Зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


4. Функціонально-планувальна організація ТЕРИТОРІЇ.
Урбанізований планувальний і архітектурно-просторовий каркас
Сельбищна зона.
Виробнича зона.
Ландшафтно-рекреаційна зона.
Зона зовнішнього транспорту.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

4. Функціонально-планувальна організація ТЕРИТОРІЇ.


Генеральний план розглядає планувальну, і архитектурно- просторову структуру міста, що склалася, як культурну цінність і генетичну основу збалансованого містобудівного розвитку Одеси.

Основою планувальної організації міста є його планувальний каркас, що формується з екологічного каркасу та магістральної мережі (урбокаркас). Головними осями екологічного каркасу міста є узбережжя Чорного моря з озелененими схилами.

Урбанізований планувальний і архітектурно-просторовий каркас міста, що утворюється системою транспортних магістралей, головних вулиць, площ |, містобудівних вузлів і примагістральних територій розвивається шляхом:
  • посилення громадської структуроутворюючої ролі ядра історичного центру Одеси;
  • акцентування головних магістралей системою крупних суспільно-ділових центрів за межами історичного центру;
  • багатофункціонального використання примагістральних| територій;
  • формування нових транспортних магістралей;
  • впровадження позавуличного масового пасажирського транспорту.

Основними планувальними осями розглядаються магістральні вулиці загальноміського значення безперервного руху (зокрема “Північ-Південь”), регульованого руху та магістралі районного значення.

В основу функціонального зонування території міста покладені основні принципи містобудування:
  • більш чітке функціональне зонування території міста, концентрація промислових і комунально-складських об’єктів у промислових районах;
  • створення планувальної структури, яка має забезпечити зручні та надійні транспортні зв’язки з місцями праці, проживання та відпочинку, високий рівень благоустрою та розвитку інженерної інфраструктури;
  • раціональне використання земель міста, у тому числі несприятливих в інженерно-будівельному відношенні;
  • виділення територій пріоритетного розвитку з метою одержання інвестицій;
  • оздоровлення міського середовища.

Проектом передбачено зонування території міста за видами її використання:

Сельбищна зона.

Найбільша за територією і складається з трьох планувальних зон - Центральної (в адміністративних межах Приморського району), Північної (в адміністративних межах Суворовського району), Західної (в адміністративних межах Малиновського району) та Південної (в адміністративних межах Київського району).

Нове багатоквартирне житлове будівництво передбачається розміщувати за рахунок знесення малоповерхового зношеного житлового фонду, реорганізації районів перших масових серій та на вільних і вивільнених територіях (за рахунок винесення спец- та виробничо-комунальних об’єктів).

Сельбищна зона міста доповнюється новими крупними житловими районами «Хаджибейський» і «Аеропортовський».

Генеральним планом пропонується формування на території колишніх полів фільтрації сельбищно-виробничого утворення нового типу – технополісу (близько 1000 га), який складатиметься з великої суспільно-житлової зони (житловий район «Хаджибейський»), виставково-ярмаркового комплексу, виробництва нового типу – технопарку, а також зон відпочинку і спорту. Для житлового будівництва в цьому районі відводиться до 15% території.

Враховуючи складність проведення інженерно-технічних заходів з інженерної підготовки цієї території під забудову, необхідно надати їй статус «пріоритетного розвитку».

Житловий район “Аеропортовський” створюється за рахунок освоєння території колишнього аеродрому “Шкільний”, а також вільних територій.

Житлова забудова буде вестися переважно багатоквартирними багатоповерховими будинками.

Розміщення індивідуальної забудови з присадибними, або приквартирними ділянками, передбачено в районі сел. "Ленінське, Жевахової гори та на інших невеликих ділянках.

Виробнича зона.

Проектними пропозиціями передбачено упорядкування меж та планувальної структури промислових територій міста. Генеральним планом передбачається реорганізація і розвиток виробничих територій, яка включає:
  • для окремо розташованих в структурі житлових територій виробничих об'єктів повну або часткову реорганізацію із зміною функціонального використання виробничих територій з подальшим використанням під сельбищну функцію.
  • повну або часткову реконструкцію територій, які зберігають своє виробниче призначення, з оновленням, ущільненням забудови, створенням нової транспортної, інженерної, природоохоронної інфраструктури.

В планувальній структурі міста передбачено виділення 4 промислових районів:
  • “7 км Овідіопольского шосе“;
  • “Застава“ у складі 4-х груп підприємств по вул. Дальницькій, вул. Столбовій, вул. Промисловій і групи підприємств “Новодеповська“;
  • “Пересип“;
  • “Куліндорово“.

У зоні спільних інтересів м. Одеси і прилеглих територіальних громад передбачено формування виробничо-складської зони “Усатове“.

Окрім перерахованих промрайонів, формуються групи підприємств «Південна», “Овідіопольськая дуга“, “Західна“, і “Шкодовая гора“ та транспортно-перевальний комплекс морського торгового порту.

Виходячи із містобудівних потреб, генпланом рекомендована передислокація в межі промислових формувань, або винесення за межі міста екологічно небезпечних підприємств, та підприємств центральної частини міста.

Згідно з генеральним планом м. Одеса на розрахунковий період передбачається реорганізація та перепрофілювання територій нафтогазового комплексу промрайону «Пересип». Об’єкти нафтогазового комплексу, які мають значну потужність по переробці, перевальці, зберіганню нафтопродуктів і зріджених газів, розташовані в межах промрайону (в безпосередній близькості до центральної частини міста) є об’єктами підвищеної небезпеки та створюють проблеми щодо подальшого розвитку міста. В зв’язку з цим, пропонується значне територіальне скорочення об’єктів нафтогазового комплексу з їх передислокацією за межі міста. На розрахунковий період генерального плану безпосередньо зберігаються тільки ті бази, які технологічно пов’язані з функціонуванням Одеського нафтопереробного заводу. Території об’єктів нафтогазового комплексу, які виносяться, повинні трансформуватися під іншу виробничу функцію і після реабілітації території на цих ділянках можливе розташування екологічно безпечних підприємств технопарку.

Крім цього, генеральним планом передбачається поступове скорочення територій промрайону “Центральний“ для сельбищних функцій, ліквідація Куяльницької групи підприємств та винос підприємств, розташованих вздовж Одеської затоки і не пов’язаних з діяльністю порту та ремонту суден, за межі берегової смуги з подальшим розташуванням в межах промислових формувань. На їх місці передбачено розміщення ділових, торговельних та розважальних об’єктів, зокрема на території ВАТ «Одессільмаш» та м’ясокомбінату.


Ландшафтно-рекреаційна зона.

Передбачається збереження існуючих зелених насаджень – парків, скверів, а також створення нових зелених зон: парків житлових районів “Хаджибейський“ та “Аеропортовський“, дитячого парку типу “Діснейленд“ (на намивних територіях Хаджибейського лиману), зоопарку, гідропарку в районі курорту Куяльник, зони відпочинку зі створенням штучного водоймища в районі НПЗ, зелених насаджень мікрорайонів.

Для рекреаційних цілей на період до 2031 року пропонується утворення нових територій (325 га) в акваторії Чорного моря (в тому числі 90га пляжі) і Хаджибейського лиману.

Зона зовнішнього транспорту.

Складається зі смуги відводу залізниці, Одеського морського торгового порту, міжнародного аеропорту “Одеса“, автовокзалу та автостанцій, автотранспортних підприємств.

В межах розрахункового періоду передбачена реконструкція аеропорту та будівництво нового залізничного вокзалу в районі вул. Стовбової. Крім цього, розглядається питання будівництва та формування підземного вокзального комплексу в районі існуючого вокзалу і стабілізації територіального розвитку морського порту.