З б І рник

Вид материалаДокументы

Содержание


Упорядник Петрушкевич А. В., начальник навчально-організаційного відділу Рівненського факультету НАКККіМ
2. Організаційно-правові засади діяльності клубного закладу
3. Структура та основні принципи діяльності клубного закладу
4. Управління клубним закладом
5. Фінансово-господарська діяльність клубного закладу
6. Припинення діяльності клубного закладу
Про державну підтримку клубних закладів
Нормативи забезпечення населення клубними закладами
Чисельність жителів
Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власн
1. У сфері культурно-освітньої діяльності
2. У сфері міжнародного співробітництва
3. У сфері інших послуг
4. У сфері побутових послуг
Загальне Положення
1. Основні засади діяльності клубного формування
2. Завдання та функції клубних формувань
3. Типи клубних формувань
4. Організація діяльності клубних формувань. Керівництво клубними формуваннями та оплата праці керівників клубних формувань
5. Документація клубного формування
...
Полное содержание


МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Рівненський факультет


З Б І Р Н И К

нормативно-правових актів

для керівників закладів культури

клубного типу




Рівне

2010



Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Рівненського факультету Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (протокол №__ від «_» __________2010 р.)


З Б І Р Н И К

нормативно-правових актів


для керівників закладів культури клубного типу


Видання друге, доповнене і перероблене


Довідкове видання містить основні Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти, що відображають правове регулювання в діяльності закладів культури клубного типу.


^

Упорядник Петрушкевич А. В.,

начальник навчально-організаційного відділу

Рівненського факультету НАКККіМ


Редактор Пащук І.Г.

Комп’ютерний набір, верстка Бабак Н.М.


© Рівненський факультет НАКККіМ, 2010


Примірне Положення про клубний заклад

Наказ Міністерства культури і туризму України

№ 35 від 23.05.2007 р.


1. Загальні положення

1.1. Клубний заклад – це палац, будинок культури, клуб, народний дім, молодіжний центр, культурно-дозвіллєвий комплекс, будинок мистецтв, будинок фольклору, будинок народної творчості, інший заклад системи Міністерства культури і туризму України, діяльність якого спрямована на створення, розповсюдження та популяризацію культурних надбань.

1.2. Клубний заклад є бюджетною неприбутковою організацією і в своїй діяльності керується Конституцією України, Основами законодавства України про культуру, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність у галузі культури.

1.3. Типи та різновиди клубних закладів залежать від місцевих умов і можливостей з урахуванням інтересів і побажань населення.

1.4. Головними напрямками роботи клубних закладів є:

- збереження і розвиток української культури, а також культур інших національних груп, що проживають на території України;

- забезпечення культурно-дозвіллєвих потреб громадян.

1.5. Функціями клубних закладів є культурно-творча, виховна, пізнавальна, розважальна, методична.

1.6. Головними завданнями клубного закладу є:

- задоволення культурно-дозвіллєвих потреб населення;

- розвиток усіх видів та жанрів самодіяльної народної творчості, аматорського мистецтва, народних художніх промислів;

- створення та організація діяльності клубних формувань (творчих колективів, гуртків, студій, любительських об’єднань, клубів за інтересами);

- вивчення культурних запитів та розкриття творчих здібностей і обдаровань різновікових груп населення;

- підтримка соціально важливих культурних ініціатив;

- вироблення та запровадження нових моделей культурного обслуговування громадян.

1.7. Метою створення клубних закладів є задоволення культурних потреб громадян у розвитку народної традиційної культури, підтримки художньої творчості, іншої самодіяльної творчої ініціативи, організації дозвілля тощо.

1.8. Головними видами діяльності клубного закладу є:

- створення та організація діяльності творчих колективів, гуртків, студій, любительських об’єднань та клубів за інтересами, інших клубних формувань;

- організація і проведення фестивалів, оглядів, конкурсів, виставок та інших форм показу результатів творчої діяльності клубних формувань;

- проведення спектаклів, концертів, інших театрально-видовищних заходів, у тому числі за участю професійних творчих колективів та окремих виконавців;

- організація та проведення масових театралізованих свят, народних гулянь, обрядів, ритуалів відповідно до місцевих звичаїв і традицій;

- організація дозвілля для різновікових груп населення, у тому числі проведення вечорів відпочинку, дискотек, молодіжних балів, карнавалів, дитячих ранків та інших розважальних програм.


^ 2. Організаційно-правові засади діяльності клубного закладу

2.1. Клубний заклад створюється з урахуванням соціально-економічних, культурно-дозвіллєвих потреб населення за умови наявності необхідної матеріально-технічної бази, кадрів та відповідно до нормативів забезпечення населення клубними закладами.

2.2. Засновники забезпечують функціонування та розвиток мережі клубних закладів.

2.3. Клубний заклад є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в органах Державного казначейства або у банку, бланки зі своїм найменуванням, кутовий штамп і круглу печатку встановленого зразка та інші реквізити.

2.4. Клубний заклад може перебувати у складі установ, підприємств та організацій.

2.5. Клубний заклад може входити, зберігаючи юридичну самостійність, до складу культурних, культурно-спортивних, освітньо-культурних, культурно-оздоровчих комплексів, інших подібних об’єднань.

2.6. Клубний заклад може створювати культурно-дозвіллєві клубні формування (гуртки, студії, тощо), які матимуть статус структурних підрозділів клубного закладу.

2.7. Створення, реорганізація та ліквідація клубного закладу здійснюється відповідно до чинного законодавства України.


^ 3. Структура та основні принципи діяльності клубного закладу

3.1. Структура клубного закладу визначається завданнями, напрямами та змістом його діяльності, місцевими умовами й можливостями.

3.2. Клубний заклад планує свою діяльність відповідно до культурних потреб населення, виходячи з творчих можливостей та фінансових ресурсів.

3.3. Культурно-освітня, виховна, організаційно-масова дозвіллєва робота в клубному закладі здійснюється диференційовано з використанням різних організаційних форм роботи: гурткова робота, індивідуальні заняття та інше.

3.4. Клубний заклад може організовувати роботу клубних формувань, творчих об’єднань у приміщеннях інших закладів та установ відповідно до укладених угод.

3.5. Клубний заклад може залучати до участі в організаційно-масових заходах дошкільні, позашкільні, загальноосвітні, професійно-технічні, вищі навчальні заклади, інші заклади та організації (за згодою).

3.6. Клубний заклад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.97 № 534 “Про затвердження Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності” має право на надання платних послуг.

3.7. У клубному закладі можуть створюватися методичні, громадські ради.

3.8. Діяльність методичних, громадських рад здійснюється з урахуванням рекомендацій органів культури, у підпорядкуванні яких перебуває клубний заклад.


^ 4. Управління клубним закладом


4.1. Керівництво клубним закладом здійснюється директором, що призначається засновником.

4.2. Керівник, заступники керівника, творчі та інші працівники закладу призначаються на посади і звільняються з посад відповідно до законодавства України.

4.3. Керівник:

- здійснює керівництво колективом клубного закладу, забезпечує добір кадрів, створює належні умови для підвищення їх фахового рівня, затверджує структуру;

- забезпечує контроль за виконанням планів, програм, культурно-дозвіллєвих заходів, організаційно-масової та організаційно-методичної роботи закладу, його структурних підрозділів та клубних формувань, створює необхідні умови для розвитку народної творчості, культурно-дозвіллєвої діяльності відповідно до потреб населення;

- розпоряджається майном і коштами закладу;

- організовує виконання кошторису доходів і видатків закладу, укладає угоди з юридичними та фізичними особами, відкриває рахунки в органах Державного казначейства України та установах банків;

- представляє заклад у всіх підприємствах, установах та організаціях і відповідає перед засновником (власником) за результати діяльності закладу;

- застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників закладу;

- затверджує посадові обов'язки працівників закладу;

- несе відповідальність за виконання покладених на заклад завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження майна, переданого в оперативне управління клубного закладу.

4.4. Органом громадського самоврядування клубного закладу є загальні збори колективу цього закладу, які скликаються за потреби, але не рідше одного разу на рік.


^ 5. Фінансово-господарська діяльність клубного закладу


5.1. Фінансово-господарська діяльність клубного закладу здійснюється відповідно до законодавства України та цього Положення.

5.2. Фінансування клубного закладу здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів засновників, додаткових джерел фінансування та інших надходжень, не заборонених законодавством України.

5.3. Додатковими джерелами формування коштів клубного закладу є:

- кошти, одержані від надання платних послуг відповідно до законодавства України;

- добровільні грошові внески. Кошти, отримані клубним закладом з додаткових джерел фінансування, використовуються для провадження діяльності, передбаченої Положенням.

5.4. Клубний заклад у процесі провадження фінансово-господарської діяльності має право:

- самостійно розпоряджатися коштами, одержаними від господарської та іншої діяльності відповідно до положення про клубний заклад;

- розвивати власну матеріальну базу, мережу профільних клубних закладів-філій;

- володіти, користуватися і розпоряджатися майном відповідно до законодавства та положення;

- виконувати інші дії, що не суперечать законодавству України та цьому положенню.

5.5. Матеріально-технічна база клубного закладу включає приміщення, обладнання, засоби зв’язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває в його власності або користуванні.

5.6. Приміщення клубних закладів можуть перебувати на самостійному балансі або балансі міських, селищних, сільських рад.

5.7. Ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності в клубному закладі здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.


^ 6. Припинення діяльності клубного закладу

6.1. Припинення діяльності клубного закладу здійснюється:

- за рішенням засновників;

- за рішенням суду;

- у зв'язку з ліквідацією засновника.


Директор

Департаменту мистецтва

і регіональної політики В. Й. Бачинський


^ Про державну підтримку клубних закладів


Указ президента України

№ 485/2000 від 21.03.2000 р.


З метою підвищення ролі клубних закладів, збереження й подальшого розвитку культурної інфраструктури українського суспільства та створення сприятливих умов для задоволення культурних потреб громадян України


п о с т а н о в л я ю:


1. Кабінету Міністрів України:

забезпечити збереження та повноцінне функціонування клубних закладів, внесених до державного реєстру клубних закладів, затвердженого Міністерством культури і мистецтв України, та художніх аматорських колективів, що мають звання “народний”, “зразковий”;

вжити практичних заходів до підвищення ролі і статусу обласних центрів (будинків) народної творчості у культурному житті регіонів, розширення їх господарської самостійності та переведення діяльності на нові організаційно-творчі засади;

забезпечити збереження та функціонування клубних закладів у сільській місцевості, що передаються з балансів колективних сільськогосподарських підприємств, промислових підприємств до комунальної власності;

забезпечити реконструкцію та капітальний ремонт будівель закладів культури, що знаходяться в аварійному стані.

2. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади передбачити виділення необхідних асигнувань для забезпечення діяльності підпорядкованих їм клубних закладів.


Про нормативи забезпечення населення клубними закладами


Постанова Кабінету Міністрів України

№ 1775 від 12.11.1998 р.


З метою оптимізації функціонування мережі клубних закладів і забезпечення конституційних прав громадян на задоволення їх культурних потреб Кабінет Міністрів України постановляє:


1. Схвалити розроблені Міністерством культури і мистецтв та погоджені з Міністерством економіки і Міністерством фінансів нормативи забезпечення населення клубними закладами (додаються).

2. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування враховувати під час розроблення програм соціально-економічного та культурного розвитку нормативи забезпечення населення клубними закладами, схвалені цією постановою.

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям скласти (за районами) переліки клубних закладів, що забезпечують надання населенню культурно-дозвіллєвих послуг, для внесення цих закладів до реєстрів неприбуткових організацій.


Прем’єр-міністр України В. Пустовойтенко


^ Нормативи забезпечення населення клубними закладами


Схвалено постановою Кабінету Міністрів України

№1775 від 12 листопада 1998 р.


^ Чисельність жителів

Кількість місць

до 500 чоловік

100-150

від 500 до 1 тис. чоловік

150-200


Кількість місць на 1 тисячу жителів

від 1 тис. до 3 тис. чоловік

150

від 3 тис. до 10 тис. чоловік

100

від 10 тис. до 20 тис. чоловік

70

від 20 тис. до 50 тис. чоловік

50

від 50 тис. до 100 тис. чоловік

30

від 100 тис. до 250 тис. чоловік

25

від 250 тис. до 500 тис. чоловік

20

понад 500 тисяч чоловік

10


Примітки:

1. На території кожної сільської, селищної, міської ради має функціонувати як мінімум один (базовий) клубний заклад. Кількість місць у ньому визначається відповідно до сумарної чисельності населення всіх населених пунктів, що знаходяться на території ради, та наведеного нормативу.

2. У населених пунктах з кількістю жителів до 200 чоловік запроваджується культурне обслуговування жителів базовим або найближчим клубним закладом.

3. У населених пунктах з кількістю жителів понад 200 чоловік, розташованих далі ніж 5 кілометрів від базового (найближчого) клубного закладу, має діяти свій клубний заклад.

4. У кожному районі діє районний будинок культури з методичною службою.

5. У кожному обласному центрі функціонує обласний центр (будинок) народної творчості як науково-дослідний, координаційний, методичний центр або інший клубний заклад з аналогічними функціями.

6. До закладів культури клубного типу належать сільські, селищні, міські, районні, обласні будинки і палаци культури, клуби, народні доми, клуби технічної та художньої творчості, клуби-бібліотеки, центри дозвілля, клуби-кафе, культурно-спортивні центри тощо.

7. Ці нормативи запроваджуються як орієнтовний напрям організації системи культурного обслуговування населення міст, селищ, сіл та не обмежують ініціативи місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.

^ Перелік


платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності


Постанова Кабінету Міністрів України

№ 534 від 5.06.1997 р.


^ 1. У сфері культурно-освітньої діяльності:

1) проведення вистав, театральних та музичних постановок, концертів, оперних і балетних спектаклів, інших постановок; діяльність артистичних груп, труп, оркестрів та окремих артистів. Проведення концертів-презентацій, фестивалів, бенефісів, естрадних шоу, циркових вистав, демонстрація кіновідеофільмів тощо;

2) навчання у народних університетах (факультетах), лекторіях, на курсах; консультації з питань культури, літератури, музичного, театрального та образотворчого мистецтва, кінофотомистецтва, архітектури, краєзнавства, історії та з бібліотечно-бібліографічних питань тощо;

3) навчання у школах, студіях, заняття в літературно-музичних вітальнях, ігрових кімнатах для дітей, у гуртках гри на музичних інструментах, співу, акторської майстерності, класичного, народного, бального і сучасного естрадного танцю, кіно, фото, образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, краєзнавства тощо;

4) навчання на курсах:

іноземних мов, швидкого читання;

крою і шиття, в’язання, вишивки, моделювання одягу, кулінарії, машинопису, стенографії, палітурної справи тощо;

технічної творчості, комп’ютерної підготовки;

фізкультурно-оздоровчих напрямів (групи ритмічної гімнастики, групи здоров’я тощо);

5) участь у любительських об’єднаннях та клубах за інтересами (художніх, технічних, природничо-наукових, колекційних, за професіями тощо), за винятком дитячих і молодіжних колективів;

6) проведення культурно-мистецьких заходів:

спектаклів і концертів художньої самодіяльності;

театралізованих свят, фестивалів, конкурсів, спортивно-розважальних, оздоровчих, обрядових заходів, виставок книг і творів образотворчого мистецтва;

надання послуг під час проведення презентацій фірм, банків, організацій, установ тощо;

демонстрації сучасних моделей одягу, виробів підприємств (тканин, меблів, виробів харчової промисловості тощо);

вечорів відпочинку, танцювальних вечорів, балів, дискотек;

показ слайдо-кінопрограм;

7) тиражування в установленому порядку записів на магнітних носіях (платівок, компакт-дисків, магнітних стрічок), записів програмного забезпечення комп’ютерів;

8) виготовлення в установленому порядку рекламної продукції та інших друкованих матеріалів для сторонніх організацій та фізичних осіб;

9) розроблення сценаріїв; постановочна робота і проведення заходів за заявками підприємств, установ і організацій;

10) користування атракціонами, ігровими автоматами (крім тих, що передбачають грошову винагороду), настільними і комп’ютерними іграми, тенісними кортами, більярдами, тирами, дитячими містечками безпеки руху, аудіовізуальним обладнанням для показу фільмів, персональним ОМ, переглядовими залами відеотек тощо;

11) продаж рекламних видань про фонди і діяльність бібліотек, музеїв, картинних галерей, виставочних залів, заповідників та інших закладів культури і мистецтва, репродукцій, наборів листівок, афіш, плакатів, у тому числі із зображенням творів мистецтв, пам’яток літератури, а також сувенірних виробів, значків тощо;

12) проведення фото- і кінозйомок окремих експонатів або всієї експозиції виставки, території та об’єктів музейного типу;

13) обслуговування екскурсійних груп і окремих відвідувачів на територіях та в приміщеннях музеїв, постійних експозицій, виставок;

14) відвідування заповідників;

15) консультації населенню, які проводяться спеціалістами зоопарків;

16) додаткові бібліотечні послуги:

позачергове користування літературою підвищеного попиту під заставу, нічний абонемент, продовження терміну користування документами, резервування документів;

організація читальних комерційних залів букіністичної літератури та рідкісних видань;

користування каталогами і журналами мод;

складання бібліографічних списків для курсових, дипломних і наукових робіт, каталогів для особистих бібліотек та бібліотек підприємств, установ і організацій;

інформаційно-бібліотечне обслуговування підприємств, установ і організацій;

підготовка фактографічних, аналітичних довідок;

продаж організаціям і громадянам невикористаної літератури з резервних і обмінних фондів бібліотек;

користування міжбібліотечним абонементом (пересилання документів), дистанційний інтерактивний доступ до машинозчитувальних баз даних;

надання послуг в оформленні реєстраційних документів користувачів бібліотек.


^ 2. У сфері міжнародного співробітництва:

1) надання допомоги мистецьким колективам і виконавцям, які приїжджають в Україну чи виїжджають за її межі, в оформленні документів;

2) прийняття та культурне обслуговування культурно-мистецьких і туристських колективів;

3) проведення міжнародних симпозіумів, науково-практичних конференцій, концертів, фестивалів, виставок, вистав тощо;

4) забезпечення матеріалами протокольно-інформаційного та методичного характеру в галузі культури.


^ 3. У сфері інших послуг:

1) проведення наукової та мистецтвознавчої експертизи культурних цінностей, які перебувають у приватному користуванні, придбаних у художніх салонах, галереях, і таких, що в установленому порядку ввозяться чи вивозяться через державний кордон України;

2) проведення виїзної експертизи, оформлення документів та видача дозволів на вивезення та ввезення культурних цінностей;

3) оформлення інтер’єрів, дизайнерського оздоблення виставочних стендів;

4) реконструкція, оснащення та переоснащення атракціонних комплексів, об’єктів дозвілля, атракціонів великих і малих форм;

5) ремонт, настройка і налагодження музичних інструментів, звуко-, світло та відеоапаратури;

6) ремонт і реставрація творів (виробів) образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, друкованих видань; палітурні роботи; атрибуція пам’яток історії та культури, які перебувають в особистих колекціях і збірках;

7) ремонт і реставрація нерухомих пам’яток історії та культури;

8) виготовлення і установка охоронних знаків на пам’ятниках археології, охоронних дощок на історико-меморіальних будинках, складання проектів охоронних зон на всі види пам’яток;

9) роботи та послуги підприємств, майстерень та інших виробничих підрозділів закладів культури і мистецтв (виготовлення та ремонт обладнання атракціонів, музичних інструментів, меблів, реквізиту і бутафорії, сценічного обладнання, пошиття театральних, концертних костюмів, взуття, гримерні послуги, столярні, будівельні, ремонтно-реставраційні та інші роботи, автотранспортні послуги);

10) роздрібна торгівля сувенірами, виробами народних промислів, декоративно-ужиткового мистецтва в неспеціалізованих магазинах (кіосках, лотках);

11) виготовлення та реалізація товарів народного споживання, квітів і квіткової продукції, продаж і переробка деревини, надання столярних та слюсарних послуг (у творчо-виробничих об’єднаннях і підрозділах закладів культури).


^ 4. У сфері побутових послуг:

1) обладнання майстерень для побутової технічної творчості населення “Зроби сам” (з урахуванням можливості виконання столярних, слюсарних робіт, машинного в’язання тощо);

2) ремонт побутових приладів та обладнання теле-, аудіо-, відеоапаратури;

3) навчання основ слюсарних і столярних робіт, чоботарювання, обслуговування побутової техніки;

4) прокат музичних інструментів, культурно-спортивного і туристичного інвентаря, звуко- і відеотехніки, сценічних костюмів, взуття, театрального реквізиту, інструментів і побутової техніки для технічної творчості, платівок, магнітофонних і відеокасет із записами (класичні твори тощо), експозиційного обладнання (вітрини, щити, експозиційні столи тощо);

5) фотокопіювання, репродуктування, ксерокопіювання, мікрокопіювання з книжок, брошур, газет, журналів, музейних експонатів, документів з фондів бібліотек, музеїв;

6) виготовлення фонограм концертів і спектаклів, копій звукозапису музичних творів з фонотек театрів, музеїв, бібліотек, клубних закладів, парків культури та відпочинку, науково-методичних центрів, надання послуг студій звуко- і відеозапису;

7) обробка кінофотоплівки;

8) надання підприємствам, установам і організаціям в оренду приміщень театрів, концертних залів, цирків, культурно-освітніх закладів, музеїв і заповідників для проведення мистецьких, культурно-просвітницьких громадських заходів, презентацій;

9) розроблення і оформлення інтер’єрів, музейних експозицій для закладів культури та інших організацій, оренда творів образотворчого мистецтва;

10) послуги з паркування автомобілів та інших транспортних засобів;

11) перевезення меблів, домашнього майна та предметів культурно-побутового призначення; вантажно-розвантажувальні роботи.


^ Загальне Положення

про клубне формування закладу культури

системи Міністерства культури і мистецтв України


Наказ Міністерства культури і мистецтв України

№ 835 від 07.12.2004 р.


^ 1. Основні засади діяльності клубного формування

1.1. Це Положення визначає організаційні та правові засади утворення і діяльності клубних формувань – колективів, гуртків, секцій, студій, любительських об’єднань, клубів за інтересами та інших культурно-дозвіллєвих об’єднань (далі – клубних формувань), які створені і працюють при закладах культури системи Міністерства культури і мистецтв України (далі – заклади культури).

1.2. Клубні формування є структурними підрозділами закладів культури, які діють на засадах рівноправності їх членів, самоврядування, законності і гласності.

1.3. В своїй діяльності клубні формування керуються законодавством України, даним Положенням, Положенням про клубне формування, яке розробляється на основі даного Положення та затверджується керівником закладу культури.

1.4. Клубні формування створюються, реорганізовуються та ліквідовуються за рішенням колективу клубного формування та керівника закладу культури.


^ 2. Завдання та функції клубних формувань

2.1. Основними завданнями клубних формувань є задоволення різноманітних духовних запитів, культурних і творчих потреб населення в сфері дозвілля на основі вільного вибору видів занять, спільності інтересів, добровільності членства.

2.2. Клубні формування:

- організовують систематичні навчання;

- проводять репетиції, концерти, вистави, тренування, походи тощо;

- здійснюють організаційно-методичну роботу;

- організовують творчий показ роботи колективу за звітний період;

- використовують інші форми творчої, групової, індивідуальної роботи та організації дозвілля населення.

2.3. Платні послуги надаються клубними формуваннями відповідно до законодавства.

2.4. Кошти, отримані від надання платних послуг, благодійних внесків та інші надходження можуть використовуватися виключно на забезпечення діяльності клубного формування.


^ 3. Типи клубних формувань

3.1. Існують такі типи клубних формувань:

- клубні формування, які здійснюють діяльність за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на утримання закладу культури;

- клубні формування, що діють на засадах часткової самоокупності, у тому числі за рахунок асигнувань, передбачених на утримання закладу культури (засновника), коштів учасників (членів) клубного формування (членських внесків, плати за навчання тощо), коштів, одержаних від власної діяльності, діяльності на умовах соціально-творчого замовлення, благодійних внесків, інших джерел не заборонених законодавством;

- клубні формування, що діють на засадах повної самоокупності з використанням коштів учасників клубного формування (членських внесків, плати за навчання тощо), коштів отриманих від власної діяльності, інших джерел не заборонених законодавством;

- інші типи клубних формувань.

3.2. Примірний перелік клубних формувань та кількісний склад їх учасників наведений у додатку до цього Положення.


^ 4. Організація діяльності клубних формувань. Керівництво клубними формуваннями та оплата праці керівників клубних формувань

4.1. Клубні формування можуть функціонувати як на платній, так і на безоплатній основі.

4.2. Періодичність і загальна тривалість занять в клубних формуваннях встановлюється положенням відповідного клубного формування.

4.3. Заняття в клубних формуваннях (в тому числі гуртках, студіях, колективах за видами мистецтва і народної творчості) проводяться регулярно за спеціальним розкладом та програмою, затвердженими керівником відповідного закладу культури.

4.4. Колективи клубних формувань один раз на рік проводять творчі звіти перед населенням, творчі виставки, або дні відкритих дверей з оновленою програмою (не менше 1/3 діючого репертуару) чи новими виставами.

4.5. Постійно діючим аматорським колективам за активну творчу діяльність по збереженню, розвитку і пропаганді культури, високий художній рівень та високу виконавську майстерність може бути присвоєно почесне звання “народний”, “зразковий”.

Порядок присвоєння почесного звання “народний”, “зразковий” визначається Положенням про народний (зразковий) аматорський колектив у культурно-освітніх закладах системи Міністерства культури і мистецтв України, затвердженого наказом Мінкультури України від 23.06.1999 року №415 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.1999 року № 593/3886.

4.6. Керівництво клубним формуванням здійснює його керівник, що призначається на посаду і звільняється відповідно до законодавства України.

Керівництво клубним формуванням може здійснюватись на громадських засадах (безоплатно).

4.7. Оплата праці керівників клубних формувань може провадитись як за посадовими окладами, так і за погодинними ставками відповідно до законодавства.

4.8. Посадові оклади керівникам клубних формувань установлюються за 3 години роботи на день, із розрахунку 18 годин на тиждень (навчальна година – 45 хвилин).

4.9. Проведення керівником клубного формування навчань, репетицій, концертів, тренувань, виставок, творчих зустрічей, роботи з підбору репертуару, проведення творчих лабораторій, майстер-класів, розробка авторських програм та проведення іншої організаційно-методичної роботи враховується при обчисленні робочого часу відпрацьованого керівником клубного формування.

4.10. Керівник клубного формування складає перспективні і поточні плани роботи, веде журнал обліку роботи колективу та інші документи передбачені пунктом 5.1. цього Положення, а також формує репертуар та подає керівнику закладу культури річний звіт про діяльність клубного формування.


^ 5. Документація клубного формування

5.1. Обов’язковими документами клубного формування є:

- положення;

- список учасників (членів) клубного формування;

- журнал обліку занять;

- план роботи;

- репертуарний план (для творчих колективів).

5.2. Порядок ведення документації клубного формування, умови участі (членства) у клубному формуванні, права і обов’язки його учасників (членів) визначаються положенням відповідного клубного формування.


^ 6. Контроль за діяльністю клубного формування

6.1. Контроль за діяльністю клубного формування здійснює керівник закладу культури. Для досягнення завдань, передбачених у п. 2.1. цього Положення, керівник закладу культури забезпечує необхідні умови для роботи клубних формувань, а також затверджує плани роботи, програми, кошторис доходів та видатків клубного формування.

6.2. Відповідальність за діяльність клубного формування несуть керівник клубного формування та керівник закладу культури.







Додаток


до загального Положення про клубне формування закладів культури системи Міністерства культури і мистецтв України


Примірний перелік клубних формувань

і кількісний склад їх учасників


Клубні формування

Кількісний склад учасників
^

Хорові колективи


не менше 20 чол.

Вокальні ансамблі

не менше 6-8 чол.

Інструментальні ансамблі

не менше 6 чол.

Оркестри

не менше 20 чол.

Ансамблі танцю

не менше 16 чол.

Ансамблі пісні і танцю

не менше 26 чол.

Студії (кіно, фото, відео, вокальні, художнього читання, образотворчого мистецтва)

не менше 10 чол.

Циркові колективи

не менше 10 чол.

Театральні колективи

не менше 15 чол.

Театральні колективи малих форм

не менше 10 чол.

Фольклорні гурти

не менше 6 чол.

Любительські об’єднання та клуби за інтересами різних напрямків діяльності

не менше 10 чол.

Гурти загального розвитку (підготовка до школа, вивчення іноземних мов тощо)

не менше 10 чол.

Гуртки культурно-побутового характеру (кулінарії, крою та шиття, в’язання, фріволіте, палітурної, слюсарної справи тощо)

не менше 10 чол.

Примітка:

Даний перелік не є вичерпним і кількісний склад клубних формувань носить рекомендаційний характер.

Кількість учасників клубних формувань, які здійснюють свою діяльність на принципах часткової або повної самоокупності, визначається в кожному окремому випадку керівником клубного формування у відповідності з економічними можливостями.


Начальник управління з питань

стратегічного планування

соціокультурного розвитку та

регіональної політики

у сфері культури Л. М. Кононенко

^ Про затвердження Порядку надання платних послуг закладами культури і мистецтв


Наказ Міністерства культури і мистецт України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України

N 732/306/152 від 21.12.1999 р.


На виконання постанови Кабінету Міністрів України від
5 червня 1997 року N 534 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності” НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок надання платних послуг закладами культури і мистецтв (далі – Порядок), що додається.

2. Скасувати наказ Міністерства культури і мистецтв, Міністерства фінансів, Міністерства економіки N 49/12-301/53 від 13 лютого 1998 р. “Про затвердження Порядку надання платних послуг закладами культури і мистецтв”.


Порядок надання платних послуг закладами культури і мистецтв

^

1. Загальні положення


1.1. Цей Порядок розроблений у відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 5 червня 1997 року N 534 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності” та від 16 лютого 1998 року N 164 “Про Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації”, а також Державного класифікатора України “Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 року N 441.

1.2. Порядок визначає організаційно-правову форму надання платних послуг населенню та підприємствам, установам, організаціям закладами культури і мистецтв.
^

2. Порядок визначення вартості платних послуг



2.1. Платні послуги населенню надаються закладами культури і мистецтв згідно з умовами, викладеними в постановах Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1994 року N 733 “Про ціноутворення в умовах реформування економіки” та від 25 грудня 1996 року N 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”.

2.2. При віднесенні суми витрат до витрат виробництва послуг слід керуватися статтею 5 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Розмір плати за той чи інший вид послуги визначається на підставі її ціни (тарифу). Базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов’язаних з наданням послуги.

До складу витрат виробництва належать:

витрати на оплату праці;

внески на соціальні заходи (на державне соціальне страхування, державне пенсійне страхування тощо);

матеріальні витрати, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструменту, пристроїв, спеціального одягу і взуття, захисних пристроїв, на проведення поточного ремонту, технічний огляд та технічне обслуговування основних фондів, що використовуються для надання послуг, службові відрядження, на оплату послуг зв’язку, засобів сигналізації, господарські та канцелярські витрати тощо;

амортизація основних фондів, що використовуються для надання послуг;

інші витрати, зокрема витрати на реалізацію послуг, оплату відсотків за фінансовими кредитами.

До ціни послуг, окрім зазначених витрат виробництва, зараховуються прибуток (якщо такий планується), обов’язкові податки, відрахування, платежі, збори відповідно до чинного законодавства.

2.3. Вартість (ціна) послуг формується, виходячи з витрат (собівартості) та прибутку з урахуванням попиту та платоспроможності покупців.

2.4. При визначенні вартості конкретних видів послуг неосновної діяльності закладів культури враховуються особливості визначення витрат виробництва і ціноутворення, які встановлено для відповідних галузей народного господарства законодавчими актами України.
^

3. Планування та використання доходів від надання платних послуг


3.1. Планування витрат закладу культури за рахунок доходів, одержаних від надання платних послуг, здійснюється за кожним видом послуг відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 1997 року N 534, та Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
16 лютого 1998 року N 164.

3.2. Після спрямування доходів, одержаних від надання платних послуг, на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням цих послуг, на сплату податків, обов’язкових внесків, відрахувань, зборів, платежів прибуток, що залишається в розпорядженні закладу культури, спрямовується на покриття витрат непрофінансованих статей бюджетної класифікації згідно із затвердженими плановими призначеннями і в першу чергу на покриття заборгованості з виплати заробітної плати, стипендій, коштів на харчування, інших соціальних виплат.

3.3. У закладах культури і мистецтв, що частково чи повністю фінансуються з бюджету, можуть створюватися госпрозрахункові підрозділи за погодженням з вищестоящою організацією, відповідними органами, управліннями культури. Керівники цих закладів затверджують відповідні положення щодо їх функціонування, визначають відповідальних за конкретну ділянку надання платних послуг, установлюють їх права та обов’язки.

3.4. Органам управління культури дозволяється надавати безкоштовні послуги згідно з чинним законодавством окремим категоріям населення (ветеранам війни, інвалідам, пенсіонерам, студентам, дітям).

3.5. Оплата праці залучених до виконання платних послуг працівників проводиться за фактично виконаний обсяг роботи згідно з чинним законодавством.

3.6. За рахунок коштів, одержаних від надання платних послуг, може проводитися преміювання як працівників, безпосередньо зайнятих їх виконанням, так і тих, хто сприяє їх здійсненню, згідно з положенням, затвердженим керівником і профспілковим комітетом, відповідно до чинного законодавства.

3.7. Кошти, одержані від надання платних послуг, зараховуються на поточні рахунки позабюджетних коштів у порядку, установленому наказом Міністерства фінансів СРСР від 10 березня 1987 року N 61, з дотриманням Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України в редакції, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 13 жовтня 1997 року N 334 і зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 9 червня 1998 року N 370/2510 зі змінами та доповненнями. Одержання готівкових коштів за надані послуги оформляється відповідно до чинного законодавства.
^

4. Прикінцеві положення


4.1. Отримання, розподіл та контроль за використанням коштів, що надійшли від реалізації заходів (робіт, послуг), здійснюється згідно із Законами України “Про підприємства в Україні” та “Про підприємництво”, затвердженими статутами та положеннями про заклади культури і мистецтв, галузевою та колективними угодами.

4.2. Фактичний склад витрат виробництва (собівартості) визначається згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року
N 250, та змінами і доповненнями до нього.

4.3. Статистична місячна, піврічна та річна звітність здійснюється за формою звіту про обсяг реалізації платних послуг населенню (N 1 – послуги), затвердженою наказом Міністерства статистики від 14 січня 1997 року N 4
“Про затвердження Загальнодержавного табеля (переліку) форм державної статистичної звітності”.

4.4. При реалізації заходів (робіт, послуг) керівники закладів культури і мистецтв зобов’язані забезпечити їх високий якісний рівень.

Керівники закладів культури і мистецтв та їх працівники, які беруть безпосередню участь у процесі надання платних послуг, несуть матеріальну та дисциплінарну відповідальність за використання та збереження отриманих коштів згідно з чинним законодавством.


Витяг з Довідника кваліфікаційних характеристик

професій працівників.

Випуск № 81. Культура та мистецтво.


(Наказ Міністерства культури і мистецтв України

№ 168 від 14.04.2000 р.)

^

Директор клубного закладу.

Завідувач закладу клубного типу



Завдання та обов'язки. Визначає, планує, здійснює і координує всі види діяльності клубного закладу. Організовує роботу й ефективну взаємодію відділів, секторів та інших структурних підрозділів клубного закладу. Відповідно до чинного законодавства забезпечує виконання основних напрямів культурно-освітньої та дозвільної діяльності серед населення. Організовує вивчення і впроваджує в практику нові форми й методи культурно-освітньої роботи та організації дозвілля, всебічно сприяє розвитку ініціативи й самодіяльності населення; створює сприятливі умови для творчої діяльності різних категорій населення, дбає про підвищення ролі й значення клубного закладу, як осередку збереження, відродження й розвитку національних культурних традицій, звичаїв та обрядів, зокрема місцевих, історичної спадщини краю. Діє від імені клубного закладу. Представляє його інтереси в державних, кооперативних, комерційних підприємствах і установах, громадських організаціях, судових і арбітражних органах. Відкриває у банках рахунки, користується правом розпорядження коштами. Забезпечує доцільне використання коштів, зберігання закріпленого за клубним закладом майна. У межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників. Укладає договори та контракти. Визначає загальну чисельність працівників, структуру та штати, посадові обов'язки та посадові оклади (тарифні ставки) працівників. Вживає заходів щодо матеріального стимулювання працівників, накладає дисциплінарні стягнення. Вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам. Вживає заходів щодо забезпечення клубного закладу кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань та досвіду працівників, створення безпечних і сприятливих умов праці. Забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни й обліку.


^ Повинен знати: чинне законодавство в галузі культури; чинні нормативні акти, що регулюють культурно-освітню діяльність та організацію дозвілля; форми й методи організації роботи з населенням з урахуванням демографічних, вікових та національних особливостей; сучасні методи господарювання та управління; основи трудового законодавства; правила й норми охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту.


^ Кваліфікаційні вимоги. Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня - менше 5 років (у сільській місцевості - без вимог до стажу роботи).




Література:

  1. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 березня 2009 р.: (Відповідає офіц. текстові). – К.: Вид. Паливода А.В., 2009. – 48 с. – (Закони України).
  2. Витяг з Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників: наказ Міністерства культури і мистецтв України №168 від 14.04.2000 // Культура та мистецтво. – Вип. № 81.
  3. Загальне Положення про клубне формування закладу культури системи Міністерства культури і мистецтв України: наказ Міністерства культури і мистецтв України

№ 835 від 07.12.2004 р.
  1. Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності: Постанова Кабінету Міністрів України № 534 від 05.06.1997 р.

  2. Примірне Положення про клубний заклад: наказ Міністерства культури і туризму України № 35 від 23.05.2007 р.
  3. Про державну підтримку клубних закладів: Указ президента України № 485/2000 від 21.03.2000 р.
  4. Про затвердження Порядку надання платних послуг закладами культури і мистецтв: наказ Міністерства культури і мистецт України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 732/306/152 від 21.12. 1999 р.
  5. Про нормативи забезпечення населення клубними закладами: Постанова Кабінету Міністрів України № 1775 від 12.11.1998 р.
  6. dent.gov.ua - офіційне представництво Президента України.
  7. ov.ua/control - Урядовий портал.
  8. a.gov.ua – офіційний веб-сайт Верховної Ради України.
  9. mu.gov.ua/mincult/uk/index - офіційний веб-сайт Міністерства культури і туризму України.