Подобный материал:
- Міністерство освіти І науки україни «Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 554.03kb.
- Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний, 1277.11kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 680.62kb.
- Міністерство освіти І науки україни переяслав-хмельницький державний педагогічний університет, 616.99kb.
- Міністерство освіти І науки України, 1659.87kb.
- Міністерство освіти І науки україни мелітопольський державний педагогічний університет, 2525.18kb.
- Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (м. Одеса), 349.4kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 30.09kb.
- Міністерство освіти І науки України Слов’янський державний педагогічний університет, 2976.14kb.
11 (4 бали). Рівнобедрений трикутник з кутом при вершині
ортогонально проектується на площину, яка проходить через його основу. Проекцією є рівнобедрений трикутник з кутом
при вершині. Знайти кут між площиною початкового трикутника і площиною проекцій. П
![](images/185800-nomer-m4c0f1ca5.png)
означимо через
![](images/185800-nomer-m42505eb5.gif)
основу рівнобедреного трикутника, спільну для трикутника і його проекції, через
- висоти,
- кути при вершині початкового трикутника і його проекції відповідно. Тоді з прямокутних трикутників матимемо:
![](images/185800-nomer-m2d274bb0.gif)
,
![](images/185800-nomer-m14fe5c5.gif)
. З урахуванням даних в умові кутів та формул тригонометричних функцій половинного кута отримаємо:
![](images/185800-nomer-m3ccf4fc2.gif)
. А тоді
![](images/185800-nomer-7467fb11.gif)
, і кут між площиною трикутника і площиною проекцій γ=60
0.
10 (4 бали). Довжини сторін трикутника 10 см та 15 см. Довести, що довжина бісектриси кута між ними не більша від 12 см. Чи існує трикутник з бісектрисою 12 см? Розглянемо
![](images/185800-nomer-1f6d1ad6.gif)
- бісектриса кута
![](images/185800-nomer-76235750.gif)
.
Т
![](images/185800-nomer-m6cf439d9.png)
оді з рівності площ
маємо
![](images/185800-nomer-m5175fb36.gif)
, а тоді
![](images/185800-nomer-3c997564.gif)
, звідки
![](images/185800-nomer-m38a7478e.gif)
. Звернемо увагу, що для трикутника знак нерівності строгий, бо рівність можлива тільки коли
![](images/185800-nomer-m29f6736.gif)
. А тому
Відповідь:
. Не існує трикутника, сторони якого 10 см, 15 см і бісектриса кута між ними 12 см.
1
0 (4 бали). Довжини сторін трикутника 10 см та 15 см. В яких межах може змінюватись довжина бісектриси кута між ними? Вказівка до розв’язання: дивись попередню задачу:
![](images/185800-nomer-235b618a.gif)
, а тоді
![](images/185800-nomer-m5c8bb868.gif)
і
![](images/185800-nomer-m19acba02.gif)
![](images/185800-nomer-934b268.gif)
.
Відповідь:
.9 (4 бали). Довести, що в прямокутному трикутнику бісектриса прямого кута ділить кут між висотою і медіаною, проведеними з вершини цього кута, навпіл. Д
![](images/185800-nomer-30dd2d0b.png)
оведення: Нехай у
![](images/185800-nomer-319ea1fc.gif)
: кут
![](images/185800-nomer-4a30f07f.gif)
,
![](images/185800-nomer-m285b2fbb.gif)
- медіана, бісектриса і висота, відповідно. Побудуємо коло, описане навколо прямокутного
![](images/185800-nomer-319ea1fc.gif)
, тоді
![](images/185800-nomer-201a5529.gif)
- центр кола,
![](images/185800-nomer-25c0f296.gif)
, нехай точки перетину прямих
![](images/185800-nomer-m285b2fbb.gif)
з колом -
![](images/185800-nomer-1e7e1813.gif)
, відповідно.
![](images/185800-nomer-191f471b.gif)
- діаметри.
1. З рівності прямокутних трикутників
![](images/185800-nomer-57ea8e91.gif)
маємо рівність дуг
![](images/185800-nomer-207b61d2.gif)
.
2. З рівності рівнобедрених трикутників
![](images/185800-nomer-395b3115.gif)
маємо рівність дуг
![](images/185800-nomer-m27ba2285.gif)
. А тому рівні дуги
![](images/185800-nomer-m194f78f6.gif)
.
3.
![](images/185800-nomer-e12f2d3.gif)
- бісектриса, тому рівні дуги
![](images/185800-nomer-58fd2b9b.gif)
.
4. З п.2 і п.3 випливає рівність дуг
![](images/185800-nomer-m61c56b9.gif)
. Звідки слідує рівність кутів
![](images/185800-nomer-7ff7022.gif)
між медіаною і бісектрисою та бісектрисою і висотою.
1
1 (7 балів). Знайти довжину найкоротшого шляху по поверхні одиничного куба, що з’єднує середину ребра куба з точкою протилежного ребра, яка ділить це ребро у відношенні
. 1 спосіб. «Розвернемо» грані
![](images/185800-nomer-58f391b1.gif)
і
![](images/185800-nomer-m78849179.gif)
таким чином, щоб вони лежали в одній
площині. Найкоротший шлях між двома точками, як відомо, лежить по прямій. Нехай
![](images/185800-nomer-m2baf0adf.gif)
- проекція точки
![](images/185800-nomer-m1cc81b75.gif)
на прямій
![](images/185800-nomer-m531e0bcd.gif)
.
![](images/185800-nomer-3ea6b36a.gif)
,
![](images/185800-nomer-6fe486af.gif)
, тому довжина найкоротшого шляху:
![](images/185800-nomer-m661c98d4.gif)
.
2
спосіб. Введемо прямокутну систему координат. Тоді
![](images/185800-nomer-e12309.gif)
,
![](images/185800-nomer-m577097fb.gif)
. Нехай
![](images/185800-nomer-m2baf0adf.gif)
- точка, яка відповідає мінімальному маршруту
![](images/185800-nomer-m3742c2b0.gif)
,
![](images/185800-nomer-m57283071.gif)
. Тоді нам потрібно оцінити вираз
![](images/185800-nomer-130dd545.gif)
.
Досліджувати цю функцію (
![](images/185800-nomer-m54014982.gif)
) звичайними методами диференціального числення досить важко, тому підемо іншим шляхом і використаємо метод Лагранжа. Нехай
![](images/185800-nomer-21060712.gif)
,
![](images/185800-nomer-m1c2aeaaf.gif)
, розглянемо функцію
![](images/185800-nomer-14519640.gif)
при умові
![](images/185800-nomer-m4c229386.gif)
,
![](images/185800-nomer-54a4167a.gif)
,
![](images/185800-nomer-6f699aad.gif)
(адже
![](images/185800-nomer-m54014982.gif)
). Функція Лагранжа:
![](images/185800-nomer-m1e2cf5df.gif)
, де
![](images/185800-nomer-3e3d7f64.gif)
- множник Лагранжа.
![](images/185800-nomer-6887dd0b.gif)
, тому
![](images/185800-nomer-23a757c0.gif)
Розглянемо функцію
![](images/185800-nomer-m5697cf11.gif)
, вона непарна
![](images/185800-nomer-671885ed.gif)
і з
![](images/185800-nomer-42082397.png)
ростає на проміжку
![](images/185800-nomer-m183d8d49.gif)
,
![](images/185800-nomer-m1f69b421.gif)
(
![](images/185800-nomer-39a27e87.gif)
спадає при зростанні
![](images/185800-nomer-575c2e83.gif)
і т.д.). Тому, маємо:
![](images/185800-nomer-mdb23bb2.gif)
,
![](images/185800-nomer-m4f3e24c1.gif)
і з умови
![](images/185800-nomer-m133cc381.gif)
, отримаємо:
![](images/185800-nomer-377568a8.gif)
.
![](images/185800-nomer-bf71025.gif)
. Залишилося дослідити функцію
![](images/185800-nomer-2186f97e.gif)
на межі, тобто коли
![](images/185800-nomer-5be8e33b.gif)
або
![](images/185800-nomer-649f8b7a.gif)
,
![](images/185800-nomer-mbf52de3.gif)
або
![](images/185800-nomer-30971176.gif)
, або фактично
![](images/185800-nomer-md0a52b9.gif)
або 1 для функції
![](images/185800-nomer-3165b87.gif)
. Оскільки
![](images/185800-nomer-m51674ece.gif)
і
![](images/185800-nomer-m4ad41d1e.gif)
більші за
![](images/185800-nomer-m5e4dc6b6.gif)
, то
![](images/185800-nomer-m5e4dc6b6.gif)
- шукана величина.
Задачі, наведені у даній роботі, розглядалися під час роботи з учнями секції «Математика» Кіровоградського територіального відділення Малої академії наук.
Вибрані теоретичні питання1. Розв’язування рівнянь вищих порядків.
1. Рівняння четвертого степеня довільного виду
![](images/185800-nomer-37225fa9.gif)
, де
![](images/185800-nomer-63ce75fc.gif)
може бути розв’язане методом Феррарі: у лівій частині залишаємо множники четвертого і третього степенів та виділяємо повний квадрат:
Додамо у дужках лівої частини деяке число
![](images/185800-nomer-m333ed949.gif)
, щоб вираз у правій частині перетворився на повний квадрат, та урівняємо праву частину, отримаємо:
![](images/185800-nomer-m5d4a9df4.gif)
. (*)
Квадратний тричлен у правій частині перетвориться на повний квадрат, якщо його дискримінант дорівнює нулю:
![](images/185800-nomer-m29666176.gif)
; звідки отримуємо рівняння третього степеня відносно невідомої
![](images/185800-nomer-3e3d7f64.gif)
(кубічну резольвенту)
![](images/185800-nomer-66db063e.gif)
. Знаходимо один (будь-який) корінь цього рівняння і підставляємо у рівняння (*). Якщо обчислення виконано вірно, отримаємо і у лівій частині, і у правій – повні квадрати, звідки отримаємо рівність модулів, а тоді - сукупність двох квадратних рівнянь, розв’язавши які матимемо корені початкового рівняння.
Приклад.
Розв’язати рівняння:
. Виокремлюємо доданки четвертого і третього степенів і виділяємо повний квадрат:
![](images/185800-nomer-m1115a964.gif)
![](images/185800-nomer-66841cb1.gif)
.
![](images/185800-nomer-m36f542fe.gif)
. Дискримінант:
![](images/185800-nomer-49ba7e23.gif)
, звідки
![](images/185800-nomer-m1ae18605.gif)
- кубічна резольвента. Корені шукаємо серед дільників вільного члена 42:
![](images/185800-nomer-m6182d86f.gif)
. Отже,
![](images/185800-nomer-6f1a6d0e.gif)
є коренем. З рівняння
![](images/185800-nomer-m36f542fe.gif)
маємо:
![](images/185800-nomer-m3ddddd09.gif)
або
![](images/185800-nomer-m189844c1.gif)
, а тоді
![](images/185800-nomer-5b6ddc46.gif)
.
Відповідь:
2. Рівняння четвертого степеня виду
![](images/185800-nomer-m44e97062.gif)
, де
![](images/185800-nomer-4cc417ac.gif)
і вільні члени задовольняють умову
![](images/185800-nomer-m43a8277a.gif)
, зводиться до квадратного рівняння після об’єднання попарно множників
![](images/185800-nomer-127a10b8.gif)
, розкриття дужок
![](images/185800-nomer-m8c75fe3.gif)
, та заміни
![](images/185800-nomer-m4040c356.gif)
:
![](images/185800-nomer-756553d7.gif)
. Звідки отримуємо
![](images/185800-nomer-2218d90.gif)
та, повертаючись до заміни
![](images/185800-nomer-14357732.gif)
, маємо розв’язки вихідного рівняння.
Приклад. Розв’язати рівняння:
. Вільні члени задовольняють умову:
![](images/185800-nomer-143df6b3.gif)
![](images/185800-nomer-71e00b46.gif)
![](images/185800-nomer-m7301e7a.gif)
; заміна
![](images/185800-nomer-2c04fdd3.gif)
отримаємо:
![](images/185800-nomer-dffd9d.gif)
. Повертаємося до заміни:
Відповідь:
3. Рівняння четвертого степеня виду
![](images/185800-nomer-26653919.gif)
, де
![](images/185800-nomer-4cc417ac.gif)
і вільні члени задовольняють умову
![](images/185800-nomer-1f23b669.gif)
, зводиться до квадратного рівняння після об’єднання попарно множників
![](images/185800-nomer-66cbdfa6.gif)
, розкриття дужок
![](images/185800-nomer-3a93c7dd.gif)
, ділення на
![](images/185800-nomer-m683b95ca.gif)
(попередньо показуємо, що
![](images/185800-nomer-m683b95ca.gif)
):
![](images/185800-nomer-50781a8.gif)
та заміни
![](images/185800-nomer-m74b94b45.gif)
:
![](images/185800-nomer-m2585b37b.gif)
. Звідки отримуємо
![](images/185800-nomer-2218d90.gif)
та, повертаючись до заміни
![](images/185800-nomer-903b9c3.gif)
, маємо розв’язки вихідного рівняння.
Приклад. Розв’язати рівняння:
. Вільні члени задовольняють умову:
![](images/185800-nomer-52de91d2.gif)
;
![](images/185800-nomer-m5916bdca.gif)
.
![](images/185800-nomer-md0a52b9.gif)
не є коренем, тому
![](images/185800-nomer-m255b3756.gif)
. Заміна:
![](images/185800-nomer-m33b79c6e.gif)
, отримаємо:
![](images/185800-nomer-m2d4864e0.gif)
, а тоді
Відповідь:
![](images/185800-nomer-bfc4a68.gif)
.
4. Симетричні рівняння парного степеня (наприклад, четвертого) мають вигляд:
![](images/185800-nomer-2315cb5e.gif)
, де
![](images/185800-nomer-1c828740.gif)
- коефіцієнти такого рівняння, рівновіддалені від початку і кінця, - рівні.
Якщо
![](images/185800-nomer-39c27d68.gif)
є коренем такого рівняння, то і обернене число є коренем рівняння. Заміна
![](images/185800-nomer-69952181.gif)
приводить до розв’язання такого рівняння. Оскільки
![](images/185800-nomer-m5922d998.gif)
не є коренем рівняння, то поділимо на
![](images/185800-nomer-m6553bdae.gif)
(бо центральний член – рівновіддалений від початку і кінця – має степінь
![](images/185800-nomer-m6553bdae.gif)
).
![](images/185800-nomer-m1c965be9.gif)
. Заміна:
![](images/185800-nomer-7664e00f.gif)
, а тоді
![](images/185800-nomer-4bcd5bfd.gif)
– маємо квадратне рівняння відносно невідомої
![](images/185800-nomer-m42f18ba8.gif)
, розв’язавши яке, повертаємось до заміни і знаходимо значення невідомої
![](images/185800-nomer-m758c9fab.gif)
.
Зауваження: відомо, що
![](images/185800-nomer-86eb632.gif)
, причому знак рівності досягається при
![](images/185800-nomer-m297666a6.gif)
(для
![](images/185800-nomer-m36e84796.gif)
сума двох взаємно обернених чисел не менше двох:
![](images/185800-nomer-m61ceeee5.gif)
- доведено;
![](images/185800-nomer-m56be7e54.gif)
, а тоді
![](images/185800-nomer-m4439bd7d.gif)
і знову маємо суму двох взаємно обернених додатних чисел, ми довели вище, що вона не менше двох). А тому, якщо отримуємо, що
![](images/185800-nomer-539d9434.gif)
, то рівняння
![](images/185800-nomer-69952181.gif)
дійсних коренів не має.
Приклад. Розв’язати рівняння:
. ![](images/185800-nomer-m6e3ebd46.gif)
, поділимо на
![](images/185800-nomer-m301d869e.gif)
, матимемо:
![](images/185800-nomer-m29d5044d.gif)
. Заміна:
![](images/185800-nomer-78133cba.gif)
, а тоді
![](images/185800-nomer-me15b9fb.gif)
.
Маємо:
![](images/185800-nomer-m1ff8aa22.gif)
, друге значення
![](images/185800-nomer-mb15892f.gif)
, рівняння
![](images/185800-nomer-m1036a625.gif)
дійсних розв’язків не має. Маємо 2 дійсних кореня.
Приклад. Розв’язати рівняння:
. Згрупуємо доданки
![](images/185800-nomer-2ff1dfd6.gif)
, поділимо на
![](images/185800-nomer-m66ee9848.gif)
, матимемо:
![](images/185800-nomer-m9fc4c47.gif)
. Заміна:
![](images/185800-nomer-m2210ee5.gif)
, тоді
![](images/185800-nomer-64cce050.gif)
,
![](images/185800-nomer-m609aa35.gif)
, звідки
![](images/185800-nomer-4c695a3b.gif)
. Маємо кубічне рівняння
![](images/185800-nomer-5d62730b.gif)
. Шукаємо раціональні корені у вигляді дробу
![](images/185800-nomer-21ddca3.gif)
, де
![](images/185800-nomer-m5a99ef3b.gif)
- дільник вільного члена (-45),
![](images/185800-nomer-m8b526c6.gif)
- дільник старшого коефіцієнта 5:
![](images/185800-nomer-ma8f4e2.gif)
, маємо
![](images/185800-nomer-m70b6d623.gif)
Значення
![](images/185800-nomer-7411d10.gif)
не дасть дійсних коренів початкового рівняння, тому:
![](images/185800-nomer-20ac3909.gif)
5. Симетричні рівняння непарного степеня (наприклад, п’ятого) мають вигляд:
![](images/185800-nomer-m4a5606b0.gif)
, де
![](images/185800-nomer-1c828740.gif)
. Такі рівняння завжди мають коренем
![](images/185800-nomer-m1948cb7.gif)
Поділивши на
![](images/185800-nomer-m2e1ff8d7.gif)
, отримаємо симетричний многочлен парного степеня.
Приклад. Розв’язати рівняння:
. ![](images/185800-nomer-m2ba504ff.gif)
- корінь. Поділимо на
![](images/185800-nomer-m2e1ff8d7.gif)
:
Маємо розклад:
![](images/185800-nomer-1faa5a42.gif)
-
многочлен-частка є симетричний многочлен парного степеня:
![](images/185800-nomer-49674370.gif)
. Заміна:
![](images/185800-nomer-m2210ee5.gif)
, тоді
![](images/185800-nomer-64cce050.gif)
,
![](images/185800-nomer-4c695a3b.gif)
(дивись попередній приклад). Маємо кубічне рівняння
![](images/185800-nomer-33877418.gif)
. Шукаємо цілі корені серед дільників вільного члена:
![](images/185800-nomer-6ad1c075.gif)
, маємо
![](images/185800-nomer-7a2dfe85.gif)
А тому:
Відповідь:
Зауваження. Рівняння виду
![](images/185800-nomer-6c9b6d1b.gif)
відрізняються від симетричних знаками (через один), вони розв’язуються за допомогою підстановки
![](images/185800-nomer-1332e583.gif)
(обмежень на різницю, таких, як ми отримали для суми:
![](images/185800-nomer-86eb632.gif)
, немає).
![](images/185800-nomer-406524ab.gif)
, заміна
![](images/185800-nomer-1332e583.gif)
, обчислимо
![](images/185800-nomer-522b40e.gif)
і
![](images/185800-nomer-69f91e4.gif)
:
![](images/185800-nomer-m1cb149c6.gif)
;
![](images/185800-nomer-15fc2dae.gif)
маємо: