Технічний регламент
| Вид материала | Регламент |
- Технічний регламент, 742.53kb.
- Міністрів України 20 р. № Технічний регламент, 824.55kb.
- Технічний регламент, 458.81kb.
- Кабінету Міністрів України від 2011 р. № План заходів із застосування Технічного регламент, 22.53kb.
- Постановою Кабінету Міністрів України № від 200 р. Технічний регламент, 1753.94kb.
- Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є : Затвердити Технічний регламент, 249.18kb.
- Державний Герб України затверджено постановою Кабінету Міністрів України № від 200, 1866.91kb.
- Ганус Сергій Олексійович Технічний секретар оргкомітету: аспірантка кафедри історії, 108.85kb.
- Государственный Комитет Российской Федерации по физической культуре и спорту Российская, 136.82kb.
- Національний технічний університет україни "київський політехнічний інститут" фізико, 288.71kb.
2.10 Вимоги до обліку, відпуску та використання ВКД
Облік ВКД на складі готової продукції та в бухгалтерії провадять за масою (кг,т) [110, 114].
Масу ВКД М, кг (т) визначають ваговим методом, як різницю маси тари (цистерни, чи іншого вмістилища) з ВКД та порожньої тари, або обємним методом, за формулою:
М = t . Vt,
де t – густина ВКД, приведена до середньої температури зливу, кг/м3 (кг/дм3);
Vt - обєм ВКД з урахуванням поправки на обємне розширення мірника, м3 (дм3).
Передачу денатурованої ВКД з виробництва на склад готової продукції здійснюють щоденно на початок виробничої доби. Після вихідних та святкових днів передачу ВКД дозволяють проводити за одну-три доби одноразово. До початку передачі ВКД з виробництва на склад, працівник лабораторії виконує аналіз середньої проби від партії ВКД, яка підлягає передачі на склад, на її відповідність вимогам чинних нормативних документів [114].
Вимірювання обєму ВКД, при передачі з виробництва на склад готової продукції, виконують металевими технічними мірниками 1 класу місткістю від 0,5 дал до 5000 дал, які відповідають вимогам ГОСТ 13844. Вимірювання температури ВКД в мірниках здійснюють термометрами рідинними скляними з ціною поділки 0,5 0С з діапазоном вимірювання від –30 до +30 0С.
Густину ВКД визначають згідно з ГОСТ 18995.1 скляним ареометром у скляному стакані, температуру ВКД в стакані визначають термометром рідинним скляним з ціною поділки 0,1 0С та діапазоном вимірювання від 0 0С до 50 0С.
Контроль за роботою та технічним станом приладів обліку виробництва ВКД здійснює орган виконавчої влади, уповноважений КМУ.
ВКД призначено для реалізації тільки підприємствам-виробникам сумішевого бензину, етилтретбутилового естеру, дизельного палива, в тому числі на базі етилового естеру жирних кислот, присадок та їх пакетів (добавок), що використовують у виробництві бензинів моторних сумішевих, а також на експорт.
ВКД не підлягає реалізації в роздрібній торговельній мережі.
Відпуск ВКД споживачам здійснюють за нарядами, які видає ДААК ДПАУ. Форму наряду на відпуск ВКД, а також порядок його оформлення затверджує ДААК ДПАУ. Наряд на відпуск ВКД є документом суворої звітності, внесення змін до якого заборонено.
Підставою для оформлення нарядів на відпуск ВКД є письмове звернення суб'єкта підприємницької діяльності до ДААК ДПАУ, в якому зазначають найменування продукту, код згідно з ЄДРПОУ, адресу і місце провадження діяльності, банківські реквізити, потребу на квартал та мету використання. Відпуск ВКД без наряду заборонено.
Для отримання ВКД отримувач разом з нарядом надає постачальнику довіреність покупця за встановленою формою у разі отримання ВКД представником покупця у постачальника.
Оформлення документів на відвантаження ВКД здійснюють посадові особи, уповноважені на це наказом керівника підприємства-постачальника. При відпуску ВКД споживачам, визначення маси відвантаженої продукції здійснють безпосередньо ваговим способом або розрахунком згідно наведеної формули за обємним способом, з визначенням обєму відвантаженого ВКД приладами 1 класу точності повіреними відповідними органами Держспоживстандарту.
Відвантаження ВКД з акцизного складу здійснюють на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу ДААК ДПАУ на цьому складі.
Розрахунки за ВКД здійснюють виключно у безготівковій формі через установи банків безпосередньо покупцем.
Покупцям, які придбали ВКД, заборонено використовувати його не за призначенням, продавати або передавати іншим суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі в борг.
Імпорт, експорт, оптову торгівлю ВКД здійснюють лише державні підприємства або організації, спеціально уповноважені на це КМУ.
ВКД використовують як добавку до бензинів карбюраторних, мотоциклетних двигунів і двигунів іншого призначення, а також як сировину для виробництва етилтретбутилового естеру, дизельного палива, в тому числі на базі етилового естеру жирних кислот, присадок і пакетів присадок (добавок), що використовують у виробництві бензинів моторних сумішевих згідно з чинними нормативними документами [58].
2.11 Вимоги до пакування, маркування, транспортування та зберігання
Тару для транспортування та зберігання ВКД виготовляють з матеріалів, дозволених до тривалого контакту з продуктом даного виду уповноваженим органом виконавчої влади.
Пакування ВКД повинно відповідати вимогам ГОСТ 1510 по типу автомобільних бензинів. ВКД заливають у спеціально підготовлені залізничні вагони-цистерни, згідно з ГОСТ 10674, автомобільні цистерни та контейнери, згідно з чинними нормативними документами, а також у бочки, згідно з ГОСТ 13950, які повинні бути закупорені, опечатані та опломбовані. Паковання та пакування тари з ВКД повинні забезпечувати її збережність та відповідати вимогам ГОСТ 26319.
Ступінь (рівень) заповнення тари встановлюють з урахуванням повного використання їх місткості (вантажопідйомності) та обємного розширення ВКД за умов перепаду температур під час транспортування та зберігання (не більше 98% обєму). Температура ВКД у процесі заповнення не повинна перевищувати 30 0С.
Маркують залізничні цистерни, автоцистерни та контейнери з ВКД відповідно до Правил перевезення небезпечних вантажів, що діють на даному виді транспорту.
Транспортне марковання нанесене безпосередньо на тару фарбою за допомогою трафарету має вміщати:
- маніпуляційні знаки згідно з ГОСТ 14192 (“Вогненебезпечно”, “Вибухонебезпечно” “Оберігати від нагрівання” “Легкозаймиста рідина”);
- знаки транспортної небезпеки вантажу згідно з чинним законодавством [78] : Номер ООН 1170 (у разі міжнародних перевезень – UN 1170), клас 3, класифікаційний код F1, група упаковки ІІІ, знак небезпеки 3, ідентифікаційний номер небезпеки 2.
На кожну одиницю транспортної тари кріпиться ярлик на якому вказують:
- адреса та найменування заводу-виробника;
- адреса та найменування заводу-одержувача;
- назва продукту;
- дата відвантаження;
- кількість ВКД у партії, у кг;
- номер накладної і номер тари;
- номер посвідчення якості;
- термін зберігання;
- сертифікат відповідності чи знак відповідності для продукції, що пройшла сертифікацію.
Транспортування ВКД здійснюють відповідно до вимог законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів та податкового контролю.
На відпущену ВКД постачальник обов’язково заповнює товарно-транспортну накладну, а у разі транспортування ВКД автомобільним транспортом - спеціальну товарно-транспортну накладну встановленого зразка, що є документами суворої звітності.
Заборонено транспортування ВКД без товарно-транспортної накладної. Порядок надання інформації про транспортування ВКД визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Держмитслужбою, МВС та Мінтрансом.
Умови перевезення ВКД за межі митної території України визначає Держмитслужба.
ВКД зберігають в місцях зберігання (складі готової продукції) в стальних резервуарах різної місткості та форми з обовязкою умовою можливості вимірювання обєму ВКД, який в них наразі знаходиться. Вмістилища для ВКД розміщують в закритих приміщеннях або на відкритих площадках з виконанням відповідних вимог [84]. Розміри приміщень повинні бути достатні для розміщення резервуарів, які потрібні для зберігання передбаченого запасу ВКД та приймальних (відпускних) мірників.
Місця зберігання ВКД вносяться до Єдиного реєстру місць зберігання підакцизних продуктів (спирту) у порядку, визначеному Державною податковою адміністрацією. ВКД зберігається його власником виключно в місцях зберігання ВКД, внесених до Єдиного реєстру.
У місцях здійснення технологічного процесу виробництва ВКД має бути зареєстровано одне або кілька місць його зберігання.
Довідка про відповідність місця зберігання ВКД вимогам діючих буді-вельних, технологічних, протипожежних, техніки безпеки та санітарних норм і правил складається один раз на 5 років працівниками ДААК або його регіональних управлінь. Порядок оформлення довідки затверджується Державною податковою адміністрацією.
Місця зберігання ВКД повинні відповідати вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією, бути обладнані необхідними засобами вимірювальної техніки, повіреними територіальними органами Держстандарту, та мати відповідні умови для проведення інвентаризації ВКД.
На підставі довідки про відповідність місця зберігання ВКД вста-новленим вимогам та заяви суб'єкта підприємницької діяльності департа-мент вносить місце зберігання ВКД до Єдиного реєстру і видає довідку за формою, затвердженою працівниками департаменту та його регіональних управлінь. У разі встановлення порушень обліку та зберігання ВКД проводиться інвентаризація ВКД в місцях його зберігання. Для проведення перевірки зазначені працівники мають право безперешкодного доступу на територію всіх цехів і дільниць, складів підприємств та організацій згідно з їх режимом роботи.
Виробництво ВКД здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання ВКД. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво ВКД, та місця зберігання ВКД, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє ВКД, вважаються акцизним складом. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби України за місцем розташування акцизного складу.
Представник органу державної податкової служби здійснює постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску ВКД.
Постачальник і покупець щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним, подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації звіти про обсяги виробництва і реалізації ВКД (в тому числі на експорт) та про обсяги його надходження і використання за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією та погодженою з Держкомстатом.
2.12 Вимоги безпеки до технологічних процесів
Загальні вимоги
При здійсненні технологічного процесу виробництва ВКД слід дотримуватись вимог Закону України “Про охорону праці” [3], міжгалузевих та галузевих нормативних актів (згідно реєстру ДНАОП) про охорону праці, що регламентують безпеку життя людей при виконанні своїх службових обов’язків.
Проектування об'єктів з виробництва ВКД, здійснення виробничого циклу, розробка нових технологій, засобів виробництва, повинні проводитися враховуючи вимоги ДНАОП 1.8.10-1.11 [51], НАПБ В.05.013-81/180 (ВСН 13-81) [55], [119].
Будова, монтаж, обслуговування, експлуатація обладнання та здійснення виробничого процесу повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.062, ГОСТ 12.2.124, ГОСТ 12.3.002.
Технологічний процес виробництва ВКД повинний здійснюватися відповідно до вимог технологічного регламенту.
Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт посудин та апаратів, які працюють під тиском понад 0,07 МПа, повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07 [36].
Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.08 [37] .
Будова та безпечна експлуатація трубопроводів пари та гарячої води повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.11 [38].
Будова, монтаж та експлуатація кранів усіх типів, вантажних електричних візків, ручних та електричних талів, лебідок, змінних механізмів та пристроїв для захоплення вантажу повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03 [35].
Безпечна експлуатація газового господарства на підприємстві повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.20 [41] та ПУЕ [81].
Технічна експлуатація електроустановок повинна здійснюватись згідно з ДНАОП 0.00-1.21 [42].
При організації та здійсненні виробничого процесу слід керуватися наступними нормативними документами з охорони праці ДНАОП 0.00-4.21 [45], ДНАОП 0.00-5.12 [46], ДНАОП 0.00-8.01 [47], ДНАОП 0.00-8.02 [48].
Обладнання повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на групу однотипового обладнання з вкладками для кожної одиниці. Відповідно з інвентарними номерами обладнання заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів. Обладнання, що виготовляється в майстернях підприємства, повинне відповідати вимогам нормативної документації з безпеки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути узгоджена з місцевим органом Держпромгірнагляд, затверджена власником підприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь термін експлуатації.
Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення з виробництва ВКД, виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій без дозволу органів, що здійснюють державний технічний, екологічний і санітарний нагляд.
Машини, механізми, обладнання, транспортні засоби, що впроваджуються у виробництво, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.
При виробництві ВКД необхідно забезпечити безпеку працівникам при дії на них загальних небезпечних і шкідливих виробничих факторів (відповідно до ГОСТ 12.0.003), а також при:
- підвищені запиленості повітря робочої зони при подачі і подрібненні зерна;
- підвищені рівні шуму і вібрації при очищенні і подрібненні зерна;
виплески гарячої маси при варінні, оцукрюванні сировини та перегонці бражки;
- підвищені загазованість повітря робочої зони вуглекислим газом (двоокисом вуглецю) у дріжджовому і бродильному відділеннях, а також у дріжджових і бродильних апаратах;
- підвищена загазованість повітря робочої зони парами ВКД в брагоректифікаційному, відпускному відділеннях та в складі готової продукції ;
- дії хімічних, токсичних, канцерогенних небезпечних і шкідливих виробничих факторів (кислоти, лугу, формаліну, хлорного вапна ін.).
Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично допустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.
При надходженні на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин, яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки, керівник підприємства зобов'язаний завчасно повідомити про це органи державного нагляду, розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників, населення та охорони навколишнього природного середовища.
На підприємствах, згідно з діючою системою управління охороною праці (СУОП), наказом повинні призначатись посадові особи, які повинні бути відповідальними за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, а саме:
- електрогосподарства;
- газового господарства;
- парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних;
- посудин, що працюють під тиском;
- пересувних транспортних засобів;
- водопровідно-каналізаційного і вентиляційного господарства;
- зварювальних апаратів та їх зберігання;
- проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях, їх підготовка і проведення;
- іншого обладнання і робіт з підвищеної небезпеки.
Накази про призначення даних працівників повинні видатися після перевірки у встановленому порядку знань відповідно до нормативних актів щодо охорони праці (правил, інструкцій, положень тощо).
Виробничі будівлі, споруди, обладнання, технологічні процеси, транспортні засоби повинні відповідати вимогам, що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці.
Технологічні процеси, машини, механізми, обладнання, транспортні засоби, придбані за кордоном, повинні допускатися в експлуатацію лише за умови відповідності їх до нормативних актів про охорону праці, пожежну безпеку та охорону навколишнього середовища, які діють в Україні.
Заміна обладнання на інше, що має відмінні, ніж у того, що замінюється, виробничо-технічні характеристики (принцип дії, конструкцію, продуктивність, параметри технологічного процесу, розміри, масу тощо), або його перекомпонування, зміна схеми обв'язки повинні виконуватися за проектом, узгодженим із спеціалістом по охороні праці підприємства, у необхідних випадках - галузевими науково-дослідними інститутами, і затвердженим у встановленому порядку.
Не дозволяється вносити зміни в конструкцію обладнання та в технічні параметри, наведені в паспорті, без узгодження з заводом-виробником, спеціалістами з охорони праці підприємства, а обладнання з підвищеною небезпекою з органами Держпромгірнагляд.
Режими технологічних процесів виробництва ВКД повинні забезпечувати:
- злагодженість роботи технологічного обладнання, що виключає виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- безвідмовна дія технологічного обладнання і засобів захисту працюючих протягом термінів, обумовлених нормативною – технічною документацією;
- запобігання можливих викидів пилу;
- контроль і попередження підвищення параметрів в апаратах, що працюють під тиском, понад допустимого;
- попередження пожеж та вибухів;
- завантаження технологічного обладнання, для забезпечення рівномірного ритму роботи.
У технологічних процесах, де має місце застосування речовин, що мають токсичні, дратівливі і вибухопожежні властивості, повинна бути забезпечена безпека праці працюючих, вибухопожежобезпека, а також максимальна комфортність.
Технологічні процеси, зв'язані з застосуванням легкозаймистих речовин, повинні виконуватись в окремих приміщеннях, забезпечених природною і механічною аварійною вентиляцією.
Робочі місця по обслуговуванню процесів повинні бути організовані з урахуванням ергономічних вимог та зручності виконання працюючими рухів.
При розміщенні обладнання варто забезпечити зручність обслуговування та безпеку евакуації працюючих в аварійних ситуаціях.
Небезпечні місця повинні позначатися попереджуючими знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026. Знаки безпеки повинні бути встановлено на видному місці на висоті 2-2,5 м як усередині, так і поза приміщеннями.
Розроблювальна технологічна документація (регламенти та інструкції) повинна містити вимоги безпеки до технологічних процесів і виробництва. У випадку зміни технологічного чи процесу апаратурного оформлення відповідні зміни повинні бути затверджені і внесені в технологічні регламенти та інструкції.
Проектування, організація і проведення технологічних процесів повинні передбачати:
- застосування прогресивної технології виробництва;
- усунення безпосереднього контакту працюючих із сировиною, готовою продукцією і відходами виробництва, що завдають шкідливий вплив;
- заміну технологічних процесів і операцій, зв'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами й операціями, при яких зазначені фактори відсутні чи мають меншу інтенсивність;
- комплексну механізацію, автоматизацію, застосування дистанційного керування технологічними процесами й операціями при наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- герметизацію устаткування, що є джерелом виділення: пилу, газів, вологи, тепла;
- застосування засобів колективного й індивідуального захисту працюючих;
- систему контролю і керування технологічним процесом, що забезпечує захист працюючих і аварійне відключення виробничого устаткування;
- своєчасне одержання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
- раціональну організацію праці і відпочинку з метою профілактики монотонності і гіподинамії, а також обмеження важкості праці;
- очищення технологічних викидів, своєчасне видалення і нейтралізацію відходів виробництва, що є джерелом небезпечних і шкідливих виробничих факторів, впровадження заходів щодо охорони навколишнього середовища.
Виробничі процеси, небезпечні у відношенні виникнення статичної електрики, повинні бути забезпечені відводом зарядів через заземлення, згідно з ДНАОП 0.00-1.29 [43], та ГОСТ 12.1.030.
Забороняється виконувати роботу на несправному обладнанні, при несправності контрольно-вимірювальних приладів, заземлення, захисних огороджень, блокувань і пристроїв, електроустаткування, пускової апаратури, кнопок і важелів керування, а також при відключеній місцевій витяжній вентиляції.
Технологічні процеси, де застосовуються токсичні, дратівні і легкозаймисті речовини, повинні проводитися в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих ділянках загальних виробничих приміщень, обладнаних приточно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами.
Обладнання, апарати, комунікації та арматура для легкозаймистих рідин (ВКД та водно-етанольних розчинів), розташовані в приміщеннях і на відкритих площадках, повинні бути герметичні і захищені від можливого впливу тиску, що перевищує припустиме, і механічних ушкоджень. З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами в місцях, небезпечних для механічних ушкоджень, повинні прокладатися "труба в трубі".
2.13. Вимоги протипожежної та вибухопожежної безпеки
Пожежна безпека на підприємстві повинна відповідати вимогам Закону України “Про пожежну безпеку” [4], НАПБ А.01.001 [54], Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” [5] та вимогам відповідних нормативних актів з пожежної безпеки.
Забезпечення пожежної безпеки підприємства повинно покладатися на їх керівника і уповноважених ними посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).
На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3 НАПБ А.01.001 [54].
Керівник підприємства зобов'язаний:
- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки, розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
- впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;
- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх додержання;
- у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, необхідно вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;
- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
- створювати, у разі потреби, відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;
- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;
- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
- проводити службове розслідування випадків пожеж.
У кожному підрозділі (цеху, майстерні, лабораторії чи іншому приміщенні) повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення, затверджена керівником підприємства, вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці.
У будівлях, необхідно передбачати способи оповіщення про пожежу. Спосіб оповіщення (технічні засоби чи організаційні заходи) визначається в залежності від призначення будівлі та її об'ємно-планувального та конструктивного рішення.
При виробництві ВКД категорії приміщень по пожежній та вибухопожежній безпеці повинні бути визначені згідно НАПБ Б.07.005 [57] (табл. 2.13.1).
Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним та відповідати вимогам НАОП 1.3.00-1.02 [56], ДНАОП 0.00-1.18 [40], ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.018. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі.
З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що застосовуються або виробляються (отримуються), та характеристики пожежонебезпечного технологічного устаткування, яке застосовується на підприємстві.
Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небезпеки не дозволяється.
Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арматура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, гази та пил, повинні бути герметичними.
Не дозволяється виконувати виробничі операції на обладнанні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викликати загоряння та пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими температури, тиску, концентрації горючих газів, парів і інші технологічні параметри.
При виробництві ВКД необхідно обладнати приміщення, які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією згідно з “Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації” [119] ( таблиця 2.13.2).
Таблиця 2.13.1 Класифікація відділень і приміщень, що входять до складу
виробництва ВКД за вибухопожежонебезпекою
| Назва відділення (складу) | Категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до НАПБ Б.07.005 [57] |
| 1 | 2 |
| Відділення підроблення зернової сировини | Б вибухопожежонебезпечна |
| Відділення підготовки меласи | Д |
| Варильне відділення | Д |
| Дріжджове відділення | Д |
| Бродильне відділення | Д |
| Солодовенне відділення | Д |
| 1 | 2 |
| Брагоректифікаційне відділення | А вибухопожежонебезпечна |
| Приймальне відділення | А вибухопожежонебезпечна |
| Склад готової продукції відкритого типу | А вибухопожежонебезпечна |
| Склад готової продукції (в будівлі ) | А вибухопожежонебезпечна |
| Відпускне відділення | А вибухопожежонебезпечна |
| Зерносклад механізований напольного зберігання | В пожежонебезпечна |
| Зерносклад механізований елеваторного типу | В пожежонебезпечна |
| Зерносклад немеханізований | В пожежонебезпечна |
| Лабораторія основного виробництва | В пожежонебезпечна |
| Лабораторія сировинна | В пожежонебезпечна |
| Зливно-наливна естакада залізничного та автомобільного транспорту | А вибухопожежонебезпечна |
| Бардосховище відкритого або закритого типу | Д |
| Бардовідпускне відділення | Д |
Таблиця 2.13.2 Перелік приміщень, які підлягають обладнанню автоматичними
засобами пожежегасіння і автоматичною пожежною сигналізацією
| Назва відділення (цеху, складу) | Нормативний показник | |
| Автоматична установка пожежної сигналізації (АУПС) | Автоматичні установки пожежогасіння (АУПГ) | |
| Приймальне, відпускне відділення та склад ВКД | до 500 або об’єм до 3000 м3 | 500 і більше або об’єм більше 5000 м3 |
| Брагоректифікаційне відділення | до 500 або об’єм до 5000 м3 | 500 і більше або об’єм більше 5000 м3 |
| Зерносклад та відділення підроблення зернової сировини | 200 і більше | 1000 і більше |
| Лабораторії технологічні та сировинні | Незалежно від площі | - |
2.14 Вимоги санітарно – епідеміологічної безпеки
Санітарно – епідеміологічна безпека підприємства повинна забезпечуватись системою вимог, заборон, обмежень, інших обов’язкових вимог та організаційно – технічних заходів, що направлені на запобігання шкідливого впливу на людину і повинна відповідати вимогам діючого законодавства України.
Будівництво і реконструкцію підприємств, споруджень, та інших об'єктів з виробництва ВКД необхідно здійснювати по затвердженим проектам, погодженими з органами та установами санітарно – епідеміологічної служби, у відповідності з діючими природоохоронними, санітарними, а також будівельними нормами і правилами.
При проектуванні підприємств необхідно виконувати санітарно-гігієнічні вимоги і норми, передбачати надійні та ефективні заходи попередження і усунення забруднення навколишньої природного середовища виробничими викидами, скиданнями і відходами.
При будівництві та реконструкції підприємств, розташованих у зоні населених пунктів, розміри санітарно-захисної зони варто встановлювати за узгодженням з установами санітарно – епідеміологічної служби.
Умови відведення стічних вод у водойми повинні відповідати санітарним правилам. Проекти локальних очисних споруджень і місця скидання необхідно погодити з установами санітарно – епідеміологічної служби. Скидання у водойми виробничих і побутових стоків без відповідного очищення і знезаражування не допускається.
Під час виробничої діяльності підприємства необхідно здійснювати систематичний контроль небезпечних і шкідливих виробничих факторів в терміни, встановлені санітарно – епідеміологічною службою, а також при зміні технологічного процесу виробництва.
2.15 Вимоги екологічної безпеки.