Зміст

Вид материала

Документы

Содержание 2. Передумови перспективного розвитку міста 3. Основні напрямки соціально-економічного розвитку Економічний комплекс. Демографія та трудові ресурси.

Подобный материал:

• Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
• Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
• Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
• Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
• Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
• Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
• Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
• План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.

2. Передумови перспективного розвитку міста

До основних чинників|факторів|, які сприяють розвитку міста, відносяться:

• Геостратегічне і економіко-географічне положення|становище|.
  
• Розвинений інтелектуальний і науково-технічний потенціал.
  
• Високорозвинений виробничий потенціал, наявність інвестиційно-привабливих галузей.
  
• Сприятливі природно-кліматичні умови.
  
• Наявність рекреаційних і лікувальних ресурсів.
  
• Унікальність історичної спадщини в поєднанні з природним ландшафтом.
  
• Високий туристський потенціал.
  
• Вільні територіальні ресурси у власності органів місцевого самоврядування.
  

До основних чинників|факторів|, які ускладнюють розвиток міста, відносяться:

• Гостра житлова проблема.
  
• Складна демографічна ситуація.
  
• Ускладнена екологічна ситуація (наявність загальнозливової каналізації, значні території|майдану| підтоплені ґрунтовими водами, проблема утилізації твердих побутових відходів, незавершені роботи із укріплення берегів).
  
• Питання водопостачання і відведення стоків, необхідність пошуку альтернативних джерел водопостачання.
  
• Дорожньо-транспортна мережа, яка|сіть| не відповідає потребам вантажних і пасажирських перевезень (відсутність транспортних магістралей безперервного руху, метрополітену, мостових переїздів на перетинах із|із| залізницею).
  
• Незадовільний стан історичного центру міста, основна частина забудови |частка| якого потребує реставрації.
  
• Наявність у місті |схильний| потужного нафтогазового комплексу.
  

3. Основні напрямки соціально-економічного розвитку

Економічний комплекс.

Проведена в генеральному плані комплексна оцінка передумов і обмежень розвитку Одеси визначила на перспективу пріоритетні напрями розвитку господарського комплексу міста в умовах ринкової економіки.

В зв’язку з цим передбачаються зміни в структурі зайнятості населення міста – зросте питома вага галузей науки та наукового обслуговування, фінансування та кредитування. Важливим напрямком економіки стане зовнішньоекономічна діяльність за рахунок розширення комерційних, аудиторських послуг, тощо. Розвиток галузей, що виробляють товари, передбачається за рахунок розширення науковоємних та високотехнологічних галузей промисловості (технопарків), які забезпечать конкурентоспроможність їх продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, екологізації виробництв, зменшення техногенного навантаження на природу без збільшення чисельності працюючих. Важливим фактором, який має сприяти зрушенням в економіці, є розвиток малого та середнього бізнесу. Серед галузей сфери послуг пріоритет надається розвитку санаторно-курортного і рекреаційно-туристичного комплексу та соціально-культурної сфери.

Генеральним планом передбачається формування Одеси як інтегрованого в українську і світову економіку багатофункціонального міста – головного контактного центру Чорноморського регіону, в якому буде створене високоякісне середовище життєдіяльності населення на основі його сталого розвитку в нових соціально – економічних умовах.

Демографія та трудові ресурси.

В генеральному плані міста Державним науково – дослідним інститутом проектування міст “Діпромісто“ разом з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України виконаний прогноз демографічного розвитку м. Одеси, яким визначена перспективна чисельність населення міста на 2030 рік (1050 тис. чол.) та особливості її статево – вікової структури. Передбачене прогнозом зростання чисельності населення міста відбуватиметься, головним чином, за рахунок значного міграційного приросту населення і, частково, в наслідок збільшення народжуваності, що в свою чергу обумовлено зниженням смертності та прибуттям мігрантів.

Ефективна реалізація напрямів соціально – економічної політики сприятиме стійкому зростанню народжуваності та збільшенню тривалості життя населення м. Одеси.

Серед чинників, які обумовлюватимуть покращення міграційної ситуації в Одесі, необхідно відмітити такі:

• очікування посилення позитивних тенденцій економічного розвитку в країні і в місті, що призведе до підвищення рівня життя населення;
  
• значення та статус міста, як багатопрофільного регіонального центру - ділового, науково – освітнього, курортно – лікувального та рекреаційно - туристичного.
  

Незважаючи на те, що на прогнозний період чисельність населення міста зростатиме, відбудуться, однак, негативні зміни в його статево – віковій структурі: посилиться процес старіння населення, очікується зменшення в абсолютному та відносному вимірі кількості працездатного населення.

Прогноз зайнятості трудових ресурсів базується на прогресивній моделі, яка враховує наступні чинники:

• включення у господарську діяльність трудових ресурсів не зафіксованих офіційною статистикою;
  
• залучення до суспільної праці переважної частини працездатного населення шляхом створення мережі нових робочих місць.
  

Створення нових робочих місць, зокрема, призведе до притоку в місто працездатного населення, покращенню вікової структури населення і демографічної ситуації в місті в цілому.

При визначенні структури трудових ресурсів враховувалася необхідність здійснення переходу до прогресивної структури зайнятості населення, яка властива розвиненим державам з ринковою економікою, і в якій співвідношення зайнятих у виробничій і невиробничій сферах економіки повинно змінитися на користь останньої.

Залучення в господарську діяльність трудових ресурсів, діяльність яких на сьогодні не зафіксована офіційною статистикою, дозволить збільшити чисельність зайнятих майже на 100 тис. чол.

В процесі розробки генерального плану напрями розвитку міста розглядалися на варіантній основі:

І варіант: Одеса – місто-курорт, де передбачається винесення всіх підприємств І і ІІ класів шкідливості і нарощування курортно – рекреаційної сфери.

ІІ варіант: Одеса – промисловий і транспортний вузол, де передбачається продовження на перспективу тенденцій сьогоднішнього дня з нарощуванням промислової і транспортної функції міста.

ІІІ варіант: Одеса багатофункціональний регіональний центр (діловий і туристичний).

Цей варіант розвитку міста найбільше відповідає Закону України “Про Генеральну схему планування території України“, де Одесі відведена роль науково – інформаційного, культурного і туристичного центру країни.

Варіанти напрямів розвитку міста обговорювалися на НТР з розробки генерального плану і для його подальшої розробки як базовий був рекомендований третій варіант.

Виходячи з цього, основним напрямом розвитку господарського комплексу міста має стати його структурна перебудова.

На проектний період передбачається зменшення зайнятих у виробничій сфері з 43 % до 30 %, у невиробничій, навпаки - зростання з 57 % до 70%.

Перспективи розвитку виробничого комплексу міста були визначені спільно з інститутом “Харківський ПромбудНДІпроект“ (м. Харків). Генеральним планом передбачаються наступні зміни в структурі виробничої сфери: з 16 % до 9 % скоротиться чисельність зайнятих в промисловості (на 16 тис. чол.), в той же час збільшиться чисельність зайнятих в будівництві і на зовнішньому транспорті.

Галузями промислової спеціалізації міста буде харчова промисловість (35% від усіх зайнятих в промисловості) і машинобудування (13%). Певне зростання намічене в легкій промисловості, виробництві будівельних матеріалів.

В той же час передбачається зниження частки хімічної і нафтохімічної промисловості, металургії і металообробки.

Як вже наголошувалося вище, пріоритетом розвитку господарського комплексу міста є рекреаційно–туристична галузь. Одеса є і залишатиметься популярним центром туризму, культури і відпочинку. Перспективи розвитку курортно – рекреаційних установ, які базуються на необхідності ефективного використання як природних лікувальних, так і територіальних ресурсів визначалися спільно з Українським науково – дослідницьким інститутом медичної реабілітації і курортології (м. Одеса).

Оцінка ресурсу визначених генеральним планом курортно-рекреаційних територій дозволили виявити ємність курортно-оздоровчих установ, яка на розрахунковий період зростає в 2,5 рази і складе близько 56 тис. місць, із яких 39 тис. місць – цілорічні. У структурі установ відпочинку найбільшу питому вагу складуть курортні готелі (41% ) і санаторні установи (29 %).