Технічний регламент

Вид материала

Регламент

Содержание 1 Загальні положення 1.2 Терміни та визначення Технічний регламент на виробництво Високооктанова кисневмісна добавка до бензинів (ВКД) Сировина цукро- та крохалевмісна для виробництва ВКД – Зерно технічного призначення – Партія сировини чи продукції Об’єднана проба Середньодобова проба Середньодекадна проба Наважка (зразок) Місце зберігання ВКД Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) Екологічна безпека Відходи (відхід) Вода питна Водний об’єкт Вода стічна Барда – залишки бродильного виробництва, з яких видалені леткі речовини. Вода зворотна Викид речовин ... Полное содержание

Подобный материал:

• Технічний регламент, 742.53kb.
• Міністрів України 20 р. № Технічний регламент, 824.55kb.
• Технічний регламент, 458.81kb.
• Кабінету Міністрів України від 2011 р. № План заходів із застосування Технічного регламент, 22.53kb.
• Постановою Кабінету Міністрів України № від 200 р. Технічний регламент, 1753.94kb.
• Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є : Затвердити Технічний регламент, 249.18kb.
• Державний Герб України затверджено постановою Кабінету Міністрів України № від 200, 1866.91kb.
• Ганус Сергій Олексійович Технічний секретар оргкомітету: аспірантка кафедри історії, 108.85kb.
• Государственный Комитет Российской Федерации по физической культуре и спорту Российская, 136.82kb.
• Національний технічний університет україни "київський політехнічний інститут" фізико, 288.71kb.

Друга редакція


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ПРОДОВОЛЬСТВА

Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів (УкрНДІспиртбіопрод)


ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ


на виробництво


високооктанової кисневмісної добавки до бензинів


РОЗРОБЛЕНО


Директор УкрНДІспиртбіопрод,

д.т.н., академік УТА


_________________ С.Т.Олійнічук


“ ___” 2005р.


Зав. відділом масообмінних

технологій, к.т.н.


_________________ Г.О.Кизюн


“ ___” 2005р.


м.Київ – 2005


З М І С Т

1. Загальні положення 3
   
   0. 1.1 Сфера застосування 3
      
   1. 1.2 Терміни та визначення 3
      

1.3 Скорочення в тексті 6

1.4 Нормативні посилання 6

2 Вимоги до виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів 8

0. 2.1 Загальні вимоги 8
   

2.1.1 Вимоги до наявності основної дозвільної та нормативно-технічної документації 9

0. 2.2 Вимоги до території підприємства 10
   
1. 2.3 Вимоги до інженерних споруд та мереж 12
   
2. 2.4 Вимоги до виробничих та допоміжних будівель та споруд 20
   
3. 2.5 Вимоги до технологічного обладнання та трубопроводів 25
   
4. 2.6 Вимоги до сировини, матеріалів та напівфабрикатів 28
   
5. 2.7 Вимоги до технологічного процесу 31
   
6. 2.8 Вимоги до технохімічного та мікробіологічного контролю 50
   
7. 2.9 Вимоги до якості кінцевої продукції 54
   

2.10 Вимоги до обліку, відпуску та використанню ВКД 55

2.11 Вимоги до пакування, маркування, транспортування та зберігання 57

2.12 Вимоги безпеки до технологічних процесів 59

2.13 Вимоги протипожежної та вибухопожежної безпеки 63

2.14 Вимоги санітарно-епідеміологічної безпеки 67

2.15 Вимоги екологічної безпеки 67

2.16 Гігієна праці 77

3 Процедура оцінки відповідності вимогам технічного регламенту 79

4 Вимоги до персоналу 80

5 Вимоги міжнародних і національних стандартів 80

6 Державний контроль та нагляд за дотриманням вимог технічного регламенту 81

7. Прикінцеві положення 81
   

Література 83

Додаток А 90


1 Загальні положення

Цей Технічний регламент на виробництво високооктанової кисневмісної добавки до бензинів (далі – Регламент) розроблено з метою встановлення обов’язкових вимог, що гарантують безпеку виробництва і використання високооктанової кисневмісної добавки до бензинів (далі – ВКД); урегулювання правових відносин в області технічних обмежень на діяльність організацій-виробників ВКД і організацій-споживачів ВКД та упорядкування їхніх взаємин з контрольними і наглядовими центральними і місцевими органами державної влади.

Регламент не включає вимоги, що мають загальний характер і складають зміст загальних технічних регламентів.

1.1 Сфера застосування

Регламент безпосередньо і через посилання встановлює обовязкові до виконання вимоги, що забезпечать відповідність якості ВКД чинним нормативним документам на всіх стадіях виробництва та використання ВКД: проектування виробництва; ведення технологічного процесу та обліку виробництва; пакування та маркування готової продукції; приймання, зберігання, транспортування сировини, допоміжних матеріалів та готової продукції, їх використання та контролювання вищенаведеного - з точки зору забезпечення: безпеки життя та здоров’я людей, тварин; охорони майна та довкілля; запобігання недобросовісній практиці.

Вимоги Регламенту стосовно процесів виробництва поширюються тільки на організації, що здійснюють діяльність по виробництву ВКД на території України. Інші вимоги є обов’язковими для всіх підприємств України, що виробляють і використовують ВКД згідно з чинним законодавством.

1.2 Терміни та визначення

В регламенті застосовані терміни та визначення в відповідності з Директивою 2003/30/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС від 8 травня 2003 року [1], Законом України № 3164- IV від 1грудня 2005 року [2], постановою КМ України №1266 від 29 серпня 2002 року [20 ] та ДСТУ 3296.

Застосовані також додаткові терміни та визначення.

Технічний регламент на виробництво – нормативно-правовий акт, прийнятий КМ України, в якому відзначено вимоги до виробництва та використання кінцевого продукту з точки зору забезпечення безпеки здоров’я і життя людини, охорони довкілля та запобігання недобросовісної практики, включаючи адміністративні положення, дотримання яких обовязкове.

Високооктанова кисневмісна добавка до бензинів (ВКД) – біоетанол, виготовлений з відновлюваної біологічної сировини біохімічним методом перероблення за спеціальними технологіями, денатурований бензином.

Сировина цукро- та крохалевмісна для виробництва ВКД – меляса (цукробурякова, тростина, рафінадна), цукор-сирець, цукор-пісок, цукор рідкий, різні види зерна технічного призначення та інша рослинна сировина, за винятком плодово-ягідної.

Зерно технічного призначення – плоди зернових, зернобобових та олійних культур, призначені для промислової переробки на інші продукти (спирт, ВКД, крохмаль, тощо).

Партія сировини чи продукції – кількість однорідної за якісними показниками сировини чи продукції, на яку оформлено один документ якості.

Точкова проба – проба сировини чи продукції (проміжних продуктів), відібрана із одного місця за один прийом для складання об’єднаної проби.

Об’єднана проба – сукупність усіх точкових проб.

Середня проба – частина об’єднаної проби або середньодобової проби, яку видбирають для визначання якісних показників. Для невеликих партій об’єднана проба одночасно є середньою пробою.

Середньодобова проба – об’єднана проба, яку формують протягом виробничої доби.

Виробнича доба – 24 години, які відліковують із встановленого на конкретному підприємстві часу.

Середньодекадна проба – проба, складена з сукупності середньодобових проб, відібраних протягом 10 днів.

Середньомісячна проба – проба, складена в кінці місяця із середньодекадних проб.

Наважка (зразок) – частина середньої проби, яка відібрана для визначання окремого показника якості.

Повний технологічний цикл виробництва - сукупність відповідних технологічних процесів, технологічного та іншого обладнання, приміщень, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства.

Місце зберігання ВКД – місце або приміщення, яке використовують для зберігання ВКД, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведуть органи державної податкової служби України і містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та їх власників.

Екологічна безпека - збереження безпечного для існування живої та неживої природи довкілля, захист життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища.

Відходи (відхід) - речовини, матеріали і предмети, які утворюються в процесі людської діяльності, не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, та яких їхній власник має намір позбутися шляхом утилізації чи виділення.

Вода питна – вода, що призначена для господарсько-побутових і виробничих потреб та відповідає вимогам чинних нормативних документів на питну воду.

Норма водокористування – питоме водокористування, погоджене з відповідними відомствами чи затверджене ними і обов’язкове для водогосподарських розрахунків та обліку води при проектуванні або експлуатації промислових підприємств.

Водний об’єкт – сформований природою або створений штучно об’єкт ландшафту чи геологічна структура, де зосереджені води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт).

Вода стічна – вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності, а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилась внаслідок випадання атмосферних опадів.

Барда – залишки бродильного виробництва, з яких видалені леткі речовини.

Вода зворотна – вода, яку повертають за допомогою технічних споруд та засобів з господарської ланки кругообігу води до його природних ланок у вигляді стоків та скидів.

Викид речовин – надходження речовин в атмосферу від джерел забруднення.

Гранично допустимий викид (ГДВ) – викид забруднюючих речовин в атмосферу, при якому забезпечується підтримання гігієнічних нормативів в повітрі населених пунктів при найбільш несприятливих умовах.

Концентрація забруднюючих речовин – кількість забруднюючих речовин в певному об’ємі або ваговій одиниці в газах, що надходять в атмосферне повітря.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – концентрація хімічної речовини в повітрі робочої зони.

Cтаціонарне джерело забруднення атмосфери – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Пересувне джерело забруднення атмосфери – транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

Меженний період – період річного циклу, протягом якого спостерігають низьку водність водного об’єкту.

Гранично допустима концентрація речовин у воді (ГДКв) – встановлений рівень концентрації речовин у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.

Гранично-допустимий скид (ГДС) речовин – маса речовин у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об’єкту за одиницю часу.

БСК (біологічне споживання кисню) – кількість кисню, яка необхідна для окислення забруднень в 1 дм³ води протягом 5, 20 діб біологічним методом.

ХСК (хімічне споживання кисню) – кількість кисню, яка необхідна для окислення забруднень в 1 дм³ води за допомогою хімічних окислювачів.

1.3 Скорочення в тексті

ВКД – високооктанова кисневмісна добавка до бензинів;

КМУ – Кабінет Міністрів України;

ДААК ДПАУ – Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України;

км/год – кілометр за годину;

МПа – мегапаскаль;

В – вольт;

ВТЛ – виробнича технологічна лабораторія;

лк – люкс;

С, – градусів за шкалою Цельсія;

ПУЕ – правила улаштування електроустановок;

СанПіН – санітарні правила і норми;

СНіП – будівельні норми і правила;

СР – сухі речовини;

ДБН – державні будівельні норми;

ДСТУ – національний стандарт України;

ГОСТ – міждержавний стандарт країн СНД;

ПТЕ – правила технічної експлуатації електроустановок;

ЛЗР – легкозаймисті речовини;

ГР – горючі речовини;