Укоопспілка львівська комерційна академія
| Вид материала | Документы |
Содержание1.2. Аналіз факторів, що впливають на формування Міра прояву фактору |
- Укоопспілка львівська комерційна академія міжнародний туризм тематика, плани І завдання, 189.11kb.
- Міністерство освіти І науки україни львівська комерційна академія На правах рукопису, 1056.79kb.
- Обіт Львівської комерційної академії, метою якого було підвищення мотивації студентів, 144.56kb.
- Національний банк України Університет банківської справи нбу львівський інститут банківської, 208.22kb.
- О.Є. Кузьмін доктор економічних наук, ну „Львівська політехніка, 53.07kb.
- Методичні вказівки по виконанню рефератів з дисципліни “Комерційна діяльність”, 51.25kb.
- Контакти, 104.38kb.
- Національний університет «львівська політехніка» алзаб аєд хамдан, 385.08kb.
- Національний університет “Львівська політехніка” Інститут гуманітарних І соціальних, 1460.3kb.
- Україна центральна спілка споживчих товариств укоопспілка акт приймання-передачі основних, 61.74kb.
1.2. Аналіз факторів, що впливають на формування
життєвого циклу розвитку підприємств
Будь-яке підприємство знаходиться і функціонує в певному середовищі. Під середовищем ми розуміємо макро- та мікро системи, які складаються з певних взаємопов’язаних або незалежно існуючих, регулярних або нерегулярних факторів, що впливають на життєвий цикл підприємства. Макросистема складається зі зовнішніх факторів. Мікросистема – складається зі зовнішніх та внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів макросистеми відносять такі групи факторів: економічні, політико-законодавчі, науково-технічні, природні, соціально-культурні, демографічні. До зовнішніх факторів мікросистеми (компонентів безпосереднього оточення підприємства [31,с.188]) - відносять споживачів, конкурентів, постачальників, маркетингових посередників, громадськість та інші. До внутрішніх факторів мікросистеми відносять саме підприємство, його кадри, організацію управління, виробництво, фінанси фірми, маркетинг, тощо.
Внутрішнє середовище є джерелом життєвої сили фірми, що містить в собі той потенціал, який дає можливість підприємству функціонувати, а відповідно, існувати і виживати в певному проміжку часу. Проте внутрішнє середовище може бути також причиною проблем і, навіть, загибелі підприємства, якщо воно не забезпечує необхідного його функціонування 31, с.188.
Зовнішнє середовище є джерелом, що забезпечує підприємство ресурсами, необхідними для підтримання його внутрішнього потенціалу на певному рівні. Підприємство знаходиться у стані постійного обміну зі зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Проте ресурси зовнішнього середовища не безмежні, і на них претендують багато інших підприємств, що знаходяться у цьому ж середовищі. Тому завжди існує загроза, що підприємство не зможе отримати потрібні ресурси зі зовнішнього середовища. Це може послабити його потенціал і привести до багатьох негативних для підприємства наслідків. Тому потрібно виявляти і контролювати фактори зовнішнього середовища, що впливають на життєвий цикл підприємства.
Слід зазначити, що в різних галузях значну роль у життєдіяльності підприємства відігріють відповідно різні фактори. Тому аналізуючи кожне окреме підприємство потрібно виявити саме ті фактори, які безпосередньо впливають на формування його життєвого циклу. Очевидно, що високі досягнення на ринку у фірми будуть лише в тому випадку, якщо вона зуміє досягти конкурентних переваг, спираючись на головні фактори успіху у своїй галузі.
Неоднакова для різних галузей промисловості і динамічність факторів середовища. Для одних, переважно молодих, вона висока (наприклад, біотехнології, космічні технології). Для інших, наприклад, фірм меблевої, м’ясопереробної промисловості, фактори середовища є менш динамічні [141,с.170].
Аналізуючи фактори, що вливають на формування життєвого циклу підприємства, ми прийшли до висновку, що деякі з них знаходяться в тісному зв’язку один з одним. Зміни в одному з факторів приводять до змін інших факторів. Тому їх вивчення повинні проводитись не окремо, а системно, аналізуючи не лише зміни впливу на ЖЦП одного з факторів, але як будуть при цьому змінюватись й інші зовнішні та внутрішні фактори.
В кожний момент часу ці фактори з різною силою впливають на організацію. Підприємство та середовище під дією один одного змінюють свої кількісні і якісні характеристики. Ступінь їх зміни залежить, в основному, від співвідношення якісно-кількісних характеристик і потенціалу середовища і підприємства. Переважно фактори середовища мають більший вплив на діяльність підприємства. Однак, чим вищі у підприємства кількісно-якісні характеристики і потенціал, то тим більший вплив воно здійснює на середовище і тим вища здатність фірми чинити опір впливу факторів середовища (наприклад, комерційні організації можуть мати різні можливості щодо лобіювання своїх інтересів, поглинанням своїх конкурентів).
Проте не всі фактори середовища однаково впливають на підприємство і, відповідно, не усі фактори однаково формують певну стадію життєвого циклу підприємства. Зокрема заслуговує на увагу поділ факторів залежно від сили їх впливу та міри прояву [198] (табл.1.7).
Таблиця 1.7
Фактори, що впливають на формування життєвого циклу підприємства
| Міра прояву фактору | Сила впливу фактору | |
| Сильний | Слабкий | |
| Сильна | ++ | +- |
| Слабка | -+ | -- |
Так, фактори можуть розрізнятися за силою впливу на підприємство, наприклад, звільнення з підприємства пересічного співробітника і звільнення менеджера, який займає важливу посаду. Фактори можуть розрізнятися і за мірою прояву, наприклад, поява нового закону, який безпосередньо дозволяє чи забороняє певні дії комерційних організацій і поява нових тенденцій або ідей у створенні інформаційних систем, які дуже часто не помічаються підприємствами.
У таблиці 1.7 сукупність зовнішніх та внутрішніх факторів розподілена на 4 квадрата. З них фактори “++“ як правило відслідковуються і контролюються підприємствами. Фактори “+-“ відслідковуються, але їм не надають належної уваги, оскільки вони не мають суттєвого впливу на фірму. Фактори “--” не завжди помічаються, правильно інтерпретуються і відслідковуються, але це не завжди потрібно, особливо якщо підприємство має досить потужний потенціал, щоб чинити опір факторам середовища. Найбільшу небезпеку представляють фактори “-+”, які рідко вчасно помічаються, але здійснюють сильний вплив на підприємство (наприклад: представлення на ринок конкурентами принципово нового товару, що призведе до припинення попиту на існуючий у підприємства товар, який задовольняє аналогічну потребу споживачів; неузгоджене перевиробництво товару одночасно кількома виробниками, в наслідок чого його пропозиція перевищить попит).
Таким чином, на зовнішні і внутрішні фактори, що здійснюють вплив на підприємство і його життєвий цикл, не завжди є відповідна адекватна реакція. Відсутність реакції зі сторони фірми можна пояснити відсутністю інформації про наявність фактору, його нехтуванням. Неадекватність реакції підприємства пояснюється відсутністю правильної інформації про характеристики фактору, нерозумінням суті та значення і причинно-наслідкових зв’язків, що виникають під впливом фактору, відсутністю необхідних резервів для реалізації відповідної реакції. Відсутність адекватних реакцій підприємства на вплив релевантних факторів означає відрив від ринку, зменшення конкурентоспроможності фірми. Усе це гальмує стадію росту ЖЦП, скорочує стадію зрілості, сприяє прискоренню настання стадії занепаду підприємства.
Якщо не приймати до уваги свідоме припинення діяльності комерційної організації з причин, не пов’язаних з ринком, то система реагування на фактори середовища якраз і є умовою, що визначає термін існування підприємства. З точки зору реагування на фактори середовища наведемо наступні характеристики стадій життєвого циклу підприємства:
- стадія створення - період, коли підприємство ретельно вивчає усі фактори середовища, оцінює свій потенціал і здійснює адекватні реакції щодо впливу факторів середовища;
- стадія росту – період в житті комерційної організації, коли вона максимально ефективно контролює і адекватно реагує на значущі фактори середовища, що дозволяє їй підвищувати ефективність своєї діяльності;
- стадія “стійкої” зрілості як і стадія росту характеризується також ефективним і адекватним реагування на фактори середовища, результатом чого є підтримання ефективності діяльності підприємства на потрібному рівні;
- стадія “паразитичної” зрілості характеризується відсутністю адекватних реакцій на вплив деяких значущих факторів середовища. Нагромаджений потенціал підприємства дозволяє йому функціонувати ще протягом певного проміжку часу без належного реагування на ці фактори. Психологічно цей період сприймається як стабільний. Якщо в цей період підприємство не перебудує систему відслідковування факторів, формування і здійснення адекватних реакцій, не змінить свої підходи до взаємодії з ринком, то через певний час наступає криза, внаслідок якої підприємство може потрапити на стадію занепаду;
- стадія занепаду – період, коли підприємство не в змозі реагувати на дії зі сторони середовища. Це приводить до відчутного зниження ефективності діяльності підприємства, навіть до збитковості. Перебудова механізмів і процесів підприємства на цій стадії потребує більш глибшої, а тому більш дорожчої і тривалішої реорганізації. Якщо на початку цієї стадії підприємство не застосує ніяких заходів, щоб повернути втрачені позиції, якщо не відбувається посилена робота щодо реформування діяльності організації, то фірму очікує ліквідація.
У літературі є різні підходи до опису факторів макро- та мікросередовища, що впливають на життєвий цикл підприємства (додаток А.1,А.2). Н.В.Родіонова наводить фактори, що обумовлюють циклічність розвитку підприємств [138, с.40]. Н.К. Моісєєва розглядає макро- та мікросередовище, в яких діє фірма, а також внутрішні фактори, що визначають процеси її життєдіяльності 121, с.38. Н.В. Куденко розрізняє фактори, які впливають на розвиток фірми 95, с.21-22. У 27, с.23 подана група факторів під назвою ”фактори успіху діяльності підприємства”. У [61, с.26] наводяться основні фактори виникнення кризових ситуацій і банкрутства, які є причиною успіхів і невдач підприємства. О.С. Віханскій та А.І. Наумов наводять компоненти оточення, аналіз яких дозволяє фірмі виконати свою місію і досягнути мети. Дж. Еванс та Б. Берман описують ряд факторів в розділі оточуюче середовище, що впливають на перспективу розвитку та досягнення необхідних результатів підприємства. Радянські економісти Л.Ф.Столмов, Л.В. Архіпова, Н.В. Байов розглядають основні фактори, що формують купівельний попит населення [10, с.65; 146, с.25]. Ф. Котлер визначає маркетингове середовище як сукупність факторів, що впливають на спроможність фірми розвивати і підтримувати взаємовідносини з цільовим ринком.
Аналіз перелічених факторів цими авторами дає підстави стверджувати про їх подібність, не зважаючи на різні назви. Перелічені фактори, на нашу думку, можна вважати і факторами, що впливають на життєвий цикл підприємства.
Результати багатьох досліджень показують пріоритетне значення конкурентоспроможності у цільовій системі підприємств. Це підтверджується емпірично доведеним зв’язком між відносною конкурентною позицією і ринковим успіхом підприємства. Головні передумови формування факторів, які забезпечують підприємству високі досягнення, тобто сприяють його росту, полягають в здатності підприємства протягом тривалого часу утримати зайняті ним позиції та переваги як виробника товару в порівнянні з конкурентами. Існує також взаємозв’язок між конкурентоспроможністю підприємства та стадіями ЖЦП. Окремі автори наводять перелік стадій конкурентоспроможності підприємства або перелічують етапи життєвого циклу конкурентних переваг фірми [52, с.510; 179, с.106], інші пов’язують стадії ЖЦП безпосередньо з конкурентоспроможністю підприємства [198]. При цьому кожній стадії ЖЦП відповідає певна стадія конкурентоспроможності підприємства:
- стадії створення - стадія зростаючої конкурентоспроможності;
- стадії росту, стадії “стійкої” зрілості - стадія стійкої конкурентоспроможності;
- стадії “паразитичної” зрілості - стадія відносної конкурентоспроможності;
- стадії занепаду – стадія втрати конкурентоспроможності.
Л.Хвічія називає фактори конкурентоспроможності підприємства [169], які відповідно, можна вважати також і факторами, що вливають на формування ЖЦП. Л.А. Брагін та Т.П. Данько [154] демонструють зв’язок стадій ЖЦП з різними видами підприємницького ризику, які породжуються зовнішнім та внутрішнім середовищами та здійснюють вплив на результати роботи підприємства. За мірою впливу на розвиток підприємства Л.А.Брагін та Т.П. Данько виділяють:
- ризики, що мало впливають на зміну профілю і стратегічної лінії поведінки підприємства на ринку;
- ризики, що здійснюють значний вплив на прискорення чи сповільнення процесів, що планує фірма;
- ризики, які різко змінюють профіль підприємства та стиль його поведінки на ринку.
Кожний з цих видів ризику повинен бути врахований при прийнятті рішення про розвиток або згортання діяльності підприємства. Управління ризиком залежить від фаз життєвого циклу підприємства та, за словами Л.А. Брагіна та Т.П. Данько, може базуватися на наступних правилах:
- у фазі розвитку ризик полягає у тому, що піприємець діє, апріорно вважаючи, що умови, які необхідно задіяти для отримання найбільшого результату, обов’язково будуть створені у зовнішньому середовищі, тому об’єктом страхування повинні виступати саме ці умови;
- у фазі стабілізації підприємцю необхідно особливу увагу приділяти страхуванню власних дій, оскільки загроза для підприємця знаходиться у його внутрішньому середовищі і мірі відпрацювання зміни власної позиції на ринку. Зовнішнє ж середовище в умовах фази стабілізації нейтралізує вплив ризику, оскільки забезпечує достатню кількість сприятливих факторів;
- у фазі регресії будь-яка дія підприємця пов’язана з ризиком, що ще збільшує непевність у веденні бізнесу. Підприємець зможе досягнути найбільшого результату, якщо сконцентрує усі свої зусилля на страхуванні результатів власних дій і перегрупуванні сил всередині компанії [154, с.65].
Аналізуючи фактори, що впливають на життєвий цикл підприємства можна скористатися методикою SWOT- аналізу, тобто аналізом сильних і слабих сторін організації, можливостей і загроз (додаток А.3). Крім цього, як стверджують автори у [37, с.92]: “SWOT-аналіз орієнтований на ідентифікацію сучасної локалізації підприємства в його життєвому циклі розвитку. Він базується на визначенні стану, в якому перебуває підприємство, та розробці рекомендацій з опрацювання тактики і стратегії підприємства”.
Наведемо переважні, на нашу думку, зовнішні фактори макросистеми, що згруповані у табл.1.8.
Таблиця 1.8
Зовнішні фактори макросистеми, що вливають на життєвий цикл підприємства
| Групи факторів | Фактори, які є суттєвими для ЖЦП |
| Суспільні | Демографічна ситуація |
| Доходи та купівельна спроможність населення | |
| Соціальний захист населення | |
| Зайнятість населення, рівень безробіття | |
| Міграція населення | |
| Звичаї, культура тощо | |
| Технологічні | Новизна технологій |
| Наявність ресурсів | |
| Новизна продукції тощо | |
| Економічні | Економічна ситуація в країні |
| Рівень інфляції | |
| Життєвий цикл галузі | |
| Інвестиційна діяльність | |
| Рівень товарного дефіциту в країні тощо | |
| Політико - правові | Приватизаційні процеси |
| Податкова система | |
| Митне регулювання | |
| Політична та законодавча стабільність | |
| Правова захищеність | |
| Антимонопольне регулювання | |
| Протекціонізм зовнішньої торгівлі | |
| Механізм підтримки підприємств | |
| Законодавча база | |
| Інформація тощо | |
| Природно - кліматичні | Кліматичні умови |
| Екологія | |
| Погодні умови | |
| Наявність ресурсів тощо |
Аналізуючи зовнішні фактори макросистеми, можна скористатись методикою “СТЕП - аналізу”. СТЕП - аналіз є комплексним інструментом оцінки зовнішніх впливів підприємницького середовища на суб’єкт підприємництва за схемою “фактор підприємство”. СТЕП – аналіз відповідає на питання: які зовнішні фактори мають суттєвий вплив на підприємство; якими можуть бути прояви цих факторів; які з них у найближчому майбутньому стануть найсуттєвішими. Зовнішні фактори при цьому розглядаються у розрізі чотирьох основних груп: суспільні, технологічні, економічні, політико-правові (які і зумовили назву методу) [37, с.90].
Перша група – це суспільні фактори. Ці фактори відіграють неабияку роль у життєвому циклі підприємства. Зростання рівня доходів населення викликає збільшення потреб у певних товарах та послугах, що сприяє створенню нових підприємств, які б задовольняли ці потреби. Зокрема відома залежність, що покращання рівня життя населення суттєво збільшує потребу в послугах і ця сфера діяльності набуває популярності. Кількість покупців на ринку також відіграє велику роль у життєдіяльності підприємства. Очевидно, що її збільшення на конкретному ринку певного товару сприятиме збільшенню обсягу реалізованої продукції, а зменшення призводить до зниження попиту на цей товар. Протилежним за дією фактором є рівень безробіття. Чим вищий рівень безробіття в країні та як наслідок є економічний спад, тим менші шанси у підприємства для швидкого росту, і навпаки.
Друга група факторів пов’язана з науково-технічним прогресом – зовнішнім фактором, який став особливо актуальним. Час, необхідний для розробок і досліджень значно скоротився. На ринку постійно з’являються нові, більш досконалі товари, змінюється мода та споживчі смаки, тобто надання переваги певним товарам. Високий технічний рівень підприємства – виробника забезпечує швидкий перехід до якісно нового рівня виробництва, що дозволяє прискорити пропозиції на ринку принципово нової продукції, стимулюючи виникнення попиту на існуючих та нових ринках, що сприяє збільшенню об’ємів виробництва та розвитку фірми.
Третя група факторів, пов’язана зі загально-економічним станом держави, здійснює великий вплив на стабільність підприємств, процес оновлення їх технічної бази. При стабільній економіці постійно існує попит, що стимулює розвиток підприємств. Економічна дестабілізація суспільства, зокрема високий рівень інфляції, робить неможливим вкладення засобів у створення нових підприємств, зокрема у техніко – технологічні інновації, через швидке їх знецінення. Недосконалість та нестабільність фінансово-кредитної політики, що проявляється у зростанні відсоткових ставок та недоступності кредитів для більшості підприємств, гальмує їх розвиток. І, навпаки, відпрацьована фінансово-кредитна політика є основою збалансованої економіки, необхідної для росту підприємств.
Передостання група факторів має політико-правовий характер. Особливості політичних обставин мають велике значення для підприємств. Якщо для постачання продукції побутового призначення у конфліктні регіони політична нестабільність є негативним фактором, то для збуту військово–технічної продукції вона є стимулом попиту на нові види техніки, тобто є фактором росту підприємств цього напрямку. Важливе значення для створення та розвитку підприємств має правове забезпечення їх господарської діяльності, як наприклад: спрощена і прискорена процедура реєстрації підприємств; забезпечення прав власності, дотримання договірних зобов’язань; закони, що забезпечують захист від державного бюрократизму; удосконалення податкового законодавства, методів обліку і форм звітності; розвиток спільної діяльності із залученням іноземного капіталу. Податкова політика держави може відігравати як позитивну, так і негативну роль у життєдіяльності підприємства. Надання податкових пільг підприємствам, амністія від податків є позитивним фактором у життєвому циклі розвитку підприємств. Пільги в оподаткуванні, що надавалися підприємствам з іноземним капіталом, сприяли масовому створенню і розвитку спільних підприємств. Податкова політика держави за якої існують великі податки виступає антистимулом розвитку діяльності підприємства.
До названих груп зовнішніх факторів макросистеми ще треба віднести природно-кліматичні, що характеризуються станом природного середовища, наявністю ресурсів для діяльності підприємства, кліматичними та погодними умовами.
Розглянувши фактори макросистеми підприємства, перейдемо до факторів його мікросистеми. В табл. 1.9 наведені та згруповані нами переважні зовнішні фактори мікросистеми підприємства.
Велику роль у діяльності підприємства відіграють посередники, оскільки сприяють доведенню товару до кінцевого споживача, можуть здійснювати маркетингові дослідження, виступають суб’єктами маркетингових комунікацій фірми. Останнім часом виробники товарів звертають велику увагу на те, де і як представлений і буде продаватися їх товар, оскільки цей фактор впливає не лише на величину обсягів продажу та імідж підприємства, а загалом на усю його діяльність. Як правило, підприємства, що знаходяться на стадії створення, користуються послугами торгових посередників. Зрілі підприємства можуть мати мережу своїх власних магазинів. Проте, якщо підприємство не бажає або не має можливості здійснювати вертикальну диверсифікацію, то без допомоги посередників йому не обійтись.
Таблиця 1.9
Зовнішні фактори мікросистеми, що впливають на життєвий цикл підприємства
| Група факторів | Фактори, які є суттєвими для ЖЦП |
| Діяльність посередників | Продаж товару через торгових посередників |
| Послуги маркетингових фірм з дослідження ринку | |
| Отримання необхідних даних від інформаційних агентств | |
| Послуги рекламних агентств тощо | |
| Робота з постачальниками | Якість продукції постачальників |
| Ціни постачальників тощо | |
| Платоспроможність і поведінка споживачів | Попит на продукцію підприємства з боку споживачів |
| Поведінка споживача та мотиви прийняття рішення про купівлю товару тощо | |
| Конкуренція | Рівень конкурентоспроможності фірми |
| Наявність товарів-замінників | |
| Наявність товарів іноземного виробництва тощо | |
| Інфраструктура ринку | Можливість отримати фінансові ресурси від банківських установ |
| Наявність фондів підтримки, кредитування, страхування | |
| Послуги консультаційних організацій з юридичних, управлінських, економічних і інших питань | |
| Стан розвитку транспортних організацій | |
| Наявність складських організацій тощо | |
| Громадська діяльність | Налагодження зв’язків з громадськими організаціями |
| Характер відносин зі засобами масової інформації тощо |