Академії мистецтв
| Вид материала | Документы |
- Міністерство культури І мистецтв україни національна музична академія україни ім. П. І. Чайковського, 2762.7kb.
- Олійник Алла Володимирівна. Голова журі Шмагало Ростислав Тарасович, декан факультету, 19.67kb.
- Академії мистецтв, 2540.02kb.
- З б І рник, 315.93kb.
- Юрій Герасимович, 25.37kb.
- Інститут мистецтв, 1293.33kb.
- План проведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів, 220.61kb.
- Автор Петрушкевич А. В., начальник навчально-організаційного відділу, 613.14kb.
- Контакти, 104.38kb.
- Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА
Інститут проблем сучасного мистецтва здійснював свою роботу відповідно до плану фундаментальних досліджень на 2008 рік, затвердженого постановою Президії Академії мистецтв України № 3/22-09 від 11.04.2008, а також постановою Президії Академії мистецтв України № 7/46-09 від 02.12.2008 «Про внесення змін до тематичного плану фундаментальних наукових досліджень ІПСМ АМУ на 2008 рік». Співробітники Інституту протягом звітного періоду здійснювали заплановану роботу згідно завдань, що були затверджені наказом директора Інституту № 41-р від 20.12.2007, та в основному її виконали. Хід виконання наукових програм обговорювався на засіданнях Вченої ради Інституту, створеної відповідно до наказу директора Інституту № 41-р від 05.11.2002. Оскільки Інститут є новоствореною установою, значна увага в його роботі приділялася вирішенню організаційних питань.
Організаційно-господарська робота. Протягом 2008 р. продовжувались роботи з капітального ремонту будівлі Інституту за адресою: вул. Щорса, 18, м. Київ. Станом на кінець листопада 2008 року підрядною організацією виконані роботи з облаштування вентиляції, кондиціювання, встановлення огорожі, благоустрою прилеглої території. Загалом із запланованих у 2008 р. на цю мету коштів недоплачено 9216 грн. У грудні 2008 року будівля прийнята в експлуатацію.
Кошти на оплату комунальних послуг, зв’язку, утримання автотранспорту, господарчі та канцелярські потреби використані повністю. У зв’язку з постановою Кабінету Міністрів України № 943 від 22.10.2008 не вдалося придбати комплекти офісних меблів, обладнання для зберігання наукових видань та бібліотечного фонду.
Згідно з тимчасовим положенням про державні закупівлі у 2008 році одержано погодження Мінекономіки України на додаткову угоду із закінчення капітального ремонту будівлі Інституту. Крім того, проведені відповідні тендери на закупівлю послуг з видання 2008 року наукових праць та збірників.
За 2008 рік прийнято на роботу 6 науковців, з них доктор наук – 1, кандидат наук – 1, у т.ч. на постійну – 3, за сумісництвом – 3.
Загальна кількість працівників – 95 одиниць; фактична – 88 працівників.
Звільнено 10.
Наукова діяльність
Пріоритетним у плані робіт Інституту в 2008 році було дослідження питань і проблем, пов’язаних із розвитком різних видів сучасного мистецтва, та сучасних проблем дослідження, охорони і реставрації культурної спадщини. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення обсягів базового фінансування фундаментальних наукових досліджень за рахунок коштів державного бюджету» від 01.03.1999 № 304 Інститут зареєстрував теми наукових досліджень в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації. Наукові підрозділи інституту спрямували свої зусилля на здійснення фундаментальних досліджень з різних напрямків мистецтва, зокрема:
Відділ науково-творчих досліджень, інформації та аналізу виконував фундаментальні дослідження з різних галузей культури та мистецтва, формував науково-інформаційну базу даних з питань теорії та аналізу мистецтва.
Відділ кураторської виставкової діяльності та культурних обмінів встановив партнерство з новими українськими та закордонними культурними інституціями. Реалізовано декілька спільних мистецьких проектів (у т.ч. й міжнародних), налагоджено обмін науковцями з метою вивчення та узагальнення міжнародного досвіду.
Протягом року відділ працював над плановими науковими темами, підготував ряд наукових статей для видань ІПСМ, а також публікації в інших виданнях з різних питань сучасного мистецтва. Співробітники відділу брали участь у роботі науково-практичних конференцій в Україні та за кордоном.
Відділ проблем театру та музичної культури здійснив кілька фундаментальних дослідницьких проектів з театральної практики в Україні ХХ століття. Співробітники відділу брали участь в організації та проведенні кількох міждисциплінарних і міжнародних науково-практичних проектів (конференції, семінари) в Україні та за кордоном. Особлива увага приділялася проблематиці сучасного театрального та музичного процесів в Україні, аналізові та узагальненню практики театральних, музично-драматичних та музичних колективів. Результати комплексних досліджень знайшли відображення у численних публікаціях співробітників відділу, вміщених у спеціалізованих виданнях Інституту та інших фахових виданнях України, Росії та Європи.
Лабораторія культурних стратегій, ініціатив та технологій провадила наукові дослідження у сфері взаємодії мистецтва та соціуму, досліджувала вплив художніх стратегій на суспільне середовище, займалась розробкою концепцій фестивалів, художніх виставок та інших мистецьких акцій, за допомогою яких цей вплив міг би бути дієвішим та ефективнішим.
Лабораторія візуальних практик виконувала роботу зі створення експериментально-пошукових теоретичних моделей розвитку мистецтва з урахуванням комплексу розгалуженої мережі мистецьких напрямів; продовжувалася розробка заходів, які забезпечували б толерантну корекцію формування художньої практики за рахунок пошукових моделей еволюції мистецтва і культури, що здатні пояснити існування, виникнення або вичерпаність певних явищ культури. Незважаючи на їхню удавану спонтанність, такі явища супроводжують траєкторію загальних закономірностей розвитку культури. Співробітники лабораторії налагоджували співпрацю з провідними вченими інших наукових галузей: фізики, математики, філософії, психології тощо. Певна увага була приділена дослідженню синтетичної моделі тлумачення мистецького життя, яку висуває пост-класична естетика синтезу XXI ст., стосовно «енвайронмента» («environment») як концептуально нового – порівняно з тим, як це розуміли в 60 х роках ХХ ст., – рівня естетичного формування довкілля людини. Був організований ряд міждисциплінарних науково-теоретичних проектів (виставок, конференцій, акцій), які актуалізують нові методологічні критерії оцінок існуючих явищ та висвітлюють численні аналогії між досвідом культурно-мистецьких явищ тощо. Продовжена щорічна участь у московських міжнародних міждисциплінарних конференціях «Простір і час: фізичний, психологічний, міфологічний» (засновник – МДУ ім. Ломоносова і культурна асоціація «Новий Акрополь») та «Феномен часу. Етика і наука майбутнього» (засновник – Інститут сходознавства РАН та фонд збереження і розвитку культурних цінностей «Дельфіс»). Запровадження резервів AICA (UNESCO), а саме: Української секції Association internationale des critiques d’art AICA (UNESCO).
Лабораторія мистецтва новітніх технологій протягом 2008 р. здійснювала наукові студії в напрямі вивчення художніх можливостей новітніх технологій (комп’ютерне мистецтво, Інтернет-технології, відеопроекції тощо) у створенні нових візуальних і віртуальних форм образотворчого мистецтва, а також культурологічних, мистецтвознавчих і архітектурознавчих рефлексій щодо цих форм. Також співробітниками лабораторії було виконано низку фундаментальних досліджень у галузі архітектурознавства, кінознавства та художньої урбаністики. Попередні результати студій, оприлюднені в наукових виданнях Інституту і в численних мас-медійних виданнях, віддзеркалюють процес і результат «польових» досліджень, що їх здійснювали співробітники лабораторії. Практичне спрямування цих студій у сполуці з їх теоретичним та історико-культурним осмисленням доводить, що отримані результати не лише закладають підвалини ряду ультрасучасних напрямів українського модерного мистецтва, а й належним чином входять у контекст осмислення світового мистецтва новітніх технологій і місця серед них творів українських митців. Не в останню чергу саме рефлексією місця українського сучасного мистецтва в загальносвітовому мистецтві обґрунтовується і підтверджується необхідність подальших студій зі створення і розвитку нетрадиційних форм образотворчого мистецтва, спрямованих на утвердження людського чинника в мистецтві. Для самого ж мистецтва як форми суспільної свідомості така рефлексія виступає теоретичним визначенням співвідношення міри художнього та олюдненого збігу жанрового пошуку та майстерності виконання. Наукові студії, виконані співробітниками лабораторії, дозволяють вважати, що теоретичне осмислення артефактів сучасного мистецтва відбувається поряд зі створенням цих артефактів і допомагає суспільству в більш адекватному сприйнятті творів сучасного мистецтва, змінюють ракурси бачення мистецтва як форми суспільної свідомості і до певної міри переносять процес розвитку самого мистецтва з практичної площини в ідеологічну (у платонівському розумінні), тобто надають йому людинознавчого виміру.
Лабораторія екранних мистецтв досліджувала нові розробки в галузі цифрових технологій, займалась науково-практичною діяльністю в галузі екранних мистецтв, створювала творчі проекти, які реалізувались на теренах Інституту, тощо.
Лабораторія проблем естетики, культурології упродовж року здійснювала науково-теоретичні дослідження з проблем культурології, естетики та синтезу пластичних мистецтв, вивчала науковий досвід діячів вітчизняної та світової культури і мистецтва, виявляла і пропагувала українську культуру та мистецтво у світовому культурному контексті, популяризувала теоретичні досягнення української культурології та естетики у фахових виданнях і засобах масової інформації. Співробітники лабораторії брали участь у підготовці та проведенні наукових конференцій, семінарів тощо в різних містах України.
Лабораторія досліджень сучасного мистецтва в регіонах України, створена в 2007 році, вирішувала організаційні питання щодо укомплектування підрозділу відповідними науковими кадрами. В 2008 році визначені проблеми щодо напрямків їх наукової діяльності та розпочата робота.
Експериментальна лабораторія з дослідним виконанням проблемних програм продовжувала розробку методик застосування інструментарію інформаційного менеджменту в культурі. Систематизувала і структурувала інформацію всіх форматів з проблем сучасного мистецтва. Оновлювала інформацію на сайті Інституту тощо.
Редакційно-видавничий та художньо-технічний відділи здійснювали тематичну комплектацію та підготовку до друку рукописів збірників наукових праць та монографій, що готуються до друку в ІПСМ.
1. Загальна кількість працівників Інституту згідно зі штатним розписом – 95 одиниць, у т.ч. наукових працівників – 51, серед них 34 таких, що мають науковий ступінь.
Обсяги видатків:
- План – 5732400 грн., у т.ч.:
поточні видатки – 3802100 грн.;
капітальні – 1930300 грн.
- Виділено – 5683200 грн., у т.ч.:
поточні видатки – 3802100 грн.;
капітальні – 1881100 грн.
- Касові видатки – 5660330,43 грн., у т.ч.:
поточні видатки – 3779866,43 грн.;
капітальні – 1880464,00 грн.
- Відсоток виконання – 99 %.
2. Кількість тем наукових досліджень – 16, у т.ч.:
а) Мистецтвознавство України (вип. 9) – державний реєстраційний номер 0108v006563:
1. Марина Юр. Конструкція мотиву «квітки» в українських селянських розписах та безпредметному живописі 1910–1920-х рр.
2. Галина Скляренко. Ідейні засади мистецтва Михайла Бойчука в контексті художньо-культурних процесів першої третини XX століття.
3. Юлія Романенкова. Мистецтво маньєризму та маньєризм мистецтва: до питання про «творче безпліддя».
4. Наталія Мусієнко. Генеза масової культури: масовість мистецтва у вимірі античності і західного Середньовіччя.
5. Гліб Вишеславський. Самоорганізація художнього життя у Львові на зламі соціально-політичних циклів кінця 1980-х – початку 1990-х рр.
б) Сучасне мистецтво (вип. 5) – державний реєстраційний номер 0108v004903:
1. Віктор Сидоренко. Переднє слово.
2. Андрій Пучков. Разбирая глаголицу: о традиционности современного искусства.
3. Андрій Пучков. «Над желтизной правительственных зданий…»: до «Генезису» Оксани Чепелик.
4. Оксана Чепелик. Public art у суспільному просторі.
5. Оксана Чепелик. Гендерна тема в українському сучасному мистецтві.
6. Олег Сидор-Гібелинда. Венеційська бієнале 1924 року в дзеркалі нашого досвіду.
7. Оксана Ременяка. Жінка в сучасному образотворчому мистецтві України.
8. Наталія Кондель-Пермінова. «Генезис» нашого буття від Оксани Чепелик.
9. Олена Кашуба-Вольвач. Про перший експеримент модернізму в Одесі. «Салони» Володимира Іздебського.
10. Марина Протас. Модернизация бытия искусства как апория метафизики культуры и свободы «воли к безмерному».
11. Марина Протас. Седнев – 2008. Скульптурные пленэры в «тихом свете» критики.
12. Ганна Веселовська. Візаві: театр і карикатура у взаємному віддзеркаленні.
13. Гліб Вишеславський. Художні процеси у сучасному мистецтві України 1990-х рр.
14. Андрій Карнак. Рейтингові конкурсні системи: аналіз та перспективи впровадження.
15. Віктор Сидоренко. Перетікання різних модальностей
16. Наталія Булавіна. Мистецька критика в сучасних реаліях, або Голос позбавлених голосу.
17. Юрій Щербак. Berlinale–2008: PostScript (або роздуми після закінчення кінофестивалю в Берліні).
18. Марина Протас. «Парадокс Лжеца» в пространстве критики: трансформация или эвтаназия.
19. Олексій Босенко. Вопрос времени...
20. Ірина Яцик. Public Art в сучасному просторі Києва. Інсталяція. Перфоманс. Акціонізм.
21. Вікторія Бурлака. Оптикоцентризм у мистецтві 2000-х.
в) Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини (вип. 5) – державний реєстраційний номер 0108v002550:
1. Віктор Сидоренко. Переднє слово.
2. Олексій Босенко. Начала современности.
3. Наталія Кондель-Пермінова. Інтеграція пам’яток архітектури та містобудування у сучасний соціокультурний контекст.
4. Андрій Пучков. Древнегреческий архитектор: реконструкция творческой практики как интерпретация нетворческого ремесла.
5. Оксана Ременяка. Ікона Богородиці Холмської та її роль у відновленні «животворящого духу» Української Церкви.
6. Олег Сидор-Гібелінда. 400 витівок диявола, або Кінемо на межі нервового зриву.
7. Ольга Сіткарьова. Військовий інженер генерал-аншеф Данило де Боскет.
8. Оксана Чепелик. Місто у фокусі мистецьких пошуків.
9. Асматі Чібалашвілі. Синтез мистецтв у творчості композиторів ХХ століття.
10. Андрій Пучков. Пам’яті Володимира Івановича Тимофієнка (1941–2007).
11. Бібліографія Володимира Івановича Тимофієнка.
г) Художня культура: Актуальні питання (вип. 5) – державний реєстраційний номер 0108v007367:
1. Віктор Сидоренко. Переднє слово.
2. Наталія Кондель-Пермінова. Місце історичної події: потенціал та ресурси розвитку території (до 300-ліття Полтавської битви).
3. Олексій Босенко. Именем одной идеи.
4. Юрій Щербак. До проблеми сприймання і розуміння сучасного абстрактного мистецтва.
5. Наталія Кондель-Пермінова. Місце історичної події: потенціал та ресурси розвитку території (до 300-ліття Полтавської битви).
6. Олексій Босенко. Время покажет.
7. Олексій Босенко. Антология чувств.
8. Любов Дрофань. І правду й боротьбу благословити (Олена Пчілка в сучасному прочитанні).
9. Галина Скляренко. Українське мистецтво 1930–1950-х років: етапи, спрямування, твори.
10. Оксана Чепелик. Сучасне мистецтво у громадському просторі.
11. Оксана Ременяка. Художнє середовище Польщі і України 20–40 х рр. ХХ ст.
12. Оксана Ременяка. Польське авангардне малярство та візантійські традиції у творчості Єжи-Юрія Новосельського.
13. Олег Сидор-Гібелінда. Tertium (non?) datur.
ґ) Сучасні проблеми художньої освіти в Україні (вип. 4) – державний реєстраційний номер 0107v012131.
1. Віктор Сидоренко. Переднє слово.
2. Марія Шкепу. Вимоги Болонської системи в контексті осмислення сучасного мистецтва екрана.
3. Ганна Веселовська. Особистісний прагматизм як фактор формування медіа-простору сучасної України.
4. Олександр Коваль. Про кінорежисуру, учителювання та Болонську конвенцію.
5. Ростислав Коломієць. Принципи режисерської аналітики.
6. Ірина Зуба віна. Дипломний фільм як творчий дебют: проблемність зустрічі з глядачем.
д) Мистецтво України 30–80-х років ХХ століття – державний реєстраційний номер 0108v007075:
1. Мистецтво, історія, сучасна теорія (МІСТ, вип. 4).
2. Олеся Авраменко. «Син» Північної Пальміри й «батько» українського трансавангарду.
3. Анрій Пучков. Архитектурный экфрасис Марциала. К постановке проблемы практического применения в архитектуроведении.
4. Олена Ковальчук. Марія Некспу: традиції досконалості повторного.
е) Архітектура від античності до нового часу – державний реєстраційний номер 0106v005730:
1. Ольга Сіткарьова. Формування архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври XVII–XX ст. (ч. 3).
2. Андрій Пучков. Монографія «Архитектурно-культурологические очерки: феномены, явления, вещи».
є) Створення електронної бази архівних даних – державний реєстраційний номер 0106v005732:
1. Віктор Сидоренко, Ольга Сіткарьова. Виявлення, комплектація та перенесення на електронні носії матеріалів з архівів та фондів музеїв для виконання фундаментальних досліджень планових наукових тем. Отримано електронні копій з 400 документів, що зберігаються в Центральному державному архіві України в м. Києві (фонд 128, опис 1 загальний, справа 27, частини 1–9; фонд 128, справа 39; фонд 128, опис 1 банківський, справа 18), та двох документів, що зберігаються в Національному музеї м. Львова.
ж) Експериментальні дослідження в галузі візуальних практик та новітніх мистецьких технологій – державний реєстраційний номер 0106v005733:
1. Віктор Сидоренко. Досліджувалися різні матеріали для елементів художньої інсталяції в люмінесціюючій полістирольній композиції.
з) Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки (вип. 1) – державний реєстраційний номер 0108v005910:
1. Ігор Безгін. Василь Бородай (До 90-річчя від дня народження).
2. Ірина Зубавіна. Оксана Мусієнко (До дня народження).
3. Ростислав Коломієць. Анатолій Новіков (До 80-річчя від дня народження).
4. Ірина Зубавіна. Вячеслав Криштофович (До 60-річчя від дня народження).
5. Юрій Щербак. Мистецтво й псевдоарт (Наближення перше: найзагальніша схема).
6. Олександр Клековкін. Гроші трагедії (Політекономія поетики).
7. Ростислав Коломієць. Чому корифеї не поїхали до Парижа?
8. Наталія Єрмакова. До питання про авангард і традиції у творчому досвіді мистецького об’єднання «Березіль».
9. Ірина Зубавіна. Метаморфози статусу «реального» в кінематографі доби цифрових технологій.
10. Ірина Зубавіна. Микола Мащенко: на хвилі пристрасного горіння.
11. Ростислав Коломієць. Місія творчості (До 70-річчя від дня народження С.В. Данченка).
12. Ігор Безгін. Академії художеств – 250 років.
13. Наталія Булавіна. Мистецтво в теперішньому часі: з Венеційського бієнале.
14. Микола Яковлєв. Думи і барви митців Академії.
15. Наталія Мусієнко. Служіння рідному слову (До 90-річчя від дня народження Н.Г. Кандиби).
и) Мистецький рух України XX – початку XXI ст. – державний реєстраційний номер 0108v007366:
1. Олександр Федорук. Перетин знаку (кн. 2).
2. Олександр Федорук. Перетин знаку (кн. 3).
3. Ігор Савчук. Альманах «Арт-Курсив».