Східноукраїнський національний

Вид материала

Конспект

Содержание Тематичні перевірки Виїзна податкова перевірка Зустрічна перевірка Плановою виїзною Позапланова перевірка Оперативна перевірка Оперативна перевірка Пеня - це законодавчо-фінансовий захід впливу за порушення термінів сплати платежів і внесків. Недоплата

Подобный материал:

• Східноукраїнський національний університет, 2834.55kb.
• Східноукраїнський національний університет, 2589.71kb.
• Східноукраїнський національний університет, 2401.62kb.
• Східноукраїнський національний університет, 2401.62kb.
• Східноукраїнський національний університет, 926.8kb.
• Східноукраїнський національний університет, 1383.6kb.
• Східноукраїнський національний університет, 707.5kb.
• Східноукраїнський національний університет, 404.71kb.
• Східноукраїнський національний університет, 307.07kb.
• Східноукраїнський національний університет, 579.02kb.

Тематичні перевірки

№ з/п	Назва підприємства	Тема перевірки	Дата	Виконання
початку	закінчення

Рис. 4.1. Календарний план-графік ревізій

За періодичністю розрізняють перспективні, річні та квартальні плани. Перспективний план складається, як правило на п’ять років і включає заходи з введення більш досконалих форм і методів господарського контролю, удосконалення діючих і розробки нових нормативно-довідникових матеріалів і методичних рекомендацій з питань проведення контрольно-ревізійної роботи, з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів контрольно-ревізійного апарату.

На підставі квартального плану керівних ревізійної установи складає індивідуальні місячні або квартальні плани ревізій для кожного контролера. Вони складаються в одному примірнику, підписуються тільки керівником та вручаються виконавцям не пізніше, ніж за 10 днів до початку місяця або кварталу. Отримані плани зберігаються під ключем, як документи, що не підлягають розголошенню. Індивідуальний план має форму, наведену у табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

Індивідуальний план ревізій

№ з/п	Підприємство, що підлягає ревізії	Дані про попередню ревізію (за який період і коли проводилась)	Період, за який буде проводитись ревізія	Дати початку і закінчення ревізії	Затрати часу, людино-днів	Вид ревізії	Особи, що будуть проводити ревізію
1

Після затвердження планів ревізій починається підготовка до проведення ревізії. Цей етап містить вивчення звітних і статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і тематичних перевірок, іншої поточної інформації, що характеризує господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, що підлягає ревізії. Також ревізори з'ясовують, як виконані пропозиції за результатами попередньої ревізії.

Перед виїздом на об'єкт керівник ревізійної організації видає ревізору (керівнику бригади) наказ на проведення ревізії, у якому вказуються назва підприємства, що підлягає ревізії, дата початку і закінчення ревізії.

На підставі вивчених даних і враховуючи поставлені у наказі задачі, керівник ревізійної групи (ревізор) складає програму ревізії. Програма включає перелік конкретних питань, що підлягають перевірці, період, за який може бути проведена ревізія, а також опис процедури його здійснення.

Вона затверджується керівником контрольно-ревізійного апарата. Один екземпляр програми вручають керівнику ревізійної групи (ревізору), а другий залишається в організації і служить для контролю виконання.

Керівник ревізійної бригади повинен ознайомити всіх членів бригади із змістом програми і розподілити задачі між ними. Потім члени бригади (ревізор) складають робочі плани проведення ревізії, що затверджуються керівником ревізійної групи (бригадиром).

Робочий план включає перелік робіт, що підлягають виконанню під час ревізії, терміни їх виконання і спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), термін закінчення ревізії.


4.4. Організація проведення ревізії

У момент прибуття на об'єкт керівник ревізійної групи (бригади) пред'являє керівникові підприємства, організації, установи посвідчення на право проведення ревізії або перевірки. Посвідчення є разовим і не може бути використане перевіряючими при проведенні контролю на інших об'єктах. Потім ознайомлюються з умовами функціонування підприємства. Керівник підприємства знайомить членів ревізійної бригади з посадовими й матеріально відповідальними особами, а також віддає розпорядження проінформувати трудовий колектив про початок ревізії.

Паралельно із пред'явленням повноважень адміністрації підприємства керівник ревізійної групи організує проведення раптової ревізії каси. Важливо відзначити, що у випадку відсутності касира на робочому місці, приміщення каси повинне бути опечатане. Залишки готівки в касі знімаються тільки в присутності матеріально відповідальної особи.

Перевіряючі повинні бути забезпечені відповідними умовами роботи. їм надається місце для роботи, можливість користуватися засобами зв'язку й копіювальною технікою.

Однією з перших процедур контролю є проведення інвентаризації матеріальних цінностей, тому що у випадку зволікання матеріально відповідальні особи зможуть привести у відповідність фактичні залишки предметів, що перебувають у підзвіті, праці з даними складського й бухгалтерського обліку.

Після раптової ревізії касової готівки й інвентаризації матеріальних цінностей члени ревізійної бригади приступають до перевірки питань (тем), закріплених за ними в програмі ревізії.

На даному етапі проведення ревізії (перевірки) члени ревізійної бригади повинні застосовувати всі свої знання й уміння, повністю використовуючи права й дотримуючись обов'язків працівників органів контролю. Ревізорам необхідно проявляти ініціативу в частині вибору методів контролю, а також глибини проведеної перевірки. Такий підхід значно підвищує результативність контролю, тому що остаточний обсяг контрольних процедур, необхідних для перевірки конкретної ділянки діяльності, можна визначити тільки в момент роботи на об'єкті, який перевіряється.

У ході виконання контрольних процедур можуть розкриватися різного роду порушення. По кожному з виявлених порушень від посадових осіб необхідно зажадати пояснень у письмовому вигляді. Працівники контролюючих органів не можуть ухвалювати рішення щодо усунення розкритих порушень на підставі усних пояснень, отриманих від посадових осіб.

Подальші етапи проведення ревізії будуть розглянуті у темі 6.


Контрольні питання

1. Коли та для чого була створена Державна контрольно-ревізійна служба України?
   
2. Які основні функції виконує ДКРС?
   
3. Хто такі ревізори та які права вони мають?
   
4. Перелічить головні обов’язки ревізорів ДКРС.
   
5. Які документи складаються при плануванні ревізійної діяльності?
   
6. Назвіть етапи ревізійного процесу.
   
7. Яким чином організовується проведення ревізій на підприємстві ревізорами?
   

Питання для самостійного вивчення

1. Яку організаційну структуру управління має ДКРС?
   
2. Як відрізняються функції, покладені на органи ДКРС, в залежності від рівня даної організації?
   
3. Які звітна документація оформлюється ревізорами стосовно виконання планів проведення ревізій?
   
4. Що таке Концепція розвитку Державної контрольно-ревізійної служби? Назвіть її основні положення.
   
5. Як повинні поводитись посадові особі підприємства, що перевіряється, по відношенню до представників ДКРС?
   
6. Як організована взаємодія ДКРС з іншими контролюючими та правоохоронними органами?
   

Перелік рекомендованої літератури

1. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" // Урядовий кур'єр.– 1993.– 4 березня.
   
2. Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України: Указ Президента України від 28 листопада 2000 року №1265/2000 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 48.
   
3. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М. Петренко Н. І. Контроль і ревізія. Вид 3-е., доп і. перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: ЖІТІ, 2002. – 544 с.
   
4. Мурашко В.М., Сторожук Т.М., Мурашко О.В. Контроль і аудит фінансово - господарської діяльності: Навчальний посібник/ за заг. ред. П.В. Мельника. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 311 с.
   
5. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія. – К.: Знання - Пресс, 2002. – 253 с.
   

Тема 5: Державна податкова служба як орган державного контролю

5.1. Структура органів Державної податкової служби

5.2. Види податкових перевірок та їх планування

5.3. Порядок застосування фінансових санкцій


5.1. Структура органів Державної податкової служби

У 1991 р. при Міністерстві фінансів була створена Державна податкова інспекція України, а в 1996 на її базі та базі підрозділів Міністерства внутрішніх справ України з боротьби з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування була створена Державна податкова адміністрація України, якій надали статус центрального органу виконавчої влади.

Податкова служба України має три рівні:

• Державну податкову адміністрацію України (ДПАУ) — вища ланка;
  
• державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі — середня ланка;
  
• державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції — базова ланка.
  

У складі органів державної податкової служби функціонують відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (далі — податкова міліція) і підрозділи з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Головними завданнями державної податкової служби України є:

• здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі — податки, інші платежі);
  
• внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
  
• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
  
• формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів. Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;
  
• роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
  
• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
  

Структура кожної ланки державної податкової служби побудована за функціональними напрямами діяльності — блоками: методологічної та законотворчої роботи (виключною у вищій ланці), організації контрольної роботи, економічного аналізу та внутрішньовідомчого контролю, програмного забезпечення та оперативної звітності. У самостійний функціональний блок виділено податкову міліцію.

Роботу місцевих податкових органів щодо документальних перевірок правильності нарахування і стягнення податків, податкових і неподаткових платежів за єдиною методологічною основою, а також щодо контролю за валютними операціями здійснюють відділи податкового аудиту.


5.2. Види податкових перевірок та їх планування

Податкові перевірки можуть бути виїзними, камеральними та зустрічними.

Виїзна податкова перевірка проводиться органами податкової служби за місцем знаходження платника податку. Камеральна – за місцем розташування податкового органу.

Зустрічна перевірка - це перевірка, що проводиться органами податкової служби на підставі письмового звернення до інших податкових органів, які взяли суб'єкт підприємницької діяльності на облік.

У цьому випадку керівництво податкового органу, який здійснює перевірку, письмово звертається з проханням про проведення зустрічної перевірки до податкового органу, у якому перебуває на обліку юридична особа, яка підлягає зустрічній перевірці. Зустрічна перевірка проводиться конкретно з тих питань, які зазначені у завданні. Державний податковий орган, який проводить зустрічну перевірку, у дводенний термін після її закінчення подає дані про результати такої перевірки до податкового органу, що дав завдання на її проведення. У випадку, якщо в ході зустрічної перевірки було виявлено порушення податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності, керівник податкового органу, що проводив зустрічну перевірку, може призначити позапланову виїзну перевірку. При цьому повинна дотримуватися звичайна процедура, передбачена для проведення планових і позапланових виїзних перевірок.

Виїзні податкові перевірки поділяються на планові та позапланові. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцем знаходження такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Планова перевірка проводиться не частіше одного разу на календарний рік за письмовим рішенням керівника Державної податкової інспекції, голови Державної податкової адміністрації з обов'язковим письмовим попередженням суб'єкта підприємницької діяльності за 10 днів до її проведеній.

Планові виїзні перевірки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності повинні одночасно проводитись всіма контролюючими органами. У разі неможливості - перевірки проводяться у різні терміни, погоджені контролюючими органами із суб'єктом підприємницької діяльності.

Позапланова перевірка - непередбачена жодними планами податкова перевірка, яка проводиться у випадках:

• встановлення фактів порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства в результаті проведення зустрічних перевірок;
  
• неподання суб'єктом підприємницької діяльності у встановлений строк документів обов'язкової звітності;
  
• встановлення недостовірності даних в документах обов'язкової звітності;
  
• подання суб'єктом підприємницької діяльності скарги про порушення законодавства податковими органами під час проведення планової чи позапланової перевірки;
  
• виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності;
  
• неподання суб'єктом підприємницької діяльності пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит податкових органів протягом трьох днів з дня отримання запиту;
  
• реорганізації (ліквідації) підприємства;
  
• прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України.
  

Крім зазначених видів податкових перевірок, можуть проводитись повторні, оперативні, а також перевірки на вимогу суб'єктів підприємницької діяльності. Повторна перевірка може проводитись у разі порушення кримінальної справи щодо посадових або службових осіб. Державна податкова адміністрація України має право прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформлюється наказом за підписом її Голови.

Оперативна перевірка передбачає перевірку об'єктів господарювання юридичних осіб з питань дотримання ними наступних вимог:

• встановленого порядку розрахунків зі споживачами за готівку з використанням РРО та товарно-касових книг, грошових документів;
  
• лімітів готівки в касах та її використання при розрахунках за товари, роботи, послуги;
  
• наявності свідоцтв про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, торгових патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих нидів підприємницької діяльності та марок акцизного збору;
  
• обстежень виробничих, складських, торгових та інших приміщень, які використовуються як юридична адреса суб'єктів підприємницької діяльності чи для отримання доходів, сплати податку з реклами, збору за паркування автотранспорту, ринкового збору, курортного збору, збору за розміщення об'єктів торгівлі, неоподатковуваного платежу та з інших питань, обумовлених податковим законодавством, які виникають в ході оперативної перевірки.
  

Оперативна перевірка може проводитися і на тих об'єктах господарювання суб'єктів підприємницької діяльності, де розрахунки зі споживачами проводяться у безготівковій формі. Вона має проводитись за окремими планами органів Державної податкової служби в складі не менше двох посадових осіб при наявності у них службових посвідчень, особистих знаків та посвідчення на право перевірки об'єктів, розташованих на конкретній території, в якому назва конкретних об'єктів перевірки вказується обов'язково.


5.3. Порядок застосування фінансових санкцій

Органи контролю мають право застосовувати до порушників фінансові санкції.

Санкція - це захід примусового впливу, що застосовується до порушників порядку при здійсненні господарсько-фінансової діяльності лише за наявності вини.

Вина має дві форми: навмисну і ненавмисну. При наявності навмисного порушення застосування фінансових санкцій є обов'язковим. Прикладами ненавмисних, але дій, що містять вину, є, зокрема, помилкове застосування законодавства про оподаткування, порушення вимог законодавства через необережність, некваліфікованість, помилки, заниження в розрахунках податку через втрату відповідних документів внаслідок стихійного лиха.

Порядок застосування фінансових санкцій регламентується законодавством України.

За несвоєчасне внесення платежів до бюджету суб'єктами господарювання законодавством передбачено нарахування пені.

Пеня - це законодавчо-фінансовий захід впливу за порушення термінів сплати платежів і внесків.

Недоплата - це сума податкового зобов'язання, яку контролюючий орган донараховує самостійно. Крім цього, наявність недоплати за податком не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від відповідальності за порушення законодавства про податки, оскільки закон пов'язує застосування штрафних санкцій до платника податку із виявленням факту порушення законодавства про податки. Отже, недоплата прирівнюється до заниження податкового зобов'язання.

Кожна особа має право оскаржити рішення органів Державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, встановлені законами України, в адміністративному або судовому порядку.


Контрольні питання

1. Яка мета створення Державної податкової адміністрації України?
   
2. Які рівні управління має ДПА ат їх завдання?
   
3. Назвіть основні види податкових перевірок?
   
4. Чим відрізняються планова та позапланова податкові перевірки?
   
5. Які види штрафних санкцій застосовуються за результатами документальних перевірок?
   

Питання для самостійного вивчення

1. Які структурні підрозділи має у своєму складі ДПАУ?
   
2. Охарактеризуйте сутність камеральної перевірки?
   
3. В якому розмірі та за яких умов нараховується пеня?
   
4. За яку суму недоплати податкового зобов’язання настає карна відповідальність?
   
5. Яка процедура адміністративного оскарження рішень органів ДПА?
   
6. Які права та обов’язки мають співробітники податкової міліції?
   

Перелік рекомендованої літератури

1. Закон України «Про державну податкову службу» зі змінами та доповненнями. Все про бухгалтерський облік № 68 1999.
   
2. Про Положення про Державну податкову адміністрацію України: Указ Президента України від 13 липня 2000 року № 886/2000.
   
3. Закон України « Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000
   
4. Постанова КМУ "Про порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами" №112 від 29.01.99р.
   
5. Порядок взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб. Затверджений наказом ДПАУ №263 від 04.06.2002р.
   
6. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М. Петренко Н. І. Контроль і ревізія. Вид 3-е., доп і. перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. – Житомир: ЖІТІ, 2002. – 544 с.
   
7. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине – К.: Изд-во А.С.К., 2003. – 639 с.
   
8. Мурашко В.М., Сторожук Т.М., Мурашко О.В. Контроль і аудит фінансово - господарської діяльності: Навчальний посібник/ за заг. ред. П.В. Мельника. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 311 с.
   
9. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації): – К.: Ред. Журн. „Вісник налогової служби України”, 2002. – 432 с.
   
10. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія. – К.: Знання - Пресс, 2002. – 253 с.