Укоопспілка львівська комерційна академія

Вид материала

Документы

Содержание Ефективність менеджменту, рівень організаційно-економічних знань засновників і керівників 1.3. Методичні підходи до оцінки рівня розвитку підприємств у контексті теорії життєвого циклу

Подобный материал:

• Укоопспілка львівська комерційна академія міжнародний туризм тематика, плани І завдання, 189.11kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівська комерційна академія На правах рукопису, 1056.79kb.
• Обіт Львівської комерційної академії, метою якого було підвищення мотивації студентів, 144.56kb.
• Національний банк України Університет банківської справи нбу львівський інститут банківської, 208.22kb.
• О.Є. Кузьмін доктор економічних наук, ну „Львівська політехніка, 53.07kb.
• Методичні вказівки по виконанню рефератів з дисципліни “Комерційна діяльність”, 51.25kb.
• Контакти, 104.38kb.
• Національний університет «львівська політехніка» алзаб аєд хамдан, 385.08kb.
• Національний університет “Львівська політехніка” Інститут гуманітарних І соціальних, 1460.3kb.
• Україна центральна спілка споживчих товариств укоопспілка акт приймання-передачі основних, 61.74kb.

Значно детермінувати економічні та конкурентні параметри підприємства можуть постачальники, особливо в умовах певного рівня їх консолідації та організації. Найчастіше це відбувається за допомогою зміни якісних параметрів продукції, що постачається або цін на виробничі ресурси. За умов ідеальної конкуренції дія цієї конкурентної сили є найменшою, однак у реальній економіці вона має відчутний вплив 37, с.91.

Вплив споживачів на діяльність підприємства відображається у створенні ними попиту на його продукцію. У випадку, коли споживачем є населення, мотиви прийняття рішення про купівлю товару можуть мати також і позаекономічну природу (наприклад, мода, прагнення до “здорового способу життя”, захист тваринного світу, релігійні мотиви, політичні чинники тощо.)

Рівень конкурентоспроможності підприємства виражає здатність підприємства протидіяти конкурентам, а, відповідно, і виживати в жорстких ринкових умовах. Різні конкуренти повинні бути проаналізовані в різній мірі. Ті, які впливають або могли впливати на діяльність підприємства, повинні бути досліджені більш ретельно. Загроза з боку потенційних конкурентів виникає у тому випадку, коли зменшується спроможність підприємства їм протидіяти, відсутні або є низькими бар’єри для їх вступу на даний ринок. Вплив товарів-замінників на діяльність підприємства здійснюється через ціну або рівень інновації. Одним з важливих факторів, що впливають на збут продукції підприємства і, відповідно, його становище на ринку є наявність імпортної продукції. Для вітчизняних виробників наявність імпортних товарів, тобто додаткової товарної маси створює підвищену конкуренцію. Якщо відсутні відповідні інструменти регулювання з боку держави, то виникає ризик відсутності попиту на вітчизняну продукцію, що призводить до банкрутства підприємства.

Інфраструктура ринку є важливою передумовою життєдіяльності підприємств. Особливо велику роль відіграють інфраструктурні організації на ранніх стадіях життя фірми. Адже можливість отримати достатні ресурси та сплачувати помірні відсотки за користування кредитом так необхідні підприємствам. Часто також у підприємств виникають проблеми, вирішення яких потребує консультацій з юридичних, страхових, управлінських, економічних питань, наявності транспортних та складських послуг.

Громадськість може як сприяти так і перешкоджати підприємству в реалізації його цілей. Тому численні фірми створюють у своїй структурі службу, призначену для налагодження та підтримання зв’язків з громадськістю. Фірми повинні інформувати клієнтів про свою продукцію та діяльність, активно приймати участь у науково – технічних семінарах, виставках, демонструючи свої досягнення і розробки, а також вивчаючи діяльність своїх конкурентів. Відсутність додаткової інформації про появу товару на ринку може викликати формування негативного попиту, що відобразиться на витратах та фінансових результатах фірми. Високий рівень витрат на рекламу сприяє формуванню іміджу підприємства і росту попиту на його продукцію, а, відповідно, загальному зростанню.

Розглянемо також внутрішні фактори мікросистеми, що впливають на ЖЦП, які, власне, характеризують підприємство (табл.1.10).

Правильно обрана місія підприємства має велике значення для його розвитку. За словами А.П.Градова [179, с.157]: “ вибір місії фірми – це перший крок на шляху до процвітання або банкрутства”. Щоб ефективно функціонувати у конкурентному середовищі, підприємство на основі своєї місії повинно чітко сформулювати стратегію розвитку та мету виробничо - господарської діяльності. Стратегічні планові програми розробляються таким чином, щоб не лише залишатися актуальними протягом тривалого періоду часу, тобто підтримувати життєвий цикл розвитку підприємства у зрілості (стабільності), але бути достатньо гнучкими, щоб при необхідності можна було б здійснювати їх модифікацію та переорієнтацію. Щодо напряму діяльності підприємства, то він повинен бути стабільним протягом тривалого часу, оскільки усе стратегічне планування орієнтується на довготермінову перспективу.


Таблиця 1.10

Внутрішні фактори мікросистеми, що впливають на життєвий цикл підприємства

Група факторів	Фактори, які є суттєвими для ЖЦП
Стратегія підприємства	Філософія (місія) підприємства, наявність стратегії розвитку підприємства, мети його виробничо - господарської діяльності, планування
	Рівень диверсифікації виробничо-господарської діяльності
	Напрям діяльності тощо
	Частка ринку, на яку претендує підприємство
Кадровий потенціал підприємства	Ефективність менеджменту, рівень організаційно-економічних знань засновників і керівників
	Кадрове забезпечення, рівень професіоналізму та досвід працівників
	Рівень ділової культури і етики на підприємстві тощо
Виробничі можливості підприємства	Матеріально-технічне забезпечення
	Наявність капіталу (власні кошти, кредити, інвестиції тощо)
	Трудові ресурси
	Технологічні, енергетичні ресурси тощо
Маркетинг підприємства	Товар підприємства, якість товару, життєвий цикл товару, пристосування до споживчих потреб, що змінюються, рівень сервісного обслуговування
	Ціни, рівень цін стосовно цін ринку
	Інтенсивність збуту, ступінь охоплення ринку, місце розміщення збутової мережі
	Просування: стимулювання збуту, реклама, пропаганда, імідж підприємства тощо

Водночас сьогодні у світі переважає тенденція диверсифікації, з якою зв’язують розширення товарної номенклатури, створення нової продукції для нових ринків. Диверсифікація дає переваги в конкурентній боротьбі, оскільки підвищує можливості маневрування ресурсами в умовах зміни кон’юнктури, забезпечує стійку частку ринку, знижує ризик інноваційної діяльності, підвищує ефективність використання науково-дослідних робіт, дозволяє підприємству створювати виробництва в інших галузях. “Диверсифікація діяльності може дати фірмі можливість не лише вижити, але і покращити свою діяльність [123, с.38]”. В усіх випадках мета диверсифікації - досягнення максимального прибутку, розширення ринків збуту, поповнення асортименту товарів і, таким чином, продовження життєвого циклу фірми.

Одним з найважливіших внутрішніх факторів життєдіяльності підприємства є ефективність менеджменту, кадрове забезпечення, зокрема рівень організаційно-економічних знань засновників і керівників та рівень професійної підготовки персоналу. Чим вищий освітній і професійний рівень управлінських, інженерних, робочих кадрів, тим більше гарантій, що буде виготовлятися якісна, потрібна на ринку продукція, на яку буде збут в запланованому об’ємі. При одноосібному володінні і управлінні підприємством, його діяльність і, відповідно, тривалість життєвого циклу, тісно пов’язана з роботою певної людини. Є.Ф. Бріхгем для такої форми організації бізнесу як індивідуальне підприємство виділяє таке обмеження: ”Строк існування індивідуального підприємства обмежений тривалістю життя приватного власника, який заснував його”26, с.32.

Матеріально-технічний фактор відіграє також неабияку роль у життєдіяльності підприємства. Слабке матеріально-технічне забезпечення з високим рівнем морального і фізичного зносу основних фондів, відсутність засобів на їх відновлення, технологічна відсталість, дефіцит оборотних засобів приводять до швидкого занепаду підприємств. Прикладом може бути масове банкрутство підприємств в період початку становлення ринкових відносин на Україні, яким застарілі основні фонди дісталась в спадщину від соціалістичного господарства і які не зуміли швидко пристосуватись до нових умов конкурентного середовища.

Рівень якості продукції є складовою конкурентоспроможності товару. Спільними для них є те, що вони визначаються через сукупність властивостей товару і являють собою динамічні характеристики, які змінюються з розвитком суспільних потреб і технічного прогресу 138, с.170. Жорсткі умови конкуренції вимушують підприємство постійно контролювати становище своїх товарів на ринку. Чим сильнішим є прагнення виробників до наділення продукції додатковою вартістю, кращими характеристиками, споживчою привабливістю, тим активніше є конкурентне змагання, що сприяє розвитку підприємства.

Важливе значення для ЖЦП має також життєвий цикл його товару. Тому в тісному зв’язку з фазами життєвого циклу товару повинна здійснюватись реалізація заходів щодо удосконалення продукції, що виробляється (наприклад, своєчасно зняти виріб з виробництва, модернізувати його чи перевести на новий сектор ринку). Поєднуючи виробництво товарів у різних стадіях життєвого циклу, фірма досягає стабільності і знаходиться в стадії зрілості. Фірма може продавати один товар на різних ринках, таким чином, що товар буде знаходитися у різних стадіях життєвого циклу на окремих з цих ринків. Можливий інший варіант, коли фірма продає різні товари, один з яких знаходиться в стадії впровадження, інший в стадії зрілості, підтримуючи при цьому необхідний обсяг продажу продукції в одному районі збуту. Крім цього виробники вимушені постійно оновлювати асортимент, оскільки новинки стимулюють постійний інтерес покупця до продукції, що сприятиме стабільному існуванню підприємства.

Якщо продукція підприємства потребує у процесі користування нею сервісного обслуговування, то підприємство - виробник повинно передбачити це і впровадити на ринку збуту свого товару необхідні послуги. Прикладом в даному випадку може бути створення станцій обслуговування певної торгової марки автомобілів іноземного виробництва. У разі відсутності таких послуг споживачі надають перевагу купівлі автомобілів з відомим та наявним для них у їх місцевості сервісним обслуговуванням.

Ціну на товар підприємства як фактор, що впливає на життєдіяльність фірми, можна розглядати з різних сторін. Передусім ціна на товар підприємства повинна покривати усі витрати на його створення, в протилежному випадку підприємство піддає себе ризику банкрутства. Крім цього підприємство повинно реалізувати товар за такою ціною, щоб отримувати певні прибутки, необхідні для його подальшого розвитку. Не менше значення має і цінова стратегія по відношенню до конкурентів. Якщо підприємство відчуває суттєву конкурентну перевагу, воно може встановлювати високу ціну, отримуючи надприбутки, що сприятимуть його швидкому росту. Проте якщо фірма займає слабку конкурентну позицію, то ціна на товар повинна бути мінімальна, щоб хоча б вижити на ринку.

Наявність збутової мережі та вдалого місця продажу в окремих випадках стає визначальним фактором у життєдіяльності підприємств. В даному випадку слід звернути увагу на щільність розташування цільового контингенту. Велике значення у житті підприємства відіграє просування. Вдала реклама може різко збільшити обсяги продажу, і, навпаки, невдала реклама приводить в окремих випадках до припинення діяльності підприємства. Велике значення для підприємства має також його історія та набутий імідж. Однією з типових проблем з якою стикаються господарюючі суб’єкти є небажання фінансових компаній і організацій позичати кошти новому підприємству, що ще не має історії кредитування та відповідної репутації. Проблеми можуть також виникнути у наданні підприємству товарних кредитів постачальниками. Певну упередженість до товарів невідомих виробників мають і споживачі. Підприємству також важливо не зіпсувати вже набутої репутації чи іміджу. Скажімо, якщо підприємство не вчасно погашає заборгованість, то воно може надовго отримати репутацію ненадійного партнера.

Проведення якісного аналізу факторів, що впливають на ЖЦП повинно бути складовою визначення стадії життєвого циклу, на якому знаходиться підприємство, а також планування його подальшого розвитку. Врахування впливу факторів маркетингового середовища та адекватна на них реакція сприятиме підвищенню рентабельності та стабільності роботи підприємства, обгрунтованому формуванню його життєвого циклу.


1.3. Методичні підходи до оцінки рівня розвитку підприємств у контексті теорії життєвого циклу


Існує багато різних підходів та характеристик етапів чи стадій, що притаманні підприємству під час проходження його життєвого шляху, проте важко зустріти комплексних способів діагностики, тобто розпізнавання та визначення положення підприємства на кривій життєвого циклу. У літературі переважно зустрічаються матеріали стосовно діагностики банкрутства підприємства [6,77,150,183,185,186,193,194], ознаки, характерної лише для однієї стадії ЖЦП – занепаду. Існує багато методик, які дають можливість визначити наближення кризових ситуацій комерційних організацій, проте вони не дозволяють констатувати перебування підприємства на певній стадії ЖЦП.

Як правило, щоб визначити, де знаходиться підприємство на кривій свого життєвого циклу автори обмежуються лише певними якісними характеристиками, яким повинна відповідати комерційна організація, перебуваючи на певній стадії свого розвитку. Малопоширеними є пропозиції визначення стадії ЖЦП за допомогою певних розрахунків, обчислень, тобто з використанням об’єктивних даних. Розглянемо різні підходи авторів, щодо визначення позиції підприємства, констатації його знаходження на певному проміжку кривої життєвого циклу, на основі результатів досліджень показників, нормативів, характеристик, тощо.

Є. Брігхем [26, с. 327] розглядає питання ЖЦП наступним чином: “Для фірм типово проходити життєві цикли. Протягом раннього періоду існування цих фірм їх ріст значно перевищує темп росту економіки в цілому. Потім вони відповідають росту економіки. Наприкінці їх ріст стає повільніший за загально-економічний.” Згідно такого підходу підприємства аналізуються за темпом росту дивідендів. Автор наводить, як приклад, підприємство, для періоду прискореного росту якого характерні дивіденди на рівні 30 %, після чого темп росту знизиться до рівня зростання економіки, загалом, який визначається автором на рівні 8 %, потім фірма матиме нульовий ріст дивідендів. Фірма зі спадом матиме від’ємний темп росту дивідендів (- 8%). У результаті автор виділяє чотири періоди існування фірм: період прискореного росту - ріст дивідендів становить 30%, нормальний ріст - 8%, нульовий ріст - 0%, спад - (-8%) [26, с. 328].

Б. Коласс пропонує таке графічне зображення життєвого циклу підприємства (рис.1.9) та розділяє його на періоди, що характеризуються зміною обороту і прибутку підприємства: 1-дитинство (невеликий темп росту обороту; результати діяльності від’ємні); 2-юність (швидкий ріст обороту, перші прибутки); 3-зрілість (сповільнення росту обороту, максимальні прибутки); 4-старість (оборот і прибутки падають) [73, с.30]. У цьому випадку автор використовує два абсолютних показники фінансово-господарської діяльності: прибуток та оборот (обсяг реалізованої продукції), за допомогою яких, згідно його теорії, можна визначити стадію життєвого циклу на якому знаходиться підприємство. Крім цього для визначення стадії ЖЦП цим способом необхідно мати інформацію про оборот та прибутки підприємства у динаміці, адже для дослідження необхідно мати зміни показників у часі.

І.А. Бланк у своїх дослідженнях визначив за матеріальну основу функціонування підприємства – оборот активів, що характеризується як процес постійного руху, у перебігу якого можна виділити окремі цикли [23, с.45-51, с.326]. У складі повного циклу кругообороту активів виділяються окремі стадії циклу, які характеризують період знаходження активів в одній з конкретних форм свого існування (матеріальній, фінансовій, грошовій) до початку їх трансформації у іншу форму.




.


Рис. 1.9. Цикл життя підприємства (у [73, с.31])

Автором розроблено систему спеціальних показників, які дають можливість охарактеризувати цикл обороту активів: часових (тривалість обороту), структурних (кількість трансформацій, що відбуваються у перебігу його здійснення або сукупність підциклів), вартісних (зміна вартості активів у перебігу проходження окремих стадій циклу або вартісний цикл активів) (рис.1.10).