Східноукраїнський національний

Вид материала

Конспект

Содержание Профілактична (виховна) функція Вибірковий контроль Державний контроль Державний контроль Економічний аналіз Попередній контроль Поточний контроль Наступний контроль Зовнішній контроль Суб’єкти господарського контролю Державна податкова адміністрація України Державна контрольно-ревізійна служба України Державне казначейство України Міністерство економіки України Міністерство фінансів України Державний комітет статистики України Антимонопольний комітет України Державний митний комітет України Державний комітет зі справ захисту прав споживачів Державна автомобільна інспекція ... Полное содержание

Подобный материал:

• Східноукраїнський національний університет, 2834.55kb.
• Східноукраїнський національний університет, 2589.71kb.
• Східноукраїнський національний університет, 2401.62kb.
• Східноукраїнський національний університет, 2401.62kb.
• Східноукраїнський національний університет, 926.8kb.
• Східноукраїнський національний університет, 1383.6kb.
• Східноукраїнський національний університет, 707.5kb.
• Східноукраїнський національний університет, 404.71kb.
• Східноукраїнський національний університет, 307.07kb.
• Східноукраїнський національний університет, 579.02kb.

МІНІСТЕРСТВО освіти і НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. Володимира ДАЛЯ

Сєвєродонецьке відділення Інституту післядипломної освіти і дистанційного навчання

Затверджено Директор ІПОДН__________ Плахута Г.А. «______» ________________ 20 __р.

Конспект лекцій

з дисципліни "Контроль і ревізія"

(для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит")

“УХВАЛЕНО“

методичною радою

Сєвєродонецького Відділення

Інституту післядипломної

освіти і дистанційного навчання

Протокол № 3 від 21.12.2009 р.

Голова ради __________Н.М. Полякова


Сєвєродонецьк 2009

Конспект лекцій з дисципліни «Контроль і ревізія» для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит ” / Укладач: Качанова Т.Є. – Сєвєродонецьк.: СВ ІПОДН СНУ ім. В. Даля, 2009. – 75 с.


У конспекті лекцій викладаються поняття та категорії курсу; визначаються основні види контролю і ревізії, їх суб’єкти, об’єкти та методичні прийоми, за допомогою яких здійснюється контроль на підприємствах та організаціях різних форм власності; розглянуто порядок проведення ревізії основних господарських операцій та стану обліку та контролю на підприємстві. Наведені завдання для самостійної роботи, контрольні питання, рекомендована література.


Укладач: Качанова Т. Є. ст. викладач


ЗМІСТ

ВСТУП	5
Тема 1: Предмет, Об’єкти і методи контролю, принципи контролю	6
1.1. Сутність контролю	6
1.2. Предмет та об’єкти контролю	7
1.3. Методологія контролю	8
1.4. Принципи здійснення контролю	9
Контрольні питання	10
Питання для самостійного вивчення	11
Перелік рекомендованої літератури	11
Тема 2: Організаційні форми і види фінансово-господарського контролю	12
2.1. Класифікація фінансово-господарського контролю	12
2.2. Суб’єкти контролю в Україні	15
2.3. Органи зовнішнього контролю	16
2.4. Внутрішній господарський контроль	18
Контрольні питання	20
Питання для самостійного вивчення	20
Перелік рекомендованої літератури	20
Тема 3: Загальні методичні прийоми контролю	22
3.1. Методи документального контролю	22
3.2. Методи фактичного контролю	24
3.3. Ревізія як метод контролю	25
Контрольні питання	27
Питання для самостійного вивчення	28
Перелік рекомендованої літератури	28
Тема 4: Державна контрольно-ревізійна служба та її функції в господарському контролі	29
4.1. Державна контрольно-ревізійна служба та її функції	29
4.2. Права та обов’язки ревізорів	30
4.3. Планування контрольно-ревізійної роботи	31
4.4. Організація проведення ревізії	33
Контрольні питання	34
Питання для самостійного вивчення	34
Перелік рекомендованої літератури	35
Тема 5: Державна податкова служба як орган державного контролю	36
5.1. Структура органів Державної податкової служби	36
5.2. Види податкових перевірок та їх планування	37
5.3. Порядок застосування фінансових санкцій	39
Контрольні питання	40
Питання для самостійного вивчення	40
Перелік рекомендованої літератури	40
Тема 6: Методика здійснення РЕВІЗІЇ ТА Узагальнення її матеріалів	42
6.1. Методика здійснення ревізії	42
6.2. Класифікація документів з результатів їх перевірки	43
6.3 .Узагальнення результатів роботи контролерів	45
6.4. Форми реалізації матеріалів ревізії	48
Контрольні питання	49
Питання для самостійного вивчення	50
Перелік рекомендованої літератури	50
ТЕМА 7: Ревізія основних господарських операцій	51
7.1. Ревізія операцій з основними засобами	51
7.2. Перевірка операцій з товарно-матеріальними цінностями	54
7.3. Перевірка касових операцій та операцій на рахунках в банку	56
7.4. Ревізія розрахунків з оплати праці	60
7.5. Перевірка операцій з підзвітними особами	65
Контрольні питання	67
Питання для самостійного вивчення	67
Перелік рекомендованої літератури	68
ТЕМА 8: Перевірка стану внутрішнього контролю, обліку та звітності	69
8.1. Перевірка стану внутрішнього контролю на підприємстві	69
8.2. Задачі та джерела ревізії стану бухгалтерського обліку	70
8.3. Перевірка стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності	71
Контрольні питання	74
Питання для самостійного вивчення	74
Список рекомендованої літератури	75

Вступ


Наявність різних організаційних форм підприємницької діяльності й недосконалість її нормативної бази зумовило збільшення числа порушень в економічній сфері. У зв'язку із цим виникає проблема перегляду теоретичних основ і методики проведення контрольно-ревізійної діяльності.

Результативність контролю залежить від дотримання ряду умов. Основним, безсумнівно, с компетентність ревізорів, що характеризується повним володінням методикою контролю. Другим по праву йде професійне чуття інспекторів, що ґрунтується на досвіді й логічному підході. Обидві умови повинні бути підкріплені розумінням з боку ревізора сутності й змісту операцій, що перевіряються, оскільки механічний підхід до проведення ревізії дає можливість виявити лише ви­димі порушення, у той час як навмисно приховані залиша­ються непоміченими. Сприяння такому розумінню є метою цієї навчально - методичної розробки – конспекту лекцій з дисципліни «Контроль і ревізія».

Для усвідомленого сприйняття матеріалу, насамперед, варто розібратися в прийомах контролю й призначенні кожного з них. Вивчаючи матеріал про ревізії підприємства в певному розрізі, необхідно звертати увагу на застосування прийомів і способів контролю як інструментів у проведеній роботі, одночасно намагаючись зрозуміти послідовність їхнього використання й поєднання одних прийомів з іншими. Тобто, говорячи мовою ревізорів, потрібно володіти матеріалом спочатку формально, а потім по суті. Результатом осмислення пропонованого конспекту лекцій повинно стати чітке розуміння ревізійних процедур і готовність застосувати отримані знання на практиці.

Тема 1: Предмет, Об’єкти і методи контролю. принципи контролю

1.1. Сутність контролю

1.2. Предмет та об’єкти контролю

1.3. Методологія контролю

1.4. Принципи здійснення контролю


1.1 .Сутність контролю


Контролем називають систематичне спостереження і перевірку процесу функціонування відповідного об’єкту з метою виявлення його відхилень від заданих параметрів. За сферою поширення контрольних функцій на діяльність підприємства як суб’єкта господарювання найчастіше розглядають господарський контроль.

Господарський контроль – це процес спостереження і перевірки господарської діяльності підприємства, яка здійснюється відповідними суб’єктами управління і контролю, з метою виявлення відхилень від встановлених параметрів цієї діяльності, законності, достовірності та ефективності здійснених операцій, усунення та попередження негативних явищ і тенденцій.

Контроль як елемент управління являє собою складний процес, спрямований на перевірку відповідності контрольованих об'єктів пропонованим до них вимогам і заданим параметрам. Він направлений на виконання таких завдань:

• контроль за достовірністю даних бухгалтерського обліку та звітності;
  
• попередження порушень;
  
• виявлення та мобілізація резервів;
  
• виявлення недостач, розтрат, крадіжок та інших порушень;
  
• вивчення причин та умов, що породжують безгосподарність, марнотратство;
  
• виявлення відповідності господарювання нормативам, положенням;
  
• виявлення та визначення суми збитку, нанесеного порушеннями.
  

Виявляючи недоліки в діяльності об'єкта, що перевіряється, контроль сигналізує про недосконалість окремих ланок його механізму. Суб'єкт управління (контролю) використовує отриману інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень.

Відіграючи важливу роль в управлінні господарською діяльністю, контроль виконує ряд функцій.

Інформаційна (сигнальна) функція полягає в тому, що під час здійснення контролю отримані результати (інформація) є підставою для прийняття рішень і проведення коригуючих дій, для забезпечення нормального функціонування об'єкту, що контролюється.

Профілактична (виховна) функція полягає у попередженні можливості здійснення зловживань, виявлення різного роду порушення дисципліни і законності.

Інструктивна (мобілізуюча) функція контролю, яка полягає у застосуванні суб'єктами контролю набутих наукових знань, вивчених прогресивних прийомів і способів вивчення об'єктів контролю.

Всі функції контролю тісно пов'язані між собою і є складовими впорядкованої системи господарського контролю.


1.2. Предмет та об’єкти контролю

Предмет контролю охоплює всі стадії розширеного відтворення: виробництво, розподіл, обмін і споживання.

На стадії виробництва предметом контролю є процес праці як доцільної діяльності людини: власне праця, предмети і засоби праці, що вивчаються з погляду дотримання правил нормування, тарифних ставок, розцінок, посадових окладів, умов і охорони праці, правильності і своєчасності розрахунків з робітниками та службовцями, дотримання порядку оприбуткування, збереження, використання засобів виробництва, а також технологічного режиму й інших елементів виробничих процесів.

На стадії розподілу контроль охоплює як відшкодування спожитих засобів виробництва, так і розподіл і перерозподіл знову створеного продукту. Контролю підлягають операції щодо відновлення запасів засобів і предметів праці, заробітна плата, відновлення і поповнення власного капіталу, відрахування засобів у бюджет, на соціального страхування.

На стадії обміну предметом контролю є операції зі збуті продукції (обсяг, якість, ціни, розрахунки).

На стадії споживання (завершальному циклі) контролю підлягає виробниче й особисте споживання, пов'язане з відтворенням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб.

Отже, предметом контролю є процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання суспільно необхідного продукту, а також власність як матеріальна основа всіх цих стадій матеріального виробництва.

Об'єктами контролю є не види господарської діяльності, а явища та процеси господарського життя, що здійснюються у межах окремих видів економічної діяльності. (рис. 1.1.).

Сукупність взаєпов’язаних об’єктів контролю, від стану і функцій яких залежить виконання певної групи норм, правил, планових завдань, утворює напрямок контролю. Напрямами контролю є фінансовий контроль, контроль якості продукції, умов праці та техніки безпеки тощо.




Рис. 1.1. Об’єкти контролю

Таким чином, під об’єктом контролю слід розуміти те, на що спрямовується увага суб’єкта контролю.


1.3. Методологія контролю

Контроль виражається певною системою категорій, підпорядкованих їм понять і термінів, які в кінцевому рахунку визначають метод цієї науки.

Під методологією контролю слід розуміти вчення про метод наукового дослідження, тобто знання всієї сукупності способів і прийомів теоретичного пізнання господарських явищ з точки зору їх законності, доцільності і достовірності (рис. 1.2.). Методика контролю представляє собою сукупність технічних прийомів, інструментів і способів найбільш доцільного збору і обробки даних про ці явища .



Ефективність

Простота і надійність


Рис. 1.2. Методологія господарського контролю

Дослідження в господарському контролі - це процес, який включає вивчення і розв'язання різних за характером та ступенем узагальнення і спрямованості завдань: від вузькоспеціалізованих до загальнотеоретичних, які мають велике методологічне значення. Для цього використовуються


1.4. Принципи здійснення контролю

Контроль як наука є системою певних принципів, найголовнішими з яких є наступні:

• всеосяжності, який полягає в поширенні контролю на всі сфери суспільної діяльності і на весь господарський механізм;
  
• науковості, який полягає в застосуванні останніх досягнень науки і техніки, провідного досвіду в процесі здійснення контролю. Тому контрольний процес в сучасних умовах повинен здійснюватися висококваліфікованими спеціалістами, які мають, як правило, професійну підготовку і спеціальний дозвіл (ліцензію) на проведення окремих видів контролю;
  
• економічності, який передбачає здійснення контролю з найменшими затратами, оптимальною кількістю працівників, які володіють спеціальними знаннями і навичками контрольної роботи;
  
• дієвості, який передбачає активний вплив суб'єктів контролю на об'єкти шляхом прийняття ефективних управлінських рішень з усунення виявлених недоліків, профілактики та попередження їх у подальшій діяльності;
  
• доцільності, який проявляється в тому, що інформація за результатами перевірки повинна мати певний економічний зміст, бути потрібною і корисною при прийнятті управлінських рішень;
  
• раціональності, який полягає у здійсненні контролю без певних труднощів і значних витрат. Умова і вартість одержання інформації повинні виправдовуватись тими перевагами, які одержить користувач від її використання. Зиск від одержання облікової інформації повинен, як правило, перевищувати затрати на її одержання;
  
• об'єктивності контролю, полягає в тому, що контролер повинен дати об'єктивну оцінку діяльності підприємства з документальним обґрунтуванням фактів, обов'язковим виявленням причин та зв'язків між ними.
  
• повноти, який полягає у виявленні та детальному вивченні всіх фактів, що мають значення для контролю. Дотримання цього принципу дозволяє на підставі всіх виявлених суттєвих і несуттєвих фактів з'ясувати причини незадовільного стану підконтрольного об'єкту.
  

Важливим моментом при реалізації результатів контролю є коректне дотримання принципів конфіденційності та гласності.


Контрольні питання

1. Охарактеризуйте сутність контролю як функції управління.
   
2. У чому полягає основне завдання фінансово-господарського контролю?
   
3. Які функції фінансово-господарського контролю?
   
4. Які стадії виробництва охоплює предмет господарського контролю?
   
5. Назвіть об’єкти контролю. На які групи їх можна розділити?
   
6. За якими принципами здійснюється контроль в Україні?
   

Питання для самостійного вивчення

1. Як пов’язаний контроль з іншими функціями управління?
   
2. Які етапи пройшов господарський контроль у своєму розвитку?
   
3. Дайте загальну характеристику методології контроля.
   
4. У чому відмінність понять «методологія контроля» та « метод контроля?
   
5. Чим відрізняються та які спільні риси мають ревізія, аудит та судово-бухгалтерська експертиза?
   

Перелік рекомендованої літератури

1. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М. Петренко Н. І. Контроль і ревізія. Вид 3-е., доп і. перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: ЖІТІ, 2002. – 544 с.

2. Жила В.Г.Ревізія та аудит: Навч. посібник.-К.: МАУП, 1998.-96с.

3. Мурашко В.М., Сторожук Т.М., Мурашко О.В. Контроль і аудит фінансово - господарської діяльності: Навчальний посібник/ за заг. ред. П.В. Мельника. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 311 с.

4. Павлюк В.В., Сердюк В.М., Акаєв Ш.М. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.-196с.

5. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія. – К.: Знання - Пресс, 2002. – 253 с.


Тема 2: Організаційні форми і види фінансово-господарського контролю

2.1. Класифікація фінансово-господарського контролю

2.2. Суб’єкти контролю в Україні

2.3. Органи зовнішнього контролю

2.4. Внутрішній господарський контроль


2.1. Класифікація фінансово-господарського контролю

Фінансово-господарський контроль – це система контрольних та експертних дій контролюючих органів різних організаційних форм з метою сприяння раціональному використанню коштів, предметів праці та самої праці підприємницької діяльності, яка повинна приносити максимальний прибуток у межах чинного законодавства.

Його класифікують за різними ознаками (рис. 2.1)



Рис. 2.1. Загальна класифікація фінансово-господарського контролю

Повний контроль охоплює всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта, всі ділянки його роботи та види здійснених операцій.

При частковому контролі перевіряються тільки окремі види чи аспекти діяльності підприємства(наприклад, виробництво, споживання, збут тощо) або окремі види господарських операцій (касові, розрахункові тощо), або зберігання і правильність використання окремих видів сировини, товарів, підзвітних сум, готівки тощо.

Наскрізним є контроль, що проводиться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об'єднання). Він дає можливість здійснення глибокої і всебічної перевірки роботи суб'єктів господарювання з розгалуженою структурою управління, а також можливість встановити доцільність існування окремих ланок тощо.

При суцільному контролі перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що контролюється.

Вибірковий контроль передбачає вивчення лише певної частини документів, що відбираються на підставі науково-обґрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні).

Комбінованим називають контроль, в ході якого одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом. Наприклад, при комбінованому вивченні діяльності підприємства більшість ділянок перевіряється вибірковим способом (виробництво, реалізація тощо), а касові операції - суцільним.

Державний контроль здійснюється органами контролю, що є державними органами влади або спеціалізованими органами Детальна класифікація державного контролю наводиться на рис. 2. 2.

Державний контроль
Відомчий		Позавідомчий
Внутрішньовідомчий	Внутрішньогосподарський	МВС, СБУ, Прокуратура
Міністерства	Підприємства	КРС, ДПАУ, Казначейство
Відомства	Підрозділи підприємства	Державні комітети та фонди
Об’єднання		Національний банк України

Рис. 2.2. Структура державного контролю

Форма контролю - це зовнішній вираз конкретних дій, що використовується суб'єктами контролю. Останні здійснюють контроль певних об'єктів з їх кількісної, вартісної і якісної сторін. Кількісний і вартісний контроль застосовують метод інвентаризації, спосіб порівняння тощо. Кількісний контроль викликає в ряді випадків застосування вартісного, а останній - кількісного тощо.

Перевірка – вивчення однієї чи декількох сторін діяльності підприємства або дій апарату управління на підставі заяв, сигналів, скарг або відповідно до плану роботи контролюючого суб’єкта.

Обстеження – це ознайомлення на місці з діяльністю окремих ділянок підприємства з метою виявлення позитивних і негативних сторін їх роботи.

Інвентаризація – це перевірка стану та наявності об’єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних.

Ревізія - це сукупність контрольних дій за діяльністю підвідомчих підприємств і організацій, здійснюваних за дорученням керівника вищого органа управління ревізійною групою чи ревізором, при яких установлюються законність, вірогідність і економічна доцільність виконаних господарських операцій, а також правильність дій посадових осіб, що брали участь у їхньому проведенні.

Аудит - це незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку, бухгалтерських балансів і фінансових звітів з метою підтвердження вірогідності показників фінансової звітності, а також перевірка відповідності ведення бухгалтерського обліку діючим нормативним документам.

Економічний аналіз – це вивчення системи показників, що характеризують діяльність підприємств та організацій.

Документальний контроль полягає у вивченні бухгалтерських документів, записів в облікових регістрах, показників звітів і балансів, статистичних та оперативних матеріалів. Фактичний контроль допускає одержання інформації на підставі візуального спостереження й дослідження об'єктів основних коштів, матеріальних цінностей і готівки.

Попередній контроль здійснюється на стадії підготовки до виконання яких-небудь операцій. Виявлення відхилень у рамках попереднього контролю дозволяє запобігти значним втра­там матеріальних і трудових ресурсів.

Поточний контроль являє собою перевірку операції в про­цесі її здійснення. Поточний контроль діяльності підприєм­ства організується за допомогою розподілу обов'язків між працівниками відповідно до рівня їхньої компетенції й повно­важень. Перевагою поточного контролю є його безперервність і можливість виявлення порушення (відхилень) у момент здійснення операції.

Наступний контроль спрямований на вивчення вже за­вершених операцій. Необхідність наступного контролю пояснюється тим, що як попередній, так і поточний контроль не завжди об'єктивні у своїх оцінках або ж мають формаль­ний характер.

Зовнішній контроль здійснюється суб'єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, що контролюється.

Внутрішній контроль здійснюється органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією, спостережною радою, тощо).

У процес здійснення контролю важливу роль грає суб'єкт, що його здійснює.


2.2. Суб’єкти контролю в Україні

В контрольному процесі суб’єктами виступають носії прав і обов’язків – особи та органи, що мають повноваження на здійснення контролю за виробничою та фінансовою діяльністю підприємства, а також право втручатися в його оперативну діяльність (припиняти або обмежувати їх діяльність, усувати від роботи певних осіб) та самостійно притягувати винних до відповідальності.

Групування контролю за суб’єктами дає можливість виділити те коло органів контролю, яким надано право здійснювати його у відповідних видах та формах (рис. 2.3).

	Суб’єкти господарського контролю
За порядком створення	За територією діяльності	За відношенням до одиниці контролю	За кількістю учасників контролю	За порядком прийняття рішень	За функціями здійснення контролю
					
Органи державного контролю	Центральні	Зовнішні	Колективні	Колегіальні	Внутрішньовідомчі
	Місцеві	Внутрішні	Індивідуальні	Єдиноособні	Відомчі
Органи контролю, які створені органами державної влади					Внутрішньогосподарські
Органи контролю, які створені органами влади					Суспільні

Рис. 2.3. Класифікація суб’єктів контролю

Підконтрольні суб’єкти – це посадові та матеріально відповідальні особи, які відповідають за ведення обліку, надходження, експлуатацію, витрачання, використання підконтрольного суб’єкту тощо.

Найбільш поширеною та зрозумілим є поділ суб’єктів контролю на зовнішніх та внутрішніх.


2.3. Органи зовнішнього контролю

Органи, які здійснюють зовнішній контроль, наведено на рис. 2.4.


Органи законодавчої влади


Рис. 2.4. Суб’єкти зовнішнього контролю

Рахункова палата Верховної Ради України, створена відповідно Конституції України, організовує та здійснює контроль: за своєчасним виконання дохідної і видаткової частини Державного бюджету України, витратою бюджетних коштів; за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу країни, визначає ефективність і доцільність витрат державних коштів, валютних і кредитно-фінансових ресурсів; за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного спеціального і національно-культурного розвитку; за законністю і своєчасністю руху коштів Державного бюджету України і позабюджетних фондів в установах НБУ; за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів тощо .

Державна податкова адміністрація України і її органи на місцях контролюють дотримання податкового законодавства, правильність нарахування і своєчасність внесення до бюджету податків та інших платежів.

Державна контрольно-ревізійна служба України контролює дотримання фінансової дисципліни, правильність і законність витрат коштів бюджету суб'єктами господарювання незалежно від форм власності.

Державне казначейство України контролює витрати коштів державного бюджету установами й організаціями відповідно їхнім кошторисам.

Фонд державного майна України здійснює контроль шляхом проведення інвентаризацій майна; здійснення аудиторських перевірок ефективності його використання тощо .

Міністерство економіки України контролює виконання планів економічного і соціального розвитку країни, виявляє відхилення від доведених завдань і вживає заходів щодо їх попередження.

Міністерство фінансів України здійснює контроль за своєчасним виконанням державного бюджету, надходженням і витратою коштів.

Міністерство праці і соціальної політики України контролює дотримання законодавства з питань праці і заробітної плати в галузях народного господарства, тарифних угод з оплати праці, розробляє й затверджує нормативні документи з питань регулювання зайнятості населення тощо.

Державний комітет статистики України контролює по даним звітності збалансованість ринку товарів, наявність товарних, матеріальних, трудових і інших ресурсів, здійснює вибіркові контрольні переписи ресурсів, перевіряє забезпечення достовірності державної звітності тощо.

Антимонопольний комітет України запобігає утворенню монопольного положення на ринку підприємців, що обмежують конкуренцію визначеного товару.

Національний банк України контролює наявність грошей в обороті, використання кредитів за цільовим призначенням, дотримання касової дисципліни, правил розрахунків, правильність витрат коштів з бюджету, контролює діяльність комерційних банків шляхом проведення перевірок і ревізій, видає інструкції, положення тощо.

Державний митний комітет України контролює дотримання митного законодавства і нормативних актів підприємцями і фізичними особами відносно сплати мита.

Державний комітет зі справ захисту прав споживачів здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами і громадянами законодавства про захист прав споживачів, інших нормативних актів з питань торгівлі і надання послуг населенню, здійснює перевірку безпосередньо на підприємствах промисловості, торгівлі, суспільного харчування.

Державна автомобільна інспекція здійснює контроль за дотриманням законодавства і нормативних актів щодо реєстрації й обліку рухливого складу транспортних засобів підприємцями і фізичними особами. ДАІ також перевіряє дотримання власниками транспортних засобів і водіями правил дорожнього руху на дорогах України.

Державна пожежна інспекція контролює дотримання протипожежних правил підприємцями і населенням, уживає профілактичні заходи щодо запобігання пожеж, а у випадку їхнього виникнення - здійснює гасіння.

Державна санітарна інспекція здійснює контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного і протиепідемічного законодавства підприємцями і населенням, а також проводить профілактику виникнення епідемій і масових захворювань.

Конституційний Суд України приймає рішення і дає висновки у справах про конституційність законів та інших актів ВРУ, актів Президента України, правових актів ВР АРК; про відповідність Конституції України діючим міжнародним договорам України тощо.

Місцеві ради народних депутатів здійснюють контроль за станом обліку і звітності на підприємствах, які є комунальною власністю, за виконанням підприємствами і організаціями зобов'язань з платежів до бюджету місцевого самоврядування.

Місцеві державні адміністрації здійснюють на відповідних територіях контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку і звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі; використанням та охороною земель, лісів, вод та інших природних ресурсів; охороною пам'яток історії та культури, збереженням житлового фонду; додержанням виробниками стандартів, технічних умов та інших вимог, пов'язаних з її якістю та сертифікацією; додержанням санітарних і ветеринарних правил тощо.

Аудиторський контроль здійснюється аудиторськими фірмами або приватними особами (аудиторами), які занесені до відповідного реєстру Аудиторської палати України. Аудитор - це фахівець, який має сертифікат аудитора і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, Національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів України. Він перевіряє стан діяльності підприємства на підставі договору, укладеного з його керівником або власником.


2.4. Внутрішній господарський контроль

Внутрішньогосподарський контроль представляє собою незалежну оцінку відповідності діяльності підприємства поставленим завданням. Значення такого контролю для керівництва підприємства полягає у необхідності підтвердження достовірності звітів про роботу нижчих ланок.

Завданнями внутрішньогосподарського контролю є: надання інформації про процеси, що відбуваються; надання допомоги в прийнятті управлінських рішень та оцінка їх правильності, своєчасності і результативності виконання; своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективному веденню виробництва; коригування діяльності суб'єкта господарювання та його структурних підрозділів.

Організація внутрішньогосподарського контролю покладена на керівника підприємства. На підставі затвердженого плану здійснюється систематичний поточний і оперативний контроль за діяльністю підрозділів підприємств, за результатами якого керівництво підприємства приймає рішення про усунення негативних тенденцій.

Внутрішньогосподарський контроль на підприємствах здійснюють штатні контролери-ревізори, керівники і співробітники відділів управління , а також відповідні посадові особи інших підрозділів відповідно до покладених на них службових обов'язків (рис. 2.5)



Рис. 2.5. Класифікація суб'єктів внутрішньогосподарського контролю


Спостережна рада створюється в акціонерних товариствах, обирається з його членів і забезпечує контроль за діяльністю виконавчого органу. Її мета – контроль за діяльністю правління, розробка стратегії діяльності товариства та захист прав акціонерів.

Ревізійна комісія здійснює контроль за діяльністю керівництва підприємства Вона обирається з числа співробітників, діє на підставі внутрішнього положення, про результати роботи доповідає загальним зборам, складає висновок по річних звітах і балансах, за яким вони затверджуються.

Інвентаризаційна комісія формується для встановлення фактичної наявності і стану майна та фінансових зобов'язань підприємства. До функцій таких комісій може входити: проведення інвентаризацій з метою вирішення організаційних питань, прийняття управлінських рішень виробничого характеру, перевірка адекватності даних бухгалтерського обліку при проведенні аудиторської перевірки тощо.

Внутрішній аудит організується на середніх і великих підприємствах, виконує контрольні функції залежно від мети і завдань, покладених на внутрішніх аудиторів підприємства. Вони проводять планові та позапланові перевірки за вказівкою вищого керівництва, є штатними працівниками, не зобов'язані мати сертифікат аудитора, можуть бути фахівцями з бухгалтерського обліку, фінансів, економші, права тощо. За результатами внутрішнього аудиту складається звіт, який передається вищому керівництву. В звіті дається оцінка виявлених фактів, надаються рекомендації, поради та інша інформація.


Контрольні питання

1. Назвіть основні класифікаційні ознаки фінансово-господарського контролю.
   
2. Як класифікуються суб’єкти контролю?
   
3. Дайте характеристику попереднього, поточного (оперативного) і наступного (ретроспективного) контролю.
   
4. Охарактеризуйте основні органи державного контролю.
   
5. Які задачі повинен виконувати внутрішньогосподарський контроль?
   
6. Хто є суб’єктами внутрішньогосподарського контролю?
   

Питання для самостійного вивчення

1. Назвіть спеціалізовані органи державного контролю.
   
2. Що таке незалежний контроль? Дайте його характеристику.
   
3. Який розвиток в Україні має муніципальний контроль?
   
4. Які прояви в ринковій економіці має контроль власника?
   
5. Яка законодавча база регламентує в Україні проведення державного контролю?
   

Перелік рекомендованої літератури

1. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" // Урядовий кур'єр.– 1993.– 4 березня.
   
2. Закон України «О государственной налоговой службе» с изменениями и дополнениями. Все о бухгалтерском учете № 68 1999.
   
3. Закон України «Про аудиторську діяльність» №3125-ХII від 22.04.93 зі змінами і доповненнями.
   
4. Про Рахункову палату України: Закон України // Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 2003. — Т. 11. — С. 60-76.
   
5. Про Державне казначейство України: Указ Президента України від 27 квітня 1995 року.
   
6. Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України: Указ Президента України від 28 листопада 2000 року №1265/2000 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 48.
   
7. Про Положення про Державну податкову адміністрацію України: Указ Президента України від 13 липня 2000 року № 886/2000.
   
8. Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081/99
   
9. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М. Петренко Н. І. Контроль і ревізія. Вид 3-е., доп і. перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: ЖІТІ, 2002. – 544 с.
   
10. Мурашко В.М., Сторожук Т.М., Мурашко О.В. Контроль і аудит фінансово - господарської діяльності: Навчальний посібник/ за заг. ред. П.В. Мельника. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 311 с.
    
11. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія. – К.: Знання - Пресс, 2002. – 253 с.