Укоопспілка львівська комерційна академія

Вид материала

Документы

Содержание Назви стадій, етапів, фаз, циклів життєдіяльності підприємства у літературних джерелах

Подобный материал:

• Укоопспілка львівська комерційна академія міжнародний туризм тематика, плани І завдання, 189.11kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівська комерційна академія На правах рукопису, 1056.79kb.
• Обіт Львівської комерційної академії, метою якого було підвищення мотивації студентів, 144.56kb.
• Національний банк України Університет банківської справи нбу львівський інститут банківської, 208.22kb.
• О.Є. Кузьмін доктор економічних наук, ну „Львівська політехніка, 53.07kb.
• Методичні вказівки по виконанню рефератів з дисципліни “Комерційна діяльність”, 51.25kb.
• Контакти, 104.38kb.
• Національний університет «львівська політехніка» алзаб аєд хамдан, 385.08kb.
• Національний університет “Львівська політехніка” Інститут гуманітарних І соціальних, 1460.3kb.
• Україна центральна спілка споживчих товариств укоопспілка акт приймання-передачі основних, 61.74kb.

* за даними Держкомстату України


Як видно зі статистичних даних, ситуація на ринку постійно змінюється, у діяльності підприємств спостерігаються то підйоми, то спади. Існуючий хвилеподібний характер розвитку підприємств передбачає, що після прогресу очікується регрес та кризи – закономірні явища в економіці. Крім існуючих підприємств на ринку створюється багато нових. Деякі підприємства існують довго, а інші, під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища, проіснувавши певний проміжок часу, банкрутують, реорганізовуються або ліквідовуються та зникають з ринку. Виявляється необхідність знаходити такі методи управління змінами та розвитком підприємств, які б зумовлювали підвищення ефективності їх діяльності та продовження життєдіяльності.

Кожна організація розвивається циклічно, що супроводжується змінами усіх елементів системи організації [97, с.305]. Розвиток – це необоротні, напрямлені, закономірні зміни матерії та свідомості, їх універсальна властивість; в результаті розвитку виникає новий якісний стан об’єкта – його складу і структури. Виділяють прогресивну, висхідну лінію розвитку та регресивну, спадну лінію розвитку [25, с.237]. Економічний розвиток слід відрізняти від економічного зростання, оскільки воно без урахування його зворотного характеру (економічного спаду) є лише складовою економічного розвитку [53, с.283].

Розвиток підприємства відображають у його “життєвому циклі”. Більшість авторів вживають термін “життєвий цикл підприємства”[23,97,101,11,189], проте у літературі зустрічається і таке словосполучення як “життєвий цикл розвитку підприємства”[14,144,138]. Ці поняття, на наш погляд, тотожні за змістом і ми їх будемо вживати як синоніми.

Крім цього “розвиток підприємства, організації” слід відрізняти від поняття “організаційного розвитку” як об’єкту управління, під яким розуміють довгострокову роботу з удосконалення процесів розв’язання проблем та оновлення в організації за допомогою агента змін шляхом ефективного спільного регулювання, використання культурних постулатів, теорії й технології прикладної науки про поведінку, дослідження дією [97, с.310].

О.Є. Кузьмін та О.Г. Мельник вважають, що розвиток кожної організації має циклічний характер, тобто проходить через певні стадії життєвого циклу, що визначають особливості виробничо-господарської, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності [97, с.36]. Набула поширення та визнання запозичена з теорії менеджменту дефініція “життєвий цикл підприємства”, під якою розуміють сукупність стадій, які проходить підприємство в перебігу своєї життєдіяльності від створення до ліквідації, кожна з яких характеризується певною системою стратегічних цілей і задач, особливостями формування ресурсного потенціалу, досягнутими результатами функціонування [101, с.10]. У дослідженнях Л. Грінера [189] використовується поняття “життєвий цикл організації”, що розглядається як сукупність п’яти фаз розвитку (еволюції), котрі закінчуються революційною кризою. Т.Ю. Базаров [14] висловлюється таким чином: “Згідно до органічного підходу щодо управління функціонування організації по шкалі часу може бути представлено у термінах життєвого циклу, що означає як процесуальність розвитку, так і його стадійність”. І.А. Бланк [23, с.674] подає наступне визначення: “Життєвий цикл підприємства – загальний період часу від початку діяльності підприємства до природного припинення його існування або відродження на новій основі (з новим складом власників і менеджерів, з принципово новою продукцією, технологією, тощо.)”.

У праці І.І. Мазур, В.Д. Шапіро, Н.Г. Ольдерогге [111, с.41] підкреслюється, що організація у своєму розвитку проходить певні стадії, які називаються стадіями життєвого циклу організації. Життєвий цикл організації, за словами науковців, – об’єктивна реальність, але відродження організації потребує суб’єктивних дій управлінського персоналу. Н.О. Степаненко висловлюється наступним чином: “Еволюція внутрішнього середовища підприємства звичайно розглядається як його життєвий цикл, що включає послідовність певних етапів розвитку від виникнення до ліквідації. Головною причиною зміни етапів цього циклу є зміна масштабів діяльності підприємства, яка призводить до зростання невизначеності умов роботи, накопичення внутрішньоорганізаційних проблем, до появи структурних конфліктів” [144]. Тому автор вважає, що зміни етапів життєвого циклу підприємства доцільно розглядати у тісному зв’язку з еволюцією організаційного розвитку. Н.В. Родіонова розглядає ЖЦП як певні закономірності у розвитку будь – якого підприємства, які можуть відрізнятися швидкістю перебігу та амплітудою рівня розвитку [138].

Вдалою, на наш погляд, є і така думка: “Процес розвитку підприємства розглядається як результат суперкомпозиції довгих циклів, основою якої є інвестиційна діяльність, та коротких операційних циклів. Визнано, що оптимальна узгодженість сумісного проходження циклів різного характеру та їх збалансоване включення до єдиного процесу визначають можливості підтримки динамічної рівноваги мікроекономічної системи та забезпечення її стійкого економічного розвитку” [157, с.40]. Г.В. Козаченко розглядає функціонування великої виробничо-фінансової системи (ВВФС) в будь - якій з організаційних форм, що здійснюється протягом життєвого циклу. Життєвий цикл розглядається як сукупність етапів діяльності системи, що послідовно змінюють один одного, і кожний з яких характеризується певною метою діяльності і станом як ВВФС в цілому, так і її структурних одиниць, особливою формою організаційного механізму, що реалізує досягнення стратегічних та оперативних цілей діяльності системи [70].

У літературі зустрічаються різні погляди і щодо поділу життєвого циклу підприємства на стадії. Окремі автори розрізняють також певні етапи, фази, цикли у життєдіяльності підприємства (табл.1.4). Різницю між цими поняттями ми розглянемо далі у цьому розділі.

У різних джерелах дослідники розрізняють від трьох до десяти стадій життєвого циклу підприємства. Кожний з авторів розуміє під стадіями життєвого циклу сукупність процесів, що відбуваються на підприємстві та їх характеристики. Більшість з науковців детально розглядають кожну стадію і наводять характерні їй ознаки, проте в окремих працях зазначений лише перелік стадій ЖЦП.

Так, Л.А. Брагін та Т.П. Данько стверджують, що аналіз позиції фірми у торговельно-економічному просторі дозволяє визначити стадію її життєвого циклу, оцінити інтенсивність розвитку компанії і передбачити подальші події. Автори наводять наступні назви та характеристики стадій ЖЦП [154, с.64].

Таблиця 1.4

Назви стадій, етапів, фаз, циклів життєдіяльності підприємства

у літературних джерелах

№ п\п	Автор, джерело	Терміни, що вживаються
	О.Є.Кузьмін, О.Г.Мельник [97, с.36]	“Народження”, “дитинство”, “юність”, “рання зрілість”, “завершальна зрілість”, “старіння”, “відродження”
	О.Є.Кузьмін, О.Г.Мельник [97, с.37]	Зародження, зростання, “пік” діяльності, спад
	Л.А Брагін., Т.П. Данько [154, с.64]	Стадія становлення; стадія розширення, стадія стабілізації, стадія затухання
	С. Довбня, Ю. Шембель [48, с.89]	Зародження, прискорення росту, сповільнення росту, зрілість, спад
	О.В. Татарінцева [201, с. 8 з 13]	І етап - це прентальний період підприємства; ІІ етап - дитинство підприємства; ІІІ етап-зрілість підприємства; ІV етап - життєвий занепад підприємства
	І.А. Бланк [21, с. 43; 17, с.674]	«Народження», «дитинство», «юність», «рання зрілість», «кінцева зрілість» та «старіння»
	Е.С. Зігель, Л.А. Шульц, Б.Р. Форд та інші [132, с. 120]	“Початковий період”, “стадія дитинства», «зрілість», «занепад»
	С.Ф.Покропивний, В.М. Колот [128, с.128]	1) “Народження”(тривалість до 1 року); 2) “дитинство”(від 1 до 2 років); 3) “юність”(3-5 років; 4) “рання зрілість”(6-10 років); 5) “остаточна зрілість”(11-20 років); “старіння”(21-25 років).
	В.В. Григорьєв [3, с.222]	Зародження, ріст, стабільність, занепад
	Г.П. Іванов [61, с.19], Є.В. Новосьолов., В.І. Романчін., А.С., Тарапанов, Г.А. Харламов [123,с.15]	Виникнення, становлення, підйом (розвиток), найвища точка, спад, банкрутство, ліквідація
	Н.В. Родіонова [138, с.30]	Криза, депресія (стагнація), пожвавлення капіталовкладень (відновлення), підйом (бум)
	Н.В.Родіонова [138, с.31]	I-зародження; II-розвиток; III-бурхливий ріст; IV-стабільний розвиток; V-поява тенденцій спаду; VI-активний спад; VII-банкрутство; VIII-ліквідація діяльності.
	Т.Ю. Базаров та інші [14]	1-формування організації, 2-інтенсивний ріст, 3-стабілізація, 4-криза