Укоопспілка львівська комерційна академія

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Укоопспілка львівська комерційна академія міжнародний туризм тематика, плани І завдання, 189.11kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівська комерційна академія На правах рукопису, 1056.79kb.
• Обіт Львівської комерційної академії, метою якого було підвищення мотивації студентів, 144.56kb.
• Національний банк України Університет банківської справи нбу львівський інститут банківської, 208.22kb.
• О.Є. Кузьмін доктор економічних наук, ну „Львівська політехніка, 53.07kb.
• Методичні вказівки по виконанню рефератів з дисципліни “Комерційна діяльність”, 51.25kb.
• Контакти, 104.38kb.
• Національний університет «львівська політехніка» алзаб аєд хамдан, 385.08kb.
• Національний університет “Львівська політехніка” Інститут гуманітарних І соціальних, 1460.3kb.
• Україна центральна спілка споживчих товариств укоопспілка акт приймання-передачі основних, 61.74kb.

Серед підприємств, які використовують інвестиції найбільша частка - 43,2% є на стадії створення, на стадії росту - 39,2%, на стадії зрілості – 14,9%, на занепаді - 2,7% (додаток Ж.24). У додатку Ж.25 наведений розподіл джерел інвестиційних ресурсів на кожній стадії ЖЦП.

На стадії створення витрати у підприємства завжди високі, обсяги продажу низькі, прибутки практично відсутні, тому існує найбільша потреба в інвестуванні виробництва, яке розпочинає здійснюватися або лише планується. З додатку Ж.25 видно, що переважне джерело інвестиційних ресурсів на стадії створення – це приватні та іноземні інвестиції, відповідно по 28,1%, а також в меншій мірі прибуток -15,6%. Менша частка інвестицій 6,3% припадає на банківські кредити. Причиною цього можливо є те, що часто однією з типових проблем з якою стикаються господарюючі суб’єкти є небажання фінансуючих компаній і організацій позичати кошти новому підприємству, що не має історії кредитування та відповідної репутації.

Стадія росту характеризується розширенням виробництва, що, вимагає нових інвестицій. Як видно з додатку Ж.25, 27,6% підприємств на цій стадії використовують в більшій мірі власні кошти у формі прибутку, також 17,2% та 27,6% залучають відповідно приватні та іноземні інвестиції, банківські кредити мають13,8% підприємств.

Переважним інвестиційним ресурсом на стадії зрілості є прибуток, на який припадає 54,5% з усіх інвестиційних джерел (див. додаток Ж.25). Однак, щоб далі не потрапити у стадію занепаду, фірмі потрібно проводити політику диверсифікації, яка веде до переорієнтації на інші види діяльності або ж виробництва нового продукту і відповідно додаткового фінансування.

Стадія занепаду характеризується зниженням обсягів продажу, нерентабельністю виробництва, що призводить до збитків підприємства, втрати фірмою позицій на ринку. Підприємства виходять з конкурентної боротьби і стають інвестиційно непривабливими, що підтверджує невелика частка – 2,7% підприємств, які на стадії занепаду використовують інвестиції. В цьому випадку, як видно з додатку Ж.25, інвестиційним джерелом є лише прибуток або приватні інвестиції.

Серед досліджуваних підприємств виявилося 55,1% диверсифікованих, які мають більше, ніж один напрям діяльності та 44,9% однопродуктних, 100% прибутку яких приносить єдиний напрям діяльності. На рис.3.1 зображений розподіл за прибутковістю напрямів діяльності диверсифікованих підприємств. По осі ОХ зображені номери основного і другорядних напрямів діяльності. Під номером 4 є частка прибутку, яка припадає на четвертий і інші напрями діяльності. По осі ОУ наведені частки прибутку, що отримують підприємства від відповідних напрямів.

Зображена ієрархія напрямів діяльності за прибутковістю у переважної більшості підприємств - 83,3% співпала з важливістю цих напрямів у життєдіяльності підприємств. Для 16,7% підприємств зафіксовані випадки, коли ієрархія окремих напрямів за їх прибутковістю не співпадає з їх ієрархією залежно від важливості цих напрямів (додаток Ж.26). Підвищена важливість напряму у порівнянні з його прибутковістю у 33,3% зумовлена постійністю попиту, у 22,2% - стабільністю, 27,8% вважають, що напрям приносить менше ризиків, 16,7% вважають напрям більш перспективним (додаток Ж.27). Менша важливість напряму у порівнянні з його прибутковістю спричинена у 40% тимчасовістю, у 26,7% ризиком, у такої ж самої частки – не стабільністю попиту, для 6,7% напрям втрачає актуальність (додаток Ж.28).





Слід зазначити, що разові операції у прибутках підприємств займають для переважної більшості (57,3%) незначну частку. 35,5% досліджуваних підприємств взагалі таких операцій не проводять (додаток Ж.29). Переважну або суттєву частку у прибутках займають разові операції, що не повторюються, лише у 7,3% підприємств, причому майже усі ці підприємства вважаються такими, що знаходяться на стадії росту. Це може свідчити про те, що разові операції характерні переважно для підприємств на стадії росту, які, можливо, роблять спроби диверсифікувати свою діяльність.

У результаті нашого дослідження, ми спробували здійснити розподіл підприємств на різних стадіях розвитку за прибутковістю (додаток Ж.30 – Ж. 31). На рис.3.2 зображені три криві, які показують як змінюється частка підприємств залежно від стадії ЖЦП за такими характеристиками: підприємство має стабільні прибутки; доходи підприємства покривають лише його витрати; підприємство має збитки. Підприємств, що мають надприбутки, серед досліджуваних не виявилось.


С
лід зазначити також, що частка підприємств на стадії росту для яких характерні стабільні прибутки є більшою, ніж частка підприємств на стадії зрілості. І навпаки, частка підприємств, доходи яких покривають лише витрати на стадії зрілості є більшою, ніж на стадії росту. Це свідчить, що зрілість для вітчизняних підприємств супроводжується зменшенням прибутків

Здійснивши дослідження сучасних вітчизняних підприємств ми можемо зробити наступні висновки. Для вітчизняних підприємств на стадії зрілості у порівнянні з підприємствами на стадії росту притаманні: нижча прибутковість, гірша забезпеченість сучасними основними засобами, менше використання інвестицій. Проте частка підприємств на стадії зрілості, що здійснюють фінансування нових напрямів діяльності є майже однаковою з такою ж часткою підприємств, що є на стадії росту. Тому, очевидно, не для усіх зрілих підприємств є перспектива опинитися спочатку на стадії “паразитичної” зрілості і врешті решт на стадії занепаду.

На основі отриманих результатів, спробуємо виділити серед досліджених підприємств ті, що знаходяться на стадії “паразитичної” зрілості за ознаками, наведеними нами у першому розділі дисертації. Згідно розташування стадії “паразитичної” зрілості на кривій життєвого циклу, на ній можуть опинитися підприємства, які пройшли стадію створення, розвитку та зрілості. Відповідно, до запропонованих у анкеті варіантів відповідей, це повинні бути окремі з тих підприємств, які експерти відносять до стадії зрілості (в анкеті був поданий класичний варіант назв стадій ЖЦП, стадія зрілості не була розмежована на “стійку” та “паразитичну”). До стадії “паразитичної” зрілості, на нашу думку, можна також віднести окремі з тих підприємств, які на думку експертів знаходяться на стадії занепаду, за умови, якщо діяльність цих підприємств приносить прибутки. Інакше кажучи, суб’єктивна оцінка стадії занепаду має бути скоригована показником наявності чи відсутності стабільних прибутків.

Стадія “паразитичної” зрілості, на наш погляд, може бути визначена за двома такими критеріями:

• підприємство має стійку ринкову позицію, характеризується достатньо стабільним фінансовим становищем (критерій №1);
  
• підприємство перестає активно здійснювати заходи щодо підтримання, укріплення і розвитку своїх ринкових позицій (критерій №2).
  

З метою чіткішого розмежування стадій “стійкої”, “паразитичної” зрілості та занепаду пропонуємо застосувати в процесі аналізу ЖЦП матрицю “прибуток / активність” (табл.3.5).

Таблиця 3.5

Матриця “прибуток / активність”

Активність підприємства щодо підтримання і покращання своїх ринкових позицій	Наявність стійкої ринкової позиції, стабільних прибутків
	Є	Немає
Є	1) стадія “стійкої” зрілості або розвитку	2) стадія створення (виходу на ринок) або відновлення (спроби перейти від занепаду до нового зростання)
Немає	3) стадія “паразитичної” зрілості	4) стадія занепаду

Дотримання першого зі запропонованих критеріїв на основі даних проведеного анкетного дослідження можна виявити за допомогою відповідей експертів на питання №1 і №19 анкети (додаток Е). На нашу думку, можна констатувати дотримання критерію №1, якщо сума балів за шкалою, наведеною в гр.3 табл. 3.6 не менше 2.

Таблиця 3.6

Бальна оцінка підприємств для перевірки першого критерію стадії “паразитичної” зрілості ЖЦП

Запитання з анкети (див. додаток Е)	Варіант відповіді	Кількість балів для оцінки відповідності підприємства критерію №1
1	2	3
№ 1. Як ви вважаєте, на якому етапі життєвого циклу знаходиться Ваше підприємство?	Зрілість	1,0
№19. Охарактеризуйте прибутковість Вашого підприємства	Підприємство має стабільні прибутки	2,0
	Доходи підприємства покривають лише його витрати	1,0

Дотримання цієї умови означає, що або стадія ЖЦП визначена експертами як зрілість і підприємство не є збитковим, або підприємство має стабільні прибутки, хоча і не віднесено експертами до стадії зрілості.

Перевірку другого критерію можна здійснити на основі аналізу, наприклад, таких характеристик підприємства як:

1. фінансування підприємством розвитку нових напрямів, прибуток від яких очікується не в поточному році а у перспективі;
   
2. проведення певних робіт, спрямованих на створення нових товарів, послуг, видів діяльності;
   
3. здійснення заходів щодо підтримання основних фондів у належному стані, оновлення матеріально – технічної бази;
   
4. проведення підприємством певних профілактичних дій або заходів, які забезпечують стабільний розвиток підприємства (створення програм посилення конкурентоспроможності продукції підприємства, підвищення кваліфікації працівників, проведення аудиту, створення резервів, тощо). Якщо оцінити всі перелічені характеристики за двохпозиційною шкалою (так – 1, ні – 0), то наявність хоча б двох з чотирьох можливих балів може свідчити про достатню активність підприємства щодо підтримання досягнутої стадії зрілості і, відповідно, відсутності підстав констатувати “паразитичну” зрілість. Якщо ж з чотирьох перелічених характеристик є лише одна або немає жодної – можна стверджувати, що має місце або “паразитична” зрілість (при наявності прибутків) або занепад (при відсутності прибутків). Послідовність аналітичних процедур щодо діагностики “паразитичної” зрілості можна відобразити блок – схемою (рис.3.3).
   

Рис. 3.3. Алгоритм аналізу діяльності підприємства за матрицею “прибуток / активність”


Згідно запропонованого алгоритму, ми визначили стадії ЖЦП на основі отриманих даних анкетного опитування. Визначені стадії ЖЦП за допомогою запропонованого алгоритму ми порівняли з відповідями експертів на запитання анкети, щодо віднесення ними підприємств до певної стадії ЖЦП (табл.3.7).

З табл. 3.7 видно, в якій мірі віднесення підприємств до окремих блоків матриці “прибуток / активність” узгоджується з експертними оцінками стадії ЖЦП цих підприємств.

Таблиця 3.7

Порівняння стадій ЖЦП, визначених згідно алгоритму та

названих експертами

Позиція підприємства у матриці “прибуток / активність”, визначена за алгоритмом	Частка підприємств, віднесених згідно відповідей експертів до окремих стадій ЖЦП, %
	Створення	Розвиток	Зрілість	Занепад	Рівень узгодженості оцінок, %
1) стадія зрілості або розвитку	-	73,9	26,1	-	100,0
2) стадія створення (виходу на ринок) або відновлення (спроби перейти від занепаду до нового зростання)	20,0	60,0	-	20,0	100,0
3) “паразитична” зрілість	-	-	40,0	60,0	-
4) стадія занепаду	-	40,0	-	60,0	60,0