Функціональна валюта звітності та одиниці її виміру
| Вид материала | Документы |
- Україна, 01025, Київ, вул, 4122.06kb.
- Україна, 01025, Київ, вул, 3574.24kb.
- Україна, 01025, Київ, вул, 4027.51kb.
- Валютний курс це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу; або ціна, 163.61kb.
- Валютний курс це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або «ціна», 199.77kb.
- Важливим аспектом конструювання моделі розвитку пізнавальних процесів засобами мови, 38.57kb.
- «Валюта и ее виды», 348.46kb.
- Кризиса евро является в настоящее время актуальной как для европейских стран, так, 53.45kb.
- Управління освіти І наукової діяльності, 161.12kb.
- Економіка 9 клас тести (по 1 балу), 175.51kb.
Примітка 1.11 "Доходи та витрати"
Доходи (витрати) визнаються у відповідності з основними принципами МСБО процентних та комісійних доходів та витрат, а саме:
- нарахування- і доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку під час їх виникнення, а не під час надходження або сплати грошей, тобто обліковуються в періоді до якого вони належать;
- відповідність - для визначення результату звітного періоду необхідно співставити доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів;
- обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів банку, в зв’язку з чим:
а) банк враховує доходи від наданої послуги у розмірі витрат, пов’язаних з наданням такої послуги, якщо є впевненість в отримані таких доходів;
б) якщо немає впевненості в отримані доходів, враховуються тільки витрати, а доходи обліковуються при їх фактичному отриманні.
Доходи і витрати визнаються за таких умов:
- визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями Банку;
- фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.
Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) Банку. Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції Банку. Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.
У результаті використання активів банку іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.
Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.
Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2-3 дні місяця (наприклад, комісії за інкасаторські послуги, за послуги розрахунково-касового обслуговування тощо), то такий дохід (витрати) визнається наступного місяця.
Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату балансу, то Банк може не відображати їх за рахунками нарахованих доходів і витрат.
За умови визнання доходів і витрат у межах звітного періоду без відображення їх за рахунками нарахованих доходів (витрат) Банк застосовує відповідний внутрішній контроль за нарахованими та отриманими доходами (згідно заключених договорів, тарифів на послуги).
Визнаний та відображений за рахунками 6 класу дохід не коригується на величину пов'язаної з ним несплаченої заборгованості, за якою немає ймовірності щодо її отримання. Сума такої заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резерву під нараховані доходи.
У результаті операційної діяльності в Банку виникають такі доходи і витрати:
- процентні доходи і витрати;
- комісійні доходи і витрати;
- прибутки (збитки) від торговельних операцій;
- дохід у вигляді дивідендів;
- витрати на формування спеціальних резервів банку;
- доходи від повернення раніше списаних активів;
- інші операційні доходи і витрати;
- загальні адміністративні витрати;
- податок на прибуток;
- непередбачені доходи і витрати.
Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) Банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані Банку (залучені Банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать:
- доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);
- доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;
- доходи у вигляді амортизації дисконту (премії).
Комісійні доходи і витрати (далі - комісії) - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.
Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на:
а) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. До них належать такі комісії:
- комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) Банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;
- комісії, що отримані (сплачені) Банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;
- комісії, що отримані (сплачені) Банком від випуску боргових зобов'язань, що обліковуються за амортизованою собівартістю.
Комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) Банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, включають:
- комісії за оцінку фінансового стану позичальника;
- комісії за оцінку гарантій, застав;
- комісії за обговорення умов інструменту;
- комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо.
Комісії, що отримані (сплачені) Банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту, визнаються невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, якщо є ймовірність того, що кредитний договір буде укладено. Якщо строк наданого зобов'язання з кредитування закінчується без надання кредиту, то на кінець строку зобов'язання комісії визнаються комісійними доходами (витратами).
Якщо фінансовий інструмент обліковується за справедливою вартістю із визнанням змін справедливої вартості через прибутки/збитки, то комісії, отримані (сплачені) Банком, визнаються комісійними доходами (витратами) під час первісного визнання такого фінансового інструменту;
б) комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг, визнаються доходами (витратами). До них належать:
- комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;
- комісії за обслуговування кредитної заборгованості;
- комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов'язання;
- комісії за управління інвестицією тощо;
в) комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями з андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування клієнтів тощо.
Прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами Банк визнає прибутки та збитки:
- від реалізації фінансових інвестицій;
- від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;
- від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).
Дохід у вигляді дивідендів - дохід, який виникає в результаті використання Банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.
Витрати на формування спеціальних резервів банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів Банку та списання безнадійних активів.
Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана Банком безнадійною щодо отримання.
Інші операційні доходи і витрати - доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:
- доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);
- витрати за послуги аудиту;
- витрати на інкасацію;
- неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше.
Загальні адміністративні витрати - операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності Банку. До них належать:
- витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо);
- амортизація необоротних активів;
- витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо);
- гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо);
- витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо);
- сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління Банком.
Податок на прибуток - операційні витрати Банку, пов'язані із сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.
Непередбачені доходи і витрати - виникають у результаті надзвичайних подій, мають одноразовий характер, не повторюються по суті та визнаються за фактом події. До них належать втрати від стихійного лиха, пожеж, техногенний аварій тощо; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій.
За результатами інвестиційної діяльності Банк визнає:
- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;
- доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;
- доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.
За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, Банк визнає:
- доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;
- доходи (витрати) за субординованим боргом;
- дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;
- доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.
Облік процентних доходів і витрат здійснюється за принципом нарахування.
Нарахування відсотків фізичним та юридичним особам (крім банків) здійснюється наступним чином:
а) за кредитами:
- не рідше одного разу на місяць за кожною операцією (договором) окремо;
- при достроковому або частковому погашенні кредитної заборгованості, сума нарахованих відсотків перераховується за фактичний термін користування кредитом;
- при повному погашенні заборгованості відсотки нараховуються в день погашення;
- за операціями овердрафт - щоденно;
б) за вкладами (депозитами):
- нарахування відсотків по залучених вкладах/депозитах фізичних/юридичних осіб здійснюється щомісяця в останній робочий день місяця та відповідно до умов договору.
При визначенні розрахункового періоду для нарахування процентних витрат за депозитними операціями банк нараховує відсотки з дня, наступного за днем надходження коштів в банк по день закінчення терміну розміщення вкладу. День повернення вкладу в розрахунок нарахування відсотків не враховується.
в) за залишками коштів на поточних рахунках клієнтів здійснюється останнього робочого дня місяця, якщо інше не передбачено договором з контрагентом.
Нарахування інших доходів і витрат здійснюється останнього робочого дня місяця, якщо інше не передбачено договором з контрагентом або внутрішніми стандартними процедурами щодо окремих операцій.
Якщо день нарахування відсотків припадає на вихідний або святковий день, нарахування здійснюється у попередній день.
Для розрахунку процентних доходів (витрат) банк використовує методи:
- «факт/факт» (фактична кількість днів у місяці. та році);
- «факт/360» (фактична кількість днів у місяці та умовно в році - 360).
Розмір процентних ставок, умови, порядок їхнього нарахування і сплати визначаються договорами, укладеними з контрагентами банку.
Розрахунковий період для нарахування процентних доходів (витрат) визначається договором.
Для стандартних банківських операцій з розміщення/залучення коштів проценти нараховуються:
- за залученими вкладами - без урахування дня залучення вкладу та дня його повернення вкладникові або списання з рахунку з інших підстав;
- за наданими кредитами - без урахування дня погашення боргового зобов'язання за основною сумою кредиту.
Процентні доходи відображаються в фінансовому обліку щомісячно, незалежно від періодичності розрахунків, що визначена в договорі. Нараховані процентні доходи відображаються за балансом банку в тому періоді, в якому вони виникли.
При нарахуванні відсотків за звітний місяць останній день місяця включається до розрахунку, крім випадків, коли останній день місяця є датою закінчення операції.
Банк щомісяця визнає суму доходів і витрат, що належать до звітного періоду, з відображенням за відповідними рахунками класів 6 та 7.
Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх визнання. Під час відображення в бухгалтерському обліку цих доходів і витрат використовуються технічні рахунки 3800 та 3801.
Нарахування процентних доходів (витрат) в іноземній валюті здійснюються в тій валюті, у якій обліковується пов'язаний з ними фінансовий інструмент.
Переоцінка залишків в іноземній валюті за рахунками з обліку нарахованих доходів і витрат здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют з відображенням курсової різниці за балансовим рахунком 6204.
Всі доходи та витрати незалежно від джерел фінансування обліковуються на відповідних рахунках наростаючим підсумком з початку року і залишки за рахунками доходів і витрат закриваються в останній день звітного року.
У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений договором, несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3.
З метою визначення критеріїв визнання несплачених доходів безнадійними до отримання, доходи Банку розглядаються в розрізі:
- доходів від кредитних операцій (процентні, комісійні),
- інших доходів.
Спеціальні резерви за простроченою заборгованістю за нарахованими доходами формуються відповідно до встановлених Національним банком України вимог.
Визнання заборгованості за нарахованими доходами від кредитних операцій Банку безнадійними здійснюється одночасно з визнанням безнадійною заборгованості за основним боргом.
Примітка 1.12 "Іноземна валюта"
Іноземна валюта – валюти іноземних держав, а також міжнародні розрахункові одиниці, визначені на підставі міжнародних угод.
Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті банк здійснює в подвійній оцінці, а саме в номінальній сумі іноземної валюти та гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ.
Результати переоцінки активів та зобов’язань відображаються на балансовому рахунку 6204 та включаються до звіту про фінансові результати за статтею «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».
Валютний ризик Банку зумовлений можливістю негативних змін вартості відкритих валютних позицій (виникають у випадку, коли сума активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті не збігається із сумою балансових та позабалансових зобов’язань у цій самій валюті) внаслідок зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют.
Політика керівництва банку щодо зниження ризику збитків унаслідок зміни курсу іноземної валюти полягає в управлінні валютною позицією в умовах нестійкості фінансового ринку через лімітування, встановлення кількісного обмеження на співвідношення між відкритою валютною позицією та капіталом банку та контролюється шляхом щоденного моніторингу валютної позиції Банку за всіма валютами. Банком встановлюються внутрішні ліміти (максимальні суми) на відкриті валютні позиції, які встановлюються для мінімізації валютного ризику і свідчать про централізований контроль за валютним ризиком.
Примітка 1.13"Взаємозалік статей активів та зобов'язань"
Інформація, яка розкриває вказану примітку відсутня.
Усі рахунки активів і пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді.
Допускається проведення Банком заліків зустрічних взаємних вимог з контрагентами на підставі окремих угод, що передбачають умови і процедури проведення заліку відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Примітка 1.14 "Звітність за сегментами"
«Сегменти діяльності» - це компоненти бізнесу Банку, які можна відокремити і які надають визначені послуги. Їм притаманні ризики та прибутковість, що різняться від інших сегментів діяльності. Основою для визначення сегментів є внутрішня організаційна структура та система внутрішньої звітності. Банком визначені наступні сегменти діяльності:
- корпоративний бізнес;
- роздрібний бізнес;
- міжбанківська діяльність;
- операції з ЦП;
- торгівельні операції;
- інші операції.
Сегмент відображається окремо, якщо більша частина його доходу створюється від банківської діяльності за межами сегмента й одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв:
- дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу (включаючи банківську діяльність у межах сегмента);
- його фінансовий результат (прибуток або збиток) становить не менше ніж 10 % більшої із двох абсолютних величин - загальної суми прибутку або загальної суми збитку всіх сегментів;
- активи становлять 10 % або більше від загальних активів;
- має важливе значення для банку в цілому і забезпечує діяльність інших сегментів.
Доходами звітного сегмента є дохід, який безпосередньо відноситься до сегмента, та відповідна частина доходу Банку, що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої діяльності або від операцій між іншими сегментами в межах Банку.
Витратами звітного сегмента є витрати, пов'язані з основною діяльністю сегмента, що безпосередньо відносяться до нього, та відповідна частина витрат, що можуть бути обґрунтовано віднесені до сегмента, уключаючи витрати від зовнішньої діяльності, та витрати, пов'язані з операціями з іншими сегментами в межах одного Банку. Інші витрати, витрати на капітальні інвестиції та амортизаційні відрахування розподіляються по коефіцієнту загальної суми витрат до усього доходу в розрізі сегментів.
Результат за сегментом - це дохід за сегментом мінус витрати за сегментом.
Примітка 1.15 "Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок"
Облікова політика застосовується для певних подій і операцій з моменту їх виникнення чи здійснення. Облікова політика може змінюватися лише у випадках:
- зміни статутних вимог Банку;
- зміни вимог органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку та законодавчі зміни;
- у випадках, коли ці зміни забезпечать більш достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності.
За звітний період зміни до облікової політики Банку, які б мали вплив на дані фінансової звітності звітного періоду не вносились.
Коригуючі проводки виконуються Банком у разі потреби для складання достовірної фінансової звітності за попередній звітний період (місяць, рік).
Коригування проводиться за умов і у порядку, затвердженому Положенням про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України (постанова Правління Національного банку України від 09.10.2001 № 427, із змінами) та Положенням про порядок формування коригуючих проводок в Банку.
Коригуючі проводки виконувалися впродовж року та здійснювалися після звітного місяця протягом перших днів наступного місяця та відображалися в балансі Банку поточною датою (в день фактичного здійснення проводки).
Примітка 2. Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність
Динамка показників економічного розвитку України в 2010 році, зокрема і грошово-кредитного ринку, свідчить про закріплення позитивних тенденцій на етапі посткризового відновлення.
Серед головних позитивних змін, які були характерні для грошово-кредитного ринку в цей період та сформували надійну основу для подальшого зміцнення банківської системи, а також сприяли відновленню її інвестиційної функції, можна виділити такі:
- Подальше уповільнення споживчої інфляції - приріст якої за підсумками 2010 року становив 9,1% порівняно з 12,3% у 2009 року, а її показник у грудні (0,8%) був найнижчим за всю історію статистичних спостережень з 1991 року.
- Стабілізація функціонування валютного ринку, у результаті чого обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку зміцнився на 0,38% - до 7,9617 грн./дол. США. Крім того, у 2010 році загальне сальдо валютних інтервенцій сформувалося додатним та перевищило 1,3 млрд. дол. США.
- Відновлення довіри вкладників до банківської системи та національної валюти, що сприяло закріпленню тенденції до збільшення депозитів як населення, так і юридичних осіб. Загальний обсяг депозитів за 2010 рік зріс на 26,3%, а темпи збільшення депозитів у національній валюті (на 38,2%) суттєво перевищували зростання депозитів в іноземній валюті (на 12,8%). Якщо на початку 2010 року відбувалося збільшення лише депозитів населення, то починаючи з березня сформувалася тенденція до збільшення депозитів і юридичних осіб.
- Зниження вартості коштів - процентна ставка за депозитами в національній валюті зменшилася з 14,0% у грудні 2009 року до 8,1% у грудні 2010 року, за кредитами за цей період знизилася з 19,6% до 15,0%.
- Створено умови для відновлення інвестиційної функції банківської системи. За результатами 2010 року обсяг кредитів, наданих юридичним особам, збільшився на 7,8%, у т.ч. у національній валюті - на 13,4%.
- Покращення роботи банківської системи - регулятивний капітал банків зріс на 18,5%, рівень збитків знижено до 13,0 млрд. грн. (порівняно з 38,4 млрд. грн. у 2009 році).
Реальний сектор економіки
За підсумками 2010 року зростання індексу промислової продукції становило 11,0%, тоді як за 2009 рік він знизився на 21,9%. Приріст реального ВВП у IІІ кварталі 2010 року порівняно з відповідним кварталом 2009 року в постійних цінах 2007 року становив 3,4%, а з ІI кварталом 2010 року з урахуванням сезонного фактора -0,1%.
Слід зазначити, що достатньо високі темпи економічного зростання, які були в промисловому виробництві протягом 2010 року, зумовлено насамперед низькою базою порівняння попереднього року, що дало змогу зафіксувати позитивну динаміку майже в усіх видах економічної діяльності . Однак обсяги промислового виробництва залишаються нижчими порівняно з 2006 - 2008 роками.
Найбільший внесок у зростання промислового виробництва в 2010 році здійснило виробництво експортно орієнтованих галузей (7,6 п. п. з 11,0% за рік). Так високий зовнішній попит стимулював зростання виробництва хімічної та нафтохімічної промисловості, обсяги якої в 2010 році збільшилися на 21,5%, а найвищі темпи зростання були зафіксовані в машинобудуванні - 34,5%.
Також стабільний внесок у приріст промисловості мали галузі, виробництво яких спрямовано на забезпечення внутрішнього споживчого ринку, за рахунок поступового зростання реальних заробітних плат. За 2010 рік реальна заробітна плата зросла на 10,2%, у грудні в річному вимірі зростання становило 10,5%.
Стабільне зростання реальних доходів населення було основним чинником пожвавлення внутрішнього споживчого попиту, що стимулювало збільшення обороту роздрібної торгівлі, який за 2010 рік збільшився на 7,6%.
Завдяки істотному зростанню державного фінансування з початку ІІІ кварталу спостерігається покращення динаміки в будівельній галузі. Проте незважаючи на постійне уповільнення темпів падіння обсягів будівництва майже за всіма основними видами будівельної діяльності (особливо в другому півріччі 2010 року), рівня 2009 року ще не досягнуто. Обсяг виконаних будівельних робіт у 2010 році становив 43,2 млрд. грн., що в порівнянних цінах становить 94,6% обсягів 2009 року.
Динаміка сільськогосподарського виробництва в 2010 році значною мірою визначалася динамікою виробництва продуктів галузі рослинництва. Нижчий урожай зернових культур (зменшення становило 4,6%) порівняно з показниками 2009 року (через зниження врожайності внаслідок несприятливих погодних умов) призвів до зменшення обсягів сільськогосподарського виробництва на 1,0%.
Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні за станом на 01.01.2011 становив 2,0%, збільшившись порівняно з аналогічним періодом 2009 року на 0,1 п. п.
Інфляційні процеси
Протягом 2010 року відбувалося подальше уповільнення індексу цін споживачів (ІЦС), приріст якого за результатами 2010 року вперше з 2003 року знизився до однознакового рівня - 9,1% порівняно з 12,3% у 2009 році, а його показник у грудні (0,8%) був найнижчий (за аналогічний період) за всю історію статистичних спостережень з 1991 року. Середньорічні темпи зростання ІЦП також знизилися до 9,4% порівняно з 15,9% у 2009 році.
Фіскальна політика Уряду не чинила суттєвого тиску на перебіг інфляційних процесів у 2010 році. Незважаючи на те, що зростання видатків Зведеного бюджету України (22,2%) у 2010 році відбувалося швидшими темпами ніж у 2009 році (зменшення на 0,6%), воно відповідало зростанню доходів (21,2%). Крім того, слід ураховувати, що майже половина їх зростання була спрямована не на збільшення соціальної складової, а на капітальні видатки, обслуговування державного боргу, окремі заходи щодо реалізації державних (регіональних) програм, не віднесених до заходів розвитку, оплату комунальних послуг державних підприємств.
Головним фактором, який визначав динаміку індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВ) у 2010 році був зовнішній ринок. Пожвавлення кон’юнктури світових товарних ринків та зростання світових цін на метали стимулювало зростання ІЦВ, який у травні в річному вимірі зріс до 27,9%. Однак починаючи з червня на фоні погіршення кон’юнктури зовнішніх ринків відбувалося його зниження до 18,7% у грудні 2010 року.
Найбільші внески у зростання промислових цін у річному вимірі здійснили галузі металургії (4,4 п. п.), добувної промисловості (4,1 п. п.), харчової промисловості (3,5 п. п.) та виробництва коксу і продуктів нафтопереробки (2,0 п. п.).
Зовнішній сектор економіки
За результатами 2010 року зведений платіжний баланс було виконано з профіцитом у розмірі 5,1 млрд. дол. США порівняно з дефіцитом 13,7 млрд. дол. США у 2009 році. Його виконання було забезпечено виключно припливом коштів за рахунком операцій з капіталом та фінансових операцій.
Так, незважаючи на формування балансу торгівлі послугами за результатами 2010 року з профіцитом обсягом 4,7 млрд. дол. США (2,4 млрд. дол. США за 2009 рік), переважно за рахунок підвищення тарифів на транспортування газу, дефіцит поточного рахунку зріс до 2,6 млрд. дол. США (1,9% від ВВП) порівняно з 1,7 млрд. дол. США у 2009 році (1,5% від ВВП).
Розширення дефіциту поточного рахунку стало результатом погіршення стану зовнішньої торгівлі товарами, негативне сальдо якого в 2010 році зросло до 8,4 млрд. дол. США порівняно з 4,3 млрд. дол. США у 2009 році. Головним фактором цього було певне відновлення внутрішнього попиту, що знайшло відображення у випереджаючих темпах зростання імпорту товарів над експортом. Експорт товарів у 2010 році зріс на 29,0% порівняно з попереднім роком - до 52,1 млрд. дол. США., тоді як зростання імпорту товарів становило 35,4% - до 60,5 млрд. дол. США.
Від’ємне сальдо доходів у 2010 році скоротилося на 20,4% і становило 1,9 млрд. дол. США (порівняно з 2,4 млрд. дол. США у 2009 році).
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2010 році оцінено в 5,7 млрд. дол. США, що на 22,1% більше ніж у 2009 році. Сальдо за кредитами та облігаціями в цілому за рік сформувалось додатним - 6,7 млрд. дол. США (на відміну від чистого погашення протягом 2009 року в розмірі 9,1 млрд. дол. США).
Приріст готівкової валюти поза банківською системою за 2010 рік був на досить високому рівні - 7,3 млрд. дол. США (у 2009 році - 9,7 млрд. дол. США).
Особливості розвитку грошово-кредитного ринку
Покращення загальноекономічної ситуації, яке відбулося протягом 2010 року, супроводжувалося позитивними змінами і в фінансово-банківській сфері та, зокрема на грошово-кредитному ринку, динамка показників якого була відображенням відновлення довіри до банківської системи та національної грошової одиниці.
Грошова маса та її складові
У 2010 року зафіксовано стабільний приріст коштів на рахунках у банках. Нарощування депозитної бази банків головним чином відбувалося за рахунок припливу депозитів у національній валюті, темпи приросту яких майже в 3 рази перевищували цей показник за коштами в іноземній валюті.
За станом на 1 січня 2011 року депозити в національній валюті вперше перевищили (на 3,4%) свій докризовий рівень, тоді як в іноземній (у доларовому еквіваленті) усе ще перебували на 1,8% нижче рівня, який був до фінансово-економічної кризи.
Загальний обсяг депозитів за результатами 2010 року збільшився на 26,3% (у т. ч. у національній валюті - на 38,2%, в іноземній - на 12,8%). Відновлення позитивної динаміки коштів фізичних осіб на рахунках у банках відбувалося швидшими темпами порівняно з коштами юридичних осіб і за станом на 1 жовтня 2010 року обсяги депозитів населення вже перевищили свій докризовий рівень.
За результатами 2010 року депозити фізичних осіб зросли на 28,5%, а їх приріст у національній валюті (41,7%) значно випереджав цей показник в іноземній (17,0%). Разом з цим, якщо протягом січня-лютого 2010 року відбувалося зростання лише депозитів населення, то починаючи з березня сформувалася тенденція до збільшення коштів і юридичних осіб, обсяги яких у 2010 році зросли на 22,1%. Зростання вкладів у національній валюті (33,7%) значно перевищувало аналогічний показник в іноземній валюті (1,4%).
Разом із збільшенням обсягів депозитів у банках покращувалася і їх строкова структура. Зокрема, за станом на 01.01.2011 відбулося збільшення питомої ваги довгострокових депозитів у загальному їх обсязі до 31,43%, тоді як на початок 2010 року вона становила 24,36%.
Відновлення банківських депозитів сприяло зростанню грошової маси, обсяги якої починаючи з лютого 2010 року (крім незначного сезонного зниження в листопаді) демонструють помісячний приріст. За результатами 2010 року обсяг грошової маси збільшився на 22,7%, тоді як протягом 2009 року він зменшився на 5,5%.
Обсяг готівки поза банками за 2010 рік збільшився на 16,5%, тоді як загальний обсяг депозитів за цей період збільшився на 26,3%.
Базові гроші та ліквідність
Функціонування банківської системи України в 2010 році відбувалося в умовах профіциту ліквідності, формування якого значною мірою здійснювалося через дію фіскальних чинників та операції Національного банку України з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів. Ураховуючи це, з метою забезпечення рівноваги на грошово-кредитному ринку Національний банк України протягом 2010 року:
- постійно проводив мобілізаційні операції, загальний обсяг яких становив 248,1 млрд. грн. На фоні широкомасштабного проведення мобілізаційних операцій обсяги підтримки ліквідності через надання нових кредитів рефінансування були незначними і становили лише 5,2 млрд. грн.;
- здійснював операції з двостороннього котирування державних облігацій України, під час яких банкам було продано державних облігацій (за номінальною вартістю) на суму 9,2 млрд. грн. та придбано - на суму 4,3 млрд. грн.;
- проводив операції з продажу державних облігацій України, загальний обсяг яких (за номінальною вартістю без урахування операцій з двостороннього котирування) становив 7,1 млрд. грн.;
- посилив вимоги з формування банками обов’язкових резервів у частині перерахування їх повного обсягу на окремий рахунок у Національному банку України.
Відновлення в 2010 році коррахунків банків до належного рівня призвело до прискорення зростання монетарної бази, обсяг якої за рік зріс на 15,8%, тоді як за попередній - лише на 4,4%.
Відсоткові ставки
Разом із регулюванням кількісних показників обсягу грошової пропозиції вплив на монетарні та фінансові процеси відбувався за рахунок проведення відповідної процентної політики, яка в міру зниження інфляційного тиску спрямовувалася на створення стимулів підвищення кредитної активності. З метою закріплення позитивних зрушень на грошово-кредитному ринку та створення стимулів для поліпшення ситуації в реальному секторі економіки Національний банк України протягом 2010 року тричі знижував облікову ставку, яка є базовою щодо інших процентних ставок Національного банку України. З 10 серпня 2010 року її було встановлено на рівні 7,75%.
Разом з цим Національний банк України коригував ставки і за своїми активними та пасивними операціями. Середньозважена процентна ставка за операціями з рефінансування в 2010 році становила 11,6% і була нижче ніж середньозважена ставка в будь-якому місяці 2009 року. Середньозважена ставка за мобілізаційними операціями за цей період (3,2%) також була меншою, ніж середньозважена ставка за 2009 рік (6,6%). Реакцією на спрямованість процентної політики Національного банку України було зниження банками вартості коштів у національній валюті. Зокрема: за депозитами зменшилася з 14,0% у грудні 2009 року до 8,1% у грудні 2010 року, за кредитами - з 19,6% - до 15,0%, на міжбанківському кредитному ринку з 7,0% річних (у т. ч. за кредитами овернайт - 3,3%) - до 6,6% (за кредитами овернайт - 5,1%).
Кредити
З метою відновлення кредитування реального сектору економіки паралельно із заходами в монетарній сфері Національний банк України вживав заходів для поліпшення якості кредитного портфеля банків. Зокрема, з метою зменшення навантаження на капітал банків послаблено вимоги до оцінки окремих кредитних операцій. Наслідком таких дій, як засвідчило проведене у ІV кварталі Національним банком України опитування ділових очікувань підприємств, стало послаблення п’ятий квартал поспіль оцінки жорсткості кредитних умов.
Стимулюючі заходи Національного банку України певним чином активізували інвестиційну функцію банківської системи. Загальний залишок кредитних вкладень у 2010 році зріс на 0,9%, що відбулося виключно за рахунок зростання коштів у національній валюті, які демонстрували помісячний приріст упродовж майже всього 2010 року. Обсяг залишків за кредитами в національній валюті за 2010 рік зріс на 10,6%, що обумовлено динамікою залишків за кредитами, наданими юридичним особам, обсяги яких за 2010 рік зросли на 13,4%, тоді як залишки за кредитами, наданими фізичним особам, знизилися (на 2,3%).
Однак залишки за кредитами в іноземній валюті в 2010 році знизилися на 8,3%. Зниження залишків за кредитами, наданими населенню, відбувалося більш прискореними темпами (зниження на 17,2% - з огляду на наявність певних обмежень щодо кредитування фізичних осіб в іноземній валюті), порівняно із залишками за кредитами, наданими юридичним особам (зниження всього на 0,5%).
Оцінюючи кредитну активність банків, слід звернути увагу на дію об’єктивних чинників, які певним чином стримували зростання попиту економічних агентів на кредитні ресурси банків у 2010 році.
Зокрема, суттєве зменшення обсягів кредитування населення (грудневий показник падіння якого 2,4% був найбільшим порівняно з попередніми місяцями 2010 року) пояснюється тенденцією до зростання доходів населення впродовж року та значними доходами, отриманими громадянами напередодні новорічних свят, що об’єктивно зменшило попит на кредити. А одним із факторів, який стримував попит підприємств реального сектору на кредитні ресурси банків, було суттєве покращення їх фінансового стану. Ще одним фактором, який сприяв поповненню обігових коштів та відповідно зниженню попиту на кредитні ресурси з боку підприємств, був випуск у серпні Міністерством фінансів України облігацій внутршніх державних позик для відшкодування прострочених сум податку на додану вартість на суму 16,4 млрд. грн. Зазначені облігації активно торгуються на ринку і підприємства мають змогу за потреби реалізувати їх для отримання ліквідних коштів.
Валютний ринок та обмінний курс
Динамічні зміни, які були характерні для валютного ринку упродовж 2010 року, вимагали від Національного банку України проведення оперативних та виважених дій з метою нівелювання рзких курсових коливань гривні для упередження розбалансування ситуації на валютному сегменті грошово-кредитного ринку.
Найбільш суттєвими чинниками, які впливали на стан валютного ринку в 2010 році виявилися:
- збільшення обсягів надходжень іноземної валюти від нерезидентів на 20,1% порівняно з попереднім роком та формування чистого припливу іноземної валюти на рахунки резидентів іззовні (10,6 млрд. дол. США) порівняно з її чистим відпливом у 2009 році (4,2 млрд. дол. США);
- розширення міжбанківського валютного ринку - обсяг операцій збільшився порівняно з 2009 роком на 13,1 %;
- менш активне використання резидентами власної іноземної валюти. У 2010 році на міжбанківському валютному ринку було продано 50,7% іноземної валюти, отриманої від нерезидентів, тоді як у 2009 році - 56,7%. Водночас 58,3% зовнішніх валютних платежів резидентів у 2010 році було здійснено за рахунок їх власної валюти, тоді як у 2009 році це співвідношення становило 61,5%;
- зацікавленість нерезидентів у ОВДП: обсяг цінних паперів, що перебувають у їх власності, збільшився за рік у 23,5 раза;
- підвищення міжнародних рейтингів України в іноземній валюті : за шкалою Fitch Ratings - від В- до В, а за шкалою Standard&Poors - від ССС+ до В+.
Завдяки вищезазначеному, у 2010 році гривня на міжбанківському валютному ринку зміцнилася відносно долара США на 0,38% до 7,9617 грн./дол. США. Відповідно укріпився й офіційний курс гривні - на 0,29%. Зміцнення офіційного курсу гривні щодо євро та російського рубля становило 7,65% та 1,05% відповідно .
Позитивні тенденції, які відбувалися на валютному ринку, дали змогу Національному банку України не тільки мінімізувати свої від’ємні інтервенції, а й відновити купівлю іноземної валюти. Загальне додатне сальдо інтервенцій Національного банку України в 2010 році перевищило 1,3 млрд. дол. США (в еквіваленті), ставши одним з чинників відновлення втрачених протягом кризи міжнародних резервів, обсяг яких за станом на 01.01.2011 становив 34 576,4 млн. дол. США (в еквіваленті), що було достатньо для фінансування майбутнього імпорту товарів та послуг протягом 5,2 місяця.
Фондовий ринок
За результатами 2010 року на організованому фондовому ринку України індекс ФБ ПФТС, що відображає коливання цін на найбільш ліквідні акції підприємств, зріс порівняно з початком року на 402,17 пункта і за станом на 01.01.2011 становив 975,08 пункта.
Обсяги торгів на торговельному майданчику Фондової біржі ПФТС (яка є найбільшим організатором торгівлі цінними паперами в Україні) у 2010 році зріс більше ніж у 3,9 раза (порівняно з 2009 роком) та становив понад 61,4 млрд. грн.
Головним чинником такого збільшення було суттєве зростання обсягів торгів облігаціями внутрішньої державної позики (далі - ОВДП), а також муніципальними цінними паперами. Протягом 2010 року порівняно з 2009 роком обсяг торгів:
- облігаціями внутрішньої державної позики - зріс у 7,1 раза - до 54640,89 млн. грн.;
- акціями - змінився незначно (збільшення на 1,2% - до 4 224,78 млн. грн.);
- корпоративними облігаціями - зменшився на 32,2% - до 2 247,22 млн. грн.;
- муніципальними цінними паперами - зріс у 4,3 раза - до 141,59 млн. грн.
Протягом 2010 року Міністерство фінансів України розмістило ОВДП на загальну суму 70 657,06 млн. грн., середньозважена дохідність за якими становила 10,39% річних. Зокрема:
- сума коштів, що надійшла до Державного бюджету України за результатами проведення аукціонів з первинного розміщення ОВДП, становила 40 424,37 млн. грн. (що становило 57,2% від загального обсягу ОВДП, розміщених протягом року) із середньозваженою дохідністю - 12,69% річних;
- випущено ОВДП для погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 16 442,69 млн. грн. із середньозваженою дохідністю - 5,50% річних;
- випущено ОВДП для збільшення формування статутного капталу банків на загальну суму 6 390,00 млн. грн. із середньозваженою дохідністю - 9,50% річних;
- випущено ОВДП для збільшення формування статутного капталу НАК “Нафтогаз України” на загальну суму 7 400,00 млн. грн. із середньозваженою дохідністю - 9,50% річних.
Порівняно з попередніми роками суттєво збільшився загальний обсяг ОВДП, що перебувають в обігу за сумою основного боргу. За станом на 01.01.2011 він становив 136,2 млрд. грн., з яких 46,5% - у власності Національного банку України; 40,2% - банків; 5,1% - інших суб'єктів і 8,3% - у власності нерезидентів.
Перспективи розвитку грошово-кредитного ринку
Національний банк України, здійснюючи регулювання грошово-кредитного ринку, проводитиме гнучку та виважену грошово-кредитну політику, спрямовану, з одного боку, на нівелювання інфляційного та девальваційного тиску, а з іншого - на підтримку ліквідності банківської системи на рівні, достатньому для виконання нею своїх функцій, насамперед - кредитних.
Відповідно до програми “Стенд-бай”, яку Україна започаткувала в липні 2010 року та яка підтримується Мжнародним валютним фондом, основною метою монетарної політики визначено зниження загального індексу споживчих цін до рівня не вище 5% у середньостроковій перспективі.
Для досягнення цілей щодо інфляції Національний банк України під час здійснення монетарної політики (у міру розвитку монетарного трансмісійного механізму) має перейти до переважного використання процентної ставки як основного інструменту монетарної політики та забезпечення гнучкості обмінного курсу.