Академії мистецтв

Вид материала

Документы

Содержание Відділення образотворчого мистецтва В.З. Бородай, Т.М. Голембієвська, В.М. Гонтаров, М.Є. Гуйда, О.М. Лопухов, В.В. Микита В.І. Баринова, Г.С. Васецький, О.І. Губарев, О.І. Івахненко, П.М. Маков, В.Є. Перевальський, С.Г. Якутович Відділення музичного мистецтва 4 Герої України

Подобный материал:

• Міністерство культури І мистецтв україни національна музична академія україни ім. П. І. Чайковського, 2762.7kb.
• Олійник Алла Володимирівна. Голова журі Шмагало Ростислав Тарасович, декан факультету, 19.67kb.
• Академії мистецтв, 2540.02kb.
• З б І рник, 315.93kb.
• Юрій Герасимович, 25.37kb.
• Інститут мистецтв, 1293.33kb.
• План проведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів, 220.61kb.
• Автор Петрушкевич А. В., начальник навчально-організаційного відділу, 613.14kb.
• Контакти, 104.38kb.
• Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.

ВІДДІЛЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА


Упродовж звітного року відділення працювало відповідно до плану роботи на 2008 рік, рішень Президії АМУ та сесії Загальних зборів Академії мистецтв України. Успішно здійснювалась як творча робота, так і заплановані заходи в науковій, громадській і педагогічній сферах.

Одним з основних напрямків роботи відділення образотворчого мистецтва стала підтримка творчої активності митців та дослідження важливих проблем національного мистецтва.

На виконання плану роботи Президії АМУ відділенням були проведені значні пошукові, наукові та аналітичні дослідження для розгляду питання «Про стан розвитку сучасного образотворчого мистецтво». Зусиллями членів відділення, фахівців Інституту проблем сучасного мистецтва, особисто віце-президента АМУ, директора Інституту В.Д. Сидоренка підготовлено важливий узагальнюючий матеріал, необхідний для розуміння поступу художнього розвитку країни на початку ХХІ століття. У граничних просторах і формах сучасного мистецтва зроблено спробу означити наскрізну проекцію внутрішнього зв’язку театру, кіно, музики, скульптури, живопису, архітектури – всіх видів, які взаємоперевтілюються в нову часопросторову реальність сучасного мистецтва, а також особливостей переплетіння його традиційних і сучасних форм.

Сьогодні, всупереч усіляким негараздам у творчому житті, триває пошук форм, методів, засобів відображення дійсності, адекватних сучасним суспільним процесам і поєднаних з тим, що відбувається у світовому культурному просторі. Тобто нині, як ніколи, стає актуальним питання про соціальний статус, авторитет, зрештою – місце мистецтва в модерному суспільстві, про саму можливість мистецтва позитивно впливати на суспільство в нових соціально-економічних умовах.

Безумовно слід визнати, що Україна нині перебуває в стані «перезавантаження», який стосується її зовнішньополітичного, економічного і культурного майбутнього. В ситуації пошуку майбутніх орієнтирів українське сучасне мистецтво також перебуває в стадії трансформації. І якщо ще декілька років тому художників хвилювало питання самоідентифікації «українського» стосовно «іншого», то зараз змінюється наголос на ідентифікацію «українського» в новому часі. Ключ до успіху для сучасних українських художників полягає в подвійному діалозі, який, з одного боку, вони підтримують зі своєю специфічною історією, а з іншого – зі світом сучасного мистецтва.

Одна з тенденцій українського мистецтва, що виникла на межі сторіч, – повернення до фігуративного живопису. При цьому художники наділяють фігуративний живопис медійним досвідом, що в багатьох випадках дозволяє розглядати його як проміжне явище між власне живописом і новими медіа. Яким чином складеться подальша доля сучасного українського мистецтва у глобалізованому світі? У пошуках можливих рішень конче слід розробити історії й образи для майбутнього, ініціювати культурні перетини, просувати діалог, освоювати нові території. Дуже відчутною стає необхідність об’єктивної мистецтвознавчої науки – історії, теорії і критики мистецтва, позбавлених ідеологічних штампів.

Тому такими важливими постають випуски збірника «Сучасне мистецтво», які презентуються Інститутом проблем сучасного мистецтва АМУ. Цей проект започатковано з метою дослідження та висвітлення актуальних процесів розвитку сучасного мистецтва України і світу. Оприлюднені в трьох випусках збірника наукові матеріали висвітлюють художньо-творчі процеси, що відбувалися в останні роки XX століття, також у них подано теоретичне осмислення сучасних мистецьких явищ. Тільки ефективне поєднання теорії з практикою дасть змогу успішно виконати роботу зі створення експериментально-пошукових моделей розвитку сучасного мистецтва, практично сприяти формуванню цілісного інформаційного-культурного простору України, участі нашої держави в міжнародних культурних проектах. Стосовно сучасного мистецтва варто зазначити, що поява нових художніх явищ не скасовує і не перекреслює мистецтва минулого. Насправді сучасне мистецтво збагачує та загострює культуру, розширює та модифікує її можливості, жодним чином не руйнуючи і не збіднюючи класичної спадщини.

Ці проблеми широко висвітлені в таких цікавих дослідженнях, опублікованих на сторінках видань Інституту проблем сучасного мистецтва, як: «Фігуративних живопис кінця 1980-х – початку 2000-х років» (авт. Вікторія Бурлака), ««Нова хвиля» в українському мистецтві 90-х рр. XX ст.» (авт. Олександр Соловйов), «Актуальна українська образотворчість: погляд крізь призму Музею сучасного мистецтва» (авт. Олеся Авраменко), «Котинуальне мистецтвознавство і візуальні практики» (авт. Марина Протас), «Сучасне мистецтво в умовах постколоніальної культури: українська версія» (авт. Г. Скляренко), «Формування пластичної мови модернізму: безпредметність та абстракція» (авт. О. Тарасенко), «Львів: регіональні проблеми мистецького середовища» (авт. О. Голубець), «Утопія у фокусі сучасного мистецтва та архітектури» (авт. О. Чепелик), «Кураторські концепції міжнародних виставок сучасного мистецтва на межі XX й XXI сторіч» (авт. Г. Вишеславський), «Мистецтво в тенетах глобалізації. Український варіант: «Перезавантаження» (авт. Н. Булавіна) та багато інших. Ми маємо за мету широко висвітлювати багатоманітні явища сьогодення, шукати шляхи практичного розв’язання складних і неоднозначних проблем мистецтва в бурхливий період радикальних змін у культурно-мистецькій сфері. Слід відзначити, що за останні роки значно розширився склад науковців, які спрямовують свої наукові інтереси до сучасного образотворчого мистецтва. Тепер це не тільки фахівці Інституту проблем сучасного мистецтва, а й науковці з різних регіонів України. До кола авторів запрошуються не лише теоретики, а й художники-практики, які впроваджують нові тенденції у власних творчих пошуках і позиціях. Цілком зрозуміло, що творчий простір сучасної мистецької культури – це простір не лише сьогодення, а й простір вітчизняної історії культури. Тому Інститут продовжує серію монографій та збірників статей відомих мистецтвознавців різних поколінь, напрямків, наукових шкіл й творчих уподобань.

Широкий відгук серед мистецької громадськості отримали вибрані мистецтвознавчі статті в трьох книгах (вийшли друком уже дві) академіка О.К. Федорука, присвячені актуальним питанням теорії та історії українського мистецтва, постатям видатних українських митців, аспектам розвитку народної творчості. Вперше в монографічному дослідженні О. Авраменко комплексно досліджується феноменальне явище історії українського образотворчого мистецтва на прикладі творчого розвитку і життєвої драми відомого українського митця В.І. Зарецького, а також висвітлюється трансформація художньої в Україні 1950–1980-х роках.

Монографія Марини Протас «Українська скульптура XX століття» підсумовує більше ніж 20-річний етап дослідницької діяльності авторки, що мала на меті прискіпливий науковий аналіз і висвітлення певних закономірностей розвитку у сфері української скульптури впродовж усього XX ст. У збірнику статей Олександра Соловйова «Турбулентні шлюзи» розглядається складний для узагальнення період кінця 80-х років XX ст. – початку XXI ст. Це видання продовжує серію монографій, у яких розглядаються актуальні питання сучасної візуальності.

До цього слід додати, що Інститутом започатковано серію видань енциклопедичного спрямування. Першим з них став довідник «Художники України», де вміщено близько 4 тисяч статей про живописців, скульпторів, графіків, народних майстрів, мистецтвознавців – від найдавніших часів до сьогодення.

Варто відзначити, що останнім часом творчість сучасних українських митців ширше висвітлюється як в ЗМІ, так і в спеціалізованих мистецьких періодичних виданнях, таких як «Образотворче мистецтво», «Арт-Україна», «Українська культура» та ін. Неможливо обійти увагою і діяльність музеїв, виставкових залів, різноманітних муніципальних та приватних галерей, інтереси яких поступово спрямовуються в бік сучасного образотворчого мистецтва.

Ми зобов’язані і надалі сприяти відтворенню складних процесів мистецького сьогодення й аналізу всіх ракурсів історії українського мистецтва – і не лише українського, а й загалом європейського.

Членів відділення, як завжди, хвилювало питання щодо увічнення пам’яті видатних діячів національної культури, які пішли з життя.

У звітному 2008 році, на пропозицію Національної комісії України, до складу якої входять і члени відділення академіки А.В. Чебикін та В.А. Чепелик, Виконавча рада ЮНЕСКО включила до міжнародного переліку річниць видатних діячів, що відзначатимуться протягом 2008–2009 років за участю ЮНЕСКО, вшанування 100-річчя від дня народження М.О. Приймаченко та 200-річчя від дня народження М.В. Гоголя. Президент України В.А. Ющенко та Кабінет Міністрів України підтримали ініціативу Національної ради з питань культури і духовності, Міністерства культури і туризму України, Академії мистецтв України Національної спілки художників України про належне вшанування зазначених видатних річниць.

Відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2008 року № 636/2008 здійснено цілу низку заходів з метою вшанування пам’яті видатної української художниці Марії Приймаченко. Вже розпочато ювілейне експонування творів художниці, як в Україні, так і за її межами.

Але не все так добре в реалізації державної політики в царині образотворчого мистецтва. Через брак бюджетного фінансування обсяг закупівель державою мистецьких творів залишається незначним, у багатьох регіонах скорочуються виставкові площі, що спричинило перепрофілювання низки мистецьких галерей, не має власного виставкового приміщення навіть Дирекція художніх виставок України. Невпинно зростають ціни за аренду творчих майстерень та виставкових площ. Тому знову постає питання про пошуки конструктивного діалогу з владою на всіх рівнях, щоб домогтися включення нових мистецьких і культурологічних інституцій у структуру державної влади, проведення аналізу і вивчення стану справ у сучасній культурі з метою розробки і формування стійкої державної ідеології (національної ідеї) в галузі культури і мистецтва.

Тому завданням державної політики у сфері образотворчого мистецтва мають стати:

• внесення змін і доповнень до Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», прийнятого Верховною Радою України ще в 1996 році, оскільки це необхідно, враховуючи серйозні зміни в соціально-політичній, економічній та законодавчій сферах нашого життя;
  
• розширення обсягів придбання творів образотворчого мистецтва для поповнення державних музеїв, вдосконалення механізму відбору та придбання творів сучасного мистецтва, запровадження чіткого механізму взяття їх на державний облік;
  
• створення Державної галереї сучасного українського образотворчого мистецтва;
  
• розширення практики надання державних грантів галереям та виставковим залам, що належать національним творчим спілкам.
  

Враховуючи складнощі, які виникли в культурно-мистецькій сфері, Президент України В.А. Ющенко підписав указ «Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки культури і духовності в Україні».

В указі йдеться про необхідність збереження існуючої мережі заповідників, музеїв, бібліотек, театрів, видавництв, книгарень тощо, недопущення скорочення фінансування Державної програми розвитку і функціонування української мови, випуску книжкової продукції за програмою «Українська книга», культурологічних та літературно-художніх періодичних друкованих видань, зокрема газети «Культура і життя» і телеканалу «Культура». Глава держави також поставив завдання забезпечити підтримку діяльності національних творчих спілок та їх осередків. Видаючи зазначений указ, В.А. Ющенко звертає увагу уряду, державних органів виконавчої влади всіх рівнів на важливість підтримки розвитку культури і духовності в цей складний фінансово-економічний період.

У таких умовах нам слід повернутись до розробки та подання на затвердження до Кабінету Міністрів України «Державної програми підтримки розвитку сучасного мистецтва на 2010–2014 роки», метою якої є створення умов для розвитку мистецтва в сучасних ринкових умовах, посилення його ролі і впливу в духовній сфері суспільства, визначення конкретних напрямків державного сприяння цій галузі відповідно до завдань, що постали на сучасному етапі.


Різнобічною та широкою була участь членів відділення образотворчого мистецтва в культурно-мистецьких заходах різних рівнів у 2008 році – як в Україні, так і за її межами. Академік, президент АМУ, член відділення А.В. Чебикін успішно проводив роботу як член Президії ВАК України та голова Комітету в справах премії ім. І. Огієнка. Брав активну участь у важливих освітянських заходах, у розвитку міжнародних контактів і науково-педагогічній роботі. Помітною подією в культурно-мистецькому житті стала художня виставка «На Андрія», на якій презентувались нові твори академіків А.В. Чебикіна, А.А. Бокотея та Андрія Ментуха, митця з Польщі.


Академік В.І. Гурін продовжував роботу над підготовкою персональної виставки до 70-річчя від дня народження, брав участь у всеукраїнських художніх виставках, був головою ДЕК у Кримському художньому училищі ім. М. Самокиша та членом ДЕК із захисту бакалавратів філіалу НАОМА в Сімферополі.


У 2008 році академік А.В. Кущ розробив проект пам’ятника героєві визвольної боротьби лівійського народу Омару Мухтару та закінчив модель пам’ятника Пилипу Орлику для м. Батурина.

На замовлення Секретаріату Президента України А.В. Кущ розробив фор-проект комплексу пам’ятників на честь Конотопської битви. Була продовжена робота над серією робіт циклу «Коло Свароже».


Академік В.І. Рижих упродовж 2008 року вів підготовку до персональної виставки, присвяченої 75-й річниці від дня народження та 50-річчю творчої діяльності. Брав участь у виставках у галереях «Триптих» та «Боттега», республіканських виставках – і як автор, і як член журі.


Упродовж 2008 року віце-президент АМУ, член відділення академік В.Д. Сидоренко працював над монографічним науковим дослідженням «Формування візуального мистецтва України ХХ–ХХІ ст.» та новою темою «Експериментальні дослідження в галузі візуальних практик та новітніх мистецьких технологій». Брав участь у ряді важливих міжнародних науково-практичних конференцій. Реалізував персональний проект «Аутентифікація» та Міжнародному мистецькому фестивалі «Гоголь Fest» (Мистецький Арсенал, Київ), персональний скульптурний проект «Деперсоналізація» на Алеї Казимира Малевича в рамках програми «Мистецтво в сучасному місті» (Київ) та персональну виставку «Аутентифікація» в галереї «Taiss Gallery» (Париж).

В.Д. Сидоренко брав активну участь як голова та член журі в найзначніших мистецьких конкурсах, включаючи загальнонаціональну програму «Людина року».


Значну творчу, науково-організаційну роботу вів академік-секретар відділення М.А. Стороженко. Це робота над серією портретів сучасників, участь у виставці сучасного сакрального мистецтва «Вознесіння». М.А. Стороженком підготовлено ряд науково-теоретичних праць. За його редакцією побачили світ три томи книги «Світ левкасу». У зв’язку з 80-річчям від дня народження та враховуючи значний особистий внесок у розвиток національної культури, М.А. Стороженко нагороджений Орденом Ярослава Мудрого V ступеня.


Академік В.А. Чепелик у 2008 році створив пам’ятники народному артистові України М.Ф. Яковченку в м. Прилуки (Чернігівська обл.) і Тарасові Бульбі в Полтавській області. Вів велику організаційно-культурологічну та громадську роботу як голова Національної спілки художників України та голова Координаційної ради національних творчих спілок України.

В.А. Чепелик особисто сприяв створенню та відкриттю пам’ятника Леонідові Глібову в смт. Седневі, організації конкурсу на створення пам’ятника матері Тараса Шевченка в селі Моринці Черкаської обл., відкриттю художніх виставок в Ужгороді, Одесі та Києві.


Велику творчу, громадську та наукову роботу впродовж 2008 року виконали академіки В.З. Бородай, Т.М. Голембієвська, В.М. Гонтаров, М.Є. Гуйда, О.М. Лопухов, В.В. Микита. Серія живописних творів В.М. Гонтарова із серії «Мій Гоголь» та серії «Лихоліття» (Голодомор в Україні) висунуті Президією АМУ на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Члени-кореспонденти В.І. Баринова, Г.С. Васецький, О.І. Губарев, О.І. Івахненко, П.М. Маков, В.Є. Перевальський, С.Г. Якутович вели активну творчу та виставкову діяльність як в Україні, так і за її межами.

У Великому залі Президії АМУ експонувалась персональна виставка живопису (більше 70 творів) В.І. Баринової, яка мала великий успіх серед шанувальників образотворчості.

Плідною була педагогічна діяльність членів відділення А.В. Чебикіна, В.А. Чепелика, В.Д. Сидоренка, О.М. Лопухова, В.З. Бородая, Т.М. Голембієвської, В.І. Гуріна, М.Є. Гуйди, М.А. Стороженка, В.М. Гонтарова, В.І. Баринової та В.Є. Перевальського в таких поважних мистецьких закладах, як Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури та Харківська державна академія дизайну і мистецтв.

Члени відділення брали належну і відповідальну участь у виконанні рішень Загальних зборів АМУ, Президії АМУ, плану роботи відділення та тісно співпрацювали з іншими відділеннями АМУ.


ВІДДІЛЕННЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА


Основні результати наукової та творчої діяльності


Відділення музичного мистецтва, створене 24 грудня 1997 року та з дня заснування очолюване академіком-секретарем О.С. Тимошенком, налічує у своєму складі 8 дійсних членів (академіків) Академії мистецтв України: А.Т. Авдієвський, Герой України (2003); М.М. Вантух, Герой України (2004); Д.М. Гнатюк, Герой України (2005); Л.М. Колодуб, Є.Ф. Станкович, М.І. Чембержі, О.С. Тимошенко, Є.Г. Савчук та 7 членів-кореспондентів Академії мистецтв України: В.М. Апатський, В.В. Воєводін, І.-Я.Д. Гамкало, Б.А. Которович, А.М. Кушніренко, М.М. Скорик, Герой України (2008); П.Я. Чуприна.

Музичне мистецтво є пріоритетним напрямком розвитку в соціокультурному просторі українського суспільства. Мистецька практика наших творчих установ та музичних діячів має традиційно високий статус та безперечне міжнародне визнання. А АМУ є тим потужним центром, де концентрується концептуальна енергетика еволюційного музичного процесу як складової національної культури. Стимулювання основних векторів розвитку музичного всесвіту базується на творчості феноменально талановитих митців, які складають основу існування мистецького середовища та координують могутні процеси подальшого просування української культури до світових обріїв. Ці обдаровані художники, об’єднавши свої сили в Академії мистецтв України, і є тим лакмусовим папірцем, який виявляє стан сучасного українського музичного мистецтва.

Відділення музичного мистецтва налічує 4 Герої України. Всі академіки та члени-кореспонденти відділення є народними артистами України та професорами вищих навчальних закладів нашої держави.

Цей рік був особливо знаковим для відділення музичного мистецтва – свої ювілеї святкували:

• академік, Герой України А.Т. Авдієвський – 75-річчя від дня народження. Ювіляр був нагороджений Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ступеня, Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, Золотою медаллю Михайла Петровича Драгоманова та почесною відзнакою Міністерства освіти та науки України – медаллю «Антон Макаренко». Також А.Т. Авдієвський був обраний почесним професором Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, почесним професором Одеської державної музичної академії ім. А.В. Нежданової та почесним професором Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського;
  
• академік-секретар, видатний громадський діяч та чудовий педагог О.С. Тимошенко в грудні минулого року відзначив своє 75-річчя, Указом Президента був нагороджений орденом «За заслуги» І ступеня та Указом Патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета орденом Святих Кирила та Мефодія;
  
• 70-ліття відсвяткував член-кореспондент музичного відділення, народний артист, авторитетний науковець та сольний виконавець В.М. Апатський. За видатні творчі успіхи був нагороджений Золотою медаллю АМУ;
  
• член-кореспондент АМУ, ректор Донецької державної музичної академії В.В. Воєводін відсвяткував своє 70-ліття. АМУ відзначила його плідну і надзвичайно важливу роботу з підготовки молодих спеціалістів – музикантів, нагородивши В.В. Воєводіна Золотою медаллю АМУ;
  
• АМУ нагородила члена-кореспондента А.М. Кушніренка – шанованого митця та видатного хормейстера Золотою медаллю Академії мистецтв України з нагоди його 75-річного ювілєю;
  
• член-кореспондент М.М. Скорик відзначив своє 70-ліття творчими здобутками. В усіх куточках нашої країни та за її межами з величезним успіхом пройшли авторські концерти та оперні вистави різнобічно обдарованого митця. За великий талант та майстерність Указом Президента України йому присвоєно звання Героя України. АМУ нагородила М.М. Скорика Золотою медаллю;
  
• 60 років виповнилося цього року генеральному директору та художньому керівнику Національної опери України П.Я. Чуприні. За унікальний дар чутливого організатора, прекрасного музиканта та науковця його нагороджено Золотою медаллю.
  

Також, за клопотанням відділення музичного мистецтва, за видатні досягнення в розвитку вітчизняної культури та підготовку висококваліфікованих спеціалістів музичного профілю, за значний внесок у пропаганду українського мистецтва на теренах України та за кордоном, у 2008 році АМУ нагородила Срібними медалями:

• Вінницьке училище культури і мистецтва ім. М. Леонтовича;
  
• Київське вище музичне училище ім. Р. Глієра;
  
• Заслужений академічний Буковинський ансамбль пісні і танцю України.
  

Протягом 2008 року на засіданнях бюро і на загальних зборах музичного відділення розглядалися звіти та результати виконання індивідуальних планів. Обговорювались нагальні проблеми творчих взаємозв’язків АМУ з широким загалом мистецьких установ, вищих музичних навчальних закладів та видавництв.

Члени відділення активно залучалися до підготовки та проведення ХІІ сесії АМУ, що відбулась у березні 2008 року.

Відповідно до планів роботи відділення у звітному періоді надзвичайно успішним було проведення двох науково-практичних конференцій:

1. Науково-практична конференція «Українська музична культура: проблеми наукового осмислення», що відбулась у березні 2008 року і була здійснена спільними силами АМУ та Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського. У пленарних засіданнях конференції, круглих столах та в численних дискусіях брали участь і виступали з науковими доповідями члени музичного відділення О.С. Тимошенко, М.І. Чембержі, В.В. Воєводін, П.Я. Чуприна, І. Я.Д. Гамкало, В.Д. Апатський, Л.М. Колодуб.
   
2. Науково-теоретична конференція «Історія в особистостях», що проходила в рамках щорічного Міжнародного музичного фестивалю сучасної музики «Київ Музик Фест» на базі Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського і була ініційована академіком- секретарем АМУ О.С. Тимошенком та Героєм України, членом-кореспондентом АМУ М.М. Скориком. У конференції брали участь науковці-музикознавці, аспіранти та студенти вищих навчальних закладів Києва, Одеси, Львова. Зібрані наукові матеріали – це авангард сучасної наукової думки. У 2009 році планується видання цієї фундаментальної теоретичної збірки.
   

Слід підкреслити, що протягом року всі члени музичного відділення активно займалися науковими дослідженнями, розробками гострих питань сучасного українського музикознавства, аналізом стану сучасного мистецтва. Результатами цієї плідної та необхідної роботи стала колекція наукових праць, що планується до друку у виданнях АМУ, НМАУ ім. П.І. Чайковського, НМА ім. М.В. Лисенка у м. Львові та ін.

Інноваційні напрямки музичних процесів репрезентувалися членами відділення на сотнях всеукраїнських та міжнародних конференцій, круглих столів, майстер-класів, лекцій, семінарів, у виступах на радіо і телебаченні, у численних інтерв’ю для української та зарубіжної преси.

Творчість справжніх майстрів завжди є відгомоном важливих подій життя та історичного минулого українського народу. Урядом України 2008 рік було проголошено роком вшанування пам’яті мільйонів замордованих невинних душ. 75-та річниця страшного Голодомору, як відлуння тих років, зазвучала тисячами голосів наших сучасників. Усі члени музичного відділення брали безпосередню участь в організації та проведенні різноманітних творчих заходів: поминальних служб, траурних церемоній та концертів, у відкритті виставок пам’яті жертв геноциду українського народу як в Україні, так і за кордоном.

Нарешті світова спільнота почула про трагедію українського народу – у країнах Європи, Північної Америки, Великобританії та Ізраїлі прозвучала «Панахида за померлими з голоду» академіка Є. Станковича на вірші Д. Павличка (виконавці: національні філармонічні оркестри та Національна капела України «Думка», генеральний директор – художній керівник академік Є. Савчук).

Варто згадати про величезну кількість всеукраїнських мистецьких заходів, симфонічних та камерних концертів, творчих зустрічей, художніх виставок, присвячених Міжнародному дню музики – 1 жовтня 2008 року. Щорічне проведення цього свята – важлива подія для музичного суспільства. Визнання класичної музики як найбільш впливового абстрактного виду мистецтва постає сьогодні необхідною реалією. Привертаючи увагу до музичного світу широкої верстви громадськості та можновладців, святкування Дня музики по всій Україні дає позитивні результати у подоланні нездорової тенденції елітарного відчуження класичної та сучасної музичної культури, спрямовує до вирішення проблем підвищення професійного рівня виконавських сил та функціонування музичних установ і навчальних закладів.

Кінець року був особливо насичений мистецькими подіями: відбулися святкування 95-ї річниці Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського та 90-річчя Національного філармонічного оркестру України, з великим успіхом пройшов 8-й Міжнародний мистецький дитячо-юнацький конкурс «Срібний дзвін» на приз Євгена Станковича в м. Ужгороді, відкривши світові нові імена надзвичайно обдарованих дітей, авторські концерти Є.Ф. Станковича, М.М. Скорика, А.М. Кушніренка, сольні концерти ансамблю «Київські солісти» в м. Києві та м. Ужгороді під орудою Б. Которовича, звітні ювілейні концерти Національного академічного українського народного хору ім. Г. Верьовки (художній керівник А. Авдієвський) та Національного заслуженого академічного ансамблю танцю ім. П. Вірського (генеральний директор – художній керівник М. Вантух) та ін.

Аналіз індивідуальних звітів членів відділення виявив активну творчу позицію, що акумулює несказанно могутній креативний енергетичний заряд, який, у свою чергу, формує найважливіші процеси сучасного музичного життя. Відтак, варто перелічити найвагоміші події, мистецькі проекти, всеукраїнські та міжнародні акції, головними ініціаторами, організаторами та координаторами яких були члени музичного відділення АМУ в 2008 році: