Зміст

Вид материала

Документы

Содержание Розвиток історичного архітектурно-просторового середовища 7. Рекреаційні території та озеленення міста

Подобный материал:

• Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
• Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
• Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
• Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
• Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
• Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
• Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
• План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.

Розвиток історичного архітектурно-просторового середовища

Оскільки історичне місто є просторовою системою, що розвивається у часі, то єдино прийнятною для нього стратегією є спадкоємність розвитку, в основі якої лежить орієнтація на найстабільніші чинники – природну підоснову, структуру й розпланування поселення, характер забудови певних ділянок території та їх взаємозв'язки.

При цьому важливо зберегти три основні структуроутворюючі елементи: композиційні центри; композиційні осі; системи відкритих, замкнених і напіввідкритих просторів.

За ступенем радикальності перетворень можливі такі реконструктивні заходи: збереження (містобудівна консервація); оновлення; перетворення. Методично розрізняються такі види комплексної реконструкції в історичних містах:

• ревіталізація (підвищення функціональної значущості комплексу, фрагменту середовища, середмістя шляхом відтворення втрачених ними громадських функцій або надання їм нових, що не порушують традиційний характер середовища);
  
• ревалоризація (підвищення або відновлення архітектурно-художньої цінності середовища, у т. ч. шляхом реставрації пам'яток, видалення дисгармонійних нашарувань, компенсаційного будівництва, в окремих випадках – відтворення цінних втрачених об'єктів, архітектурних акцентів і домінант);
  
• регенерація (відновлення та поліпшення розпланувально-просторової структури, композиційної цілісності та функціональної активності історичних середмість, окремих районів чи архітектурних комплексів).
  

Таким чином, виходячи з містобудівних вимог в частині збереження культурної спадщини в межах історичного ареалу, генеральним планом надані пропозиції по функціонально-планувальній організації центральної частини міста, в якій виділені зони:

• кварталів змішаної житлової і громадської забудови;
  
• переважного розміщення об'єктів громадського обслуговування;
  
• зелених насаджень загального користування;
  
• головних пішохідних напрямків;
  
• транспорту.
  

З урахуванням цінної історичної забудови, будівель пам'яток історії і архітектури, в кварталах центру передбачаються такі реконструктивні заходи:

• ущільнення забудови (нове будівництво зі зносом старого, прибудова будинків);
  
• розущільнення забудови (знесення малоцінних будівель або їх окремих частин споруд);
  
• санація (винос шкідливих виробничих об'єктів);
  
• реставрація будівель-пам'яток архітектури;
  
• створення невеликих скверів і благоустрій у внутрішньоквартальних просторах.
  

Намічається організація зони переважного розміщення пам’яток історії, архітектури та об’єктів громадського обслуговування, яка базується на розвитку пішохідних напрямків як існуючих (вул. Дерибасівська, Олександрівський бульвар), так і проектних (частково по вулиці Базарній, провулку Чайковського та частково по вул. Катериненській). Організація більш розгалуженої пішохідної зони забезпечить прямі зв’язки між історичним ядром та запланованим громадським центром житлового району «Молдаванка».

Зона головних пішохідних напрямків може стати маршрутом для піших туристів.

Зона зелених насаджень центральної частини включає існуючі парки, сквери, бульвари. Деякі з них є пам'ятниками садово-паркового мистецтва – парк Шевченка, Дюківський сад. По вул. Гаванній намічається організація нового скверу.

Висота забудови фасадних будівель центральної частини міста в межах історичного ареалу не повинна перевищувати 18,6м. Внутрішньоквартальні будівлі можуть мати висоту 21,3м.

7. Рекреаційні території та озеленення міста

Порогове значення природно-рекреаційної ємності пляжного ресурсу визначається в обсязі 180 тис. чоловік одночасного перебування. Нормативні потреби, згідно ДБН 360-92**, п.5.27, складають 320 тис. чоловік одночасного перебування. Для забезпечення нормативної ємності передбачається упорядкування усієї системи пляжних територій з їх розширенням за рахунок намиву, що одночасно буде виконувати роль і інженерного захисту узбережжя.

Зовнішня межа пляжних територій з прибережною захисною смугою моря визначена в межах проектованої набережної загальною приблизнопротяжністю приблизно 20,0 км.

Для досягнення нормативної забезпеченості в існуючих межах міста передбачається формування нових об’єктів зеленого будівництва на площі 760 га, серед них:

• Хаджибейський ландшафтний парк – 250 га;
  
• Гідропарк „Куяльник” – 70 га;
  
• Система бульварів і скверів багатофункціонального центру „Пересип” – 65 га;
  
• Парк „Жевахова гора” – 50 га;
  
• Парк в районі „Аеропортовський” – 30 га;
  
• Система скверів центру „Одеса-Сіті” – 20 га;
  
• Парк по вул. Космонавтів – 35 га;
  
• Парк „Шкодова гора” – 25 га;
  
• Упорядкування усієї системи зелених насаджень приморських схилів з їх ландшафтним благоустроєм – 155 га;
  
• Інші – 220 га.
  

Крім цього передбачається створення зелених насаджень загального користування за межами міста:

• впорядкування лісового масиву «Крижанівський» площею 240 га з наданням йому статусу заказника місцевого значення, створення 160 га озеленених територій загального користування в зоні спільних інтересів міста та прилеглих територіальних громад;
  
• організація зелених насаджень у вигляді системи скверів та парків площею 150 га на штучно створених територіях в акваторії Чорного моря та Хаджибейського лиману.
  

Таким чином, проектне рішення щодо створення зелених насаджень направлено на формування екологічного каркасу міста, складовою якого є рекреаційні, оздоровчі території та система зелених насаджень.