Академії мистецтв

Вид материала

Документы

Содержание Відділення кіномистецтва Для забезпечення повноцінної української кінодистрибуції У сфері кінодосліджень У сфері підготовки професійних кадрів у кіношколах Було сформовано пропозиції Академії мистецтв України до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної мора

Подобный материал:

• Міністерство культури І мистецтв україни національна музична академія україни ім. П. І. Чайковського, 2762.7kb.
• Олійник Алла Володимирівна. Голова журі Шмагало Ростислав Тарасович, декан факультету, 19.67kb.
• Академії мистецтв, 2540.02kb.
• З б І рник, 315.93kb.
• Юрій Герасимович, 25.37kb.
• Інститут мистецтв, 1293.33kb.
• План проведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів, 220.61kb.
• Автор Петрушкевич А. В., начальник навчально-організаційного відділу, 613.14kb.
• Контакти, 104.38kb.
• Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.

ВІДДІЛЕННЯ КІНОМИСТЕЦТВА


Протягом 2008 року робота відділення велась відповідно до плану, затвердженого Президією Академії мистецтв України (Постанова від 13.12.2007 р. № 10/57-09) та плану заходів на виконання рішень сесії Загальних зборів АМУ (Постанова ХІІ сесії Загальних зборів АМУ від 06.06.2008 р. № 4/28-09).

Загальний чисельний склад відділення кіномистецтва нараховує 16 осіб (7 дійсних членів /академіків/: М.П. Мащенко – академік-секретар відділення, член бюро відділення; В.М. Кузнєцов – заступник академіка-секретаря, член бюро відділення; Р.Г. Балаян, М.О. Бєліков, Ю.Г. Іллєнко, К.Г. Муратова, В.Л. Скуратівський та 9 членів-кореспондентів: Г.П. Чміль – заступник академіка-секретаря, член бюро відділення; В.Г. Іллєнко, М.Г. Іллєнко, О.І. Коваль, В.С. Криштофович, В.З. Новак, О.О. Сердюк, О.Б. Фіалко, Д.Я. Черкаський).

Учений секретар відділення – І.Б. Зубавіна (член бюро відділення).


Виконання заходів загального плану роботи відділення та особистих планів членів відділення обговорювалися на засіданнях бюро (7) та на загальних зборах відділення (1), а також у робочому порядку протягом року.

Робота відділення кіномистецтва у звітному році спрямовувалась у трьох магістральних напрямах: творча практика фільмування, проведення наукових досліджень, організаційні заходи. Цілком логічно, що пріоритетним вектором слід визнати створення фільмів, які б могли гідно репрезентувати Україну на міжнародних кінофестивалях, формуючи позитивний образ держави, виборювати аудіовізуальний простір, експансивно захоплений американською та російською екранною продукцією. За 2008 рік членами відділення створено 5 повнометражних ігрових фільмів.

Не менш важливим для академічного відділення слід визнати запровадження наукових досліджень з історії та теорії мистецтва екрана, проведення творчо-організаційних заходів.


Протягом року на розгляд Президії Академії мистецтв України кіновідділенням було винесено наступні питання:

1. Про стан розвитку сучасного кіномистецтва – підготовлено довідку і зроблене відповідне повідомлення на засіданні Президії Академії мистецтв України (Постанова від 11.04.2008 р. № 3/19-09).
   
2. Про хід підготовки до проведення творчої акції «Мистецтво молодих». Затверджено концепцію акції, дати її відкриття й закриття, а також план підготовки та проведення заходу (Постанова від 11.04.2008 р. № 3/17-09).
   
3. Подання пропозицій щодо заходів АМУ при проведенні Року пам’яті жертв Голодомору (Постанова від 11.04.2008 р. № 3/18-09).
   
4. Про участь у Фестивалі науки (Постанова від 5.06.2008 р. № 4/28-09).
   
5. Про підсумки проведення науково-творчої акції «Мистецтво молодих – 2008» (Постанова від 13.11.2008 р. № 6/40-09).
   

Відділення кіномистецтва щорічно займається аналізом справ у кінематографі України за усіма напрямами діяльності галузі (кіновиробництво, кінопрокат та кінодистрибуція, кінодослідження та фахова освіта).

Сьогодні, коли всі розвинені держави світу розглядають кіно як важливий чинник ідентифікації та самоідентифікації, як провідник духовних цінностей нації, країни, суспільства, закономірно активізується українська державна кінополітика. Зокрема, вдосконалюється законодавча база, збільшуються інвестиції, що є важливим для такої фінансово місткої галузі, як кінематограф. Проте за роки кризи й занепаду національної кінематографії (1990-ті), на жаль, ствердилась думка, що українського кінематографа більше не існує, а вітчизняний інформаційний простір остаточно перетворився на поле боротьби російської та американської кіноіндустрій. І це важко заперечувати за умови відсутності національного кінопрокату. Справді, практично всі кіноекрани України заполонили фільми іноземного виробництва. Втім, перші кроки до відновлення присутності українського фільму на українському кіноекрані вже зроблено. Вони передбачені перспективною Загальнодержавною програмою розвитку національної кіноіндустрії.

Загальнодержавна програма розвитку національної кіноіндустрії на 2008–2012 роки має на меті:

• забезпечення державного протекціонізму у сфері кінематографії;
  
• зміну параметрів державної політики в галузі кінематографії з політики прямого бюджетного фінансування на політику державного протекціонізму по відношенню до національного фільму;
  
• формування сучасної національної кіноіндустрії;
  
• розвиток продюсерської системи кіновиробництва;
  
• реформування наявної матеріально-технічної бази кінематографії, оснащення новітніми технологіями виробництва і показу фільмів.
  

Усвідомлюємо, що затвердження програми – лише формальний акт; її запровадження передбачає практичні дії.

До факторів позитивної динаміки слід віднести появу дієвих та професійних незалежних кінопродюсерів. Серед найбільш успішних і перспективних варто назвати Олега Кохана – незалежного продюсера, який очолює кінокомпанію Sota Cinema Group (Україна), що в числі перших на практиці успішно реалізувала нову для України продюсерську схему кіновиробництва на основі взаємодії державного і приватного фінансування.

Першим масштабним проектом повного циклу компанії став фільм класика кінематографа, академіка АМУ Кіри Муратової «Два в одному» (нагороди: «Ніка» як кращий фільм 2007 року; «Білий слон» і «Золоте яблуко» за кращу режисуру), світова прем’єра якого відбулася в Нью-Йорку, а національна – в Києві 2007 року. У січні 2008-го випущена DVD-копія фільму. Співпраця з Кірою Муратовою продовжилася короткометражною стрічкою «Лялька», прем’єра якої зараз готується, і повнометражним художнім фільмом «Мелодія для шарманки», зйомки якого вже завершені. Відбулася світова прем’єра нового фільму академіка АМУ Романа Балаяна «Райські птахи» (спільний проект Sota Cinema Group з Міністерством культури і туризму України); фільмом відкрився Міжнародний кінофестиваль «Молодість».

Спільно з видавництвом «Атлант–ЮЕмСі» видано фотоальбом київського фотохудожника Костянтина Доніна «Кадр за кадром. Кира Муратова». Видавництвом «KINO–КОЛО» за сприяння Sota Cinema Group вийшла друком книга Зінаїди Фурманової «Роман з Балаяном».

На жаль, такі приклади успішної продюсерської діяльності у вітчизняному кінематографі поки що поодинокі, тому передбачено державну підтримку у вигляді держзамовлення на картини, що відбивають національну систему моральних і духовних цінностей, висвітлюють важливі події вітчизняної історії, сприяють ствердженню позитивного іміджу країни у світі.

Аби світова громада мала можливість дізнатися про історію нашої держави, відрефлексувати больові точки національної свідомості, такі як Голодомор, політичні репресії, винищення української інтелігенції, з метою ознайомити з культурними, ментальними та гуманітарними цінностями українства, Державна служба кінематографії (голова – член-кореспондент АМУ Ганна Чміль) здійснює послідовну й цілеспрямовану політику. Зокрема, в межах цієї програми створено історичну картину, оздоблену звуковим рядом та акустичним фоном на рівні новітніх технологічних можливостей, – «Богдан-Зиновій Хмельницький» академіка АМУ Миколи Мащенка.

Як відомо, фільм необхідно не тільки зняти, а й забезпечити його зустріч з глядачем. Просування фільму – важлива ланка, без якої неможливо замкнути цикл виробник–прокатник–глядач.

Для забезпечення повноцінної української кінодистрибуції введено обов’язкову вимогу дублювання фільмів, які йтимуть в українському прокаті, українською мовою. Ця вимога, що поширюється як на фільми вітчизняного виробництва, так і на іноземні стрічки, викликала широку дискусію. Втім, закон про обов’язковий дубляж українською має свою логіку: насамперед – це послідовне запровадження державної мови через мистецькі форми її функціонування; до того ж цей канон узгоджується з соціальними програми забезпечення робочими місцями акторів та спеціалістів середньої виробничої ланки.

І все ж дублювання – лише компромісний хід. Необхідною умовою відродження національного прокату є наявність конкурентноспроможних картин вітчизняного виробництва, і обов’язково – у достатній кількості копій. Вартий уваги прецедент одночасної прем’єри картини Миколи Мащенка «Богдан-Зиновій Хмельницький» по всій Україні, для чого було надруковано 21 копію фільму.

У сфері кінодосліджень слід підкреслити збільшення кількості фундаментальних фахових видань, одноосібних та колективних монографій. Особливо необхідно відзначити принципову важливість виходу «Нарисів з історії кіномистецтва України» під егідою Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. Видання вже отримало перші схвальні рецензії у фахових виданнях (журнал «Кіно–Театр» тощо), проте найбільш переконливою атестацією є замовлення Інститутом екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого значної кількості примірників для використання у навчальному процесі. Незаперечним є вагомий внесок періодичних наукових видань АМУ «Мистецтвознавство України» та «Мистецьки обрії», де оприлюднюються результати досліджень провідних фахівців галузі. Статті науковців АМУ з’являються і на сторінках інших наукових видань, часописів, фахових журналів, як вітчизняних, так і зарубіжних. Щодо газетної періодики, то загальний рівень кінокритики іноді «знижує планку» за рахунок т.зв. кіножурналістики, адже серед газетярів насамперед поціновуються «майстри гострого пера», а не фахівці, обізнані з історією та теорією мистецтва екрана. Тому особливої важливості набувають наукові конференції, семінари АМУ та Інституту проблем сучасного мистецтва, де в наукових дискусіях встановлюється певний необхідний рівень наукових та професійних підходів до розгалуженого проблемного поля екранних мистецтв.

Академія, де сконцентровано потужні сили художньо-творчої еліти держави, закономірно бере на себе відповідальність і усвідомлює важливість завдання виховання молодого покоління. Вісім з шістнадцяти членів відділення викладають у вищих навчальних закладах, поєднуючи творчу та науково-викладацьку діяльність, виховання кадрів для кіногалузі.

У сфері підготовки професійних кадрів у кіношколах варто відзначити оновлення навчальних програм, модифікації програмної бази, пов’язані зі стрімким розвитком сучасних засобів масових комунікацій, що примусив переосмислити зміст, форми і методи роботи у сфері кіноосвіти на користь нового, більш місткого поняття – медіаосвіта. Згідно зі світовою практикою, весь досвід роботи з екранними мистецтвами став застосовуватися до найрізноманітніших медіа, присутніх у нашому повсякденному житті: телебачення, кіно, преси, фотографії, звукозапису. Тому не потребує додаткових обґрунтувань, що підготовку і проведення творчої акції «Мистецтво молодих – 2008» слід назвати серед основних творчо-організаційних заходів кіновідділення 2008 року.

У попередні роки в межах акції була репрезентована творчість молодих митців у галузі образотворчого мистецтва (1998, 2002, 2006); 1999, 2003 та 2007 років акцію було присвячено випускникам навчальних закладів театрального профілю, 2001, 2005 – музичних закладів, 2000, 2004 – закладів кіномистецтва.

2008 року акцію «Мистецтво молодих» було присвячено творчості молодих спеціалістів у сфері екранних мистецтв – кінорежисерів, кінооператорів, майстрів анімаційного кіно, кінознавців, драматургів, культурологів, істориків культури та організаторів кінематографічної справи.

Метою заходу стала презентація рівня підготовки митців, їх творчих та наукових досягнень, а також привернення уваги державних органів влади, громадськості до творчості молодих кінематографістів, до проблем підготовки професійних кадрів для кіно і ТБ.

Підготовка фахівців екранних мистецтв в Україні здійснюється в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, Київському національному університеті культури і мистецтв, Національному університеті «Києво-Могилянська академія» та в Харківському університеті культури, тому саме ці навчальні заклади стали активними учасниками акції.

Акція включала: перегляд кращих дипломних робіт випускників відповідних спеціальностей (практичних і теоретичних) за останні 5 років (2004–2008 рр.) та науково-практичну конференцію за участю педагогів, науковців, аспірантів «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку».

Акція проходила 30–31 жовтня за участю представників кіношкіл України та численних представників ЗМІ (телеканали 1-й національний, ІСТV, канал «Київ», канал «Культура», Всесвітня служба УТР; газети «Урядовий кур’єр», «По-київськи», «День», журнал «Українська культура» делегували кореспондентів для висвітлення цієї культурної події).

При підготовці «Мистецтва молодих» було:

• встановлено ділові контакти з усіма вищими навчальними заклади України, де виховують майбутніх спеціалістів кіно, медіа та дотичних сфер діяльності;
  
• на конкурсній основі переглянуто понад 100 дипломних робіт випускників відповідних спеціальностей (практичних та теоретичних) за останні 5 років (2004–2008 рр.), представлених різними кіношколами України; переможці конкурсу були відзначені почесними дипломами та медалями Академії мистецтв України;
  
• сформовано програму кращих робіт і продемонстровано її молодіжній аудиторії з наступним обговоренням.
  

Під час акції у великому конференц-залі АМУ діяла виставка дипломних проектів художників кіно (випускників НАОМА).

У межах акції відбулась наукова конференція «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку». За результатами кінопереглядів телеканал «Всесвітня служба УТР» розпочав цикл передач «Завтра починається сьогодні. Аудіовізуальне мистецтво молодих» (режисер Людмила Томашпольська), присвячений молодим фахівцям у сфері медіа з телевізійним показом кращих дипломних робіт за участю авторів. Метою таких програм є ознайомлення з творчими проектами фахівців-початківців у сфері екранних мистецтв, залучення їх імен до культурного обігу.

Підготовлено і подано до друку збірник наукових праць «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку». Автори статей – науковці, педагоги – викладачі вищих навчальних закладів України, що готують кадри для кінематографа і телебачення, для сфери сучасних медіа, тому закономірно фокусують увагу на проблемних аспектах чинної освітньої практики у ВНЗ мистецького спрямування.

До пріоритетів у сфери творчо-організаційної практики відділення слід також віднести участь у Другому фестивалі науки, приуроченому до Дня науки.

Варто наголосити, що робота відділення кіномистецтва 2008 року велась у двох основних напрямках. Один присвячено творчості молодих митців, інший – ушануванню представників старшого покоління майстрів кіно, адже цього року Національній кіностудії художніх фільмів ім. Олександра Довженка виповнюється 80 років. Символічно, що першим заходом на перетині двох спрямувань роботи відділення стала зустріч майстрів кіномистецтва з молодими митцями кіно на конференції «Традиції та творчий пошук у сучасному українському кіно» в рамках Фестивалю науки.

Участь у творчій зустрічі з молодими кінематографістами взяли досвідчені майстри, в т.ч. члени АМУ М.П. Мащенко, В.Л. Скуратівський, Р.Г. Балаян, Г.П. Чміль, О.С. Мусієнко, а також представники фахових видань (часопису «Кіно–Театр», журналу «Українська культура»), голова творчого об’єднання «Дебют» В.С. Гресь та інші (16 травня, Національна кіностудія ім. Олександра Довженка, 7-ма проекція).

Після перегляду програми короткометражних кінокартин молодих кінематографістів, до якої увійшли фільми «Філософія» А. Пасікової, «Приблуда» В. Ямбурзького, «Ріка» Т. Карпінської, та «Закон» В. Потруха, пройшло обговорення цих та інших робіт молодих майстрів екрана в межах конференції «Традиції та творчий пошук у сучасному українському кіно».

Серед тих, хто взяв участь в обговоренні болючих проблем вітчизняного кінематографа з представниками молодої генерації кіно України, – голова Держслужби кінематографії, член-кореспондент Академії мистецтв України Г.П. Чміль, члени Академії мистецтв України: академік М.П. Мащенко, академік В.Л. Скуратівський, академік Р.Г. Балаян, завідувачка кафедри кінознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, член-кореспондент АМУ О.С. Мусієнко, голова Творчого об’єднання «Дебют» В.С. Гресь, головний редактор часопису «Українська культура» А.А. Яремчук, науковий співробітник ІМФЕ ім. М.Т. Рильського О.В. Безручко, учений секретар відділення кіномистецтва Академії мистецтв України І.Б. Зубавіна та ін. (Відповідальні: академік-секретар відділення М.П. Мащенко та учений секретар відділення І.Б. Зубавіна).

Окрім того, в межах Фестивалю науки відбулись відкриті лекції:

1. Відкрита лекція академіка АМУ, професора В.Л. Скуратівського «Структура художнього образу. Кінематографічний аспект» (15 травня, Інститут екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, вул. Щорса, 18).
   
2. Відкрита лекція члена-кореспондента АМУ, професора О.С. Мусієнко «Метафізика урбаністичного ландшафту у фільмах німецького експресіонізму» (14 травня, Інститут екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, вул. Щорса, 18).
   
3. Відкрита лекція члена-кореспондента АМУ, професора О.С. Мусієнко «Кінематограф постмодерну на американському екрані: творчість Девида Лінча» (16 травня, Інститут екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, вул. Щорса, 18).
   

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 р. № 33689/0/1-08 було підготовлено лист до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі про те, що Академія мистецтв України пропонує включити до робочої групи Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі для підготовки відповідних проектів законів та інших нормативних проектів академіка Академії мистецтв України, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка М.П. Мащенка і вченого секретаря відділення кіномистецтва, кандидата мистецтвознавства, доцента І.Б. Зубавіну та подає пропозиції щодо вдосконалення організаційно-правового механізму, здатного протистояти національній та релігійній ворожнечі, неповазі до національний та релігійних святинь, пропаганді наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, тютюнопаління, порнографії і насильства та іншим формам руйнування морального здоров’я суспільства.

Було сформовано пропозиції Академії мистецтв України до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, де, зокрема, зазначалося, що після всебічного вивчення проблем, порушених у рішенні Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі за результатами обговорення доповіді Віце-прем’єр-міністра України І.В. Васюника «Щодо викликів та головних завдань у сфері захисту суспільної моралі», Академія мистецтв України звертає увагу на відсутність вітчизняного виробництва фільмів для дітей та юнацтва. За роки незалежності практично не створено жодного кінофільму для дитячої аудиторії. Такий дефіцит видається небезпечним, адже саме такі картини несли потужний виховний потенціал, запроваджували гуманістичні ідеї, норми моралі та моральності.

З метою вдосконалення відповідного законодавства та нормативно-правових актів Академія мистецтв України запропонувала зобов’язати репертуарні та художні ради кіностудій України (незалежно від форми власності) щорічно передбачати випуск не менш ніж одного фільму, розрахованого на дитячу аудиторію. В листі було висловлено пропозицію скористатися досвідом розвинених кінодержав, де передбачено відрахування у спецфонд розвитку фільмовиробництва для дітей та юнацтва. Наприклад, в Естонії кінематограф узагалі, і дитяче кіно зокрема, фінансується за рахунок фонду розвитку культури, що поповнюється відрахуванням 20-х відсотків з продажу горілчаних та тютюнових виробів, а в Чехії у фонд розвитку дитячого кіно відраховується певний відсоток з кожного проданого в кінотеатрах квитка. Існують інші моделі фінансування кінопроектів, розрахованих на юного глядача, адже вони є продуктом у повному розумінні стратегічним, а тому не можуть бути поставлені на комерційну основу, орієнтуватись на фінансову успішність. Натомість мають нести заряд добра, пропагувати моделі моральної поведінки, виховувати патріотичне світосприйняття. Кіно для дітей – це духовні інвестиції в майбутнє нашої держави.

Після тривалої перерви почали-таки знову створювати фільми для дітей: наприкінці 2008 року відбулася прем’єра дитячої стрічки «Прикольна казка» (режисер Роман Ширман). Фільм створено у копродукції з Естонією (генеральний продюсер – Олена Фетисова).

Переважна більшість проблемних аспектів у роботі кіновідділення концентрується навколо сучасного стану кінематографа: йдеться насамперед про суто творчі аспекти, їх теоретичне осмислення, проте в полі уваги залишаються такі різнопланові питання творчо-організаційного характеру, як відпрацювання алгоритму послідовних кроків до органічного входження у світ цивілізованих ринкових відносин, недостатня готовність новонародженої продюсерської системи до існування в нових економічних умовах, перспективи оптимізації структури і функціонування НСКУ тощо. Серед нагальних проблем – удосконалення законодавчої бази (особливо сьогодні, коли ми вже маємо підстави говорити про стан світової кризи). Не втрачає актуальності вузлове питання: як нашій вітчизняній кінематографії знайти власну нішу у світовому кінопроцесі, посісти достойне місце серед кінематографічних держав? Ідеться про вихід з колапсу обмеженого кіновиробництва, незатребуваності вітчизняного екранного продукту в Україні за відсутності національного кінопрокату. Зазначимо: руйнація інфраструктури не перешкоджає дистриб’юторам російських та американських фільмів просувати свою продукцію на наш вітчизняний екран, експансивно захоплюючи інформаційний простір держави.

Зважаючи на необхідність активного входження в культурні контексти, протягом року відділення продовжувало налагодження інформаційних зв’язків, зміцнення підвалин співпраці з науковими установами та навчальними закладами, а також із засобами масової інформації. Зміцнюючи статус Академії мистецтв України, відомі та поважні кіномитці, члени відділення кіномистецтва, брали участь у кінофестивалях і престижних форумах на теренах України та світу, де заявляли про себе як фільмами, так і роботою в журі та оргкомітетах престижних фестивалів, науковими та публіцистичними статтями на сторінках вітчизняних і зарубіжних видань, численними інтерв’ю ЗМІ (виступи з творчих та наукових питань у пресі, на сторінках спеціальних періодичних виданнях, на ТБ, радіо).

З огляду на видову специфіку відділення кіномистецтва, більшість членів якого є кіномитцями-практиками, головним продуктом їхньої творчої діяльності, безумовно, вважаються фільми, екранні твори – потужні важелі впливу на суспільну свідомість. Причому в координатах сучасності Автор з необхідністю залучений до поля тексту. Отже, публічні виступи, інтерв’ю, що їх дають кінематографісти засобам масової інформації, художньо-публіцистичні твори митців слід визнати достойним еквівалентом наукових праць, адже образне мислення, художній образ часом на рівні інтуїтивного осягнення навіть випереджають раціонально вибудовані концепції.

До яскравих культурно-творчих подій року слід віднести прем’єрний показ картини Романа Балаяна «Райські птахи», що демонструвався в палаці «Україна» на відкритті Міжнародного кінофестивалю «Молодість», прем’єру нової картини Кіри Муратової «Мелодія для шарманки», прем’єри телевізійних фільмів «Садівник» (режисер – Олег Фіалко) та «Ой, мамочки…» (режисер – Вячеслав Криштофович). Режисер Віллен Новак завершив роботу над ігровою повнометражною стрічкою за оповіданнями А.П. Чехова «Кохати чи вбивати» (російська назва фільму «Стреляй немедленно!»).

Протягом року члени відділення взяли помітну участь у кінематографічних подіях: участь у міжнародних та вітчизняних кінофестивалях (26 разів), участь у конференціях та круглих столах (17). Ними видано 4 книги, створено 5 повнометражних ігрових фільмів, понад 100 статей (113 публікацій), газетних та журнальних публікацій. До науково-творчого доробку слід віднести й участь у роботі редколегій видань мистецького профілю та роботу в експертних радах, спеціалізованих комітетах, міжвідомчих комісіях, а також педагогічно-викладацьку діяльність (Г.П. Чміль, В.Г. Іллєнко, М.Г. Іллєнко, О.І. Коваль, О.О. Сердюк, В.З. Новак, О.Б. Фіалко викладають у вищих навчальних закладах).

Важливе місце в науково-творчій діяльності відділення займає виконання спільних проектів з лабораторією екранних мистецтв Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ. В числі об’єднаних заходів – наукові конференції, семінари, видання збірників наукових праць «Мистецтвознавство України» і «Мистецькі обрії», колективних та одноосібних монографій. Залучення до цих фундаментальних проектів можна визначити як одну з домінант наукової роботи відділення.

Відповідно до індивідуальних планів члени кіновідділення брали активну участь у наповненні науковими матеріалами щорічних академічних видань «Мистецтвознавство України» та «Мистецькі обрії» (у відповідні розділи, присвячені екранним мистецтвам, подано статті В.Л. Скуратівського, М.П. Мащенка, Г.П. Чміль, М.Г. Іллєнка та члена відділення історії та теорії мистецтв О.С. Мусієнко).

Став традиційним для відділення зв’язок з фаховими періодичними виданнями. В числі постійних партнерів слід назвати: вітчизняні часописи «КІNО–КОЛО» (який, на жаль, припинив своє існування внаслідок економічних обставин) та «Кіно–Театр», газету «Культура і життя».

До продуктивної діяльності в стратегічному контексті слід віднести активну участь членів відділення в підготовці й проведенні ХІІ звітної сесії Загальних зборів АМУ (березень 2008 року) та реалізації її рішень.

Зокрема, на тлі стійких тенденцій до перетворення світової спільноти на інформаційне суспільство, оздоблене технічними засобами спілкування, зорієнтоване на збирання та поширення інформації, активізувалось поповнення web-сайту Академії новими інформаційними матеріалами, відомостями про творчі й наукові здобутки членів відділення, забезпечення комплектації бази даних візуальними, ілюстративними та іншими файлами.

Окрім збору та впорядкування інформації про актуальні напрями розвитку галузі, науково-творчі здобутки членів відділення та резонанс, викликаний їх творчістю на сторінках вітчизняної та міжнародної преси, а також про діяльність споріднених наукових установ, профільних навчальних закладів України й світу, протягом року, завдяки полегшеному доступу до Internet-мережі, було отримано розсилки з профільних сайтів навчальних закладів та наукових установ; здійснювалось листування з членами Академії та представниками навчальних закладів (з метою накопичення інформації про наукові конференції, симпозіуми, форуми; отримання фото-, відео-, а також текстових матеріалів, пов’язаних з діяльністю членів відділення, їх науково-творчими здобутками).

Продовжується поповнення відеотеки, комплектація архіву.

Члени відділення подають поквартальні звіти на виконання п. 14 Наказу Міністерства фінансів від 29.12.2002 р. «Про паспорти бюджетних програм» з урахуванням внесених змін (Наказ Міністерства фінансів України від 17.01.2007 р.).

Суттєве місце в роботі відділення посідає плідна науково-творча діяльність його членів:


Академік М.П. Мащенко:

1. Творча діяльність:
   

• Створено телефільм-портрет актора Дмитра Миколайовича Миргородського «Артист милістю Божою».
  
• У циклі портретів до 80-річчя кіностудії ім. О. Довженка 17 липня 2008 року відбулась прем’єра телефільму-портрета актора Дмитра Миколайовича Миргородського «Артист милістю Божою» (м. Київ, кіностудія ім. О. Довженка).
  
• Відбулася всеукраїнська прем’єра фільму «Богдан-Зиновій Хмельницький» у 20-х містах України одночасно.
  
• Для дитячої та юнацької аудиторії відбулася прем’єра фільму «Богдан-Зиновій Хмельницький» в МДЦ «Артек».
  

2. Публікації М.П. Мащенка:
   

• О Богдане Хмельницком. Фильме и человеке // TV-парк. – 2008. – № 11. – С. 5.
  
• Крутими сходами до визнання // Культура і життя. – 2008. – 22 жовт. – № 43. – С. 2.
  

3. Публікації про М.П. Мащенка:
   

• Бугаева Н. Творческие вершины Николая Мащенко // Жизнь Луганська. – 2008. – 11 июня. – № 24 (934). – С. 7.
  
• Бугаева Н. Творческие вершины Николая Мащенко // Жизнь Луганська. – 2008. – 18 июня. – № 25 (935). – С. 8.
  
• Безручко О. Фільм про Дмитра Миргородського // Кіно–Театр. – 2008. – № 5 (59). – С. 52.
  
• Коваль Р. Розступіться, козацтво йде! (Про фільм «Богдан-Зиновій Хмельницький» кінорежисера Миколи Мащенка) // Українська культура. – 2008. – Верес. – С. 1–2.
  
• Яремчук А. Творець оберегів духу // Українська культура. – 2008. – Трав. – С. 18–19.
  
• 28.07.2008 р. на телеканалі КРТ пройшла передача, присвячена творчості М.П. Мащенка за участю режисера з демонстрацією уривків його фільмів («Як гартувалась сталь», «Овід», «Вінчання зі смертю», «Богдан-Зиновій Хмельницький» тощо).
  
• Синеа Т. Смотрите в кинотеатрах страны в марте: «Богдан-Зиновий Хмельницкий» //TV-парк. – 2008. – № 11. – С. 6.
  
• Inner monologue // CloseUp.
  
• Безручко О. Микола Мащенко: роздуми перед екраном // Культура і життя. – 2008. – 3 верес. – № 36. – С. 3.
  
• Волга Л. «Фабрика мрій» по-українськи // Урядовий кур’єр (номер і сторінка не зазначені).
  
• Панкратьєв С. Здійснилося! Фільм «Богдан-Зиновій Хмельницький» вийшов на екрани! // Правда України. – 2008. – 15 трав. – С. 24.
  
• Иваницкий С. Николай Мащенко: о времени и о себе // События. – 2008. – 9–16 июня. – С. 24–25.
  
• Власюк Т. З Миколою Мащенком // Порадниця. – 2008. – № 36. – С. 2–4.
  

Академік Р.Г. Балаян:

1. Завершив роботу над фільмом «Райські птахи». Фільм брав участь в основному конкурсі Міжнародного кінофестивалю в Москві (липень 2008 року).
   
2. Фільм «Райські птахи», де режисер ділиться спостереженнями про долі творчих людей в умовах несвободи, відкрив 38-й Міжнародний кінофестиваль «Молодість».
   
3. На кінофестивалі «Кіношок» присуджено приз С. Романюку за виконання однієї з ролей у фільмі «Райські птахи».
   
4. Отримав приз за режисуру на фестивалі «Кіно–Ялта».
   
5. Узяв участь у всеросійському глядацькому кінофестивалі «Московська прем’єра» (фільм зайняв друге місце).
   
6. Участь у Днях кіно України в Польщі.
   
7. Участь фільму «Ніч світла» у Днях кіно України в Парижі.
   
8. Очолював журі фестивалю «Телекінофорум» в Ялті.
   
9. Статті та інтерв’ю в газетах і журналах, у т.ч.:
   

• Прокофьев, Вячеслав. Роман Балаян: «В Москве становлюсь украинофилом, а в Киеве – русофилом» // Труд. – 2008. – 11 авг.
  
• Филатов, Олег. Птицы и несвобода // EGO.
  
• Татаренко, Ирина. Роман Балаян. Разбор полетов // Персона. Рубрика: Интервью в тему.
  
• Гаспарян, Валерий. Кинополеты Романа Балаяна – 25 лет спустя // Собеседник Армении.
  
• Гладских, Елена. Интервью с режиссером Романом Балаяном // Дело.
  
• Старосельская, Наталья // Иные берега.
  
• Пидгора-Гвяздовский, Ярослав // Що.
  
• Горелова, Валерия // МС (Московский комсомолец).
  
• Егорова, Мария. О личном // Москвичка.
  
• Малишок, Ольга // ПіК України.
  
• Плахова, Кристина. «Полеты» Романа Балаяна // Экспедиция ХХІ.
  
• Інтерв’ю з майстром надрукували також газети: «День», «Независимая газета», «Телекритика», тижневик «Новинар».
  

Академік М.О. Бєліков:

1. Продовжує працювати над сценарієм до фільму (умовна назва «Земля»), що порушує тему глобального потепління, в жанрі, що поєднує ігровий та документальний кінематограф. Фільм має стати своєрідним продовженням картини «Розпад», присвяченого Чорнобильській трагедії.
   

Академік К.Г. Муратова:

1. Протягом 2008 року працювала над створенням ігрового повнометражного фільму «Мелодія для шарманки».
   
2. Отримала приз за кращу режисуру «Золоте яблуко» на кінофестивалі продюсерського кіно в Ялті.
   
3. Дала численні інтерв’ю ЗМІ. Серед публікацій про К.Г. Муратову – «Досьє» у виданні «ФОКУС» (12.01.2009 р.), де повідомлено рейтинг кінорежисера серед 100 найбільш впливових жінок України, стаття «Кира Муратова представила диптих “Два в одном” на “Кинотавре”» в газеті «Коммерсант».
   

Академік Ю.Г. Іллєнко:

1. Протягом першої половини 2008 року, відповідно до Розпорядження Президента України В.А. Ющенка, розробив (разом з академіком А.В. Гайдамакою та директором Києво-Печерського заповідника С.П. Кролевцем) проект меморіального комплексу «Тарасова Земля» в селі Прохорівка Канівського району. 13 червня 1859 року Тараса Григоровича Шевченко було заарештовано біля саду Максимовича по дорозі на Михайлову гору, до маєтку першого ректора Київського університету М.О. Максимовича, в якого Т.Г. Шевченко неодноразово гостював і створив два відомі портрети самого Максимовича і його дружини. То були останні кроки вільного митця по землі України. В пакет документів меморіального проекту входила історична довідка про арешт Т.Г. Шевченка саме на цій землі, підготована Державним музеєм Т.Г. Шевченка, автограф доповідної Т.Г. Шевченка про свій арешт на ім’я київського генерал-губернатора, технічна документація на створення меморіального комплексу (реставрована пристань ХІХ ст.; корчма з приміщеннями для подорожніх; пам’ятник поетові, що виходить з човна на берег; 12 стел уздовж дороги на Михайлову гору із цитатами з віршів поета; під дубом Шевченка – пам’ятний знак, що зображує малого Тараса, який малює краєвид; передбачено також створення літньої школи для юних талантів зі всіх куточків України на території колишнього маєтку Максимовичів, а нині занедбаного філіалу санаторію «Жовтень», з майстер-класами малювання, української мови і віршування, кіно і хорового співу). На місці виходу Т.Г. Шевченка з човна товариство «Тарасова Земля» встановило пам’ятник знак, який сповіщає про те, що тут буде створено меморіальний комплекс. 8 березня 2008 року пакет документації меморіального комплексу було передано Віце-прем’єру з гуманітарних питань І. Васюнику, голові черкаської ОДА О. Черевку, Міністру культури і туризму В. Вовкуну, голові канівської РДА О. Лисуну, голові прохорівської сільської ради В. Дошці.
   
2. З грудня 2007 по червень 2008 року працював разом з режисером і народною актрисою України Людмилою Єфіменко над кінопроектом «Мама, я льотчика люблю» як креативний продюсер. Було створено режисерський сценарій і кошторис фільму. В червні 2008 року проект було зупинено наказом заступника директора кіностудії п. Грушка.
   
3. У серпні 2008 року Ю.Г. Іллєнко став членом (voting member) Європейської академії кіна (EFA – European Film Academy). Переглянув близько 50-х фільмів європейського виробництва, які номінувалися на нагороди EFA. Зробив свої пропозиції щодо нагородження претендентів. Також узяв участь у ротації членів правління EFA.
   
4. У серпні 2008 року вийшов друком перший наклад (1000 примірників) роману-хараману «Доповідна Апостолові Петру» в трьох книгах:
   

• Кн. 1: Юрка Іллєнка доповідна Апостолові Петру. – Тернопіль: Богдан, 2008. – 704 с.
  
• Кн. 2: Юрка Іллєнка – межикнижжя – доповідна Апостолові Петру. – Тернопіль: Богдан, 2008. – 240 с. (193 с. кольорових ілюстрацій).
  
• Кн. 3: Юрка Іллєнка доповідна Апостолові Петру. – Тернопіль: Богдан, 2008. – 672 с.
  

Планується нове видання перероблене і доповнене.

5. Презентація книги «Доповідна Апостолові Петру» в м. Трускавець на регіональній конференції журналістів (4 вересня 2008 року).
   
6. Форум видавців у Львові: участь у конференціях, теле- і радіопередачах, у створенні двогодинного телефільму (реж. Софія Кошман, 12–14 вересня 2008 року).
   
7. Серія телешоу на 5-му каналі, 1-му національному, ІСТV, каналі «Київ»; серія передач на каналі «Культура» (осінь 2008 року).
   
8. День рідної мови. Зустріч з читачами в книгарні, виступ на ТБ, велике двогодинне свято в залі «Академічний» за участю Ірини Фаріон і Людмили Єфіменко (9 листопада 2008 року, м. Чернівці).
   
9. Підготовка до друку пакету сценаріїв для видавництва «Книга Роду» – «Синопсис життя і шість кінороманів» (три знятих і три не знятих): «Синопсис життя», «Білий птах з чорною ознакою» (у співавторстві з І. Миколайчуком), «Легенда про княгиню Ольгу», «Агн» («Хроніка другого пришестя Христа»), «Кажан і Зірка», «Молитва за гетьмана Мазепу», «Д.Ж., Д.Д., К.Ж., О.Г. і Б.Б. (дівчисько Жменька, джура Джигун, кіт Жовтило та огир Герць, і ще біле бича, якого з’їли на самому початку казки)» (осінь 2008 року).
   
10. Переробив і закінчив у новому кіноформаті старий (1960 р.) сценарій – казку про запорізьких козаків «Д.Ж., Д.Д., К.Ж., О.Г. і Б.Б. (дівчисько Жменька, джура Джигун, кіт Жовтило та огир Герць, і ще біле бича, якого з’їли на самому початку казки» і передав до експертної ради Міністерства культури і туризму на предмет створення дитячого фільму з великою часткою комп’ютерної анімації. До сценарію додав графічну експлікацію (розкадровку) двох ключових епізодів фільму і кошторис виробництва та дистрибуції на Україні і за кордоном.
    
11. Підготував нову (скорочену) редакцію фільму «Молитва за гетьмана Мазепу» з авторським коментарем і записом саундтрека в системі «Долбі». Спільне виробництво «Timeline Studio» зі студією «Іллєнко Фільм».
    

Академік В.М. Кузнєцов:

1. Творчий доробок:
   

• Продовжував роботу над сценарієм 100-серійного фільму «Україна на теренах історії», над сценарним планом 50-серійного фільму «Донкіхоти людства», над 5-серійним проектом «Холокост».
  
• Продовжував роботу над сценарієм багатосерійного документального фільму «Незалежність чи залежність?» та над сценарієм документального фільму «Неадекватний політикум» з подальшою метою паралельно створювати на цьому матеріалі книги, зважаючи на кризу фільмовиробництва, що ускладнює створення фільмів.
  
• Працював над історико-публіцистичним культурологічним дослідженням «Історія Другої світової війни. Гітлер, Сталін і розвідник Суворов» (про особисті зустрічі з усесвітньо відомим розвідником, істориком, письменником Віктором Суворовим /Резуном/, про спільну працю над 18-серійним фільмом «Останній міф», про українське коріння людини, яка й досі є на Батьківщині «персоною нон-грата»). Продовжує роботу над другим томом книги «Україна. Третій шанс. Кінодокументи і бесіди з видатними особами новітньої історії» (дійові особи новітньої історії та їх екранні образи).
  
• Веде роботу над мемуарами «Стрічка Мьобіуса».
  

2. Організаційно-творчий доробок:
   

• Робота першого заступника голови Національної спілки кінематографістів України, секретаря НСКУ.
  
• Робота заступника академіка-секретаря відділення кіномистецтва Академії мистецтв України.
  
• Робота голови оргкомітету Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів «КРОК».
  
• Робота на посаді голови Комісії з присудження премії ім. Фелікса Соболєва.
  

Академік В.Л. Скуратівський:

1. Творчі проекти:
   

Участь у створенні художнього фільму «Райські птахи» (реж. Р. Балаян) та документального фільму «Таємна свобода» (реж. С. Лисенко); участь у циклі історичних та історико-культурних передач телестудії СТБ (сюжети, присвячені радянській історії, дореволюційному кіно і т.д.); участь у циклі заходів, присвячених 100-річчю з дня народження письменника-перекладача Григорія Кочура та поета Леоніда Первомайського; участь у циклі міжнародних зустрічей на тему «Європейські контексти України» у Центрі європейських досліджень НаУКМА; тексти виступів готуються до друку у Республіці Польща); брав участь у рецензуванні фільмів, створених в об’єднанні «Дебют» (Національна студія художніх фільмів імені Олександра Довженка); консультував режисерів при створенні художніх фільмів «Владика Андрей» (реж. Лесь Янчук) та «Кошовий Калнишевський» (реж. Володимир Савельєв); Брав участь у науковій конференції в АМУ, присвяченій проблемам молодого кіно в Україні, здійснив цикл культурологічних та суспільствознавчих передач на радіо «Свобода» та на студії ТРК «Україна»; підготував та прочитав курс «Теорія кіно» (КНУ театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого); дав численні інтерв’ю з питань культури для української та зарубіжної періодики.

1. Публікації:
   
• Иван Котляревский – соперник Вергилия: Післямова // Иван Петрович Котляревський. – СПб.: Вита–Нова, 2008. – С. 403–416.
  
• Всеволоду Александровичу Келдышу – благодарность: Предисловие // Русская литература конца ХІХ – начала ХХ века в зеркале современной науки. В честь В.А. Келдыша (Исследования и публикации). – М.: Институт мировой культуры РАН, 2008. – С. 10–14.
  
• Олексій Мішурін і довкола // КІNО–КОЛО. – 2008. – Весна–літо. – С. 24–41.
  
• Євгеній Чиріков // КІNО–КОЛО. – 2008. – Весна–літо. – С. 86–87.
  
• Українська культура Нового часу: еволюція і спазматика. Попередні нотатки // Науковий вісник КНУ театру, кіно і ТБ ім. І.К. Карпенка-Карого. – 2008. – Вип. 1. – С. 169–177.
  
• Авторка Ханна Арендт і «околиці»: Передмова // Арендт, Ханна. Люди за темних часів. – К.: Дух і літера, 2008. – С. 11–24.
  
• Гіганти – їхній розум (Творчість Франсуа Рабле) // Зарубіжна література. – 2008. – № 25. – С. 12–15.
  
• «Улісс» Джойса – як українська проблема // Фестиваль сучасного мистецтва «Bloomsday». – С. 8–9.
  
• Занепад демократії // Новинар. – 2008. – № 23. – С. 23.
  
• Нічого кращого за парламент людство не вигадало // Народний депутат. – 2008. – № 132 (36). – С. 72–76.
  
• Їх – до стіни // Новинар. – 2008. – № 19. – С. 20.
  
• Из заметок о поэзии Катерины Квитницкой // Катерина Квитницкая в жизни и творчестве – К.: Простір, 2008. – С. 92–98.
  
• Сеанс біля «нульового меридіану» // Сучасні проблеми художньої освіти в Україні: Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку. – К.: Інтертехнологія, 2008.
  
• Поет Александр Полежаев // Ренессанс. – 2008. – № 1 (закінчення попередніх публікацій на цю тему в цьому ж журналі).
  
• Петербурзькі контексти Тараса Шевченка 1831–1834 рр. // Науковий вісник КНУ театру, кіно і ТБ ім. І.К. Карпенка-Карого. – К., 2008.
  
• Гоголь и барокко // Ренессанс. – 2008. – № 4.
  
• Гоголь і Україна // Українська культура. – 2008. – № 3.
  
• Що не забуде покоління смутку // Известия (Українська сторінка). – 2008. – 12 дек. – С. 4.
  

3. Знявся в телевізійному проекті М.П. Мащенка «Артист милістю Божою», присвяченому акторові театру і кіно Дмитрові Миргородському.
   

Член-кореспондент О.О. Сердюк:

1. У Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого продовжує викладати предмет «Робота режисера з актором» на кафедрі режисури телебачення (студентам ІІІ курсу).
   
2. У кіно знявся в телефільмі «Хуторок» (Росія–Білорусь) у ролі діда-чаклуна Бурлюка (режисер М. Денисов).
   
3. 1 січня 2008 року запрошений на роботу до трупи Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.
   
4. Зіграв головну роль Германіса в п’єсі М. Заліте «Всі ми киці та коти», а також головну роль Івана в п’єсі М. Косліна «Божа сльоза».
   
5. У телекомпанії «Глас» про О.О. Сердюка зняли фільм «Охоронець гетьмана».
   
6. Дав кілька інтерв’ю про Б. Брондукова, К. Степанкова, записав кілька дикторських тестів.
   
7. Продовжує працювати в Комітеті з Довженківських премій та в журі премії ім. І. Миколайчука.
   
8. Протягом року з’явилася низка публікацій, рецензій та інтерв’ю у пресі, зокрема:
   

• Подлужна А. Чи то люди, чи то киці // День. 2008. – 23 верес. – С. 2.
  
• Фесенко Л. Лесь Сердюк: «Россия меня снимает козаком» // Комсомольская правда в Украине. – 2008. – 17–23 окт. – С. 32.
  
• Константинова К. Тримайся, козаче! (Актор Лесь Сердюк: «Фільм Бортка «Тарас Бульба» буде дуже жорстким – легкодухі просто закриватимуть очі») // Дзеркало тижня. – 2008. – 4 жовт. – № 37. – С. 17.
  
• Лесь Сердюк: «Брондукова в Украину послал Бог» // Аргументы и факты в Украине. – 2008. – № 9. – С. 36.
  

Член-кореспондент В.С. Криштофович:

1. Робота над фільмом «Ой, мамочки…» (художній телевізійний фільм, 100 хв.).
   
2. Завершення та здача проекту «Ой, мамочки…» (диск із фільмом додається).
   
3. Передача DVD-копій фільмів до відеотеки АМУ.
   
4. Участь у роботі журі: член журі Міжнародного кінофестивалю «Листопад» (м. Мінськ).
   
5. Збір та передача матеріалів для поповнення web-сайту АМУ.
   

Член-кореспондент О.І. Коваль:

1. 
   Працював як художній керівник майстерні режисури документального фільму Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Продовжував читати курс лекцій, вів практичні та індивідуальні заняття.
   
2. Як завідувач кафедри кінорежисури та кінодраматургії працював над новими програмами навчальних курсів з кінорежисури, проводив засідання кафедри, брав участь у роботі Вченої ради університету.
   
3. Продовжував роботу в лабораторії екранних мистецтв Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ.
   
4. Працює над історією документального кіно України. Завершує роботу над сценарієм повнометражного документального фільму «Хохол».
   
5. Брав участь у Довженківських читаннях в с. Сосниця.
   
6. Подав текст «Про кінорежисуру, учителювання та Болонську конвенцію» до збірника наукових праць «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку».
   

Член-кореспондент В.Г. Іллєнко:

1. Очолював роботу кафедри операторської майстерності Інституту кіно і телебачення КНУКіМ.
   
2. Займався викладацькою діяльністю, розробкою навчальних планів та програм.
   
3. Підготував до друку навчальний посібник «Фотокомпозиція».
   

Член-кореспондент М.Г. Іллєнко:

1. Організація та проведення одинадцятого кіно-відеофестивалю національного виробника «Відкрита ніч» (м. Київ, червень 2007 року).
   
2. Викладацька діяльність:
   

• проведення вступних іспитів та робота зі студентами першого курсу (режисура художнього кіно) в Інституті екранних мистецтв КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого (художній керівник курсу);
  
• продовження роботи зі студентами (режисура художнього фільму – ІІ курс Інститут екранних мистецтв КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого).
  

3. Творча діяльність:
   

• робота над сценарієм художнього фільму «Тойхтопройшовкрізьвогонь» у співавторстві з К. Коноваловим та Д. Замрій (грудень–травень 2008 року);
  
• презентація програми кінофестивалю «Відкрита ніч» (дублі 1–12) у кіноклубі м. Тернопіль (березень 2008 року);
  
• підготовка дванадцятого дублю щорічного кіновідеофестивалю національного виробника «Відкрита ніч» (квітень–червень 2008 року): проведення фестивалю (28–29 червня 2008 року); організація телевізійної трансляції конкурсної програми у прямому ефірі Національної телекомпанії України (УТ-1); організація інтерактивного голосування телевізійного глядача з визначенням призу глядацьких симпатій;
  
• початок виробництва повнометражного художнього фільму «Тойхтопройшовкрізьвогонь» (режисер-постановник);
  
• презентація програми кінофестивалю «Відкрита ніч» (дублі 1–12) в кіноклубі Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, квітень 2008 року);
  
• презентація кращих фільмів кінофестивалю «Відкрита ніч» в рамках 4 edition du Festival «Regard D’Ukraine» (м. Париж, Франція, жовтень 2008 року).
  

4. Поточна робота заступника голови правління Національної спілки кінематографістів України.
   
5. Розробка регламенту та підготовка роботи «Міжнародного клубу» – нової програми кінофестивалю «Відкрита ніч».
   

Член-кореспондент В.З. Новак:

1. Протягом 2008 року працював над створенням фільму за оповіданнями А.П. Чехова «Кохати чи вбивати» (російська назва фільму «Стреляй немедленно!»). У головних ролях: Юрій Степанов, Ольга Красько, Ірина Токарчук, Єгор Крутоголов, Богдан Ступка, Георгій Делієв.
   
2. Дав низку інтерв’ю ЗМІ.
   
3. Брав участь у телепередачі «Головний герой» на каналі «ГЛАС» (м. Одеса).
   

Член-кореспондент О.Б. Фіалко:

1. Завершення роботи над фільмом «Садівник» (співавтор сценарію та режисер-постановник), прем’єра якого відбулась у квітні 2008 року на телеканалі СТБ.
   
2. Презентація російського кіно у Київському будинку кіно.
   
3. Участь у 16-му Міжнародному кінофестивалі дитячого кіно «Артек» (Крим, міжнародний дитячий центр «Артек»).
   
4. Викладання основ кінорежисури в Інституті екранних мистецтв ім. І. Миколайчука (ІІ курс).
   
5. Науково-методична діяльність на посаді завідувача кафедри, професора вищеназваного інституту.
   
6. Участь у фотовиставці «Принцеса Папуа» (13 жовтня 2008 року).
   
7. Проведення майстер-класів для студентів кінотехнікуму в м. Шахтарськ Донецької обл.
   
8. Завершення акторської роботи над епізодом у фільмі «Мелодія для шарманки» (реж. К. Муратова, м. Одеса).
   
9. Відкриття Днів португальського кіно в Україні.
   
10. Інтерв’ю французьким мистецтвознавцям для книжки про видатного українського кінорежисера Олександра Ітигілова.
    
11. Участь у святкуванні 80-річного ювілею кіностудії ім. О. Довженка.
    
12. Кілька інтерв’ю для українських телеканалів.
    
13. Участь в акції АМУ для студентства творчих вузів України.
    

Член-кореспондент Д.Я. Черкаський:

1. Творчий доробок:
   

• Створено «пілот» мультиплікаційного фільму «Пірати острову скарбів».
  
• Написано сценарій до повнометражного анімаційного фільму «Пірати острову скарбів».
  
• Проілюстровано (разом із Р. Сахалтуєвим) книгу віршів А. Меламуда «Аморальний кодекс».
  
• Як президент Міжнародного фестивалю анімаційного кіно «КРОК» брав участь у підготовці та проведенні кінофестивалю, що 2008 року був присвячений студентському анімаційному кінематографу світу.
  
• Був головою журі фестивалю «70 років вірменської мультиплікації».
  

2. Дав низку інтерв’ю, зокрема газеті «24 часа», журналу «Профіль», телеканалу «Інтер», телеканалу «Новий канал», Радіо «Ера».
   

Член-кореспондент Г.П. Чміль:

1. Подала статтю «Людина кінця ери Гутенберга і початку візуальної культури у пошуках духовності» в науковий збірник АМУ «Мистецтвознавство України».
   
2. Подала статтю «Мистецтво екрана: часопросторові аспекти» у науковий збірник АМУ «Мистецькі обрії» (рецензія на монографію Ірини Зубавіної «Екранна культура: засоби моделювання художньої реальності»).
   
3. Здійснила наукове редагування навчального посібника для студентів вищих навчальних закладів «Культурологія. Практикум. Хрестоматія».
   
4. Здійснила загальне редагування та підготувала до друку збірник регулятивних актів у кіновиробництві.
   
5. Взяла участь у Міжнародній науковій конференції «Освіта ХХІ ст. у контексті Болонської системи» (м. Харків, жовтень 2008 року). Тема виступу: «Екранна культура в контексті візуалізації світу».
   
6. Взяла участь у науковій конференції «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку».
   
7. Співавтор кіносценарію «Розірвана душа» (про М.В. Гоголя, реж. Плахов-Модестов).
   
8. Низка статей у газетах (14), виступи на ТБ (на каналах УТ-1, IСTV, «1+1», «Інтер» тощо).
   
9. Член Вченої ради із захисту дисертацій «Філософія культури і філософська антропологія» Інституту філософії НАН України.
   
10. Член Вченої ради із захисту докторських дисертацій в Інституті філософії НАН України та Вченої ради в ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України.
    
11. Куратор проекту «Українському глядачеві – молоде українське кіно».
    
12. Член редколегії часопису «Кіно–Театр», 2-х збірників наукових праць.
    
13. Була опонентом на захистах 4-х докторських дисертацій.
    
14. Науковий керівних 4-х бакалаврських дипломів.
    
15. Член журі творчої акції «Мистецтво молодих – 2008».
    

На загальних зборах відділення, засіданнях бюро, а також у робочому порядку протягом 2008 року було розглянуто наступні питання:

• Звіти членів відділення кіномистецтва. Про виконання плану роботи відділення у 2007 році та затвердження плану роботи відділення на 2008 рік.
  
• Про хід підготовки до звітної сесії Академії мистецтв України.
  
• Про формування пропозицій відділення кіномистецтва до плану заходів із проведення Року пам’яті жертв Голодомору.
  
• Про основні спрямування роботи відділення у 2008 році.
  
• Про пропозиції відділення кіномистецтва щодо заходів до професійного свята – Дня кіно.
  
• Про формування пропозицій відділення кіномистецтва на виконання рішення Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі за результатами обговорення доповіді Віце-прем’єр-міністра України І.В. Васюника «Щодо викликів та головних завдань у сфері захисту суспільної моралі».
  
• Про нагородження Золотою медаллю АМУ Андрія Яковича Халпахчі – директора «Українського кінофонду», багаторічного незмінного лідера Міжнародного кінофестивалю «Молодість», який очолював роботу фестивалю з 1992 року.
  
• Про підготовку та проведення циклу зустрічей з молодими кінематографістами, випускниками КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого (за участю першокурсників, молодих лауреатів кінофестивальних нагород), про форми систематизації матеріалів зустрічей.
  
• Про результати перегляду дипломних робіт випускників творчих ВНЗ.
  
• Про нагородження почесними дипломами, медалями, іншими нагородами Академії мистецтв України.
  
• Про хід підготовки до проведення творчої акції «Мистецтво молодих – 2008» та збір матеріалів виступів на науковій конференції в межах заходу з наступною публікацією матеріалів у збірнику «Проблеми екранної освіти в навчальних закладах України».
  
• Про участь членів відділення кіномистецтва у науково-теоретичних конференціях, кінофестивалях, інших заходах наукового та культурно-мистецького життя країни і світу. Про інші можливості інтеграції в соціодинамічні процеси сьогодення, про підвищення рівня репрезентативності Академії мистецтв України.
  
• Про збір ілюстративних матеріалів для поповнення архіву Академії, поповнення відеотеки АМУ роботами членів відділення, поповнення академічного web-сайту, розділу про кіно.
  
• Про написання статей, збір, наукове редагування та підготовку відповідних розділів академічних видань «Мистецтвознавство України», Мистецькі обрії» та ін.
  
• Про участь членів відділення в організації, роботі та проведенні кінофестивалів, у роботі журі та селекційних комісій, а саме: Міжнародного кінофестивалю «Молодість» (листопад), «Контакт» (квітень), «КРОК» (Д. Черкаський, В. Кузнєцов, серпень), «Артек» (О. Фіалко, липень), Форум країн СНД (К. Муратова, травень).
  
• Планування прем’єрних показів фільмів членів відділення: «Два в одному» К. Муратової, двосерійної версії нового фільму М. Мащенка «Богдан-Зиновій Хмельницький», «Райські птахи» («Обранець») Р. Балаяна тощо.
  
• Про архівне упорядкування текстів виступів членів відділення з творчих, наукових питань у пресі та у спеціальних періодичних виданнях, на ТБ, радіо.
  
• Аналіз виконання плану роботи на 2008 рік. Підготовка питань до плану на 2009 рік.