Акціонерне Товариство «Європейський банк раціонального фінансування»

Вид материалаДокументы

Содержание


Примітка 1.19. Іноземна валюта
Принцип виваженості
Принцип участі
Принцип обережності
Примітка 1.20. Взаємозалік статей активів та зобов’язань
Примітка 1.21. Звітність за сегментами
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   23

Примітка 1.19. Іноземна валюта


Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності (гривні) шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Монетарні активи та зобов’язання в іноземній валюті відображаються за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату складання балансу.

Немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на дату визнання.

При кожній зміні офіційного курсу Національного банку України здійснюється переоцінка залишків іноземної валюти на балансових та позабалансових рахунках. Курсові різниці від переоцінки балансових рахунків відносяться на рахунок 6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”, позабалансових рахунків № 9920 “Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами”.

Основні офіційні курси гривні до іноземних валют, за якими відображені монетарні статті балансу та статті звіту про фінансові результати, були такими:


31 грудня 2009 року 31 грудня 2008року

(гривні) (гривні)

1 долар США 7,985 7,70

1 євро 11,448893 10,855460

1 російський рубль 0,26402 0,26208


Найбільш діючим методом управління валютною позицією є лімітування. При цьому під лімітом відкритої валютної позиції розуміється встановлене кількісне обмеження на співвідношення між відкритою валютною позицією і власним капіталом Банку. Ліміти обмежують обсяг ризику, зв'язаного зі зміною курсів валют, що Банк готовий нести, більш того вони дозволяють керувати сукупною позицією для усіх видів валют, тобто зміна цих курсів не повинна прогресувати в одному напрямку.

Ліміти відкритих позицій затверджуються на засіданні КУАП та доводяться до виконання Казначейству. Філіям ліміти валютної позиції не встановлюються. Філії здійснюють операції в іноземних валютах у межах валютної позиції в цілому по Банку. Контроль за обсягом операцій філій в іноземних валютах покладено на Казначейство.

Процес управління валютним ризиком передбачає процес дотримання принципів виваженості, участі,безперервності, обережності.

Принцип виваженості спрямований на досягнення оптимального співвідношення між ризикованістю і прибутковістю проведених Банком операцій в іноземних валютах.

Принцип участі полягає в обов’язковому залученні в процес управління валютним ризиком керівників підрозділів, спеціалістів.

Принцип безперервності полягає в тому, що управління валютним ризиком здійснюється поетапно ( попередня оцінка, моніторинг, контроль) і постійно, тому що змінюються стан Банку та стан його клієнтів і контрагентів, відбуваються цінові зміни на фінансових та товарних ринках.

Принцип обережності обумовлений тією обставиною, що оцінка валютного ризику проводиться в умовах невизначеності та динамічності фінансових ринків, а також прийняттям певних допущень, пов‘язаних з ймовірностним характером ризику. Кожна проведена Банком операція в іноземних валютах несе в собі ризик і повинна бути супроджена проведенням операцій, що хеджує, страхує або обмежує ризик цієї операції.

Протягом 2009 року Банк дотримувався встановлених Положенням про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, затвердженим потановою Правління Національного банку України від 12.08.2005р. № 290 із змінами і доповненнями нормативів ризику загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції .

Примітка 1.20. Взаємозалік статей активів та зобов’язань



Взаємозалік фінансових активів та зобов’язань, з подальшим включенням до балансу лише їхньої чистої суми, може здійснюватися лише у випадку існування юридично визначеного права взаємозаліку визнаних сум, коли є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов’язаннями. У звітному році Банк не здійснював взаємозалік статей активів і зобов’язань, що враховані на балансі Банку.


Примітка 1.21. Звітність за сегментами

Звітні сегменти – це сегмент діяльності(компонент банку, який можна відокремити і який надає визначені послуги) або географічний сегмент (компонент бізнесу банку,який можна відокремити і який надає послуги у визначеному економічному середовищі, у якому ризики і прибутковість відрізняються від інших регіонів), визначений банком.

Звітні сегменти визначаються на основі наступних критеріїв:

- дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу (включаючи банківську діяльність в межах сегмента);

- фінансовий результат становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин-загальної суми прибутку або загальної суми збитку всіх сегментів;

- активи становлять 10% або більше від загальних активів.

Зовнішній дохід всіх визначених звітних сегментів має становити не менше ніж 75% загального доходу банку.

Якщо показники сегмента, визначеного у внутрішній звітності, не відповідають вищезазначеним критеріям, то:

- сегмент визнається звітним сегментом, якщо він має важливе значення для банку в цілому й інформація про нього є суттєвою;

- проводиться подальше об’єднання двох або кількох подібних сегментів;

- показники неподібних сегментів включаються до складу нерозподілених статей, з використанням яких узгоджуватимуться відповідні показники діяльності звітних сегментів і банку в цілому.

Основою для розподілу доходів і витрат за сегментами взято звіт про фінансові результати в розрізі звітних сегментів.

Інформацію щодо визнаних банком звітних сегментів розкрито в примітці 25 «Звітні сегменти».