Зміст
| Вид материала | Документы |
- Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
- Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
- Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
- Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
- Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
- Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
- Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
- План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.
зміст
зміст 1
Передмова 2
1. Загальна характеристика сучасного стану. 2
2. Передумови перспективного розвитку міста 9
3. Основні напрямки соціально-економічного розвитку 10
4. Функціонально-планувальна організація ТЕРИТОРІЇ. 17
5. Система загальноміських центрів. 21
6. Збереження та охорона історико-культурної спадщини 23
7. Рекреаційні території та озеленення міста 27
8. Охорона навколишнього природного середовища 28
9. Транспорт. 29
10. Модель розвитку міста. 32
11. Основні рішення проекту планування 34
приміської зони м. Одеси 34
12. основні заходи по реалізації генерального плану 36
13. техніко-економічні показники 40
Передмова
Генеральний план м. Одеси розроблений Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст “ДІПРОМІСТО” і визначає основні проблеми, пріоритети і масштаби планувального розвитку міста на перспективу.
Головною метою|ціль| Генерального плану є забезпечення сталого розвитку міста шляхом вирішення соціальних і економічних завдань за умови збереження|зберігання| історичної спадщини|середи| і природно-ресурсного потенціалу, створення|створіння| здорового навколишнього середовища для забезпечення життєдіяльності населення і екологічної безпеки території.
Генплан розроблений з урахуванням|з врахуванням| умов трансформаційного періоду – переходу до нових політичних і соціально-економічних відносин в суспільстві|товаристві|, в т.ч. розвитку ринкових форм господарювання, структурних перетворень в економіці, зміни форм і методів управління, нових принципів регіональної політики.
Пропозиції генерального плану розроблені на довгостроковий період планувального розвитку міста – орієнтовно 2030 р. (розрахунковий період генплану) з виділенням І етапу його реалізації (орієнтовно 2015 р.). Для визначення перспектив розвитку Одеси за межами розрахункового періоду у генеральному плані розроблена планувальна модель міста зі стислим прогнозом містобудівного розвитку.
1. Загальна характеристика сучасного стану.
Геополітичне та економіко-географічне положення.
Головна особливість положення міста – його приморське та прикордонне розташування на перетині найважливіших міжнародних шляхів з Центральної Європи на Близький Схід.
Широкий вихід до Азово-Чорноморського басейну і до великих річкових магістралей – Дунаю, Дністра, Дніпра визначають його переваги у транспортно-географічному положенні. Повітряні лінії зв’язують місто з багатьма містами України, країнами СНД, Західної Європи і Африки. Ефективні водні шляхи виводять потенційні зв’язки міста практично до всіх частин світу. Так, транспортними лініями Одеський порт пов’язаний більш ніж з 600 портами 100 країн світу.
Унікальність розташування міста посилюється завдяки формуванню єдиної транспортної системи країн Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС), створенню транспортних коридорів трансконтинентального значення в рамках європейської транспортної мережі.
Геополітичне та економіко-географічне положення м. Одеси і його роль в системі розселення України створюють сприятливі передумови для розвитку його зовнішньоекономічних зв’язків.
Місце Одеси в системі розселення.
Відповідно до Генеральної схеми планування території України, розвиток Одеси передбачається як центру Одеської міжобласної системи розселення, до складу якої входять Одеська, Миколаївська і Херсонська області, з виконанням частини столичних функцій щодо надання вузькоспеціалізованих послуг населенню цих областей, а також Одеської міжрайонної системи розселення яка включає міста Теплодар, Южне, Білгород-Дністровську та Іллічівську міськради і адміністративні райони: Березівський, Білгород-Дністровський, Біляївський, Великомихайлівський, Іванівський, Комінтернівський, Миколаївський, Овідіопольський, Роздільнянський, Саратський, Фрунзівський та Ширяєвський.
Соціально-економічна сфера.
Одеса – значний економічний центр півдня України, який поєднує в собі найбільший морський порт країни, розвинену промисловість, курортно-рекреаційний комплекс, транспортну, фінансову і соціальну інфраструктуру.
Чисельність наявного населення міста складала 1002,0 тис. чоловік. На сьогодні в місті спостерігається сукупність передумов, які негативно впливають на процеси природного відтворення населення і демографічного навантаження. Наявний режим відтворення населення, переважання смертності над народжуваністю не лише веде до скорочення чисельності населення, а і погіршення його вікової структури.
Чисельність населення, зайнятого у всіх сферах економічної діяльності, складає близько 390 тис. чоловік. Головною галуззю господарського комплексу міста є промисловість, яка являє собою єдиний повністю сформований в Українському Причорномор’ї локальний територіально-виробничий вузол. Промисловим підприємствам м. Одеси належить 1,3 % обсягу реалізованої промислової продукції України.
У структурі промислового виробництва переважає харчова промисловість, машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування, металургія та обробка металу, нафтопереробка. У машинобудівному комплексі найбільше розвинуті верстатобудівна та інструментальна промисловості, приладобудування, сільськогосподарське машинобудування, виробництво технологічного обладнання для легкої і харчової промисловості, торгівлі і громадського харчування.
Наявний економічний та науковий потенціал дозволяє випускати конкурентоспроможну продукцію, здатну задовольнити потреби не тільки області, а й державного й зовнішнього ринків.
Одеса є потужним транспортним вузлом з розвиненою транспортною інфраструктурою, що виконує важливі транспортно-розподільчі і міжнародні транзитні функції.
Значимою для економіки міста є рекреаційно-туристична галузь. Одеса традиційно є містом, де перспективи рекреаційної індустрії були і залишаються пріоритетними. Сприятливі природно-кліматичні умови та курортно-рекреаційні ресурси (Чорне море, пляжі, лікувальні грязі, мінеральні води) у поєднанні з вигідним географічним положенням, наявність численних пам’яток історії, архітектури і культури та існуючий багаторічний досвід і напрацювання у сфері рекреації є достатньо вагомою передумовою пріоритетного розвитку системи санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку, туризму, орієнтованою як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.
Одеса виділяється потужним багатогалузевим науково-технічним комплексом. В місті функціонує значна кількість наукових закладів. Серед них науково-дослідні організації академічних і галузевих інститутів, організації проектно-конструкторського профілю, вищі учбові заклади ІІІ-IV рівня акредитації, а також розвинена науково-інформаційна інфраструктура у вигляді центрів науково-технічної і економічної інформації, консалтингових інноваційних фірм.
Місто є одним із головних ділових центрів держави з розвиненою ринковою інфраструктурою з наданням інформаційних, консультативних, кредитно-фінансових послуг.
Інші галузі господарського комплексу міста представлені підприємствами будівельної галузі,|уявлені| учбовими закладами І-IV рівня акредитації, адміністративними установами міського, районного і обласного значення, підприємствами сфери обслуговування. Однак варто зазначити, що поряд з досить розвиненою мережею|сіть| сфери соціального обслуговування різного рівня для населення міста і області, показники забезпеченості населення по деяких видах установ обслуговування нижче соціально гарантованого рівня. Особливо це стосується дитячих дошкільних установ, спортивних споруд|споруджень|, лікарень.
Слід також відмітити, що в місті спостерігається гостра житлова проблема – житлова забезпеченість населення на 13,4% нижче за середньоукраїнські показники по міських поселеннях (18,1 м2 на одного жителя в Одесі, по Україні – 20,9м2). Житловий фонд Одеси має високий рівень зношеності. Закінчується експлуатаційний ресурс житлових будинків «хрущівок», побудованих у 60-ті роки минулого століття. За даними Управління житлово-комунального господарства міста 4,7 млн. м2 (26%) житлового фонду має показник зносу близько 60%. Небезпечні геологічні процеси, провали над підземними виробками (катакомбами), підтоплення призвели до того, що біля 750 житлових будинків перебуває в аварійному стані.
Історико-культурний потенціал.
Одеса входить до числа найцінніших історичних міст України. На території міста розташовано 42 пам’ятки національного значення та 1340 пам’яток історії, архітектури та містобудування, науки та техніки місцевого значення.
Найдавнішою частиною Одеси, розпланування і забудова якої мають найвищу цінність та ансамблеві якості, є історичний центр міста.
Найцінніша частина історичного центру, обмежена Польським спуском, вулицями Приморською, Преображенською, Дерибасівською є пам'яткою містобудування ''Стара Одеса'', яка може бути включена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
За межами історичного центру розташовані окремі ділянки з цінною забудовою і пам'ятками архітектури й містобудування:
- територія курорту ''Куяльник'';
- ландшафтно-рекреаційні території паркового характеру з дискретно розташованими пам'ятками архітектури уздовж Французького бульвару;
- санаторно-курортна забудова в Аркадії з певною кількістю пам'яток архітектури;
- окремо розташовані пам'ятки архітектури та історії на території району "Молдаванка" та в інших передмістях і на периферійних територіях.
На території міста знаходяться також численні ділянки, на яких відомо про існування археологічного культурного шару та інших археологічних об’єктів. Деякі з них досліджені археологами, однак більшість з них ще не підлягали систематичним дослідженням. Тому вказані території становлять велику цінність, як поле нових наукових досліджень, пов'язаних з вивченням матеріальної культури народів, що заселяли цю територію за стародавніх часів.
Рекреаційні ресурси.
Одеса має потужні рекреаційні ресурси: аквальні та пляжні території морського узбережжя, зелені насадження загального користування. Ефективність використання їх на сьогодні незадовільна. Дані території підлягають ландшафтно-планувальній організації та інженерно-санітарному впорядкуванню.
Загальна площа міських пляжів – 56,0 га.
Загальна площа системи зелених насаджень (міські парки, сквери) згідно переліку об’єктів закріплених за КП “Міськзеленбуд“ складає 742,1 га, в тому числі 247,2 га територій зі статусом ПЗФ. Таким чином, нормативна забезпеченість даним ресурсом складає 34% від нормативної потреби (з розрахунку 21,9 м2/жителя). В тому числі в розділі адміністративних районів:
- Суворовський – 25,7% – Малиновський – 44,0%
- Приморський – 44,7%. – Київський – 20,3%
Лікувально-оздоровчі ресурси.
До лікувально-оздоровчих ресурсів відносяться запаси мінеральних вод:
- “Одеське“ – 6426 м3/добу;
- “Куяльницьке”– 1516 м3/добу;
- “Чорноморське”– 212 м3/добу.
Сумарне порогове значення лікувального ресурсу по дебіту свердловин складає 10,0 тис. чоловік/місяць.
До лікувального ресурсу відносяться і запаси лікувальних грязей:
- “Куяльницький лиман”– 15,3 млн.м3
- “Хаджибейський лиман” (потребує регенерації) – 11,05 млн.м3
З урахуванням регенерації грязей (4 місяці) та їх сумарних запасів – лікувальний ресурс практично необмежений.
Територіальні ресурси міста.
В генеральному плані прийнятий напрямок на максимальне використання внутрішньоміських територіальних ресурсів для забезпечення перспективних потреб міста.
Територія Одеси в затверджених Верховною Радою України в 2002 році межах складає 16 242 га.
Сельбищна територія міста, до складу якої входять житлові квартали, зелені насадження загального користування, об’єкти соціальної інфраструктури, вулично-дорожня мережа, займає 53% земель міста. При цьому, на частку житлової забудови припадає 34,7%, з яких більше половини (20,3%) – це території садибної забудови.
Промислові підприємства, комунально-складські, будівельні організації і спецтериторії займають 17,8% земель міста, території зовнішнього транспорту – 7,2%.
Рекреаційні території, в які включені установи відпочинку, пляжі, колективні сади і дачі займають 4,1% території міста (колективні сади і дачі займають площу 110га).
Всього, відповідно до функціонального призначення, використовується 90,1% міських земель. Вільні від забудови території, які не використовуються містом, складають 9,9 %. З них території, для яких необхідні інженерні заходи – 8,5%.
Просторовий розвиток міста орієнтований на інтенсифікацію використання міських земель. Подальший розвиток міста (в межах розрахункового періоду) передбачається в існуючих адміністративних межах.
Загальна потреба в територіях для всіх видів будівництва складає орієнтовно 5,3 тис. га. Аналіз міських територіальних ресурсів виявив 4,0 тис.га, які при відповідних умовах можливо використати для житлово-цивільного будівництва. До складу цих територій входять землі вільні від забудови – 1,6 тис. га. Це території колишніх полів фільтрації, Жевахової гори, незабудовані землі в районі житлового масиву "Котовського". Крім того, в районах існуючої забудови дисперсно розташовані вільні від забудови невеликі земельні ділянки, які можливо використати для житлово-цивільного будівництва.
Для житлово-цивільного будівництва передбачається освоєння територій, які можуть бути забудовані після вибуття підприємств, спецтериторій, комунальних й інших об’єктів (територія військових частин № 10, 210, радіостанції по Люстдорфській дорозі, колишнього учбового аеродрому "Шкільний", тощо).
Крім цього, в якості територіального ресурсу міста на розрахунковий період розглядаються території комплексної реконструкції існуючої житлової забудови в районах концентрації «зношеного» житлового фонду (знос 60% та більше), це райони – "Бугаївка", "Молдаванка", "Сахалінчик", "Центр", тощо. Передбачається також використання територій, що звільняються після проведення реконструкції забудови будинками перших масових серій «хрущівок» – райони "Черемушки", вул. Сегедської, тощо. Всього територія районів реконструкції існуючої житлової забудови складає 305га.
В якості потенціального територіального ресурсу для розвитку курортно-рекреаційної сфери, розглядається також прибережна аквальна зона Чорного моря.
Сельбищна ємність Одеси на перспективу складе 28,0 млн. м2 загальної площі, на яких розселиться 1050,0 тис. чоловік, що відповідає перспективній чисельності населення на 2031р. (згідно розрахунків інституту демографії та соціальних досліджень НАН України).
Екологічний стан міста.
На сьогодні екологічний стан міста характеризується як незадовільний. Просторовий розвиток міста на віддалену перспективу не можливо визначити без урахування планувальних обмежень, які є пороговою перешкодою на шляху його розвитку. В північній частині міста – наявність промислової зони “Куліндорово”. В районі “Пересипу” наявність потужного морегосподарського комплексу з розвиненою нафтогазовою інфраструктурою, що ускладнюється системою можливого прояву надзвичайних ситуацій. В центрально-західній частині міста – групою промислових утворень “Застава 1” та “Застава 2”, “7 км Овідіопольського шосе”, що розташовані вздовж залізничної лінії. В південно-західній частині – аеропортом “Одеса”. В південній частині – очисними спорудами "Південні".
Загальна площа промислових утворень в планувальних межах складає близько 4,0 тис. га (згідно даних інституту “Харківський ПромбудНДІпроект“), що становить 25% території міста.
Крім цього, ситуація ускладнюється проявом несприятливих природно-техногенних факторів, які зумовлюють напружену інженерно-геологічну ситуацію в місті. Біля 51% території міста відноситься до категорії підвищеної складності освоєння по факторах: підтоплення і потенційного підтоплення – 7331га; відпрацьованих територій (катакомби) – 998га. Берегові схили відносяться до категорії зсувонебезпечних ділянок.
На екологічний стан міста на сьогодні також впливає техногенне навантаження виробничо-транспортних об’єктів.
Сумарні викиди в атмосферне повітря становлять 69,2 тис. тон в рік (69 кг/мешканців, при середніх по Україні 140 кг). В тому числі від пересувних джерел – 48,1 тис. тон (69,5%), стаціонарних джерел – 21,1 тис. тон (30,5%). Таким чином, щодо забруднення повітря, головною причиною є невирішеність транспортної проблеми. Поряд з цим, в місті функціонує ряд надзвичайно шкідливих в екологічному відношенні виробництв, які впливають на розвиток житлово-цивільного будівництва.
Контроль за станом повітря проводиться на 8 стаціонарних постах системи “Гідромету“. Індекс забруднення атмосфери складає 17,6 при середньому по Україні – 8,3.