Академії мистецтв

Вид материалаДокументы

Содержание


Відділення теорії та історії мистецтв
Відділення синтезу пластичних мистецтв
Л.М. Медвідь, І.П. Шпара
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

ВІДДІЛЕННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ



У 2008 році робота відділення теорії та історії мистецтв здійснювалася відповідно до плану роботи Академії мистецтв України, затвердженого протоколом Президії Академії мистецтв України від 13.12.2007 р. (№ 10/56-09) та Заходами з виконання рішень ХІІ сесії Загальних зборів АМУ (Постанова Президії АМУ від 5.05.2008 р. № 4/28-09).

Загальний чисельний склад відділення теорії та історії мистецтв АМУ нараховує 17 осіб. Із них 6 – академіки: І.Д. Безгін, О.К. Федорук, Л.С. Міляєва, М.О. Криволапов, Н.М. Корнієнко, Н.О. Герасимова-Персидська та 11 – члени-кореспонденти: В.А. Овсійчук, М.Р. Черкашина-Губаренко, О.В. Сокол, Т.В. Кара-Васильєва, А.К. Терещенко, В.В. Рубан, О.С. Мусієнко, М.М. Дьомін, В.М. Гайдабура, І.М. Юдкін.

Академік-секретар відділення – О.К. Федорук.

Учений секретар відділення – Н.В.Владимирова.


Аналізуючи виконання плану, яким відділення теорії та історії мистецтв керувалося у своїй роботі протягом 2008 року, в першу чергу слід зазначити, що всі без винятку питання та заходи, що відбулися за планом роботи АМУ та відділення, були винесені на розгляд Президії АМУ і отримали схвальне рішення та високу оцінку.

Аналіз виконання плану роботи відділення теорії та історії мистецтв у 2008 році проведемо за двома основними напрямками: творчо-організаційним та творчо-науковим, з визначенням відповідальних за виконання того чи іншого пунктів плану та аналізом отриманих результатів.


Творчо-організаційні заходи

  1. У березні 2008 року члени відділення взяли участь у підготовці та проведенні ХІІ річної звітної сесії АМУ.
  2. Члени відділення та учений секретар взяли участь у підготовці матеріалів до щорічного видання «Вісник АМУ».
  3. У травні 2008 року до Дня науки була організована виставка наукових робіт членів відділення, що репрезентувала найвагоміші досягнення вітчизняного мистецтвознавства. Члени відділення також взяли участь у заходах, проведених у рамках Фестивалю Науки.
  4. За участю членів відділення сформований альманах «Мистецькі обрії» (№ 10), членами редакційної колегії якого виступають академіки відділення теорії та історії мистецтв: О.К. Федорук, М.О. Криволапов, Л.С. Міляєва, члени-кореспондент: О.В. Сокол. А також збірник наукових праць «Мистецтвознавство України» (№ 10). Члени редколегії: академіки І.Д. Безгін, О.К. Федорук, Л.С. Міляєва, член-кореспонденти: В.В. Рубан, В.М. Гайдабура. Постійно проводиться робота зі збору та підготовки матеріалів (організація та написання науково-критичних статей, нарисів, повідомлень, редагування) до чергових номерів цих збірників.
  5. У березні 2008 року члени відділення (І.Д. Безгін, В.М. Гайдабура) взяли участь у підготовці та проведенні наукової конференції з нагоди ювілею засновника українського драматичного театру імені І. Франка Г.П. Юри.
  6. У жовтні 2008 року за участю членів відділення (І.Д. Безгін, О.С. Мусієнко) в рамках щорічної акції «Мистецтво молодих» була проведена наукова конференція «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку».
  7. Члени відділення (І.Д. Безгін, Н.О. Герасимова-Персидська, М.Р. Черкашина-Губаренко, В.М. Гайдабура, Н.М. Корнієнко) брали участь у заходах до 200-річчя М.М. Гоголя, зокрема в рамках фестивалю «Гоголь Fest – 2008»;


Водночас слід відмітити, що відділення не лишалося осторонь тих заходів, що протягом звітного періоду виникали поза планом його роботи. Так, у червні була організована і проведена науково-творча акція «Сучасний оперний театр і проблеми оперознавства», в рамках якої відбулася міжнародна конференція, перегляд декількох вистав, презентація книги М.Р. Черкашиної-Губаренко «Ми – березільці».

Інші пункти виконання плану роботи відділення знаходять відображення в аналізі особистих звітів членів відділення і виявляють реалізацію питань під загальною назвою


Творчо-наукові заходи


Академіком-секретарем відділення О.К. Федоруком протягом 2008 року здійснено публікацію низки мистецтвознавчих досліджень і розвідок. У першу чергу, відзначимо видання монографій «Маестро художнього скла Андрій Бокотей» та «Перетин знаку» (книга друга). Серед інших публікацій О.К. Федорука: «Бурлюк прилетів з Нью-Йорка»; «Всюдисущий Гарольд Грамбергер»; «Микола Чулко – живописні поривання»; «НАОМА в Нью-Йорку» (Образотворче мистецтво. – 2008. – № 1. – С. 92–93; 124; 134–135; 150–151); «Через тернії до зірок»; «Владислав Галімський»; «Де той синій птах?»; «Олександр Міловзоров» (Образотворче мистецтво. – 2008. – № 2. – С. 4–5; 47; 138; 122).

Крім того, за участю О.К. Федорука випущені каталоги: «Володимир Кабаченко», «Анатолій Мельник», ним також підготовлені статті до журналу «Народне мистецтво» та збірника «Художня культура. Актуальні проблеми».

О.К. Федорук взяв участь у VІІ міжнародному засіданні українсько-німецьких переговорів з питань переміщення і реституції культурних цінностей під час і внаслідок Другої світової війни, декількох всеукраїнських і міжнародних конференціях, круглих столах.

У 2008 році О.К. Федорук активно працював на посаді голови Спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій НАОМА, він є головним редактором журналу «Образотворче мистецтво», членом спеціалізованої ради ДАККіМ.

О.К. Федорук – завідувач кафедри мистецтвознавства НАОМА.


Академік І.Д. Безгін, згідно з обов’язками віце-президента АМУ та планом роботи Президії АМУ, виконував статутні та планові завдання.

У 2008 році І.Д. Безгіним опубліковано ряд статей у наукових збірниках, як-от: «Журнал – читачеві» (Арт-Менеджмент. – 2008. – № 3–4. – С. 2–7); «Василь Бородай (До 90-річчя від дня народження)»; «Академії художеств 250 років» (Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики. – 2008. – С. 40–43; 363–366).

Протягом 2008 року І.Д. Безгін працював як член редколегій таких видань: «Мистецтвознавство України», «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики» («Мистецькі обрії»), «Науковий вісник» КНУТКіТБ імені І.К. Карпенка-Карого, журналів «Кіно–Театр», «Просценіум», «Український театр», «Аркадіа» та ін.

Протягом 2008 року І.Д. Безгін брав участь у багатьох всеукраїнських та міжнародних конференціях, симпозіумах, круглих столах. Серед них: виступ на засіданні Ради президентів Академії наук України з питань удосконалення діяльності ВАК, виступ на науковій конференції в Національному центрі імені Леся Курбаса «Художня культура і політика. Актуальний діалог», повідомлення на Міжнародному симпозіумі в НАН України «Інтеграція наукових систем країн Європи до загальноєвропейського наукового простору: досвід і перспективи», наукова конференція «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку», виступ на ХІ щорічній Фулбрайтівській конференції Українського центру міжнародних науково-педагогічних обмінів імені Дж. Фулбрайта.

І.Д. Безгін – завідувач кафедри організації театральної справи КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, веде активну викладацьку і наукову роботу в цьому навчальному закладі.

В Інституті проблем сучасного мистецтва АМУ І.Д. Безгін продовжував очолювати наукову тему «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки».

І.Д. Безгін – заступник голови Експертної ради Вищої атестаційної комісії (ВАК) України, член спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій – при Київській національній музичній академії ім. П.І. Чайковського та ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, член журі Премії імені І. Франка в галузі журналістики та інформаційної діяльності, член конкурсної комісії з присудження іменних стипендій Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим України, член Ради Державного фонду фундаментальних досліджень України. У 2008 році І.Д. Безгін виступив членом оргкомітету другого фестивалю науки (за Постановою Кабінету Міністрів України та Президії НАН України).


Академік АМУ М.О. Криволапов протягом 2008 року підготував і передав до друку такі публікації: «Олексій Романовський – художник» (Олексій Романовський – віхи життя. – 1 друк. арк.); «Василь Єрмилов. Ленінські заповіти із дерева і металу (Невідомі сторінки творчості)» (Музейний провулок. – 2008. – № 1. – 1 друк. арк.), «Національна спілка художників і образотворча культура України ХХ століття» (Мистецтвознавство України. – 2008. – № 8. – 1 друк. арк.).

М.О. Криволаповим підготовлений до друку збірник наукових праць «Мистецтвознавство України» (№ 9), здійснено упорядкування збірника наукових праць «Мистецька і літературна спадщина Тараса Шевченка».

М.О. Криволапов викладає на факультеті теорії та історії мистецтва НАОМА такі дисципліни: «Історія мистецтвознавства і художньої критики ХХ століття», «Основи редагування і рецензування», він також керує виробничою практикою та дисертаційною роботою в цьому навчальному закладі, викладає теоретичний курс «Українське мистецтво ХХ століття» в Інституті реклами і дизайну.

У січні 2008 року М.О. Криволапов взяв участь у Міжнародній конференції «Традиція і культура. Моральна традиція: інваріантність і поліфонічність» з доповіддю «Функціональна специфіка та морально-естетичний фактор художньої критики».

М.О. Криволапов у 2008 році брав участь у роботі Спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій НАОМА, виступив головою журі Республіканського конкурсу художніх творів учнів молодших класів середніх та художніх шкіл, головою ДЕК у Луганському державному інституті культури, головою науково-методичної комісії з питань мистецької освіти Міністерства культури і туризму України.


Академік АМУ Л.С. Міляєва, працюючи за головними напрямами наукових досліджень, здійснила публікацію низки статей. Серед них: «Український високий іконостас ХІІ–ХVШ століть» (Збірник наукових статей НМАУ. – 0,5 друк. арк.); «Деякі міркування про особливості українського високого іконостасу ХVІІ–ХVІІІ ст.» (Волинська ікона: дослідження, реставрація. – 0,5 друк. арк.); «Звідки було привезено чудотворну ікону Хомської Богоматері» (Данило Галицький і його доба. – 0,5 друк. арк.).

У 2008 році Л.С. Міляєва взяла участь у Міжнародній науковій конференції «Волинська ікона» (м. Луцьк), де виступила з доповіддю «Проблеми вивчення інтер’єрів український дерев’яних церков».

Протягом року Л.С. Міляєва здійснювала керівництво дисертаційним дослідженням, брала участь у роботі Спеціалізованої ради із захисту дисертацій НАОМА (заступник голови) та ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Вона також виступила консультантом науково-документального фільму «Архімандрит Порфирій Успенський».

Л.С. Міляєва є членом редколегій ряду науково-мистецьких видань: «Вісник Львівського університету», «Мистецтвознавство України», «Мистецькі обрії» та ін. Як професор кафедри теорії та історії мистецтва НАОМА Л.С. Міляєва продовжувала читання трьох курсів лекцій: історія українського та російського середньовічного мистецтва, методи наукового дослідження.


Академік АМУ Н.О. Герасимова-Персидська у 2008 році опублікувала низку статей: «О дискретной линеарности в современной музыке» (Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. – 2008. – Вип. 78. – С. 12–17); «Музыка в новой культурной парадигме» (Науковий вісник НМАУ. – 2008. – Вип. 72. – С. 3–8); «Неизвестное произведение Н. Дилецького и проблема авторського стиля» (Устная и письменная трансмиссия певческой традиции: Восток – Русь – Запад. Гимнология. – М.: Научно-издательский центр Московской Консерватории, 2008. – Вып. 5. – С. 242–254).

Протягом року Н.О. Герасимова-Персидська виступила на декількох конференціях та симпозіумах, серед яких: симпозіум Директорії міжнародного музичного товариства; симпозіум, присвячений 80-річчю Штокгаузаузена; конференція «Звук і знак» (НМАУ); конференція, присвячена І. Вознесенському.

Н.О. Герасимова-Персидська – завідувач кафедри старовинної музики НМАУ ім. П.І. Чайковського – веде активну педагогічну роботу, скеровуючи наукові пошуки студентів та аспірантів кафедри, виступила організатором декількох конференцій і концертів, майстер-класів.


Академік АМУ Н.М. Корнієнко (заступник академіка-секретаря відділення) у 2008 році завершила і видала монографію «Запрошення до Хаосу. Театр (художня культура) і синергетика. Спроба нелінійності» (10,25 авт. арк.), презентація якої відбулася у НЦТМ ім. Леся Курбаса та в Українському Домі.

Протягом року Н.М. Корнієнко здійснила також низку публікацій. Серед них: «Театр у синергетичному часопросторі» (Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. – Т. ССLІV); «Так жити не можна… А як?: Про стратегічні позиції культурної карти столиці» (Дзеркало тижня); «Ukrainian Theatre: Between the Political and Artistic» (European Theatre Forum. – Nicca, 2008); «Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса: Каталог-есе» (концепція, внутрішні тексти; у співавторстві); «Курбас Лесь» (Большая Российская Энциклопедия).

У 2008 році Н.М. Корнієнко взяла участь у багатьох наукових конференціях, форумах, круглих столах: «Актуальні проблеми сучасного театру у східних регіонах України», міжнародна наукова конференція «Художня культура і політика. Актуальний діалог», форум з питань гуманітарної стратегії столиці, VІІ Міжнародний конгрес україністів. Н.М. Корнієнко виступила також модератором науково-практичної конференції «Біографічний канон в сучасній українській драмі» (НЦТМ ім. Леся Курбаса).

Н.М. Корнієнко – директор Державного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, заступник академіка-секретаря відділення теорії та історії мистецтв АМУ. У 2008 році вона виступила головою журі Першого міжнародного чеховського театрального фестивалю (м. Ялта), продовжувала роботу у двох спеціалізованих радах із захисту кандидатських та докторських дисертацій – ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ та Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського. Н.М. Корнієнко – член редколегії таких профільних видань, як «Просценіум», «Український театр» та «Аркадіа», взяла участь у багатьох теле- та радіоефірах.


Член-кореспондент АМУ М.Р. Черкашина-Губаренко протягом звітного періоду здійснила низку мистецтвознавчих публікацій у наукових виданнях та у періодичній пресі. Серед них: «Українська музика у сучасному медіа-просторі» (Музика. – 2008. – № 3); «Оперный театр Прокофьева и «совершенно бессмертный» «Фауст» Ш. Гуно» (Келдышевские чтения: Доклады, сообщения, статьи. – С. 57–67); «Опера І. Стравінського «The Rake’s progress» у сучасних сценічних інтерпретаціях» (Музикознавчі студії. – 2008. – Вип. 2. – С. 42–52); «Мюнхенський фестиваль» (Музыкальная академія. – 2008. – № 2. – С. 28–37); «Триликий Олександр Білозуб», «Для чого люди ходять в оперу?», «Солнце, море и музыка. Путешествие на родину маэстро Джоаккино Россини», «Заново открываем забытое. «Новая классика, показанная на «Россини-опера-фест» (Италия)» (низка публікацій у газеті «День»).

М.Р. Черкашина-Губаренко взяла участь у численних міжнародних конференціях, семінарах, симпозіумах. Серед них: Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний оперний театр і проблеми оперознавства» (м. Київ), Перша міжнародна наукова конференція «Наследие: русская музыка – мировая культура» (м. Москва), Міжнародна науково-практична конференція «Серебряковские чтения» (м. Волгоград), Міжнародний симпозіум «Наука про музику сьогодні: проблеми та перспективи», конференція «Постать митця у культурному просторі міста» в рамках ХV Міжнародного фестивалю класичної музики «Харківські асамблеї» (м. Харків) та ін.

У 2008 році М.Р. Черкашина-Губаренко здійснила презентацію книги Р. Черкащина та Ю. Фоміної «Ми – березільці» (театральні спогади-роздуми). Вона відбулася у НМАУ ім. П.І. Чайковського, Харківському українському драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка, Київському будинку актора і викликала низку повідомлень і відгуків.

М.Р. Черкашина-Губаренко – завідувачка кафедри історії зарубіжної музики НМАУ ім. П.І. Чайковського – продовжувала активну педагогічну роботу. Протягом 2008 року за її науковим керівництвом відбулися захисти докторської та двох кандидатської робіт, вона виступила опонентом на захисті трьох кандидатських дисертацій.

М.Р. Черкашина-Губаренко – заступник голови Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій при НМАУ ім. П.І. Чайковського, член Спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій при ХДУМ ім. І.П. Котляревського, голова Київського вагнерівського товариства, член експертної групи театральної премії «Київська Пектораль».


Член-кореспондент АМУ В.М. Гайдабура у 2008 році здійснив низку наукових публікацій, присвячених творчості Й. Гірняка, за ексклюзивними матеріалами, наданими Українською Вільною Академією Наук (УВАН) в Нью-Йорку: «Й. Гірняк: “Мене наспіла страшна катастрофа”», «Й. Гірняк: “Тюрма народів розвалиться…”», «Й. Гірняк: “Національний театр – своєрідний, неповторний”», «Й. Гірняк: “Співчуваю учительській громаді”», «Й. Гірняк: “Розбрелись, як у морі кораблі…”», «Й. Гірняк: “Я був учасником епохи…”» (Кіно–Театр. – 2008. – №№ 1–6). Крім цього, ним опубліковано ще низку статей, серед яких: «У пошуках п’єси, що зникла» (Український театр. – 2008. – № 1); «Львівський гамбіт» (Кіно–Театр. – 2008. – № 4).

У 2008 році В.М. Гайдабура взяв участь у підготовці та проведенні науково-творчої конференції КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого, присвяченої 120-річчю з дня народження Г.П. Юри, виступив на конференції «Мистецтво і цензура. Синдром політичної творчості в історичному і актуальному часі» (ДЦТМ ім. Леся Курбаса) та на Першій всеукраїнській науково-практичній конференції «Вплив мистецтва на процес формування світогляду молоді». Крім того, В.М. Гайдабура виступив науковим опонентом кандидатської дисертації С. Максименко «Творча діяльність ЛОТу (1941–1944) в контексті історії національного сценічного мистецтва» та рецензентом монографії Н. Владимирової «Західноєвропейський театр як чинник культуротворчого процесу межі ХІХ–ХХ століть».

Протягом року В.М. Гайдабура – заступник генерального директора з творчих питань Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка – продовжував активну збиральницьку роботу в архівах НТШ та УВАН, інших українських та зарубіжних установ, що висвітлюють історію театру української діаспори та постаті визначних діячів українського театрального мистецтва.


Член-кореспондент І.М. Юдкін протягом 2008 року опублікував 16 статей загальним обсягом 13 авт. арк., серед яких передусім відзначимо такі: «Авторські редакції етюдів Ф. Ліста: творча біографія як дзеркало історії стилів» (Музична україністика: сучасний вимір. – 2008. – Вип. 2); «Японське віршування та європейська «предметна лірика» у висвітленні когнітивної лінгвістики» (ХІІ сходознавчі читання А. Кримського: Тези доповідей); «Етимологічна регенерація як джерело текстотворення в прислів’ях» (Вісник Харківського університету. Серія філологія. – 2008. – № 787. – Вип. 52); «Особливості музичної семантики» (Мистецтвознавство України. – 2008. – Вип. 7); «Пареміак і верлібр: спадкоємність поетичних форм» (Слов’янський світ. – 2008. – Вип. 5); «“Хуторянство” Пантелеймона Куліша як український екзистенціалізм» (Студії мистецтвознавчі. – 2008. – № 1); «Білінгвістична аналогія в українській культурі» (Концепції культури в українській гуманітарній думці).

І.М. Юдкін взяв участь у 12 конференціях (у т.ч. 10 міжнародних). Серед них: ХІV Міжнародний конгрес славістів, ХVІІ Міжнародна конференція «Мова і культура» ім. С. Бураго, VІІ Міжнародний конгрес україністів, Міжнародна конференція «Мистецтво, фольклор, етнічні традиції у вирішенні актуальних завдань сучасної культури», Міжнародна конференція «Харків у контексті світової музичної культури: події та люди», Читання пам’яті Марка Грушевського, Міжнародна конференція «Мова та дискурс у статиці та динаміці» та ін.

І.М. Юдкіним підготовлений також збірник статей до Інституту культурології АМУ під загальною назвою «Формування визначників своєрідності української культури: від мовної та фольклорної до художньої та наукової картини світу» (20 авт. арк.).

У 2008 році І.М. Юдкін виступив науковим консультантом докторської дисертації, здійснював керівництво двома кандидатськими дисертаціями. Ним відрецензовано три монографічні дослідження, які вже вийшли друком.

І.М. Юдкін – завідувач відділу театрознавства і культурології ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України – протягом року активно працював у складі експертної ради ВАК України, брав участь у спеціалізованих радах із захисту дисертацій з музикознавства і театрознавства.


Член-кореспондент АМУ М.М. Дьомін протягом 2008 року активно працював над декількома творчими проектами. Серед них – проект громадсько-торгівельного центру на Московському проспекті, спортивно-розважальних комплексів у Печерському районі м. Києва, торгівельного центру на розі вул. Хрещатик і Б. Хмельницького та ін.

Протягом року М.М. Дьомін зосереджувався на розробленні системи класифікаторів предметної галузі містобудування і архітектури, що була оприлюднена на нараді завідувачів випускаючих кафедр вузів України зі спеціальності МГБ з проблем містобудування і територіального планування.

М.М. Дьомін – завідувач кафедри міського будівництва КНУ будівництва і архітектури, є науковим консультантом 5-х докторських та науковим керівником 5-х кандидатських дисертацій, рецензентом 9-х наукових монографій і дисертацій.

Керівник творчої архітектурної майстерні «М. Дьомін».

М.М. Дьомін – голова редколегії науково-технічного збірника «Сучасні проблеми архітектури і містобудування», член редколегії збірника наукових праць «Містобудування та територіальне планування», а також член головної редколегії «Зводу пам’яток історії та культури» при Кабінеті Міністрів України.

На громадських засадах М.М. Дьомін є президентом Спілки урбаністів України, віце-президентом Української академії архітектури, членом Президентської ради Спілки архітекторів України, членом Комітету з державних премій в галузі архітектури та в галузі науки і техніки, членом наглядової ради НСК «Олімпійський», членом науково-методичної ради при Міністерстві регіонального розвитку України, багатьох інших державних спілок та комітетів.

М.М. Дьомін – дійсний член, член Академічної ради Московського відділення Міжнародної академії архітектури, професор Міжнародної академії архітектури (м. Софія, Болгарія), дійсний член ІКОМОС, іноземний член російської Академії архітектури і будівельних наук, почесний член Російської академії художеств.

У жовтні, згідно з планом роботи Президії АМУ, М.М. Дьоміним на розгляд Президії було підготовлено питання «Про стан розвитку сучасної архітектури», що здобуло підтримку членів Президії і пролонгацію його ширшого розгляду в рамках круглого столу.


Член-кореспондент АМУ В.А. Овсійчук у 2008 році завершив монографію «Художник Т.Г. Шевченко і європейське мистецтво середини ХІХ століття» (20 друк. арк.). Він також підготував до друку альбоми «Творчість художника Миколи Бідняка» та «Художня поліхромія нової церкви в с. Мшана», написав вступ до альбому «Творчість В. Забашти», до нового видання «Львівська галерея мистецтв», опублікував статтю «Барвисті епопеї Стороженкового серця» (Образотворче мистецтво. – 2008. – № 1), підготував статті до «Енциклопедії Львова» «Образотворче мистецтво Львова ХІІІ–ХХ ст.».

У 2008 році В.А. Овсійчук брав участь у багатьох конференціях, круглих столах, що відбулися у Львівській академії мистецтв та Інституті народознавства АН України.

В.А. Овсійчук – керівник наукового відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України, веде активну викладацьку діяльність у Львівській національній академії мистецтв, читаючи такі курси лекцій: аналіз художнього твору, кольорознавство.

В.А. Овсійчук є членом Спеціалізованої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України та Львівської академії мистецтв. Протягом року В.А. Овсійчук здійснював керівництво трьома аспірантами, брав участь у роботі рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій та реставраційних рад Національного музею та Національної галереї мистецтв (м. Львів).


Член-кореспондент АМУ О.В. Сокол протягом 2008 року підготував до друку монографію «Теорія музичної артикуляції» (видання друге, доповнене, 206 стор.). Він виступив головним редактором наукового збірника статей Одеської музичної академії ім. А.В. Нежданової, автором проекту науково-творчої конференції, присвяченої пам’яті Давида Ойстраха, здійснив декілька виступів на телебаченні з питань музичної освіти.

У жовтні 2008 року О.В. Сокол узяв участь в організації та проведенні в Одеській державній філармонії концертів серії «Музичні династії Одеси», а в листопаді виступив з доповіддю на Міжнародній науковій конференції «Одеській державній музичній академії імені А.В. Нежданової – 95». Протягом року під керівництвом О.В. Сокола було проведено 10 концертів лауреатів міжнародних конкурсів та художніх колективів ОДМА, присвячених цій даті.

О.В. Сокол – ректор Одеської державної музичної академії ім. А.В. Нежданової, завідувач кафедри теорії музики і композиції – веде активну викладацьку роботу в цьому закладі. Він є головою Одеської організації Національної спілки композиторів України, Одеського відділення Всеукраїнської національної музичної спілки України, президентом Одеського благодійного фонду імені Гілельса. У 2008 році О.В. Сокол виступив генеральним директором Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Е. Гілельса.


Член-кореспондент АМУ Т.В. Кара-Васильєва протягом 2008 року здійснила низку наукових напрацювань, серед яких насамперед слід відзначити вихід монографії «Історія української вишивки» (463 стор.) Т.В. Кара-Васильєва виступила автором концепції, упорядником, науковим редактором та автором низки статей до другого тому «Історії декоративного мистецтва України» – «Мистецтво ХVІІ–ХVІІІ століть». Нею також написані розділи: «Вишивка», «Килимарство», «Ткацтво», «Гаптування» то видання «Українці. Історико-етнографічна монографія в двох книгах».

Ряд статей Т.В. Кари-Васильєвої опубліковані у спеціалізованих фахових виданнях: «Художньо-образні засади літургійного шитва доби бароко» (Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського); «Народне мистецтво» та «Літургійне шитво в системі православного храму» (Народне мистецтво як цілісна система світобачення); «Нове слово мистецтвознавця» (МІСТ. – 2008. – № 3).

У 2008 році Т.В. Кара-Васильєва виступила на Міжнародній конференції «Мистецтво ХХ століття» (ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України) з доповіддю «Декоративне мистецтво ХХ століття: здобутки і втрати», рецензувала збірник Музею декоративного мистецтва «Народний костюм як виразник національної ідентичності».

Т.В. Кара-Васильєва є головою Спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій ІМФЕ імені М.Т. Рильського, членом Ради Львівської академії мистецтв, секретарем Великої ради Національної спілки майстрів народного мистецтва України, активно працює в редколегіях таких спеціалізованих видань, як: «Народне мистецтво», «Українське мистецтво», «НТЕ», «АНТ», «МІСТ», «Студії мистецтвознавчі» та ін.


Член-кореспондент АМУ О.С. Мусієнко протягом року здійснила ряд публікацій. Серед них: «Урбаністичні мотиви у французькому кіно» (Мистецтвознавчі записки / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. – С. 75–85); «Українська трагедія Юрія Іллєнка» (Мистецтвознавство України. – 2008. – Вип. 8. – С. 207–217); «Апостол українського Відродження» (Агора. – 2008. – С. 159–162); «Візіонерські мотиви в німецькому кіноекспресіонізмі» (Науковий вісник. – С. 106–117).

У 2008 році О.С. Мусієнко взяла участь у таких наукових конференціях: «Традиція і культура. Моральна традиція: інваріантність та поліфонічність» (Асоціація «Новий Акрополь», філософський факультет КНУ ім. Т.Г. Шевченка, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого); «Традиція і культура. Вічні цінності в сучасній культурі»; Міжнародній науково-практичній конференції «Історичні метаморфози мистецтва як культурологічна проблема» (ІПСМ АМУ); науковій конференції в рамках щорічної акції АМУ «Мистецтво молодих» «Медіаосвіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку».

О.С. Мусієнко продовжує активно працювати у складі журі багатьох фестивалів: «Золотий Витязь», «Кришталеві джерела» (почесний президент), вона є членом Експертної ради з проблем кінематографії Міністерства культури і туризму України, член Сценарної експертної ради Міністерства культури і туризму України.

О.С. Мусієнко – професор, завідувачка кафедри кінознавства КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого. Протягом року вона викладала такі провідні дисципліни: «Історія зарубіжного кіно», «Методики та методології пошуково-дослідницької діяльності».


В.В. Рубан протягом 2008 року продовжувала працювати над темою «Символізм у мистецтві України» (6 друк. арк.), закінчила роботу над розділом «Портретний живопис України другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст.» (7 друк. арк.), що є складовою 3-го тому «Історії українського мистецтва». До енциклопедичного видання «Allgemeines Rünsteer-lexikon» (Німеччина) В.В. Рубан написано 3 статті.

Крім того, В.В. Рубан опублікувала «Слово про художника: Каталог виставки творів Г.М. Гольда» (6,1 друк. арк.), виступила з доповідями на персональній виставці творів художниці П. Шакало та на ювілейному вечорі, присвяченому 100-річчю освячення Полтавського краєзнавчого музею.

Протягом року В.В. Рубан керувала 4-ма аспірантами, надавала консультації науковим співробітникам Рівненського та Житомирського краєзнавчих музеїв, Дніпропетровського художнього музею.


Член-кореспондент АМУ А.К. Терещенко протягом року працювала над розділом «Кантата і ораторія» 2-го тому нового видання «Історії української музики», виступила головним редактором та автором матеріалу міжвідомчого збірника «Самуїл Дайч» (ІМФЕ ім. М.Т. Рильського та ЛНМА), презентація якого відбулася в листопаді (м. Львів). Вона також прорецензувала низку наукових праць та здійснювала редагування статей до нового видання «Історії української музики», опублікувала статтю «Геннадій Ляшенко. Штрихи до портрету» (Музика. – 2008. – № 1).

А.К. Терещенко взяла участь у конференціях, присвячених ювілеям М. Березовського, А. Кос-Анатольського, М. Скорика, де виступила з доповідями: «Кантатна творчість в Росії на зламі ХVІІІ–ХІХ ст.», «Оперно-балетна творчість А. Кос-Анатольського», «Йти першим – це завжди подвижництво».

А.К. Терещенко веде активну викладацьку роботу (професор Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва, КНУТКіТБ ім. І.К. Карпенка-Карого), виступає консультантом Київської дитячої академії мистецтв, здійснює наукове керівництво докторськими та кандидатськими дисертаціями, магістерськими та бакалаврськими роботами.

А.К. Терещенко є членом спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, виступає членом Громадської ради ВАК.


Реалізація заходів на виконання рішень

ХІІ сесії Загальних зборів АМУ


Протягом року члени відділення активно залучалися до організаційно-методичного забезпечення підготовки матеріалів до виконання планів фундаментальних наукових і прикладних досліджень, галузевих програм, спрямованих на збереження і розвиток національних традицій, сучасного вітчизняного мистецтва та інтеграцію його здобутків у світовий культурний простір. Члени відділення брали участь у підготовці та експертизі проектів законів України і підзаконних актів з питань культури, мистецтва, мистецтвознавчої науки і мистецької освіти.

Усі без винятку члени відділення теорії та історії мистецтв протягом року брали участь у наукових конференціях, активно залучалися до формування (організація матеріалів, написання статей, редагування) збірників наукових праць АМУ. Всі новітні напрацювання членів відділення у вигляді монографій представлені на виставці науково-творчих видань АМУ.

Відділення взяло участь у створенні електронної бази даних АМУ, до якої внесено певні ілюстративні (скановані обкладинки монографічних видань, фоторепортажі з проведених акцій) та інформаційні матеріали з метою їх використання в науково-дослідній і педагогічній роботі, популяризації українського мистецтва у світі.

Члени відділення неодноразово брали участь у підготовці пропозицій до Закону України «Про вищу освіту» та проекту Положення «Про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей у вищих навчальних закладах».

За звітній період відділення двічі збиралося загальними зборами та двічі проводилися засідання бюро відділення. На засіданні загальних зборів відділення, що відбулися у грудні 2008 року, проаналізовано діяльність роботи відділення теорії та історії мистецтв АМУ за поточний рік та розглянуто основні пункти плану роботи на наступний рік.

Детальніше висвітлення виробничої, викладацької та науково-видавничої діяльності членів відділення теорії та історії мистецтв АМУ, їх громадської та науково-творчої роботи подано в особистих звітах.

Звіт ученого секретаря відділення теорії та історії мистецтв АМУ Н.В. Владимирової додається окремо.


ВІДДІЛЕННЯ СИНТЕЗУ ПЛАСТИЧНИХ МИСТЕЦТВ

ТА СЕКЦІЯ ЕСТЕТИКИ І КУЛЬТУРОЛОГІЇ


Упродовж звітного періоду члени відділення вели активну наукову, творчу та педагогічну роботу, спрямовуючи свої зусилля на виконання рішень сесії Загальних зборів АМУ, постанов Президії та плану роботи відділення на 2008 рік.

Відділення синтезу пластичних мистецтв АМУ взяло активну участь у розробці Плану заходів з підготовки та проведення ХІІ звітної сесії Загальних зборів АМУ, яка була проведена 28 березня 2008 року. Разом з інститутами культурології та проблем сучасного мистецтва АМУ велась робота з виконання планів фундаментальних наукових і прикладних досліджень, галузевих програм, спрямованих на збереження та розвиток національної культури, розвиток сучасного вітчизняного мистецтва та інтеграцію його у світовий культурний простір, координацію діяльності АМУ з Національною академією наук України та галузевими академіями з метою поглиблення змісту мистецької освіти, розширення міжнародних наукових і творчих зв’язків АМУ із зарубіжними науковими, мистецькими установами та навчальними закладами.

За участю членів відділення Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації вніс до Державного класифікатора України нові мистецтвознавчі професії, пов’язані з теорією і практикою дизайну, синтезом пластичних мистецтв, культурологією. Організовано і сформовано дві нові наукові галузі (культурологія та соціальні комунікації), які затверджено Кабінетом Міністрів України та ВАК України. Оскільки Україна послідовно реалізує стратегічний курс на інтеграцію в європейське співтовариство і є учасницею низки конвенцій ЮНЕСКО у сфері культури, важливим елементом популяризації України як держави з багатою науковою, культурною та освітньою спадщиною є включення до міжнародного переліку річниць видатних українських діячів та історичних подій, що відзначаються за участю ЮНЕСКО, до складу якої входять і члени нашої Академії. Виконавча Рада ЮНЕСКО включила до міжнародного переліку річниць видатних діячів, що відзначатимуться протягом 2008–2009 років, заходи на вшанування 100-річчя від дня народження видатної художниці М.О. Приймаченко та 200-річчя від дня народження М.В. Гоголя. Відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2008 року № 636/2008 планується здійснити цілу низку заходів за участю Академії мистецтв України з метою вшанування пам’яті Марії Приймаченко. Зокрема, планується створення документального фільму про художницю, карбування та введення в обіг ювілейної монети, а також випуск поштової марки і конверта, присвячених М. Приймаченко та видання альбому її творів, які належать до державної частини Музейного фонду України.

Зроблено відповідні доручення Київській міській державній адміністрації щодо найменування чи перейменування вулиці в м. Києві на честь Марії Приймаченко та спорудження їй пам’ятника.

Значний перелік заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження М.В. Гоголя затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року № 682-р.

Академія мистецтв України визначена одним з організаторів у підготовці та проведенні Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченій цій ювілейній даті.

Членами відділення велась належна робота щодо виконання плану роботи відділення синтезу пластичних мистецтв поточного року в частині наукової, науково-мистецької та педагогічної діяльності. З нагоди проведення Другого всеукраїнського фестивалю науки було проведено презентацію новоствореного Інституту культурології АМУ. Ця академічна установа стала першим у нашій державі науково-дослідним центром з питань забезпечення створення культурологічної галузі знань, теоретико-методологічних засад цієї галузі науки та особливостей дослідження функціонування і розвитку української естетичної та художньої культури. Завдяки створенню інституту в структурі Академії мистецтв України виникла можливість залучити та згуртувати потужний науково-творчий колектив, який успішно провадить фундаментальні дослідження з питань сучасного стану та проблем розвитку культурології.

Вийшла друком монографія Ю.П. Богуцького «Самоорганізація культури: онтологія, динаміка перспективи», присвячена аналізу еволюційного процесу розвитку культури, закономірностям та особливостям історико-культурного руху людства, осмисленню процесів цивілізаційних трансформацій.

За участю членів відділення було сформовано і затверджено план проведення Інститутом культурології АМУ фундаментальних та прикладних досліджень, серед яких такі важливі теми, як: «Формування соціології художньої культури в Україні: історія, напрямки, перспективи», «Культура України: історико-культурологічні виміри», «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження», «Українська національна культура як цілісність: регулювання її регіональних відмінностей», «Українська культура: історична своєрідність і перспектива поширення і впливу» та ін.

Актуальність наукових розробок цих тем полягає в тому, що вони розкривають функціонування культури України в цілому і в умовах трансформації українського суспільства та формування нової соціокультурної реальності; обґрунтовують новий зміст соціально-художніх відносин між митцями, критикою, публікою, громадськістю і владою та між творчою, оцінювальною, сприймаючою підсистемами; характеризують стан соціально-мистецької сфери, відповідаючи в такий спосіб суспільній потребі регулювання художньої діяльності та підвищення самосвідомості митців і заповнюючи тим дефіцит інформації. Такі наукові розробки сприятимуть створенню методологічних основ визначення рівня сформованості української національної культури та шляхів регулювання регіонально-культурних цінностей, формуванню цілісності нашої культури на противагу політизованому культурному регіоналізму та визначенню можливих шляхів зближення різних культурних регіонів, в т.ч. й за допомогою більш обґрунтованої і зваженої культурної політики.

На виконання плану роботи Президії АМУ щодо участі в заходах всеукраїнського значення з огляду на проголошення 2008 року роком пам’яті жертв Голодомору відділення синтезу пластичних мистецтв ініціювало проведення в залах Президії Академії мистецтв виставки плаката «Україна. 1932–33. Голодомор» Всеукраїнської асоціації дизайнерів-графіків «4-й Блок» (м. Харків). Виставка мала вражаючий ефект і отримала високу оцінку в засобах масової інформації.

Членами відділення велась велика наукова, творча та педагогічна робота як з виконання загальних питань роботи відділення, так і індивідуальних планів роботи на 2008 рік.


Академік-секретар відділення А.А. Бокотей вів значну творчу, виставкову, педагогічну та громадську роботу. Як член комітету з присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка він сприяв визначенню та нагородженню цією найвищою премією нашої держави кращих творів, які стали вагомим внеском до скарбниці національної культури. А.А. Бокотей брав участь у багатьох виставках, симпозіумах та пленерах як в Україні, так і за її межами. Великим успіхом користувалася традиційна групова виставка «На Андрія» (за участю Андрія Чебикіна, Андрія Бокотея, Андрія Ментуха), яка цього року експонувалась у Львові. А.А. Бокотей продовжував плідну роботу з налагодження міжнародних стосунків у галузі мистецтва і культури між академіями мистецтв Угорщини та України.


Член відділення синтезу пластичних мистецтв АМУ, віце-президент АМУ, директор Інституту культурології АМУ Ю.П. Богуцький доклав значних зусиль до забезпечення повноцінної статутної діяльності Інституту культурології, формування його науково-творчого складу та визначення основних напрямків фундаментальних наукових досліджень. Вів наукову роботу, видав 8 праць, серед яких монографія «Самоорганізація культури: онтологія, динаміка перспективи». Ю.П. Богуцьким підготовлено та оприлюднено у ЗМІ ряд матеріалів, присвячених проблемам охорони культурної спадщини, формуванню концепцій гуманітарного розвитку та статусу і значення української творчої еліти в контексті сучасних проблем духовного розвитку суспільства.

Як заступних Голови Секретаріату Президента України Ю.П. Богуцький був організатором значних культурно-мистецьких та громадсько-політичних акцій – конференцій, брифінгів, творчих зустрічей, виступів на радіо і телебаченні на теми культури і мистецтва, збереження культурної спадщини та формування принципів національної культурної політики відповідно до висновків міжнародних експертів Ради Європи щодо «Національного звіту про культурну політику в Україні».


Академік, головний учений секретар АМУ М.І. Яковлєв вів активну організаційну роботу з підготовки та проведення засідань Президії Академії мистецтв України, брав участь у роботі звітно-виборчих конференцій Національної академії наук України, Академії педагогічних наук та Академії аграрних наук. Упродовж звітного періоду був організатором і учасником науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, виступив з доповідями на щорічній Міжнародній науково-практичній конференції «Архітектура, дизайн, археологія, мистецтво» на тему «Інноваційні технології у наукових дослідженнях і навчальному процесі вищого закладу освіти» у м. Полтаві та Міжнародній науково-практичній конференції «Геометрія у явищах, подіях та процесах» у м. Львові. Брав участь у засіданнях Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій, в роботі експертної комісії ВАК України, в захисті дипломних проектів випускників Львівської національної академії мистецтв на факультеті архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури, захисті науково-творчих робіт в асистентурі-стажуванні Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Вийшли друком у видавництвах «Каравела» та «Віпол» навчальні посібники «Основи композиції» та «Технічна естетика і дизайн». Дослідницькі та науково-методичні праці М.І. Яковлєва опубліковані в наукових збірниках «Мистецькі обрії», «Українська академія мистецтв», «Архітектура, дизайн, археологія, мистецтво» та ін. Ним велась активна робота з керівництва аспірантами, докторантами та пошукувачами.


Академік В.М. Прядка весь 2008 рік присвятив монументальному живопису – оздобленню стін Успенського собору Києво-Печерської лаври. На кінець року ним виконано композицію «Апокаліптичні старці» загальною площею 120 м2 та розпочато роботу над композиціями «V Вселенський собор» і «VІІ Вселенський собор». Це є важливою художньою та науково-дослідницькою роботою, оскільки проводяться великі дослідження, скеровані на вивчення форми, змісту та стилю українського бароко в монументальному живописі. В.М. Прядка продовжував роботу над кінним портретом Івана Мазепи, опублікував статті «Як створюються шедеври» (Народне мистецтво. – 2008. – № 1–2) та «Гетьман Іван Мазепа» (Музейний провулок. – 2008. – № 2 /10/). Творча та наукова робота В.М. Прядки поєднувалася з педагогічною діяльністю в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука.


Член-кореспондент АМУ, Герой України Б.Г. Возницький, після призначення головою Великої та Малої музейної ради зі створення найбільшого в Україні музею «Мистецький арсенал», розробляв концепції майбутнього музею та його експозиції. Ним було проведено науково-практичні конференції «Українські дерев’яні церкви ХVI–XVIII ст. – перлини світової архітектури», «Гадяцька унія (350-річчя)» та «Ольжичі читання», присвячені княгині Ользі. Закінчено експозицію Великого палацу Золочівського замку (історія замку, інтер’єри XVII ст., резиденційні зали другого поверху – історицизм у палацових інтер’єрах XIX ст.).


Член-кореспондент В.М. Шейко підготував до друку 5 статей з питань культурології та мистецтвознавства в наукових виданнях, матеріали з історії та теорії мистецтвознавства і культури для курсів культурологічного напрямку. В співавторстві з Ю.П. Богуцьким підготовлено монографію «Формирование основ культурологии в эпоху цивилизационной глобализации (вторая половина ХІХ – начало ХХ вв.)» російською мовою (для країн ближнього зарубіжжя). Був організатором та виступав з доповідями на 5-х науково-практичних конференціях з питань культурології та мистецтвознавства. Загальний обсяг наукового доробку – понад 80 друк. арк. Як голова експертної комісії ВАК України (з питань культурології та мистецтвознавства) організував і провів 10 засідань комісії, давши рецензії на 15 дисертацій з цієї проблематики.

В.М. Шейко брав участь у формуванні двох нових наукових галузей (культурологія та соціальні комунікації), які були затверджені Кабінетом Міністрів України та ВАК України.

До звіту ним додані назви опублікованих у 2008 році наукових праць та матеріали міжнародних конференцій, які були проведені відповідно до плану роботи Президії АМУ та відділення синтезу пластичних мистецтв.


Член-кореспондент М.Є. Станкевич у 2008 році продовжував керувати в Інституті народознавства НАН України колективною науковою темою «Парадигми універсального й унікального в традиційному мистецтві українців: компаративний аспект». У результаті співробітниками відділу підготовано три колективні праці: «Українське народне мистецтво. Порівняльний аспект», «Українська художня кераміка», «Українське мистецтво: ілюстративний довідник» та сім індивідуальних монографій, у т.ч. М.Є. Станкевич особисто завершив теоретичне дослідження «Етноестетика» обсягом 12 авт. арк. У 2008 році заснував і очолив в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника кафедру теорії та історії мистецтва, відкрив аспірантуру зі спеціальності «декоративно-прикладне мистецтво» та Спеціалізовану вчену раду з правом прийняття до розгляду і проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. М.Є. Станкевич здійснив 5 публікацій у наукових збірниках, працював як науковий редактор 5-х видань, провадив виставкову та педагогічну діяльність, підготовку наукових кадрів.


За звітний період член-кореспондент В.Я. Даниленко підготував до друку книгу «Дизайн Центрально-Східної Європи», здійснював керівництво держбюджетною науково-дослідною темою «Методологія інноваційного дизайну в контексті науково-технічного прогресу і глобальної екологічної кризи» та виступив з доповідями на 4-х міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

В.Я. Даниленко організував і провів на високому рівні такі мистецькі акції:
  • Міжнародна виставка-конкурс дизайнерських робіт «Водопарад»;
  • Всеукраїнська дизайнерська виставка «Світло»;
  • Всеукраїнська дизайнерська виставка «Репліканти»;
  • виставка «Свято кирилиці»;
  • конкурс соціального плаката «Сирітство – це відчай, родина – надія на життя»;
  • конкурс плаката «Анти-хутро»;
  • виставка творчих робіт викладачів та студентів вищих навчальних закладів Харківщини.


Член-кореспондент Л.П. Скорик вела в 2008 році активну творчу роботу над проектами таких важливих об’єктів:
  • багатофункціональний комплекс біля станції метро «Дніпро» в м. Києві;
  • офісний центр та громадський комплекс на вул. Героїв Сталінграда в м. Києві;
  • проекти багатофункціональних комплексів по вул. Воскресенська (м. Київ), над станціями швидкісного трамвая «Кільцева», «Ромена Роллана», «Сім’ї Сосніних» у м. Києві.


Л.П. Скорик також розроблено методично-аналітичні матеріали для проектування багатофункціональних комплексів над транспортними територіями.


Нові творчі здобутки в різних галузях пластичних мистецтв у 2008 році мали академіки Л.М. Медвідь, І.П. Шпара, члени-кореспонденти А.В. Гайдамака, С.В. Бабушкін, М.В. Бондаренко, В.І. Лесняк, О.М. Міщенко, В.К. Шостя.


Активну педагогічну роботу в стінах Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Львівської національної академії мистецтв, Харківської державної академії культури, Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука вели члени АМУ: академіки А.А. Бокотей, І.Д. Шпара, Л.М. Медвідь, В.М. Прядка, М.І. Яковлєв, члени-кореспонденти Л.П. Скорик, В.Я. Даниленко, В.І. Лесняк, В.М. Шейко, М.Є. Станкевич, В.К. Шостя.

У 2008 році члени відділення спрямовували свою роботу на виконання рішень сесії Загальних зборів АМУ, постанов Президії АМУ, плану роботи відділення та вели плідну співпрацю з іншими відділеннями АМУ з усіх питань, що входять до їх компетенції.