з боку ЄК, яка зробила висновок, що “… ЄК має найвищі порівняльні переваги у макро- та інституційному втручанні і найнижчі у втручанні у фінансові ринки”. Громадянське суспільство та місцева ініціативна - частина Програми партнерства з інституційної розбудови (IBPP), вважаються успішними, в тому числі і через те, що є більш гнучкими, ніж великі проекти.

Зазначені вище відомості щодо конкретних секторів повністю беруться до уваги під час визначення майбутніх пріоритетних сфер допомоги Україні з боку ЄК. Питання, пов’язані зі сферою юстиції та внутрішніх справ та регуляторною реформою, є важливою частиною Плану дій Україна-ЄС та залишаться ключовими сферами підтримки з боку ЄК в майбутньому. В сфері доброго управління, а також в сферах правової та адміністративної реформи майбутня допомога будуватиметься на значній роботі, виконаній до теперішнього часу, але буде націлюватися на збільшення впливу шляхом проектування майбутнього втручання у більш досконалий та гармонічний спосіб.

    1. Узгодженість та координація з іншими донорами


Хоча деякі донори, у тому числі країни-члени Європейського Союзу, зменшують масштаби своєї діяльності в Україні, велика кількість донорських організацій продовжує свою активність в країні.

Головними з них, крім ЄК, є Світовий Банк, ЄБРР та Програма розвитку ООН (ПРООН), США та Канада, та країни ЄС – Німеччина, Швеція, Об’єднане Королівство, Данія, Польща та Словацька Республіка. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) також почав свою діяльність в Україні.

Діяльність донорів фокусується на проблемах, пов’язаних з управлінням, реформуванням економіки та розвитком, а також соціальною реформою та захистом. Зокрема, Світовий Банк та ЄБРР також діють у сфері розвитку інфраструктури10.

Зараз ЄК, в тій чи іншій мірі, активна у всіх вищезазначених сферах. Згідно цієї нової стратегії, допомога ЄК і надалі інтенсивно фокусуватиметься на проблемах, пов’язаних з управлінням, та регуляторних аспектах економічної реформи. Підтримка розвитку інфраструктури буде підсилена за рахунок тісної співпраці з ЄІБ, ЄБРР та іншими фінансовими організаціями. В сфері соціальної реформи допомога ЄК спрямовуватиметься на структурні зміни в соціальних секторах та їх наближення до стандартів ЄС. Як головний донор Світового фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, ЄК продовжуватиме підтримку боротьби з ВІЧ/СНІДом в Україні.

Нещодавно Україна зробила крок уперед в зміцненні координації донорів з боку уряду, та створила секторальні робочі групи, до складу яких входять представники як урядових структур, так і донорів. Делегація ЄК в Києві проводить регулярні координаційні зустрічі з іншими донорами, зокрема щодо цієї майбутньої стратегії. Крім того, підтримуються часті неформальні контакти, особливо щодо питань, пов’язаних з окремими секторами.

Такі координаційні зусилля потрібно і надалі підсилювати в період, що охоплюється цією стратегією, оскільки ЄК – inter alia (між іншим) в контексті зобов’язань, зроблених у Парижі в березні 2005 року стосовно ефективної та гармонізованої допомоги – неухильно спрямовуватиме надання сприяння на засадах секторального програмного підходу, включаючи спільні фонди та бюджетну підтримку, там, де це доцільно.