Акціонерне Товариство «Європейський банк раціонального фінансування»
Вид материала | Документы |
- Акціонерне Товариство " Європейський банк раціонального фінансування", 2803.55kb.
- Шевченківський районний суд м. Львова, 135.47kb.
- Правила фонду фінансування будівництва «Севастополь» №1 ффб-а (Управитель: Відкрите, 443.36kb.
- Інформація про банк, 4925.83kb.
- Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Актив-банк” фінансовий звіт за 2007, 4374.78kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 387.8kb.
- Річна фінансова звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2010 року, 5185.92kb.
- Проспект емісії іпотечних облігацій відкритого акціонерного товариства акціонерний, 1267.57kb.
- Інформація про випуск облігацій відкритого акціонерного товариства акціонерний банк, 1401.08kb.
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 442.59kb.
Таблиця 27.5. Моніторинг процентних ставок за фінансовими інструментами
(%)
Рядок | Найменування статті | Звітний 2009 рік | Попередній 2008рік | ||||||
гривня | долари США | євро | інші | гривня | долари США | євро | інші | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Активи | | | | | | | | |
1 | Грошові кошти та їх еквіваленти | 0,01 | 0,44 | 0,16 | - | - | 3,13 | 2,41 | 1,52 |
2 | Кошти в інших банках | 11,34 | 17,18 | - | - | 16,03 | 4,92 | 3,54 | - |
3 | Кредити та заборгованість клієнтів | 9,37 | 9,13 | 13,27 | - | 11,35 | 14,63 | 14,82 | - |
| Зобов'язання | | | | | | | | |
4 | Кошти банків | 9,32 | - | - | - | 9,01 | 4,49 | 3,51 | - |
5 | Кошти клієнтів: | 2,08 | 10,84 | 2,97 | - | 3,78 | 4,29 | 1,56 | - |
5.1 | Поточні рахунки | - | 0,22 | - | - | 1,02 | 0,48 | - | - |
5.2 | Строкові кошти | 17,16 | 14,69 | 10,20 | - | 20,13 | 6,72 | 10,29 | - |
Банк нараховує проценти за відповідними статтями активів та зобов'язань за фіксованою процентною ставкою.
Географічний ризик
Таблиця 27.6. Аналіз географічної концентрації фінансових активів та зобов'язань за звітний 2009 рік
(тис.грн.)
Рядок | Найменування статті | Україна | ОЕСР | Інші країни | Усього |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Активи | | | | |
1 | Грошові кошти та їх еквіваленти | 22 718 | 10973 | - | 33 691 |
2 | Кошти в інших банках | 646 | - | 850 | 1496 |
3 | Кредити та заборгованість клієнтів | 195 489 | - | - | 195 489 |
4 | Цінні папери в портфелі банку на продаж | 15 | - | - | 15 |
5 | Інші фінансові активи | 15 | - | - | 15 |
6 | Усього фінансових активів | 218883 | 10973 | 850 | 230706 |
7 | Нефінансові активи | 18 179 | - | - | 18 179 |
8 | Усього активів | 237 062 | 10973 | 850 | 248 885 |
| Зобов'язання | | | | |
9 | Кошти банків | 12 419 | - | - | 12 419 |
10 | Кошти клієнтів | 45 034 | - | - | 45 034 |
11 | Інші фінансові зобов'язання | 152 | - | - | 152 |
12 | Усього фінансових зобов'язань | 57 605 | - | - | 57 605 |
13 | Нефінансові зобов'язання | 178 | - | - | 178 |
14 | Усього зобов'язань | 57 783 | - | - | 57 783 |
15 | Чиста балансова позиція | 191 102 | - | - | 191 102 |
16 | Зобов'язання кредитного характеру | 81 147 | - | - | 81 147 |
Таблиця 27.7 Аналіз географічної концентрації фінансових активів та зобов'язань за попередній 2008 рік
(тис.грн.)
Рядок | Найменування статті | Україна | ОЕСР | Інші країни | Усього |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Активи | | | | |
1 | Грошові кошти та їх еквіваленти | 30914 | 3877 | - | 34 791 |
2 | Кошти в інших банках | 6910 | - | 238 | 7 148 |
3 | Кредити та заборгованість клієнтів | 155 594 | - | - | 155 594 |
4 | Цінні папери в портфелі банку на продаж | 15 | - | - | 15 |
5 | Інші фінансові активи | 347 | - | - | 347 |
6 | Усього фінансових активів | 193 780 | 3 877 | 238 | 197 895 |
7 | Нефінансові активи | 85 415 | - | - | 85 415 |
8 | Усього активів | 279195 | 3877 | 238 | 283 310 |
| Зобов'язання | | | | |
9 | Кошти банків | 15 742 | - | - | 15 742 |
10 | Кошти клієнтів | 50 810 | - | - | 50 810 |
11 | Інші фінансові зобов'язання | 3 439 | - | - | 3 439 |
12 | Усього фінансових зобов'язань | 69 991 | - | - | 69 991 |
13 | Нефінансові зобов'язання | 23 391 | - | - | 23 391 |
14 | Усього зобов'язань | 93 382 | - | - | 93 382 |
15 | Чиста балансова позиція | 189 928 | - | - | 189 928 |
16 | Зобов'язання кредитного характеру | 135 714 | - | - | 135 714 |
Банк визначає концентрацію географічного ризику помірною.
Концентрація інших ризиків
Операційно-технологічний ризик
Банк розуміє операційно-технологічний ризик, як потенційний ризик для довгострокового існування банківської установи, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів обробки інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи, форс-мажорні обставини, внутрішній «людський фактор» або шахрайство. Такі недоліки можуть призвести до фінансових збитків через помилку, невчасне виконання робіт або шахрайство, або стати причиною того, що інтереси Банку постраждають в якийсь інший спосіб, наприклад, працівники Банку перевищать свої повноваження або здійснюватимуть операції в порушення етичних норм або із занадто високим ризиком.
Операційно-технологічний ризик виникає також через неадекватність стратегії, політики і використання інформаційних технологій. До інших аспектів операційно-технологічного ризику належать ймовірність непередбачених подій, на зразок пожежі або стихійного лиха.
Операційно-технологічний ризик можна визначити як ризик втрат, що виникають у результаті різного роду людських або технічних помилок, у тому числі в результаті злого наміру.
Операційно-технологічний ризик також визначається як ризик виникнення збитків у результаті недоліків або помилок у ході здійснення внутрішніх процесів, допущених з боку співробітників, функціонування інформаційних систем і технологій, а також унаслідок зовнішніх подій.
Операційно-технологічний ризик охоплює ризик втрат у зв'язку з порушеннями в системі контролю, недостатності внутрішнього контролю в області обліку, недосвідченості персоналу, не стабільно працюючих комп'ютерних систем, до яких мається легкий доступ. Операційно-технологічний ризик включає в себе також ризик людських помилок і ризики технічних порушень у функціонуванні систем.
Існує визначений зв'язок між кредитним, ринковим і операційно-технологічним ризиками. Зокрема, операційна помилка, пов'язана з транзакцією наприклад, може створити ринковий або кредитний ризик. Даний ризик зв'язують із усіма напрямками і підрозділами банківського бізнесу, включаючи інфраструктурні, хоча комбінація видів ризиків і їхні відносні масштаби можуть істотно розрізнятися.
Операційно-технологічний ризик можна розглядати як найбільш важливий вид ризику для підрозділів Банку, що мають великі обсяги операцій, високі обороти (число операцій в одиницю часу), високу інтенсивність структурних змін і (або) складні системи підтримки. Однак, слід зазначити, що операційно-технологічний ризик поширюється практично на всі процеси, пов'язані з функціонуванням банківського бізнесу.
З метою впровадження ефективного управління операційно-технологічним ризиком Банком розроблена «Політика управління операційно-технологічним ризиком, яка встановлює чіткий розподіл обов’язків між профільними комітетами та налагодження бізнес-процесів між структурними підрозділами Банку.
Ціль – стандартизація роботи Банку з оцінки та контролю операційно-технологічного ризику, мінімізація втрат Банку, пов'язаних із проведенням банківських операцій і підвищення ролі обліку та контролю операційно-технологічного ризику у банківській діяльності.
Основні завдання управління операційно-технологічним ризиком:
- забезпечення своєчасної ідентифікації операційно-технологічного ризику;
- оцінка операційно-технологічного ризику та прийняття заходів стосовно його оптимізації;
- оптимізація процесу контролю операційно-технологічного ризику на всіх організаційних рівнях;
- ефективна взаємодія підрозділів на всіх організаційних рівнях у процесі управління операційно-технологічним ризиком та формування резервів на покриття можливих збитків;
- вирішення конфлікту інтересів, що виникають у процесі діяльності, у частині управління операційно-технологічним ризиком.
Цілі управління операційно-технологічним ризиком
Політика управління операційно-технологічним ризиком в ВАТ «ЄБРФ» приймається з метою повної оцінки операційно-технологічного ризику, забезпечення розуміння усього циклу обробки бізнес-операцій.
Політика управління операційно-технологічним ризиком в ВАТ «ЄБРФ» приймається з метою забезпечення проведення банківських операцій у відповідності до нормативно-правових актів та внутрішньобанківських документів та мінімізації дії людського фактору, збоїв ІТ-систем, зовнішніх подій на фінансовий стан Банку, а також налагодження ефективної системи підтримки та прийняття управлінських рішень.
Маючи адекватну управлінську інформацію про небезпеку, пов'язану з операційно-технологічними ризиками, Банк зможе приймати вірні рішення щодо ризиків, які він бере на себе, а також щодо управління цими ризиками чи то шляхом впровадження додаткових засобів контролю, чи то шляхом змін подальших інвестицій у відповідні технології.
Основні принципи, методи управління та вимір операційно-технологічного ризику
Процес управління операційно-технологічним ризиком передбачає дотримання принципів виваженості, участі, безперервності, обережності.
- Принцип виваженості спрямований на досягнення оптимального співвідношення між ризикованістю і прибутковістю проведених Банком операцій.
- Принцип участі полягає в обов’язковому залученні в процес управління операційно-технологічним ризиком керівників підрозділів, спеціалістів.
- Принцип безперервності полягає в тому, що управління операційно-технологічним ризиком здійснюється поетапно (попередня оцінка, моніторинг, контроль) і постійно, тому що змінюються стан Банку та стан його клієнтів і контрагентів.
- Принцип обережності обумовлений тією обставиною, що оцінка операційно-технологічного ризику проводиться в умовах невизначеності та динамічності фінансових ринків, а також прийняттям певних допущень, пов’язаних із імовірнісним характером ризику. Кожна проведена Банком операція несе в собі ризик і повинна бути супроводжена проведенням операції, що хеджує, страхує або обмежує ризик цієї операції.
Методи управління операційно-технологічним ризиком:
- проактивний - до виникнення ризику;
- реактивний - після виникнення ризику.
Методи контролю і зниження операційно-технологічного ризику.
Оцінка, контроль і управління даним видом ризику досить затруднені. На відміну від ринкового і кредитного ризиків, фактори операційно-технологічного ризику в значній мірі є внутрішньобанківськими і чіткої математичної або статистичної залежності між окремими факторами ризику, з одного боку, і імовірністю та масштабами операційних збитків з іншого, тут відсутні. Для контролю і зниження рівня операційно-технологічного ризику застосовуються такі методи:
Внутрішній контроль - розглядається як основний засіб контролю операційно-технологічного ризику. Внутрішній контроль є головним інструментом в управлінні операційно-технологічним ризиком, який здійснюється в ВАТ «ЄБРФ» відповідно до вимог Положення «Про організацію операційної діяльності в установах ВАТ «ЄБРФ». При цьому внутрішній контроль розуміється в традиційному змісті – як порядок авторизації угод, поділ обов'язків, ясні лінії підзвітності та адекватні операційні процедури (наявність та дотримання технологічних карт здійснення операцій). Внутрішній контроль розглядається як найважливіший засіб управління операційно-технологічним ризиком. При цьому як методи внутрішнього контролю використовуються такі методи: поділ службових обов'язків; чіткі структури управлінської підпорядкованості; адекватні операційні процедури (технологічні карти); наявність, кількість, причини та характер порушень процедур адміністративного і облікового контролю.
Внутрішній аудитор - важливий елемент управління операційно-технологічним ризиком. Так, ідентифікація потенційних проблем, незалежне підтвердження управлінських самооцінок і відстеження процесів вирішення проблемних ситуацій можуть розглядатися як напрямки, важливі з погляду управління операційно-технологічним ризиком.
Інформування керівництва про виникнення операційно-технологічного ризику для прийняття рішень по його хеджуванню.
Страхування банківського майна, готівкових грошових коштів в операційній касі Банку та безготівкових – на коррахунках (від пограбування, в т.ч. хакерами).
Встановлення антивірусних програм.
З метою уникнення помилок при здійсненні вводу даних можливе – розроблення програмного забезпечення, котре допомагає виявляти помилки; верифікація, тобто повторне введення даних; додаткова перевірка інформації, що вводиться керівником.
З метою уникнення залежності від порушення зовнішнього електропостачання обладнання серверної Банка, забезпечення робочих місць АРМ НБУ джерелами безперервного постачання, що дозволяє в межах відповідного часу правильно завершити роботу програмного обладнання.
Залучення зовнішніх аудиторів та різних органів регулювання, що сприяють створенню механізму контролю операційно-технологічного ризику.
Нормативна база. Існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління операційно-технологічним ризиком, затвердженої відповідним органом Банку, виходячи з принципів корпоративного управління.
Обсяг операцій. Кількість та складність обробки операцій у порівнянні рівнем розвитку і потужністю операційних і контрольних систем та перспективи подальшого вдосконалення.
Вимір операційно-технологічного ризику
Цей ризик характеризується малою імовірністю настання, однак, наслідки операційно-технологічного ризику, якщо він реалізується, можуть бути руйнівні. У цього ризику занадто конкретні причини, пов'язані в кожнім випадку з конкретними недоглядами в системі та організації управління. Відповідно, рідкість втрат, викликаних у кожнім випадку особливими причинами, не дає можливості витягти значущі уроки для майбутнього. Недогляд, що у минулому призвело лише до незначних втрат, у майбутньому може – при інших конкретних обставинах – привести до руйнівних втрат.
Вимір операційно-технологічного ризику включає оцінку імовірності втрат і потенційної величини втрат на основі історичного досвіду. Відображення настання цього ризику у бухгалтерському обліку проводиться через рахунки дебіторської заборгованості, тому оцінка ризиків дебіторської заборгованості є кількісною мірою операційного ризику, що фактично наступив.
Ризики дебіторської заборгованості, принципи формування резервів
Кількісна оцінка операційно-технологічного ризику являє собою формування адекватних резервів під дебіторську заборгованість, віднесену до визначеної групи ризику. Критерії віднесення до групи ризику визначаються вимогами діючих нормативних актів.
Формування резерву здійснюється відповідно до вимог Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості (затверджене ссылка скрыта від 13.12.2002р. № 505), а також Положення «Про порядок формування і використання установами ВАТ «ЄБРФ» резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості».
Звітність. Загальні вимоги до звітів з операційно-технологічного ризику :
- Звіти повинні складатись на підставі даних аналітичного бухгалтерського обліку;
- Інформація наведена в звітах, повинна повністю співпадати з балансовими даними Банку;
- Управління операційно-технологічним ризиком здійснюється постійно;
- Відображена у звітах інформація має бути достовірною;
- Форма звітності має забезпечити інформативність представленої інформації та легкість її обробки;
- Інформація має надаватись періодично, у встановлений термін без затримок.
Звіти про результати операційної діяльності повинні містити дані щодо цих результатів, котрі можуть бути оцінені кількісно та описують стан операційної діяльності. Звіти про результати операційної діяльності мають складатися та регулярно надаватися операційним підрозділам та керівництву.
Звіт про виявлені операційно-технологічні порушення. Мета цього звіту полягає в накопиченні та аналізі випадків порушення правил та процедур Банку, збоях ІТ-систем, впливу зовнішніх подій та дії людського фактору.
Довідка про виявлені порушення обліково-операційної діяльності. Мета цього звіту полягає у встановленні дотримання Банком вимог Національного банку України.
Звіт про формування резервів під дебіторську заборгованість. Мета цього звіту полягає у визначенні та формуванні резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, що виникає в процесі діяльності Банку.