Функціональна валюта звітності та одиниці її виміру
| Вид материала | Документы |
- Україна, 01025, Київ, вул, 4122.06kb.
- Україна, 01025, Київ, вул, 3574.24kb.
- Україна, 01025, Київ, вул, 4027.51kb.
- Валютний курс це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу; або ціна, 163.61kb.
- Валютний курс це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або «ціна», 199.77kb.
- Важливим аспектом конструювання моделі розвитку пізнавальних процесів засобами мови, 38.57kb.
- «Валюта и ее виды», 348.46kb.
- Кризиса евро является в настоящее время актуальной как для европейских стран, так, 53.45kb.
- Управління освіти І наукової діяльності, 161.12kb.
- Економіка 9 клас тести (по 1 балу), 175.51kb.
Примітка 1.3 “Первісне визнання фінансових інструментів”
Фінансові активи і зобов’язання визнаються у балансі тоді, коли Банк стає стороною договору щодо такого фінансового інструмента.
Первісне визнання активів та зобов'язань відбувається:
а) за справедливою вартістю - сумою, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами;
б) за собівартістю - ціною придбання (розміщення) з урахуванням витрат на операцію, в тому числі комісійних винагород, мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Активи та зобов'язання визнаються за балансовими рахунками на дату розрахунку (фактичного руху грошових коштів). Вимоги щодо отримання та зобов'язання з поставки активів визнаються за позабалансовими рахунками на дату операції (укладання угоди) до дати розрахунку.
Для оцінки фінансового активу після первісного визнання фінансові активи класифікуються за категоріями:
- фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку/збитку;
- інвестиції, утримувані до погашення;
- позики та дебіторська заборгованість;
- фінансові активи, доступні для продажу;
- фінансові активи з метою хеджування.
Фінансові зобов'язання класифікуються за категоріями:
- фінансові зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку/збитку;
- інші фінансові зобов'язання;
- фінансові зобов'язання з метою хеджування.
Подальше визнання активів та зобов'язань здійснюється:
- за справедливою вартістю без будь-яких вирахувань щодо витрат на операцію;
- за собівартістю;
- за амортизованою собівартістю.
За категоріями фінансових активів та зобов'язань визнання та оцінка в бухгалтерському обліку здійснюються таким чином.
Фінансові активи/зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку/збитку:
Первісно визнаються за справедливою вартістю. Витрати на операцію не приєднуються до вартості, а визнаються за рахунками витрат. Зміна справедливої вартості під час подальшого визнання відображається за рахунками з обліку доходів/витрат. На зменшення корисності не переглядаються.
Інвестиції, утримувані до погашення:
Первісно визнаються за справедливою вартістю Витрати на операцію відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії). В подальшому визнаються за амортизованою собівартістю з застосуванням ефективної ставки відсотка. Зменшення корисності відображається шляхом формування відповідних резервів та визнанням суми збитку у прибутках/збитках.
Позики та дебіторська заборгованість:
Первісно визнаються за справедливою вартістю. Витрати на операцію відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії). В подальшому визнаються за амортизованою собівартістю з застосуванням ефективної ставки відсотка. Зменшення корисності відображається шляхом формування відповідних резервів.
Фінансові активи, доступні для продажу:
Первісно визнаються за собівартістю або справедливою вартістю. Витрати на операцію включаються до вартості активів. В подальшому визнаються за собівартістю або за справедливою вартістю шляхом переоцінки з відображенням за рахунками капіталу. Зменшення корисності визнається витратами звітного періоду з вилученням кумулятивного збитку з власного капіталу та формуванням відповідних резервів;
Примітка 1.4"Торгові цінні папери"
Банк не володіє торговими цінними паперами.
Примітка 1.5 "Кредити та заборгованість клієнтів":
Облік кредитів в Банку здійснюється у відповідності до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 481 від 27.12.2007.
Для цілей визнання в бухгалтерському обліку кредитні операції класифікуються:
- за економічною сутністю (розміщені депозити, надані кредити, репо, врахування векселів, факторинг, овердрафт, гарантії, авалі);
- за напрямками використання коштів (в поточну діяльність, в інвестиційну діяльність, іпотечні);
- за типами позичальників (банки, суб'єкти господарювання, органи державної влади та місцевого самоврядування, фізичні особи);
- за терміном користування кредитом (овернайт, короткострокові, довгострокові);
- за станом заборгованості (строкова, прострочена, безнадійна);
- зобов'язання до часу виконання (гарантії, авалі та ін.)
Аналітичний облік наданих кредитів ведеться в розрізі боржників за укладеними кредитними угодами.
Надані (отримані) кредити первісно оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю, включаючи витрати на операцію. Витрати на операцію, що безпосередньо пов'язані з визнанням фінансового інструменту, включаються в суму дисконту (премії). Справедлива вартість фінансового активу/зобов'язання визначається шляхом дисконтування всіх очікуваних майбутніх грошових потоків із застосуванням ринкової процентної ставки щодо подібного фінансового інструменту. Якщо процентна ставка під час первісного визнання відрізняється від поточної ринкової ставки, в бухгалтерському обліку при визнанні активу одночасно визнається прибуток або збиток в кореспонденції з рахунком премії (дисконту) - на суму різниці між справедливою вартістю та вартістю договору.
На дату балансу кредити оцінюються за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час здійснення амортизації дисконту (премії) та нарахування відсотків.
Банк не застосовує ефективну ставку відсотка за кредитами овернайт, кредитами овердрафт та відновлювальними кредитними лініями.
Порядок надання, погашення та обліку кредитів в Банку визначається договорами з контрагентами, внутрішніми нормативними документами Банку, розробленими у відповідності з чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником (боржником) у визначений договором строк, наступного робочого дня переноситься на рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами. Подальше визнання проблемної заборгованості за кредитом та відповідна робота з контрагентами відбувається згідно з відповідними внутрішніми нормативними документами Банку.
Прострочена заборгованість за кредитом визнається безнадійною до отримання та списується за рахунок сформованих резервів на підставі рішення Правління Банку в межах повноважень, наданих Наглядовою Радою. Рішення про визнання заборгованості безнадійною приймається Правлінням Банку на підставі висновку відповідного структурного підрозділу (Банку чи філії) за узгодженням з фахівцями юридичної служби та поданням Кредитного комітету Банку. Такий висновок з врахуванням інформації про вичерпаність усіх заходів з повернення боргу узгоджується на предмет анулювання боргів згідно з чинним законодавством. Безнадійна заборгованість за кредитом, списана за рахунок сформованих резервів, обліковується на позабалансових рахунках групи 961 (списана у збиток заборгованість за активами).
Критерії визнання кредитної заборгованості безнадійною до отримання для цілей бухгалтерського та податкового обліків та формування резервів визначаються відповідно до вимог нормативних актів НБУ та чинного податкового законодавства. У випадку повернення раніше списаних сум безнадійної заборгованості протягом одного звітного року, суми надходжень зменшують витрати Банку по статтях "Відрахування в резерви". У випадку повернення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості у наступному фінансовому році, сума надходження визнається доходами Банку. При оголошенні позичальника банкрутом, закінченні строку позовної давності, що визначений Цивільним кодексом України, та/або настанні інших обставин Правління Банку вирішує можливість списання безнадійної заборгованості з позабалансових рахунків.
Гарантії, що надає Банк за клієнтів, являються формою забезпечення їх зобов’язань перед третіми особами. Гарантії надаються в межах установленого Національним банком України нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента. Надані та отримані Банком гарантії на дату набрання ними чинності враховуються на відповідних позабалансових рахунках груп 900 “Гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам” і 902 “Гарантії, що надані клієнтам” незалежно від наявності чи відсутності покриття у формі гарантійних депозитів або блокованих коштів клієнтів.
Суми зобов'язань за наданими гарантіями/контргарантіями списуються з позабалансових рахунків груп 900 та 902 за умови припинення зобов'язань Банку за гарантією/контр гарантією. Зобов'язання Банку за наданою гарантією/контргарантією припиняються внаслідок настання однієї з таких обставин:
- повернення до Банку оригіналу гарантійного/контргарантійного листа;
- отримання Банком від бенефіціара/банка-гаранта належним чином оформленого листа або повідомлення засобами телекомунікаційного зв'язку про зняття відповідальності за гарантією/контргарантією;
- погашення Банком зобов'язань за гарантією/контргарантією шляхом сплати відповідної суми;
- закінчення терміну дії гарантії/контр гарантії (гарантія/контргарантія припиняє свою дію наступного робочого дня після закінчення обумовленого в договорі гарантії терміну).
Примітка 1.6 “Цінні папери в портфелі банку на продаж”
Станом за 31.12.2010 року в портфелі банку на продаж обліковувались боргові цінні папери.
Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж обліковуються за справедливою вартістю.
Протягом звітного періоду на боргові цінні папери нараховувалися відсотки.
Нараховані проценти відображались в обліку по балансовому рахунку 6050 “Процентні доходи за цінними паперами що рефінансуються Національним банком України в портфелі банку на продаж” та відображені по статті звітності “Процентний дохід за борговими цінними паперами на продаж” рядку 2 Примітки 18 “Процентні доходи та витрати” та входять до складу процентних доходів “Звіту про фінансові результати” в рядку 1.1 графи 4.
Протягом 2010 року дивіденди від вкладень у цінні папери що обліковуються в портфелі банку на продаж та проценти від володіння ними банк не отримував.
За борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж банк визнавав процентні доходи, у тому числі процентні доходи у вигляді амортизації дисконту (премії), з використанням ефективної ставки відсотка відповідного цінного паперу.
На кінець звітного року боргові цінні папери у портфелі банку на продаж становлять - 633,0 тис. грн. (рядок 1.1 колонка 3 таблиці 7.1 Примітки 7).
На кінець звітного періоду прострочені доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж відсутні.
На кожну дату за балансом, цінні папери переглядаються на зменшення корисності.
Резерв під знецінення цінних паперів та під заборгованість за нарахованими доходами за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж не формувався, оскільки ризик по них був відсутній.
Протягом 2010 року банк не здійснював операції репо із цінними паперами на продаж.
Примітка 1.7 "Основні засоби"
Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи - матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що банк отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Придбані (виготовлені) основні засоби обліковуються за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного об'єкта основних засобів складається з таких витрат:
- суми, що сплачується постачальникам активів (з вирахуванням торговельних знижок) та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються банку);
- витрат зі страхування ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;
- витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
- інших витрат, що безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням.
Адміністративні та інші витрати, які не належать безпосередньо до витрат на придбання або доведення об'єкта до робочого стану, не включаються до його первісної вартості.
Після початкового визнання облік основних засобів в Банку ведеться за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. При цьому методі переоцінка основних засобів не здійснюється.
Обраний метод Банк застосовує для всіх об'єктів певної групи основних засобів.
У разі необхідності Правління Банку згідно з чинним законодавством може приймати рішення щодо переоцінки або індексації основних засобів. Переоцінка об'єкта основних засобів здійснюється, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. В цьому випадку для групи основних засобів, що переоцінюються, з початку наступного року обирається метод обліку за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Порядок здійснення переоцінки основних засобів здійснюється згідно Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 № 480, із змінами та доповненнями.
Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання та наприкінці кожного фінансового року.
Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за звітним, у якому об'єкт основних засобів і нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів і нематеріальних активів. Банком визначені слідуючі строки корисного використання (експлуатації) основних засобів:
- строк амортизації 10 років для: поліпшення орендованих приміщень (встановлення перегородок, дверей, касових кабін та інше);
- строк амортизації 5 років для: транспортних засобів та їх капітального ремонту; офісних меблів, металевих шаф та сейфів;
- строк амортизації 5 років для: кондиціонерів, холодильників та іншої побутової техніки;
- строк амортизації 3 роки для: касової техніки, інформаційно-обчислювальної техніки, комп’ютерної техніки, копіювальної та іншої техніки, засобів зв’язку, інструментів та іншого інвентаря.
Знос (амортизація) нараховується на всі об’єкти, які находяться на балансі банку на перше число кожного звітного місяця.
Амортизація основних засобів нараховується прямолінійним методом. Норми амортизаційних відрахувань встановлюються в процентах до балансової вартості основних засобів (річна норма), а в затрати включається 1/12 річної норми.
Малоцінні необоротні матеріальні активи - матеріальні активи, які Банк утримує з метою використання їх у своїй діяльності, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість придбання яких не перевищує 1 000 (тисячу) гривень.
Амортизація малоцінних необоротних активів нараховується шляхом нарахування в розмірі 100% при передачі вказаних предметів в експлуатацію.
У 2010 році переоцінка вартості основних засобів не проводилась.
Примітка 1.8 "Нематеріальні активи"
Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований, утримується Банком з метою використання у своїй діяльності понад один рік (або один операційний цикл, якщо він перевищує один рік) в адміністративних цілях або надання в лізинг (оренду) іншим особам.
Об'єкт відповідає визначенню нематеріального активу якщо його можна ідентифікувати, якщо Банк може здійснювати контроль над використанням даного об'єкту, та якщо від його використання очікується надходження майбутніх економічних вигод для Банку.
Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю.
Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з вартості придбання (з вирахуванням торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням.
Після первісного визнання нематеріального активу його облік надалі здійснюється за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. При цьому методі переоцінка нематеріальних активів не здійснюється.
У разі необхідності Правління Банку згідно з чинним законодавством може приймати рішення щодо переоцінки нематеріальних активів. Банк може здійснювати переоцінку нематеріальних активів за справедливою вартістю, якщо для таких активів є активний ринок. У разі переоцінки об'єкта нематеріальних активів на ту саму дату слід переоцінити всі інші активи тієї групи, до якої належить цей об'єкт (крім тих, щодо яких немає активного ринку). В цьому випадку для групи нематеріальних активів, що переоцінюються, з початку наступного року обирається метод обліку за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Амортизація нематеріальних активів нараховується з використанням прямолінійного методу та не нараховується на товарні знаки та "ноу-хау", тобто на ті нематеріальні активи, вартість яких не змінюється в процесі їх використання.
Строк служби нематеріальних активів встановлюється виходячи із строку їх корисного використання (розглядається в кожному окремому випадку), але не більше десяти років.
Норми амортизації нематеріальних активів протягом звітного року не змінювалися.
Перегляд строку корисного використання об’єктів не проводився.
Примітка 1.9 "Оперативний лізинг (оренда)"
Прийняті в оперативний лізинг (оренду) активи на підставі акта прийому-передачі обліковуються Банком (лізингоодержувачем) за позабалансовим рахунком 9840 “Основні засоби та нематеріальні активи, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)” за вартістю, що зазначається в договорі про оперативний лізинг (оренду). При зміні лізингових (орендних) платежів (якщо це передбачено в договорі) сума за рахунком 9840 не змінюється.
Витрати на оперативний лізинг (оренду) за 2010 рік склали – 1732 тис. грн.
Витрати лізингоодержувача на поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються лізингоодержувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів по рахунку 4530 “Капітальні інвестиції за основними засобами, що отримані в оперативний лізинг (оренду)”.
У разі повернення основних засобів лізингодавцю лізингоодержувач списує вартість основних засобів із позабалансового рахунку 9840.
Примітка 1.10 "Податок на прибуток"
У звітному році порядок ведення податкового обліку був організований у відповідності до діючого податкового законодавства України.
Ставка податку на прибуток у звітному році не змінювалась та становила 25 % оподатковуваного прибутку.
Різниця в визнанні та оцінці активів, зобов'язань, доходів та витрат в податковому та бухгалтерському обліку призводить до виникнення різниць між обліковим та оподаткованим прибутком (збитком), що зумовлює потребу відображення наслідків різниць у бухгалтерському обліку та звітності як поточного, так і наступних періодів.
Різниця між витратами з податку на прибуток та добутком облікового прибутку на застосовану ставку пояснюється впливом постійних різниць, таких як витрати, що не підлягають оподаткуванню.
Інформація про витрати з податку на прибуток наводиться у фінансовій звітності у примітці 22. Перелік відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань для розрахунку відстроченого податку на прибуток за 2010 рік наведено у таблиці 22.3 примітки 22.
Сума відстроченого податкового зобов’язання була розрахована як сума податку на прибуток, що буде сплачуватись у майбутніх періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.
Сума відстроченого податкового активу була розрахована як сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах внаслідок тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню. Сума тимчасових різниць за 2010 рік що підлягає вирахуванню, складає 329 тис. грн. Реалізація цих тимчасових різниць очікується у наступних звітних періодах, в залежності від строку відшкодування або погашення відповідних активів та зобов‘язань.
Оскільки сплата Банком податку на прибуток контролюється одним податковим органом, Банк здійснює в обліку згортання відстрочених податкових активів та зобов’язань.
Відстрочені податкові зобов’язання станом на кінець дня 31 грудня 2010 р. складають 6 тис. грн., відображені по статті “Відстрочені податкові зобовязання” в рядку 23 колонки 4 “Балансу банку за станом за 31 грудня 2010 року” та розраховані із застосуванням ставки оподаткування 25%.
Протягом звітного періоду Банк не мав податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов’язаних з невизнанням відстроченого податкового активу.
Сума тимчасових різниць, пов’язаних з фінансовими інвестиціями в дочірні та асоційовані компанії, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не були визнані, відсутня.
Сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов’язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена, відсутня.