Geum.ru

Юрій Герасимович

Вид материалаДокументы

Содержание


Професійна активність
Оператор фільмів
Актор у стрічках
Подобный материал:

Іллєнко


Юрій Герасимович



Народний артист України, академік Академії мистецтв України, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка, член НРУ; кінооператор, кінорежисер, кінодраматург.


Освіта:

Всесоюзний державний інститут кінематографії (операторський факультет, 1960), кінорежисер.


Досвід роботи:

з 1960 р. – асистент оператора Ялтинської кіностудії художніх фільмів.
з 1963 р. – оператор, режисер, сценарист, актор Київської кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка.
з 1969 р. – керівник операторської майстерні на кінофакультеті, зав. кафедри кінорежисури та кінодраматургії (з перервами), професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.
1991-1992 – голова Державного фонду української кінематографії при КМ України.
1992 – член Колегії з питань гуманітарної політики Державної думи України.
1996-1998 рр. – член президії Комітету з Державних премій України ім. Т.Шевченка.


Професійна активність:

Член-засновник Академії мистецтв України (12.1996).

Член Національної спілки кінематографістів України.


Відзнаки:

Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1991).
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Св. архистратига Божого Михаїла (01.1999; УПЦ КП), «Медаллю Миру», Почесною відзнакою Президента України (1996).


Оператор фільмів: «Ранок міста, в яке закоханий» (студентська курсова робота),
«Прощавайте голуби» (1960, диплом. робота), «Десь є син» (1962), «Тіні забутих предків» (1965, гран-прі Канського фестивалю, Друга премія Міжнародного кінофестивалю «Південний Хрест» в Мар-дель-Плата, Аргентина, 1965; премія ФІПРЕССІ за операторську роботу, колір і зйомочні ефекти; Кубок Міжнародного кінофестивалю у Римі, Італія, 1965; Премія Британської кіноакадемії за кращий зарубіжний фільм 1966; Спеціальна премія за талановитий пошук і новаторство Всесоюзного кінофестивалю у Києві, 1966; Золота медаль за режисуру Міжнародного кінофестивалю у Салоніках, Греція, 1966; Почесний диплом Міжнародного кінофестивалю у Мельбурні, Австралія, 1967; загалом - понад 100 призів і дипломів кінофестивалів), «Ave, Maria!» (1999).


Актор у стрічках: «Вулиця Ньютона, будинок N 1» (Тимофій Сувернєв),
«Мріяти і жити» (Герасим).

Режисер фільмів: «Криниця для спраглих» (1965; Висока оцінка МКФ у Сан-Франциско, 1988), «Вечір напередодні Івана Купала» (1969), «Білий птах з чорною ознакою» (1972; Золота медаль 7 Московського міжнародного кінофестивалю; відбіркова премія «Срібні сирени», МКФ, Соренто, Італія, 1972), «Наперекір всьому» (1972), «Мріяти та жити» (1973), «Свято печеної картоплі» (1976), «Смужка нескошених диких квітів» (1978), «Лісова пісня. Мавка» (1981),
«Легенда про княгиню Ольгу» (1982; Почесний приз Києва Юрію Іллєнку на ВКФ 1984),
«Солом'яні дзвони» (1987), «Лебедине озеро. Зона» (1990; Премія ФІПРЕССІ на Міжнародному кінофестивалі в Каннах, Франція, 1990; премія «Ескор» молодої критики; Приз «За кращу операторську роботу»; приз «Золотий витязь» Міжнародного кінофестивалю Нови Сад, Югославія, 1993; приз «За кращу операторську роботу» Міжнародного кінофестивалю «Кінотавр», Сочі, Росія, 1991), «Гетьман Мазепа» (2001).

Режисер-постановник фільму «Молитва за гетьмана «Мазепу».



Автор понад 20 сценаріїв і лібрето балетів, за якими створено 12 фільмів і 2 балети «Агонія» («Прометей») (1982; Бєлградський театр опери та балету), «Ольга» (1990; Київський театр опери та балету).

Автор персональних виставок живопису: у Києві (1968), у Відні (1992).


Участь у створенні сценаріїв кінокартин «З нудьги», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», виступаючи автором більшості своїх фільмів.