Рекомендовано науково-методичною радою
| Вид материала | Документы |
- Міська науково-педагогічна бібліотека, 321.21kb.
- Рекомендовано до друку науково-методичною радою Миколаївської науково-педагогічної, 492.91kb.
- -, 113.52kb.
- Рекомендовано до друку науково-методичною радою Миколаївської науково-педагогічної, 461.28kb.
- Рекомендовано до друку науково-методичною радою Миколаївської науково-педагогічної, 365.16kb.
- Н. В. Радутна зав. інформаційно-бібліографічним відділом, 330.31kb.
- Управління освіти виконкому миколаївської міської ради миколаївська науково-педагогічна, 5325.03kb.
- Н. В. Щербак головний бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу, 294.81kb.
- Рекомендовано до друку науково-методичною радою Миколаївської науково-педагогічної, 384.67kb.
- В. В. Буряк Антична філософія, 2249.03kb.
Тема 1. Предмет та метод бухгалтерського обліку
1.Мета і завдання бухгалтерського обліку.
2.Предмет бухгалтерського обліку.
3. Метод бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік – це система безперервного, документально обґрунтованого і взаємопов’язаного відображення господарських засобів, узагальнених в грошовому виразі, для контролю за виробничо-фінансовою діяльністю підприємств, організацій, установ та господарств.
Бухгалтерський облік в Україні поділяється на фінансовий та управлінський.
Предметом бухгалтерського обліку є стан і використання засобів підприємства в процесі відтворення.
Об’єктами бухгалтерського обліку є господарські засоби, джерела їх утворення та господарські процеси..
Господарські засоби поділяються на необоротні активи, оборотні активи і витрати майбутніх періодів.
Джерела утворення господарських засобів: власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання, доходи майбутніх періодів.
Господарські процеси: процес постачання, процес виробництва, процес реалізації.
Метод бухгалтерського обліку - це сукупність способів та прийомів, які дозволяють йому здійснювати свої контрольні, аналітичні та управлінські функції.
Він складається з таких елементів:
- документація;
- інвентаризація;
- рахунки;
- подвійний запис;
- оцінка;
- калькуляція;
- баланс;
- звітність.
Тема 2. Облік грошових коштів та розрахунків
1.Облік касових операцій
2.Облік коштів на рахунках в банках
3.Види розрахункових документів
Під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство повинно мати касу.
Каса – це спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Каса охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період часу на підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках.
Посадову матеріальну особу, яка завідує касою, видачею і прийманням грошей та цінних паперів на підприємстві, називають касиром.
Рахунки: поточні, поточні бюджетні, депозитні, інші рахунки.
Безготівкові розрахунки – це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-одержувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам.
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися на підставі таких розрахункових документів:
- платіжних доручень;
- платіжних вимог-доручень;
- чеків;
- акредитивів;
- векселів;
- платіжних вимог;
- інкасових доручень (розпоряджень).
Дебіторська заборгованість - сума грошей, їх еквівалентів або інших активів, яку юридичні та фізичні особи заборгували підприємству внаслідок минулих подій.
За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов’язків по якій ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов’язків по якій вже наступив).
Поточні зобов’язання – це короткострокові фінансові зобов’язання, які мають бути погашенні протягом поточного операційного циклу підприємства, чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу. До поточних зобов’язань належать торговельні рахунки до отримання, короткострокові векселі (до сплати), дивіденди до сплати, поточна частина довгострокової заборгованості та отримані авансові платежі.
До розрахунків за нетоварні операції належать:
- розрахунки по довгострокових зобов’язанням;
- р
10
озрахунки по податках і платежах;
- розрахунки по страхуванню;
- розрахунки по оплаті праці.
Тема 3. Облік виробничих запасів. Облік сільськогосподарської продукції
1.Економічний зміст запасів
2. Оцінка запасів
3. Економічний зміст готової продукції.
4 Облік врожаю зернових культур.
5.Облік продукції овочівництва, садівництва, картоплі та баштанних культур.
6. Облік кормів.
Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Слід відрізняти матеріальні ресурси є більш широким поняттям ніж виробничі запаси, адже останні включають лише предмети праці.
В залежності від того, яку роль відіграють різноманітні виробничі запаси в процесі виробництва продукції, робіт і послуг вони поділяються на такі групи:
- сировина;
- основні і допоміжні матеріали;
- куплені напівфабрикати;
- незавершене виробництво;
- малоцінні та швидкозношувані предмети;
- молодняк тварин на вирощуванні та відгодівлі.
До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів відповідає затвердженим стандартом, пройшла технічний контроль підприємства і здана на склад або замовнику (покупцю) згідно діючим порядком прийняття продукції.
Готову продукцію сільського господарства обліковують як в натуральному, так і у вартісному виражені.
В залежності від призначення готова продукція ділиться на 2 частини:
- продукція, яка споживається безпосередньо у господарстві;
- продукція, яка призначена для реалізації (тобто товарна продукція).
Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами.
Тема 4. Облік праці і її оплати .
1. Економічний зміст і завдання обліку.
2.Форми і види оплати праці.
3. Облік праці та її оплати
Законом визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
В свою чергу заробітна плата складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.
Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і суми яка належить до виплати, як правило, відрізняються одна від одної їм суму проведених утримань із оплати праці.
Утримання із заробітної плати можуть бути:
- обов'язкові
- утримання, які здійснюються за ініціативою підприємства
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань, передбачених законодавством України, не може перевищувати п’ятдесяти (а в окремих випадках і сімдесяти) процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
Відповідно до наказів Міністерства статистики з 1 січня 1996 року для обліку особового складу працівників затверджені наступні типові форми первинного обліку:
П-1 «Наказ (розпорядження) про прийом на роботу»;
П-2 «Особова картка»;
П-3 «Алфавітна картка»;
П-4 «Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи»;
П-5 «Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу»;
П-6 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»;
П-8 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)».
Для синтетичного обліку розрахунків з оплати праці в плані рахунків передбачено рахунок 66 „Розрахунки з оплати праці”
Даний рахунок має наступні субрахунки:
661 розрахунки за зарплатою
662 розрахунки з депонентами.
Депоненти – це особи які вчасно не отримали зарплату.
Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться в Журналі-ордері №10.2 с.г.
Тема 5. Облік витрат та розрахунок собівартості продукції
1. Завдання обліку виробництва.
2.Облік витрат і виходу продукції рослинництва.
3. Обчислення собівартості продукції рослинництва
Витрати – це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці.
Собівартість – грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- загальновиробничі витрати.
За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.
Метою зведення даних в системі накопичення витрат є встановлення величини витрат по двох об’єктах: продукції (для оцінки вартості запасу) і центрах відповідальності (для контролю за рівнем витрат).
Таким чином, система обліку виробничих витрат ― це сумування витрат за центрами відповідальності і розподілу цих витрат на калькуляційну одиницю.
Калькуляція ― це обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за встановленою номенклатурою витрат.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюються підприємством самостійно.
Статті витрат складаються з одного або кількох елементів.
Самостійну роботу по бухгалтерському обліку студенти виконують згідно варіанту, який визначають по останнім двом цифрам шифру залікової книжки (табл. 1).
Таблиця
Номери питань для самостійної роботи
по бухгалтерському обліку
| Перед- остання цифра шифру | Остання цифра шифру | |||||||||
| 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |
| 0 | 1, 50 | 2,49 | 3,48 | 4,47 | 5,46 | 6,45 | 7,44 | 8,43 | 9,42 | 10,41 |
| 1 | 11,60 | 12,59 | 13,58 | 14,57 | 15,56 | 16,55 | 17,54 | 18,53 | 19,52 | 20,51 |
| 2 | 21,10 | 22,9 | 23,8 | 24,7 | 25,6 | 26,5 | 27,4 | 28,3 | 29,2 | 30,1 |
| 3 | 31,20 | 32,19 | 33,18 | 34,17 | 35,16 | 36,15 | 37,14 | 38,13 | 39,12 | 40,11 |
| 4 | 41,30 | 42,29 | 43,28 | 44,27 | 45,26 | 46,25 | 47,24 | 48,23 | 49,22 | 50,21 |
| 5 | 51,40 | 52,39 | 53,38 | 54,37 | 55,36 | 56,35 | 57,34 | 58,33 | 59,32 | 60,31 |
| 6 | 1,41 | 2,42 | 3,43 | 4,44 | 5,45 | 6,46 | 7,47 | 8,48 | 9,49 | 10,50 |
| 7 | 11,51 | 12,52 | 13,53 | 14,54 | 15,55 | 16,56 | 17,57 | 18,58 | 19,59 | 20,60 |
| 8 | 21,35 | 22,36 | 23,37 | 24,38 | 25,39 | 26,40 | 27,41 | 28,42 | 29,43 | 30,44 |
| 9 | 31,45 | 32,46 | 33,47 | 34,48 | 35,49 | 36,50 | 37,51 | 38,52 | 39,53 | 40,54 |
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
- Зміст та завдання бухгалтерського обліку.
- Види обліку. Особливості бухгалтерського обліку та вимоги, які ставляться до нього.
- Предмет бухгалтерського обліку.
- Елементи методу бухгалтерського обліку.
- Класифікація господарських активів.
- Джерела утворення господарських активів.
- Бухгалтерський баланс.
- Бухгалтерські рахунки, їх класифікація та побудова.
- Облік касових операцій.
- Облік операцій по розрахунковому рахунку.
- Основні форми безготівкових розрахунків.
- Облік розрахунків з покупцями та замовниками.
- Облік розрахунків за виданими авансами.
- Облік розрахунків з підзвітними особами.
- Облік розрахунків за претензіями.
- Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.
- Облік розрахунків з різними дебіторами.
- Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками.
- Облік розрахунків за податками й платежами.
- Облік розрахунків за страхуванням.
- Облік розрахунків з учасниками.
- Облік кредитів банків.
- Оплата праці: форми і види.
- Первинний облік праці та її оплати.
- Облік розрахунків допомоги з тимчасової непрацездатності.
- Облік розрахунків щорічних і додаткових відпусток.
- Утримання із заробітної плати.
- Облік виробничих запасів.
- Облік урожаю зернових культур.
- Облік продукції овочівництва, садівництва, картоплі та баштанних культур.
- Облік кормів.
- Облік малоцінних швидкозношуваних предметів.
- Економічний зміст основних засобів та їх класифікація.
- Оцінка основних засобів.
- Облік переоцінки основних засобів.
- Облік надходження основних засобів.
- Облік амортизації (зносу) основних засобів.
- Облік нематеріальних активів.
- Облік капітальних інвестицій.
- Економічний зміст оплати праці, форми та види.
- Документальне оформлення праці та її оплати.
- Облік розрахунків допомоги по тимчасовій непрацездатності.
- Облік розрахунків додаткових і щорічних відпусток.
- Облік власного капіталу.
- Облік джерел фінансування майбутніх витрат і платежів.
- Економічний зміст виробничих витрат та їх класифікація.
- Облік допоміжних виробництв, утримання та експлуатація машин та обладнання.
- Облік витрат і виконання робіт машинно-тракторного парку.
- Облік витрат на організацію виробництва і управління.
- Облік витрат майбутніх періодів.
- Облік витрат і виходу продукції рослинництва.
- Облік витрат за елементами.
- Визначення собівартості продукції зернових культур.
- Визначення собівартості кукурудзи.
- Визначення собівартості технічних культур.
- Визначення собівартості картоплі, овочів, баштанних, грибів.
- Облік формування доходів, витрат і результатів діяльності.
- Організація обліку в селянських (фермерських) господарствах.
- Інвентаризація активів і зобов’язань підприємства.
- Фінансова звітність.
РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИКА
Тема 1. Предмет та метод статистики
1. Предмет статистики.
2. Основні категорії статистики.
3. Метод статистики
Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною, а також кількісне вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу.
Статистичне спостереження ― це перша стадія статистичного дослідження і представляє собою науково-організований по єдиній програмі облік фактів, які характеризують явища і процеси суспільного життя, збір одержаних на основі цього обліку масових даних. Будь-яке статистичне дослідження необхідно починати з формулювання мети та завдань, після цього визначають об'єкт і одиницю спостереження, розробляється програма, обирається вид та спосіб спостереження.
В статистичній практиці використовуються дві організаційні форми спостереження ― звітність і спеціальне статистичне спостереження (переписи населення).
З точки зору повноти охоплення одиниць досліджуваної сукупності розрізняють суцільне й несуцільне спостереження. Суцільним називається таке спостереження, при якому обстеженню і реєстрації підлягають усі одиниці сукупності (переписи плодово-ягідних насаджень). Несуцільне статистичне спостереження охоплює лише певну частину одиниць досліджуваної сукупності (вивчення бюджету сімей). Розрізняють такі види несуцільного спостереження:
1) вибіркове;
2) спостереження основного масиву;
3) анкетне;
4) монографічне.
Статистичне спостереження може бути безперервним і переривчастим (періодичне і одноразове).За способом збирання статистичних даних розрізняють безпосереднє спостереження, документальне та опитування.
Метод групувань застосовують для розв'язання різних завдань, що виникають у процесі статистичного дослідження . Статистичне групування – це розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на типи, групи і підгрупи за будь-якою істотною ознакою.
Відповідно до цих завдань розрізняють три види групувань:
1) типологічні;
2) структурні;
3) аналітичні.
В статистиці взаємозв'язані ознаки поділяються на факторні, які впливають на іншу ознаку й зумовлюють її зміни та результативні, які змінюються під впливом факторної ознаки.