Академії мистецтв

Вид материала

Документы

Содержание Інститут культурології 1. Кількість наукових праць – 33 2. Бурковська Л.В. 2. Кількість наукових семінарів, конференцій, у яких узяв участь інститут – 13 3. Кількість видань наукових праць: монографій – 3 4. Кількість монографічних досліджень, підготовлених до друку, – 2 5. Наукове керівництво дисертаційними дослідженнями, опонування та рецензування дисертацій, дипломних робіт, відгуки, експертні

Подобный материал:

• Міністерство культури І мистецтв україни національна музична академія україни ім. П. І. Чайковського, 2762.7kb.
• Олійник Алла Володимирівна. Голова журі Шмагало Ростислав Тарасович, декан факультету, 19.67kb.
• Академії мистецтв, 2540.02kb.
• З б І рник, 315.93kb.
• Юрій Герасимович, 25.37kb.
• Інститут мистецтв, 1293.33kb.
• План проведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів, 220.61kb.
• Автор Петрушкевич А. В., начальник навчально-організаційного відділу, 613.14kb.
• Контакти, 104.38kb.
• Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа, 479.67kb.

9. Дебіторська заборгованість станом на 01.01.2008 р. (фонд «Соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності») відсутня. Кредиторська заборгованість станом на 01.01.2008 р. відсутня.


ІНСТИТУТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ


Інститут культурології АМУ створений відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року № 357-р та рішення Президії Академії мистецтв України від 14 червня 2007 року. Згідно з планом роботи, затвердженим Президією Академії мистецтв України на 2008 рік, Інститут культурології АМУ зосередив свою діяльність на організаційних заходах, а також проведенні фундаментальних досліджень.

Академією мистецтв України Інституту культурології було визначено шість тем фундаментальних і прикладних досліджень, що фінансуються з державного бюджету загальною сумою 3171,300 млн. грн.:

• Формування художньої культури в Україні: історія, естетика, семіотика, напрямки, перспективи.
  
• Самоорганізація та динаміка культури та їх особливості в Україні.
  
• Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження.
  
• Українська національна культура як цілісність: регулювання її регіональних відмінностей.
  
• Культура України: історико-культурологічні виміри.
  
• Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури.
  

Виконання зазначених тем було розподілено за відповідними відділами Інституту з метою залучення до роботи найбільш відомих науковців України та використання кадрового потенціалу наукової установи.

На сьогодні в Інституті культурології АМУ штатним розкладом затверджено 19 посад наукових працівників та 8 осіб допоміжного складу.

За один рік існування установи сформовано колектив з 17 науковців, з яких 7 докторів наук, 10 кандидатів наук. З них основних штатних співробітників – 7 чоловік.

Адміністративно-технічним персоналом проводилася робота зі створення матеріальної бази: обладнання приміщення, придбання технічних засобів, а також забезпечення видання наукових рукописів, підготовлених науковцями.


Наукова діяльність


Відповідно до постанови Президії Академії мистецтв України від 11 квітня 2008 року Інститутом культурології АМУ зареєстровано шість вищезгаданих тем фундаментальних досліджень в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації, що дало підстави для їх опрацювання.

Діяльність Інституту культурології АМУ здійснювалася за принципом створення ефективних науково-творчих колективів, які складаються з провідних учених у галузі культурології, мистецтвознавства, соціології культури та філософії культури.

У структурі Інституту культурології АМУ передбачено функціонування декількох науково-творчих відділів та лабораторій. Усі відділи Інституту працювали відповідно до затверджених положень та розподілу функціональних обов’язків співробітників.


Відділ науково-творчих досліджень з теорії та історії культури досліджує концептуальні засади культурології, напрями й етапи розвитку культурології, конкретно-історичні явища культури, виявляє універсальні закономірності їх виникнення, еволюції та функціонування. Зазначений відділ здійснював координацію досліджень за темами: «Формування художньої культури України: історія, естетика, семіотика, напрямки, перспективи» та «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури».

Дослідження за першою темою проводилося Юдкіним І.М., доктором мистецтвознавства, членом-кореспондентом Академії мистецтв України (науковий керівник) та Безклубенком С.Д., доктором філософських наук, провідним науковим співробітником Інституту культурології АМУ (відповідальний виконавець).

Фундаментальну тему «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури» (І етап) розробляли Безгін О.І., кандидат мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України (науковий керівник), Кочарян І.С., кандидат економічних наук, доцент, науковий співробітник Інституту культурології АМУ (відповідальний виконавець) та Успенська О.Ю., науковий співробітник Інституту культурології АМУ, (відповідальний виконавець).

Співробітниками відділу було підготовлено до друку монографію «Формування визначників культури в Україні» та «Культурологічну енциклопедію».


Відділ світової культури і міжнародних культурних зв’язків здійснював дослідження стосовно вивчення міжкультурної комунікації та діалогу культур людства, їх співіснування, чинників та проблем подолання глобальної кризи сучасного суспільства. Брав участь у розробці тем «Самоорганізація та динаміка культури та їх особливості в Україні» (науковий керівник – Богуцький Ю.П., кандидат філософських наук, директор Інституту культурології АМУ, дійсний член (академік) Академії мистецтв України; відповідальний виконавець – Іваненкова С.І., кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту культурології АМУ) та «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження» (науковий керівник – Богуцький Ю.П., кандидат філософських наук, директор Інституту культурології АМУ, дійсний член (академік) Академії мистецтв України; відповідальний виконавець – Оніщенко О.І., доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту культурології АМУ).


Відділ етнокультурології та культурної антропології досліджував історію та сучасний стан культурного життя українського суспільства у формі його специфічних етнічних груп. Брав участь у координації наукових тем: «Культура України: історико-культурологічні виміри» (науковий керівник – Шейко В.М., доктор історичних наук, член-кореспондент Академії мистецтв України, ректор Харківської державної академії культури, провідний науковий співробітник Інституту культурології АМУ; відповідальний виконавець – Гаєвська Т.І., кандидат історичних наук, зав. відділу науково-творчих досліджень з теорії та історії культури Інституту культурології АМУ) та «Самоорганізація та динаміка культури та їх особливості в Україні» (науковий керівник – Богуцький Ю.П., кандидат філософських наук, директор Інституту культурології АМУ, дійсний член (академік) Академії мистецтв України; відповідальний виконавець – Іваненкова С.І., кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту культурології АМУ). В контексті фундаментальних наукових тем співробітниками відділу було здійснено видання монографій «Еволюція мистецько-літературних об’єднань України: історико-культурологічний вимір» та «Самоорганізація культури: онтологія, динаміка, перспективи».


Відділ соціологічних досліджень та аналізу проблем української культури спрямовував свою діяльність на дослідження соціальних аспектів та аналіз чинників, механізмів, інститутів і феноменів культурного життя суспільства; виокремлення проблем соціокультурної динаміки; вивчення закономірностей, тенденцій і форм соціокультурних змін на основі опрацювання зарубіжного досвіду з використанням сучасних теоретичних підходів та емпіричних процедур. Здійснював координацію досліджень за темами: «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження» (науковий керівник – Богуцький Ю.П., кандидат філософських наук, директор Інституту культурології АМУ, дійсний член (академік) Академії мистецтв України; відповідальний виконавець – Оніщенко О.І., доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту культурології АМУ) та «Українська національна культура як цілісність: регулювання її регіональних відмінностей» (науковий керівник – Лобас В.Х., доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту культурології АМУ; відповідальний виконавець – Кононов І.Ф, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник Інституту культурології АМУ). В контексті першої теми було подано до друку монографію «Художня творчість: проект некласичної естетики», розроблену провідним науковим співробітником Інституту культурології АМУ, доктором філософських наук Оніщенко О.І. Співробітники відділу (доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту культурології АМУ Лобас В.Х. та старший науковий співробітник Інституту, доктор філософських наук Кононов І.Ф.) у співпраці з ДАКККіМ та Академією мистецтв України здійснювали підготовку та проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Культура України: цілісність у регіональній різноманітності та глобальний контекст розвитку», в якій взяли участь фахівці з різних регіонів України: Сімферополя, Харкова, Луганська, Дрогобича, Донецька, Івано-Франківська і Києва. За результатами роботи конференції Лобасом В.Х. та Кононовим І.Ф. було підготовлено збірку наукових матеріалів.


Сфера діяльності відділу музеєзнавства та пам’яткознавства охоплює дослідження об’єктивних закономірностей світових і національних культурних процесів засобами музеєзнавства, а також створення, збереження і трансформації культурних цінностей у музейній справі та пам’яткоохоронній діяльності. В рамках теми «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури» співробітниками відділу виконувалася робота з добору міжнародних та вітчизняних правових актів з питань охорони культурного та природного надбання, що відображено у збірнику правових документів з охорони культурної спадщини.


Діяльність лабораторії культурних практик спрямована на проведення наукових досліджень з питань розвитку духовного потенціалу суспільства, аналізу культурного різноманіття в сучасних суспільствах, а також опрацювання теоретичних досягнень української культурології та естетики в наукових виданнях і засобах масової інформації. Співробітники лабораторії брали участь у підготовці до видання монографії «Самоорганізація культури: онтологія, динаміка, перспективи» (автор – Богуцький Ю.П.); налагоджували контакти для співпраці з провідними науковими установами інших галузей: історії, філософії, психології та ін.; проводили наукові дослідження інноваційних технологій у сфері комп’ютерного забезпечення та дизайну; здійснювали організаційне та інформаційне забезпечення презентаційних заходів установи: розробку запрошень та буклетів до презентації Інституту культурології АМУ.


1. Кількість наукових праць – 33, в т.ч.:

а) за темою «Формування художньої культури України: історія, соціологія, естетика, семіотика – проблеми, перспективи» – 4, в т.ч. монографія:

1. Юдкін І.М. Формування визначників української культури.

У т.ч. статті:

2. Берегова О.М. Академічне мистецтво в системі сучасної музичної комунікації // Музична україністика: сучасний вимір. – Вип. 2. – К.–Івано-Франківськ, 2008. – С. 77–83.

3. Берегова О.М. Сучасні теорії дискурсу і рефлексії в розробці теорії музичної комунікації // Музикознавство України: Збірник наукових праць Академії мистецтв України. – К., 2008.

4. Берегова О.М. Музична творчість у вимірах художньої комунікації // Музикознавство України: Збірник наукових праць Академії мистецтв України. – К., 2008.

б) за темою «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури» – 5, в т.ч. монографія:

1. Безгін О.І. Проблеми мистецької освіти: типологічні критерії та науково-методична розробка.

У т.ч. статті:

2. Волков С.М. Українська та світова система мистецької освіти: проблема сумісності в пострадянські часи // Естетика і практика мистецької освіти: Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. – К., 2008. – Вип. 74. – С. 79–89.

3. Кононов І.Ф. Идеи конфуцианства в глобальном контексте // Конфуцианство: философия, этика, политика: Сб. научн. раб. / Под ред. С.Я. Харченко. – Луганск: Альма-матер, 2008. – С. 33–34.

4. Прибєга Л.В. Методичні засади підготовки архітекторів-реставраторів в контексті світового досвіду // Вісник УНК ICOMOS. – К., 2008. – Т. ІІ. – С. 15–18.

5. Прибєга Л.В. Методологічні засади містобудівної реставрації. – Праці центру пам’яткознавства. – К., 2008. – Вип. 13. – С. 19–25.


в) за темою «Культура України: історико-культурологічні виміри» – 10, в т.ч. монографія:

1. Шейко В.М., Романенко Г.О. Еволюція мистецько-літературних об’єднань України: історико-культурологічний вимір.

У т.ч. статті:

2. Бурковська Л.В. Іларіон Свінцицький – видатний вчений, музеєзнавець, дослідник сакрального мистецтва // Могилянські читання 2007: Збірник наукових праць Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. – К., 2008. – С. 228–235.

3. Бурковська Л.В. Особливості іконографічної традиції зображень св. Миколи Мірлікійського в дрібній пластиці Київської Русі // Народна творчість та етнографія: Науковий часопис. – К., 2008. – № 3. – С. 31–40.

4. Бурковська Л.В. Житійні сюжети св. Миколи Мірлікійського давньоруського запису і їх відображення в українському ікономалярстві // Матеріали XV Міжнародної наукової конференції «Волинська ікона: дослідження та реставрація». – Луцьк, 2008. – С. 31–39.

5. Бурковська Л.В. Софіївська Оранта та образ св. Миколи Заступника // Народознавчі зошити: Науковий часопис Інституту народознавства НАНУ. – Львів, 2008. – Ч. 3. – С. 17–25.

6. Бурковська Л.В. Принципи побудови середників житійних ікон св. Миколи Мірлікійського // Мистецтвознавчі записки: Збірник наукових праць Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. – К., 2008. – Вип. 13. – С. 149–158.

7. Волков С.М. Особистості директорів КДВМУ ім. Р. Глієра в дзеркалі історії професійної мистецької світи України // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць Академії мистецтв України. – К., 2008.

8. Оляніна С.В. Етнокультура народу в композиції іконостасів українських православних храмів // Технічна естетика і дизайн: Міжвідомчий науково-технічний збірник. – К.: Віпол, 2008. – Вип. 5. – С. 250–253.

9. Оляніна С.В. Композиція іконостасів України доби класицизму: виникнення нового конструктивно-пластичного образу // Полтава: ПІЕП, 2008.

10. Берегова О.М. Історія спілки композиторів України в особистостях її керівників // Вісник НАМУ ім. П.І. Чайковського. – К., 2008. – Вип. 76.

г) за темою «Самоорганізація та динаміка культури та їх особливості в Україні» – 4, в т.ч. монографія:

1. Богуцький Ю.П. Самоорганізація культури: онтологія, динаміка, перспективи.

У т.ч. статті:

2. Богуцький Ю.П. Актуальні проблеми гуманістичної орієнтації в культурі // Культура України: Збірник наукових праць. – Харків: Харківська державна академія культури, 2008. – Вип. 22. – С. 14–27.

3. Іваненкова С.І. Золоті сторінки української культури. – К., 2008.

4. Вітер Д.В. Онтологія культури в контексті постмодерністської безсуб’єктності // Збірник наукових праць ДАКККіМ. – К., 2008.

ґ) за темою «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження» – 4, в т.ч. монографія:

1. Оніщенко О.І. Художня творчість: проект некласичної естетики.

У т.ч. статті:

2. Оніщенко О.І. Понятійний апарат некласичної естетики: до проблеми універсалій // Актуальні філософські і культурологічні проблеми сучасності. – К.: КНЛУ, 2008. – С. 115–121.

3. Оніщенко О.І. Потенціал паралельного аналізу і його реалізація в дискурсі некласичної естетики // Гуманітарні студії. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2008. – Вид. 4. – С. 162–169.

4. Оніщенко О.І. Моделювання як методологічний чинник некласичної естетики // Історія, філософія, релігієзнавство. – Житомир: Антросвіт, 2008. – № 3. – С. 22–28.

д) за темою «Українська національна культура як цілісність: регулювання її регіональних відмінностей» – 6, в т.ч. статті:

1. Кононов І.Ф. Внутрідержавна інтеграція України: актуальні завдання для наукових пошуків і практичних кроків: Рец. на кн.: Сторонянська І., Шульц С. Міжрегіональна інтеграція в Україні. – Львів: Арал, 2007. – 292 с. // Регіональна економіка: Науково-практичний журнал. – 2007. – № 4. – С. 235–239.

2. Кононов І.Ф. Донбас і Галичина: проблема управління міжрегіональними стосунками // Сучасні соціальні проблеми у вимірі соціології управління: Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Серія «Спеціальні та галузеві соціології». – Донецьк, 2008. – Вип. 4 (94): Соціологія управління. – С. 218–227.

3. Кононов І.Ф. Донбас і Галичина в регіональній системі України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2008. – № 3. – С. 73–98.

4. Алієва Л.О. Роль соціології у формуванні громадянського суспільства в Україні // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. – К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2008. – Т. XIX. – С. 83–88.

5. Алієва Л.О. З історії становлення і розвитку соціології літератури в Україні: XIX – перша половина XX ст. // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал. – К.: Міленіум, 2008. – № 2. – С. 95–102.

6. Алієва Л.О. Методологічні проблеми дослідження нової соціально-художньої реальності в Україні (соціокультурологічний підхід) // Культура і сучасність: Альманах. – К.: Міленіум, 2008. – № 1. – С. 137–140.

2. Кількість наукових семінарів, конференцій, у яких узяв участь інститут – 13, в т.ч.:

• Міжнародна науково-теоретична конференція (м. Харків, Харківська державна академія культури, 3–4 квітня 2008 р.).
  
• XVIII Міжнародний круглий стіл «Історія релігії в Україні» (м. Львів, Львівське відділення Інституту археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України імені Г. Сковороди, Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, 12–15 травня 2008 р.).
  
• Міжнародна наукова конференція «Традиція і культура. Вічні цінності в сучасній культурі» (м. Київ, Асоціація «Новий Афон», філософський факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, Інститут педагогічної освіти і освіти для дорослих АПН України, 6–7 червня 2008 р.).
  
• Міжнародна наукова конференція «Українознавство XXI ст.: нові вимоги, проблеми та методологія розвитку» (м. Київ, Міністерство освіти і науки України, Науково-дослідний інститут українознавства, Міжнародна асоціація «Україна і світове українство», 21–22 жовтня 2008 р.).
  
• XV Міжнародна наукова конференція «Волинська ікона: дослідження та реставрація» (м. Луцьк, Волинський краєзнавчий музей, Музей волинської ікони, 25–26 вересня 2008 р.).
  
• Міжнародна конференція «Композитор на зламі тисячоліть між серйозною і легкою музикою» (до 70-річчя Мирослава Скорика) (м. Львів, 12–13 вересня 2008 р.).
  
• Науково-теоретична конференція «Історія в особистостях» (м. Київ, 30 вересня – 1 жовтня 2008 р.).
  
• Науково-практична конференція, присвячена 100-річчю В. Топіліна (м. Київ, 10–11 грудня 2008 р.).
  
• Наукова конференція «Музичний твір: дослідження, інтерпретація, реалізація», присвячена 100-річчю музикознавця З. Лісси (м. Львів, 23 грудня 2008 р.).
  
• XIII Могилянські читання «Церква і музеї. Втрати XX століття» (м. Київ, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 3–4 грудня 2008 р.).
  
• V Всеукраїнська науково-практична конференція «Інноваційні технології, дизайн, архітектура, археологія» (м. Полтава, Полтавський інститут економіки і права, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», 24–27 квітня 2008 р.).
  
• Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 90-річчю від дня заснування Національної академії наук України «Україна: від самобутності – до соборності» (м. Київ, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 22–23 травня 2008 р.).
  
• Всеукраїнська науково-практична конференція «Культура України: цілісність і регіональні різноманітності та глобальний контекст розвитку» (м. Київ, Інститут культурології АМУ та ДАКККіМ, 19 листопада 2008 р.).
  

3. Кількість видань наукових праць: монографій – 3, в т. ч.:

• Формування визначників української культури (Юдкін І.М.).
  
• Самоорганізація культури: онтологія, динаміка, перспективи (Богуцький Ю.П.).
  
• Еволюція мистецько-літературних об’єднань України: історико-культурологічний вимір (Шейко В.М., Романенко Г.О.).
  

Збірників наукових праць – 1:

• Культурологія. Мистецтвознавство / Відп. ред. В.М. Шейко. – Вип. 22.
  

4. Кількість монографічних досліджень, підготовлених до друку, – 2, в т.ч.:

1. Художня творчість: проект некласичної естетики (Оніщенко О.І.)

2. Збірник правових документів з охорони культурної спадщини (Упорядники: Прибєга Л., Богуцький Ю., Яковлєв М., Яковина М., Міщенко О., Оляніна С.).


5. Наукове керівництво дисертаційними дослідженнями, опонування та рецензування дисертацій, дипломних робіт, відгуки, експертні оцінки, рецензії мистецьких проектів:

1. Наукове керівництво магістерськими дослідженнями «Новітні тенденції західної соціології культури» та «Гендерні дослідження в соціології» (Алієва Л.О.).

2. Наукове керівництво дисертаційним дослідженням Д.О. Пламеницької на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури зі спеціальності 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури (Прибєга Л.Д.).

3. Опонування дисертації Потапчик І.В. «Природно-ландшафтні фактори архітектурно-просторової еволюції історичних міст Волині» зі спеціальності 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури (Прибєга Л.В.).

4. Опонування дисертаційного дослідження Герасимчук В.А. «Специфіка тексту філологічного роману ХХ ст.», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.08 – естетика (Оніщенко О.І.).

5. Наукове керівництво кандидатською дисертацією Загарової Н.В. «Урбаністичні мотиви в італійському кінематографі другої половини ХХ ст.» зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури (Оніщенко О.І.).

6. Наукове керівництво докторською дисертацією «Художнє мислення в контексті естетичної теорії» зі спеціальності 09.00.08 – естетика (Оніщенко О.І.).

7. Наукове керівництво докторською дисертацією «Естетико-художні засади реформаторів західноєвропейського театру» зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури (Оніщенко О.І.).

8. Наукове керівництво кандидатською дисертацією Бондар Є.В. «Глобалізація: цивілізаційні і формаційні виміри» зі спеціальності 09.00.01 – онтологія, гносеологія, феноменологія (Лобас В.Х.).

9. Наукове керівництво кандидатською дисертацією Молотцова Б.І. «Об’єктивність ідеальної соціально-економічної реальності» за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії (Кононов І.Ф.).

10. Наукове керівництво кандидатською дисертацією Лебедя Л.І. «Соціальний простір бідності в старопромисловому регіоні (на прикладі Донбасу)» за спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології (Кононов І.Ф.).

11. Опонування кандидатського дисертаційного дослідження Єрмакової Т.Г. «Функції освіти в умовах її регіоналізації: зміст та рівень виконання» за спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології (Кононов І.Ф.).